БУТТЯ 9

1. І поблагословив Бог Ноя та його синів, і сказав їм: Зростайте та розмножуйтеся, наповнюйте землю і володійте нею. 2Страх і трепет перед вами будуть у всіх звірів землі, у всіх небесних птахів і в усього, що рухається по землі, і в усіх морських риб: вам у руки Я віддав їх. 3. І все, що плазує, що живе, буде вам на поживу; як зелені рослини — віддав Я вам усе. 4Лише м’яса з кров’ю душі не їжте. 5Адже й вашої крові, душ ваших, Я вимагатиму, — з руки всякого дикого звіра вимагатиму її, і з руки людини-брата вимагатиму людської душі. 6Хто проливатиме людську кров, — його кров проллється за неї, бо за образом Божим створив Я людину. 7Ви ж зростайте і розмножуйтеся, наповнюйте землю і множтеся на ній.

8. І звернувся Бог до Ноя та до його синів, які були з ним, кажучи: 9. Ось Я укладаю Мій завіт з вами та вашими нащадками, які будуть після вас: 10 з кожною живою душею серед вас, з птахами, худобою і всяким звіром землі, — з усіма, які вийшли з ковчега. 11. І укладу Мій завіт з вами, і більше не загине жодна істота від вод потопу, і не будуть більше води потопу знищувати всю землю. 12. І промовив Господь Бог до Ноя: Ось знак завіту, який Я на вічні покоління укладаю між Мною і вами, і між усякою живою душею, яка є з вами, — 13 даю Мою райдугу в хмарі. Тож вона буде знаком завіту між Мною і землею. 14. І буде: коли наведу Я хмари на землю, то з’явиться Моя веселка в хмарі, 15 і пригадаю Мій завіт, який є між Мною і вами, і між кожною живою душею в усякому створінні, — і води не стануть більше потопом, щоби знищити кожну істоту. 16. І буде райдуга в хмарах, і Я бачитиму, щоби пам’ятати вічний завіт між Мною і між кожною живою душею в усякому створінні, яке є на землі. 17. І сказав Бог Ноєві: Це знак завіту, який Я уклав між Мною і між кожною істотою, яка є на землі.

18Сини ж Ноя, які вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам був батьком Ханаана. 19. Оці троє — Ноєві сини; від них розсіялися люди по всій землі.

20Ной став першою людиною-рільником, і насадив виноградник. 21Він випив вина і сп’янів, і перебував нагий у своєму житлі. 22А Хам, батько Ханаана, побачив наготу свого батька і, вийшовши, розповів двом своїм братам надворі. 23Тоді Сим і Яфет, взявши плаща, обидва накинули собі на плечі й, повернені спинами, підійшли та прикрили наготу свого батька; їхні обличчя були повернені назад — тож не побачили наготи свого батька.

24Ной витверезився від вина й дізнався, як з ним учинив його молодший син. 25. І промовив він: Проклятий Ханаан. Він буде рабом своїм братам. 26Благословенний Господь, Бог Сима, — сказав він, — а Ханаан буде йому рабом. 27Нехай поширить Бог Яфета і нехай живе в помешканнях Сима, — а Ханаан нехай буде їхнім рабом.

28Після потопу Ной прожив триста п’ятдесят років. 29А всіх днів Ноя було дев’ятсот п’ятдесят років; і він помер.

ІСАЇ 27

1У той день Бог наведе святий, великий і сильний меч на дракона, на змія, який втікає, на дракона — звивистого змія, і вб’є дракона. 2У той день — прекрасний виноградник, — бажання над ним почати пісню. 3Я — сильне місто, місто, взяте в облогу, даремно його напоюю, бо буде захоплене вночі, а вдень упаде його мур. 4Немає такого міста, яке не захоплювало його. Хто мене поставить стерегти в полі стерню? Через цю ворожнечу я його усунув. Тепер саме тому все це Господь Бог зробив, що вирішив. Я спалений, — 5 закричать ті, які живуть у ньому, — укладемо мир з ним, укладемо мир! 6У дні, які приходять, потомство Якова, Ізраїль, пустить пагін і зацвіте, і всесвіт наповниться його плодом. 7Хіба не так, як він бив, так і він буде побитий? І як він губив, так буде винищений? 8Войовничий і зневажаючий відішле їх. Чи ж не був ти тим, хто думав жорстоким духом їх вигубити, духом гніву?

