#БИЛИ_Б'ЄМО_І_БУДЕМО_БИТИ !

Проєкт відділу формування інформаційного контенту Центру МПЗ ЗС України з мілітарної історії “Били, б'ємо і бити будемоˮ, має на меті довести особовому складу ЗС України неперетлумачені факти про успішні битви України проти Росії. І головне – гучно заявити про наші перемоги!

Як Армія УНР в липні 1919 року розгромила більшовиків під Вапняркою

101 рік тому, наприкінці липня 1919 року, Армія Української Народної Республіки здобула перемогу над більшовиками в боях за станцію Вапнярка (нині Томашпільський район Вінницької області).

З боку Армії УНР бої вела 3-я Окрема стрілецька дивізія під командуванням полковника Олександра Удовиченка. З боку “червоних” – південна група дивізій 12-ї армії під командуванням Йони Якіра. Більшовики намагалися відбити Вапнярський залізничний вузол і вдарити по тилах українських сил, що наступали на Київ. Але частинам під орудою полковника Удовиченка вдалося вистояти, перейти в контрнаступ і відкинути ворога далеко на південь.

Як це було...

3-тя дивізія, починаючи з 26.VІІ, веде бої цілком самостійно за посідання Вапнярського залізничного вузла, кожна з сторін намагається захопити ст.Вапнярку і утримати її в своїх руках, - тому і названо цю операцію Вапнярською.

Щоб випередити атаку червоних, які групувалися з метою розбити 3-тю дивізію, Удовиченко 26-го переходить у наступ і після добового завзятого бою (до пізньої ночі) б'є ворога в районі сс. Вербове - Журавлівка й відкидає червоних-бандитів у напрямку на Тульчин. На ст. Журавлівка ворога відбито з великими для нього втратами. Захоплено багато ще гарячих паротягів і ешелони з майном та амуніцією. Гарматчики ділили бойову славу із стрільцями.

27-го большевики з боку ст. Крижопіль (Одеський напрямок) перші починають атакувати 3-тю дивізію, яка встигла повернути фронт на південь. Розпалюються завзяті бої, що тривають до ранку 31.VІІ.

Червоні намагаються, хоч би там що, прорватися на північ, на Вапнярку й допомогти тим частинам, що відскочили на північний схід. Дарма - цей цикль боїв знову кінчається перемогою 3-ї дивізії. Удовиченко, нарешті, давши знамениту відсіч, переходить до рішучого наступу. Ворога розбито й він відходить далеко на південь, приблизно на фронт Рудниця - Ольшанка - Ямпіль.

ПЕРЕМОГУ ЗДОБУТО!