БУТТЯ 11

1 Уся земля мала одну мову й одні слова для всіх. 2. І сталося, коли мандрували люди зі сходу, то знайшли рівнину в Сеннаарській землі й там оселилися. 3. І сказали вони одне одному: Давайте, наробимо цегли і випалимо її у вогні. І була їм цегла замість каменю, а смола була їм замість розчину. 4Давайте, — сказали вони, — збудуємо собі місто й вежу, вершина якої сягатиме неба, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по поверхні всієї землі.

5. І зійшов Господь побачити місто й вежу, яку будували людські сини. 6. І сказав Господь: Ось рід один і мова одна в усіх; та ось почали робити, і тепер усе, що тільки забажають зробити, буде їм під силу. 7Тож давайте, зійшовши, помішаємо там їхню мову, щоб ніхто не міг розуміти мови ближнього. 8. І розсіяв їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати місто і вежу. 9Тому-то й названо його Замішання, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь Бог по поверхні всієї землі.

10. Ось родовід Сима: Симові було сто років, коли породив Арфаксада, — через два роки після потопу. 11. І прожив Сим після того, як породив він Арфаксада, п’ятсот років; і породив синів та дочок; і помер.

12Арфаксад прожив сто тридцять п’ять років, — і породив Каїнана. 13. І прожив Арфаксад після того, як породив він Каїнана, чотириста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер. Каїнан прожив сто тридцять років — і породив Салу. І прожив Каїнан після того, як породив він Салу, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер. 14Сала прожив сто тридцять років — і породив Евера. 15. І прожив Сала після того, як породив він Евера, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер.

16Евер прожив сто тридцять чотири роки — і породив Фалека. 17. І прожив Евер після того, як породив він Фалека, триста сімдесят років, і породив синів та дочок; і він помер.

18Фалек прожив сто тридцять років — і породив Раґава. 19. І прожив Фалек після того, як породив він Раґава, двісті дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.

20Раґав прожив сто тридцять два роки — і породив Серуха. 21. І прожив Раґав після того, як породив він Серуха, двісті сім років, і породив синів та дочок; і він помер.

22Серух прожив сто тридцять років — і породив Нахора. 23. І прожив Серух після того, як породив він Нахора, двісті років, і породив синів та дочок; і він помер.

24Нахор прожив сімдесят дев’ять років — і породив Тару. 25. І прожив Нахор після того, як породив він Тару, сто двадцять дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.

26Тара прожив сімдесят років — і породив Аврама, Нахора й Арана.

27. Ось родовід Тари: Тара породив Аврама, Нахора й Арана; Аран породив Лота. 28Аран помер раніше за Тару, свого батька, у землі, в якій народився, у Халдейському краю. 29. І взяли Аврам і Нахор собі дружин: ім’я Аврамової дружини — Сара, а ім’я Нахорової дружини — Мелха, дочка Арана, який був батьком Мелхи і батьком Єсхи. 30. Сара була неплідна і не народжувала дітей. 31. І взяв Тара Аврама, свого сина, і свого внука Лота, Аранового сина, і Сару — свою невістку, дружину свого сина Аврама, — і вивів їх з Халдейської землі, щоб піти в Ханаанську землю; він дійшов аж до Харана, та й поселився там. 32. І було всього днів Тари в Харані двісті п’ять років; і помер Тара в Харані.

ІСАЇ 29

1Горе, місто Аріїл, проти якого воював Давид! Ви збирали плоди з року в рік, бо їсте з Моавом. 2Адже Я засмучу Аріїл, і Мені буде його сила та багатство. 3. І обійду довкола тебе, як Давид, і поставлю навкруги тебе частокіл, і поставлю вежі довкола тебе, 4 і твої слова будуть упокорені до землі, і твої слова зійдуть до землі. Твій голос буде, як у тих, хто волає із землі, і до землі знеможе твій голос. 5. І багатство безбожних буде, як порох від колеса, і як порох, що проноситься мимо, і станеться раптово, як одна мить 6. від Господа Саваота. Бо будуть відвідини з громом, трясінням і великим гулом — буря, що проноситься, і полум’я вогню, що пожирає.

7. І багатство всіх народів, які воювали проти Аріїла, і всіх, які воювали проти Єрусалима, і всіх, хто зібрався проти нього і гнобить його, буде, як той, хто бачить уві сні. 8. І будуть так, як ті, що вві сні п’ють та їдять, коли вони встали, і їхній сон марний, і так, як спраглий, коли сниться, що п’є, уставши, і надалі є спраглий, а його душа марно надіялася, — так буде багатство всіх народів, які воювали проти гори Сіон. 9. Ослабніть і будьте здивовані, упийтеся не п’янким напоєм, і не вином! 10Адже Господь напоїв вас духом покаяння. Він зажмурить ваші очі й затьмарить ваших пророків та їхніх князів, які бачать скрите.

