БУТТЯ 13

1Тож пішов Аврам з Єгипту в пустелю, — він сам, його дружина й усе, що його, а разом з ним і Лот. 2Аврам був дуже багатим на худобу і на срібло та золото. 3. І прибув туди, звідки прийшов, — до Бетелю в пустелю, на місце, де раніше стояв його намет, — між Бетелем і Анґеєм, — 4до місцевості, де перед тим спорудив жертовник, і там Аврам прикликав Ім’я Господа. 5. І Лот, який ішов з Аврамом, мав овець, волів і намети. 6. І не вміщала їх земля, щоб жили разом, оскільки їхнє майно було велике, тож не могли жити разом. 7. І зчинилася бійка між пастухами худоби Аврама і між пастухами худоби Лота. А жили тоді на цій землі ханаанці та ферезейці.

8 Тоді Аврам сказав Лотові: Хай не буде незгоди між мною і тобою, між моїми пастухами й твоїми пастухами, адже ми — близькі родичі. 9Хіба ж не вся земля перед тобою? Відділися від мене. Якщо ти — ліворуч, то я — праворуч; якщо ж ти — праворуч, то я — ліворуч. 10 Лот, підвівши свої очі, побачив усю Йорданську околицю, що вся вона, перед тим, як Бог знищив Содом та Гоморру, була зрошена водою, як Божий рай, як Єгипетська земля, — та околиця, що на підході до Сиґора! 11. І обрав собі Лот усю Йорданську околицю. Тож помандрував Лот зі сходу, і вони розлучилися один з одним. 12Аврам оселився в землі Ханаанській, а Лот оселився в місті, в околицях, і замешкав у Содомі. 13Люди, які жили в Содомі, були дуже лихими та грішними перед Богом.

14 І сказав Бог Аврамові після того, як Лот відділився від нього: Підведи свої очі й поглянь з того місця, де ти є тепер, на північ і південь, на схід і на захід. 15Бо всю землю, яку ти бачиш, Я навіки дам її тобі й твоєму потомству. 16 І зроблю твоє потомство, як пісок землі, — якщо хтось зможе перерахувати піщинки землі, то й твоє потомство буде пораховане. 17Уставши, пройдися по землі, пройди її в довжину і в ширину, бо Я дам її тобі. 18. Згорнувши намети, Аврам пішов і оселився біля мамврійського дуба, який був у Хевроні, і збудував там жертовник Господу.

ІСАЇ 31

1Горе вам, які ходите в Єгипет за допомогою, яку надію поклали на коней і на колісниці, бо є багато, і на велику безліч коней! Ви не були тими, хто поклав надію на Святого Ізраїля і не шукали Бога. 2. І Він, мудрий, навів на них зло, і Його слово не буде усунене, і Він повстане на доми злих людей і на їхню марну надію, 3на єгиптянина — людину, а не Бога, на коней, які є тіло, — тож не буде порятунку. Господь наведе на них Свою руку, і ті, хто допомагає, знесиляться, і вони всі разом загинуть. 4Адже так сказав мені Господь: Так, як лев чи левеня ричить над здобиччю, яку схоплять, — він заричав над нею, аж гори наповнилися його голосом, і принишкли, і злякалися великої люті, — так і Господь Саваот зійде воювати на гору Сіон, на її гори. 5Як птах, який літає, так і Господь захистить, визволить, обереже і врятує Єрусалим!

6Поверніться, ви, які вчинили глибоку та беззаконну раду. 7Адже в той день люди відмовляться від своїх рукотворних срібних і золотих божків, яких зробили їхні руки. 8. І впаде Ассур, — не меч чоловіка, і не меч людини його пожере! Він не втече з-перед меча. І молоді зазнають поразки, 9бо скелею вони будуть оточені, як валом, і будуть підкорені, а хто втече, той буде впійманий. Так говорить Господь: Блаженний, хто має в Сіоні нащадків і домашніх у Єрусалимі.

ПСАЛМІВ 110

1Алилуя. Я буду прославляти Тебе, Господи, усім своїм серцем у раді праведних і в громаді.

2Великі Господні діла, вони відомі — згідно з усім Його бажанням.

3Його діяння — слава і велич, а праведність Його перебуває навіки-віків.

4Незабутніми зробив Він Свої дивовижні діла, — милосердний і щедрий Господь.

5Він дав поживу тим, які Його боялися, повік пам’ятатиме про Свій завіт.

6Силу Своїх діянь звістив Своєму народові, щоби дати їм спадщину народів.

7Діла Його рук — правда і правосуддя. Вірні всі Його заповіді,

8вони непорушно встановлені навіки-віків, засновані на правді й справедливості.

9Він послав визволення Своєму народові, заповів Свій завіт навіки. Святе й грізне Його Ім’я!

10Початок мудрості — страх Господній: добрий розум у всіх, хто діє згідно з ним. Його хвала перебуває навіки-віків.