@ntshistoryhttps://teletype.in/atom/ntshistory2026-09-21T03:34:58.264Zntshistory:KlGIOtQHa_V2021-08-24T09:18:39.352Z2021-08-24T09:18:39.352Z

<img src="https://thebabel.com.ua/static/content/nf3ydfsy/thumbs/x/f/3d/8b4a91fc31792de78bf05bd0e87a23df.jpg?v=8036">Вперше День Незалежності України святкували не 24 серпня, а 16 липня — у день, коли Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Саме цей документ, ухвалений у 1990-му, дав змогу через рік проголосити незалежність. І вже після цього свято вирішили відзначати 24 серпня.

<section style="background-color:hsl(hsl(236, 74%, var(--autocolor-background-lightness, 95%)), 85%, 85%);"> <blockquote><em><u><strong>Вперше День Незалежності України</strong></u> святкували не 24 серпня, а 16 липня — у день, коли Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Саме цей документ, ухвалений у 1990-му, дав змогу через рік проголосити незалежність. І вже після цього свято вирішили відзначати 24 серпня. </em></blockquote> <figure class="m_original"> <img src="https://thebabel.com.ua/static/content/nf3ydfsy/thumbs/x/f/3d/8b4a91fc31792de78bf05bd0e87a23df.jpg?v=8036" width="2000" /> </figure> <ul></ul> <blockquote><em>Проголошення незалежності на той момент не викликало сумнівів і серед комуністів. Саме Олександр Мороз запропонував зробити до неї перші кроки шляхом запровадження власної валюти і реформування армії, пояснивши це тим, що маючи реальні ознаки державності, не треба буде звертатися за кордон.</em></blockquote> <p></p> <blockquote><em><strong>24 серпня 1991-го</strong> було скликано надзвичайне позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Це сталося через три дні після подавлення путчу консервативних сил Радянського Союзу, які прагнули повернути СРСР без демократичних перетворень і «перебудови». сесія українського парламенту почалася о 10 годині ранку з хвилини мовчання в пам&#x27;ять про трьох росіян, які загинули під час мітингу жителів Москви проти путчу.</em></blockquote> <figure class="m_original"> <img src="https://armyinform.com.ua/wp-content/uploads/2021/08/foto-1..jpg" width="840" /> </figure> <blockquote><em>В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали Верховної Ради синьо-жовтий прапор. З ним українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також підняти національний прапор над куполом парламенту.Прапор піднято на офіційному флагштоку біля київської міськради. Це вперше з червня 1920 року український прапор замайорів над Києвом. 24 липня жовто-блакитні стяги заповнили весь Хрещатик.</em></blockquote> <figure class="m_original"> <img src="https://gordonua.com/img/article/1467/13_tn.png?v1471945369" width="463" /> </figure> <blockquote><em>Чернетку Акту про проголошення незалежності України Левко Лук’яненко і Леонтій Сандуляк написали у шкільному зошиті за півтори години вранці 23 серпня. Для документа обрали визначення «акт», бо слово закон здавалось надто буденним і натякало на багаторазову дію. А, наприклад, універсал – пов’язували з Петлюрою, це могло відлякати комуністів.</em></blockquote> <figure class="m_original" data-caption-align="center"> <img src="https://fakty.com.ua/wp-content/uploads/2017/08/24/62a03-0akt.jpg" width="399" /> <figcaption>Чернетка Акту про проголошення незалежності України</figcaption> </figure> <blockquote><em>Одразу після завершення позачергового засідання, 24 серпня 1991 року, опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців біля трибуни. Пісню підхопили навіть мітингувальники на вулицях</em></blockquote> <figure class="m_original" data-caption-align="center"> <img src="http://www.chytomo.com/wp-content/uploads/2018/07/7887189d2c7f287479613da4371fd516.jpg" width="624" /> <figcaption>Левко Лук&#x27;яненко. 24 серпня 1991 року</figcaption> </figure> </section> <p></p> ntshistory:7PHb9o9cT2021-03-14T20:37:10.649Z2021-03-14T20:37:10.649Z

<img src="https://teletype.in/files/b0/be/b0be28cc-a97e-4709-bcb8-595dc21aa884.png">Facebook

