MAS CENTER

Щорічний забіг “Шаную воїнів, біжу за героїв України”

2024-07-04T18:18:40.850Z

Забіг «Шаную воїнів, біжу за героїв України» — щорічна патріотична традиція вшанування пам’яті воїнів, які загинули під час російсько-української війни приурочена до 29 серпня Дня пам’яті захисників України. Це наш вияв подяки військовослужбовцям та їхнім сім’ям за внесок у збереження територіальної цілісності країни.

Алгоритм реєстрації

Крок 1: створити особистий кабінет на платформі Забігу- NewRun: https://timer.newrun.com.ua/user/account/login

Підтвердити реєстрацію на вашій особистій пошті.

Крок 2: зареєструватися за лінком Забігу на забіг: https://timer.newrun.com.ua/event/121

На пошту надійде інформаційний лист з номером.

Механізм проходження реєстрації

Крок 1: створити особистий кабінет на платформі Забігу NewRun: https://timer.newrun.com.ua/user/account/login

Для реєстрації на участь у змаганнях необхідно авторизуватись! Зазначити електронну адресу та пароль

Форма для реєстрації учасника (ім’я, прізвище, електронна адреса, телефон, дата народження, місто, в якому планується долучитися до забігу, обрати відділення нової пошти, стать, розмір футболки, контактна особа у випадку проблем, реєстрація).

Крок 2: На електронну адресу приходить підтвердження про реєстрацію.

Після авторизації перейти на обрану дистанцію та зареєструватися за посиланням: https://timer.newrun.com.ua/event/121

Крок 3:Обираємо дистанцію

Крок 4:Переходимо на реєстрацію учасника

Автоматично вже генеруються дані з електронного кабінету.

Крок 5:Необхідно обрати «Я біжу за… ПІБ героя», Зареєструватися

Крок 6: Отримання на пошту підтвердження про реєстрацію з номером учасника

Вітаємо з успішною реєстрацією на Щорічний забіг “Шаную воїнів, біжу за героїв України”, дистанція: Дистанція 2 км.

Для отримання стартового номеру вам необхідно роздрукувати стартовий лист учасника, який ви можете завантажити зі свого особистого кабінету або з вкладення до листа.»

Організатор заходу — Міністерство у справах ветеранів України у співпраці з Міністерством молоді та спорту України за участі обласних та Київської міської військових адміністрацій, Міноборони, МВС, МЗС, СБУ, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, ГО "Славетні епохи України", ГО "Незламні Матері України", ГО “Асоціація медиків Революції Гідності”, ВГО “Легіон АТО”, ГС “Труханів острів”.

Якщо ви не можете самостійно визначився з іменем загиблого захисника чи захисниці, пропонуємо вашій увазі тематичні сторінки пам'яті:

https://memorybook.org.ua

https://ukraine-memorial.org

https://www.victims.memorial

https://maidanmuseum.org/uk/storinka/nebesna-sotnya-0

Оголошення реєстрації на 7-й Всеукраїнський забіг “Шаную Воїнів, біжу за Героїв України”

Технічна підтримка: info@newrun.com.ua та по організаційних питаннях: zabigshanuygeroiv@gmail.com або за тел.: +38 093 503 72 88

Інформаційні матеріали до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України

2023-08-28T14:12:18.865Z

Вступ

29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину. Збереження і гідне вшанування пам’яті полеглих захисників України є священним обов’язком держави і суспільства.

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 11 липня 2023 року № 617-р затвердив план заходів із відзначення у 2023 році цієї пам’ятної дати. Планом передбачено проведення національно-патріотичних заходів у закладах освіти та культури, місцях дислокації військових частин, вищих військових навчальних закладах, установах та організаціях із залученням їх особового складу та/або штатних працівників, ветеранів сучасної російсько-української війни. Закладам освіти пропонується провести із залученням ветеранів перший урок у 2023/2024 навчальному році.
Український інститут національної пам’яті розробив тематичні інформаційні матеріали.

Ключові повідомлення

Україна сьогодні переживає найбільше випробування в новітній історії – збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора.

Сучасна російсько-українська війна триває від 2014 року. Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну в лютому 2022 року остаточно зірвало маску з агресивного путінського режиму та відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат України в боротьбі за суверенітет і соборність.

29 серпня 2014 року сотні наших захисників у соняшникових полях під Іловайськом поклали свої життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. 366 українських воїнів полягли там, 429 – зазнали поранень, 158 – зникли безвісти, 300 – опинилися в полоні. Тому символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха. Він – не просто символ історичної мужності українських воїнів, це – символ життя України.

29 серпня ми згадуємо не лише тих, хто загинув в Іловайській трагедії, а й десятки тисяч полеглих захисників і захисниць України в сучасній російськоукраїнській війні від 2014 року. Вони стоять в одному ряду з усіма поколіннями борців за волю і державну самостійність – від воїнів Русі-України, лицарів Костянтина Острозького, козаків Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи до бійців Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західно-Української Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії. Це воїнство мужньо здобувало героїчні перемоги і віддавало життя за українську землю.

Попри велику кількість втрат у сучасній російсько-українській війні маємо й історичну перемогу – згуртовану націю, готову боротися за волю і свободу. Україна може спертись на широку підтримку громадян, бо на захист незалежності держави стали мешканці всіх, без винятку, регіонів нашої країни.

У нинішній війні ми платимо надзвичайно велику ціну. Безперечно, це не єдиний день у році, коли згадуються полеглі та віддається їм шана. Однак це нагода для всього суспільства разом зробити усе можливе, аби пам’ять про героїв була збережена та зміцнена на багато поколінь вперед.

Поки триває війна, ми не можемо знати точну кількість загиблих, назвати всіх поіменно або розповісти всі історії. Проте впевнені, що українське суспільство докладе максимум зусиль, щоб загиблі герої залишилися в нашій пам’яті не абстрактним образом або цифрою, а отримали належну шану. Щоб наша пам’ять про них була живою і дієвою. Щоб кожен із нас долучився до захисту і перемоги України.

Пам’ять про борців і їхні подвиги є найвищою цінністю в шкалі нашої національної ідентичності. А віра і впевненість, що в разі загибелі на полі бою жертовність воїна буде пошанована на державному рівні, є дуже важливою для підняття морального духу військовослужбовців.

Історична довідка

Початок війни. У 1991 році Україна відновила незалежність. Однак рф не відмовилася від спроб повернути контроль над Україною. Тиск посилився з приходом до влади там колишнього співробітника репресивного органу кгб полодимира путіна.

21 листопада 2013 року в Києві зібрався Євромайдан. Ним розпочалась Революція Гідності з головною вимогою повернути Україну до європейського шляху розвитку і підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, від чого відмовився тодішній президент України віктор янукович. Трагічною ціною протистояння на майдані стала Небесна Сотня – 107 загиблих героїв, різних за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Наляканий янукович втік до росії, звідки закликав путіна здійснити військове вторгнення в Україну для відновлення його влади.

рф скористалася тимчасовим вакуумом влади в Україні та перейшла до активних агресивних дій з використанням так званих “зелених чоловічків” (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків, які масово використовувались для захоплення адміністративних будівель та військових частин в Криму). Сучасна російсько-українська війна розпочалась із захоплення росією Кримського півострова у березні 2014 року. Це визнали і міжнародні суди, зокрема, Європейський суд з прав людини підтвердив, що рф встановила контроль над Кримом з 27 лютого 2014 року.

У березні–квітні 2014 року російські спецслужби та диверсанти почали розхитувати ситуацію і в південних і східних областях України, організовуючи антиукраїнські мітинги і спроби утворити незаконні квазідержавні утворення. У відповідь патріотичні українські сили чинили спротив масовими акціями з метою зберегти територіальну цілісність держави.

На початку квітня росія приступила до реалізації плану “новоросія” – почалося військове захоплення території східних областей України. Після проголошення так званих “народних республік” на Донеччину та Луганщину безперешкодно і масово прибували не тільки загони російських диверсантів, а й військова техніка зі зброєю. Проте план на повторення швидкого “кримського сценарію” дав збій. Боєздатні частини Збройних Сил України, Національної гвардії і добровольчі формування зламали намір агресора. Протягом літа 2014 року російські гібридні сили на сході України зазнавали значних втрат в особовому складі, озброєнні, військовій техніці. 23–25 серпня на територію Донецької та Луганської областей зайшли вісім батальйонних тактичних груп збройних сил рф. До наступу залучили 70 російських військових частин, зібраних з усієї федерації, які розпочали новий виток ескалації агресії рф.

Бої за Іловайськ. Боротьба за стратегічно важливе місто Донбасу – Іловайськ, тривала з початку серпня 2014 року паралельно зі штурмом Савур-Могили, Антрацита і Красного Луча (тепер – Хрустальний). Українським військовим майже вдалося оволодіти містом, ключовим для перерізання комунікацій бойовиків. Але у плани москви не входило швидке завершення війни на Донбасі, тому вона кинула проти українців свої регулярні війська у значно більших масштабах, ніж раніше. За даними української розвідки, російські регулярні війська нараховували близько 4 тисяч солдатів та офіцерів у складі 4-х батальйонних тактичних груп, підкріплених підрозділами сил спеціальних операцій рф.

До 28 серпня 2014 року російські регулярні війська та бойовики оточили угруповання сил АТО (війська сектору “Б” та батальйони МВС України “Дніпро-1”, “Миротворець”, “Світязь”, “Херсон”, “Івано-Франківськ”, Нацгвардії “Донбас”).
Українське командування розраховувало деблокувати їх за допомогою резервів сил АТО. Але призначені для цього підрозділи були укомплектовані переважно з нещодавно мобілізованих бійців без належної підготовки.

Після переговорів російське військове командування надало гарантії безпечного виходу українських сил з оточеного Іловайська. Рух двох колон розпочався 29 серпня. Однак росіяни порушили домовленості, розстрілявши колони на марші із засідок. Унаслідок підступності росіян українська армія втратила загиблими 366 воїнів, 429 отримали поранення, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні. Вторгнення російських військ та іловайська трагедія змусили українську сторону погодитися на умови перемир’я за крок до перемоги над окупантами. Тож 5 вересня було підписано Мінську тристоронню угоду (так званий Мінський протокол).

