Медіа в Україні та світі - 2024 -2026

Джулі К. Браун: журналістка, яка змінила систему, викрила Епштейна та не отримала за це Пулітцерівську премію

2026-02-09T15:40:39.399Z

(Редакторський переклад Сергій Чернявський по відкритим джерелам)

Джулі Найп Браун (1961) журналістка-розслідувачка газети Miami Herald. Браун виросла в неповній сім'ї-тільки мама займалася ії вихованням. Покинула дім у 16 років і працювала різноробочою, перш ніж змогла дозволити собі вступити до коледжу. Вона закінчила з відзнакою Університет 1987 році, отримавши ступінь з журналістики. Після коледжу працювала у Philadelphia Daily News, перш ніж приблизно у 2000 році приєднатися до Miami Herald.

Працюючи в Miami Herald , Браун провела чотири роки, досліджуючи моделі жорстокого поводження у тюремній системі Флориди. Її репортерська робота спонукала до проведення у 2018 році федерального розслідування порушень громадянських прав у виправній установі Лоуелла в Центральній Флориді.

Саме вона вважається авторкою повторного відкриття справи про сексуальне насильство проти Джеффрі Епштейном, завдяки серії звітів, опублікованих у листопаді 2018 року. Саме вона розпочала розслідування справи Епштейна на початку 2017 року та наполегливо викривала факти про велику кількість обвинувачів та кампанію тиску, спрямовану на їхнє мовчання. Браун виявила 80 потенційних жертв (яким було 13 та 14 років на момент насильства) та задокументува-ла вісьмох осіб, які погодилися розповісти свої історії.

У 2008 році Епштейну дозволили визнати себе винним лише у двох правопорушеннях, пов'язаних із проституцією на рівні штату, хоча секс з неповнолітніми дівчатами юридично вважається зґвалтуванням. Секретна угода, яку тодішній прокурор США Алекс Акоста уклав з Епштейном, призвела до зникнення федеральних звинувачень у торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації , закриття розслідування ФБР , яке могло б виявити десятки жертв, та надання імунітету будь-яким можливим співучасникам, що захищало впливових чоловіків. Репортаж Браун про угоду у 2018 році викликав критику Акости, який на той час став міністром праці США , і на нього чинився тиск з вимогою піти у відставку. Зрештою, він пішов у відставку після того, як Епштейна заарештували та висунули звинувачення у липні 2019 року.

Після повторного арешту Епштейна багато з колег хвалили Браун та газету Herald за їхні репортажі. «Ось що трапляється, коли репортер відмовляється відмовитися від статті», – написала у Твіттері газета The Columbia Journalism Review після арешту Епштейна.

Джеффрі Берман, федеральний прокурор Південного округу Нью-Йорка, також зазначив на прес-конференції, що його команді «допомогли чудові журналістські розслідування». Але вона написала у відповідь у Твіттері: «Справжніми героями тут були мужні жертви, які зіткнулися зі своїми страхами та розповіли свої історії». Статті Браун були зібрані під назвою «Перекручення правосуддя» та знову з’явилися в соціальних мережах.

То чому ж вона не отримала Пулітцерівську премію?

Попри те, що серія «Правосуддя збоченців/Перекручення правосуддя» (2018) спричинила відставку міністра праці Олександра Акости та арешт Джеффрі Епштейна, у 2019 році Пулітцерівська премія обійшла Браун стороною.

Згідно з критичним листом та аналізом, опублікованим у Gatestone Institute, навколо цього рішення розгорілася суперечка. Адвокат Алан Дершовіц, який представляв інтереси Епштейна (і як виявилося також користувався його послугами), відкрито звертався до Пулітцерівського комітету з вимогою не нагороджувати Браун, називаючи її розслідування «фейковими новинами» (fake news) та звинувачуючи у викривленні фактів щодо угоди 2008 року. Крім того, професійна спільнота вказувала на можливу консервативність комітету, який віддав перевагу висвітленню трагічних подій (стрілянина в Паркленді), а не перегляду «старої» справи, яку Браун фактично реанімувала.

Тож незважаючи на те, що серія розслідувань Браун під назвою «Perversion of Justice» вважається одним із найвпливовіших зразків сучасної розслідувальної журналістики, вона не отримала Пулітцерівську премію у 2019 році. Згідно з матеріалами критиків (зокрема видання Gatestone Institute), це викликало значний резонанс у професійній спільноті.

Критика рішення: Деякі дослідники медіа припускають, що Рада могла вважати розслідування «запізнілим», оскільки перші факти про Епштейна були відомі ще за десятиліття до того. Однак саме Браун вдалося знайти нових жертв та розкрити роль Александра Акости (тодішнього міністра праці США) у підписанні таємної неправосудної угоди. Відсутність премії для Браун часто називають одним із найбільших прорахунків комітету, наголошуючи на тому, що її робота привела до реальних політичних наслідків -відставки міністра та арешту злочинця.

Тож ії розслідування 2017 року щодо Джеффрі Епштейна отримало численні журналістські нагороди, зокрема премію Джорджа Полка. І вона потрапила у 200 найвпливовіших людей США 2020 року по версії журналу TIME.

Свій Пулітцер вона отримала, коли була членом команди Herald, яка отримала цю премію у 2022 року за висвітлення обвалу кондомініуму в Серфсайді.

Книга «Perversion of Justice: The Jeffrey Epstein Story» що вийшла у липні 2021 року, стала бестселером. У ній детально описано не лише злочини Епштейна, а й шлях самої журналістки: як вона роками боролася зі скепсисом редакторів, обмеженими ресурсами регіональної газети та залякуваннями з боку адвокатів мільярдера.

Cтаном на лютий 2026 року, книга набула нової хвилі популярності через масове розсекречення нових файлів Міністерством юстиції США (так званих «файлів Епштейна»). Браун продовжує активно коментувати ці документи, вказуючи на те, що багато впливових імен досі залишаються прихованими або потребують детальної перевірки.

Екранізація на HBO

Проєкт екранізації за книгою Браун наразі перебуває на етапі активного виробництва. Команда: Виконавчими продюсерами виступають Адам Маккей («Влада», «Гра на пониження») та Кевін Мессік. Джулі К. Браун залучена як продюсерка та консультантка сценарію. За останніми даними, після затримок, викликаних страйками сценаристів, робота над міні-серіалом триває. Проєкт позиціонується як драматичне розслідування у стилі фільму «В центрі уваги» (Spotlight).

Ії статті це доказ того, що розслідувальна журналістка досі є найдорожчим, але й найвпливовішим продуктом регіональних та гіперлокальних медіа.

UPD. Центр етики та державної служби Школи права Університету Маямі (Miami Law) також відзначив репортерку-розслідувачку газети Miami Herald Джулі К. Браун 18-ю щорічною премією імені Вільяма М. Гвевелера (William M. Hoeveler Award). На честь Браун юридична школа провела віртуальну церемонію нагородження.

«Для мене велика честь отримати цю нагороду, названу на честь юриста, який мав гідність і мужність виступати проти несправедливості, навіть коли судова влада іноді ставилася до цього несхвально», — сказала Браун. «Сьогодні як ніколи важливо обирати менш протоптаний шлях. Суддя Гвевелер (який, як і я, є випускником Університету Темпл у Філадельфії) краще за будь-кого знав, як важливо бути на правильному боці історії. На жаль, тут, у Південній Флориді, досі є люди, причетні до жахливого викривлення правосуддя у справі Джеффрі Епштейна, які залишаються на неправильному боці історії».

Браун найбільш відома як репортерка, яка розкрила та вела справу про сексуальну експлуатацію, що стояла за постаттю Епштейна. Її серія розслідувань «Perversion of Justice» принесла їй численні нагороди, зокрема премію Джорджа Полка 2018 року, і призвела до відставки міністра праці США Алекса Акости. Це була її друга премія Полка; першу вона отримала у 2014 році за репортажі про жорстоке поводження з психічно хворими ув'язненими у в'язницях Флориди.

Стисло, що поки знайдено у файлах Епштейна читати https://www.facebook.com/orientirs/posts/pfbid02pjrxyNh4mV8cFPMaWEu5mADp6yky7GfQVnvHjkQMJGvyoJNyjZtxjafyzqWFDCA3l

Трубін та Моурінью: «Ідеальний план "Особливого" і нове протистояння із «Реалом»

2026-01-31T18:23:42.816Z

Перші шпальти світових медіа та статі про "чудове спасіння" у Португалії

Редакторський переклад Сергій Чернявський за допомогою ШІ

Жеребкування Ліги чемпіонів знову зводить португальську «Бенфіку» з мадридським «Реалом», змушуючи «вершкових» ще раз глянути в очі своєму нічному жаху. Ця зустріч відбудеться після неймовірного тріумфу лісабонців, де головними архітекторами перемоги стали український голкіпер Анатолій Трубін та легендарний тактик Жозе Моурінью.

ЄВРОПА: Тріумф тактики та українського духу

У Європі преса вибухнула заголовками про «Special One», який зумів переграти свій колишній клуб. Трубін став першим голкіпером в історії турніру, який забив вирішальний гол у ворота Мадрида на останніх секундах.

Португалія, Apola% "Ідеальний план: Як Жозе Моурінью готувався до епічного матчу «Бенфіки» проти «Реала»"

Велика Британія:

The Daily Mirror: "Жозе Моурінью довів, що він не просто тактик, а майстер психології, підготувавши команду до епічного" протистояння.

The Guardian: Насичений календар із 18 іграми Ліги чемпіонів здається перевантаженим, але такі моменти, як гол воротаря, виправдовують будь-який формат.

The Daily sports: Тібо Куртуа, попри поразку, знайшов у собі сили привітати українця з неймовірним досягненням.

The Sun: "Анатолій Трубін став справжнім символом стійкості, попри всі труднощі, які переживає його країна через війну росії".

"Моурінью майстерно використав стандартне положення, відправивши Трубіна в чужий штрафний майданчик, що стало фатальним для іспанців.

Іспанія, Marca: «Урок від Моурінью. Команда Моурінью набагато краща і вибиває команду Арбелоа з «вісімки найкращих».

Іспанія, Sport:"Святкування та Голгофа. "Реал" зазнає невдачі проти "Бенфіки" Моурінью".

Франція, France 24. «Реал» Мадрид тепер змушений проходити через плей-оф після того, як Трубін буквально вибив їх із першої вісімки.

Албанія, "Трубін зізнався, що ніколи не відчував нічого подібного, і цей гол став найважливішим у його кар'єрі".

АМЕРИКА: Шок та віра в диво

За океаном акцентували на емоційній складовій гри, називаючи Трубіна «героєм, що з’явився нізвідки».

Анатолій Трубін змусив соцмережі буквально вибухнути після свого неймовірного удару головою на останній секунді.https://www.foxsports.com/stories/soccer/once-in-a-lifetime-benfica-goalkeeper-anatoliy-trubin-sends-social-media-into-overdrive-with-unbelievable-goal-against-real-madrid-in-instantly-iconic-champions-league-moment
Це був справжній «дзвінок для пробудження» для Мадрида, який вважався фаворитом.https://www.thecourier.com.au/story/9163459/real-wake-up-call-for-madrid-psg-in-champions-league/

АФРИКА: Тріумф на іншому континенті

Африканські видання підкреслили професіоналізм українця та його вміння зберігати холодну голову у критичних ситуаціях.

Український воротар детально розповів африканським медіа про свої відчуття в момент, коли м'яч перетнув лінію воріт.https://foot-africa.com/en/news/benfica-goalkeeper-anatoliy-trubin-recounts-his-goal-against-real-madrid-1063058/
Цей успіх «Бенфіки» став головною новиною дня, затьмаривши навіть успіхи англійських клубів.https://www.dailymaverick.co.za/article/2026-01-29-arsenal-top-table-as-champions-league-group-phase-delivers-goal-spree/

АЗІЯ: Дисципліна та результат

Азійська преса зосередилася на тому, як дисципліна, прищеплена Моурінью, допомогла досягти результату проти «королівського клубу».

Кінець першого раунду Ліги чемпіонів завершився справжньою драмою, де головним героєм став воротар-бомбардир.https://www.magzter.com/stories/newspaper/Khaleej-Times/CHAMPIONS-LEAGUE-FIRST-ROUND-ENDS-WITH-TWISTS-TURNS-AND-KEEPER-SCORING
Трубін забив «на поталу смерті», врятувавши «Бенфіку» від вильоту та забезпечивши їй місце у наступному етапі.https://www.straitstimes.com/sport/football/goalkeeper-scores-at-death-to-keep-benfica-in-champions-league-with-4-2-win-over-real-madrid

Прощавай ББ 1934-2025

2025-12-30T13:21:09.463Z

28 грудня пішла з життя, французька актриса, співачка та модель Бріджит Бардо. Світова ікона кіно, яка відмовилася від слави заради активізму, пішла коли їй було 91 рік

Редакторській переклад та компіляція Сергій Чернявський за допомогою ШІ

Минулий рік забрав Алена Делона, цей Бріджит Бардо. Два абсолютні еталоні, хоча при цьому й виразно французькі, втілення краси та кінематографу залишили сучасність, до якої давно вже не належали.
Пішли дві ікони, які (як і належить іконам) мали таємничість і привабливість,що не можна не зрозумітиі раціонально. Розрив епох став ще очевиднішим, почуття культурної парадигми, що повністю змінилася ще гостріше.
Бардо пішла елегантно та вишукано, як це їй завжди вдавалося. Її не стало в Міжнародний день кіно, через 130 років після першого публічного сеансу братів Люм'єр у Парижі.

У кіно вона потрапила майже випадково, і ніколи не була в захваті від професії, яка принесла їй славу.
Багато в чому через це вона вирішила завершити кар'єру в 39 років, незважаючи на те, що найкращі режисери та продюсери пропонували їй багатообіцяючі ролі.
Її життя було яскравим полотном, де перепліталися краса, бунт, пристрасть і боротьба за справедливість. Бардо не просто грала ролі... вона ламала стереотипи, надихала покоління і залишила незгладимий слід у культурі XX століття. Як писала Сімона де Бовуар, Бардо стала символом звільнення жінки від моральних оков, а її шлях від кінозірки до активістки свідчить про глибоку внутрішню силу та чутливість до світу навколо.

Бріджіт Анн-Марі Бардо народилася 28 вересня 1934 року в Парижі, в заможній католицькій родині. Батько, Луї Бардо, був промисловцем, а мати, Анн-Марі, – домогосподаркою, яка виховувала доньку в строгих традиціях.
Луї, її батько, та Анна-Марія, уроджена Мюсель, її мати, вирішили дати їй німецьке ім'я: Бріжит, богиня вогню.

Дитинство Бріджіт пройшло в елітному 15-му окрузі Парижа, з приватними школами, гувернантками та уроками танців у Консерваторії. Вона відвідувала престижний Cours Hattemer і в 1948 році отримала першу нагороду за танці. Мати, помітивши красу доньки, пустила її в модельний бизнес: у травні 1950 року Бріджіт з'явилася на обкладинці журналу "Elle". Цей крок привернув увагу режисера Марка Аллегре та майбутнього чоловіка Роджера Вадима, який став її наставником. У 1952 році, у 18 років, вона дебютувала в кіно у фільмі "Le Trou normand" поряд з Бурвілем, де її унікальний голос і манера мови одразу привернули увагу.
У той же час Бріджіт Бардо, яка стала іконою 1950-1960-х років, часто порівнюваною з Мерилін Монро за її пишні форми, підведені очі та вільний спосіб життя. Її прорив стався в 1956 році у фільмі чоловіка Роджера Вадима "Et Dieu… créa la femme" (І Бог створив жінку*), де вона зіграла Жюльєт Арді: вільну, чуттєву дівчину з Сен-Тропе.

Картина народилася з кохання Роже Вадима (це був режисерський дебют Вадима Племянікова, таким було ім'я при народженні сина емігранта з Києва) до його дружини та музи Брижит Бардо, на той момент фотомоделі та актрисі-початківці, більш відомої своєю зовнішністю та відвертими бікіні, ніж талантом.
Історія прагматичної та романтичної Жюльєтт із Сен-Тропе, моду на цей курорт теж запровадила Бардо, яка вибирає відповідного кавалера з трьох кандидатів, вразила публіку природністю інтонації та безстрашністю ідей, ставши передумовою сексуальної революції.
Сцена танцю мамбо стала сенсацією, а фільм, попри цензуру (у США його заборонили, як "занадто збуджуючий"), запустила сексуальну революцію. Бардо ввела моду на Сен-Тропе, бікіні, босоніжки та гінгем: просту, але сексуальну естетику, яка надихала молодь.
В одного з екранних партнерів (за сюжетом, невдачливого лопуха) Жана-Луї Трентіньяна, чию кар'єру запустив той самий фільм, Бріжит закохалася. Через рік це зруйнувало її шлюб із Вадимом... втім, у майбутньому не меншим ловеласом, ніж актриса. Серед його дружин та коханих: Катрін Денєв, Джейн Фонда та Сільвія Крістель. А Бардо, вирушивши у самостійне плавання, моментально стала міжнародною зіркою. У неї закохувалися всі четверо «Бітлз», її фільми забороняли в США за непристойність, що анітрохи не заважало продюсерам спокушати її голлівудськими гонорарами та перспективами. Їх Брижит відкинула: не хотіла їхати з Європи, не вірила у свій успіх і просто не була досить честолюбна.

Слідом "Істина" Анрі-Жоржа Клузо (1960). Можливо, одна з найвиразніших та найоригінальніших судових драм в історії кіно, і найкраща зі знятих не в США, повністю побудована на персонажі Бардо. Вона грає дівчину, яка звинувачується у вбивстві коханця, перспективного молодого музиканта та композитора. Через флешбеки поринаючи в різні версії реальності, не стільки судді, скільки глядачі поступово встановлюють «істину», поки образ головної героїні стає дедалі складнішим і глибшим. Цей фільм став режисерським тріумфом «французького Хічкока», раз і назавжди довівши скептикам, що акторський потенціал Бардо не вичерпується ефектним типажем.

Нарешті, «Зневага» (1963) Жана-Люка Годара за однойменним романом Альберто Моравіа. Ця картина є незаперечним шедевром режисера-новатора, де встановлено ідеальний баланс між його художнім радикалізмом і доступністю для широкого глядача. Роль Бардо в лукавій притчі про конформізм у мистецтві могла залишитися чимось на кшталт декларативного жесту, авторської ляпаса (і водночас поступки) суспільному смаку.