11. І всі ці слова будуть для вас, як слова цієї запечатаної книги, про яку, — коли її дадуть людині, навченій письма, кажучи: Прочитай це! — вона скаже: Не можу прочитати, бо вона запечатана! 12. І буде дано цю книгу в руки людини, яка не знається на книгах, і скажуть їй: Прочитай це! І вона скаже: Не знаю письма!

13. І сказав Господь: Цей народ наближається до Мене, своїми устами вони Мене вшановують, а їхнє серце далеко віддалене від Мене, даремно ж вшановують Мене, навчаючи людських заповідей і настанов. 14Через це ось продовжуватиму змінювати цей народ і зміню їх, знищу мудрість мудрих і заховаю розум розумних!

15Горе тим, які глибоко вникають, даючи пораду, та не через Господа. Горе вам, які чините раду приховано! Їхні діла будуть у темряві, і вони скажуть: Хто нас побачив, і хто пізнає нас, або те, що ми робимо? 16Хіба не вважатиметеся за глину гончаря? Чи місиво скаже тому, хто створив: Не ти мене створив? Чи творіння скаже тому, хто створив: Нерозумно ти мене створив? 17Чи ще не мало, і буде змінений Ліван, як гора Хермел, і гора Хермел вважатиметься за ліс?

18. І в той день глухі почують слова книги, і очі сліпих, — ті, які в темряві, і ті, які в імлі, — побачать! 19. І бідні зрадіють через Господа в радості, і ті з людей, хто повірив, наповняться радістю. 20Не стало беззаконного, і гордий загинув, а беззаконні винищені через зло, 21і ті, які чинять, щоб люди грішили словом. А всіх, кого звинувачують у брамах, поставлять як спотикання, — вони звели праведного неправедностями.

22Тому так говорить Господь на дім Якова, який Він відділив від Авраама: Яків тепер не засоромиться, і Ізраїль тепер не змінить обличчя. 23Але коли їхні діти побачать Мої діла, через Мене святитимуть Моє Ім’я, святитимуть Святого Якового і боятимуться Бога Ізраїля. 24. І пізнають розум ті, які зведені духом, а ті, хто нарікає, навчаться слухати, і ті язики, які заїкуються, навчаться говорити мир.

ПСАЛМІВ 108

1На закінчення. Псалом Давида.

Боже, моєї хвали не обійди мовчанням.

2Адже уста грішника й уста обманця розкрилися на мене, вони заговорили проти мене підступним язиком

3. і оточили мене ненависними словами, без причини вели боротьбу зі мною.

4. Замість того, щоб любити мене, нападали на мене, а я — молився.

5Вони віддали мені злом за добро, і ненавистю — за мою любов.

6Постав же над ним грішника, і нехай диявол стане праворуч від нього!

7Коли він буде судитися, нехай вийде осудженим, а його молитва нехай стане гріхом.

8Хай укоротяться його дні, а служіння його нехай забере інший.

9Хай його сини стануть сиротами, а його дружина — вдовою.

10Хай сини його, тиняючись, блукають і жебракують, хай будуть викинені зі своїх домів.

11Нехай лихвар витягне з нього все, що він має, хай чужинці розграбують плоди праці його.

12Хай не буде в нього захисника, хай не буде того, хто змилосердився би над його сиротами.

13Діти його хай будуть приречені на вигублення, — в одному поколінні нехай пропаде його ім’я.

14Нехай згадається перед Господом беззаконня його батьків, і гріх його матері хай не буде стертий.

15Хай будуть вони постійно перед Господом, і нехай зникне пам’ять про них із землі.

16За те, що не пам’ятав він чинити милосердя, а переслідував до смерті бідну, вбогу, зранену серцем людину.

17Він полюбив прокляття, — тож вони зійдуть на нього. Не бажав благословення, — тож воно і віддалиться від нього.

18Він одягнувся в прокляття, наче в одяг, тож просочилося воно в його нутро, як вода, у його кості, — як олія.

19Нехай буде воно йому, як плащ, в який одягається, і як пояс, яким постійно підперізується.

20. Ось так перед Господом виглядає справа тих, які неправедно оскаржують мене і наговорюють зло на мою душу.

21А Ти, Господи, Владико, вчини наді мною милосердя задля Твого Імені, бо добре Твоє милосердя.

22Спаси мене, адже я бідний і вбогий, — і в мене стривожилося серце моє.

23Я поник, як зникаюча тінь, мене струсили, як сарану.

24Мої коліна ослабли від посту, а моє тіло змарніло від браку олії.

25Тож я став для них посміховиськом: бачили мене і похитували своїми головами.

26Допоможи мені, Господи, Боже мій, вирятуй мене за Своїм милосердям!

27Хай дізнаються, що це Твоя рука, що Ти, Господи, зробив це.

28Вони проклинатимуть, а Ти будеш благословляти. Хай осоромляться ті, які повстають проти мене, а Твій раб радітиме.

29Щоби вкрилися ганьбою ті, котрі зводять на мене наклепи, хай накриються своїм соромом, наче подвійним одягом.

30Вельми прославлятиму Господа своїми устами, величатиму Його між багатьма,

31бо Він став по правиці нещасного, щоб врятувати від тих, які насідають на мою душу.