<h3 data-align="center">Понеділок, 15 березня</h3> <h2 data-align="center"> Загадки Ель Ґреко, іспанського живописця родом з острова Крит | Мистецька онлайн-лекція</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/b0/be/b0be28cc-a97e-4709-bcb8-595dc21aa884.png" /> </figure> <ul> <li><em>розповідь про видатний талант і непересічне життя Ель Ґреко</em></li> <li><em>час: 11:00</em></li> <li><em>організатор: Публічна бібліотека імені Лесі Українки</em></li> <li>лектор: Анатолій Горовий</li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/251454150039166" target="_blank">Facebook</a></p> <h3 data-align="center">Вівторок, 16 березня</h3> <h2 data-align="center">Cофія Київська розповідає: нові дослідження</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/90/e7/90e7da93-d24e-44ca-800d-a1ba2c2c38c7.png" width="1200" /> </figure> <ul> <li><em>— Скарбниця духу і свідок Вічності<br />— Таємниці давніх стін<br />— Історія у мистецтві<br />— Релігійне та світське</em></li> <li><em>час: 19:00</em></li> <li><em>лектор: Надія Нікітенко</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="https://kyivmaps.com/ua/events/cofia-kiivska-rozpovidae-novi-doslidzenna" target="_blank">Подія</a></p> <h3 data-align="center">Середа, 17 березня</h3> <h2 data-align="center">Дега, Дягілєв: За лаштунками світу балету</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/c6/fc/c6fcbb4a-11ef-4942-a2cf-0bed01d2b0c9.png" width="1280" /> </figure> <ul> <li><em>світ балету зберігає в собі безліч таємниць і секретів, і щоб їх пізнати, потрібно відправитися в закулісся світу танцю, як це зробили свого часу художник-імпресіоніст Едгар Дега і великий балетний імпресаріо Сергій Дягілєв.</em></li> <li><em>час: 19:00</em></li> </ul> <ul> <li><em>лекторка: Світлана Стоян</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="https://kyivmaps.com/ua/events/dega-dagilev-zakulise-mira-baleta" target="_blank">Подія</a></p> <h3 data-align="center">П&#x27;ятниця, 19 березня</h3> <h2 data-align="center">Микола Вересень | Як визначити шкідливого експерта</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/a6/61/a661bce3-a79e-46f8-baa9-78cde5a885dd.png" width="1920" /> </figure> <ul> <li><em>розберемо, як відрізнити шарлатана від професіонала, заангажованого блогера від об&#x27;єктивного. Напрацюємо набір правил на що звертати увагу перед тим, як повірити словам лідера громадської думки.</em></li> <li><em>час: 15:00</em></li> <li><em>організатори: Як не стати овочем , Аналізуй - платформа розумних людей</em></li> <li><em>спікер: Микола Вересень</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/1095286944266508" target="_blank">Facebook</a></p> ntshistory:I3-noMDIk2021-03-08T20:41:16.218Z2021-03-08T20:41:16.218Z

<img src="https://teletype.in/files/55/57/5557403e-8997-4805-b496-12f47a5bc138.png">Facebook

<h3 data-align="center">Вівторок, 9 березня</h3> <h2>ДеньТараса2021 І Музично-поетичний вечір</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/55/57/5557403e-8997-4805-b496-12f47a5bc138.png" width="1920" /> </figure> <ul> <li>Тарас Григорович запрошує на свій День Народження КОЖНОГО, хто готовий чути «незле тихе слово» сучасних українських музикантів та поетів!</li> <li><em>час: 19:00</em></li> <li><em>організатори: Молодий</em> Народний рух, Ше.Fest, ІншіВірші</li> <li><em>ведучий: Олександр</em> Висоцький</li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/427948964976314" target="_blank">Facebook</a></p> <h3 data-align="center">Четвер, 11 березня</h3> <h2 data-align="center">Видимі-невидимі: жінки в культурі та історії Центрально-Східної Європи – досвід Чехії та України | Онлайн-дискусія </h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/7c/c8/7cc800f3-df77-4e9a-a77a-54e79a6cdc62.png" width="1920" /> </figure> <ul> <li><em>час: 18:30</em></li> <li><em>організатори: Чеський центр у Києві and UN Women Ukraine</em></li> <li><em>Модераторка: критикиня, програмна координаторка Чеського центру у Києві Євгенія Нестерович</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/2904751876432696" target="_blank">Facebook</a></p> <h2 data-align="center">Майдан • Війна • Соціум: публічна дискусія</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/30/69/3069a71a-1324-4cd1-8055-dab839270900.png" width="1920" /> </figure> <ul> <li>добровольчий рух як феномен доби</li> <li><em>час: 18:30</em></li> <li><em>організатор: Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum</em></li> <li>модераторка: Оксана Іванців – засновниця організації “Arts&amp;Rights” і проєкту “Що таке пам’ятати”</li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/503129647516131/" target="_blank">Facebook</a></p> <h3 data-align="center">Протягом тижня</h3> <h2 data-align="center">Шевченко. Візуальний образ</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/72/07/72075257-7bba-4f37-96ec-806651c89d38.png" width="2048" /> </figure> <ul> <li>огляньте світлини і порівняйте їх із сучасною фігурою, відшукайте схожі та відмінні риси, щоб створити власний образ Шевченка-людини</li> <li><em>організатори: Національний музей Тараса Шевченка</em> спільно з Музеєм Становлення української нації</li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/890742951738593" target="_blank">Facebook</a></p> ntshistory:QT1G7PYv92021-02-28T16:33:53.372Z2021-02-28T16:33:53.372Z

<img src="https://teletype.in/files/92/83/928315a8-6a46-4178-a30d-72766066486d.png">Facebook