Вона знялася у понад 50 фільмах, працюючи з видатними режисерами та акторами: Жаном Габеном ("En cas de malheur", 1958), Вона знімалася з Бурвілем, Жаном Маре, Жераром Філіпом, Аленом Делоном (ніякої «хімії» між ними не трапилося, на що обидва нарікали), Анрі Відалем, Жаном Габеном («У разі нещастя» за романом Сименона, навпаки, виявився творчим успіхом), Жаном-П'єром. Ще були "Viva Maria!" (1965) з Жанною Моро; та "Les Pétroleuses" (1971) з Клаудією Кардінале. У 1967-1968 роках вона співпрацювала з Сержем Генсбуром, записавши хіти на кшталт "Je t’aime… moi non plus" (скандальний через еротичні стогони, знятий з ефіру за її проханням).

Здатність Бриджіт приваблювати, зачаровувати і ніколи нікому не належати її колишній чоловік Роже Вадим спробував підсумувати в картин «Якби Дон-Жуан був жінкою» (1973) але цього разу не вийшло: преса була поганою глядачі фільм не зрозуміли.
У тому ж році Бріжит Бардо оголосила про те що залишае кіно, не бажаючи витрачати роки на «кривляння»(це слово вжила в автобіографії вона сама). Свого рішення вона так і не змінила, хоча найкращі режисери та продюсери багато разів намагалися спокусити її багатообіцяючими ролями.
У певному сенсі вона, безсумнівно, мала рацію...перетворившись на образ, що зачарував мільйони, за всього бажання Брижит Бардо не змогла повною мірою повернути собі політичну, ні людську суб'єктність.
Це пояснює і її рішення піти з кіно в самому розквіті, порвавши стосунки з цією немеркнучою, вічно прекрасною іконою, яка вже не мала прямого відношення до неї.

Особисте життя Бардо було сповнене пристрастей і болю. Вона виходила заміж чотири рази: за Роджера Вадима (1952-1957), який запустив її кар'єру; Жака Шар'є (1959-1962), з яким у 1960 році народила сина Ніколя-Жака (пологи були важкими через переслідування папараці, що призвело до спроби суїциду барбітуратами та лезом); Гунтера Сакса (1966-1969), німецького плейбоя; та Бернарда д'Ормаля (з 1992 року). Серед романів – з Сашею Дістелем (1950-ті, що надихнув моду на "скубіду"), Жан-Луї Трентіньяном, Бобом Загюрі та іншими. Папараці робили її життя нестерпним: у 1961 році вона отримала погрози від OAS (Organisation de l'armée secrète: французької ультранаціоналістичної терористичної групи, що боролася проти незалежності Алжиру) але публічно відмовилася платити. Бардо прагнула простоти, відкидаючи роль "секс-символу", і в 1960 році пережила глибоку депресію, намагаючись покінчити з собою. Вона захворіла на рак у 1980-х, і ії лікування було вдалим

Отже у 1973 році, Бардо оголосила про відхід від кіно у 39 років, кажучи: "Я втомилася від щоденного макіяжу та ролей. Краще піти першою, як я робила з чоловіками". Вона оселилася в Сен-Тропе і присвятила життя захисту тварин – довго до того, як це стало трендом. Вона була вражена в саме серце під час поїздки до Канади в 1980-х, де побачила вбивство тюленів, тому Бардо заснувала Fondation Brigitte Bardot у 1986 році. Вона боролася проти полювання на слонів, ритуальних жертвоприношень, кінських бійнь, хутра та жорстокості в абатуарах. У телевізійних інтерв'ю вона плакала, кажучи: "Коли тварина любить тебе, вона любить за те, ким ти є для неї, а не за твою славу". Бардо пожертвувала своїм життям цій справі, вважаючи тварин кращими за людей.

Пізні роки Бардо затьмарили суперечності. Вона перейшла до ультраправих поглядів, роблячи гомофобні, ісламофобні та антиіммігрантські заяви. У книзі *Un cri dans le silence* (2003) вона попереджала про "ісламізацію" Франції та "підземну інфільтрацію мігрантів". П'ять разів її судили за розпалювання расової ненависті, зокрема за критику халяльного забою. Бардо підтримувала Національний фронт і Марін Ле Пен у виборах 2012 та 2017 років, критикувала Емманюеля Макрона, симпатизувала "жовтим жилетам".
У вирі скандалу з Харві Вайнштейном, що вибухнув у 2017 році, вона знову пішла проти течії, виступивши проти кампанії #MeToo, яка засуджувала насильство щодо жінок.
«Переважна більшість лицемірно і безглуздо поводяться» сказала вона "Paris Match" у 2018 році, маючи на увазі актрис, які розповіли історії про насильство.
«Багато актрис намагаються дражнити продюсерів, щоб отримати роль. А потім, як ми вже говорили, вони заявляють, що зазнавали домагань. Мені ж здавалося чарівним, коли чоловіки казали мені, що я гарна чи у мене симпатична попка».
Ці погляди, корінням у її бунтарстві, викликали обурення, але не применшили її внеску в культуру.

Бріджіт Бардо пішла, але її образ її дух живе. Вона була не просто зіркою: вона зробила революцію в кіно, моді та змінила соціальні норми, надихаючи на свободу вираження. Її активізм врятував тисячі тварин і зробив захист прав тварин глобальним рухом. Попри все Бардо залишалася щирою: відмовилася від пластичних операцій, хутра та слави, обираючи простоту.

Світ втратив ікону, але здобув урок про те, як одна жінка може змінити світ своєю красою, сміливістю та серцем.

Майстер хриплого блюзу та різдвяного тепла: пішов з життя...Кріс Рі

2025-12-25T16:19:14.772Z

Кріс Рі - пішов з життя...Майстер хриплого блюзу та різдвяного тепла

22 грудня 2025 року, за три дні до Різдва, пішов із життя Кріс Рі. Його голос, що вже десятиліттями супроводжує людей у дорозі додому під час свят. Йому було 74 роки.

Сім'я повідомила, що він помер після хвороби (у 1990-ті роки музикантові діагностували онкологічне захворювання, 2001 року йому видалили підшлункову залозу, 2016-го Рі переніс інсульт). Весь цей час він продовжував займатися музикою. Автор самого малоймовірного різдвяного хіта «Driving Home for Christmas» (1986) була ненароком вигадана ним в автомобільній пробці, а сам артист не збирався її випускати і майже тридцять років після цього не грав її на концертах не дожив трохи до сімдесят четвертого Різдва свого життя. Втім, за кілька місяців до цього Рі встиг випустити святкову збірку, зібравши під однією обкладинкою тематичні композиції зі свого репертуару не лише «Driving Home», а й, скажімо, «Winter Song». Платівка оформлена як поштовий конверт: у правому верхньому кутку три марки - із зображенням самого артиста, ялинки та електричної гітари, головної зброї музиканта.

Важко уявити Різдво без його «Driving Home for Christmas» пісні, що народилася з простої історії: Кріс з дружиною їхали додому в заметіль, і він подумав, як же щасливо просто їхати до дому. Ця пісня стала не просто хітом, а частиною святкової традиції, ніби стара листівка, що щоразу викликає посмішку й легкий сум.

Кріс Рі ніколи не гнався за гучною славою. Народився 1951 року в Мідлсбро, в родині італійця, що тримав кафе з морозивом, і ірландки. Гітару взяв пізно, у 21 рік, натхненний Джо Волшем і старим блюзом. Спочатку мріяв стати журналістом, але музика яка увійшла в його життя непомітно перемогла. Рі наче довго не міг повірити, що саме вона стане його професією. Навіть у 1980-ті, після виходу кількох не надто успішних записів, він усе ще готовий був будь-якої хвилини кинути це заняття((( подумував замість виснажливої студійної та концертної роботи відкрити італійський ресторан. Розчарований слабкими результатами попередніх платівок, лейбл Рі відмовився платити за повноцінний студійний запис альбому «Water Sign» (1983), погодившись лише дешево та сердито надрукувати зіграні їм самотужки демоверсії пісень. Проте реліз раптово злетів і в артиста почалася біла смуга. У наступні сім років Рі випустив і Driving Home for Christmas, і виданий навіть у СРСР на Мелодії популярний альбом On the Beach (1986), і, нарешті, дві платівки, що піднесли його на вершину британського хіт-параду: Road to Hell (1989) і Auberge.

Його голос - хриплуватий, ніби прокурений вітром доріг. Альбоми «The Road to Hell», «Auberge», хіти «On the Beach», «Josephine» (для старшої доньки), «Julia» (для молодшої) - все це про прості речі: сім'ю, дорогу, море, любов без пафосу. Він не любив «рок-зірковий» блиск, відмовлявся від турів Америкою, на першому місці для нього була родина.

За свою кар'єру Кріс Рі записав 25 студійних альбомів, два з яких: «The Road To Hell»(1989) і Auberge (1991), очолили свого часу британський хіт-парад.

Ретроспективно це виглядає як незвичайна кар'єрна траєкторія. Рі класик рокового покоління: у своїй першій групі він змінив біля мікрофона Девіда Ковердейла, який пішов у Deep Purple. Багато зірок приблизно одного з ним віку саме в другій половині 1980-х переживали важку творчу кризу: давалася взнаки і «втома матеріалу», і несумісність їх творчого стилю, що сягає рок-музики 1960-х (а звідти ще далі в минуле: до блюзу і юритм трендами: електронними тембрами та квантизацією біта(.

Проте Рі, ніби навпаки, тільки на це й чекав у спрямованих 80-х аранжуваннях його композиції, як правило, звучать навіть органічніше, ніж у старомодніших версіях.

Прикладом може бути пісня «Josephine», присвячена старшій дочці музиканта. У першому виданні альбому Shamrock Diaries (1985) вона була виконана в жанрі рокової балади, але в перевидання за згодою самого артиста включали інший варіант, з рівним диско-бітом. Третя ж версія, з пролонгованим інструментальним вступом та елементами того, що пізніше назвуть «French touch», призначалася для континентального ринку, але потім повернулася до британської дійсності, здобувши популярність на евечірках. У Кріса Рі часто виходило саме так - що з «Driving Home for Christmas», що з «Josephine»: його роботи вистрілювали ніби поза авторською волею.

Ймовірно, історія з акустико версією «Josephine», єдиний чи майже єдиний випадок перетворення пісні Рі в умовно кажучи, модну музику. Взагалі він ніколи не був модним артистом, про нього не писала хіпстерська преса, на його пісні рідко робили кавер-версії інші артисти, їх майже не семплювали популярні продюсери

Кріс Рі був щасливий у музиці, у родині, у простих радощах. Його пісні - ніби теплий плед у холодний вечір: не кричать, але зігрівають. Вони залишаться з нами надовго, особливо коли знову сяде сніг і захочеться додому.

Дорога до пекла, яка стала шедевром

«The Road to Hell» не просто альбом Кріса Рі, а його «найуспішніший і найглибший» запис, що вийшов у жовтні 1989 року. Він став вершиною кар'єри: три тижні на першому місці британського чарту, 6 разів платиновий статус у Великобританії. Критики називали його «сучасним шедевром» не дарма: тут Кріс вперше створив концептуальний альбом з єдиною темою, де кожна пісня доповнює попередню. Обкладинка (ілюстрація Адріана Честермана) це апокаліптичний пейзаж: зелено-блакитне небо з хмарами, що нагадують Страшний суд Мікеланджело, і фігура в центрі, ніби загублена душа на шляху. Титульний трек двосторонній: Part 1- атмосферний вступ з поезією, де Кріс бачить привид матері, яка попереджає: «Сину, це дорога до пекла».

Це спогда смерті його мами в 1983-му і відчуттям, що він «продає душу» за успіх. Part 2 - потужний рок з незабутнім гітаристським рифом, що переходить з Part 1. Ідея народилася в пробці на M25 (лондонська кільцева) - Кріс годинами стояв у заторі і накалякав текст на клаптику паперу (той папірець пізніше продали на аукціоні за благодійність).

Це не просто про затор ,це метафора сучасного життя: ми всі на швидкісній дорозі, де хороші наміри ведуть до пекла.

Альбом записали швидко... за чотири тижні. Наживо пісня звучала ще потужніше, з довгими соло на гітарі, хриплуватим голосом Кріса, що додавав драматизму.

Навіть через 35+ років «The Road to Hell» звучить актуально про ілюзії успіху. Класика, що поєднує блюз, рок і глибоку соціальну лірику. Кріс пішов, але ця дорога залишається з нами-як нагадування дивитися, куди їдемо.

*по матеріалам преси Великої Брітанії, бо вони єдині напісали про смерть Кріса Рі

Спочивай з миром, Крісе. Дякую тобі за тепло, що ти залишив у моему серці...

Перші шпальти про законопроект 12414

2025-07-24T20:15:13.596Z

Німеччина: Der Tagesspiegel

Боротьба з корупцією. Зеленський розчаровує ЄС
Президент України позбавив повноважень два важливі слідчі органи, тим самим відчужуючи людей у власній країні та своїх європейських партнерів.

DIE WELT "Протести проти президента України"
Володимир Зеленський хоче позбавити влади антикорупційні органи – критики звинувачують його у державній зраді. Цей план з'являється у невідповідний час і також ставить прихильників Києва у скрутне становище.

F.A.Z.: Берлін закликає Київ виправити курс
Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль розкритикував позбавлення повноважень українських антикорупційних агентств НАБУ та САП. Закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, є «тягарем на шляху України до членства в ЄС».

Вадефул написав у середу на Платформі X: «Я очікую, що Україна послідовно продовжуватиме боротьбу з корупцією». Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос раніше говорила про серйозну невдачу на шляху України до вступу до ЄС.
Зеленський, з іншого боку, захистив рішення передати владу під контроль Генеральної прокуратури, посилаючись на необхідність боротьби з російським проникненням.

Поразка для України

Більшість в українському парламенті та президент Володимир Зеленський зробили своїй країні ведмежу послугу, обмеживши незалежність двох найважливіших антикорупційних органів країни. Їхнє створення було проштовхнуто реформаторами за підтримки Заходу, незважаючи на запеклий опір. І їхня робота мала значення. Виникає підозра, що саме це було причиною вжиття заходів проти них. Все в цьому законі говорить проти тих, хто його проштовхнув: кампанія, яка використовувалася для його підготовки, впровадження, схоже на переворот,

Велика Британія: Daily Telegraph

Зеленський зіткнувся з першими публічними протестами з початку війни
ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ зіткнувся з публічними протестами минулої ночі після того, як парламент видав суперечливий дзвін

FT

Попередження щодо київського закону
Високопоставлені чиновники Брюсселя попередили, що спроба президента Володимира Зеленського взяти під контроль антикорупційні органи поставила під загрозу європейське фінансування та шлях України до вступу до ЄС.

США: The Washington Post

Демонстранти тримають плакат з написом «Це не буде міні-Росія» та співають у середу в Києві. Рішення президента Володимира Зеленського позбавити головні антикорупційні органи України їхньої незалежності викликало звинувачення в тому, що він схиляється до автократії, та спровокувало протести по всій країні. Історія, сільськогосподарський виробник

Італія: Corriere della Sera

Україна, перші антикорупційні протести. Зеленський тепер сповільнюється.

Бельгія: Der Standard "Посеред війни в Україні молодь піднімається"

«Вето на закон»: Україна переживає найбільші загальнонаціональні протести з початку російської агресивної війни. Протести були спровоковані законом, спрямованим на позбавлення незалежних антикорупційних органів, який був підписаний президентом Володимиром Зеленським у вівторок. Для багатьох це зрада ідеалів проєвропейського Майдану. Закон позбавляє антикорупційні органи НАБУ та САП їхньої незалежності.

Португалія: Diário de Coimbra "ЄС вимагає від Києва пояснень щодо суперечливого закону"

Франція: La Croix

Українці повертаються на вулиці, щоб захистити боротьбу з корупцією.

Анна Вінтур: від «Королеви Vogue» до глобальної ікони стилю

2025-07-22T13:45:28.550Z

26 червня WSJ у глобальній мережі повідомив що Анна Вінтура залишає Vogue, потім новина була доповнена. «Анна Вінтур залишає посаду редактора американського Vogue. Вона продовжить контролювати глобальні операції Vogue та інший контент Condé Nast» (1).

Але плітки були про інше.

Вже 29 червня коли з’явилася цифрова обкладинка останнього номеру Vogue в коментарях деякі коментатори припустили, що її відхід був присвячений до того, щоб показати своє відношення до рішення Condé Nast, поставити дружину мільардера Безоса (володіє WP) на обкладинку.

Читачі, аж ніяк не були у захоплені сукнею чи «розкішними весільними вихідними» пари, і висловили незгоду з вибором зірки для обкладинки. «Тепер я розумію, чому Анна вирішила піти на обкладинку до того, як вона з’явилася»,- написав один користувач. Інший додав: «Невже Анна серйозно обрала це для своєї останньої обкладинки…» (2)

Ще більше підживили негативну реакцію питання про привілеї та вплив. За повідомленнями, статки 55-річної Санчеса оцінюються в 30 мільйонів доларів, тоді як статки 61-річного Безоса оцінюються в 226,7 мільярда доларів. Повідомили, що пара витратила 50 мільйонів доларів на своє весілля. Один фешн-фотограф пожартував: «Я не знав, що тепер можна просто купити обкладинку у Vogue», повторивши скептицизм щодо того, як Vogue обирає героїв для обкладинок (3)

Тож АВ йшла з посади головного редактора американського Vogue на тлі двох гучних подій: венеціанського весілля Джеффа Безоса та Лорен Санчес, а також появи Санчес обкладинці Vogue... і що АВ змусили присвятити великий матеріал дружині одного з найбагатших людей

... Нібито головна редакторка не стала миритися з таким приниженням, але зазнала поразки та залишила глянець.

Але Вінтур нікуди не йде з Vogue, як вже доповнив WSJ. Якщо вірити їй самій і керівництву Condé Nast, її влада у видавничому домі навпаки зміцнюється. Анна залишиться «глобальним редакційним директором» бренду Vogue, тобто курируватиме роботу редакцій журналу у всіх країнах, де він виходить (понад 20 країн світу і в Україні (4)

Це означає, що коли раніше регіональні редакції були практично вільні у виборі тем і героїв, то Вінтур буде впливати на редакційну політику журналу по всьому світу, і не тільки в США. І це стосується не тільки Vogue: Вінтур також стане контент-директором всього видавництва Condé Nast і зможе впливати на такі журнали як Wired, Vanity Fair, Glamour, Tatler та Architectural Digest.

