Что сказал Гриценко о запрете оппозиции:"Далі треба заборонити опозицію..."
"...Не заборонити буквально законом, а виходячи із внутрішньої мотивації, що в такій країні, в такій ситуації не можна бути в опозиції до своєї власної економіки. Всі: і ліві, і праві, і «червоні», і «біло-сині», і «малинові», і «помаранчеві» повинні підставити плече. Далі треба пройтись залізною мітлою по кадрам нашої держави. І уряд, і Нацбанк, і прокуратура, і правоохоронні органи, і губернатори повинні, дійсно, призначити тих людей, які вміють працювати протягом буквально десяти днів. Нам треба сформувати такий кадровий потенціал, який не мріятиме про якісь вибори, який працюватиме реально. І головний критерій – це збереження робочих місць і створення нових робочих місць. Далі, що наступне треба зробити? Я вважаю, що треба попрацювати сьогодні за умовами воєнно-економічного стану, не оголошуючи його. От як армія переходить на випадок війни абсолютно на іншу систему управління, так само треба створити іншу систему управління економікою, розгорнути головний антикризовий штаб держави, який би координував дії Національного банку, виконавчих структур, місцевої влади, правоохоронних органів для того, щоб ми не говорили просто, що згідно Конституції…"
То что он зализал абсурдность своего высказывания: «не заборонити буквально законом, а виходячи із внутрішньої мотивації» лишь доказывает, что он прекрасно понимает абсурдность своего высказывания. А далее идет то самое, на что "оно" руку понимает – на кадровые вопросы и изменение системы управления. Естественно все будет решено в рамках существующей правящий группы.
Как бы сей деятель не блистал эрудицией – речь идет о банальной диктатуре.
И большого ума не надо, что бы озвучить потаенные желания, уже многих «свободолюбивых», но изрядно подуставших, жителей Украины о «сильном царе» или «добром диктаторе». А сказать, что необходима система противовесов, сбалансированная политическая система… - кишка тонка.
Это я написал, на тему вот этого, раз мне в укор поставили. Предпочтения есть, но они не по цвету политических лоскутков страны, и не по границам "внешних врагов".