Героїчна оборона Донецького аеропорту. Бої за Донецький аеропорт (ДАП) стали зразком незламності українських воїнів. Вони тривали 242 дні – від 26 травня 2014 року по 22 січня 2015-го – і закінчилися після повної руйнації старого та нового терміналів. ДАП розглядався як потенційний плацдарм для наступу сил АТО на Донецьк. Українські військові утримували старий та новий термінали. Проросійські сили систематично штурмували їх, внаслідок чого у грудні 2014 року значних руйнувань зазнав старий термінал.

Кульмінацією боїв за ДАП став січень 2015 року. 13 січня впала диспетчерська вежа аеропорту, а 20-го числа окупанти здійснили кілька підривів бетонних перекриттів терміналу, внаслідок чого під завалами загинуло 58 бійців. 22 січня сили АТО відступили з аеропорту. За офіційними даними, у боях за ДАП загинуло більше 200 українських військових. За різними підрахунками, росіяни втратили до тисячі бойовиків, у тому числі найманців елітних частин фсб та гру.

В обороні Донецького аеропорту брали участь спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79-ої, 80-ої, 81-ої, 95-ої окремих аеромобільних, 93-ої та 72-ої окремих механізованих бригад, 1-ої окремої танкової бригади, 57-ої окремої мотопіхотної бригади, 91-го окремого полку, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку “Дніпро-1”, Добровольчого українського корпусу (ДУК), батальйону ОУН та інші.

Восени 2014 року в мовний вжиток увійшов термін “кіборги”. Так росіяни назвали оборонців ДАП, опір яких вони не могли зламати попри шалені обстріли з танків, артилерії та перевагу в кількості особового складу. Те звитяжне протистояння стало символом незламності наших військових. Кіборги витримали. Не витримав бетон.

Бої за Дебальцівський плацдарм. Узимку 2015 року активні дії були зосереджені на Дебальцівському напрямку. З обох сторін у ній взяли участь тисячі бійців, сотні одиниць техніки й артилерії. Її найгостріша фаза тривала майже місяць – з 25 січня до 18 лютого 2015 року.

За даними Міноборони, у другій половині січня 2015 року російські окупанти кинули всі сили на розширення територій своїх квазідержавних утворень. Наступ планували одночасно по трьох напрямках: Щастя – Трьохізбенка на Луганщині, а також Дебальцеве та Маріуполь на Донеччині. Головним напрямком удару став саме так званий Дебальцівський виступ, який на кілька десятків кілометрів вклинювався між територіями самопроголошених “днр” та “лнр”. Активний наступ на околиці Дебальцевого окупанти почали 25 січня. Штурм проходив за безпосередньої участі кадрових російських військових – до восьми батальйонних тактичних груп та артилерійських дивізіонів збройних сил рф.

27 січня бойовики атакували позиції сил АТО у місті Вуглегірськ. Після запеклих боїв через чотири дні українські сили залишили місто. Сили АТО у складі бійців і техніки 30-ї бригади та батальйонів МВС, Нацгвардії імені Кульчицького та “Донбас”, кілька разів намагалися відбити місто, однак безуспішно.

На початку лютого у районі Дебальцівського виступу було зосереджено 4,7 тисячі українських військових та 500 бійців МВС, Нацгвардії та СБУ. Їм протистояло близько 19 тисяч окупантів. Противник мав перевагу за всіма зразками важкого озброєння, зокрема у танках – у три рази, в артилерії – фактично в чотири рази. 7 лютого після безперестанних боїв наші частини залишили село Рідкодуб, а 9 лютого бойовики взяли під контроль село Логвинове, через яке проходить дорога з Дебальцевого на Артемівськ (нині – Бахмут). Саме по ній здійснювалося забезпечення сил АТО. Логвинове також намагалися відбити, зокрема силами 79-ї та 95-ї десантних бригад і Нацгвардії. На підступах до села відбулися танкові бої. Однак у підсумку село залишилося під контролем бойовиків. Саме у зв’язку з перекриттям дороги на Артемівськ в Логвиновому сепаратисти повідомили про повне оточення угрупування сил АТО в Дебальцевому. 12 лютого в столиці Білорусі було підписано угоду, відому як “Мінськ-2”.

Після встановлення умовного перемир’я окупанти перекинули під Дебальцеве додаткові сили з інших напрямів. Допомагати силам АТО на виступі ставало дедалі важче. За таких умов Антитерористичний Центр і Генеральний штаб вирішили до ранку 18 лютого вивести всі підрозділи з району. Враховуючи морози, планувалося виходити не лише автошляхами, а й польовими дорогами. Відведення військ проходило двома основними маршрутами невеликими колонами під прикриттям бойових броньованих машин та артилерії. Також був організований відволікаючий маршрут, де імітувався рух колон. У бойових умовах повний вихід з Дебальцевого тривав кілька діб. Комусь вдалося вийти на техніці, а деякі підрозділи (ЗСУ та МВС), втративши машини внаслідок засідок або ж бездоріжжя, виходили пішки. Після завершення відходу сили АТО зайняли нову лінію оборони по світлодарській дузі. За даними Генерального Штабу Збройних Сил України, за весь час оборони Дебальцівського виступу загинуло 136 та було поранено 331 українських військових (за підрахунками Книги пам’яті полеглих за Україну, під час боїв з 25 січня до 18 лютого 2015 року загинуло 269 бійців).

Позиційна війна. Після боїв за Дебальцеве на Донбасі настало зниження активності бойових дій, а лінія фронту відтоді і по лютий 2022 рік майже не змінювалася. У червні 2015 бойовики здійснили свій останній великий наступ, намагаючись заволодіти районним центром Мар'їнка. Завдяки злагодженим діям сил АТО, ця спроба була відбита із втратами для ворога.

Війна перейшла в стан позиційної боротьби. Але вона не зникла з порядку денного України та світу. Майже щодня на всій лінії розмежування фіксувалися артилерійські обстріли та стрілецький вогонь. Гинули й отримували поранення українські воїни.

Початок повномасштабного вторгнення. 24 лютого 2022 року близько 4-ї години президент рф путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції», метою якої він назвав «демілітаризацію і денацифікацію України». За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території білорусі та тимчасово окупованого Криму. російсько-українська війна, розпочата рф у 2014-му, перейшла в нову гостру фазу.

Повномасштабне вторгнення військ противника до України велося багатьма напрямками, внаслідок чого сформувалося кілька операційних зон: Північно-Західна, Східна та Південно-Західна.

путін планував бліцкриг: висадити десант на Гостомельський аеродром і захопити Київ за підтримки важкої бронетехніки й артилерії, які зайшли через Чорнобильську зону. Вважалося, що після цієї блискавичної атаки українська влада капітулює. На взяття Києва відводилося не більше як 3–5 днів. Паралельно було завдано удару з півночі по Чернігову, Сумах та Харкову, а з півдня – на Одесу, Миколаїв, Херсон і Маріуполь.

Уже сьогодні серед знакових тактичних епізодів повномасштабної війни можна назвати битву за Київ (24 лютого – 1 квітня 2022 року). Наступ на столицю відбувся з трьох напрямків. Ворог задумав стрімко прорватися до центру столиці колонами бронетехніки та зайняти урядовий квартал. Стійкий опір ЗСУ зірвав наміри рф. Ворожі війська закріпилися на лінії Макарів–Гореничі–Буча–Демидів. Проте через безрезультатність спроб прорватися до Києва вже наприкінці березня командування рф вирішило вивести війська з Київської області. Відбиваючи наступ противника, підрозділи Сил оборони України змогли зупинити його просування на всіх напрямках.

Епізодами битви за Київ стали:

– бої за Ірпінь, Ворзель, Бучу, Гостомель. Застосування реактивної, ствольної артилерії, танків, стрілецького озброєння призвело до великих жертв серед цивільних. Одночасно рашисти масово проводили серед місцевих так звані зачистки. Тіла численних жертв ховали у братських могилах. З 19 березня підрозділи Сил оборони України перейшли до контрнаступу. Ворог почав відступати;

– бої за аеропорт “Антонов” у Гостомелі. Противник намагався встановити контроль над цим стратегічно важливим об’єктом, щоб безперешкодно перекидати транспортною авіацією боєприпаси й висаджувати десант. На цьому аеродромі перебував на ремонті флагман і символ української авіації – легендарний Ан-225 «Мрія». Масованими обстрілами російські окупанти знищили “Мрію”. Під час боїв злітно-посадкову смугу суттєво пошкодили, тож противник не зміг розвантажити на летовищі основні сили.

Знаковий тактичний епізод першого етапу повномасштабного вторгнення – бої за Маріуполь. 28 лютого 2022 року противник розпочав облогу міста – підійшов одночасно з заходу та сходу. Сили оборони України вимушені були відступити до міста й вести кругову оборону попри суттєву чисельну та вогневу перевагу ворога. На 1 квітня окупанти оточили Маріуполь і почали просуватися до центру. 11 квітня група українських оборонців здійснила прорив із міста, подолала 175 кілометрів тилами ворога й вирвалася з оточення. Від 21 квітня єдиним опорним пунктом Сил оборони України в Маріуполі лишився металургійний комбінат «Азовсталь». Тримаючи там оборону до 20 травня, наші герої відтягували найбоєздатніші ворожі підрозділи від інших напрямків.

II етап: травень – серпень 2022 року

Після провалу первинного задуму щодо швидкого прориву та захоплення України, противник перегрупував війська та продовжив наступ на кількох напрямках.
Сили оборони України перейшли до стабілізаційних заходів, а ведення бойових дій звузилося до двох операційних зон – Східної та Південно-Західної.

Серед знакових тактичних епізодів цього етапу – бої за Сєвєродонецьк – Лисичанськ. 8 травня, намагаючись захопити Луганську область, ворог загарбав Попасну, 12 травня – Рубіжне. Нехтуючи принципом мінімізації руйнувань цивільних об’єктів, рашисти масовано обстрілювали населені пункти області з артилерії та авіації. На кінець травня почався штурм Сєвєродонецька. Через застосування масового артилерійського вогню (вороги витрачали до 70 тисяч тонн боєприпасів на добу) та для уникнення оточення підрозділи Сил оборони України 22 червня мусили відійти з Сєвєродонецька, а на початку липня – з Лисичанська. Стійкість українських оборонців суттєво виснажила загарбників – вони зазнали численних втрат і вичерпали резерви.

На цьому етапі варто згадати й бойові дії на Лиманському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках.

III етап: вересень – грудень 2022 року
Ворог втратив ініціативу та мусив вживати радикальних заходів для збереження свого положення на окупованих територіях. Зусилля військовополітичного керівництва України були спрямовані на забезпечення умов для звільнення тимчасово окупованих територій і нарощування засобів для продовження наступальної операції.

