Ксюша Зіядінова

🔥ЯК ВИЖИТИ В КАТАСТРОФІ - ПОМИЛКИ, ЯКІ КОШТУВАТИМУТЬ ЖИТТЯ

2022-07-08T13:07:20.942Z

Частина 2

"ТУНЕЛЬНЕ" БАЧЕННЯ

🟢Типовою реакцією в екстремальних умовах є так звана "персеверація" - наполегливе повторення однієї дії, навіть коли вона не дає результату. Це явище настільки поширене, що його почали враховувати в розробці ременів безпеки на легкомоторних літаках.

🟢Оскільки люди звикли, що ремені безпеки зазвичай розташовані в районі стегон, в надзвичайних ситуаціях це стає єдиним місцем, куди вони дивляться.

🟢У попередніх конструкціях літаків паски кріпилися вище, але під час аварійної посадки люди в паніці просто не могли їх знайти.

🟢Цікаво, що така поведінка спостерігається у пацієнтів з необоротними пошкодженнями префронтальної кори.

🟢Отже, можливо, мозок відповідає на стрес "вимкненням" цієї ділянки, що й пояснює негнучке мислення в екстремальних умовах.

СТЕРЕОТИПНА ПОВЕДІНКА

🔵"Чимало людей гине, коли повертаються до будинку, щоби взяти гаманець чи вимкнути плиту", - розповідає Джеймс Гофф, фахівець із управління надзвичайними ситуаціями з Гавайського університету.

🔵Гофф багато років інструктував мешканців небезпечних регіонів, як поводитися під час цунамі, і бачив, якою непередбачуваною може бути реакція людини під час стихійного лиха.

🔵Здавалося би - хто ризикуватиме життям заради гаманця, але багато людей саме так і роблять. У психології цей феномен отримав назву "стереотипна поведінка".

🔵Вона також спостерігається у тварин, коли вони виконують повторювані безглузді дії, як-от бігають по клітці туди-сюди.

🔵У людей це дивне явище виявляється в тому, що вони продовжують свої повсякденні справи, коли, приміром, будинок охопило полум'я.

🤷Але чому ми не можемо вимкнути ці несвідомі рефлекси?

🟣У повсякденному житті наш мозок великою мірою покладається на рутинні дії, які ми виконуємо не замислюючись, і таким чином вивільняє простір для нових речей, що потребують осмислення.

🟣Сприйняття нової ситуації потребує багатьох зусиль, ось чому ми так втомлюємося на новій роботі чи коли подорожуємо за кордоном.

🟣Але екстремальні ситуації потребують іще більше зусиль, і мозку це може бути просто не під силу. У такий момент ми й починаємо удавати, ніби нічого незвичного не відбувається.

ІГНОРУВАННЯ НЕБЕЗПЕКИ

🔴У крайньому разі така поведінка може вилитися в повне ігнорування небезпеки.

🔴"Так поводиться чи не кожна друга людина. Наприклад, під час цунамі багато хто йде на пляж, щоб подивитися на хвилі", - розповідає Гофф.
Він показує знімки людей, які спостерігають за цунамі в Індійському океані в грудні 2004 року.

🔴Заперечення небезпеки відбувається з двох причин, пояснює Сарита Робінсон. Люди або не усвідомлюють, що ситуація дійсно ризикована, або не хочуть цього розуміти. Й останнє - дуже поширене явище.

🔴Люди часто поводяться так насамперед під час пожежі. Їм здається, якщо вони залишать свій дім, вони таким чином визнають, що його буде зруйновано.

🔴"Люди часто чекають, поки не побачать дим, та це, як правило, означає, що вже надто пізно: вони - в пастці вогню", - розповідає Ендрю Гіссінг, експерт із управління ризиками в надзвичайних ситуаціях із консалтингової фірми Risk Frontiers.

🔴Ученим уже давно відомо, що наш мозок дуже погано вираховує ризики. А коли ставки високі, ми ще більше схильні покладатися на інтуїцію, а не факти, відкидаючи тривожні думки і запевняючи себе, що не все так погано.

