Біблія за рік.

ПСАЛМІВ 37

1Псалом Давида. На спомин про суботу.

2Господи, не докоряй мені Своїм гнівом, не картай мене обуренням Своїм;

3бо Твої стріли позастрявали в мені, і Ти твердо поклав на мене Свою руку.

4Нема здорового місця на моєму тілі від Твого гніву, нема спокою моїм костям від моїх гріхів.

5Адже мої гріхи піднялися вище моєї голови, вони лягли на мене, наче важкий тягар.

6Мої рани загноїлися і смердять через моє безумство.

7Я став нещасний, зовсім згорблений, весь день я тинявся сумний,

8бо мої стегна зазнали знущань — нема здорового місця на моєму тілі.

9Дуже пригнічений і принижений, я волав від стогону мого серця.

10Господи, усі мої бажання — перед Тобою, мій стогін від Тебе не прихований.

11Моє серце стривожене, моя сила залишила мене, і світло моїх очей — і воно не зі мною.

12Мої друзі й мої приятелі наблизилися до мене й зупинилися, — мої найближчі стали осторонь.

13А ті, які шукали моєї душі, насіли на мене, ті, котрі накликали на мене лихо, говорили безумне і весь день обмовляли мене.

14Я ж, мов глухий, не чув, і мов німий, не відкривав своїх уст.

15Я став, як та людина, що не чує і не має у своїх устах докору,

16бо на Тебе, Господи, я надію покладаю. Ти почуєш, Господи, Боже мій.

17Тож я сказав: Хай мої вороги не зловтішаються з мене; як тільки мої ноги захиталися, то вони гордовито проти мене виступили.

18Та я готовий до бичування, а мій біль постійно переді мною.

19Тож я своє беззаконня виявлю і буду журитися про свій гріх.

20А мої вороги живуть, вони стали сильнішими за мене, намножилися ті, хто безпідставно мене ненавидить.

21Ті, які відплачують злом за добро, обмовляли мене за те, що я добивався справедливості, (і мене, колись любого, відкинули, наче щось гидке і мертве).

22Не залиши мене, Господи, Боже мій! Не відступи від мене.

23Поспіши мені на допомогу, Господи мого спасіння.

ДІЇ 9

Ісус з’являється Савлові

1 Савло, ще дихаючи погрозою і вбивством на Господніх учнів, підійшов до первосвященика

2 й випросив у нього листів у Дамаск — до синагог, аби привести зв’язаними в Єрусалим тих, кого знайде з того напряму вчення, — чоловіків і жінок.

3 Коли ж він ішов і наближався вже до Дамаска, раптом його осяяло світло з неба.

4Він упав на землю і почув голос, який говорив йому: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?

5 А він запитав: Хто ти, Господи? Він же відповів: Я — Ісус, Якого ти переслідуєш. [Важко тобі бити ногою колючку!]

6 Тож встань, увійди до міста, і скажуть тобі, що тобі потрібно робити!

7 Люди, які подорожували з ним, стояли й дивувалися, бо чули голос, але нікого не бачили.

8 Савло ж підвівся із землі, і хоч очі його були відкриті, він нічого не бачив. Тож, ведучи його за руку, вони ввійшли в Дамаск.

9Три дні він не бачив, не їв і не пив.

Господь посилає Ананію до Савла

10 У Дамаску був один учень на ім’я Ананій. І Господь у видінні сказав йому: Ананію! А той відповів: Ось я, Господи!

11 Господь же промовив до нього: Встань, піди на вулицю, що зветься Рівна, у домі Юди шукай тарсянина на ім’я Савло, бо ось він молиться.

12 У видінні він побачив, що муж на ім’я Ананій прийшов і поклав на нього руки, щоб він прозрів.

13Та Ананій відповів: Господи, чув я від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він наробив твоїм святим у Єрусалимі!

14 І тут має владу від первосвящеників ув’язнювати всіх, хто кличе Твоє Ім’я.

15 А Господь йому сказав: Іди, бо для Мене він є вибраною посудиною, аби понести Моє Ім’я до народів, до царів і до синів Ізраїля.

16 Тому що Я покажу йому, скільки має він постраждати за Моє Ім’я!

17 Тож Ананій пішов, увійшов до хати, поклав на нього руки й сказав: Савле, брате! Послав мене Господь Ісус, Який з’явився тобі в дорозі, котрою ти йшов, щоб ти прозрів і наповнився Духом Святим.

18І в мить наче якась луска відпала з його очей, і він став бачити, а вставши, охрестився

19 і прийняв їжу, аби підкріпитися. Декілька днів він пробув з учнями, які перебували в Дамаску.

Савло проповідує Ісуса

20 І в синагогах він відразу ж почав проповідувати про Ісуса, що Він — Син Божий.

21 Тож дивувалися всі, хто слухав, і говорили: Хіба це не той, котрий переслідував у Єрусалимі тих, які прикликають це Ім’я, а сюди прийшов, щоби в’язати їх і вести до первосвящеників?