Початок:

«Епоха АВ» почалася в 1988 році - тоді керівництво Condé Nast занепокоїлося, що при головному редакторі Грейс Мірабеллі американський Vogue програє новоспеченому конкуренту, Elle USA. АВ на цей момент уже встигла пройти шлях від асистентки редакції британського журналу Harper's & Queen до креативного директора американського та головного редактора британського Vogue. За два роки на цій посаді за нею закріпилося прізвисько «ядерна Вінтур».

Перший номер американського Vogue під керівництвом Вінтур вийшов у листопаді 1988-го і зараз вже вважається культовим. На обкладинку помістили фотографію ізраїльської моделі Мікаели Берку у топі Christian Lacroix за десять тисяч доларів та джинсах лише за 50 доларів. На знімку модель дивиться повз камеру, сміється, а між футболкою та джинсами видно живіт. Нічого подібного у глянці до цього не було. У друкарні навіть спочатку злякалися, що редакція щось переплутала та надіслала не той матеріал (6)

Ця обкладинка стала швидкою перемогою Вінтур, і одночасно її революцією в глянці. Люксові предмети стало можна.. і потрібно поєднувати з недорогими, доступними речами номера, у листопаді 1988-го-сама Вінтур, як і раніше, називає своєю найулюбленішою.

Ще одним значним нововведенням, що повністю змінив Vogue, став фокус на зірках поп-музики. У лютому 2005-го Вінтур присвятила обкладинку, що сьогодні особливо іронічно, весіллю одного з найбагатших бізнесменів країни. У Vogue з'явилася Меланія Трамп (7).

Вінтур також стала піонером у привертанні уваги знаменитостей (а не лише моделей) до модного дискурсу. І хоча вона залучала таких відомих імен, як Бейонсе, Мадонна, Ніколь Кідман, Кейт Мосс, Мішель Обама та Опра Вінфрі, вона також залучала висхідних зірок як моделей для обкладинки, що часто сприяло просуванню їхньої кар'єри (8.)

АВ створила нове покоління кутюр"є. Вплив Вінтур швидко поширився далеко за межі Vogue. Вона сама любила жартувати, що ніколи не знімає на показах темні окуляри, тому що одного її погляду достатньо, щоб поховати кар'єру якогось дизайнера, але підтверджень цьому немає.

У 2020 році головний редактор Vogue стала гостею ютьюб-шоу Наомі Кемпбелл (9).

Модель запитала Вінтур, яке модне шоу вона вважає своїм коханим, і та назвала показ осінньої колекції John Galliano 1994 року. Кемпбелл і сама в ньому брала участь — у розмові вони з Вінтуром згадали, що тоді у дизайнера зовсім не було коштів на дефіле і учасники самі збирали спідню білизну, колготки та інші речі, щоб допомогти Гальяно. Після показу АВ віддала колекції центральне місце в одному з номерів Vogue, і Гальяно спочатку запросили працювати в Givenchy, а потім у Christian Dior, будинок, назва якого відома навіть тим, хто не цікавиться модою.

Незважаючи на скандал, що в 2011 році завершив кар'єру дизайнера в цьому бренді, багато критиків вважають Гальяно найталановитішим керівником Dior після засновника (10)

Він не єдиний дизайнер, чиє ім'я завдяки AВ залишиться в історії моди та культури. Наприклад, ще одного британця, Олександра Маккуїна, вона називала «видатним» майстром, чий вплив відчувається в моді досі. Американцю Марку Джейкобсу, як і Гальяно , допомогла в організації показу в середині 1990-х, умовила Дональда Трампа надати бальний зал для шоу в готелі Plaza.

Нарешті, 2001-го АВ запустила програму допомоги молодим дизайнерам CFDA/Vogue Fashion Fund — у ній взяли участь багато тих, хто згодом запустив успішні бренди.

У жовтні 2019 року у просторі Spring Studios у Нью-Йорку побудували точну копію кабінету АВ р у Condé Nast. Як написало видання BURO: «гості могли уявити себе головою культового видання про моду».

«Вам доведеться пройти більше милі, перш ніж ви дістанетеся до її столу, і я впевнена, що так і задумано», - говорила її колега Грейс Коддінгтон.

Про суворий характер АВ та її зарозуміле ставлення до співробітників не просто пишуть статті, але навіть видають книги та знімають фільми. 2003 року її колишня асистентка Лорен Вайсбергер опублікувала роман «Диявол носить Prada», а через два роки вийшла його знаменита екранізація з Меріл Стріп у ролі Міранди Прістлі — головного редактора глянсового журналу. Хоча сама Вайсбергер цього не підтверджувала, на думку багатьох, холоднокровна і розважлива Прістлі створена за образом та подобою Вінтур (12)

За словами АВ, вона «втратила рахунок» випадкам, коли на неї нападали зооактивісти — за те, що у зйомках Vogue часто з'являлися хутряні речі. Памела Андерсон, яка давно співпрацює із зоозахисниками PETA, говорила, що зневажає Вінтур за те, що та змушує моделей одягатися в хутра (13)

Італійські дизайнери - наприклад, дует Дольче і Габбана, а також Джорджо Армані - були впевнені, що у головного редактора Vogue упередження проти італійців, тому що в 2008 році АВ зажадала, заради неї, змінити розклад Тижня моди в Мілані, що призвело до хаосу (13).

Крім того, Вінтуру звинувачують у неприязні до повних людей. Вона не робила жодних публічних висловлювань, але критикам завжди не подобалося, що у Vogue майже не представлені plus-size моделі. Також, за чутками, у минулому АВ давала поради щодо схуднення деяким жінкам, у тому числі телеведучій Опре Вінфрі, а колишній креативний директор Vogue Андре-Леон Таллі казав що у редакції Vogue працюють «занадто худі дівчата».

Що змусило керівництво Condé Nast відмовитися від послуг АВ в США?

Можливо викликом її компетентністю та авторитетом стали зміни 10-х, коли розцвіла соцмережі та інфлюенсери... на перший план вийшли не поп-зірки, актори та перші леді, а знаменитості, знамениті тим, що вони знамениті завдяки соцмережам.

АВ, яка колись уперше помістила на обкладинку Мадонну і здійснила цим революцію в глянці, виявилося нелегко прийняти це.

Гарний приклад: її довга ворожість до сім'ї Кардаш'ян. Для неї, вони не були «людьми з добрим стилем». АВ довго була проти появі на сторінках Vogue Кім Кардаш'ян і Каньє Веста і відмовлялася запрошувати їх і на бал Met Gala, організацією якого займається з 1995 року.

Проте з 2013-го Кім не пропускає жодного Met Gala, у квітні 2014-го вийшов номер Vogue, присвячений Кім та Каньє, а в мережі легко можна знайти селфі АВ з Кім та Каньє.

У 2019 році Вінтур так згадувала квітневий номер 2014-го:

«Я бачу роль Vogue в тому, щоб відображати те, що відбувається в культурі. Першою знаменитістю, яку я поставила на обкладинку Vogue, була Мадонна.

Тоді це вважалося чимось дуже неоднозначним. Можливо, ніхто вже не пам'ятає, але вона була суперечливою фігурою. Тепер же вона - частина істеблішменту. Думаю, якби ми вибирали і знімали б відповідних героїв, був би досить нудний журнал. Ніхто не говорив би про Vogue (14)

Але про Vogue та інші великі журнали з кожним роком говорять все менше. Це швидко зрозуміли рекламодавці, від яких залежить життя модного глянцу. Брендам куди простіше залучити покупців через соцмережі, тому інфлюенсерам платять за рекламу, надсилають запрошення у перші ряди на покази, що дуже нервує редакторів глянцевих видань. Навряд чи у 20-х хтось змінюватиме розклад тижня моди заради АВ.

Нині про улюблених героїв АВ говорять значно менше, ніж про «знаменитостей знаменитостей», які швидко піднімають дофамін у підписників. Для більшості яскравіші емоції викликають розкішне весілля Джеффа Безоса чи ситуація з Шарліз Терон, яку не запросили, вона сказала «бо вони жахливі, а ми круті» (15)

Епоха АВ, коли глянцеві журнали диктували моду, завершилася не через її вибір Лорен Санчес для Vogue чи зміни в кар’єрі, а через соцмережі, де простіше й цікавіше стежити за новими героями, чиї смаки формуються трендами, а не правилами преси

Та думка Вінтур іще матиме вагу найближчими роками.

The Guardian припускає, що саме вона допомагала Санчес обирати вбрання для весілля, яке потім розкритикували в інтернеті та модних колах (16)

1. https://www.wsj.com/.../anna-wintour-stepping-down-as...)

2. https://www.vogue.com/.../vogue-faces-backlash-over...

3. https://tribune.com.pk/.../vogue-faces-backlash-over...

4. https://vogue.ua

5. https://www.vogue.de/.../die-vogue-cover-des-jahres-1987

6. https://archive.vogue.com/issue/19881101

7. https://archive.vogue.com/.../how-to-marry-a-billionaire...

8.12. ttps://www.designartmagazine.com/2025/06/how-anna-wintour-changed-fashion.html?utm_source=chatgpt.com&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAYnJpZBExQTVCcUh2S25oS0pwTEx5MQEelMkOQaqoDogbTUMtQeewpmnYTu_5Txyn8F9hul2y9KlFhzKgZEu4Dir4FF0_aem_k1XjCI1RtFublHqbgD-2Qw

9. https://www.youtube.com/watch?v=077-_zV5i-E...

10. https://www.imdb.com/title/tt5519566/

11. https://lithub.com/the-untold-and-very-true-story-of.../...

13. https://it.wikipedia.org/wiki/Anna_Wintour...

14. https://edition.cnn.com/style/article/anna-wintour-interview

15. https://www.hollywoodreporter.com/.../charlize-theron.../

16. https://www.theguardian.com/.../anna-wintour-super-rich...

Трамп Інавгурація 21.01.2024: перші шпальти та обкладинки

2025-01-24T01:58:48.867Z

Редакторські правки: Сергій Чернявський

Понад 90 шпальт, з понад 25 країн світу

Велика Британія - 7 перших шпальт

Канада - 4 перших шпальти

США - 11 перших шпальт

Ізраїль - 2 перших шпальти

Австралія? - 1 перша шпальта

Китай - 2 перших шпальти, Японія - 1 перша шпальта, Індія - 3 перших шпальти, знов Австралія - 2 перших шпальти.

Болівія, Мексика, Південна Америка - 11 перших шпальт

Бельгія - 4 перших шпальти

Хорватія - 1 перша шпальта

Франція - п"ять перших шпальт

Іспанія - 4 перших шпальти

Німеччина - 5 перших шпальт

Польша - 1 перша шпальта

Португалія - 3 перші шпальти

Нідерланди - 5 перших шпальт

Італія - 5 перших шпальт

Північна Ірландія - 3 перших шпальти

Швейцарія - 4 перших шпальти

Мексика, Панама - 7 перших шпальт

Журнали

«Сила медіа», або як журнал «The New Yorker» підтримував Клінтон та Харріс, але 10 років займався просуванням Трампа

2024-11-07T02:51:06.639Z

Це кейс для студентів журфаку, маркетингу та піару.

Редакторській переклад та підбір обкладинок: Сергій Чернявський

Отже з 2015 року, коли Трамп вступив в передвиборчі перегони мене вдалося знайти в архівах «The New Yorker» понад 30 обкладинок, які тим чи іншим засобом зображують нового/старого Президента США Дональда Трампа.

Тож за 10 років в середньому по три або чотири обкладинки на рік. Ще раз ТРИ-ЧОТИРИ ОБКЛАДИНКИ з Д. Трампом, при 50 номерах на рік. Тож майже кожен квартал Трамп був на обкладинці «The New Yorker». До речі з обкладинок журналу дві спарені і дві в форматі gif.

В першій частині буду чотири обкладинки за 2024 рік с Трампом - які мають актуальність завжди. Та дві обкладинки за 2024 на підтримку Харріс.

В другій частині інші роки в третій обкладинки за 2015, 2016, 2017 і також до 2023 включно.

До речі, майже всі обкладинки з Трампом, з 2015 року до 2024 року робив художник Баррі Блітт. Фартовий Карикатурист «The New Yorker» ...для Трампа

2015-1; 2016-5 обкладинок - Трамп обраний 46 Президентом США; 2017-6

2018-5; 2019-4; 2020-2; 2021-1; 2022-0; 2023-2; 2024-5 обкладинок - Трамп обраний 48 Президентом США, тож 31 обкладинка з Трампом

__________________________________________________________________

2024

The New Yorker: «Американські гірки»

Злети та падіння кампаній на найвищу посаду в Америці. Колишній президент Дональд Трамп пережив спробу вбивства, назвав Дж. Д. Венса своїм напарником і влаштував тріумфальний з’їзд Республіканської партії.

Президент Байден відмовився домагатися переобрання та підтримав віце-президента Камалу Харріс, яка швидко заручилася підтримкою та ентузіазмом більшості демократів. Потім Харріс обрала Тіма Уолза кандидатом у віце-президенти якраз вчасно, щоб демократи провели те, що майже напевно стане святковим Національним з’їздом Демократичної партії, який розпочнеться цього тижня.

Для обкладинки випуску від 26 серпня 2024 року карикатурист Баррі Блітт спробував зібрати всі ці оповіді в одне зображення: «Схоже, що все йде так, як потрібно для демократів», — каже Блітт. «Але хто знає, які повороти чекають прямо за рогом».

Обкладинка на підтримку Харріс. The New Yorker: «Кандидатка».

Вперед і вгору з нацією. Для обкладинки випуску від 7 жовтня 2024 року, в якому редакція підтримує Камалу Гарріс на пост президента, художниця Маліка Фавр зображує кандидатку від Демократичної партії.

«Як тільки Харріс — жінка, яка володіє повноваженнями, але також перша в історії країни претендентка як чорношкірий, так і вихідець з Південної Азії — вступила в перегони, я захотіла її намалювати», — сказала Фавр. «Одним із завдань для цього мінімального портрета було знайти правильний ракурс, різко освітлений профіль, який передає її силу, а також передає відчуття надії. Як вона дивиться вперед і вгору, так як і ми».

Обкладинка після перемоги Трампа. The New Yorker: «Назад з помстою»

Другий термін Дональда Дж. Трампа. Вранці в середу, 6 листопада, Дональда Дж. Трампа вдруге обрали президентом Сполучених Штатів.

Для обкладинки випуску за 18 листопада 2024 року художник Баррі Блітт зобразив силует Трампа, що тільки вимальовується. Це нагадування про те, що другий термін, хоч і повинен включати більше рухів із його надто знайомої ультраправої п’єси, також, безсумнівно, відкриє нову еру, безпрецедентного екстремізму та посилення невизначеності в Америці.

The New Yorker "Назад в майбутнє"
Енергійний Дональд Трамп вирішив повернутися до і стати політичним лідером.
За мірою наближення Нового року (до того ж року виборів) можна з упевненістю передбачити, що цей рік буде наповнений відкровеннями та драматизмом, навіть якщо він буде містити деякі елементи дежавю.
У центрі уваги образа карикатуриста Баррі Блітта в номері від 15 січня 2024 року знаходиться один із найбільш непередбачуваних політичних гравців, який був президентом і передбачуваним кандидатом від республіканської партії Дональда Трампа, яка риторика стає все більш наглою і прозорою.
«Я з нетерпінням чекаю можливості показати зрілість, торжественність і хвилювання перед попередніми президентськими виборами», — говорить художник у коментарях для NY.

The New Yorker: «Людина переконань»

Колишній президент визнаний винним за всіма тридцятьма чотирма пунктами.

Новини про вирок Дональду Дж. Трампу не вперше з нетерпінням чекали карикатуристи, коментатори та широка громадськість. Для обкладинки випуску від 10 червня 2024 року художник Джон Кунео створив знайому ілюстрацію останньої зустрічі колишнього президента з системою правосуддя, але цього разу представляючи історичний вирок.

The New Yorker: «Обличчя справедливості»

Переробка Верховного суду в образі Дональда Трампа. На портреті Верховного суду голова Трампа замінює голів суддів-консерваторів. Цього тижня у Вісконсині відбудеться Національний з’їзд Республіканської партії.

Обкладинка Аніти Кунц для випуску від 22 липня 2024 року зосереджена на тому, що багатьом здається екзистенційною загрозою для демократії: ультраправі зміни у Верховному суді та плани консервативного руху контролювати його. (Обкладинка була задумана перед замахом на Дональда Трампа 13 липня.)

2015

«The New Yorker» Обкладинка: «Удар животом» Баррі Блітта
17 липня 2015 року
Зображення може містити рекламу та постер із зображенням людини.
«Дональд Трамп вступив у боротьбу з кандидатами в президенти від Республіканської партії з усією витонченістю хулігана, який кидає гарматні ядра та махає животом у місцевому басейні», — сказав Баррі Блітт про свою обкладинку випуску наступного тижня.
«Я точно дивитимуся перші теледебати не за горами, 6 серпня. Трамп ніколи не перестає дарувати години безтурботного подиву».

2016

Обкладинка «The New Yorker»: Президентські портрети Баррі Блітта
25 січня 2016 року
«У більшості історичних портретів президенти благородні та гідні», — каже Баррі Блітт про свою обкладинку цьоготижневого номера. «Моїм найбільшим завданням було змінити вирази президентів, щоб вони відображали почуття жаху».
Він додає: «Тедді Рузвельт зазвичай виглядає злим і дещо приголомшеним, тому він був найлегшим».

«Велика гра на зниження» 20 березня 2016 р.
«Практика хіромантії ніколи не зарекомендувала себе як щось більше, ніж псевдонаука», — каже художник Баррі Блітт про «Велику гру на пониження», свою обкладинку для випуску від 28 березня.
«Вона була заборонена католицькою церквою в Середні віки, але набула широкого поширення наприкінці дев'ятнадцятого століття.
Під час читання враховуються не лише лінії долоні, а й відносні розміри руки та пальців», — продовжує він, перш ніж додати: «До речі, я сподіваюся, що Дональд Трамп насправді не стане президентом».

Обкладинка «The New Yorker»: «Велика ілюзія» Баррі Блітта
13 травня 2016 року
«Це вже четвертий раз менш ніж за рік, коли я малюю Трампа (або його руки)», — каже Баррі Блітт, художник, який стоїть за обкладинкою випуску «Велика ілюзія» наступного тижня. «Це здається чимало, але спричинений Трампом розкол у G.O.P. (скорочена назва республіканської партії) є найменш депресивним матеріалом у поточному циклі новин».