🔴Це пояснює, чому пацієнти з онкологією, попри тривожні симптоми, чекають в середньому цілих чотири місяці, перш ніж звернутися до лікаря.

🔴А також чому під час терактів 11 вересня в США люди на верхніх поверхах Всесвітнього торгового центру починали евакуацію далеко не одразу.

Джерело: BBC Future

🔥ЯК ВИЖИТИ В КАТАСТРОФІ - ПОМИЛКИ, ЯКІ КОШТУВАТИМУТЬ ЖИТТЯ

2022-07-08T12:38:00.618Z

Частина 1

☝️Психологам давно відомо, що в екстремальних обставинах люди часто діють собі на шкоду. Хоча в новинах розповідають про дивовижні випадки порятунку, часто вони трапляються не завдяки тому, що люди роблять, а всупереч.

🙅"Тренінги з виживання навчають людей не стільки того, що треба робити під час катастрофи, скільки того, чого робити не треба", - пояснює Джон Ліч, психолог з Університету Лестера, який вижив у пожежі на станції лондонського метро Кінгс-Кросс 1987 року.

❓Він каже, що в екстремальних обставинах 80-90% людей роблять не те, що треба. Отже, чого потрібно уникати в ситуації, яка серйозно загрожує вашому життю?

ЗАЦІПЕНІННЯ

🔴Коли ми уявляємо собі катастрофу, нам здається, що всі впадають у масову істерію. Так, принаймні, зображують стихійні лиха в фільмах. Але насправді найприроднішою реакцією людини на небезпеку є бездіяльність.

🔴Ця реакція є такою поширеною, що психологи мають для неї термін - "загальмованість у ситуації стресу".

🔴Це не зовсім усвідомлена реакція, як може виглядати ззовні. Коли наш мозок паралізований страхом, у кров потрапляє адреналін, а м'язи напружені, "примітивна" підсвідома частина розуму надсилає сигнал не рухатися з місця.

🔴Цей механізм - дуже поширений у світі тварин, від щурів до кроликів, і пояснюється спробою залишитися непоміченим.

🔴Але в небезпечних обставинах від здатності перебороти це заціпеніння часто залежить виживання

ПАРАЛІЧ МИСЛЕННЯ

🟠Дослідники звернули увагу на цю дивну особливість мозку за тривожних обставин.

🟠Під час війни в Перській затоці на початку 1990-х Ізраїль готувався до нападу з боку Іраку. Оскільки у 80-ті роки іракська армія широко використовувала отруйний газ, уряд Ізраїлю очікував найгіршого.

🟠Усі громадяни отримали протигазові маски та шприци для самостійного введення протиотрути. Ізраїльським сім'ям рекомендували обрати "найбезпечнішу" кімнату у своєму будинку, в якій вони мали сховатися і одягнути маски, щойно пролунає сигнал тривоги

🟠З 19 по 21 січня відбулося 23 напади, під час яких на густонаселений Тель-Авів скинули 11 тон вибухівки.

🟠Понад тисяча ізраїльтян отримали різні поранення, але більшість - майже 80% - не через вибухи.

🟠Дехто постраждав під час помилкових тривог. Серед таких жертв було 11 смертельних випадків. Сім - через те, що люди вдягли протигазові маски, але забули відкрити фільтр.

🟠Сотні людей постраждали, бо ввели протиотруту від нервово-паралітичного газу, хоча газової атаки взагалі не було.

🟠Ще 40 травм (переважно розтягнення і переломи) сталися, коли постраждалі намагалися прорватися до зачинених кімнат.

🤷Чому так сталося?

🟡Навіть у спокійних обставинах наш мозок реагує досить повільно, принаймні повільніше за розвиток подій під час стихійного лиха.

🟡Коли літак проходить перевірку на безпеку, його виробники мають продемонструвати, що евакуація усього салону займе не більше 90 секунд. Адже саме через цей час ризик пожежі різко зростає.

🟡Але для багатьох півтори хвилини не вистачить навіть на те, щоби впоратися з паском безпеки.