На цьому етапі знаковими тактичними епізодами були наступальні операції Сил оборони України:

– Харківська наступальна операція. противник продовжив активні наступальні та штурмові дії в Донецькому операційному районі. Окремі підрозділи перекинув на Херсонський напрямок. Це дало змогу Силам оборони України 5 вересня розпочати наступальну операцію в Харківській області. Заскочені зненацька ворожі підрозділи були розгромлені та дезорієнтовані. Лише в середині жовтня ворог закріпився на рубежі Сватове – Кремінна. Українці звільнили до 500 населених пунктів, серед них – міста Ізюм, Балаклія, Куп’янськ.

– Херсонська наступальна операція. З 29 серпня до 23 вересня українські війська вийшли на адміністративний кордон з Херсонською та Дніпропетровською областями й розпочали створювати плацдарм для просування. В листопаді підрозділи Сил оборони України вийшли на правий берег річки Дніпро, рашисти ж, щоб хоч якось зберегти живу силу, відійшли на лівобережжя. Завдяки успішному проведенню цієї операції Україна звільнила від загарбника Херсон і ще понад 200 населених пунктів.
Бойові дії у 2023 році

Бахмутська оборонна операція. Бої за Бахмут розгорнулися із кінця липня 2022 року, хоча масовані обстріли міста з боку окупантів тривали від травня, гинули мирні мешканці.

Епіцентром бойових дій Бахмут став узимку 2022–2023 років. російські окупанти зосередили на цьому напрямі значні сили, намагаючись на локальному фронті продемонструвати свою здатність перехопити ініціативу на полі бою.

Для Збройних Сил України, як відзначив у березні 2023 року Головнокомандувач Валерій Залужний: “Оборонна операція на цьому напрямку має надважливе стратегічне значення для стримування ворога. Вона ключова у стійкості оборони всього фронту”.

Впродовж зими–весни 2023 року в ході запеклих боїв, попри перевагу в артилерії та у повітрі російські війська не змогли ані оточити українські війська у Бахмуті, ані прорвати українську оборону. Проте ціною величезних втрат росіянам вдалося відтіснити українські війська з міської забудови. В травні окупанти оголосили про зайняття Бахмута. Проте українські підрозділи усе таки зберегли позиції у південно-західній околиці міста (“район літачка”).

У ході бойових бій війська рф повністю зруйнували всю інфраструктуру та житловий фонд Бахмута – місто перетворилось на спалені руїни.

У другій половині травня українські війська розпочали контраступальні дії на флангах Бахмута. Впродовж червня–серпня українські війська з боями зайняли височини на північ та на південь від міста, зокрема біля села Кліщіївки.

Станом на серпень 2023 року важкі бої на Бахмутському напрямку тривають.

Українські наступальні дії на південному напрямку. Про їх початок на деяких напрямках повідомило Міністерство оборони України 5 червня 2023 року. 10 червня і Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що в Україні ведуться контрнаступальні та оборонні операції.

російські окупанти від Дніпра до захопленого Донбасу встигли побудувати ешелоновану оборону в декілька смуг завширшки понад 46 кілометрів на певних ділянках із численними мінними полями, протитанковими ровами та надовбами (так звані «зуби дракона»), облаштованими позиціями для артилерії тощо. Вороги зберігають перевагу у повітрі.

У зв’язку із цим темп українського наступу є повільним, проте невпинним.
Станом на 21 серпня 2023 року сили оборони України ведуть наступальні операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках і на межі Запорізької і Донецької областей. Там українські війська звільнили від окупантів села Старомайорське та Урожайне. Це дає можливість сформувати плацдарм для подальшого просування до моря.

Не припиняється тиск на ворога і на інших ділянках південного фронту, зокрема на лівому березі Дніпра на Херсонщині. Потенційних напрямків українського контрнаступу стає дедалі більше.

Акція “Сонях”

Відзначення Дня пам’яті загиблих захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів. Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже дозрівали. І саме під цими соняхами сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому сонях повинен бути тим символом Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Адже Україна для кожного із загиблих воїнів це є сонце в його душі, яке зігрівало і надихало захищати свій дім. Тому сонях – це не просто символ історичної мужності українських воїнів, це символ життя України. З чорним, як українська земля, зернятком, що обов'язково проросте, бо українці і далі будуть відроджуватися, скільки б не намагалися їх знищити.

Запрошуємо українців долучитися до щорічної акції “Сонях”.
Рекомендується виготовляти стилізовані соняхи з тканини та розміщувати їх на одязі на лівій стороні грудей. При процесі створення соняхів варто залучати молоде покоління, щоб з дитинства формувати шанобливе ставлення до захисників України та пояснювати значення цього дня для нашої країни.

Сонях має 15 пелюсток жовтого кольору. Пелюстку рекомендовано робити висотою 23 мм і шириною 12 мм. Верхній край пелюстки – загострений. Нижні краї кожної пелюстки закріплені на великому колі діаметром 40 мм з чорного фетру товщиною 1 мм. Маленьке коло з фетру чорного кольору товщиною 1 мм діаметром 30 мм розміщено посередині соняха поверх жовтих пелюсток. Сонях закріплено на основу для значків у вигляді піну (кліпси).

Просимо українців у День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, доповнити одяг соняхом – символом пам’яті захисників України, і тим самим продемонструвати свою шану та повагу.

Також відповідно до «Правил ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті», затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 23 липня 2015 року № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 серпня 2015 року № 967/27412, у день пам’яті телерадіоорганізації зобов’язані під час телетрансляції розмістити на екрані відповідне стилізоване зображення або палаючу свічку, які є доречними до відповідної події. Відповідним стилізованим зображенням до Дня пам’яті захисників України є сонях – саме він повинен бути розміщений на екрані під час телетрансляції у цей день.

Корисні тематичні посилання: ресурси та матеріали

Інтерактивна карта повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Систематизує інформацію про перебіг російсько-української війни після повномасштабного вторгнення рф в Україну та її наслідки в регіональному вимірі.
Ресурс створений і наповнюється командою фахівців Української жіночої варти та Українського інституту національної пам’яті, доступний за посиланням.
Віртуальний музей російської агресії – перший в Україні інтернет-портал про події та злочини, скоєні під час окупації рф територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей. Ресурс містить найрізноманітніші дані українською та англійською мовами: свідчення очевидців, архівні джерела, усноісторичні джерела, інформацію ЗМІ, рішення та резолюції міжнародних організацій, фото та відеоматеріали. Портал створений Українським інститутом національної пам’яті, Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Офісом Генерального прокурора, прокуратурою АР Крим та міста Севастополя, Міжнародним фондом «Відродження», Центром дослідження безпекового середовища «Прометей».
Інформаційні матеріали до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України (Міністерство у справах ветеранів України)
Біла книга антитерористичної операції на сході України (2014-1016)

Виставка «Україна. Війна в Європі» – про історичні передумови сучасного російсько-українського протистояння, різні аспекти поточної фази війни після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, а також героїчний спротив українського народу, який тримає Україну в фокусі європейського інтересу.
Виставка «Кожен із нас — воїн» - спільний проєкт Сил територіальної оборони Збройних Сил України та Українського інституту національної пам’яті про історичну тяглість національного спротиву українців, а також про сучасних захисників України – бійців територіальної оборони.

Вулична виставка «Рашизм – це…» створена спільно Українським інститутом національної пам’яті, Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, а також Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності. Розкриває зміст та характерні риси квазіідеології – рашизму: культ «скрєп» і культ вождя, імперський реваншизм і «побєдобєсіє», агресивна пропаганда та ксенофобія, розповідає про злочини, які здійснюють рашисти.

Виставка «Комунізм = Рашизм» створена Архівом національної пам’яті (Галузевим державним архівом Українського інституту національної пам'яті). Включає 13 історій українців XX та XXI століть, які постраждали від радянської та сучасної російської влади. Історії проводять паралель між злочинами комунізму та рашизму й доводять, що методи, мотиви росіян зі знищення українців – розстріли, виселення, пограбунки, депортації, фільтраційні табори – не змінюються.

Підбірка матеріалів про історичний контекст російсько-української війни. Зокрема, до неї входять – інтерв’ю в межах проєкту «Історичний спротив» з історикинями Ларисою Якубовою про рашизм та Оленою Стяжкіною про війну в Україні й розпад імперій; статті: Тімоті Снайдера «Чому перемога України важлива для світу», Ігоря Кромфа «Як путінський режим використовує міф про «Велику Вітчизняну», Віталія Баки «Чому депортація маріупольців – це повторення історії?» та інші.
Інфографіка «Чому українці та росіяни історично – не «братні народи».
Проєкт Міністерства культури та інформаційної політики й Українського інституту національної пам’яті містить 9 банерів. Наприклад, Україна та росія розвивалися за різних історичних умов, мали впливи різних сусідів; Україна – не «молодший брат»; Україна – європейська країна.
Рубрики на сторінках Інституту в соціальних мережах (фейсбук, твіттер, інстаграм, телеграм-канал «Історія та пам’ять»): «Героїчні історії російськоукраїнської війни» (#fightforukraine), «росія вбиває» (#росія_вбиває), «росія знищує українську культурну спадщину» (#russiaruinsculture), «Загублене дитинство».
Патрони ЗСУ – рубрика на сторінках Інституту в соціальних мережах (фейсбук, інстаграм, телеграм-канал «Історія та пам’ять») під хештегом #ПатрониЗСУ представляє постаті, чиї імена мають у своїх назвах бригади Збройних Сил України.

Інформаційні матеріали до 5-річчя від початку збройної агресії рф проти України та до 5-річчя звільнення від російської окупації міст східної України «Вертаємо своє» містять розділи: історичний контекст війни, ключові повідомлення, хронологія початку російсько-української війни (тайм-лайн війни), нормативно-правові акти України стосовно збройної агресії рф, міжнародні правові акти, ухвалені у відповідь на російську агресію проти України, термінологічний словник, спогади учасників російсько-української війни.