<h3 data-align="center">Вівторок, 2 березня</h3> <h2 data-align="center">Онлайн-лекція «Леся Українка у векторах модерної ідентичності. Біографія і творчість»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/92/83/928315a8-6a46-4178-a30d-72766066486d.png" width="484" /> </figure> <ul> <li><em>погляд на світоглядні та новаторські ідеї Лесі Українки крізь призму її біографії</em></li> <li><em>час: 16:00</em></li> <li><em>організатор: Центр СУА з жіночих студій в УКУ</em></li> <li><em>лектор: Сергій Романов</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/143826987494243" target="_blank">Facebook</a></p> <h3 data-align="center">Середа, 3 березня</h3> <h2 data-align="center">Вебінар «Від Кримського до Німчука: арабські географи та історія української мови»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/d1/e1/d1e10605-6632-4bf4-a7c5-b84544e212a3.png" width="960" /> </figure> <ul> <li>наукові взаємозв&#x27;язки між арабськими географами та славістами</li> <li><em>час: 16:30</em></li> <li><em>організатор: </em>Наукове товариство аспірантів і докторантів НаУКМА</li> <li><em>спікер: Андрій</em> Даниленко</li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/1162110920887893" target="_blank">Facebook</a></p> <h3 data-align="center">Четвер, 4 березня</h3> <h2 data-align="center">Міжнародна наукова конференція «”Львівський собор” 1946 року: історичні обставини та сучасні оцінки»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/db/5d/db5d1864-02e4-424e-9443-72ff8b382689.png" /> </figure> <ul> <li><em>еклезіологічна й історико-правова оцінка історичним подіям і фактам.</em> Приурочено до сумних роковин 75-ліття Львівського псевдособору (8-10 березня 1946 року)</li> <li><em>час: 10:00</em></li> <li><em>організатор: Інститут історії Церкви та Київський центр УКУ</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/231419825367495" target="_blank">Facebook</a></p> <h3 data-align="center">Субота, 6 березня</h3> <h2 data-align="center">Лекція-презентація «Французька армія під час війни в Індокитаї у 1946–1954 роках»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/9d/a0/9da02604-0a42-478b-8a07-b20a37555c1a.png" width="941" /> </figure> <ul> <li>війна в Індокитаї: розвиток військових дій, умови, політична ситуація; унікальна можливість на власні очі побачити уніформу, зброю і спорядження французьких бійців</li> <li><em>час: 15:00</em></li> <li><em>організатори: </em>Національний музей історії України, НТС історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка and ВІК Вільна Франція</li> <li>лектори: студент історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Владислав Садовий спільно з Олександром Владіміровим, Олександром Мільковим і Андрієм Дубасом.</li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/2988675994687390" target="_blank">Facebook</a></p> ntshistory:J8rOZfd_N2021-02-21T20:52:10.849Z2021-02-21T20:52:10.849Z

<img src="https://teletype.in/files/82/6e/826e8833-e809-4f24-8b24-e84fe269d5fe.png">Facebook

<h3 data-align="center">Вівторок, 23 лютого</h3> <h2 data-align="center">Як безпечно користуватися гаджетами та інтернетом | Онлайн-дискусія</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/82/6e/826e8833-e809-4f24-8b24-e84fe269d5fe.png" width="960" /> </figure> <ul> <li><em>дискусія про базові правила цифрової безпеки. Ті, які потрібні для кожного - незалежно від віку чи професії.</em></li> <li><em>час: 19:00</em></li> <li><em>організатор: «Як не стати овочем»</em></li> <li><em>спікери: Назар</em> Токар, Оксана Мороз</li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/241489627591885" target="_blank">Facebook</a></p> <h3 data-align="center">Середа, 24 лютого</h3> <h2 data-align="center">Онлайн-подія «Заборонений Липа: від батька до сина»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/3c/7c/3c7cc80b-520c-434c-bf17-ed434c9ef45d.png" /> </figure> <ul> <li><em>оцінка літературної, лікарської, громадсько-політичної та публіцистичної діяльності українських письменників-лікарів Івана Львовича Липи (1865-1923) та його сина Юрія Івановича Липи (1900-1944)</em></li> <li><em>час: 17:00</em></li> <li><em>спікери: Ігор Стамбол, Світлана Кучеренко</em></li> <li><em>куратор проєкту: Ярослав Карпець</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/748573369197269" target="_blank">Facebook</a></p> <h2 data-align="center">Вебінар «Культура написання наукових текстів»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/a5/dc/a5dc678f-5ea3-4b34-a36b-8729430a7955.png" width="1920" /> </figure> <ul> <li><em>наукові тексти: з чого почати, які слова використовувати, як зібрати необхідний матеріал, як редагувати текст, оформити список джерел і грамотно цитувати.</em></li> <li><em>час: 19:00</em></li> <li><em>організатор: Бібліотека</em> Українського католицького університету</li> <li><em>лекторка: Наталя Шліхта</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/479464616394737" target="_blank">Facebook</a></p> <p></p> <h3 data-align="center">П&#x27;ятниця, 26 лютого</h3> <h2 data-align="center">Онлайн-лекція «Феномен Лесі Українки»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/1d/9b/1d9bea72-bc2f-47ad-bba4-6ea867f38c12.png" width="1181" /> </figure> <ul> <li><em>час: 18:00</em></li> <li><em>організатори: Німецько-українське академічне товариство, Генеральне консульство України в Гамбурзі, кафедра історії України Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері</em></li> <li><em>спікер: декан філологічного факультету ЛНУ проф. Святослав Пилипчук</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="https://zoom.us/j/94763992086?pwd=M1oyQjVBSjRnREZBMVBWbU84ck1KQT09&fbclid=IwAR09ud7gyW8U7TxOgB6uCbSNye0AUBiByF1DhRxV_WOZ2_TcvYasP513K0I" target="_blank">Zoom</a> <a href="http://facebook.com/events/230513595419911" target="_blank">Facebook</a></p> <h3 data-align="center">Субота, 27 лютого</h3> <h2 data-align="center">ДВІ ГАЛАКТИКИ: ІВАН ФРАНКО ТА АГАТАНГЕЛ КРИМСЬКИЙ </h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/05/d8/05d8b87b-2186-4b21-813c-294a44e2d96f.png" width="1920" /> </figure> <ul> <li><em>взаємини геніїв крізь призму їх листування</em></li> <li><em>час: 17:00</em></li> <li><em>спікерка: Соломія Вівчар</em></li> <li><em>куратор проєкту: Ярослав Карпець</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/439496277172968" target="_blank">Facebook</a></p> ntshistory:R41WlfV522021-02-16T09:01:53.359Z2021-02-16T09:01:53.359Z