🟡Річ у тім, як ми ухвалюємо рішення. Взяти, приміром, шахи. Перші ходи в партіях гравці зазвичай роблять досить швидко, бо варіанти відомі заздалегідь.

🟡Та вже після чотирьох ходів у звичайній партії з'являється понад 288 мільярдів комбінацій. Тепер, коли покладатися на запрограмовану стратегію більше неможливо, гравцям доводиться обмірковувати кожен хід і швидкість гри сильно уповільнюється.

🟡"Наш мозок має дуже обмежений потенціал для обробки нової інформації", - зазначає Сарита Робінсон, психолог із Університету Центрального Ланкаширу.

🟡А в екстремальних обставинах швидкість його робити знижується дедалі більше.

🟡Це пов'язано не останньою чергою з гормонами стресу - адреналіном і кортизолом. Ці гормони впливають на роботу префронтальної кори мозку, яка відповідає за такі важливі функції, як робоча пам'ять.

🟡І от, саме тоді, коли гострий розум потрібен нам найбільше, ми стаємо забудькуватими і схильними до помилкових рішень.

ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ

2022-06-22T07:20:57.603Z

Емоційний інтелект — здатність ефективно розумітися на емоційній сфері людського життя:

✅Вміння визначати свої та чужі емоції, знаходити відмінності між ними;
✅Вміння задіяти весь потенціал емоцій для вирішення конкретних завдань;
✅Здатність усвідомлювати кожну емоцію і розуміти, як вона виникає;
вміння контролювати свої емоції і керувати ними.

🔶Приймати рішення ми можемо раціонально чи емоційно. Емоційний розум реагує на те, що відбувається навколо, швидше, ніж раціональний. Це пов'язано з тим, що емоційний розум допомагав нашим предкам жити и виходити з різних ситуацій. Тому емоційний разум, як і раціональний, допомогає приймати найбільш ефективні рішення.

🔶Американський психолог, визнаний експерт у галузі емоційного інтелекту Деніел Гоулман стверджує, що наші емоції грають у досягненні успіху в сім'ї та на роботі набагато більшу роль, ніж це прийнято вважати.

Книга "Емоційний інтелект" допоможе розібратися з наступним:

🟢Які емоційні складники передусім формують нашу долю?
🟢Для чого нам емоції та як навчитися ними керувати?
🟢Чи можна виправити емоційні моделі, закладені в людині, коли вони гальмують її рух до кращого?
🟢 І взагалі, чи реально об’єднати два слова «емоційний інтелект» і не отримати суперечність?

🔋ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ВІДПОЧИНКУ

2022-06-22T07:10:38.108Z

Модель реакції на небезпеку:

Небезпека ➡️ Тривога ➡️ Адаптація (Опір/Подолання) ➡️ Виснаження ➡️ Відновлення

⬇️ Коли ми реагуємо на небезпеку, ми переживаємо тривогу, що дає можливість генерувати енергію. Завдяки енергії ми входимо до нової фази переживання стресу — адаптації: втікаємо, завмираємо або боремося.

⬇️ Коли ми вже перейшли на стадію адаптації, ми можемо думати більш виважено та критично. Але після подоланню стресу, неминуче настає стадія виснаження, коли захисні реакції організму ослаблені, відчувається втома, людина є вразливою, необхідно відновити сили.

⬇️ На цій фазі виснаження втома накопичується. Ресурс виснажується. Можуть проявитися соматичні (тілесні) симптоми:
⚛ частий головний біль, постійні розлади шлунково-кишкового тракту;
⚛ зниження сприйнятливості і реактивності у зв’язку зі змінами зовнішнього середовища;
⚛ загальна асенізація (слабкість, зниження активності й енергійності, погіршення біохімії крові і гормональних показників);
⚛ повне або часткове безсоння;
⚛ задишка або порушення дихання за фізичного або емоційного навантаження;
⚛ постійний загальмований, млявий стан, відчуття постійної втоми