Брошура «2014: початок російсько-української війни» – проєкт на основі інформаційних матеріалів Інституту до 5-річчя від початку збройної агресії рф проти України. Містить два наративні напрями: історичний контекст і передумови російської агресії 2014 року; хронологія початку російськоукраїнської війни, від окупації Криму до підписання Мінської угоди.
Освітній проєкт 2020 року «Діалоги про війну» – три 10-хвилинні відеорозмови учениці з ветеранами сучасної російсько-української війни на теми: «Що таке війна?», «Чому росія прагне захопити Україну?» та «Що таке сучасна російсько-українська війна?», а також методичні рекомендації.
Серія короткометражних документальних фільмів «Жінки, які загинули за Україну» – це проєкт Жіночого ветеранського руху за підтримки Інституту.
Цикл «Нескорені» – три короткі ролики, в яких про воїнів Української повстанської армії розповідають їхні нащадки, котрі нині на передовій боронять Україну від російської агресії.
«Історії місць війни» – відеофіксація спогадів людей, які пережили окупацію і стали свідками воєнних злочинів.
Фільм-реквієм «Імена на стінах».
Серія банерів про перший рік війни (у серії використані фото: Міністерство оборони України, Генштаб ЗСУ, Timothy Fadek, Christopher Occhicone, Dan Kitwood, Віктор Боринець, Salwan Georges, Thomas Peter, Гліб Гаранич, REUTERS).
Видання Інституту:

«Воїни Дніпра: цінності, мотивації, смисли»;

«Дівчата зрізають коси». Книга про жінок на війні;

«Дівчата зрізають коси» англійською мовою / «Girls cutting their locks»;

«Волонтери: Сила небайдужих»;

«Капелани. На службі Богу і Україні»; «Люди «сірої зони»: свідки російської анексії Криму 2014 року».

Підготовлено за матеріалами Українського інституту національної пам’яті. Над матеріалами працювали співробітники Українського інституту національної пам’яті: Олена Охрімчук, Ганна Байкєніч, Володимир Тиліщак.

ОФІЦЕРСЬКА ЧЕСТЬ І ВІДВАГА

2023-04-21T07:05:40.551Z

Центр морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України

Його героїчне та блискавичне життя увібрало як мінімум чотири географічних віхи ідентифікації подвигу. Старший лейтенант Олександр Васильєв служив у складі 14 Окремої механізованої бригади імені Князя Романа Великого, постійне місце дислокації якої у м. Володимирі на Волині. Народився Олександр Васильович на Чернігівщині. Проживав у м. Рівному, де й зараз мешкає його родина. А віддав життя за Україну в бою на Миколаївщині. Але подвиг офіцера має загальноукраїнське значення: мужність, жертовність та відвага старшого лейтенанта Олександра Васильєва – це і яскравий взірець, і невід’ємна складова виконання завдань за призначення всіх Збройних Сил України в доленосний період відсічі широкомасштабній агресії кремлівських головорізів.

Що ми знаємо про Героя, який став безсмертним у віці 32 років?

Олександр Васильєв народився 15 березня 1990 р. у м. Прилуки на Чернігівщині, де закінчив загальноосвітню школу.

Жив із родиною у м. Рівному. Майбутню дружину зустрів у 2014-му. Вибір долі: поїхав на похорон до свого побратима, і там познайомився з його сестрою Вікторією.

Освідчився їй у коханні через два тижні. Почуття виявилися взаємними та щирими, тож невдовзі Олександр і Вікторія стали чоловіком і дружиною. А влітку наступного року в молодого подружжя народилася донечка Ірина.

“Ніхто не міг подумати, що ми одружені вже сім років. Іноді говорили, що ми якісь не такі, поводимось, як діти... А у нас постійно були пригоди та романтика. Миті, проведені разом, були наповнені неймовірною енергією. Із Олександром ми навіть посваритися нормально не могли, бо потім сміялися одне з одного”, – розповідала дружина офіцера Вікторія Васильєва журналістам чернігівського порталу “ЧЕline”.

Наталя Борисенко з м. Рівне також розповідала, що її син Олександр, який загинув у 2014 р., захищаючи Донбас, був другом Олександра Васильєва. І це була справжня дружба чоловіків і воїнів.

І це не випадково: після закінчення Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у 2014 р. молодий офіцер брав активну участь у бойових діях на Сході України в зоні проведення АТО/ООС.

У 2020 р. Олександр Васильєв підписав контракт на проходження військової служби у складі 14 Окремої механізованої бригади імені Князя Романа Великого. Разом із дружиною та донькою таким рішенням гордилися і батьки офіцера зі структури морально-психологічного забезпечення ЗСУ.

Але настав пекельний ранок 24 лютого 2022 року. І старший лейтенант, і його загартована в боях бригада в Княжому граді Волині не затрималися – буквально з перших годин від початку широкомасштабного вторгнення рашистської орди українська механізована бригада почала виконувати бойові завдання в інших точках України.

Старший лейтенант Олександр Васильєв завжди був зі своїм підрозділом там, де цього вимагав наказ…

Мужній офіцер загинув у бою 27 березня 2022 р., захищаючи від навали російських окупаційних військ Миколаївську область. Про той запеклий бій знаємо більше, ніж це можливо розповісти в цій публікації.

Це сталося під час виконання бойового завдання з відбиття атаки збройних сил російської федерації під час спроби захоплення ними н.п Благодатне (Комсомольське) Миколаївської області. Заступник командира механізованої роти з морально-психологічного забезпечення механізованого батальйону 14 омбр на визначеному рубежі своїм командуванням та правильними рішеннями не дав змогу прорватися путінським головорізам та забезпечив успішне відбиття атаки ворога, чим налаштував особовий склад на упевненість у своїх діях. А під час наступної лавини наступу московської орди заманив окупантів в засідку, відвівши увагу переважаючих сил ворога від бойових побратимів. У результаті останнього бою рашисти в скаженій люті закидали мужнього офіцера ручними гранатами… Старший лейтенант Олександр Васильєв загинув смертю хоробрих, віддавши своє життя за збереження своїх підлеглих і за Незалежність України.

“Ми разом служили в 14 механізованій бригаді. Старший лейтенант Олександр Васильєв був особистістю, яка уособлювала в собі найкращі людські якості. Як бойовий офіцер він асоціюється лише з такими поняттями, як честь і відвага”, – згадує побратим загиблого.

Останню шану Героєві віддали 2 квітня 2022 р. у м. Рівному. Від будинку на вул. Бригадній до церкви на вул. Тиннівській, де з мужнім офіцером змогли попрощатися родичі та близькі. А після велелюдної жалоби на майдані Незалежності останній земний шлях Олександр Васильєв знайшов своє завершення на Алеї почесних поховань м. Рівного.

Указом Президента України від 22 липня 2022 року №526/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, старший лейтенант Васильєв Олександр Васильович нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

У пам’ять про героїчного офіцера названо вулицю в м. Рівному, посмертно його удостоєно звання Почесний громадянин міста Рівного. На Чернігівщині, де навчався захисник України, відкрито меморіальну дошку. На честь старшого лейтенанта Олександра Васильєва у м. Володимирі встановлено меморіальну табличку на Стеллі Пам’яті воїнів 14 омбр, його ім’я занесено в Книгу Пам’яті воїнів бойового з’єднання. Донька Ірина – почесний волонтер Князівської бригади, нагороджена відзнакою командира 14 омбр, Почесним нагрудним знаком Міністра Оборони України “Знак Пошани”. Дівчинка продає власноруч сплетені віночки, а виручені кошти передає на потреби ЗСУ.

Про славного сина Чернігівщини, про легендарного жителя м. Рівного, про сумлінного воїна Князівської бригади з м. Володимира на Волині, про самовідданого захисника Миколаївщини та про справжнього Героя Олександра Васильєва знають і пам’ятають не лише тут. Він – гордість всієї України, навічно – один із правофлангових Збройних Сил України.

А військовослужбовці 14 окремої механізованої бригади імені Князя Романа Великого, як і всі Сили оборони, на передовій лінії фронту продовжують громити путінську орду.

І за себе, і за Олександра Васильєва та інших полеглих побратимів. В ім’я майбутньої і неминучої Перемоги над ненависним ворогом!

Володимир ДАНИЛЮК.

Фото з архіву родини Олександра Васильєва.

Верховна Рада підтримала важливі для військових та ветеранів закони

2023-04-14T12:22:11.244Z

Робота військово-лікарських комісій
(№ 9154 від 28.03.2023)

Законопроєкт пропонує врегулювати питання створення військово-лікарських комісій в Основах законодавства України про охорону здоров’я та передбачити, що ВЛК:

створюються при ТЦК та СП (колишніх військкоматах) і закладах охорони здоров'я сектору безпеки і оборони, зокрема Міноборони та СБУ;
можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров’я.

Довідково. Наразі в Основах законодавства України про охорону здоров’я відсутні положення щодо створення ВЛК при закладах охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України та сектору безпеки і оборони. При цьому ВЛК при закладах охорони здоров’я МВС наразі функціонують згідно з іншими законодавчими актами.

11.04.2023 законопроєкт прийнято за основу.

Довідка про обставини травми під час воєнного стану (№ 9158 від 30.03.2023)

Законопроєкт спрощує механізм отримання довідки про обставини травми.

Довідково: довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є визначальним документом з військової частини, на підставі якого ВЛК приймає рішення про причинний зв’язок отриманого ушкодження, а в подальшому встановлюється статус військовослужбовця та виплати у зв’язку з травмою.

На сьогодні для оформлення довідки про обставини травми частина повинна здійснити службове розслідування. У законопроєкті пропонується викласти таку норму в диспозитивній формі, установивши, що довідка про обставини травми складається, як правило, після проведення відповідного розслідування. Водночас в іншій нормі передбачається, що розслідування не проводиться, якщо травма, поранення, контузія, каліцтво отримані внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі бойових дій.

Отож, розслідування має стати не обов’язковим елементом для отримання цієї довідки. Проте необхідно зауважити, що такий спосіб викладення норм не узгоджується з принципом правової визначеності, оскільки не дозволяє чітко розмежувати випадки, коли розслідування має проводитись, а коли воно є не обов’язковим, що може спричинити проблеми із застосуванням норми на практиці.

Також законопроєкт пропонує передбачити, що довідка направляється до військового закладу охорони здоров’я або ТЦК та СП, якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми до направлення військовослужбовця на лікування. Зважаючи на те, що протягом лікування така довідка необхідна насамперед військовослужбовцю, варто передбачити обов’язкове надсилання довідки медичному закладу, до якого направлений військовослужбовець. Якщо травма, поранення, контузія, каліцтво отримані внаслідок бойових уражень у районі бойових дій, довідка складається протягом 5 днів на підставі рапорту безпосереднього командира та наказу командира військової частини про отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). І в такий же строк довідку мають направити до військового закладу охорони здоров’я або ТЦК та СП.

Законопроєкт передбачає, що під час особливого періоду медичні та інші документи можуть направлятися військовим закладом охорони здоров’я або ТЦК та СП до військової частини.

