July 15, 2020

#БИЛИ_Б'ЄМО_І_БУДЕМО_БИТИ !

Проєкт відділу формування інформаційного контенту Центру МПЗ ЗС України з мілітарної історії “Били, б'ємо і бити будемоˮ, має на меті довести особовому складу ЗС України неперетлумачені факти про успішні битви України проти Росії. І головне – гучно заявити про наші перемоги!

Бої за Ярмолинці

15 липня 1919 року тривали бої Запорозької групи Армії УНР за Ярмолинці (нині Хмельницької обл.). Дивізія РККА, очолювана Миколою Щорсом, рвалася до Кам'янця-Подільського - тимчасової столиці УНР.

Після відступу 6 липня з Проскурова, в боях за який Запорожці понесли втрати, вони відступили на південь і приводили себе до ладу, одночасно стримуючи потужний наступ ворога. Лише 13 липня наші війська змогли розпочати контрнаступ. Ближчою їхньою ціллю були Ярмолинці, на який вони пішли від Зінькова (нині Виньковецького р-ну) й Солобківців (нині Ярмолинецького р-ну). Бої були вкрай запеклими. Двічі, 14 й 15 липня, Запорожці займали Ярмолинці і двічі змушені були їх залишити.

Нарешті 16 липня Ярмолинці було здобуто.
На тому не закінчилося. Щорс перекинув під Ярмолинці додаткові сили аж із Сарн ( Рівненської обл.) і 18 липня Запорожцям знову довелося з боєм відступати із Ярмолинців на південь, ближче до Кам'янця-Подільського.

Лише 24 липня 1919 р. Запорожці, а серед них і полк Чорних Запорожців, таки здобули Ярмолинці і повели наступ на Проскурів.

Бої за Ярмолинці є однією з найславетніших сторінок української історії. Зразок стійкості, мужності й завзяття українського козацтва в боях за незалежність України.