➡️ Саме у фазі виснаження нам необхідно для себе створити час та умови для відновлення:
🍏 Не забувати їсти та пити.
🍏 За будь-якої можливості — рухатися, розтирати тіло, обійматися.
🍏 Робіть мімічні розминки (стрес може блокувати м'язи обличчя, ми можемо не помічати травматичну маску на обличчі).
🍏 Дозуйте інформацію. Робіть паузи у перегляді та читанні стрічки в соцмережах. Будьте уважні з перепостами інформації. Дайте собі час на усвідомлення того, що відбувається, на рефлексію.
🍏 Створіть для себе кола підтримки (хто може підтримати морально, діями, хто може побути поруч, хто може розсмішити)
🍏 Якщо ви віруюча людина — моліться (за себе, своїх близьких, за Україну).
🍏 Зробіть щось лише заради втіхи. Навіть якщо це буде коротеньке заняття, за цей час ваш мозок зможе перезавантажитись.

https://t.me/UA_MENTAL_HELP

🤬 ДЛЯ ЧОГО НАМ ЗАРАЗ ЛАЙКА?

2022-06-14T09:04:39.096Z

🚢«Рускій воєнний корабль, іді…» — цю фразу нині знають чи не наймолодші діти. Відколи Росія напала на Україну, ми матюкаємося з ранку до вечора. Чи це нормально? Чому ми вживаємо так багато лайливих слів?

🤓Для чого потрібні матюки?

🔴 Зовнішнє і внутрішнє спостереження показує: наше ставлення до матюків зараз інакше, ніж було в мирний час. Психологія війни ніби-то про матюки нічого не каже. Але якщо мовознавці дають коментарі щодо правильності написання матюка, що позначає напрям руху (треба писати разом, бо прислівник), то психологічні коментарі теж потрібні.

🔴 Матюки (обсценна лексика, нецензурні вислови) — це особливий винахід суспільства, який виконує важливу психологічну функцію. Тут не йдеться про слова-паразити. Маємо на увазі саме емоційне використання матюччя для лайки.

🔴 Яка це функція? Позначати емоційний стан, який виходить за межі нормального, і нам важко дібрати слово зі звичайного лексикону, щоб позначити і повідомити іншим про свій надзвичайний стан.

🔴 Зараз ми відкидаємо цензурні вирази-лайки, бо не хочемо ображати порівнянням із терористами змій (гади), або тварин (скоти), або навіть мертвих тваринок (падли).

🔴 Матюки — це вираз надзвичайно сильних емоцій: коли ми позначаємо їх забороненими словами, то вже починаємо опановувати їх цим називанням. Назвати стан — це вже почати його контролювати.

🔴 Іншими словами, завдяки матюкам психіка захищає себе від зриву в зовсім неконтрольовані емоції, оберігає межу інтегрованості. Це культурна функція матюків — позначати лінію норми, тому вони і є забороненою лексикою (нецензурною).

🤓Чи нормально, що зараз матюків так багато?

🟠 Зараз матюки є надзвичайно поширеними, адже психіка мільйонів людей перебуває в надсильному напруженні. Тож коли ми чуємо/читаємо ці матюччя, використані іншими, ми і свій стан впізнаємо і приєднуємося.

🟠 Є таке поняття, як стенічні стани: це злість, гнів, обурення. Астенічні стани послаблюють психіку, стенічні — посилюють її. Так от, емоційне єднання в стенічних станах — корисне для психіки зараз.

🤓Чи залишимося ми такими матюкливими після перемоги?

🟡 Це залежить від нас. Краще залишити матюки війні, а в мирний час повернутися до того, що сороміцькі слова є сороміцькими. Вони припустимі в окремих приватних ситуаціях, але абсолютно неприйнятні в публічних.

🟡 Чому так? У матюччя є своя функція, і від надмірного використання не за призначенням ця функція втрачатиметься, послаблюватиметься.

🟡 Якщо матюки нормалізувати в повсякденні, вони вже не виконуватимуть роль позначення надзвичайного емоційного стану. Тому вони залишаться в минулому, як дискурс війни, і потребуватимуть культурного опрацювання.