Окрім цього, законопроєкт пропонує надати право військовослужбовцям, які відповідно до висновку ВЛК:

мають право на відпустку для лікування у зв'язку з хворобою,
визнані непридатними до військової служби,
направлятися за місцем лікування до місця проведення відпустки або для оформлення документів на звільнення.

11.04.2023 прийнято за основу.

Звільнення від податкових та митних платежів товарів для потреб безпеки і оборони в період воєнного стану (№ 9061 від 24.02.2023 та № 9062 від 24.02.2023

Тимчасово, до кінця місяця, у якому буде припинений воєнний стан, розширюється перелік товарів оборонного призначення, під час ввезення яких не сплачується податок на додану вартість (ПДВ) та митні платежі. Це спрямовано на економію коштів Державного бюджету при здійсненні закупівель Силами безпеки і оборони. Наприклад, до переліку були включені: запали до гранат та метальних снарядів, що використовуються в оборонних цілях, розвідувально-сигнальна апаратура, що постачається за держзамовленням тощо).

Звільнятимуться від ПДВ і послуги, що пов'язані з програмним забезпеченням для потреб військового призначення, міжнародна передача якого підлягає державному контролю.

На період дії воєнного стану та протягом трьох років із дня його припинення також звільняються від оподаткування ввізним митом товари, що належать Міністерству оборони, Збройним Силам, а також іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, поміщені у митний режим переробки за межами митної території України, та/або продукти їх переробки, які повертаються на митну територію України в митному режимі імпорту після ремонту та/або обслуговування.

12.04.2023 проєкт передано на підпис Голові Верховної Ради України.

Виплата додаткової винагороди (8312 від 27.12.2022)

10 квітня Верховна Рада підтримала законопроєкт № 8312, який стосується управління військовим майном. Однак до другого читання депутати подавали поправки до нього, які стосувалися також виплат для військовослужбовців.

На засіданні парламент підтримав поправку № 48, якою пропонується на рівні закону врегулювати розмір додаткової винагороди на час воєнного стану військовослужбовцям, а також поліцейським та ДСНС.

Довідково: зараз питання додаткових виплат регулюється на підзаконному рівні:

Постановою Кабміну від 28 лютого 2022 р. № 168;
Наказом Міноборони від 07.06.2018 № 260.

Мета поправок: протягом воєнного стану щомісячно виплачувати додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень для:

військовослужбовців,
поліцейських;
осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, незалежно від покладених на них завдань чи районів проходження служби.

Проєкт підтримано в другому читанні, проте наразі зареєстровано постанову про скасування результатів голосування. Про систему грошового забезпечення військовослужбовців інформуватимемо додатково.

За матеріалами Юридична сотня

"Якщо це не твоя війна – це не твоя країна!" - Вій

2023-04-13T08:51:11.643Z

Центр морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України

Наш герой - старший лейтенант Матішин Андрій Іванович командир 5 єгерської роти 2 єгерського батальйону 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, гордо цитує гасло свого командира - "Якщо це не твоя війна – це не твоя країна!".

Мужній та відважний чоловік з Волині, зі славетного міста Берестечко. Заступник командира батальйону з морально-психологічного забезпечення стримував наступ зі своїми побратимами довгих два тижні в районі н.п. Павлівка.

До широкомасштабного вторгнення Андрій все життя працював у сімейному бізнесі. Він разом із батьками у своїй пекарні випікав запашний хліб для жителів Берестечка. Наш герой юридичну освіту здобув у Львові та закінчив військову кафедру, де вчився та освоював спеціальність психолога. Сім’я – це найважливіше в житті, саме вона допомагає Андрію у важкі хвилини триматися за будь-яку ціну. Має прекрасних двійко діточок та дружину. Рідні чекають з нетерпінням на повернення свого захисника. Діти постійно висилають батькові малюнки, а дружина домашні смаколики. Це зігріває. І наш герой точно знає за кого він зараз воює, для чого захищає свою землю. "Краще ми ворога зустрінемо тут – не дамо йому піти далі!" - ось так налаштований Андрій.

- Як для тебе розпочалася війна?

- Широкомасштабне вторгнення мене застало в Луцьку. Всюди було чути обстріли. З того моменту я був готовий виконувати свій обов’язок. 16 березня я прибув на Рівненський полігон, де навчався три тижні. 8 червня наш підрозділ направили на Донеччину в район н.п. Павлівка.

- Ти маєш військову освіту психолога. Як у тебе склався службовий шлях?

- Спочатку я був психологом 2 єгерського батальйону. Однак так сталося, що мій наставник заступник командира батальйону з МПЗ важко захворів. На війні рішення приймаються швидко! І мене призначили тимчасово виконуючим обов’язки заступника командира 2 єгерського батальйону з МПЗ. На цій посаді я був до листопада місяця. Згодом мене перевели у 5 єгерську роту виконувати обов’язки заступника командира роти з МПЗ.

- Як розвивалися події у той час?

- Дуже стрімко. 29 листопада "орки" оточили наші позиції. Ми тримали оборону протягом 14 діб. Мої хлопці йшли у бій – бо хто, як не ми! Ти постійно дивишся у їхні великі очі і шукаєш слова підтримки, підбадьорюєш, допомагаєш заспокоїтися, щоб рухатися далі. Наступ розпочався коли ми тренувалися на полігоні селища Срібне. Хлопці відразу з полігону поїхали на підтримку побратимів 3 батальну. Це було пекло. Противник проривався завдаючи удару артилерією. Два тижні ми стримували рашистів. Вони йшли зі всіх боків.

- Які слова ти говорив своїм хлопцям щоб вони не дивлячись на те пекло, що відбувалося, йшли в бій?

- Мої хлопці – це велика сім’я. Їх нетреба переконувати. Вони знають, що їхні побратими потребують допомоги. Як можна не піти!

- Твої побратими тобою дуже пишаються. Ти це відчуваєш?

- Я постійно з ними на позиціях і підтримую їх. Вважаю, що кожен офіцер має бути завжди зі своїми бійцями. Знати їх проблеми, чим вони живуть, допомогти їм, якщо це потрібно. Одним словом завжди піклуватися про підлеглих.

- Андрій, що ти можеш сказати про своїх побратимів у бойовій обстановці?

- Коли вас обстрілюють 24/7 нормальна реакція – це "легка паніка". Звучать постійні розриви бомб, лунають крики, гинуть на твоїх очах друзі. Мої хлопці до війни займалися різними справами. Але ми прийшли захищати своє, ми воюємо за свою землю. Я втратив не одного друга в цій війні… Боляче… Але не зважаючи ні на що будемо стояти за свою країну, за свої сім’ї.

- Скажи, а тобі подобається працювати з людьми, маю на увазі твоїми побратимами,підлеглими?

- Ми чуємо один одного та відносимося з повагою. Звісно я теж зараз навчаюся. Я намагаюся завжди йти своїм на зустріч.

- Андрій у тебе є життєве гасло?

- Коли я познайомився зі своїм комбатом, його позивний "Вій", я помітив напис на стіні нашого командного пункту "Якщо це не твоя війна – це не твоя країна" який став також і моїм гаслом. Це вірне висловлювання. Країна потребує захисників. Ми сьогодні боронимо свою землю. По іншому ніяк...

- Війна триває вже довго? Як підбадьорювати та надихати воїнів?

- У нас ще багато роботи. Хлопці виснажуються. Кому потрібно відправляємо у відпустку. Це дуже допомагає. Ми будемо стояти до перемоги.

- Андрій, скажи будь-ласка, як ти налаштовуєш бійців перед боєм?

- Знаєте, ми всі ходимо під Богом. Я пам’ятаю як збирав своїх хлопців коли йшов запеклий бій і казав – "Хлопці, можливо не всі ми повернетеся! Хто готовий, крок вперед!" - і всі робили цей крок. Всі! Ось це по нашому! Мої хлопці! Я згадую свого побратима, друга "Іспанця", який повернувся з Валенсії і пішов воювати. Він був класним перукарем в Іспанії. Він міг сидіти і заробляти гроші у іншій країні, але все покинув, повернувся і героїчно захищав рідну Батьківщину. Загинув у бою. Слава навіки таким хлопцям!

- Що для тебе війна?

- Війна це страшно. Я не хочу щоб мої діти бачили її жахливе обличчя. Страшно втрачати. Це дуже важко. Мої хлопці для мене як рылны діти, побратими. Для мене немає кращих чи гірших, вони всі мої. Я за них відповідаю.

- Порада від тебе, як командира.

- З 1 березня 2023 року я призначений на посаду командира 5 єгерської роти. Я знаю, що я відповідальний за свій підлеглий особовий склад. Я завтра з ними йду у бій. Для кожного командира важлива довіра своїх побратимів. Раджу ніколи нічого не приховувати від особового складу. Між бійцями і командиром має бути налагоджена комунікація. Командир особистим прикладом повинен щоденно доводити бійцям як потрібно воювати з противником, мотивувати, не боятися спілкуватися, слухати та чути, заохочувати їх та проводити аналіз. Головне – це взаємозв’язок та взаєморозуміння! І тоді ми обов’язково переможемо!»

Від психолога до командира роти. Від пекаря до лідера-наставника. Ось такий шлях нашого героя. Професіонали завжди на своєму місті! Дякуємо Андрію за спілкування та поради. З такими хлопцями лише перемагати!

Матеріал підготовлений Центром морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України

Топ 10 гаджетів суперсолдата.

2023-03-31T11:38:31.518Z

Зброя, каска та бронежилет – оснащення будь-якого солдата. Однак сучасні військові користуються багатьма гаджетами, що підвищують їхню ефективність у бою.

Армії передових країн оснащуються за останнім словом техніки, і це стосується не лише наземного транспорту, суден, літаків, БПЛА. Високотехнологічні гаджети є й на озброєнні солдатів, які працюють на передовій. Вони призначені не тільки для підвищення ефективності та безпеки, але й для зниження ризиків, що можуть призвести до втрати живої сили. Фокус докладно розповість про цифрові інструменти, які допомагають сучасним військовим орієнтуватися на місцевості, спілкуватися між собою та з цивільними, які розмовляють різними мовами, вистежувати ворогів під час гарячих бойових дій, і не тільки.