The New Yorker: «Дощовий день для Дональда»
22 серпня 2016 р.
«Як і багато стривожених людей, я з одержимістю стежив за всіма прогнозами, прогнозами та комп'ютерними моделями, сподіваючись на перепочинок у цьому гарячковому політичному сезоні», — каже Баррі Блітт.
«Нарешті схоже, що ми можемо отримати благословенне полегшення».
Обкладинка Блітта для нового випуску — п'ята із зображенням Дональда Трампа відколи кандидат від республіканців оголосив про висування своєї кандидатури но виборах Президента США.

The New Yorker: Дональд Трамп - "Міс Конгеніальність" Баррі Блітта
29 вересня 2016 р.
«Вона була найгіршою з усіх, хто у нас колись був, найгіршою, абсолютно гіршою, вона була неможлива», — сказав Дональд Трамп Fox News наступного ранку після своїх дебатів з Хілларі Клінтон, захищаючи своє ставлення до Алісії Мачадо, колишньої Міс Всесвіт, який він називав «Міс Піггі», коли він набрав вагу після конкурсу, і «Міс Домоводство», очевидно, посилаючись на її походження.
Спостерігаючи за дебатами, художник Баррі Блітт дізнався про важливий момент у президентській кампанії.
З усіх небезпечних переконань Трампа, сказав Блітт, його женоненависництво «може бути просто його ахіллесовою п'ятою».

Прочитайте «Профіль Трампа» Марка Сінгера 1997 року, Джорджа Сондерса про прихильників Трампа, Джейн Майєр про письменника-примару, що стоїть за «Мистецтвом угоди», Евана Осноса про те, як виглядатиме перший термін президента Трампа, Адама Гопника про небезпечне прийняття кандидату та нашу передвиборчу серію «Трамп і правда». А також слайд-шоу з ілюстраціями, що зображають Трампа та Гілларі Клінтон різних років, з архіву The New Yorker.

The New Yorker: «Значущі інші»
21 жовтня 2016 року
Зображення, пов'язане зі статтею
«Схоже, що зараз обидва кандидати перебувають у любовних стосунках», — каже Баррі Блітт про свою обкладинку для політичного номеру. «Але варто зазначити, що в разі президентства Трампа Володимир Путін стане першим першим помічником за кордоном після Луїзи Адамс», — додає він.

2017

Обкладинка «The New Yorker»: «За кермом» Баррі Блітта
13 січня 2017 року
«Часто в новинах ви чуєте історії про малечу, якій якимось чином вдається завести сімейну машину та проїхати містом, де закон нарешті затримує його — і це майже завжди _його — _до того, як сталося дуже багато пошкоджень. ”, – каже Баррі Блітт, автор обкладинки цього тижня.
«Чому це спало на думку на тижні інавгурації нашого нового президента. . . Я поняття не маю!»

Карикатурист «The New Yorker» Баррі Блітт пояснює значення цієї обкладинки на веб-сайті журналу: «Я помітив, що термін «дуфер» визначає «людину без досвіду, особливо у сфері гольфу. Мені спало на думку, що коли я бачу, як президент Трамп кидає один диск за іншим у вікна американської політики, то це дуже схоже на «дуфер»

The New Yorker: «Сучасні часи»
9 червня 2017 року
«Чарлі Чаплін і Дональд Трамп обидва потрапляють у жорна сучасності», — говорить Баррі Блітт про свою обкладинку випуску наступного тижня. «Але з Трампом це не так смішно».

The New Yorker: «Заземлено»
24 липня 2017 р.
Зображення може містити рекламний плакат «Людина та книга»
Коли ми запитали Баррі Блітта про його зображення для випуску наступного тижня, він відповів цитатою російської: «Толстой сказав, що «всі щасливі сім'ї схожі одна на одну, але кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму». Якимось чином це, здається, стосується Трампів, особливо останнім часом».

The New Yorker: «Різдвяна пісня»
18-25 грудня 2017 року
Зображення може містити рекламний плакат Людина та особа
«Скоро Різдво, і колишній радник Дональда Трампа з питань національної безпеки Майкл Флінн співає, щоб усі почули», — говорить художник Баррі Блітт про свою обкладинку випуску о світових проблемах. «Але щось мені підказує, що президент занадто схожий на Скруджа, щоб насолоджуватися колядками» - каже Баррі Блітт

2018

The New Yorker: «В норі» 22 січня 2018 року

«В норі» — це відповідь художника Ентоні Руссо на нещодавні коментарі президента Трампа щодо імміграції. Читайте більше про DACA та депортацію в The New Yorker від Сари Стілман, Джонатана Блітцера, Джона Кессіді, Емі Девідсон Соркін і Робін Райт.

The New Yorker: «Викритий»

16 березня 2018 р.
Остання обкладинка журналу Баррі Блітта — п'ятнадцята, де зображений Дональд Трамп. («Дар, який продовжує шахраювати», за словами Блітта.)
Зображення Трампа на кафедрі, який оголений і схрестив ноги, нагадує пророка Боба Ділана, який одного разу помітив у "It's Alright Ma (I'm Only Bleeding)", що "навіть президент Сполучених Штатів іноді повинен стояти голим". Блітт відправляє до журналу ескізи щотижня; цей був обраний із серії, що включала імпровізації на тему шкільних розстрілів і смерті Стівена Хокінга. Після того, як зображення було вибрано, Блітт відточив форму та контури деяких ручок кохання, потім покрив роботу своїми акварельними фірмовими фарбами.

"Я хотів звернутися до бурхливих відносин президента Трампа з пресою", - сказав Блітт. («Я безперечно можу ідеально описати його мотлох», — сказала Стормі Деніелс про свої стосунки з Трампом.)
Блітт не перший ілюстратор New Yorker, який бере як матеріал па-де-де між пресою і президентом, особливо в часи скандалів. У 1998 році, через кілька тижнів після того, як з'явилися новини про роман Білла Клінтона з Монікою Левінські, Арт Шпігельман, мій давній соратник, намалював президента, оточеного опущеною групою мікрофонів:

Ескіз Шпігельмана був спочатку відхилений, перш ніж його прийняли в журнал через тиждень. На той момент вже було надруковано кілька тисяч випусків, і друкарські машини зупинили, щоб внести зміни в останню хвилину. Клінтон, майже безлика, повністю одягнена, але тримає те, що Ділан міг би назвати «рупором із золота дурня».

The New Yorker: «Болото»
14 травня 2018 р.
Обкладинка цього тижня «Болото» належить художнику Джону Кунео.
Роботи Кунео використовують нерівні лінії та щільні, точні композиції – стиль, який на минулих обкладинках використовувався для зображення таких різних персонажів, як Ентоні Вайнер на вершині Емпайр-стейт-білдінг та проста зимова сцена. Нещодавно ми сіли з художником, щоб обговорити його мистецтво та вплив.

Яким є ваш підхід до політичної обкладинки?
Я намагаюся заглушити шум — я легко можу засмутитися, припустивши, що є п'ятнадцять найкращих варіантів, перш ніж я навіть кину свій капелюх на ринг. Ще одна безглузда річ, яку я роблю, — це вигадую ідею, яка надто непристойна та недоречна для публікації в журналі. Відправляючи щось брудне, я можу сказати, що доклав зусиль, і водночас усуваюсь від будь-якого реального змагання. Для мене це безпрограшний варіант.

Ви відзначили вільну асоціацію як корисний інструмент. Це проста частина вашого процесу?
Я використовую «вільні асоціації», тому що це звучить інтелектуальніше, ніж «просто дуріти». Я часто так роблю у своїх альбомах для малювання — починаю малювати випадкові елементи та дивлюся, чи вони об'єднуються у щось зв'язне. І я намагаюся застосувати цю ідею, з трохи більшою дисципліною, до обкладинок. Намалюйте тварину чи персонажа, можливо, запропонуйте середовище і працюйте звідти. Іноді ви натикаєтеся на щось цікаве; часто ви просто спотикаєтесь. Цього тижня я намалював купу холоднокровних істот у болоті, а потім намалював одного з них у гольф.

The New Yorker: «Великий палець вгору» 30.07.2018

Трохи більше трьох років тому Дональд Трамп спустився ескалатором у Trump Tower, щоб оголосити про висування своєї кандидатури на пост президента. Це зображення повертається на останню обкладинку Баррі Блітта, на якій згадується виступ Трампа під час і після його саміту з Володимиром Путіним у Гельсінкі. Нещодавно ми розмовляли з Бліттом, який зараз малював Трампа десятки разів, про його роботу та любов до фізичної комедії.

The New Yorker: «В глухому куті»
24 серпня 2018 року
Художник Баррі Блітт, співавтор із 1994 року, намалював понад сотню обкладинок для журналу, а з 2015 року понад п’ятнадцять із зображенням президента Трампа.
Його останній («Надсилаю ескізи, тому що я не міг втриматися», — говорилося в супровідній примітці) черпає натхнення зі сцени «Клана Сопрано».
Це також, звичайно, інформація про темні моменти для Білого дому: у двох судових драмах Майкл Коен, колишній адвокат Трампа, визнав себе винним у порушенні законів про фінансування кампанії, а Пол Манафорт, колишній голова кампанії Трампа, був визнаний винним за вісьмома пунктами звинувачення в банківському та податковому шахрайстві.

2019

The New Yorker: «Замурований»

Останню обкладинку журналу написав художник Джон Кунео, який торік зобразив президента, який насолоджується грою в гольф на болоті.
«Коли справа доходить до малювання Трампа, я сам начебто врізався в стіну», — сказав Кунео. «Половини обличчя більш ніж достатньо». Зображення Кунео нагадує обкладинку журналу з іншої епохи — малюнок Бориса Арцибашева для випуску Time за 31 серпня 1962 року, — хоча, звичайно, темою є безперервне припинення роботи уряду, яке зараз є найтривалішим в історії .

The New Yorker: «Справжня надзвичайна ситуація»
На обкладинці номера від 4 березня 2019 р., намальованого Баррі Бліттом, президент Трамп зображений таким, що не знаходить притулку від шторму.
Насправді він, здається, взагалі цього не помічає.

«Схоже, наш президент вкладає свою енергію (хоч би якою вона була) у фальшиву надзвичайну ситуацію», — сказав Блітт, «заперечуючи при цьому існування потенційно катастрофічної кризи, такої як зміна клімату».

У жовтні Міжурядова група експертів ООН зі зміни клімату (МГЕЗК) попередила, що у світу залишилося всього дюжина років, щоб обмежити глобальне потепління, а невдача збільшить ризик посухи та бідності для багатьох мільйонів людей.
У листопаді уряд США опублікував власну доповідь, яка підтвердила багато висновків ООН. У відповідь Трамп заявив, що не вірить у це.

The New Yorker: «Сяйво»

На обкладинці випуску за 3 червня 2019 року, написаної Баррі Бліттом, зображені троє чоловіків, які надзвичайно допомогли президенту Трампу: Ліндсі Грем, Вільям Барр і Мітч Макконнелл.

«Складання іміджу за допомогою президентських механізмів викликало проблему: кого включити, кого виключити?» – сказав Блітт. «Мені ледь вистачило місця для самого президента. У будь-якому випадку, я очікую, що будуть інші можливості намалювати Девіна Нуньєса, Метта Гетца, Джима Джордана, Шона Ханніті тощо».

The New Yorker: «Чудова робота»

27 вересня 2019 р
У вівторок Ненсі Пелосі оголосила, що Палата представників проведе офіційне розслідування щодо імпічменту президента Трампа. Ця новина з’явилася після скарги інформатора, яка була оприлюднена громадськості в четвер і в якій стверджується, що Трамп — за допомогою Руді Джуліані — використовував «владу свого офісу, щоб вимагати втручання іноземної країни у вибори 2020 року».”
Баррі Блітт, який завжди першим реагує, розігрує драму на обкладинці журналу наступного тижня.

2020

The New Yorker: «Під контролем»
27 лютого 2020 р
Коронавірус забрав перших жертв у Китаї, і зараз хвороба з’явилася щонайменше у сорока восьми країнах, причому кількість випадків стрімко зросла в Європі та на Близькому Сході. У середу, у відповідь на критику щодо відповіді його адміністрації, президент Трамп провів прес-конференцію, присвячену епідемії.
Його виступ — як показує обкладинка Браяна Стауффера для цьоготижневого журналу — був не зовсім переконливим.
"У нас справді добре", - сказав Трамп. Того дня Центри з контролю та профілактики захворювань оголосили, що в Каліфорнії виявили перший випадок у США, який не був заражений під час поїздок за кордон, а акції продовжували падати в усьому світі.

The New Yorker: «Природні здібності»
18 травня 2020 р.
У березні під час екскурсії Центрами з контролю та профілактики захворювань в Атланті президент Трамп припустив, що у нього можуть бути «природні здібності» до медичної науки. Остання обкладинка журналу досліджує цю можливість. Зображення Баррі Блітта, який почав співпрацювати з The New Yorker у 1993 році і який у травні отримав Пулітцерівську премію за редакційні карикатури. Нещодавно Блітт розповів нам про обкладинку.

Ви малювали Трампа в різних ситуаціях. Ви колись думали, що намалюєте його хірургом?

Я намагаюся не думати про те, в яких випадках або ситуаціях я збираюся його намалювати наступного разу. Але скажемо так, що мене ніщо не здивує. Не можу повірити, що я ще не намалював його в образі одного з Рокетс. Або, скажімо, як один із наближених Вінні-Пуха.

Ви стали експертом у висміюванні політиків та їх лицемірства. Чи змінилося цієї епохи створення політичних карикатур?

Не знаю як бути експертом. Щоразу, коли я починаю малювати черговий мультфільм, настає паніка. І важко не відчувати, що малювати карикатури трохи тривіально у такий час. Але що мені робити?

Хірургічні маски стали нормою у житті. Як це впливає завдання карикатуриста?

Гарне питання. Це був перший намальований мною мультфільм, що потребував подібності, незважаючи на те, що половина особи закрита. Я дізнався, що Джаред Кушнер виглядає майже однаково і в масці, і без неї.

Ви живете у сільській місцевості Коннектикуту. Життя на карантині змінило ваш ритм чи ваш розпорядок дня в основному залишився тим самим?

Ненавиджу визнавати, що я дотримуюся соціальної дистанції вже кілька десятиліть. Більшу частину часу я проводжу за креслярським столом або ходжу студією, розмовляючи сам із собою вголос. Коли кур'єр UPS підходить до дверей, я ховаюсь, щоб уникнути розмови. Це не те, чим я пишаюся, але це для мене вже в минулому.

2021

The New Yorker: «Піднята вага»
18 січня 2021 р.
20 січня, якщо все піде за планом, Дональд Трамп покине пост президента. Баррі Блітт, який провів більшу частину останніх чотирьох років, вивчаючи, малюючи та обговорюючи витівки та демагогію Трампа, нещодавно розповів нам про свою останню обкладинку, а також про темп та щільність новин.

Які візуальні метафори для Америки, крім орла, приходять вам на думку? Чи є у вас список, до якого ви звертаєтесь, коли шукаєте ідеї?

Візуальні метафори для Америки: ну, у вас є Статуя Свободи, ваш дядько Сем. А також все, що має зірково-смугастий малюнок. Бейб Рут, яблучний пиріг. А тепер, можливо, і шаман QAnon у хутрі. Зізнаюся, я справді зберігаю папку з потенційно корисними метафорами на своєму робочому столі, але це здебільшого божевільні, незрозумілі речі: фотографії нещасних випадків у боулінгу, іграшок для птахів, упізнання в поліції тощо.

Політичні карикатури часто коментують швидкоплинні події новин, тому у них може бути короткий термін придатності. Чи є зображення, які ви зробили деякий час тому, які тепер вас спантеличують?

Щільність швидкоплинних подій новин за останні кілька років — чорт забирай, за останні кілька тижнів — залишила мені купу малюнків, які я ледве можу згадати або зрозуміти сьогодні. Я тільки-но наткнувся на малюнок видатного, бездоганного Роберта Мюллера, що сидить за кухонним столом — це для мене незбагненно. Він здається знайомим, але нічого не можу згадати. Він був телевізійним шеф-кухарем? Ведучим ігрового шоу?

Ви з Канади. Чи може там з'явитися така постать, як Трамп?

Думаю, все можливе. В Італії був Берлусконі; у Бразилії - Болсонару. Можливо, є канадський політик, який подає надії, який є самозакоханим, консервативним, нетерпимим хуліганом, але при цьому досить чемним, щоб бути обраним.

2023

The New Yorker від 17.04.2023
«Набросок зала суду, здание уголовного суда Манхэттена»
Правда страннее вымысла: вперше за свою довгу історію The New Yorker публікує на обложці зарисівку зала суду.
Хоча редакція часто просит художників роздумувати про події днів для еженедельної обложки, журнал до цих пор не звертався до художника-зарисовщика із залу суду, чья робота полягає в тому, щоб зобразити, як виглядає сцена, коли камери захищені федеральними властями. (нагадаю, що в суді можна було фотографувати -С.Ч.)
Джейн Розенберг, автор номеру обложки від 17 квітня 2023 року, був одним із трьох затверджених художників-зарисовщиків у залі суду на п’ятнадцятому поверсі будівлі головного суду Манхеттена 4 квітня 2023 року, коли колишній президент Дональд Трамп був залучений до суду за тридцяти чотирма зверненнями в подделке деловой документации.
«Я виконую цю роботу близько сорока трьох років, але це було моє саме напружене завдання», — сказав мені Розенберг.

"Не визнав себе винним" (два з дев’яти слів, які він спробував в ході майже часового судового розгляду) і виглядав, як повідомив Ерік Лах із зали суду, досить мрачним — виразом, якого Трамп Розенберг передав.

The New Yorker: «Гонка за посаду»
Художник розмірковує про грижі, ходунки та радощі старості.
Чи можуть США, які довгий час вважалися країною нових починань, перетворитися на склеротичну геронтократію? "У занепадному суспільстві образи старіючого керівництва можуть стати втіленням загального почуття в'янення та розпаду", - пише Девід Ремнік у коментарі до випуску від 2 жовтня 2023 року. «Громадянський жах стає мрією карикатуриста».

На обкладинці номера карикатурист Баррі Блітт зобразив іронію та абсурдність політиків похилого віку, які нині борються за наші вищі посади. Блітт, який у свої шістдесят п'ять років є професійним членом когорти людей, які вже вийшли з розквіту, також спирався на власний досвід. Як старий приятель (я майже на три роки старший за нього), я покликав його на гулянку з іграми і був винагороджений розмовами про запозичені ходунки, зуби, що випали, і волосся, що випало.