🟡 Зараз — на здоров’я, після перемоги — будемо відбудовувати не лише міста, а й власну культуру мовлення.

🤓Як себе стримувати від матюків?

🟢 Мати кілька приказок, заготовок, прислів’їв чи смішний куплет, слово-замінник, яке можна використати. Це може бути твоє авторське, унікальне, з якого інші будуть брати приклад.

🟢 Матюками ми говоримо з ворогом, бо іншої мови він не розуміє. Цим ми виражаємо своє презирство. Матюками розмовляти одне з одним — це ставати схожим на ворога, приєднуватися до нього.

🟢 Українці мають значно різноманітніші, яскравіші, дошкульніші лайливі слова, які винаходили і застосовували наші пращури. Творчість нашого покоління у лайливих висловах теж залишиться нашим нащадкам.

Доктор психологічних наук Любов Найдьонова
Джерело: Освіторія

https://t.me/psy_support

💬7 ФРАЗ, ЯКІ НЕ ВАРТО ГОВОРИТИ ВІЙСЬКОВИМ

2022-06-13T07:47:11.830Z

🪖Спілкуючись з друзями, близькими та рідними, які перебувають на фронті, можуть виникати сумніви, чи доречно розпитувати бійців про війну, чи ні. Ось перелік питань та фраз, які на думку психолога є недоречними.

1️⃣“Тобі страшно?”

💥Страшно усім, хто бачив війну. Зайвий раз нагадувати військовому про його страхи — не найкращий спосіб підтримати бойовий дух.

2️⃣“Чи є у нас шанси перемогти?”

💥Людина, яка воює, щиро вірить у перемогу і хоче відчути тилову підтримку та мотивацію. Людина все ж таки ризикує життям за нашу країну, за нас, і будь-які фрази, які змінюють цю впевненість — не найкращі.

3️⃣“Ми усі за тебе хвилюємося”

💥Коли військовий це чує, у нього складається враження, що він є основною причиною страхів і переживань у родині. І це не найкраща мотивація, коли рідні переживають за тебе і ти постійно маєш переживати за них.

4️⃣“Нащо ти туди пішов?”

💥У цьому випадку буде краще підтримати свідомий вибір близької людини й не знецінювати такий серйозний крок. Будь-яка людина відповість на це, але це краще не питати.

5️⃣“Давайте, наваляйте їм там”

💥Коли військовий чує цю фразу від чоловіка, який не воює йому хочеться закликати цього чоловіка самому піти й зробити це. Нічого приємного ця фраза не викликає. Людина воює, робить усе можливе для захисту нас і країни. Який сенс несе ця фраза? Вони й так прикладають багато зусиль.

6️⃣“Треба вже закінчувати цю війну”

💥Усі це розуміють і, звичайно, коли військовий чує таку фразу, у нього вона викликає протиріччя, що “а як же ми не здогадалися, що вже час закінчувати?”

7️⃣“Російська армія не вміє воювати”

💥Військові не хочуть чути, що армія, проти якої ми воюємо, ні на що не здатні бомжі. Доволі популярний меседж, що росіяни випадково забрели на нашу територію і взагалі не вміють воювати. Це знецінює вклад наших військових. Вони насправді протистоять сильному і численному ворогу і дуже добре справляються зі своєю задачею, за що їм величезна подяка. Не варто казати, що вони воюють проти слабших.

Психологиня Ілона Ханько
Джерело: школа міжособистісних комунікацій Спільна мова

💡 ІЛЮЗІЯ ЗНАННЯ ТА ВАЖЛИВІСТЬ ПРИГАДУВАННЯ

2022-06-11T07:20:57.907Z

Спроба пригадати опрацьований матеріал є значно ефективнішою, ніж просто його перечитування. Дослідження (психолог Джефрі Карпіке) показали, що багато людей під час навчання або опанування нових навичок стикаються із ілюзією знання.

Якщо ви тримаєте перед собою книжку, статтю або зайшли у пошуковик, це створює ілюзію, ніби матеріал вже знаходиться у вашому мозку. Але це не так. Дивитися у матеріал легше, ніж напружувати пам’ять, тому люди охоче тримаються своєї ілюзії, навчаючись у значно менш продуктивний спосіб.