Війни майбутнього: як технології змінять тактику та стратегію бою

Загальна концепція війни майбутнього передбачає, що кожного солдата буде пов'язано із певною технікою. За допомогою передавачів та мереж (принцип а-ля інтернет речей), стане можливим буквально "під'єднати" військового до літака, судна, танка, БПЛА та ін. техніки, управління якою здійснюватиметься миттєво, точно й в режимі реального часу. Подібні мережі також дадуть можливість офіцерам відстежувати і контролювати діяльність і доступність кожного солдата, щоб "розсіяти" так званий туман війни ("туманом війни" називають відсутність достовірної інформації про поточний стан на полі бою через ті чи інші обставини, — ред.). Забезпечивши прозорість, можна буде приймати правильні рішення — скоординовано та вчасно.

Щороку інженери та програмісти пропонують військовим різні технічні рішення для підвищення боєздатності солдатів та офіцерів. Не завжди, звичайно, вони є вдалими, проте в нашому матеріалі ми розглянемо найперспективніші та найцікавіші продукти (і навіть ті, які поки не вдалося допрацювати, але на рівні ідеї вони непогані). Почнемо з найпростіших і найзрозуміліших пристроїв на кшталт захищених ноутбуків та смартфонів, проте деякі пристрої з нашого списку, можливо, вас здивують.

Протиударний ноутбук Getac X600 Server

Така техніка добре захищена корпусом, що оберігає електронну начинку від пилу, вологи, ударів. На ринку є декілька моделей від виробників з Китаю, Південної Кореї, Японії, США, але ми розповімо про тайванський ноутбук X600 Server від компанії Getac.

Виробник називає свій гаджет "захищеною робочою станцією" та запевняє, що він придатний до роботи навіть за бойових умов. Станцію оснащено ОС Windows Server 2022, процесором Intel Xeon 11-го покоління, графічним процесором Intel UHD. Оперативна пам'ять становить максимум 128 ГБ, сховище даних вмістить обсяг даних у 22 ТБ.

Військовий працює за ноутбуком Getac X600 ServerФото: Getac

Інформація передається та приймається пристроєм завдяки двом високошвидкісним портам на 2,5 Гб/с – 2.5GBASE-T Ethernet. Технологія забезпечує надшвидке фіксоване підключення до кількох серверів та/або мереж одночасно, а додаткові дисплеї можна підключати через вбудовані інтерфейси, такі як Thunderbolt 4 (USB-C) та HDMI 2.0.

Діагональ екрана дорівнює 15,6 дюймів. Його перевага у тому, що він не сліпне на сонці і є достатньо яскравим у темряві. Корпус витримує не тільки удари, занурення у воду, захищає від піску та пилу, а й дозволяє ноутбуку працювати в температурному діапазоні від -29°C до +63°C. І ще одна перевага – акумулятори, які не розряджатимуться протягом 24 годин. На борту також є два додаткові акумулятори, кардрідер для карток ExpressCard 54 і PCMCIA type II, платформний модуль (TPM) 2.0 для повного шифрування інформації.

Смартфон із тепловізором Ulefone Armor 11 5G

Телефон відомий не лише завдяки своїм протиударним властивостям, а й завдяки оснащенню у вигляді тепловізора, що, безперечно, оцінять військові. Понад те, якість моделі є настільки високою, що вона може похвалитися відповідністю стандарту MIL-STD-810G (це означає, що смартфон може поставлятися до Армії США та армій країн НАТО, — ред.). Наявність сертифікатів IP68 та IP69K говорить про водонепроникність та ударостійкість смартфона Ulefone Armor 11 5G.

Смартфон Ulefone Armor 11 5G

Ще одним важливим елементом Ulefone Armor 11 5G є акумулятор ємністю 5200 мАг. Під капотом також знаходяться: чип Dimensity 800 5G із частотою 2 Гц, графічний процесор Arm Mali-G57 MC4, 8 ГБ оперативної пам'яті, 256 ГБ вбудованої пам'яті. Є камера з інфрачервоним датчиком. Коштує телефон недорого — $300.

Робот-розвідник Throwbot XT

Throwbot XT, звичайно, не єдина у світі модель робота-розвідника, але на його прикладі ми пояснимо, які послуги він надає військовим у процесі місій та навчань.

Робот був розроблений ReconRobotics у 2012 році. Відтоді його вдосконалили та поставили Армії США. Його завданням є покращення ситуаційної поінформованості під час міських бойових дій та операцій зі спостереження. Він здатний збирати розвідувальні дані, вести аудіо- та відеорозвідку. Throwbot XT розпізнає саморобні вибухові пристрої, забезпечуючи безпеку солдатів, що, безумовно, покращує планування місій та зменшує побічні збитки.

Робот-розвідник Throwbot XT

Робот Throwbot XT Audio оснащено мікрофоном, датчиками чорно-білого зображення для захоплення аудіо- та відеоінформації з полем огляду 60° в режимі реального часу. Датчики зображення генерують 30 кадрів за секунду. Автоматична інфрачервона оптична система дозволяє роботу збирати аудіо- та відеоінформацію на відстані до 30 м і працювати навіть в умовах низького освітлення. Є також дві антени передачі аналогових радіосигналів. Корпус робота ударостійкий.

Система для стрілецької зброї CornerShot

Вистрілити з-за рогу та поцілити — не проблема. З 2003 року на озброєнні у багатьох армій світу є система, створена ізраїльським підполковником Амосом Голаном, — CornerShot. Завдяки девайсу, солдат або спецназівець може визначити ціль і влучно вистрілити по ній, буквально не висовуючись з-за рогу.

Система для стрілецької зброї CornerShot

CornerShot дозволяє встановити знімну камеру високої роздільної здатності, сенсори для передачі аудіо/відео, видимі та інфрачервоні лазери, тактичні ліхтарі, глушники. Є версії для пістолетів і навіть для 40 мм гранатометів. Всі діджитал-налаштування дозволяють використовувати систему у якості засобу спостереження, виводячи відео на 2,5-дюймовий РК-дисплей. Тактичний ліхтарик забезпечить роботу у темряві. Доступні різні додаткові знімні камери, складний приклад.

Тактична гарнітура Fortis від Silynx

Щоб завжди бути на зв'язку з бойовими товаришами та з офіцерами, піхотинці використовують гарнітури. Ми розповімо про інтелектуальну тактичну гарнітуру Fortis. Вона має блок управління, що працює за типом "натисни та говори", два радіомодулі з вбудованим живленням і датчик з трьома радіоканалами, що живиться від радіомодуля або від вбудованого акумулятора.

Тактична гарнітура Fortis від Silynx

Fortis можна приєднати до фірмових навушників від Silynx або до будь-яких інших. Інтелектуальний цифровий сигнальний процесор забезпечує надійну роботу. Можливе підключення до численних радіостанцій, смартфонів, систем внутрішнього зв'язку, пористих мереж та інших пристроїв зв'язку.

Антидронова рушниця RG-7

В умовах сучасних збройних конфліктів величезну популярність набули дрони. Їх використовують як зброю (ударні дрони, баражуючі боєприпаси, БПЛА-камікадзе), а також для розвідки. Протистояти безпілотникам ворога допоможуть рушниці проти дронів, здатні придушити сигнал, завдяки якому пристрій тримає зв'язок із оператором. Фокус неодноразово розповідав про такий тип зброї. Проте нещодавно українські інженери анонсували новинку — RG-7.

Протидронова рушниця RG-7Фото: Валерий Яковенко

Рушниця цієї модифікації може придушити частоти від 2,4 ГГц до 5,8 ГГц. Ці частоти найчастіше займають комерційні дрони, які активно використовуються ЗС РФ у якості "камікадзе". Максимальна відстань від користувача антидронової рушниці до об'єкта придушення становить 1,5 км. Важить гаджет 4,5 кг, на одному заряді може пропрацювати до 1 години. Є система швидкої зміни батареї.

Дрони: квадрокоптери, гексокоптери

Звичайно, ми не могли не згадати і самі дрони, які вже є невід'ємною частиною екіпірування розвідників, артилеристів, логістів.

ЗСУ успішно пристосували комерційні БПЛА до виконання бойових завдань. Українські інженери оснащують готові БПЛА (або самі збирають їх, закуповуючи комплектуючі) системами підвісу, що перетворює звичайний "мирний" безпілотник на "камікадзе", здатний знищити російську бронетехніку.

FPV-дрон, оснащений боєприпасом, вивів ворожий танк із ладу

Перевага таких пристроїв полягає у низькій собівартості, простоті в управлінні, доступності, на відміну від боєприпасів, що баражують, або БПЛА-розвідників, створених ВПК різних країн. Військовослужбовець ЗСУ та експерт з безпілотних технологій Юрій Касьянов неодноразово підкреслював, що прості квадро- та гексокоптери, якщо застосувати їх у великих кількостях, можуть бути набагато ефективнішими, ніж дорогі "Байрактари" та подібні до них БПЛА.

Робот-пес із автоматом

У Мережі розповсюджували відео (на даний момент недоступне), на якому робот-пес, створений у КНР на кшталт моделі Spot від Boston Dynamics, стріляв із пістолета-кулемета "Вітязь", прилаштованого до його спини. Ця "російська" технологія отримала шквал критики. Однак китайські інженери продемонстрували подібну модель, яка не тільки добре впоралася із віддачею, а й змогла висадитися з дрона на дах будівлі.

Скриншот відео: робот-пес із кулеметом

У китайських соцмережах було опубліковано ролик, де видно, як робо-собака висаджується із БПЛА Red Wing Forward на дах висотки. На спині в неї кулемет. Журналісти, які досліджували відеоконтент, дійшли висновку, що це міг бути кулемет моделі QBB-97 (виробляється у КНР). Зброя здатна зробити 650 пострілів за 1 хвилину, при цьому дальність становить 400 м.

У супровідному тексті було сказано, що роботи-собаки можуть стати в нагоді під час штурму будівель. Відомо, що правоохоронці та військові використовують робо-собак для розвідки, перенесення вантажів, проте версії з кулеметами на спинах наразі не застосовувалися у боях.

Екзоскелет для солдатів

Екзоскелет — гарна ідея, але поки — не більше. Інженери пропонували модель XOS 2, яка перетворювала солдата на кіборга. Однак вона виявилася непрактичною, громіздкою, складною в управлінні, а ще й потребувала постійної підзарядки. Хоча виглядала переконливо і робила оператора суперсильним.

Екзоскелет XOS 2

Пізніше розробники вирішили, що екзоскелет має бути легким, зручним, деякі його деталі зробили еластичними. У результаті вийшла модель на ременях ONYX. У Lockheed Martin запропонували посилити лише ноги солдата, щоб він міг швидше пересуватися пересіченою місцевістю, утримуючи рівновагу. Екзоскелет ONYX працює на базі штучного інтелекту (ШІ). Алгоритми аналізують рухи людини, і гаджет підлаштовується під них.