Все зібрав і переклав Сергій Чернявський

Медіа ландшафт друкованих медіа в Україні - 2024

2024-10-18T22:27:49.137Z

Дослідження, проведене за підтримки Ukrainian Media Fund, German Marshall Fund of the United States.

Вплив війни Росії в Україні на друковані медіа в Україні (додаток 1-3)

Автор: Сергій Чернявський, медіаексперт, Керівник громадської спілки "Орган співрегулювання у сфері друкованих медіа" (Україна)

Зміст

- Вступ

- Визначення термінів

1. Кількість друкованих медіа в Україні на 01.01.2008, 01.01.2020, 01.01.2022 та на 01.01.2024: Національні газети та журнали, Регіональні газети та журнали, Обласні газети та журнали, Районні та міські газети та журнали

2. Формування структури доходів друкованих ЗМІ в Україні: реклама, передплата, роздрібний продаж у динаміці з 2010 по 2022 рік. Прогноз на 2024

3. Причини падіння доходів друкованих ЗМІ в Україні: передплата, реклама, роздрібний продаж

4. Видання газет в Україні за мовами 2020, 2021 та 2023 роки (Книжкова палата України)

5. Лідери серед друкованих медіа за передплатою на 01.01.2020, 01.01.2022, 01.01.2023

6. Реклама в друкованих медіа у 2019 та 2023 роках - порівняння

ТОП 5 журналів України за доходами від реклами у 2019 та 2023 роках
ТОП 10 галузей, які рекламувались в журналах у 2019 та 2023 роках
ТОП 20 рекламодавців у журналах 2023 р
ТОП 10 газет у 2019 році та ТОП 11 газет за доходами від реклами у 2023 р
ТОП 10 галузей які рекламувались в газетах у 2019 р та 2023 роках

7. Структура доходів і витрат друкованих ЗМІ

8. Газетний папір в Україні: Динаміка, Вартість, тренди

9. Друкарні: лідери з друку газет в Україні у 2022-2024 роках (з питань безпеки відсутня назва друкарень)

10. Висновки

11. Пропозиції щодо підтримки друкованих медіа в України та обсяг донорського фінансування на 2025 рік

12. Прогноз на 2025 рік

Вплив війни Росії в Україні на друковані медіа в Україні

Додаток 1. Вплив війни на друковані медіа в Україні 2014 – 2024

Додаток 2. Вплив на друковані медіа України національного поштового оператора АТ Укрпошта

Додаток 3. Які існують дослідження про джерела отримання інформації та довіру медіа в Україні. Чим можуть відрізняються дослідження.

3.1. Дослідження про джерела отримання інформації та довіру медіа в Україні (ГО ОПОРА)

3.2. Дослідження про медіаспоживання

3.3. Споживання інформації на прифронтових територіях

3.4. Дослідження про користувачів електронних послуг (використання інтернету в Україні)

3.5. Дослідження по медіаграмотності (використання інтернету 60+)

Додаток 4. Чому локальні сайти в Україні не можуть отримати дохід від передплатників

Додаток 5. Методологія досліджень та джерела інформації

· Кількість видань

· Наклади по передплаті

· Дохід від передплати друкованих медіа

· Лідери по рекламі серед національних та локальних медіа

· Кількість місць збуту

· Дохід від збуту друкованих медіа

Додаток 6: Інші результати досягнуті завдяки дослідженням

- Джерела інформації

- Подяка за допомогу в дослідженнях

Дозволяється відтворення уривків публікації за умови некомерційного використання, збереження цілісності тексту, контексту та надання повної інформації, яка не повинна жодним чином вводити читача в оману щодо характеру, обсягу чи змісту тексту. Необхідно обов’язково зазначати джерело тексту: «©Ukrainian Media Fund, German Marshall Fund of the United States, 2024». Усі інші запити щодо відтворення або перекладу цієї публікації або будь- якої її частини повинні адресуватися автору досліджень: Сергію Чернявському, e-mail: orientirs@gmail.com

Вступ

Український ринок друкованих медіа (преси) був закритим до середини 2000-х років. Щорічні звіти для Всесвітньої асоціації газет (WAN) «World Press Trends» про ринок преси надавалися фахівцями Українського медіа холдингу (УМХ).

Відкритих/публічних та перевірених експертами даних та аналітики по всьому ринку майже не було.

Були відсутні дані:

· кількості друкованих медіа в Україні,

· доходи від передплати газет та журналів,

· доходи від роздрібних продажів та загальної структури доходів преси тощо.

З 2008 року звіти від України для щорічної збірки WAN, а пізніше для WAN/IFRA почала робити Українська асоціація видавців періодичної преси (УАВПП). Одним із автором та розробником методології щорічного звіту був автор цього звіту.

Після зміни формату звіту WAN/IFRA, з 2020 року, автор для власної аналітики збирав інформацію по основних параметрах ринку преси в Україні. Більшість даних, представлених у звіті, друкується вперше.

Визначення термінів

· Друковані медіа – медіа, що поширюють інформації у текстовій чи візуальній формі на друкованих носіях, однотипно оформлене, виходить у світ через певні проміжки часу упродовж року - у міру настання відповідного періоду або накопичення матеріалу (Закон Україні «Про медіа» ст.1 пункт 9). Після вступу цього закону в дію ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» втратив чинність.

· Газета або журнал – при подачі документів на реєстрацію видавець самостійно обирає, до якого з видів друкованого медіа належить його видання (газета, журнал, науковий збірник, бюлетень, альманах тощо).

· Друковані медіа у дослідженні - це газети та журнали (видання) згідно з реєстрацією, які можуть належати до одного або декількох видів територіального розповсюдження:
Національні друковані медіа - розповсюдження по всій Україні
Регіональні друковані медіа - розповсюдження по кількох регіонах/областях України
Обласні друковані медіа - розповсюдження в межах однієї області
Міські та районні друковані медіа - розповсюдження в одному районі або в місті

· Дані Desk research (кабінетні дослідження) – дані, отримані за результатами досліджень автора звіту

1. Кількість друкованих медіа в Україні на 01.01.2008, 01.01.2020, 01.01.2022 та на 01.01.2024

З 1991 до 2023 роки в Україні було зареєстровано понад 45 тисяч найменувань газет та журналів. Це пов'язано з тим, що кілька разів змінювалися державні органи, які були реєстраторами газет та журналів. Фактично була відсутня процедура закриття друкованого медіа, крім добровільного закриття засновником.

На початку 2008 року було зареєстровано понад 30 тис. найменувань газет та журналів. Згідно з дослідженнями у 2008 році виходило близько 4,2 тис. найменувань газет і журналів. Без урахуваннякорпоративних видань та видань вищих навчальних закладів.

Ринок друкованих медіа був надто "перегрітий" за кількістю газет та журналів у порівнянні з ринком друкованих медіа в країнах ЄС.

З 2008 року до 2024 року з 4,2 тис. більше 3 тисяч друкованих медіа в Україні припинили видаватися.

Функцію реєстрації друкованих медіа в Україні виконує державний орган - Національна рада з питань телебачення та радіомовлення.

На 01.08.2024 року Національною радою з питань телебачення та радіомовлення (далі Нацрада), згідно із Законом України «Про медіа», було зареєстровано:

газет - 1361

журналів – 1519

інших друкованих медіа – 637

Загальна кількість – 3157 суб’єктів у сфері друкованих медіа.

Це найбільша кількість зареєстрованих та існуючих суб’єктів у сфері медіа серед усіх видів медіа в Україні (аудіовізуальні медіа, онлайн медіа та інші) згідно із Законом України «Про медіа».

Процес реєстрації та перереєстрації видань, що вже були на ринку, проходив згідно із новим Законом України «Про медіа», який набув чинності у 2023 році.

На 01.01.2024 року в Україні видавалося 1174 друкованих медіа, без урахування корпоративних видань та видань вищих навчальних закладів.

Дані: Desk research

Після вторгнення у 2022 році до початку 2024 року з понад двох тисяч друкованих медіа з різних причин не відновили вихід понад 400 найменувань газет та журналів - понад 100 найменувань журналів та понад 300 найменувань газет. Враховуючи 349 видання які України втратила через окупацію Донецької, Луганської області та анексію Автономної республіки Крим, загальна кількість понад 750 газет та журналів, після початку війни у 2014 році.

Дані: Desk research

Відмінність більш ніж у два рази зареєстрованих друкованих медіа Нацрадою та кількістю друкованих медіа у дослідженні пов’язана з декількома причинами:

· В 1174 друкованих медіа не входять корпоративні видання та видання вищих навчальних закладів.

· Понад сто видавців мають декілька свідоцтв про реєстрацію на одну газету.

Це потрібно для включення в місцеві каталоги передплати для Укрпошти як місцеве видання. Наприклад, видавець газети «Експрес» може мати вісім свідоцтв реєстрації на газету з одним контентом: Експрес Львів, Експрес Закарпаття, Експрес Хмельницький, Експрес Тернопіль, Експрес Рівненщина, Експрес Івано-Франківськ, Експрес Волинська область та Експрес. А газета «Порадник господаря» має дев’ять свідоцтв про реєстрацію: Порадник господаря + Порадник господаря (Львів, Волинь, Закарпаття, Івано-Франківськ, Рівне, Тернопіль, Хмельницький, Чернівці)

· Видавці зареєстрували безкоштовно видання, які припинили виходити раніше, і поки не планують виходити. До 31.03.2024 була безкоштовна перереєстрація для видавців, які мали друковані медіа, що діяли на підставі отриманих у Міністерстві юстиції свідоцтв про реєстрацію.

· Видавці зареєстрували, щоб мати посвідчення журналіста та дозвіл на отримання зброї

· Інші, незначні варіанти

Кількість газет в Україні

Дані: Desk research

Кількість журналів в Україні

Дані: Desk research

Остання колонка, скільки залишилося в 2024 році місцевих/локальних видань у відсотках, в порівнянні до вторгнення росії у 2022 році. У порівняні з 2022 роком загальна кількість місцевих видань зменшилась майже удвічі - на 45,45%

Найбільше постраждали десять областей: Луганська область - не залишилось місцевих видань, Донецьката Херсонська області – залишилось менше 8 % місцевих видань, Запорізька область - залишилось менше 10 % місцевих видань.

У Харківській, Миколаївській та Одеській областях залишилося менше 40 % місцевих видань.

У Дніпропетровській, Київській та Івано-Франківській областях залишилося менше 50 % місцевих видань.

Зменшення кількості місцевих медіа в Івано-Франківській області може свідчити про незадовільну роботу Укрпошти.

Дані: Desk research

Щоденні газети в Україні

Щоденні газети- газети, що виходять не менше чотирьох разів на тиждень

Дані: Desk research

У 2020 році в Україні виходили п’ять щоденних газет

Дані: Desk research

Наприкінці 2022 року в Україні не залишилося щоденних газет, окрім двох щоденних газет, що фінансувалися з державного бюджету України. Це «Урядовий кур’єр» та «Голос України».

З першого квітня 2024 року «Урядовий кур’єр» став офіційним виданням Кабінету Міністрів України, а «Голос України» офіційним виданням Верховної Ради України. Тож станом на 01.04.2024 в Україні припинили існування щоденні газети.

Водночас в державному бюджеті України на 2024 рік залишилося фінансування на рівні 50 млн грн для цих видань. Фінансова підтримка газети "Урядовий кур'єр"- 50,328 млн грн. Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети "Голос України" – 198,299 млн грн.

2. Формування структури доходів друкованих медіа в Україні: реклама, передплата, роздрібний продаж у 2020, 2022, 2024 роках

Дані: Desk research

· Реклама – згідно з даними Всеукраїнської рекламної коаліції. Найбільший відсоток надходжень від реклами припадає на національні журнали з ТОП-5 по рекламі. На долю регіональних газет припадає менше 15%від загального обсягу реклами

· Дохід від роздрібної торгівлі друкованими медіа враховує продажі у супермаркетах, стаціонарних відділеннях Укрпошти та в інших місцях продажу преси. Без кількості повернення/списання та торговельну націнку реалізатора друкованого медіа.

· Дохід від передплати згідно з вартістю видавця без урахування доходу від доставки Укрпошти

Дані: Desk research

У 2019 році проходили вибори Президента України та депутатів Верховної Ради України. Тому відбулося збільшення політичної реклами за рахунок політичних партій. Тож у 2019 році зросли частки доходів від реклами.

У 2022 році після вторгнення росії в Україну різко впали доходи від реклами і тому зросли частки передплати та роздрібної торгівлі пресою.

Прогноз на 2024 рік, побудований з урахуванням зростання рекламних доходів в національній пресі, в журналах та у спеціалізованих виданнях. Всього очікується зростання обсягів реклами у пресі в 2024 році на 5%.

Але для більшості регіональних газет зростання доходів від реклами може і не статися.

Падіння доходів від передплати видавців газет обумовлене скороченням переплати та значним збільшенням вартості послуг Укрпошти. Щоб не втратити передплатників, частина видавців вимушені збільшили вартість передплати тільки на відсоток зростанням витрат на друк та папір.

Варто відзначити, що дохід Укрпошти становить понад 50% від вартості видання по передплаті.

3. Причини падіння доходів друкованих засобів масової інформації в Україні: реклама, передплата та роздрібний продаж

Згідно з даними Всеукраїнської рекламної коаліції.

Причини падіння доходів від реклами

· Повномасштабне вторгнення росії на територію України 24 лютого 2022 року.

· Скорочення малого та середнього бізнесу у зв’язку з виїздом за кордон.

· Відсутність сертифікації накладу - підтвердження відповідності друку накладу та реалізації накладу видання за передплатою та вроздріб. Як наслідок, неефективність для рекламодавців частини рекламних кампаній. Сертифікацію накладів було припинено у 2006 році та планувалося відновити у 2009 році, але цього не відбулося.

· Великі ресурсні витрати клієнтів та рекламних агентств при розміщенні реклами в регіональній пресі. За меншої вартості контакту з цільовою аудиторією (СРТ), ніж в інших медіа, обсяг праці на розміщення реклами більший.

Приклад: при розміщенні реклами у 25 регіональних газетах потрібно було:

o Адаптувати рекламний макет під різні модульні сітки в регіональних газетах

o Отримати рахунки від 25 різних редакцій

o Сплатити рахунки від 25 різних редакцій

o Отримати звіт про розміщення – екземпляр газети з рекламою клієнта від 25 різних редакцій

o Надіслати акти виконаних робіт до 25 різних редакцій

o Отримати акти виконаних робіт від 25 різних редакцій

· Слабкий піар галузі серед рекламодавців та відсутність кампаній щодо просування преси, як ефективного рекламоносія;

· Перерозподіл рекламних бюджетів у бік інтернет-змі та телеграм каналів: у т.ч. через те, що виросло покоління рекламодавців, які вже не читають газети

· Відсутність законодавчої бази реклами в інтернеті. Так, зараз в онлайн-змі та телеграм каналах рекламуються в тому числі й алкогольні бренди та гемблінг (реклама казино та азартних ігор)

Причини падіння доходів від передплати

Єдиний національний поштовий оператор доставки друкованих ЗМІ за передплатою (Укрпошта) системно знижував якість доставки преси в період з 2017 по 2024 роки.

· Збільшення термінів доставки щоденних та щотижневих газет. Це призвело до того, що в Україні припинили видаватися приватні щоденні газети.

· Скорочення кількості поштових відділень, де можна передплатити газету:

- У 2023 року, відповідно до звіту Укрпошти, кількість стаціонарних поштових відділень становила 4,698 тис. одиниць

- У 2018 році кількість стаціонарних поштових відділень становила 10,475 тис. одиниць

· У 2018 році більшість відділень працювали повний робочий тиждень з одним вихідним, зараз же більшість відділень у сільській місцевості працюють 1-2 дні на тиждень.

· Недотримання графіків доставки пересувними поштовими відділеннями.

· Скорочення кількості листонош та операторів поштового зв’язку майже на 75% за сім років:

В 2017 році кількість листонош згідно із звітами Укрпошти була 31,2 тис. На перший квартал 2024 року - 7974 листоноші.

· Відсутність штрафних санкцій в договорах з видавцями за несвоєчасну доставку Укрпоштою видань до поштової адреси передплатника

· Скорочення кількості людей, які звикли передплачувати газети та журнали. Це пов’язано з еміграцією за кордон у 2022 році через повномасштабне вторгнення росії на територію України.

· Збільшення користувачів інтернету в аудиторії 60+

· Падіння доходів аудиторії (переважно пенсіонерів), яка звикла читати пресу

· Зростання передплатної вартості газет та журналів через збільшення Укрпоштою тарифів з доставки друкованих медіа та вартості оформлення передплати для читача. З 2018 року зростання тарифів Укрпошти для передплатників друкованих медіа відбувалося значно вище, порівняно зі зростанням мінімальної заробітної плати та вартістю паливно-мастильних матеріалів. При цьому зростання вартості доставки видання стало вищим, ніж вартість виробництва самого видання

· Розбиті або відсутні поштові скриньки у передплатників

· Відсутність знижок від Укрпошти на оформлення передплати через редакцію, так звана редакційна передплата

· Відсутність знижок на оформлення передплати на сайті Укрпошти

· Укрпошта припинила приймати пільгову передплату для пенсіонерів та учасників бойових дій, скасувавши пільгові індекси на передплату для газет та журналів у передплатному каталозі та на сайті

Причини падіння доходів від роздрібного продажу

· Скорочення кількості місць продажу преси:

Порівняно з 2010 роком майже на 70% скоротилася кількість місць продажу преси

Якщо у 2010 році разом із супермаркетами було від 6,5 до 7 тисяч місць продажу преси, то зараз менше 2 тисяч (без урахування стаціонарних відділень Укрпошти та супермаркетів).

Кіоски та місця на вулицях, де раніше продавалася преса, викуповують фірми, що реалізують тютюнові вироби.

Приклад: У 2019 році колишня кіоскова мережа «СВ пошта» (м. Дніпро) припинила торгівлю пресою та залишила лише тютюнові вироби. У Києві із майже 1000 місць продажу преси залишилося менше 350.

· Збільшення торгової націнки на газети та журнали впливає на вартість газети у мережі продажів . Якщо у 2010 році націнка була від 40 до 60%, то зараз понад 100%.

· Зменшення торгівлі місцевою та національною пресою в найбільших мережах супермаркетів.

· Скорочення читацької аудиторії, яка звикла читати газети, через демографічну ситуацію

· Скорочення кількості робочих днів поштовими відділеннями, що зменшує тривалість продажу преси.