<img src="https://teletype.in/files/4d/2c/4d2c046f-6375-48bf-8e95-362a9b85f0db.png">Український тризуб — це символ єдності, свободи й віри, який століттями був оберегом українського народу 🌾. Він вже давно значить більше для українців, аніж тільки герб. Він став символом віри, сили та незалежності... Тож пропонуємо вам дізнатися ще більше про величний знак нашої держави.

<blockquote><strong>Український тризуб — це символ єдності, свободи й віри, який століттями був оберегом українського народу 🌾. Він вже давно значить більше для українців, аніж тільки герб. Він став символом віри, сили та незалежності... Тож пропонуємо вам дізнатися ще більше про величний знак нашої держави. </strong></blockquote> <figure class="m_custom"> <img src="https://teletype.in/files/4d/2c/4d2c046f-6375-48bf-8e95-362a9b85f0db.png" width="355" /> </figure> <h3><strong>Родовий знак</strong></h3> <p>За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. За матеріалами енциклопедії: посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договорів із візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого – тризуб.</p> <h3>Оберіг</h3> <p>У давні часи він використовувався як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з I століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з II століття.</p> <figure class="m_custom"> <img src="https://teletype.in/files/54/1b/541bc693-c924-490a-9454-fd982aea1b8d.png" width="512" /> </figure> <h3>Що ж символізує тризуб?</h3> <p>Тут можна оперувати лише здогадками та версіями, оскільки научного тлумачення, яке б опиралося на факти, архіви, документи немає.Автори релiгiйних версій стверджують, що тризуб символізує трисуття. Нібито - це схематизоване і стилізоване зображення голуба, як символу Святого Духа, чи іншої птиці. Наприклад, популярною є версія, нiбито тризуб - сокiл, який пiкiрує на здобич.Сто років тому в українському гербі роздивилися слово &quot;ВОЛЯ&quot;. Це те, до чого завжди прагнули українці - жити вільно та вольно на своїй землі.</p> <figure class="m_custom"> <img src="https://teletype.in/files/09/83/09831206-5812-4a9b-954e-8648d0187f3a.png" width="427" /> </figure> <h3>Знак під забороною</h3> <p>У СРСР тризуб піддавався офіційній дискредитації, попри це залишаючись символом національно-визвольного руху. Жоден номер радянського сатиричного журналу «Перець» не обходився без пропагандистсько-карикатурного зображення українських націоналістів та, відповідно, тризуба.Впродовж 1950–1980 років КГБ неодноразово заводило справи про використання націоналістичної символіки.</p> <figure class="m_custom"> <img src="https://teletype.in/files/87/d1/87d1794a-39b5-4433-b97b-1954327f4e5a.jpeg" width="405.5" /> </figure> <h3><strong>Компроміс</strong></h3> <p>Тризуб став державним гербом у результаті компромісу.Дискусії, котрий із наших історичних символів гідний стати знаком новітньої української державності, тривали майже увесь 1917-й. «Претендентами» передусім були три: галицький золотий лев, що спинається на скелю; київський архистратиг Михаїл, козак із мушкетом із часів Гетьманщини.З давніх же символів позитивно оцінював хіба що власницький знак із монет часів князя Володимира Великого. Відомий доти лише вузькому колу фахівців, він сприймався попервах радше як несміливий компромісний варіант. Але стався феномен: геть давно забутий, але тепер віднайдений – Тризуб умить прижився як національно-державний герб України!</p> <h3>Перше зображення герба</h3> <p>Офіційне зображення державного герба УНР з’явилося 22 березня 1918 року . Через два місяці після проголошення її незалежності IV Універсалом Центральної Ради.9 березня 1918-го, після вигнання більшовиків із Києва, українські урядові установи повертаються до столиці. А вже 12-го Михайло Грушевський доручає розробити проекти малюнків герба та печатки УНР графікові й архітекторові Василю Кричевському. Із ним він здавна мав дружні стосунки: той оформляв його «Ілюстровану історію України».У п’ятницю, 22 березня 1918 року, Грушевський виніс на розгляд Малої Ради готові вже зображення державного герба та державних печаток УНР. Однак тоді не було ухвалено жодного законодавчого акту, а скоріш за все обійшлися лиш усним погодженням.</p> <figure class="m_custom"> <img src="https://teletype.in/files/ce/a7/cea72561-0f71-4831-9d9c-b8f80e5b654a.png" width="203" /> </figure> <h3>Божества із тризубом</h3> <p>У багатьох культурах світу можна знайти божество, зображене із тризубом.Так наприклад, в грецькій міфології це був Посейдон, в римській – Нептун, у скіфів – Тагимасад, у слов’ян – Водяник та Перун.Доволі яскраво символізм тризуба простежується в культурі Індії. Так наприклад, існує Храм Великої Богині Матері – Вайшну Деві, де її бронзова статуя тримає тризуб в правій руці. Також дуже незвичне місце розташування цього храму, він знаходиться на унікальній горі з трьома вершинами, яку доволі символічно називають &quot;Трикута&quot;. Тризуб в індійській культурі присутній у зображеннях богів Вішну та Шива. Згідно з індійськими віруваннями бог Шива за допомогою свого тризуба створює хаос, з якого згодом утворюється новий світ. Для індусів тризуб символ єдності охоронця, творця та руйнівника.</p> <h3>Тризуб на гербах армії Італії</h3> <p>Український тризубець можна знайти на гербах армії Італії.За законами цієї країни, армійським підрозділам можна додавати до своїх гербів знаки та символи територій, де були отримані військові відзнаки. Так, під час Другої світової війни частина армії була направлена до СРСР, саме на територію України, й хоча була майже повністю розбита, дехто з солдат та офіцерів все ж таки повернувся на батьківщину, згодом сформували нове військове формування, якому й було дозволено додати український тризуб до своїх гербів.</p> <figure class="m_custom"> <img src="https://teletype.in/files/df/5b/df5bfb73-3425-4f01-b2fb-1a7aacbb3ee7.png" width="199" /> </figure> <h3><strong>Найбільший тризуб</strong></h3> <p>Найбільший тризуб розташований в Івано-Франківській області. Державний символ виклав воїн УПА Анастасій Козак в 1992 році в пам’ять про загиблих побратимів. Тризуб викладений на гірському схилі з гірського білого мергелю. Знак розташований біля села Остриня в Івано-Франківській області.</p> <figure class="m_custom"> <img src="https://teletype.in/files/81/ed/81edc21a-13e9-4ac5-b668-b251b34c270c.png" width="476" /> </figure> ntshistory:6Rag_EUnd2021-02-14T18:23:05.141Z2021-02-14T18:23:05.141Z