Екзоскелет ONYX від Lockheed Martin

Є ще один схожий пристрій — Soldier Assistive Bionic Exosuit for Resupply (SABER), що пройшов тести минулого року. Можливо, він надійде до Армії США. Основним компонентом екзоскелету SABER є еластичні елементи, за рахунок яких люди можуть знизити навантаження на спину під час логістичних операцій. З таким "костюмом" розвантаження/завантаження боєприпасів буде легшим та швидшим.

Екзоскелет SABER

Радар XAVER 1000 допоможе бачити крізь стіну

Ізраїльська компанія Camero Tech створила радари, що вловлюють теплове випромінювання, яке виділяють живі організми, навіть якщо вони знаходяться в іншому приміщенні, тобто приховані стіною.

Завдяки XAVER 1000 або Xaver LR80 можна зрозуміти, скільки людей в укритті, чи є серед них діти чи тварини, хто з людей займає яку позицію, на якій відстані від стіни вони знаходяться. Оператори радара можуть розташовуватися максимум за 100 м від цілей. Вся інформація візуалізується і передається на 10,1-дюймовий екран.

Радари типу XAVER 1000 або Xaver LR80 оснащено надширокосмуговим сенсором великої потужності. Завдяки його широкій смузі пропускання можна буквально просканувати приміщення і виявити людей/тварин, дивлячись на них ніби крізь стіну — бетонну, дерев'яну, цегляну.

Як працює радар Xaver LR80

Не обійшлося тут без ШІ. Його алгоритми візуалізують отримані дані та виводять їх у вигляді тривимірного зображення. Усе відбувається у режимі реального часу. Рух цілей не створює жодних перешкод у вигляді розмитого малюнку — все видно чітко. Мобільність та зручність користування забезпечує проста конструкція та можливість передавати дані на будь-які пристрої по Wi-Fi. Заряду акумулятора вистачить на роботу в активному режимі протягом 3 годин.

Крім гаджетів, ІТ-компанії розробляють для військових спеціальні мережі та ПЗ, які дозволяють постійно спілкуватися захищеними каналами зв'язку та координувати дії між різними видами військ. Але це тема вже для іншого матеріалу.

Гасла, клятви та промови українського війська: минуле, сьогодення, майбутнє

2023-03-23T14:03:18.719Z

Сучасна війна російської федерації проти нашої держави підштовхнула військовослужбовців Збройних Сил України до переосмислення та впровадження у своє повсякденне життя нові військові звичаї, традиції та ритуали. Що це таке? Це свого роду коди, які відображають філософію, зміст, поведінку, розуміння моделі майбутнього держави, Збройних Сил, окремого підрозділу та окремого військовослужбовця, основа світогляду українського воїна.

Гасла, клятви та промови українського війська - це відображення подвигу та нескореності нашого воїнства. Кожне з них сповнено звитягою різних поколінь захисників рідної української землі. Кожне з них має глибокий смисл та зміст, яке відображає героїчне минуле, сьогодення та майбутнє.

Давня Русь і ССО ЗС України

Яскравим прикладом наслідування військових традицій Давньої Русі - використання гасла у клятві воїнів Сил спеціальних операцій «Я Воїн» - «Іду на ви!». Його у давні часи використовував великий князь Святослав Ігоревич, відважний полководець, син князя Ігоря і княгині Ольги, батько київського князя Володимира Великого. Коли князь Святослав Хоробрий йшов на ворога, він ніколи не нападав на нього зненацька. Перед боєм завжди заздалегідь попереджав своєю знаменитою фразою: «Іду на Ви!», яка наводила страх на противника, бо це завжди означало безжальне знищення ворога.

Військовослужбовці ССО завжди завершують свою клятву саме гаслом князя Святослава Хороброго «Іду на Ви!», яке фіксує чіткий смисл – противнику не буде пощади.

Джерело: ССО України

Українська народна республіка – «Слава Україні!»

У березні 1917 року в Києві лише розпочиналась революція, а на мітингах в регіонах відповіддю на гасло «Хай живе автономія України!» вже тоді можна було почути одностайне: "Слава! Слава Україні!".

Водночас, під час визвольних змагань гасло «Слава Україні» в багатьох інтерпретаціях з’являється в різних військових формуваннях та звучить у різних регіонах України та українських етнічних землях. Її використовують різні військові підрозділи УНР та інші українські державні утворення.

Пізніше гасло підхопили наступні борці за незалежність України.

Джерело: Радіо Свобода

У 2018 році гасло «Слава Україні!» стало офіційним військовим вітанням.

З цим гаслом українській військові йдуть у бій і зустрічають ворога дивлячись в йому очі. Прикладом стійкості та відваги є історія солдата Олександра Мацієвського, якого росіяни стратили за слова «Слава Україні!».

«Я присвоїв звання Героя України Олександру Мацієвському. Солдату. Людині, яку знатимуть всі українці. Людині, яку пам’ятатимуть вічно. За його хоробрість, за його впевненість – в Україні – і за його «Слава Україні!». Герою слава! Героям слава! Україні слава!", - Президент України Володимир Зеленський.

Джерело: Офіс Президента України

Національно-визвольна боротьба 30-60 років ХХ сторіччя.

Найвідомішою військовою провомою, яка відображає зміст незламності, боротьби та великий замисел визволення України є «Молитва українського націоналіста». «Молитва…» написана у травнi 1936 р. у камерi № 100 львiвської тюрми «Бригiдки», чiльним дiячем ОУН Осипом Мащаком (псевдо – «Мак»).

Осип Мащак мужньо та гiдно поводився на слiдствi та процесi, хоча йому загрожувала дуже сувора кара за участь в органiзацiї вiдомого атентату на Івана Бабiя. У своєму останньому слові «Мак» проголосив, що : «За мету свого життя вважаю лише службу Українi. Україна була i є для мене такою величною, такою святою, що для неї не лише жити, а й умерти є замало. Я хотiв у боротьбi за Українську Державу, за визволення українського народу з неволi, в боротьбi за новий соцiальний лад, за соцiальну рiвнiсть, за Україну без хлопа i пана знайти цiль свого життя i своє щастя». Тюремнi переживання О.Мащака i вилилися в текст, який згодом став вiдомий як «Молитва українського революцiонера» i «Молитва українського нацiоналiста».

«Молитва…» швидко набула популярностi i доповненювалась iменами нових героїв, яких постiйно породжувала визвольна боротьба. Вiдомий дослiдник нацiонально-визвольної боротьби Григорiй Дем’ян писав, що «Молитву українського нацiоналiста» знали й говорили поряд iз «Отченашем» вранцi i ввечерi, а також у хвилинах важких випробувань усi члени й симпатики ОУН, а у 1940-1960-х роках вивчали напам’ять навiть пiдлiтки.

Ці святі слова були написані на стіні радянської в'язниці кров'ю Осипа Мащака стали для багатьох українців дороговказом. З нею йдуть у бій сучасні українські вояки, і виборюють своєю кров'ю майбутнє України.

Джерело: Оційний канал бригади НГУ "Азов" у YouTube

Ще цікавий приклад того, як гімн ОУН та УПА став потужним символом для українського воїнства. Пісня «Зродились ми великої години», яка з 1932 року була гімном борців за Незалежність України, у 2018 році стала маршем для сучасного українського війська. У ньому кожне слово несе глибокий смисл та відображає прагнення багатьох поколінь захисників України здобути, захистити та закріпити на віки незалежність нашої Держави.

Джерело: Канал гурту "ВВ" на YouTube

Сучасна Україна і війна за Незалежність

З 2014 року українське військо продовжує плекати військові звичаї, традиції та ритуали. Сучасні гасла, клятви та промови формуються самими військовими та відображають сутність та зміст теперішньої боротьби. Смисли та образи, які в них закладені – це те, що відчуває кожний український військовий, це те заради чого варто йти вперед.

«Завжди перші!»

Гасло «Завжди перші!» - слова, які дозволяють однозначно зрозуміти сенс Десантно-штурмових військ ЗС України. Слова клятви воїна ДШВ – це його філософія та основа світогляду.

Джерело: Командування ДШВ ЗС України

У когорті сержантів серед тих, хто «завжди перші» також є своє гасло та клятва, які назавжди закріплює статус та відповідальність сержанта ДШВ перед своїми побратимами, військом та Державою. Це не просто слова – це ключ до розуміння того, хто є сержант ДШВ, його місії і стратегічних завдань.

Джерело: Командування ДШВ ЗС України

«Вірний завжди»

Гасло морської піхоти - «Вірний завжди» - означає самовіддану службу Українському народові, вірність Військовій присязі та готовність виконати поставлені завдання у будь-яких умовах обстановки.

Українські морські піхотинці здобули безсмертну славу в боях з російськими окупантами.

Перед виконанням бойового завдання морські піхотинці промовляють слова, які повною мірою відображають ідеали та цінності воїнів трьох стихій. Традиції українського воїнства не змінились за багато століть, а головні принципи і сьогодні допомагають захисникам нищити окупанта, а саме честь, гідність, відвага та любов до рідної України. Морська піхота – це братерство, де кожне слово промовлене у однострої побратимів буде неухильно виконане.

Джерело: Командування ВМС ЗС України

Сили територіальної оборони - наймолодший рід військ Збройних Сил України. Під час великої війни за незалежність України йому довелось швидко навчатися, розвиватись, здобувати власний бойовий досвід. І цей досвід став основою кредо Сил Тро ЗС України, яке прописано потом, кров’ю і звитягами.

Джерело: Управління підготовки (G7) штабу Командування Сил територіальної оборони Збройних Сил України

Це філософія. Кожне слово у гаслах, клятвах чи промовах українських воїнів – це смисли які відображають сенси, цінності, орієнтири та основу світогляду кожного, хто обрав шлях воїна та захисника України.

Військові звичаї, традиції та ритуали бережуть та примножують надбання пращурів, фіксують звитяги сьогодення, вказують правильний шлях нащадкам.

Слава Україні! Героям Слава!

Матеріал підготовлено Центром морально психологічного-забезпечення Збройних Сил України

Відпустка військовослужбовця за сімейними обставинами: алгоритм оформлення

2023-03-21T06:40:49.697Z

Питання надання відпустки військовослужбовцям регулює Закон України “Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану”.