🤔Люди вірять у те, що вчаться у момент коли дізнаються щось нове, тому що відповідь вже знаходиться перед їхніми очима.

Візьміть статтю або тему з книги, яка буде вам цікава, прочитайте її, а потім відкладіть та спробуйте відтворити у пам’яті те, про що тільки що дізналися. Потім ще раз перегляньте текст та спробуйте пригадати знову.

💡Після виконання цієї простої вправи вас може здивувати, наскільки таке звичайне пригадування із часом допомагає покращити розуміння матеріалу.

❗️Якщо періодично поновлювати в пам’яті головні думки замість пасивно перечитувати, можна зробити ваші заняття більш насиченими та ефективними.

Ви можете повторювати матеріал в скороченому варіанті частіше:

✅ Слід коротко пригадувати нове знання протягом дня, особливо якщо це щось зовсім нове та складне;

✅ Розкажіть друзям або близьким людям те, що дізналися за день.

🌿За матеріалами з книжки Барбари Оклі “Навчитися вчитися”

МІФИ ПРО СТРЕС 🤔

2022-06-07T07:07:35.925Z

Стрес – це популярне слово нашого часу. Всі перебувають у стані стресу або борються зі стресом. Ми постійно чуємо, як друзі та колеги скаржаться на те, наскільки вони напружені. Давайте розвіємо деякі міфи про стрес!

❌ Міф 1: Стрес всюди, тому з ним нічого не вдієш.

✅ Правда: ви можете спланувати своє життя так, щоб стрес не переповнював вас. Ефективне планування передбачає розстановку пріоритетів і роботу над простими проблемами, їх вирішення, а потім перехід до більш складних. Коли стресом керують неправильно, важко визначити пріоритети. Здається, що всі ваші проблеми рівні, а стрес скрізь.

❌ Міф 2: Стрес однаковий для всіх.

✅ Правда: стрес у кожного з нас різний, як і наша реакція на нього.

❌ Міф 3: Стрес завжди шкідливий для нас.

✅ Правда: стрес можна порівняти з напругою струн скрипки. Якщо напруга занадто слабка, то і музика глуха й хрипить; якщо занадто сильна, то і музика пронизлива або струна рветься. Керований стрес робить нас продуктивними та щасливими; неправильно керований стрес шкодить і навіть вбиває нас.

❌ Міф 4: Немає симптомів — немає стресу

✅ Правда: відсутність симптомів не означає відсутність стресу. Насправді, маскування симптомів за допомогою ліків може позбавити вас сигналів, необхідних для зменшення навантаження на ваші фізіологічні та психологічні системи.

❌ Міф 5: Лише деякі симптоми стресу вимагають уваги.

✅ Правда: незначні симптоми стресу – це ранні попередження про те, що ваше життя виходить з-під контролю і що вам потрібно бути уважними до вашого стану.

❌ Міф 6: Найпопулярніші методи зниження стресу є найкращими.

✅ Правда: універсально ефективних методів зниження стресу не існує. Ми всі різні, наше життя різне, наші ситуації різні, наша реакція різна.

https://t.me/UA_MENTAL_HELP

ЩО ТАКЕ "ЗАЗЕМЛЕННЯ" І ЯК ВОНО МОЖЕ ДОПОМОГТИ?

2022-06-05T09:03:01.326Z

🙏ЗАСПОКІЙЛИВІ техніки
Допомагають відчути себе розслабленими та в безпеці

🔸Щасливе місце
Подумайте про місце, де можна розслабитися, почуватися в безпеці та бути щасливим. Це може бути реальним або уявним. Це може бути тропічний пляж, затишна кімната з каміном, високо на горі, звідки відкривається неймовірний краєвид… це вирішувати вам.

🔸Плануйте щось приємне
Подумайте про улюблену справу, яка вас потішить на потім – наприклад, ванну з піною, подрімати під улюбленою ковдрою або смачну їжу.

