Глинематограф: "The Bear"
Молодий та талановитий шеф-кухар на ім'я Кармен "Кармі" Ентоні Берзатто успадковує сімейний магазин італійських сендвічів з яловичиною після самогубства його старшого брата Майкла. Він повертається додому в Чикаго, щоб керувати ним, залишивши свій світ роботи в ресторанах, відзначених зірками Мішлена. Йому доводиться мати справу з невирішеними боргами свого брата, занедбаною кухнею та непокірним персоналом, а також справлятися з власним болем і сімейною травмою.
Серіал пронизаний тривожністю, жваві діалоги з постійною зміною ракурсів, персонажі весь час перебивають один одного, shit-talking'ом можна назвати половину реплік. В цьому серіалі не знайдеться персонажа котрому ти не захочеш співчувати, кожен гарно прописаний, з своєю мотивацію та своїми проблемами. В взаємодії головних героїв (тобто майже усіх хто з'являється в серіалі) один з одним є щось магічне: щирість, складне спільне минуле, спільні травми.
Темп серіалу швидкий, але при цьому не дає тобі втомитись, все ніби на своїх місцях. Тут тобі зміни ракурсу кожну секунду, поки персонажі лаються один на одного, і монологи з наближенням камери, і сцени котрі показують красу навколишнього світу.
А навколишній світ тут зачаровує, в кожній хвилині цього серіалу відчувається любов до Чикаго, тебе зачаровують пусті ранкові вулиці, трамваї, невисока забудова. І все це ідеально суміщується з загальною палітрою емоцій котру викликає кожна серія.
Кожна дійова особа горить справою котру вона робить, спочатку ти відчуваєш любов кожного працівника до ресторану, бо він зберігає дуже велику кількість спогадів. Потім ти починаєш розуміти любов Кармі до високої кухні, методичність з котрою він підходить до готування, а потім вже й колишні працівники булошної переймають професіоналізм та починають кайфувати від своїх старань.