Закон визначає, що в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надавати частину щорічної основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення.

Кожну із зазначених відпусток можуть надати тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу на дорогу, але не більше двох діб в один кінець.

Порядок оформлення відпустки за сімейними обставинами:

Написати рапорт на ім’я безпосереднього командира (начальника) та додати документи з підставами.
Командир підрозділу розглядає, підписує та передає рапорт до штабу військової частини.
Командир військової частини приймає рішення щодо надання відпустки.

Рекомендовано подавати рапорт у двох екземплярах: на одному з екземплярів мають бути дата і підпис, які будуть підтверджувати факт звернення з рапортом або вихідний номер.

Безкоштовне протезування та інші засоби реабілітації: як отримати

2023-03-21T06:19:05.115Z

Кожного дня українці, як цивільні, так і військові, зазнають мінно-вибухових травм та важких поранень, які нерідко призводять до ампутації кінцівок. Як результат - за рік повномасштабної війни в Україні значно зросла кількість осіб, які потребують протезування. Отож, постає питання: чи можуть військові та цивільні, що постраждали від воєнних дій, отримати безкоштовне протезування та інші допоміжні засоби реабілітації.

Відповідає - заступник начальника відділу організаційної роботи, юридичного забезпечення та розвитку інфраструктури Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві Кирило Валько.

Хто має право на безкоштовне протезування та інші засоби реабілітації

Перш за все, варто зазначити, що відповідно до національного законодавства засобами реабілітації мають забезпечуватися особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність держави від військової агресії РФ, особи, які в період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, перебуваючи безпосередньо в районах та у період проведення воєнних (бойових) дій, отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, а також мирні громадяни, які у період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях проживали безпосередньо в районах та у період проведення бойових дій або районах, що піддавалися бомбардуванням та іншим збройним нападам, і отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку», особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та інші особи забезпечуються засобами реабілітації в порядку черговості.

Першочергово забезпечуються засобами реабілітації та отримують компенсацію діти з інвалідністю, наступними - учасники бойових дій, постраждалі, жінки, дівчата після мастектомії, секторальної резекції молочної залози, квадрантектомії, з порушеннями розвитку молочних залоз, особи з інвалідністю у разі первинного забезпечення засобами реабілітації.

Що відноситься до допоміжних засобів реабілітації

До допоміжних засобів реабілітації, якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та інші окремі категорії населення, належать:

протезно-ортопедичні вироби, у тому числі ортопедичне взуття;
спеціальні засоби для самообслуговування та догляду;
засоби для пересування;
допоміжні засоби для особистої рухомості, переміщення та підйому;
меблі та оснащення;
спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією.

Як отримати допоміжні засоби реабілітації

Для того, щоб отримати безкоштовний протез або інший технічний засіб реабілітації потрібно виконати наступні кроки:

Подати заяву та повний пакет документів до ЦНАПу, або до органу соціального захисту населення, або через електронний кабінет особи з інвалідністю.
Ознайомитися з повною інформацією про технічні засоби реабілітації та переліком підприємств, до яких можна звернутися з питань забезпечення такими засобами.
Отримати від Фонду соціального захисту інвалідів повідомлення про прийняте рішення та сформоване електронне направлення.
Звернутись до попередньо обраного підприємства із заявою. Причому є можливість змінити вибір і поміняти підприємство на інше протягом 14 календарних днів з моменту звернення.
Перевірити та підписати замовлення або анкету, після того як на підприємстві підберуть потрібний засіб та сформують для нього замовлення або анкету для серійного засобу реабілітації.
Після примірки протеза, якщо він підійшов, підписати замовлення або анкету повторно та акт приймання-передачі робіт.
Отримати протез, настанову щодо експлуатації та гарантійний талон.

Перелік документів, які потрібно надати разом із заявою:

паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або посвідка на постійне проживання, або посвідка на тимчасове проживання, або посвідчення біженця, або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років);
ідентифікаційний номер;
для осіб з інвалідністю — висновок МСЕК (для дітей з інвалідністю — висновок ЛКК);
індивідуальна програма реабілітації (для особи з інвалідністю та дитини з інвалідністю) або висновок ЛКК (для інших осіб, осіб з інвалідністю, група інвалідності яких установлена до 1 січня 2007 р. безстроково або строк дії не закінчився);
оригінал довідки з місця роботи, служби або навчання (для осіб, які працюють, служать, навчаються) — для забезпечення протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортопедичним взуттям, активними кріслами колісними (крім учасників бойових дій);
посвідчення, яке підтверджує право особи на пільги.

Важливо, що особи з інвалідністю та діти з інвалідністю, за бажанням, можуть отримати компенсацію за відповідні самостійно придбані засоби реабілітації в порядку черговості згідно з індивідуальною програмою реабілітації. Перелік цих засобів затверджуються Наказом Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Переліку технічних та інших засобів реабілітації для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, за які виплачується грошова компенсація їх вартості».

Довідково. Питання забезпечення безкоштовними додатковими засобами реабілітації регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку».

▫️Що робити, якщо ваш рапорт не розглядають або ігнорують? ▫️

2023-03-16T13:01:07.119Z

🔹Рапорт — це можливість для військового реалізувати власні права та інтереси. Проте розгляд рапорту може затягуватися і, як наслідок, питання, що потребують термінового вирішення, ігноруються.
Хоча законодавство чітко не визначає терміни та процедури розгляду рапорту, кожен військовослужбовець має право, щоб його звернення було розглянуте в межах розумних строків.

🔹Щоб рапорт був розглянутим, його обов’язково повинні зареєструвати. Рапорт краще складати у двох примірниках, один з яких подається командиру, а другий, з датою та номером реєстрації, залишається вам. Також рапорт можна надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення на ім’я командира. Це допоможе уникнути відмови в реєстрації рапорту або його “випадкового” зникнення.

🔹Ви маєте подати рапорт безпосередньому командиру. Якщо ж він не реагує на ваше звернення, необхідно звертатися до командира особи, дії якої ви оскаржуєте. Обов’язково зазначте попередні кроки, якими ви намагалися вирішити питання. До рапорту слід долучити пояснення, докази ваших попередніх спроб та необхідні підтверджувальні документи.

🔹Ви маєте право звернутися зі скаргою або особисто до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі незаконної бездіяльності командирів, яка стосується розгляду рапортів.

📌Такими органами є:

- Міністерство оборони України,
- оперативне командування Генерального Штабу ЗСУ,
- Військова служба правопорядку,
- Командування Медичних Сил ЗСУ,
- Державне бюро розслідувань,
- структурні підрозділи Спеціалізованої військової прокуратури.

❗️Якщо нерозгляд рапорту призводить до порушення ваших конституційних прав, ви можете звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

🔹Військовослужбовець, який подав звернення (рапорт), має право отримати відповідь та/або інформацію про результат розгляду скарги. Також має право бути присутнім при розгляді та з метою подальшого оскарження звернутися до суду. Відповідь на рапорт повинна містити рішення питань, поставлених у рапорті (зверненні, заяві, скарзі).
У разі відмови відповідь також має бути в письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

🔹Інформація щодо пропозицій, заяв і скарг у день надходження їх вноситься до журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян, який ведеться і зберігається в кожній військовій частині, закладі та установі.

🔹Для регулювання строку розгляду рапортів застосовуються норми цивільного законодавства, зокрема Закону України “Про звернення громадян” від 02.10.1996. Відповідно до нього звернення можуть розглядатися та вирішуватися невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання їх у разі, якщо вони не потребують додаткового вивчення. Загальний строк — один місяць та за необхідності може бути продовжений до 45 днів.

🔹До рапорту ви можете подати заяву з проханням невідкладного розгляду, обґрунтувавши неможливість чекати впродовж більшого строку. Якщо питання не потребує вивчення, то розгляд рапорту може відбутися невідкладно.

📌Є випадки, коли розгляд рапортів повинен відбуватися негайно. Положення про проходження громадянами України військової служби в ЗСУ передбачає норму, відповідно до якої рапорти про звільнення за станом здоров’я на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби повинні бути оформлені та надіслані посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно (частина 2 пункту 240 Указу Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 року).

MAS CENTER

Щорічний забіг “Шаную воїнів, біжу за героїв України”

Алгоритм реєстрації

Механізм проходження реєстрації

Інформаційні матеріали до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України

Вступ

Ключові повідомлення

Історична довідка

Акція “Сонях”

Корисні тематичні посилання: ресурси та матеріали

ОФІЦЕРСЬКА ЧЕСТЬ І ВІДВАГА

Верховна Рада підтримала важливі для військових та ветеранів закони

Робота військово-лікарських комісій(№ 9154 від 28.03.2023)

Довідка про обставини травми під час воєнного стану (№ 9158 від 30.03.2023)

Звільнення від податкових та митних платежів товарів для потреб безпеки і оборони в період воєнного стану (№ 9061 від 24.02.2023 та № 9062 від 24.02.2023

Виплата додаткової винагороди (8312 від 27.12.2022)

"Якщо це не твоя війна – це не твоя країна!" - Вій

Топ 10 гаджетів суперсолдата.

Війни майбутнього: як технології змінять тактику та стратегію бою

Протиударний ноутбук Getac X600 Server

Смартфон із тепловізором Ulefone Armor 11 5G

Робот-розвідник Throwbot XT

Система для стрілецької зброї CornerShot

Тактична гарнітура Fortis від Silynx

Антидронова рушниця RG-7

Дрони: квадрокоптери, гексокоптери

Робот-пес із автоматом

Екзоскелет для солдатів

Радар XAVER 1000 допоможе бачити крізь стіну

Гасла, клятви та промови українського війська: минуле, сьогодення, майбутнє

Давня Русь і ССО ЗС України

Українська народна республіка – «Слава Україні!»

Національно-визвольна боротьба 30-60 років ХХ сторіччя.

«Завжди перші!»

«Вірний завжди»

Відпустка військовослужбовця за сімейними обставинами: алгоритм оформлення

Порядок оформлення відпустки за сімейними обставинами:

Безкоштовне протезування та інші засоби реабілітації: як отримати

Хто має право на безкоштовне протезування та інші засоби реабілітації

Що відноситься до допоміжних засобів реабілітації

Як отримати допоміжні засоби реабілітації

Перелік документів, які потрібно надати разом із заявою:

▫️Що робити, якщо ваш рапорт не розглядають або ігнорують? ▫️

📌Такими органами є:

Робота військово-лікарських комісій
(№ 9154 від 28.03.2023)