9Через це буде забране беззаконня Якова, і це — його благословення, коли Я заберу його гріх, коли вони складуть усі камені вівтарів, розбиті на дрібний порох. І не залишиться їхніх священних дерев, а їхні божища будуть постинані так, як діброви вдалині. 10Те стадо, яке поселиться там, буде вільним, — як покинуте стадо. І буде багато часу пастися, і там вони відпочиватимуть. 11Та після певного часу не буде в ній жодної зелені, тому що стане сухою. Ідіть, жінки, які приходите від оглядання. Бо немає народу, який має розум, через це не пощадить Той, Хто їх створив, і Творець їх не помилує.

12. І буде, що в той день Господь поставить огорожу від каналу ріки аж до Рінокорурів, а ви зберіть синів Ізраїля, одного за одним. 13. І буде, що в той день затрублять великою трубою, і прийдуть ті, які гинули в країні ассирійців та які гинули в Єгипті, і поклоняться Господу на святій горі в Єрусалимі.

ПСАЛМІВ 106

1. Алилуя. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо Його милість навіки.

2Хай промовляють так викуплені Господом, яких Він визволив із рук ворога.

3. Зібрав їх з країн: зі сходу, заходу, півночі й півдня.

4Вони заблукали в безводній пустелі — не знайшли дороги до заселеного міста;

5були голодні й спраглі, і умлівала в них душа.

6. І закликали до Господа у своїй недолі, і Він визволив їх від їхніх бід,

7 і дорогою прямою попровадив їх, щоби прибули до міста, де мали проживати.

8Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів!

9Адже Він наситив спустошену душу, — наповнив добром спраглу душу

10. тих, які перебували в мороку, у тіні смерті, були сковані нуждою і залізом;

11 оскільки вони збунтувалися проти Божих слів і поглумилися над радою Всевишнього.

12Тож їхнє серце було впокорене працею; вони знемагали, та не було кому допомогти.

13. І, коли їх гнобили, вони заволали до Господа, і Він їх визволив з їхніх скорбот:

14вивів їх з мороку і тіні смерті, кайдани їхні розірвав.

15Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів!

16Це ж Він розбив мідні брами і розтрощив залізні засуви!

17Допоміг їм повернути з дороги їхнього беззаконня, бо через своє беззаконня вони зазнали приниження.

18Будь-яка їжа стала огидною для їхньої душі, і вони наблизилися до воріт смерті.

19. І, коли їх гнобили, вони заволали до Господа, і Він їх визволив з їхніх скорбот.

20Він послав Своє слово й оздоровив їх, визволив їх від їхньої погибелі.

21Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів!

22Хай принесуть жертву хвали, хай розкажуть про Його діла з радістю!

23Ті, які відпливають у море на кораблях, котрі торгують на багатьох водних шляхах,

24бачили Господні діла і Його чудеса в морській глибині!

25Він промовив, — і зірвався нищівний вітер, піднялися вгору морські хвилі, —

26вони підносяться до неба і спадають у безодню; їхня душа танула в біді.

27Вони розбушувалися, заточуються, наче п’яні, — і вся їхня мудрість пропала.

28Та у своєму горі вони заволали до Господа, і Він їх звільнив від їхніх страждань.

29Він наказав бурі — і настала тиша, і заспокоїлися її хвилі.

30Вони ж зраділи, що стихло. І Він привів їх до бажаної пристані.

31Тож хай прославляють Господа за Його милосердя, за Його чудеса для людських синів!

32Хай величають Його на зібраннях народу, на засіданні старців нехай Його прославляють!

33. Він обернув ріки в пустелю і водні джерела — на суху землю:

34 плодоносну землю — через злодіяння тих, хто на ній живе, — перетворив у солончаки.

35А пустелю Він обернув в озерний край, і суху землю — у водні джерела.

36Він поселив там спраглих, і вони збудували місто для проживання.

37Тож вони засіяли поля, насадили виноградники і зібрали вирощений урожай.

38. І Він поблагословив їх, і стали дуже численними, і їхньої худоби не поменшало.

39Та вони стали нечисленними, і зле їм було під тягарем страждань і болю.

40. Зневага вилилася на володарів, — Він дав їм блукати в непрохідних місцях, на бездоріжжі.

41Він допоміг бідному вибратися з убогості й намножив родини, як отару.

42Побачать це праведні й зрадіють, а все беззаконне закриє свої вуста.

43Хто мудрий і буде дотримуватися цього? Вони зрозуміють милість Господню.