22 Савло ще більше міцнів і бентежив юдеїв, які жили в Дамаску, доводячи, що Він є Христос.

23 А як минуло чимало днів, юдеї змовилися вбити його.

24 Савлові ж їхня змова стала відома. І вони стерегли брами день і ніч, щоб його вбити.

25 Та учні, взявши його, вночі спустили по стіні в кошику.

Повернення в Єрусалим

26 Прийшовши в Єрусалим, він намагався приєднатися до учнів, та всі боялися його, не вірячи, що він є учнем.

27 А Варнава, взявши його, привів до апостолів і розповів їм, як Павло в дорозі побачив Господа, Який говорив до нього, та як у Дамаску він відважно промовляв в Ім’я Ісуса.

28 І він був з ними, входячи й виходячи з Єрусалима, сміливо проповідуючи в Ім’я Господа.

29 Говорив же й диспутував з елліністами, а вони шукали його, щоб убити.

Загроза для апостола

30 Довідавшись про це, брати повели його до Кесарії, а звідти відіслали до Тарса.

Петро в Лідді. Оздоровлення Енея

31 Отже, Церква по всій Юдеї, Галилеї та Самарії мала мир, збудовуючись і ходячи в Господньому страсі, наповнювалася втіхою Святого Духа.

32 Коли Петро обходив усіх, прибув він і до святих, які жили в Лідді.

33 Знайшов там одного чоловіка на ім’я Еней, котрий вісім років лежав у ліжку, бо був паралізований.

34 І сказав йому Петро: Енею, зціляє тебе Ісус Христос! Устань і прибери свою постіль! І той відразу встав.

35 Побачили його всі, які жили в Лідді та в Сароні, і навернулися до Господа.

Петро в Йопії. Воскресіння Тавити

36А в Йопії була одна учениця на ім’я Тавита, що в перекладі означає Сарна; вона була сповнена добрих діл і милостинь, які чинила.

37 А сталося так, що вона тими днями захворіла й померла. Обмили її й поклали у верхній кімнаті.

38 Оскільки Лідда була близько до Йопії, то учні, почувши, що Петро там, послали до нього двох мужів, благаючи: Не полінуйся прийти до нас!

39 Уставши, Петро пішов з ними. Коли прийшов, завели його до верхньої кімнати. Усі вдови обступили його, плачучи й показуючи одяг і покривала, які робила Сарна, коли була з ними.

40 А Петро, випровадивши всіх і схилившись на коліна, помолився. І повернувшись, сказав тілу: Тавито, встань! Вона розплющила свої очі і, побачивши Петра, сіла.

41 Подавши їй руку, він підвів її. І, покликавши святих і вдовиць, він поставив її перед ними живою.

42 Це стало відомо по всій Йопії, і люди повірили в Господа.

43 Сталося так, що багато днів він залишався в Йопії, в одного Симона, який виправляв шкури.

ВИХІД 23

1Не приймай пустих чуток. Не погоджуйся з нечестивим стати нечесним свідком.

2Не будеш з більшістю учасником зла. Не пристанеш до натовпу, схиляючись за більшістю, аби викривити правосуддя.

3І не виявлятимеш бідному несправедливу милість на суді.

4Якщо зустрінеш вола чи осла свого ворога, які заблукали, то приведеш назад і повернеш йому.

5Якщо ж побачиш осла свого ворога, який упав під своєю ношею, не пройдеш повз нього, але разом з ним підведеш його.

6Для бідного не викривлятимеш вироку на його суді.

7Будеш уникати всякої несправедливої справи. Не вб’єш невинного чи праведного і не виправдаєш несправедливого через хабар.

8Тож не братимеш хабарів, оскільки дари засліплюють очі видющих і спотворюють правдиві свідчення.

9І не пригноблюйте чужинця, адже ви знаєте душу чужинця, — бо ж ви самі були переселенцями в Єгипетській землі!

10Шість років будеш сіяти на своїй землі й збиратимеш її врожай.

11А на сьомий — зробиш перерву і залишиш її, — і їстимуть убогі з твого народу, а те, що останеться, з’їдять дикі звірі. Так само зробиш зі своїм виноградником і зі своїм оливковим садом.

12Шість днів робитимеш свої діла. Сьомого ж дня будеш відпочивати, щоб відпочив і твій віл, і твій осел, і щоб відпочив син твоєї рабині та чужинець.

13Будете дотримуватися всього, що Я вам сказав. І не згадуватимете імен інших богів, — ніхто не почує його з ваших уст.

14Тричі на рік святкуватимете Мені.

15Будете дотримуватися Свята опрісноків. Сім днів будете споживати опрісноки, як заповів Я тобі, — під час місяця нових колосків, адже тоді ти вийшов з Єгипту. Не з’явишся переді Мною з порожніми руками.

16І відзначатимеш свято жнив — перших плодів своєї праці з того, що ти посієш на своєму полі, і свято завершення збирання плодів своєї праці зі свого поля наприкінці року.

17Тричі на рік нехай з’явиться кожний чоловік з твого роду перед твоїм Господом Богом.