🔸Афірмації
Повторюйте твердження або запишіть його.
Наприклад, «Я сильний/а», «Я справлявся/-лася з цим раніше», «Це теж пройде», «Зараз я в безпеці».

🔸Доброта до себе
Підбадьорюйте себе, можете повторювати про себе або записати.
Наприклад, «Я маю значення», «Мені важко, але я переживу це», «Я дуже стараюся і виходить дуже добре».

https://t.me/psy_support

ЩО ТАКЕ “ЗАЗЕМЛЕННЯ ” І ЯК ВОНО МОЖЕ ДОПОМОГТИ?

2022-06-04T07:43:26.428Z

Продовжуємо знайомитись з техніками заземлення.
💪ФІЗИЧНІ ТЕХНІКИ
Допоможуть відчути зв'язок зі своїм тілом.

🔹 Дихайте
Зверніть увагу на своє дихання.
Вдих через ніс і видих через рот.
Покладіть руки на живіт. Спостерігайте, як ваші руки рухаються вгору і вниз, коли ви дихаєте.

🔹Торкніться “заземленого” об'єкта
Спробуйте носити з собою невеликий предмет у кишені, куди б ви не пішли, наприклад, відчуваєте себе перевантаженим або роздратованим.

🔹Втопіть п’яти в землю
Зосередьтеся та перенесіть вагу на п’яти. Нагадайте собі, що ви фізично пов’язані із землею. Тупайте ногами, якщо це допомагає.
Ви можете спробувати це босоніж на килимку.

🔹Напружте і відпустіть
Спробуйте стиснути і розпустити кулаки.
Ви також можете напружити все тіло і зосередитися на тому, щоб повільно відпускати його, від чола, щелепи, плечей аж до пальців ніг.

🔹Торкніться або тримайте об’єкти
Торкайтеся або тримайте різні об’єкти навколо вас. Подумайте, що вони відчувають.
Або спробуйте схопитися за стілець якомога сильніше.

🔹Нахили і розтягнення
Витягніть руки і ноги.
Спробуйте поворушити пальцями рук або ніг.

https://t.me/psy_support

Ксюша Зіядінова

​​🔥ЯК ВИЖИТИ В КАТАСТРОФІ - ПОМИЛКИ, ЯКІ КОШТУВАТИМУТЬ ЖИТТЯ

​​🔥ЯК ВИЖИТИ В КАТАСТРОФІ - ПОМИЛКИ, ЯКІ КОШТУВАТИМУТЬ ЖИТТЯ

ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ

​​🔋ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ВІДПОЧИНКУ

​​🤬 ДЛЯ ЧОГО НАМ ЗАРАЗ ЛАЙКА?

​​💬7 ФРАЗ, ЯКІ НЕ ВАРТО ГОВОРИТИ ВІЙСЬКОВИМ

​​💡 ІЛЮЗІЯ ЗНАННЯ ТА ВАЖЛИВІСТЬ ПРИГАДУВАННЯ

МІФИ ПРО СТРЕС 🤔

ЩО ТАКЕ "ЗАЗЕМЛЕННЯ" І ЯК ВОНО МОЖЕ ДОПОМОГТИ?

ЩО ТАКЕ “ЗАЗЕМЛЕННЯ ” І ЯК ВОНО МОЖЕ ДОПОМОГТИ?

🔥ЯК ВИЖИТИ В КАТАСТРОФІ - ПОМИЛКИ, ЯКІ КОШТУВАТИМУТЬ ЖИТТЯ

🔥ЯК ВИЖИТИ В КАТАСТРОФІ - ПОМИЛКИ, ЯКІ КОШТУВАТИМУТЬ ЖИТТЯ

🔋ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ВІДПОЧИНКУ

🤬 ДЛЯ ЧОГО НАМ ЗАРАЗ ЛАЙКА?

💬7 ФРАЗ, ЯКІ НЕ ВАРТО ГОВОРИТИ ВІЙСЬКОВИМ

💡 ІЛЮЗІЯ ЗНАННЯ ТА ВАЖЛИВІСТЬ ПРИГАДУВАННЯ