<img src="https://teletype.in/files/75/d4/75d4a4c5-30ac-40b9-be43-3b06284a8c35.png">Facebook

<h3 data-align="center">Понеділок, 15 лютого</h3> <h2 data-align="center">Дискусія «Мова та згуртованість суспільства» </h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/75/d4/75d4a4c5-30ac-40b9-be43-3b06284a8c35.png" width="626" /> </figure> <ul> <li><em>мовні групи в Україні, їхні проблеми та шляхи їх вирішення</em></li> <li><em>час: 14:00</em></li> <li><em>організатор: Український кризовий медіа-центр та Інститут громадянського суспільства</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="https://www.facebook.com/events/274487733982438/?acontext=%257B%22event_action_history%22%253A%5B%257B%22mechanism%22%253A%22search_results%22%252C%22surface%22%253A%22bookmark%22%257D%5D%257D" target="_blank">Facebook</a></p> <p></p> <h3 data-align="center">Вівторок, 16 лютого</h3> <h2 data-align="center">Ірма Вітовська | Розмови про інфогігієну з впливовими українцями</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/bd/46/bd464cd6-1b80-4171-ad13-9f2ea7f14043.png" width="1920" /> </figure> <ul> <li><em>роль інфогігієни у формуванні незалежної демократії, ризики та виклики інформаційної ери</em></li> <li><em>час: 15:00</em></li> <li><em>організатор: «Як не стати овочем»</em></li> <li><em>спікер: Ірма Вітовська</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="https://www.facebook.com/events/725282235078684/?acontext=%257B%22event_action_history%22%253A%5B%257B%22mechanism%22%253A%22search_results%22%252C%22surface%22%253A%22bookmark%22%257D%5D%257D" target="_blank">Facebook</a></p> <p></p> <h3 data-align="center">Середа, 17 лютого</h3> <h2 data-align="center">Онлайн-дискусія «Від Голлівуду до Білого дому: уроки лідерства Рональда Рейгана»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/2e/b9/2eb9d16b-7c99-493f-bf86-2809a836f505.png" width="1920" /> </figure> <ul> <li><em>захід, приурочений до 110-ої річниці від дня народження 40-го президента США та виходу у світ українського перекладу монографії Марка Еліота «Рейган: роки в Голлівуді».</em></li> <li><em>час: 14:00</em></li> <li><em>організатор: Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="https://www.facebook.com/events/422217105556131/?acontext=%257B%22event_action_history%22%253A%5B%257B%22mechanism%22%253A%22discovery_top_tab%22%252C%22surface%22%253A%22bookmark%22%257D%5D%257D" target="_blank">Facebook</a></p> <h2 data-align="center">Онлайн-лекція «Частота Міядзакі»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/d9/00/d90084b0-224d-4e72-a958-12738d6cf35e.png" width="1600" /> </figure> <ul> <li><em>Хаяо Міядзакі, бачення світу очами творця та роль міфології та політики у картинах </em></li> <li><em>час: 19:00</em></li> <li><em>організатор: Projector</em></li> <li><em>спікер: Ольга Петренко</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="https://www.facebook.com/events/2847307375526424/?acontext=%257B%22ref%22%253A%2252%22%252C%22action_history%22%253A%22%5B%257B%255C%22surface%255C%22%253A%255C%22share_link%255C%22%252C%255C%22mechanism%255C%22%253A%255C%22share_link%255C%22%252C%255C%22extra_data%255C%22%253A%257B%255C%22invite_link_id%255C%22%253A751397592475543%257D%257D%5D%22%257D" target="_blank">Facebook</a> <a href="http://bit.ly/3tk2yvO" target="_blank">Більше про захід</a> <a href="http://bit.ly/3rfjGB3" target="_blank">Реєстрація</a></p> <p></p> <h3 data-align="center">Четвер, 18 лютого</h3> <h2 data-align="center">Лекція-зустріч «Тенденції розвитку вищої освіти в Україні та роль в цих процесах НАЗЯВО»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/e9/3c/e93cea7a-3c33-428e-afa6-9471ab64ba08.png" width="1280" /> </figure> <ul> <li><em>час: 12:00</em></li> <li><em>організатори: Освітній департамент студентського факультету історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка спільно з Освітнім департаментом Студентського парламенту КНУ ім. Т.Шевченка та Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти </em></li> <li><em>спікер: Михайло Винницький - керівник секретаріату НАЗЯВО та член національної команди з реформування вищої освіти «Еразмус+»</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="https://t.me/spifff/582" target="_blank">Про захід</a> <a href="https://forms.gle/5g99gJBvd6QcWPzD7" target="_blank">Реєстрація на захід (обов&#x27;язкова)</a> </p> <h2 data-align="center">Віталій Портников | Як маніпулюють українські політики</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/7c/c5/7cc59836-ed22-4463-8eab-881c5c68b1ae.png" width="1920" /> </figure> <ul> <li><em>розбір останніх кейсів політичних маніпуляцій та поради щодо сприймання новин</em></li> <li><em>час: 19:00</em></li> <li><em>організатор: «Як не стати овочем»; «Аналізуй - платформа розумних людей»</em></li> <li><em>спікер: Віталій Портников</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="https://www.facebook.com/events/160046455895138/" target="_blank">Facebook</a></p> <p></p> <h3 data-align="center">Субота, 20 лютого</h3> <h2 data-align="center">Лекція-реконструкція «Французький Індокитай та Іноземний легіон у битві за нього»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/30/7a/307a71c8-9437-41f7-95eb-2eb9f5d3915f.png" width="1920" /> </figure> <ul> <li><em>французькі легіони минулого сторіччя у представленні єдиного в Україні клубу з реконструкції французької армії</em></li> <li><em>час: 16:30</em></li> <li><em>організатори: військово-історичний клуб «Вільна Франція» та Владислав Садовий, очільник клубу, студент історичного факультету</em></li> <li><em>локація: арт-бар &quot;Хмільна муза&quot;</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/223249422833107" target="_blank">Facebook</a></p> ntshistory:PdjXE-sZo2021-02-08T21:18:39.493Z2021-02-09T08:26:31.167Z

