Львівський Двірець
Головною брамою Львова понад століття був і залишається Залізничний вокзал, або ж, як з любов’ю звали його львів’яни – «Двірець». Він – джерело перших вражень про Львів для гостей і предмет гордості для мешканців. Недарма на фасаді будівлі розміщені дві знакові величні скульптури – Фортуна з крилатим колесом, що символізує залізницю, та юнак із левом - символ гордого й нескореного міста.
За розмахом та сміливістю інженерних рішень будівництво двірця було грандіозним! На його спорудженні працювало 7 тисяч будівничих. Заінвестовані 12 млн. корон зробили його найдорожчою на той час спорудою у Львові, майже вп’ятеро дорожчим за Оперний театр. А головне – відкритий у березні 1904 р. вокзал став символом нової епохи та живим дивом технічного поступу.
⠀
За багатством, стилем та технічним облаштуванням двірець вражав: вітражі і стінні розписи, центральне опалення і вентиляція, швидка пошта і блискавичний телеграф, перші у Львові електричні ліфти і 70 електричних годинників. Потреби в електриці забезпечувала власна електростанція. Інженерною новинкою було ажурне перекриття перонів - дебаркадер, виготовлений зі сталевих опор і покритий армованим склом. Сучасники називали це диво «стальною павутиною, опертою на стеблинах, що ростуть з бетону». І він досі вірно служить.
ХХ ст. стало для Львівського вокзалу часом випробувань: він 6 разів зазнавав руйнувань і 6 разів відроджувався як фенікс із попелу. До речі, в плані він схожий на птаха з розпростертими крилами. Зараз вокзал переживає велику радість через прогрес у ремонті двірцевої площі і скоре завершення карантину. А чи ця радість виправдана - скоро побачимо...
Фото зроблені, коли в час коронавірусного локдауну львівський двірець не працював. Тож знимки трохи дивують безлюдністю - ні потягів, ні пасажирів.