· Скорочення стаціонарних поштових відділень Укрпошти, які реалізовували пресу

без урахування супермаркетів та відділень Укрпошти

4. Видання газет та журналів в Україні за мовами (дані Книжкової палата України)

Друковані медіа в Україні видаються (виходять) державною мовою, а також іншими мовами в порядку, визначеному Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (ЗУ «Про медіа» ст.41)

В Україні було кілька етапів переходів видань на державну мову.

Найбільший сегмент який знизив кількість продажів, були кросворди російською мовою, по даним джерел продажи впали більше ніж 50 відсотків. Це було пов’язано з тим, що частина пенсіонерів на Сході та Півдні України мали звичку до такого контенту.

Видавці спробували зробити обкладинку кросвордів для супермаркетів на українській мові, але після декількох перевірок та скарг, відмовилися від такої практики при роздрібних продажах у супермаркетах. Також для видавцям надали слушні поради під час круглого столу від Української асоціації медіабізнесу (УАМБ) якій відбувся у серпні 2021 року

У 2008 році був закрити журнал «Новинар» з якісним контентом на українській мові, в який видавцем було інвестовано 2 млн.доларів. Видавець, Джеж Санден в інтерв’ю повідомив що це було пов’язано з низьким попитом на видання. Це нагадує минуле життя, адже зараз з такою якістю контенту журнал мав би успіх.

У 2024 році, видавці відмітили що перехід локальних видань на державну мову не призвів до падіння накладів локальних газет на Сході і Півдні України.

Випуск газет мовами народів світу

За даними Книжкової палати України

Випуск журналів за мовами

За даними Книжкової палати України

Різна кількість журналів у цих дослідженнях та даних Книжкової палати обумовлена тим, що у Книжковій палаті враховані корпоративні журнали та журнали вищих навчальних закладів. У 2025 році кількість буде навпаки менша тому що частина видавців перестали надсилати обов’язковий примірник до трьох державних бібліотек. Ці примірники мають надсилатися згідно Закону України «Про обов’язковий примірник».

5. Лідери серед друкованих медіа за передплатою на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2024

*Видавець надав інформацію про наклад з передплати, але на запит не надав інших документів, які підтверджують наклад

Кольором виділені газети, по яких інформація по передплаті отримана з власних джерел автора звіту, не для публікації.

Інформація по лідерах в передплаті серед журналів відсутня. АТ Укрпошта не відповіла на запит Національної спілки журналістів України у червні 2024 року.

Слід відзначити, що є газети, завдяки яким Укрпошта виконує внутрішній план по передплаті, тому що передплатна вартість цих видань становить ту ж саму вартість, що і послуги з доставки або навітть трохи більше. Це важко зрозуміти для західної преси, але в Україні такі видання існують. Прибуток видавців таких видань по передплаті відсутній, або отримується не від передплати, а іншими засобами.

Разовий наклад таких газет становить близько 700 тис. примірників. Це понад 35 відсотків від разового накладу друкованих медіа в Україні в 2024 році. Окремо відмітим що чотири з п’яти видань мають корисний контент, але низькою вартістю передплати вони впливають на ринок не дуже гарно.

Назва у каталозі по передплаті

Дані: Desk research

Існують газети, які роблять редакційну передплату за рахунок коштів міського бюджету через комунальні підприємства, засновником яких є міська влада, або спонсорів

Дані: Desk research

Газета партії «Слуга народу» розповсюджується безкоштовно по регіонах України і може мати разовий наклад понад 2 млн примірників. В середньому це 80 тис. примірників на одну область, раз на місяць або на три місяці.

6. Реклама в друкованих медіа у 2019 та 2023 роках

У 2020 році компанія «Комунікаційний альянс» припинила моніторинг обсягів реклами у друкованих медіа, оскільки видавництва та рекламні агенції відмовилися фінансувати моніторинг реклами в газетах та журналах. Тож з 2020 по 2023 рік включно ринок доходів з реклами друкованих медіа в Україні складався на підставі опитування експертів Української асоціації медіабізнесу (УАМБ).

Також у 2020 році дослідження друкованих медіа з аудиторії припинила робити дослідницька компанія Kantar TNS Україна. Це було пов'язане зі скороченням кількості друкованих медіа та скороченням витрат на дослідження ринку преси від рекламних агенцій України.

Лідери серед журналів за обсягами реклами у 2019 та 2023 роках

В журналах Vogue Ukraine Editor та ELLE Ukraine змінилися видавці в Україні після 2019 року. В Forbes Ukraineтакож змінився видавець в Україні і журнал не виходив в країні з весни 2017 до червня 2020 року. Більшість журналів-лідерів по обсягу реклами у 2019 році припинили виходити зовсім або припинили виходити у друкованому варіанті. Тільки 8 журналів з топ 10 журналів у 2019 році видавалися в Україні згідно з договором франшизи з іноземними видавництвами.

Журнал «NV» (стара назва «Новое время страны (NV)») у 2019 році був на шостому місці за обсягами реклами.

Лідери серед журналів за обсягами реклами 2019

Дані 2019 року: Комунікаційний альянс

Дані представлені без урахування секторів "ЗМІ", "соціальна реклама", "реклама та маркетинг", а також реклами видавничих будинків та їх власних видань. На підставі офіційних прайсів видавничих будинків без урахування клієнтських знижок за типом об'ємних і т.п.

Назва видань - російська, у 2019 році такі були назви видань.

Лідери серед журналів за обсягами реклами 2023

Дані 2023 року: Desk research та згідно з опитуваннями рекламних агенцій

З топ п"ять журналів, три видання видаються в Україні згідно з договором франшизи з іноземними видавництвами.

Лідери серед галузей за обсягами реклами у 2019 та 2023 роках серед журналів

Дані 2019 року: Комунікаційний альянс

Дані представлені без урахування секторів "соціальна реклама", "реклама та маркетинг", а також реклами видавничих будинків та їх власних видань. На підставі офіційних прайсів видавничих будинків без урахування клієнтських знижок за типом об'ємних і т.п.

Дані 2023 року: Desk research

У 2023 році соціальна реклама банків, підприємств та компаній займає більшість рекламних доходів для журналів. Більшість рекламних статей у журналах, (позначені як реклама або іншим маркуванням), розповідають про допомогу Збройним Силам України, вимушено переміщеним особам та проєктам по відновленню або про допомогу громадянам України під час війни.

ТОП 20 рекламодавців у журналах 2023 р

Дані 2023 року: Desk research

Лідери серед газет за обсягами реклами у 2019 та 2023 роках

Всі 10 газет лідерів за обсягами реклами 2019 року у 2023 року вже не видаються. Серед топ 10 газет, у 2019 році, три газети - щоденні.

Дані 2019 року: Комунікаційний альянс. Назва видань – російська, адже у 2019 році такі були найменування видань

Дані 2023 року: Desk research

Дані представлені без урахування податків, а також секторів "ЗМІ", "реклама та маркетинг", «Політична реклама», «Оголошення міської влади та оголошення про екологію». Згідно з моніторингом газет, що виконують Закон України «Про обов’язковий примірник»

Лідери серед галузей, які рекламувались в газетах у 2019 та 2023 роках

Дані 2019 року: Комунікаційний альянс

Рекламний бюджет телевізійних каналів у регіональній пресі становив у 2019 році близько 2 мільйонів гривень. Вся кампанія була спрямована на інформування населення про платний супутниковий зв'язок. У січні 2020 року канали «Великої четвірки» закодували свої трансляції.

ТОП 10 серед галузей які рекламувались в газетах у 2023 році

Дані 2023 року: Desk research

Дані представлені без урахування податків, а також секторів "ЗМІ", "реклама та маркетинг", «Політична реклама», «Оголошення міської влади та оголошення про екологію»», реклами видавничих будинків та їх власних видань. На підставі прайсів видавничих будинків без урахування клієнтських знижок за типом об'ємних і т.п.

Політична реклама у 2023 році була серед топ 5 галузей за обсягами реклами у газетах. Згідно із Законом України «Про вибори Президента України» вибори мали відбутися у 2024 році. Також вибори депутатів Верховної Ради України мали відбутися згідно з різними розрахунками або у 2023, або у 2024 році. З цієї причини у 2023 була велика кількість політичної реклами у місцевих/локальних газетах.

Але вибори Президента та депутатів Верховної Ради України через військовий стан в Україні були перенесені на невизначений термін.

Лідери серед галузей серед національних рекламних кампаній в газетах за даними рекламної агенції PPN UKRAINE/ППН Україна

Лідери серед галузей, які рекламувались в газетах у 2023 році за даними Асоціації незалежних регіональних видавців України (АНРВУ)

7. Структура доходів і витрат друкованих ЗМІ

Серед видавців є розуміння: якщо витрати на фонд оплати праці вищі за вартість друку газети (з урахуванням вартості паперу), то видання можна закривати.

Тому в частині районних газет працюють по одному - два робітники, які отримують мінімальну заробітну плату або працюють безкоштовно, тому що вже пішли на пенсію.

Оптимальна структура розподілу витрат у друкованому ЗМІ

Дані 2023 року: Desk research

Ідеальна структура розподілу доходів для преси

Дані 2023 року: Desk research

У 2023 році структура доходів у друкованому ЗМІ (місцева газета з лідерів видань по передплаті)

Доходи місцева газета

Дані 2023 року: Desk research

У 2023 році структура доходів у друкованому ЗМІ (національна газета з лідерів видань по передплаті)

Доходи національна газета

Дані 2023 року: Desk research

Але «Газета для жінок» є виключенням зі структури розподілу доходів. Лідер серед газет по передплаті - не має доходів від реклами, бо не розміщує її на сторінках видання

8. Газетний папір в Україні

У 2012 році власник ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" (Жидачів, Львівська обл.) ухвалив рішення зупинити виробництво газетного паперу (комбінат забезпечував до 30% потреб України). Тому з 2013 року понад 90 відсотків газетного паперу імпортували з Росії та понад 8 відсотків з Республіки Білорусь.

Розподіл імпорту газетного паперу на грудень 2019 року

Дані: РТ Group

У 2022 та 2023 роках газетний папір замість Росії купувався у Словенії, Німеччині, Швейцарії, Польщі та Фінляндії. Фактично за три місяці з друку та залежності від газетного паперу з Росії преса в Україні перейшла на друк з паперу європейських комбінатів-виробників.

Якщо у перші три квартали 2022 року вартість паперу від європейських виробників сягала до 1,5 тис.у.о за тонну, то у четвертому кварталі 2022 року вартість зменшилася до 950-980 у.о. за тонну.

Також завдяки допомоги міжнародних фондів та організацій друковані медіа в Україні отримали понад 200 тонн газетного паперу за 2022 та 2023 роки.

Дані: РТ Group до 2021 року. Дані з 2021 року: Desk research.

Вказана вартість на умовах франко склад заводу до сплати податків та інших платежів.

Чому разові тиражі по передплаті та кількість видань не співпадають пропорційно зі зменшенням закупівлі газетного паперу в Україні?

1. Припинили випуск всі щоденні газети

2. Зменшилась кількість виходів газет. Наприклад: замість двох виходів на тиждень - раз на тиждень

3. Зменшення кількості шпальт у газетах. Наприклад: замість 16 шпальт – вісім або 12 шпальт

4. Зменшився формат газетної шпальти.

9. Друкарні, які були лідерами за обсягами споживання паперу у 2023 року

Назва не вказана з питань безпеки

10. Варіанти допомоги (підтримки) друкованих ЗМІ в Україні і чому це важливо

· Законодавчо закріпити розповсюдження друкованих медіа в супермаркетах згідно з розміром супермаркету. Зараз в Україні понад 4 тис. супермаркетів, преса є лише в 1,2 тис. супермаркетів. Для цього потрібно вивчити досвід Польщі та країн ЄС.

· Реєстрація міжнародних ТМ видань, що одночасно виходять на тимчасово окупованих територіях, для заборони їх використання (7-я, Приазовський робочий)

· Компенсування витрат на підвищення вартості оформлення передплати та доставки у 2025 році. Донорами або з державного бюджету. Приблизно 1 млн 100 тис. доларів + донори отримають дані про якість доставки передплати Укрпоштою

· Закупівля газетного паперу на три місяці для щотижневих видань на 2025 рік.

При накладі 1 млн на тиждень для 12 шпальт (36 грн) = 420 тонн паперу, при вартості 900 у.о. за тонну - витрати 378 тис. доларів

· Оцифрування архівів друкованих видань, які виходять періодичністю більш як 1 раз на місяць.

+ архіви, доступні для жителів України за кордоном та в окупації

· Одночасна фінансова допомога районним та міським виданням по 1,5 тис у.о. 450 видань = 675 тис. доларів

· Допомога локальним друкованим медіа у створенні типового шаблону для контенту та верстки локального видання

· Створення фонду підтримки місцевих/локальних медіа з єдиним центром. В єдиний центр фонду, окрім керування звітністю з донорських коштів, будуть входити верстка та створення соціально важливого контенту для вимушено переміщених осіб та жителів України, які вимушено виїхали за кордон під час війни в Україні.

Тож мінімальна донорська підтримка для друкованих медіа в Україні може становити до 2,5 млн доларів на 2025 рік по напрямках, вказаним вище, окрім відцифрування архівів

Також згідно з експертним звітом ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА МІСЦЕВИХ ДРУКОВАНИХ МЕДІА: СТАНДАРТИ РАДИ ЄВРОПИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРАКТИКИ ©Рада Європи, вересень 2021 р.

Пряма цитата: «Беручи до уваги розвиток українських медіа та інші місцеві чинники, а також історію місцевих друкованих медіа у країні, найбільш доцільною моделлю державної підтримки сектора може бути або система проєктного фінансування, або фонд прямих субсидій, який буде пропонувати повну підтримку всім місцевим медіа, або поєднання обох підходів.

Сама система, яка базується на проєктах, була б доцільнішою, оскільки вона також потребувала б участі медіа, заохочуючи їх розробляти свої власні операційні та бізнес-моделі, що могли б забезпечувати як їхню фінансову стійкість, так і редакційну незалежність. В українському контексті така схема фінансування повинна забезпечуватись шляхом достатнього фінансування для покриття потреб усіх місцевих друкованих медіа, що пропонують якісний контент. Фонд повинен бути розрахований на більш тривалий період, щоб забезпечити передбачуваність і дозволити медіа здійснювати планування на більш тривалий термін.»

11. Висновки

Фінанси

З 2020 по 2024 рік кількість працівників в друкованих медіа скоротилася на 75% або на 42 тис. працівників. Дві головні причини скорочення персоналу та закриття видань: війна в Україні та якість послуг АТ Укрпошта по передплаті та роздрібному продажу.

Донорська підтримка, яку здебільшого розподіляли серед друкованих медіа три громадські організації УАМБ, НСЖУ та АНРВУ, і окремо програма від Міністерства інформаційної політики та культури України. Фінансову підтримку отримали до 200 найменувань газет та журналів. Наразі це менше 20% від загальної кількості видань. Цього замало для запобігання закриття місцевих/локальних газет в Україні.

Повний обсяг фінансової допомоги друкованим медіа від західних партнерів та з державного бюджету України за 2022 та 2023 роки невідомий.

Редакційні обов’язки в місцевих/локальних виданнях замість 5-7 працівників, як зазначено вище,виконують 1-3 працівники. Вони виконують роботи по створенню контента, верстці та розповсюдженню газети.

У дослідженнях LMF "Донорське поле підтримки медіа в Україні" розділ «Чого бракує донорам в Україні»

Повна цитата – 91 сторінка:

«Серед побажань, які висловлювали респонденти під час глибинних інтерв’ю:

1. Більше незалежних медіа, які мали б прозорі джерела фінансування, не пов’язані з олігархами.

2. Краще розбудована спроможність залучення грантового фінансування, особливо на регіональному рівні. «В команді має бути людина, яка займається лише грантовими заявками і подальшою комунікацією, а не робить цю роботу за залишковим принципом».

3. Більше активності друкованих медіа, радіостанцій і телекомпаній у грантових конкурсах, де зараз домінують онлайн-видання.

4. Більше спроможних локальних, гіперлокальних та нішевих медіа, навколо яких об’єднується спільнота».

Але вимушене скорочення працівників в локальній/місцевій газеті призвело до того, що немає кому готувати грантові заявки та звіти для донорів. Тому обсяг допомоги медіа в сфері аудіо-візуальних послуг та онлайн медіа був значно більший, ніж друкованим медіа.

Передплата:

Для переходу газет до отримання доходів від передплати потрібно робити власну мережу доставки. Також,замість мережі Укрпошти, створювати власні мережі реалізації газет у селах та містах 50 тис.-.

Але в Україні майже немає такого досвіду передплати і досвіду власних мереж у селах.

У разі відсутності змін у керівництві Укрпошти в 2025 році і відповідно зміни роботи Укрпошти з друкованими медіа в Україні у 2025 році разовий наклад впаде ще на 40% і буде становити до 1,5 млн примірників.

Реклама:

У зв’язку з затримкою допомоги від партнерів з США доходи від реклами у 2024 році можуть бути менші від прогнозованих, тож у 2025 році можливе подальше скорочення працівників у друкованих медіа та закриття видань

Тому отримання фінансової підтримки від західних донорів і з державного бюджету є головним засобом допомоги для газет в Україні.

Отримання доходу від передплатників локальних сайтів газет:

В Україні дохід від передплати читачів новин на місцевих локальних сайтах практично відсутній. Це повністю відрізняється від європейської та західної моделі роботи локальних медіа.

Головна причина безкоштовної моделі отримання новин та контенту з національних та місцевих сайтів є інвестиції олігархів та місцевих еліт в створення онлайн медіа в Україні, які надають своїм читачам безкоштовний контент. Єдиним виключенням з правил є сайт NV.ua де кількість передплатників становила понад 15 тисяч читачів на місяць. Локальні сайти та мережа 20 хвилин після лютого 2022 року вимушена була перейти від передплатної моделі до безкоштовної моделі надання контенту. Кількість передплатників на той час була від 1 до 2 тис. читачів на місяць.

