Текст без використання прийменників та сполучників

Осінь… Прийшла, легенько ступаючи багряними капцями, потроху розфарбовуючи все навколо яскравими кольорами. Спочатку непомітна її присутність… Згодом, спочатку тільки вранці, відчуваєш її подих… Тонкий, ледь вловимий запах осині…

Дедалі більше, ось вже паркові пейзажі виглядають як фантазії юного збентеженого митця, перемежуючись палітрою різноманітних кольорів, які все більше виштовхують собою літній зелений.

Як гарно… Як приємно гуляти доріжками, встеленими осіннім листям. Як раді малюки, молоді дівчата, що збирають його в яскраві, різнокольорові букети… Фотографи, художники насолоджуються можливістю втілити свої ідеї, скільки можливостей створювати оригінальні композиції.

Середина осині… Холодає, листя менше, кольори потьмяніли, день посірішав… Тільки зрідка сонце радує насправді теплими променями. Все частіше дощі… Приємно сидіти вдома, загорнувшись теплою ковдрою, чаювати, спостерігати непогоду.

Все холодніше… День зовсім короткий, дощ, вітер, мряка… Хтось депресує… Раптом все стихло, завмерло… Що це? Перші сніжинки… Тихенько падають, кружляють. Світло ліхтарів переповнене їхніми першими несміливими танцями… Дуже красиво… Серце переповнює радість…

Така вона осінь…