<img src="https://teletype.in/files/b5/ef/b5efecc4-e800-4b1a-9c28-cc2984560dd2.png">103 роки тому,9 лютого 1918 року, був підписаний мирний договір між Українською народною республікою з одного боку і Четверним союзом з іншого. До вашої уваги ми пропонуємо маловідомі факти про перший мирний договір Першої світової війни.

<p><strong>103 роки тому,9 лютого 1918 року, був підписаний мирний договір між Українською народною республікою з одного боку і Четверним союзом з іншого. До вашої уваги ми пропонуємо маловідомі факти про перший мирний договір Першої світової війни.</strong></p> <hr /> <p>🔵<strong><em>Чому ж саме так назвали цю подію?</em></strong></p> <p>Кожна національна історія надає перевагу тим подіям, які пов’язані з власною державною традицією.Перед Першою світовою війною набула розголосу так звана Холмська справа в який Бéрестю пророкували роль губернського центру. В очікуванні реформи, жителі Бéрестя звернулись з проханням затвердити традиційну назву міста як офіційну. Все це не могло не впливати на українську політичну еліту, яка прийняла участь в підписанні договору, що мав припинити бойові дії на східному фронті Першої світової війни.</p> <p>🟡<strong><em>Фурор договору у вітчизняних газетах</em></strong></p> <p>Україномовні тексти договорів були опубліковані в українських газетах – офіційному &quot;Віснику Ради Народних Міністрів&quot;, політичній &quot;Новій раді&quot; та інших . Також було зроблено декілька неофіційних брошур.Подекуди журналісти, політики та громадські діячі вдавались до неофіційного перекладу та поширення договору російською мовою. Так, російський переклад надруковано у газеті &quot;Последние новости&quot;.1919 року О. Андерсон видав книгу &quot;Внешняя торговля Украины в 1918 году&quot;. Майже половину її тексту складають основні міжнародні угоди УНР та Української Держави: мирний договір з державами Четверного союзу, додаткові угоди з Німеччиною, Австро-Угорщиною.</p> <figure class="m_custom"> <img src="https://teletype.in/files/b5/ef/b5efecc4-e800-4b1a-9c28-cc2984560dd2.png" width="232" /> </figure> <p>🔵<strong><em>Багатозначність договору.</em></strong></p> <p>Це був акт геополітичного масштабу, перший мирний договір Першої Світової війни, який клав край кривавій бійні на велетенських просторах з десятками мільйонів населення. На дипломатичному фронті досягалося одне із стратегічних завдань Української Революції, яке було цілком співзвучним жаданням народів воюючих країн, всього людства. Водночас патріотично-демократичні сили одержували ще один шанс продовжити вже при вирішальній підтримці зовнішньополітичного чинника процес українського державотворення, національного відродження.</p> <p>🟡 <strong><em>Побоювання Австро-Угорщини.</em></strong></p> <p>Австро-Угорщина побоювалась, що участь представників УНР в роботі мирної конференції дозволить їм вимагати забезпечення національних прав для українського населення монархії Габсбургів. Але представники УНР погрожували залишити Брест, якщо їх делегацію не буде визнано рівноправним учасником переговорів. Тому уранці 12 січня делегації Центральних держав на пленарному засіданні визнали делегацію УНР повноважним представництвом України й повноправним учасником мирних переговорів. Увечері 12 січня О. Шульгин на засіданні Центральної Ради повідомив під оплески присутніх, що Україна фактично виступає на міжнародній арені як самостійна держава.