Підтвердженням того, що локальні і національні сайти на мають доходів від передплати є дослідженні Media Development Foundation в період з 2020 по 2024 рік включно – п’ять років. Додаток 4

Рекомендації по дослідженням на 4 квартал 2024 року та на 2025 рік

Всі запропоновані дослідження не проводяться в Україні

1. Дослідження по медіаспоживанню друкованих ЗМІ в Україні, вік 18+, територія: Вся України

2. Дослідження по термінових потребах національних та регіональних друкованих медіа серед видавців та головних редакторів

3. Дослідження по головних загрозах для друкованих медіа у 2025 році

4. Дослідження по якості та термінах доставки друкованих медіа по передплаті

5. Дослідження по збитках газетних та журнальних друкарень та газетного паперу через російське вторгнення

Загальна вартість проведення запропонованих досліджень до 40 тис. у.о

12. Прогноз на 2025 рік

Без донорської допомоги та допомоги з державного бюджету України у 2025 році:

· Скорочення кількості газет та журналів на 20 %

· Скорочення накладу по передплаті на 25-30 %

Додаток 1. Вплив війни на друковані ЗМІ

Після анексії Автономної Республіки Крим, окупації частини Луганської та Донецької областей у 2014 роціприпинили виходити 349 видання.

Після вторгнення у 2022 році до початку 2024 року з понад двох тисяч друкованих медіа з різних причин не відновили вихід понад 400 найменувань газет та журналів. Понад 100 журналів та більше 300 найменувань, з яких 96 видань були у Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях.

Із 104 видань, які виходять на тимчасово окупованій території у Луганській, Донецькійта Херсонській областях після вторгнення росіі у 2022 році, продовжували виходити з такою ж назвою як до окупації 43 видання. Інформація з цього питання в Автономній Республіці Крим та Запорізькій області наразі опрацьовується.

Кількість видань, які припинили виходити в зв’язку з тимчасовою окупацією частини території України

Дані: Desk research

Основні дані «Дослідження потреб місцевих газет на деокупованих та прифронтових територіях», яке проводила у 2023 році

Національна спілка журналістів України. Опитано було 30 газет з 10 прифронтових територій.

· 90% газет-учасниць дослідження відновили вихід станом на час його проведення (кінець березня – початок квітня 2023)

· 60% редакцій не вистачає коштів на виплату зарплатні та сплату податків

· 40% газет не виходили менше 3 місяців

· Середня тривалість вимушеної перерви у випуску газети становить 6 місяців

· Кожне друге друковане видання зменшило періодичність виходу в 2-4 рази

· На 50% зменшили кількість шпальт у середньому в газетах, окрім однієї редакції

· У 80% редакцій зменшилася чисельність робітників

· У 25% редакції над створенням газети працює 1-2 людини

Додаток 2. Вплив на друковані медіа України національного поштового оператора АТ Укрпошта

Однією з ключових загроз для друкованих медіа в Україні, після країни агресора, є робота національного поштового оператора Укрпошта, який оформлює передплату на друковані медіа і займається доставкою газет та журналів до передплатників.

Згідно з опитуваннями головних редакторів з усіх регіонів України Національною спілкою журналістів України у 2023 та 2024 роках були означені такі ключові проблеми у поштовій доставці преси.

Одним з кількісних показників якості доставки Укрпоштою видань по передплаті є зникнення комерційних щоденних газет з 2022 року. Причому останній номер щоденної газети «Вісті» вийшов 23 лютого 2022 року. Але ця щоденна газета не мала прозорого фінансування. По одній з версій газета «Вісті» отримувала фінансування від громадянина України, який перебував на території Росії.

Ключові проблеми у поштовій доставці преси

АТ Укрпошта є монополістом на ринку передплати друкованих медіа в Україні. Так сталося з періоду оголошення Україною незалежності у 1991 році, бо Укрпошта має найбільшу в Україні мережу для торгівлі через стаціонарні поштові відділення та другу по кількості працівників після Укрзалізниці. Однак за період з 2017 по 2023 рік включно в результаті скорочення кількості листонош, операторів, працівників та стаціонарних поштових відділень Укрпошта у 2023 повністю втратила лідерські позиції за кількістю стаціонарних відділень та майже зрівнялися за кількістю працівників у порівнянні з конкурентом.

В компанії NOVA (Нова пошта) 11,4 тисячі відділень проти 5 тисяч відділень Укрпошти, не рахуючи 15 500 поштоматів у Новій пошті. За 2023 рік Нова пошта стала одним із найбільших в Україні роботодавців. У 2023 році 32 тис. співробітників.

Підвищення вартості оформлення передплати на майже 40% та вартості доставки періодичних друкованих медіа на 25% або навіть більше відсотків, яке Укрпошта планує на 2025 рік, не призведуть до зростання як у фінансовому відношенні, так і у відсотковий якості. Це призведе до падіння доходів від послуг по оформленню за передплатою та доходів від доставки друкованих медіа.

Згідно з даними з 2017 по 2023 роки АТ Укрпошта тільки один рік не підвищувала вартість на свої послуги для друкованих медіа та їх передплатників. Але кожного року дохід від цих послуг зменшувався, окрім 2018 року по оформленню передплати на 2019 рік та доставки періодичних друкованих видань у цей же рік. Це пов’язано з тим, що у 2019 році в України відбувалися вибори Президента та депутатів до Верховної Ради України.

Порівняння кількості листонош та стаціонарних поштових відділень та кількості одноразового накладу по передплаті друкованих медіа.

Дані: Звіти та презентації Укрпошта

Не можна вважати головним фактором скорочення передплати вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року, тому що до вторгнення з 2017 по 2022 рік вже відбулося падіння на 8,16 млн примірників одноразового накладу по передплаті.

Тож скорочення кількості листонош та закриття стаціонарних поштових відділень є двома головними причинами скорочення передплати.

Третя вагома причина - це відсутність матеріальної відповідальності АТ Укрпошта за недоставку, або несвоєчасну доставку передплачених газет та журналів.

Дані звітів АТ Укрпошта підтверджують опитування головних редакторів та передплатників, а також вказують на те, що підвищення вартості оформлення передплати та доставки друкованих медіа не вплине на загальну структуру доходів АТ Укрпошта, але дозволить скоротити ще більше листонош та стаціонарних поштових відділень.

Також згідно зі звітами Держаудитслужби за 2016-2018 роки доставка друкованих медіа за розподілом робочого часу була на п’ятому місці після:

1. Виплати та доставка пенсій, грошової допомоги

2. Пересилання внутрішніх простих поштових карток, листів, бандеролей (для індивідуальних відправлень)

3. Пересилання внутрішніх посилок без оголошеної цінності масою до 10 кг (для індивідуальних відправлень) + (з оголошеною вартістю) + (укрпошта стандарт 2017, прискорена пошта 2017)

4. Надання послуги "Приймання платежів" (при укладеному договорі між юридичною особою та філіалом УДППЗ)

5. Доставка друкованих медіа

Окрім цього, згідно з експертним звітом ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА МІСЦЕВИХ ДРУКОВАНИХ МЕДІА: СТАНДАРТИ РАДИ ЄВРОПИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРАКТИКИ ©Рада Європи, вересень 2021 р Сторінка 27

«Фінансові труднощі та нестабільна ситуація місцевих медіа в Україні позначилися на їхній аудиторії. За даними з місцевих джерел, за останні три роки тираж місцевих медіа зменшився в середньому на 30% (у деяких випадках – на 50%). Значною мірою це сталося через недосконалу систему розповсюдження друкованих медіа українською поштою (Укрпошта)».

Додаток 3. Дослідження, що треба знати і можна враховувати

Дослідження дають інформацію корисну для видавців в України.

На що, в першу чергу, рекомендовано звертати увагу при ознайомленні з дослідженнями по медіа.

· Кількість населення України

· Метод опитування,

· Територія досліджень

· Вік опитаних (вік респондентів)

· Період, за який споживали медіа

І ще декілька факторів мають значення, навіть як сформульоване питання до респондентів

Населення України (варіанти кількості населення України)

1. Згідно з установчими дослідженнями для телевізійної панелі Індустріального телевізійного комітету, що було проведено наприкінці 2023 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), всього неінституційного населення на підконтрольних територіях на вересень 2023 року – 28,1 млн жителів

При цьому кількість чоловіків — 13 мільйонів, жінок 15,1 мільйона. Переважають у цій структурі люди середнього (35–54) та старшого (55+) віку. У містах з населенням понад 50 тисяч, які є базою для телевізійного дослідження, проживає 13,4 мільйона людей.

У містах з населенням менше 50 тис. плюс села проживають 14,7 млн людей.

«Ця методика прозора та відкрита. Багато інших компаній проводять зважування за довоєнною статистикою. У наших умовах це найбільш достовірна статистика за наявними аудиторіями. Ми хочемо, щоб цією статистикою користувався ринок», — сказала Олена Міронова, директорка з питань досліджень ТВ аудиторії, ІТК.

Дані: КМІС

*За винятком жителів територій, які влада України тимчасово не контролювала до 24 лютого 2022 року, а також громадян, які з початком повномасштабного вторгнення Росії виїхали за кордон. Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та регіон проживання.

2. Дані Державної служби статистики станом на початок 2022р. – 41,2 млн жителів. Дані щодо чисельності населення станом на 1 січня 2022 років наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя.

3. Розподіл всього дорослого населення за макрорегіонами і типом населеного пункту визначався на основі даних Центральної виборчої комісії за результатами парламентських виборів 2019 року (за кількістю зареєстрованих виборців), стор.31 - загальна кількість виборців, які мають право голосу, становила 32 739 179 осіб (без урахування виборців, включених до списків в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі)

1. Дослідження: «Медіаспоживання українців: третій рік повномасштабної війни». Дослідження відбулося на замовлення Громадянської мережі ОПОРА. Дані з 2022 по 2024 рік включно

Метод опитування: Телефонне інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів

Населення: Інституційна кількість населення згідно з дослідженнями КМІС - 28,1 млн.

Період споживання медіа: два місяці

Вік: 18+, доросле населення України,

Територія: вся Україна*.

Кількість респондентів: 2011 інтерв’ю за вибіркою, що репрезентує доросле населення України.

*за винятком жителів територій, які влада України тимчасово не контролювала до 24 лютого 2022 року, а також громадян, які з початком повномасштабного вторгнення Росії виїхали за кордон.

Компанія дослідник: КМІС

Цитати з сайту компанії замовника дослідження

«…Онлайн-джерела інформації стабільно більш популярні у містах, а телебачення, радіо та друковані ЗМІ — у селах.

Втім жителі і міст, і сіл у 2024 році відчутно втратили довіру до всіх джерел інформації, крім інтернету без соцмережі…

…Усі вікові групи довіряють друкованим медіа найменше, але водночас рівень довіри до них зростає разом з віком: що старші люди, то більше вони вірять газетам.»

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ, ЯКІ ОПИТАНІ, ВИКОРИСТОВУВАЛИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ НОВИН ПРОТЯГОМ ОСТАННІХ ДВОХ МІСЯЦІВ. Можливі декілька варіантів відповіді: Соціальні мережі; Телебачення; Інтернет (без урахування соціальних мереж); Радіо; Друковані ЗМІ.

Дані: КМІС

ЯКИМ ДЖЕРЕЛАМ ІНФОРМАЦІЇ ДОВІРЯЮТЬ ОПИТАНІ. Можливі декілька варіантів відповіді: Соціальні мережі; Телебачення; Інтернет (без урахування соціальних мереж); Радіо; Друковані ЗМІ; Не довіряю жодному з цих джерел; Важко сказати

Довіра до інформації в друкованих ЗМІ

Дані: КМІС

Довіра, друковані ЗМІ

Дані: КМІС

Експертний висновок автора: Зростання у 2023 році у порівнянні з 2022 роком отримання інформації з друкованих ЗМІ та рівня довіри пов’язані з двома причинами

1. Після 24 лютого 2022 року протягом 3-5 місяців частина друкованих ЗМІ не виходила. Відновлення виходу друкованих ЗМІ в Україні та безкоштовне розповсюдження їх на деокупованих територіях дало зростання для друкованих ЗМІ, як джерела отримання інформації.

2. Довіра до джерела у 2022 та 2024 роках має коефіцієнт 1,5. Тож зростання отриманої інформації з друкованих ЗМІ призвело до зростання рівня довіри у кількості населення

Падіння у 2024 році отримання інформації з друкованих ЗМІ та рівня довіри пов’язані з кількома причинами:

1. Падіння тиражів по передплаті

2. Падіння накладів безкоштовного розповсюдження на деокупованих територіях через зменшення донорської та державної підтримки на друк безкоштовного накладу для деокупованих територій

3. Довіра до джерела у 2022 та 2024 роках має коефіцієнт 1,5. Тож падіння отриманої інформації з друкованих ЗМІ призвело до падіння рівня довіри у кількості населення

2. Дослідження: «Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 р». Опитування USAID-Internews щодо споживання медіа

Метод опитування: Face-to-face дослідження, опитування вдома у респондента.

Вік: 18-65

Територія: Міста 50 тис.+, особи, які виїхали за кордон, в опитуванні участь не брали.

Кількість респондентів: Репрезентативна частина у 2023 році - 1534 інтерв’ю.

Період споживання медіа: один місяць

Населення: Для забезпечення репрезентативності побудовані статистичні ваги, які привели структуру масивів у відповідність до даних Державної служби статистики за такими параметрами, як регіон, тип населеного пункту, стать, вік станом на початок 2022 р.

Компанія дослідник: InMind

3. Дослідження: «Медіа споживання на звільнених і прифронтових територіях - 2023»

Дослідження було підтримано американським народом через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Метод опитування: онлайн інтерв’ю.

Обмеження: Респонденти, які беруть участь в онлайн опитуваннях, представляють думку більш соціально активної, освіченої та технічно підготовленої частини населення.

Вік: 18+,

Кількість респондентів: 1000 жителів на звільнених і прифронтових територіях:Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганська, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей.

Період споживання медіа: – 7 днів.

Компанія дослідник: КМІС

4. Дослідження: «Думки і погляди населення України щодо державних електронних послуг» 2023 рік. Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні, у межах «Проєкту підтримки Дія», що реалізується за фінансової підтримки Швеції у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України.

Цитата: «Серед осіб віком 60+ років із низьким достатком регулярними користувачами інтернету є лише 47%. Вочевидь такий перетин чинників (старший вік × низький достаток) посилює вразливість категорії і потребує окремої уваги» - сторінка 17.

Метод опитування: Телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI).

Вік: 18+

Територія: Вся Україна

Кількість респондентів: проведено 2014 інтерв’ю

Населення: Розподіл всього дорослого населення за макрорегіонами і типом населеного пункту визначалися на основі даних Центральної виборчої комісії за результатами парламентських виборів 2019 року (за кількістю зареєстрованих виборців). Статево-вікова структура визначалися за даними Державної служби статистики на 1 січня 2021 року. Для приведення структури вибірки у відповідність до структури населення України в цілому були побудовані спеціальні статистичні ваги. Крім того, ваги враховують різну ймовірність потрапляння різних респондентів до вибірки (залежно від кількості різних мобільних номерів, які має той чи інший респондент).

Компанія дослідник: КМІС

Розділ 1.2: Користування інтернетом

5. Дослідження: «Медіаграмотність для людей старшого віку (60+)» , Український інститут медіа та комунікації 2023

Метод опитування: комп’ютерних телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів.

Кількість респондентів: 1186 респондентів

Вік: 60+

Територія: Вся Україна. Громадяни, які проживають в усіх регіонах України (крім АР Крим та окупованих територій Луганської та Донецької областей; а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року).

Компанія дослідник: КМІС

Населення, пенсіонери в дослідженні: За даними Мінсоцполітики, на початку 2023 року в Україні зареєстровано 10,68 млн пенсіонерів. Розділ 3

Цитата, сторінка 40: «34,4% чоловіків і 37,8% жінок не користуються інтернетом взагалі. Великий розрив бачимо між містом і селом у кількості людей, що не користуються інтернетом (29,6% у місті та 50,1% у селі).

Також серед аудиторії 70+ не користується інтернетом половина (50,1%) опитаних».

Цитата, сторінка 42: «Значно вищою читацька аудиторія є у сільській місцевості (19,2% проти 7,9% у місті) та на Заході країни (19,7% проти 13,5% у Центрі, 5,1% на Півдні та 5,5% на Сході).»

Додаток 4. Чому локальні сайти в Україні не можуть отримати дохід від передплатників сайті

Як вже було зауважено віще, в Україні дохід від передплати читачів новин на місцевих локальних сайтах практично відсутній. Це повністю відрізняється від європейської та західної моделі роботи локальних медіа.

Головна причина безкоштовної моделі отримання новин та контенту з національних та місцевих сайтів є інвестиції олігархів та місцевих еліт в створення онлайн медіа в Україні, які надають своїм читачам безкоштовний контент. Вони це роблять як інвестиції в вибори. Для підтвердження наведу деякі дані з досліджень Media Development Foundation регіональних сайтів

2020, Media Development Foundation (MDF): «Незалежні регіональні медіа в Україні: як рухатися вперед і планувати?»

Звіт підготовлено на основі опитування 26 медіа

«…В той час як читачів на сайтах ставало більше, ціна показів рекламних креативів на programmatic-біржах знижувалася. Іншими словами, трафік ставав дешевшим і не приносив очікуваних доходів».

«Спецпроєкти або нативна реклама також потрапили під удар, коли клієнти серед бізнесу почали просити про знижки, відстрочку платежів або відтермінування запланованих проєктів. Як результат, редактори запропонували простіші та дешевші формати нативної реклами, в тому числі, орієнтовані на малий та середній бізнес (тим самим розширюючи свою клієнтську базу).»

2021, MDF: «Незалежні регіональні медіа в Україні: ‍Зазираючі у майбутне»

Дослідження охоплює 35 незалежних регіональних медіа зі всіх регіонів України.

Відповіді респондентів щодо моделей монетизації показують, що основними джерелами фінансування для них є:

реклама та

грантові кошти.

Секретом полішенеля є те, що грантові кошти є важливою інвестицією для запуску та розвитку незалежних видань у регіонах. Втім, грантовий ринок не може і не має утримувати всі незалежні регіональні медіа.

Щоб конкурувати, мати високу якість контенту та утримувати провідних журналістів, незалежні медіа мають розвивати широку лінійку послуг та продуктів, які можуть приносити їм дохід (проведення заходів, програматік, нативна реклама, сервіси і т.д.).

Фокусування лише на одній моделі, на жаль, зараз є невиправданим ризиком. Український медіаринок підштовхує медіа до фактично побудови системи медіабізнесів, де прибуток досягається через синергію кількох різних бізнес-процесів.

2022, MDF: «Стан регіональних медіа в Україні: Воєнне видання»

Дослідження охоплює 39 респондентів

«…Попередні дослідження вказували на те, що регіональні редакції намагалися побудувати комерційну модель для забезпечення фінансової незалежності.