18Отже, коли вижену народи з-перед твого обличчя і поширю твої кордони, то не приноситимеш крові Моєї жертви на квашеному, і не лежатиме жир з Мого свята до ранку.

19Найкраще з перших плодів твоєї землі принесеш до дому Господа, свого Бога. Не варитимеш ягняти в молоці його матері.

20Ось Я посилаю Мого ангела перед твоїм обличчям, щоб він охороняв тебе в дорозі, щоб привів тебе в ту землю, яку Я приготував для тебе.

21Пильнуй за собою, слухайся його і не виявлятимеш непослуху йому. Адже він не відступить від тебе, тому що Моє Ім’я є на ньому.

22Якщо уважно прислухатимешся до Мого голосу і робитимеш усе, що лише скажу тобі, то Я буду ворогом твоїх ворогів і буду супротивником твоїх супротивників.

23Оскільки Мій ангел — твій провідник — піде і заведе тебе до аморейця, хета, ферезейця, ханаанця, ґерґесейця, евейця і євусейця, — Я знищу їх.

24Не поклонятимешся їхнім богам і не служитимеш їм. Не чинитимеш за їхніми ділами, але неодмінно повалиш і вщент порозбиваєш їхні стовпи.

25Ти будеш служити Господу, твоєму Богові, і Я поблагословлю твій хліб, твоє вино та твою воду, і відверну від вас хворобу.

26Не буде бездітного і безплідної на твоїй землі, а число твоїх днів зроблю повним.

27Я пошлю страх як твого провідника, і приведу в замішання всі ті народи, до яких ти ввійдеш, і зроблю всіх твоїх ворогів утікачами.

28І пошлю шершнів перед тобою, і вони проженуть від тебе аморейців, евейців, ханаанців і хетів.

29Не виганятиму їх за один рік, щоб земля не стала пусткою, і щоб не стали численними супроти тебе земні звірі.

30Поволі, поступово виганятиму їх з-перед тебе, доки не станеш численним і не успадкуєш землю.

31Я встановлю твої кордони від Червоного моря й аж до Филистимського моря, і від пустелі — аж до великої ріки Євфрат. І віддам у ваші руки тих, хто заселяє цю землю, — Я прожену їх з-перед тебе.

32Не укладатимеш з ними угоди, а з їхніми богами — завіту.

33Тож не житимуть вони на твоїй землі, щоб не довели тебе до гріха проти Мене, — бо якщо служитимеш їхнім богам, вони будуть тобі пасткою.

ВИХІД 24

1І Він сказав Мойсеєві: Підіймися до Господа, — ти, Аарон, Надав, Авіуд і сімдесят старійшин Ізраїля, і поклоніться здалека Господу.

2Нехай наблизиться сам-один Мойсей до Бога, вони ж хай не наближаються, і народ разом з ними хай не підіймається.

3Тож Мойсей прийшов і переказав народові всі Божі слова і настанови. А весь народ одноголосно відповів, кажучи: Усі слова, які сказав Господь, виконаємо, — ми будемо слухняні.

4Усі Господні слова Мойсей записав. І, уставши вранці, Мойсей поставив під горою жертовник і дванадцять каменів, відповідно до дванадцяти племен Ізраїля.

5Він послав юнаків, Ізраїльських синів, і ті принесли всепалення, і зарізали в жертву Богові бичків, як подячну жертву за спасіння.

6Мойсей, узявши половину крові, налив у посудини, а другу половину крові вилив на жертовник.

7Узявши книгу завіту, він прочитав народові, аби почув. І вони відповіли: Усе, що сказав Господь, виконаємо, — ми будемо слухняні!

8Тож Мойсей узяв кров, покропив народ і сказав: Ось — кров завіту, який Господь уклав з вами згідно з усіма цими словами.

9І Мойсей, Аарон, Надав, Авіуд і сімдесят з ради старійшин Ізраїля піднялися вверх

10і побачили там місце, де стояв Бог Ізраїля. Під Його ногами — наче витвір із сапфірового каменя, на вигляд — немов чистий небозвід.

11І з обраних Ізраїля не забракло жодного. І вони з’явилися на Божому місці, їли і пили.

12І сказав Господь Мойсеєві: Підіймися до Мене на гору і стій там, і дам тобі кам’яні скрижалі — закон і заповіді, які Я записав, щоб дати їм закон.

13Мойсей та Ісус, його слуга, піднявшись, вийшли на Божу гору.

14А старійшинам вони сказали: Спокійно очікуйте тут, доки не повернемося до вас. Ось з вами Аарон та Ор; якщо хтось матиме справу, нехай іде до них.

15Мойсей та Ісус вийшли на гору, і хмара покрила гору, —

16Божа слава зійшла на гору Синай. Хмара покривала її шість днів. А сьомого дня Господь із середини хмари покликав Мойсея.

17Вигляд же Господньої слави перед синами Ізраїля — наче палаючий вогонь на вершині гори.

18Тож Мойсей увійшов до середини хмари і піднявся на гору, і пробув там на горі сорок днів і сорок ночей.