</p> <figure class="m_custom"> <img src="https://teletype.in/files/27/07/27079f0e-faf4-480a-a111-06ea5a44a122.png" width="269" /> </figure> <p>🔵<strong><em>Порятунок(тимчасовий).</em></strong></p> <p>Договір від 9 лютого 1918 року врятував УНР від поглинання більшовицькою Росією. 1 березня більшовицькі війська змушені були залишити столицю УНР Київ. Через тиждень до міста прибув уряд Центральної Ради. Більшовицьку владу було повалено, але ненадовго: через внутрішньополітичні чвари всередині українського політикуму, за рік більшовики знову були в Києві.</p> <p>🟡<strong><em>Перший мир.</em></strong></p> <p>Берестейський мирний договір, укладений 9 лютого 1918 року між державами німецького блоку (Центральними державами) та Українською Народною Республікою, став першою мирною угодою Великої війни, що тривала з 1914 року.Це був також перший і можливо найбільший успіх української дипломатії за весь час Революції 1917-1921 років.</p> <p>🔵<strong><em>Швидкий договір.</em></strong></p> <p>Розуміючи, що більшовицька Росія вже втрачена як союзник, Антанта вирішила порозумітися з УНР.Виснажені боями і дефіцитом Центральні держави жадали якнайшвидше укласти сепаратний мир на сході – і нехай спершу це буде не вся Росія, а бодай якась її (колишня) частина. Однак вісті про початок більшовицького повстання у Києві давали німцям підстави сумніватися у вазі мандатів делегації УНР.На щастя, українська армія зуміла придушити більшовицький заколот у Києві. Брест-Литовський мир Центральних держав з УНР був підписаний 9 лютого 1918 року – в останній зручний для цього момент, коли вже останні українські війська відступали з Києва.</p> <figure class="m_custom"> <img src="https://teletype.in/files/1c/51/1c516d7c-e595-4cf5-9fe0-d6c6c6bc4f72.png" width="270" /> </figure> <p>🟡<strong><em>Хлібний мир.</em></strong></p> <p>«Хлібний мир» — через продовольчу кризу Австро-Угорщина та Німеччина погодилась в обмін на гарантовані поставки хліба, м&#x27;яса та промислової сировини оголосити протекторат над Україною, передати до її складу Холмщину та Підляшшя і виділити західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини в окремий коронний край.<em> Фактично Україна врятувала тогочасну Німеччину та Австро-Угорщину,які були обезсилені після війни, від голоду та мільйонних смертей.</em></p> <p>🔵<strong><em>Молоді дипломати.</em></strong></p> <p>Більшість дипломатів,які представляли УНР на мирних переговорах мали ,в середньому, 25-30 років.Та незважаючи на це, вони всеодно здобули успіх у цій нелегкій справі. Більше того, значна частина європейських дипломатів хвалила юнаків за те,що вони прекрасно провели перемовини та гідно представили Україну на міжнародній арені.</p> <figure class="m_custom"> <img src="https://teletype.in/files/7f/32/7f32ac69-a45d-4920-a859-46aa0db360a6.png" width="555" /> <figcaption>Українська делегація у Брест-Литовську (зліва направо): Микола Любинський, Всеволод Голубович, Микола Левитський, невідомий, Михайло Полозов і Олександр Севрюк</figcaption> </figure> ntshistory:r-X-2wzKZ2021-02-07T17:08:54.953Z2021-02-07T17:15:01.280Z

<img src="https://teletype.in/files/69/ea/69ea97a9-5431-4fe9-b42c-815f0532335f.png">Facebook

<h3 data-align="center">Понеділок, 8 лютого</h3> <h2 data-align="center">Круглий стіл «Чому Україна досі не в НАТО: Хто винен та що робити?»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/69/ea/69ea97a9-5431-4fe9-b42c-815f0532335f.png" width="960" /> </figure> <ul> <li><em>спікери топ-рівня обговорюватимуть поточну ситуацію та наступні кроки щодо вступу до НАТО</em></li> <li><em>час: 12:00</em></li> <li><em>організатор: Український кризовий медіа-центр </em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/413573546379319" target="_blank">Facebook</a></p> <p></p> <h3 data-align="center">Четвер, 11 лютого</h3> <h2 data-align="center">Лекція «Наш Федеріко Фелліні»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/f5/b6/f5b69ede-fa91-4991-8150-8e089b6cf9df.png" width="1280" /> </figure> <ul> <li><em>змістовно про одного з найвпливовіших класиків ХХ століття</em></li> <li><em>час: 19:00</em></li> <li><em>спікер: Андрій Алферов </em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/inveria-event-space/%D0%BD%D0%B0%D1%88-%D1%84%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D1%84%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8/190639449455715/" target="_blank">Facebook</a></p> <h2 data-align="center">Лекція «Нобелівські лауреати: Герман Гессе»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/47/a4/47a40200-6376-41c0-9811-22d46fb492ce.png" width="1200" /> </figure> <ul> <li><em>життя та творчість Германа Гессе і що нам варто з цього почерпнути </em></li> <li><em>час: 19:00</em></li> <li><em>спікер: Євгеній Стасіневич</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="https://postmen-wakeup.com.ua/herman_hesse" target="_blank">Подія</a></p> <p></p> <h3 data-align="center">Субота, 13 лютого</h3> <h2 data-align="center">Медіадень Премії імені Георгія Ґонґадзе «Найгірші часи, найкращі часи: Як змінюються ті, хто розповідає нам про Україну і світ»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/5c/5b/5c5b7034-fb55-4af4-8c00-95e3b76f1999.png" width="1920" /> </figure> <ul> <li><em>обговорення трансформацій українського медіаполя</em></li> <li><em>час: 14:00-19:00</em></li> <li><em>Організатор: Премія імені Георгія Ґонґадзе – відзнака для журналістів, заснована Українським ПЕН у партнерстві з kmbs, powered kmbs alumni platform та виданням “Українська правда” для підтримки незалежних журналістів.</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="https://www.facebook.com/events/1514107592120366/" target="_blank">Facebook</a> <a href="https://pen.org.ua/premiya-imeni-georgiya-gongadze-provede-drugyj-mediaden/" target="_blank">Про подію</a></p> ntshistory:RXSsPrNjB2021-01-30T22:46:11.109Z2021-02-07T17:14:38.659Z

<img src="https://teletype.in/files/99/29/99299d13-2342-4ae3-8f78-cd9eb6128d8b.jpeg">Facebook

<h3 data-align="center"><strong>Понеділок, 1 лютого</strong></h3> <h2 data-align="center">Мистецька онлайн-лекція «Юрій Іллєнко: Філософське мислення»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/99/29/99299d13-2342-4ae3-8f78-cd9eb6128d8b.jpeg" width="1200" /> </figure> <ul> <li><em>розмова буде присвячена постаті Юрія Іллєнка — українського кінооператора, кінорежисера та сценариста</em></li> <li><em>час: 11:00</em></li> <li><em>організатори: Публічна бібліотека імені Лесі Українки </em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/LUkLibrary/posts/3912912948752980" target="_blank">Facebook</a></p> <p></p> <h3 data-align="center"><strong>Вівторок, 2 лютого</strong></h3> <h2 data-align="center">Круглий стіл «Зовнішня політика адміністрації Дж. Байдена: виклики, пріоритети, перспективи»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/96/f3/96f30c0f-3b7f-4f16-b5ee-3073e786eee6.png" width="960" /> </figure> <ul> <li><em>круглий стіл в онлайн-форматі</em></li> <li><em>час: 18:00</em></li> <li><em>ініціатор проведення: Володимир Дубовик (ОНУ ім. Мечникова)</em></li> </ul> <p data-align="center"> <a href="https://us02web.zoom.us/j/85417076664?pwd=NDZHcFlnWTRJY09OTTFkOTVjY3l6Zz09&fbclid=IwAR1TSbwCCyEmJj2d0GEenv8axfQ5_t-lCPBdD_WSCkOo-ZHClR3yC9NxgtQ" target="_blank">Zoom</a> <a href="http://facebook.com/events/3952881954764655" target="_blank">Facebook</a></p> <p></p> <h3 data-align="center"><strong>Середа, 3 лютого</strong></h3> <h2 data-align="center">Авторська екскурсія Анастасії Сокирко «Майдан Мистецький»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/1b/29/1b29cda4-80ec-4368-8069-18beb698c425.png" width="820" /> </figure> <ul> <li><em>творчість та мистецтво як зброя в боротьбі за правду</em></li> <li><em>час: 16:00</em></li> <li><em>організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Музей книги і друкарства України</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/405646824023552" target="_blank">Facebook</a> <a href="http://bit.ly/3hrKdrj" target="_blank">Google-форма</a></p> <h3 data-align="center"><strong>Четвер, 4 лютого</strong></h3> <h2 data-align="center">Онлайн-лекція «Навіщо потрібно сміятись: Середньовічний карнавал та його слід у літературі»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/70/99/7099d117-f7a8-4da0-9564-df3ed004d186.png" width="2048" /> </figure> <ul> <li><em>карнавальна культура та її вплив на людину третього тисячоліття</em></li> <li><em>час: 19:30</em></li> <li><em>організатор: Projector.Humanitarium</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/419825762594464" target="_blank">Facebook</a> <a href="http://bit.ly/2Ns0mSy" target="_blank">Реєстрація</a></p> <p></p> <h3 data-align="center">1-7 лютого</h3> <h2 data-align="center">Виставка вибраних робіт з нового проєкту Нікіти Кадана «Скалічений міф»</h2> <figure class="m_column"> <img src="https://teletype.in/files/42/a1/42a1917c-6a4c-4f98-aa54-eb6e8b0d0b6b.png" width="2048" /> </figure> <ul> <li><em>мистецтво у фокусі історичної пам&#x27;яті</em></li> <li><em>час: щоденно з 11:00 до 20:00</em></li> <li><em>локація: The Naked Room</em></li> </ul> <p data-align="center"><a href="http://facebook.com/events/302913191249445" target="_blank">Facebook</a> <a href="https://www.facebook.com/thenakedroom/" target="_blank">Локація</a> </p>