Проте повномасштабне вторгнення Росії фактично зупинило рекламний ринок, відповідно до редакцій тепер необхідно будувати нові моделі власного фінансування з нуля.

Проте чи не єдиним, наразі, можливим способом фінансування є залучення зовнішніх коштів – грантів. Тому переважна більшість медіаорганізацій зараз вимушено звертаються саме до цього механізму.»

2023 MDF: «Стан українських регіональних медіа у 2023 році»

Дослідження охоплює 44 організацій-респондентів станом на сьогодні працюють 548 фахівців.

39 регіональних, 5 національних, які не обмежуються адміністративними межами областей.

10 інтерв'ю з редакціями з областей, які потерпіли від окупації чи активного ведення бойових дій — Київської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської (сім областей).

Джерело фінансування: Різниця між часткою грантового фінансування до 24.02.2022 і під час досліджень складає:

У 50% медіа грантове фінансування зросло на 50–100% або більше (до 200%) — тобто редакції змогли подвоїти чи навіть потроїти свій грантовий бюджет.

У 22,2% медіа частка грантового фінансування в бюджеті організації до та після 24.02.2022 не змінилася;

В одному випадку грантове фінансування зменшилося.

…грантове фінансування фактично є основною часткою бюджетів редакцій та є основним каналом монетизації медіа.

2024 MDF: «Стан українських регіональних медіа у 2024 році»

44 редакції, 2023 року — 37. З них 20 медіа, тобто приблизно половина, присутні у двох вибірках, інші відрізняються

2024 року ключовим джерелом фінансування незалежних регіональних редакцій залишається донорська підтримка. За відсутності інших стабільних і достатніх для забезпечення редакції джерел надходжень медіа оцінюють втрату або зменшення фінансування як ключовий ризик. Деякі редакції повідомляють про ризик закриття видання чи перехід медіа у власність інших осіб у разі зменшення або втрати фінансування.

Помітно зросли річні бюджети на утримання редакцій. 2022 року медіаменеджери/-ки найчастіше називали суму 1,5 мільйона гривень на рік (розраховане значення моди).

Натомість 2023 року цей показник становить вже 2 мільйони гривень.

Відсотковий розподіл надходжень редакцій

97% редакцій назвали донорську підтримку;

59% вважають важливими доходи від продажу реклами;

14% заявили про підтримку власників;

11% зазначили, що до їхньої бізнес-моделі входить читацька підтримка;

8% редакцій мають підтримку благодійників та бізнесу.

Окремі медіа заявляли також і про інші джерела надходжень, такі як монетизація на YouTube та Facebook, офіційна співпраця з органами місцевого самоврядування, продаж контенту, продаж франшизи.

Відсотковий розподіл надходжень із цих джерел фінансування — дуже неоднорідний.

Додаток 5. Методологія досліджень та джерела інформації «Медіа ландшафт друкованих медіа в Україні - 20242

Кількість друкованих медіа (видань) - 2020 та 2022 роки: згідно з обробкою передплатних каталогів АТ Укрпошта та загальноукраїнського передплатного каталогу ДП Преса України

2024 р.: звіти представників Нацради в областях + згідно з обробкою передплатних каталогів АТ Укрпошта. + загальноукраїнський передплатний каталог АТ Укрпошта.

- Наклади по передплаті

Джерела даних:

- видавці національних друкованих медіа

- видавці місцевих друкованих медіа

- працівники та експерти у сфері друкованих медіа, які погодилися надати дані на умовах конфіденційності

- Наклади по передплаті перевірялись згідно з офіційними довідками на наклад на видавця від АТ Укрпошта.

- АТ Укрпошта не відповіла на запити Національної спілки журналістів України у 2024 році та відмовилася надати інформацію по топ 10 газет та журналів лідерам по накладах з передплати

- Згідно з обробкою передплатних каталогів місцевих видань (місцевих медіа) АТ Укрпошта

- Дохід від переплати друкованих медіа

Згідно із звітами АТ Укрпошта, обробки передплатних каталогів місцевих видань (місцевих медіа) АТ Укрпоштата аналізу договорів між видавцем та АТ Укрпошта на 2020, 2022 та 2024 рік

Лідери по рекламі серед національних та локальних медіа

Згідно з обробкою даних архіву друкованих медіа за 2023 рік у Національній бібліотеці України ім. Ярослава Мудрого та Книжковій палаті України.

Назва галузей у Desk research використана згідно з галузями 2019 року компанії Комунікаційний альянс.

Відмінність галузей між наведеними у дослідженні та наданих РА ППН Україна пояснюється різницею у термінології. Дані представлені без урахування податків, а також секторів "ЗМІ", "реклама та маркетинг", «Політична реклама», «Оголошення міської влади та оголошення про екологію». Згідно з моніторингом газет, що виконують Закон України «Про обов’язковий примірник»

- Кількість місць збуту:

- Опитування представників національних друкованих медіа

- Опитування представників роздрібних мереж збуту преси (кількість та торгівельна націнка)

- Опитування представників роздрібних мереж збуту преси у супермаркетах (кількість та торгівельна націнка)

- Дохід від збуту друкованих медіа

- Враховує три складові:

- Продаж друкованих медіа у кіосках та в інших місцях, окрім супермаркетів та стаціонарних поштових відділень

- Продаж друкованих медіа у супермаркетах

- Продаж друкованих медіа у стаціонарних поштових відділеннях АТ Укрпошта

- Дохід розраховано згідно:

- Опитування представників роздрібних мереж збуту преси (кількість та торгівельна націнка)

- Опитування представників роздрібних мереж збуту преси у супермаркетах (кількість та торгівельна націнка)

- Згідно із звітами АТ Укрпошта (кількість та торгівельна націнка)

Додаток 6: Інші результати, досягнуті завдяки дослідженням

1. Обов’язкові примірники газет та журналів України за 2023 та 2024 роки, надіслані до Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого

2. Типові порушення, які роблять друковані медіа згідно із ЗУ «Про медіа»

3. База даних локальних і національних медіа, передана до відділу обов’язкового примірника

Джерела інформації використані в дослідженні

1. Report: World Press Trends 2009 Edition

URL:https://wan-ifra.org/insight/report-world-press-trends-2009-edition/?lang=de

2. Закон України "Про медіа"

URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text

3. Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" {Закон втратив чинність на підставі Закону № 2849-IX від 13.12.2022}

URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2782-12#Text

4. Національна рада з питань телебачення та радіомовлення: Як зареєструвати суб’єкта у сфері медіа

URL:https://webportal.nrada.gov.ua/pozakonkursna-litsenziya/

5. Радіо свобода (07.05.2008): Друковане слово

URL:https://www.radiosvoboda.org/a/1115367.html

6. MMR.net (02.072008): УАІПП оцінила ринок друкованих ЗМІ

URL:https://www.radiosvoboda.org/a/1115367.html

7. Детектор медіа (25.03.2024) :Що нового передбачає закон «Про медіа» на цей рік та якими є підсумки за минулий

URL:https://detector.media/infospace/article/224576/2024-03-25-shcho-novogo-peredbachaie-zakon-pro-media-na-tsey-rik-ta-yakymy-ie-pidsumky-za-mynulyy/

8. Детектор медіа (25.03.2024): Що нового передбачає закон «Про медіа» на цей рік та якими є підсумки за минулий

URL:https://detector.media/infospace/article/224576/2024-03-25-shcho-novogo-peredbachaie-zakon-pro-media-na-tsey-rik-ta-yakymy-ie-pidsumky-za-mynulyy/

9. Закон України Про Державний бюджет України на 2024 рік

URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text

10. Всеукраїнська рекламна коаліція оголошує підсумкові об’єми рекламно-комунікаційного ринку України 2020 і робить прогноз об’ємів ринку 2021

URL:https://vrk.org.ua/news-events/2020/ad-volume-2020.html

11. Всеукраїнська рекламна коаліція оновлює свій річний прогноз розвитку рекламно-комунікаційного ринку України 2021

URL:https://vrk.org.ua/news-events/2021/updated-ad-volume-2021.html

12. Об'єм рекламно-комунікаційного ринку України 2022

URL:https://vrk.org.ua/images/AdVolume2022.pdf

13. Об'єм рекламно-комунікаційного ринку України 2023 і прогноз об'ємів ринку 2024

URL:https://vrk.org.ua/images/Market_volume_2024.pdf

14. Об'єми рекламного ринку

URL:https://vrk.org.ua/research.html

15. Дзеркало тижня (28.11.2003): Яка мені справа до вашого тиражу?

URL:https://zn.ua/SOCIUM/kakoe_mne_delo_do_vashego_tirazha.html

16. Детектор медіа (19.05.2009): Зроби аудит то…

URL:https://detector.media/rinok/article/45675/2009-05-19-audyruy-to/

17. Детектор медіа (04.06.2009):Сергій Чернявський: «У нас слабко організований піар галузі» URL:https://detector.media/rinok/article/46018/2009-06-04-sergey-chernyavskyy-u-nas-slabo-organyzovan-pyar-otrasly/

18. Cost per Thousand (CPM) Definition and Its Role in Marketing

URL:https://www.investopedia.com/terms/c/cpm.asp#:~:text=Cost%20per%20thousand%20is%20a,viewer%20engagements%20an%20advertisement%20receives.

19. АТ Укрпошта, Інформація для акціонерів та стейкхолдерів

https://www.ukrposhta.ua/ua/informatsiia-dlia-aktsioneriv-ta-steikkholderiv

20. Національна спілка журналістів України: Звіт про результати дослідження стану поштової доставки газет, 2023. Автор Віталій Голубєв

https://nsju.org/pdf/Doslidzhennia-stanu-poshtovoi-dostavky-hazet-2023.pdf

21. Інтерфакс-Україна (03.07.2024): "Укрпошта" в 1 кв. 2024 р. у 2,1 рази скоротила чистий збиток і наростила дохід на 10,1%

https://interfax.com.ua/news/economic/997766.html

22. Національна спілка журналістів України (12.07.2024) : Доставка газет очима редакторів

https://nsju.org/novini/dostavka-gazet-ochyma-redaktoriv/

23. Українська асоціація видавців періодичної преси (зараз УАМБ) (13.09.2011): «Прессі пощастило: «Укрпошта» не підвищила тарифи на передплату на 2012 рік. Але це тимчасово»

http://www.uapp.org/elections/11618.html

24. АТ Укрпошта: Розділ передплата на друковані медіа

https://peredplata.ukrposhta.ua/index.php?route=product/search&search=&type=mainindex.php?route=product/search&search=газета&type=main

25. Єкономічні ізвестія (04.08.2008). Артем Вакалюк: Видавці плетуть сітку

https://ukrrudprom.ua/digest/derfdfggrt040808.html

26. Закон України Про забезпечення функціонування української мови як державної

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text

27. Детектор медіа (01.08.2008). Джед Санден: Головна причина закриття «Новинаря» - відсутність попиту на україномовні видання

https://detector.media/withoutsection/article/39808/2008-08-01-dzhed-sanden-golovna-prychyna-zakryttya-novynarya-vidsutnist-popytu-na-ukrainomovni-vydannya/

28. Державна наукова установа "Книжкова палата України імені Івана Федорова", Друковані медіа України

http://www.ukrbook.net/zmi.html

29. Закон України "Про обов'язковий примірник документів"

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/595-14#Tex

30. РБК Україна (18.10.2021) : Свій парламент. Чи перенесуть у Зеленського дату виборів у наступну Раду

https://www.rbc.ua/rus/news/svoy-parlament-perenesut-zelenskogo-datu-1634369991.html

31. Асоціація незалежних регіональних видавців України (06.03.2024): Попри війну доходи від онлайн-реклами в регіональних медіа зросли на 62%— результати експертного опитування АНРВУ

https://airpu.org/news/popry-vijnu-dohody-vid-onlajn-reklamy-v-regionalnyh-media-zrosly-na-62-rezultaty-ekspertnogo-opytuvannya-anrvu/

32. Детектор медіа (02.03.2009). Сергій Чернявський: Важко перші 100 років

https://detector.media/rinok/article/44126/2009-03-02-trudno-pervye-100-let/

https://research.mediadevelopmentfoundation.org/2020.html

https://research.mediadevelopmentfoundation.org/2023.html

https://research.mediadevelopmentfoundation.org

37. Національна спілка журналістів України: Звіт про результати дослідження потреб місцевих газет на деокупованих та прифронтових територіях,2023 р. Автор: Віталій Голубєв

https://nsju.org/pdf/Doslidzhennia-potreb-mistsevykh-hazet-na-deokupovanykh-ta-pryfrontovykh-terytoriiakh-2023.pdf

38. © Lviv Media Forum, 2024: Донорське поле підтримки медіа в Україні: стан, можливості, потреби, проблеми, пріоритети й перспективи. Автори: Ольга Білоусенко, Отар Довженко, Анатолій Білоусенко, Ігор Балинський, Ганна Андрусевич, Анна Ласій

https://drive.google.com/file/d/1j8VREj6l4UKI-_xFrsc4LfSOt2W_RZp8/view

39. Національна спілка журналістів України (19.07.2024): Поштова доставка – серед ключових проблем діяльності друкованої преси в Україні

https://nsju.org/misczevi-media/poshtova-dostavka-sered-klyuchovyh-problem-diyalnosti-presy-z-inicziatyvy-nszhu-problemy-peredplaty-obgovoryly-pid-chas-kruglogo-stolu/

40. Національна спілка журналістів України (19.07.2024): «Потрібна державна інклюзія користувачів друкованих ЗМІ»- дослідник медіа, Віталій Голубєв

https://novaposhta.ua/o_kompanii/nova_poshta_sogodni

41. Група компаній NOVA сьогодні

https://nsju.org/misczevi-media/poshtova-dostavka-sered-klyuchovyh-problem-diyalnosti-presy-z-inicziatyvy-nszhu-problemy-peredplaty-obgovoryly-pid-chas-kruglogo-stolu/

42. ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА МІСЦЕВИХ ДРУКОВАНИХ МЕДІА: СТАНДАРТИ РАДИ ЄВРОПИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРАКТИКИ ©Рада Європи, вересень 2021 р

https://rm.coe.int/state-financial-support-to-local-print-media-council-of-europe-standar/1680a44d27

43. Статистичний щоденник України, 2022

https://stat.gov.ua/sites/default/files/2024-02/Збірник%20Статистичний%20щорічник%20України%202022%20рік.pdf

44. «Медіаспоживання українців: другий рік повномасштабної війни». Дослідження відбулося на замовлення Громадянської мережі ОПОРА. 2023

45. «Медіаспоживання українців: третій рік повномасштабної війни». Дослідження відбулося на замовлення Громадянської мережі ОПОРА. 2024

https://www.oporaua.org/viyna/doslidzhennya-mediaspozhivannya-ukrayinciv-tretiy-rik-povnomasshtabnoyi-viyni-25292

46. «Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 р». Опитування USAID-Internews щодо споживання медіа

https://internews.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/Ukrainski-media-stavlennia-ta-dovira-2023r.pdf

47. Медіа споживання на звільнених і прифронтових територіях - 2023» Дослідження було підтримано американським народом через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID)

https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1308&page=1

48. Дослідження: «Думки і погляди населення України щодо державних електронних послуг» 2023 рік. Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні, у межах «Проєкту підтримки Дія», що реалізується за фінансової підтримки Швеції у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України.

https://www.undp.org/uk/ukraine/publications/analitychnyy-zvit-dumky-i-pohlyady-naselennya-ukrayiny-shchodo-derzhavnykh-elektronnykh-posluh-u-2023-rotsi

49. Дослідження: «Медіаграмотність для людей старшого віку (60+)», Український інститут медіа та комунікації 2023

https://www.jta.com.ua/wp-content/uploads/2023/11/UMCI_MediaLiteracy_60_UA.pdf

50. Зростання рівня пенсійного забезпечення в Україні обговорили у Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/235672.html

Щиро дякую за допомогу в дослідженнях!

За довіру і рекомендації:

· Grzegorz Piechota - Міжнародна асоціації медіа новин - INMA

· Човган Олександр –Асоціація Незалежних Регіональних Видавців України (АНРВУ)

· Joanna Krawczyk - Managing Deputy Director East Head of Ukrainian Media Fund German Marshall Fund of the United Sta

За довіру та допомогу по розділу топ сегментів по рекламі:

Міроненко Наталія - Рекламна агенція «PPN Ukraine»

Родіевська Олена – Рекламна агенція «Родіевських»

За довіру та допомогу інформацією по ринку друкованих змі:

Вдовиченко Андрій - Медіакомпанія «Бурда-Україна»

Гончаренко Юрій – журнал «Зерно»

Горобець Олег – газета «20 хвилин»

Журило Станіслав – газета «Вечірні Черкаси Нова»

Згоранець Олександр – газета «Волинь»

Іщенко Віктор – газета «Селянська газета»

Іщук Сергій - газета «Сімейна газета»

Капецька Валерія – журнал «NV»

Карамушкін Леонід - газета «7Я»

Ковалев Вячеслав - газета «Гарт»

Ковальов Денис - журнал «Країна»

Корючев Олександр – газета «Публіка»

Костюк Світлана – газета «Вісник+К», «Люди і долі» і багато інших видань

Курпіль Степан – газета «Добрий господар»

Кучурка Вікторія - газета «На пенсії», газета «Пенсійна телепрограма»

Маляренко Олексій - газета «Експрес», газета «Моя сповідь віруючої людини» та інші видання

Матяш Сергій – журнал «Країна»

Народенко Сергій – газета «Вісник Ч»

Новицький Михайло – газета «Гривня», газета «Нова пенсія. Про головне!», друкарня у Херсоні

Новосядлий Богдан - газета «Сільський господар плюс»

Первозванський Сергій – газета "Молодий Буковинець"

Пригарницький Павло - газета «ЗСЖ»

Томіленко Сергій – Національна спілка журналістів України

Топор Георгій – газета «Газета для жінок»

Фоменко Валерій – газета «Я-пенсіонер»

Хотимчук Тарас – газета «Вісник+К», «Люди і долі» і багато інших видань

Чабанов Генадій – газета «На пенсії», газета «Пенсійна телепрограма»

Яцкевич Юрій – газета «Ехо»

Газета «Вільне життя»

За співпрацю:

Демченко Олена - Представник Національної ради з питань телебачення та радіомовлення у Дніпропетровській області

Мазурик Вадим - Представник Національної ради з питань телебачення та радіомовлення у Вінницькій області

За довіру та допомогу з дослідженнями:

Паніотто Володимир - