April 17, 2021

Священне Писання

БУТТЯ 10

1Ось родовід синів Ноя: Сима, Хама і Яфета. У них після потопу народилися сини.

2Яфетові сини: Ґамер, Маґоґ, Мадай, Йован, Еліса, Товел, Мосох і Тірас. 3Ґамерові сини: Асханаз, Ріфат і Торґама. 4Йованові сини: Еліса і Тарсіс, кітійці та родійці. 5. З них відокремилися острови народів у їхній землі — кожний за мовою у своїх племенах і у своїх народах.

6Сини Хама: Хус і Месраїм, Фуд і Ханаан. 7Сини Хуса: Сава, Евіла, Савата, Реґма і Саваката. Сини Реґми: Сава і Дадан. 8А Хус породив Неврода. Він дав початок велетням на землі. 9Він був велетнем-мисливцем перед Господом Богом. Тому-то й говорять: Як Неврод — велетень-мисливець перед Господом. 10А початком його царства були: Вавилон, Орех, Архад і Халанне в Сеннаарській землі. 11. З тієї землі вийшов Ассур і заснував Ніневію, місто Роовот, Калах 12і Дасем, що між Ніневією та Калахом, — це велике місто. 13А Месраїм дав початок лудиїмцям, енеметиїмцям, лавиїмцям, нефталиїмцям, 14патросониїмцям, хаслониїмцям, звідки вийшли филистимці, та кафторійцям. 15Ханаан же породив Сидона, первородного, і Хета, 16Євусея, Аморея, Ґерґесея, 17Евея, Арукея, Асенея, 18Арадія, Самарея і Аматі. І після цього розсіялися племена ханаанців. 19А кордони ханаанців простягалися від Сидона аж до Ґерар і Ґази, сягали до Содома і Гоморри, до Адми і Севоїма — аж до Ласа. 20. Оце сини Хама — за їхніми племенами і за мовами їхніми — за їхніми землями та за їхніми народами.

21. І в Сима, батька всіх синів Еверових, старшого брата Яфета, — в нього також народилися сини. 22. Ось Симові сини: Елам, Ассур, Арфаксад, Луд, Арам і Каїнан. 23А сини Арама: Ос, Ул, Ґатер і Мосох. 24Арфаксад же породив Каїнана, і Каїнан породив Салу, Сала породив Евера. 25А в Евера народилося двоє синів: ім’я одного — Фалек, бо в його дні поділилася земля; ім’я ж його брата — Єктан. 26А Єктан породив Елмодада, Салефа, Асармота, Яраха, 27 і Одорру, Айзила, Деклу, 28Авімеїла, Савева, 29Уфіра, Евілу і Йовава. Усі вони — сини Єктана. 30Їхнє поселення простягалося від Масси до Софира — східної гори. 31Це — сини Сима: за їхніми племенами, за їхніми мовами, за їхніми землями та за їхніми народами.

32Це племена синів Ноя — за їхніми поколіннями, за їхніми народами. Від них після потопу розсіялися острови народів на землі.

ІСАЇ 28

1Горе вінцеві гордості, наймити Єфрема, цвіт, що відпав від слави на вершку родючої гори, п’яні без вина! 2. Ось сильний і тяжкий Господній гнів, як падаючий град, коли немає накриття, — який сильно падає. Як велика кількість води, що зносить поверхню землі, він зробить спочинок рукам 3. і ногам. І потоптаний буде вінець гордості, наймити Єфрема. 4. І опалий цвіт славної надії на верхів’ї високої гори буде, як рання смоківниця, хто її побачить, то перш ніж візьме у свою руку, забажає її з’їсти.

5У той день Господь Саваот буде сплетеним вінцем славної надії для того, хто залишився з мого народу. 6. Залишені вони будуть у дусі суду на суд і на силу, яка забороняє губити. 7Адже ці одурманені вином, — вони були одурманені міцним напоєм. Священик і пророк зійшли з розуму через вино, захиталися через оп’яніння від міцного напою, вони були введені в оману. Це — видіння. 8Прокляття їстиме цю раду, бо це рада з причини захланності. 9Кому ми сповістили зло, і кому ми сповістили вістку? Тим, які позбавлені молока, тим, які відлучені від грудей? 10Прийми біль до болю, надію до надії, ще трохи, ще трохи, 11через зневагу уст, через інший язик, бо промовлять до цього народу, 12кажучи йому: Це спочинок для бідного і це знищення! Та вони не захотіли почути. 13. І слово Господа Бога буде їм болем до болю, надією до надії, ще трохи, ще трохи, щоб пішли і впали назад, і будуть у небезпеці, будуть розбиті й будуть захоплені.

14Через це послухайте слово Господа, пригноблені мужі та князі цього народу в Єрусалимі: 15. Оскільки ви сказали: Ми склали завіт з адом і угоду зі смертю! Буря, яка несеться, коли і проходитиме мимо, не найде на нас, бо ми обман учинили нашою надією і прикрилися обманом! 16То через це, так говорить Господь: Ось Я покладу в основи Сіону камінь — дорогоцінний, вибраний, кутовий, поважний, — в його основи, — і хто йому повірить, не засоромиться. 17. І поставлю суд — як надію, а Моє милосердя — як мірило, а ті, які безпідставно повірили брехні, упадуть, бо не обмине вас буря, 18хіба що вона забере ваш договір смерті, і ваша надія на ад не залишиться. Буря, що несеться, коли надійде, будете їй на потоптання. 19Коли перейде, забере вас. Вранці, вранці прийде, — вдень і вночі буде погана надія. Навчіться слухати! 20Пригнічені, не можемо битися, а самі маємо сили себе зібрати.

21Він підніметься так, як гора безбожних, і буде в долині Ґаваона. З допомогою гніву Він звершить Свої діла, — діло гіркоти. А Свій гнів Він застосує по-чужому, і Його гіркота чужа для Нього. 22Ви ж не радійте, і хай не переможуть вас кайдани. Тому що я почув від Господа Саваота про довершені та скорочені діла, які Він звершить по всій землі. 23Прислухайтеся і почуйте мій голос, зверніть увагу і почуйте мої слова!

24Хіба весь день орач буде орати? Чи, перш ніж обробити землю, він приготував насіння? 25Хіба не тоді, коли вирівняв її поверхню, він сіє мале чорне насіння і кмин, а після цього сіє пшеницю, ячмінь і зерно у своїх межах? 26Так і ти будеш напоумлений судом твого Бога, і зрадієш. 27Адже не з жорстокістю очищується чорне насіння, і не наведеш колесо колісниці-молотилки на кмин, але палицею вибивається чорне насіння, і тоді кмин 28їстимуть у хлібі. Адже не до віку Я гніватимуся на вас, і голос Моєї гіркоти не потопче вас! 29. І ці дивовижні знаки вийшли від Господа Саваота. Прийміть пораду, підніміть марну утіху!

ПСАЛМІВ 107

1Пісня-псалом Давида. 2Готове моє серце, Боже, готове моє серце! Буду співати і грати у своїй славі.

3Прокинься, псалтирю, і ви, гусла! Я встану на світанку.

4Буду прославляти Тебе, Господи, між народами і співати Тобі між племенами,

5 бо Твоя милість вища за небо, і Твоя правда — аж до хмар.

6Піднесися над небесами, Боже; Твоя слава — по всій землі.

7Хай Твої улюблені будуть врятовані, визволи Своєю правицею і вислухай мене.

8Бог сказав у Своїй святині: Підіймуся вгору, зміряю Сікіму, виміряю і Долину поселень.

9Мій Ґалаад і Мій Манасія, Єфрем — підмога Моєї голови, Юда — Мій цар.

10Моав — посудина Моєї надії, до Ідумеї сягатиме Моє взуття, филистимці підкорилися Мені!

11Хто ж приведе мене до укріпленого міста? Хто мене поведе в Ідумею?

12Чи не Ти, Боже, що нас відкинув? Чи не виступиш, Боже, з нашими військами?

13Надай нам допомогу в біді, адже людська поміч марна.

14. З Богом ми наберемося сили, — Він матиме за ніщо наших ворогів.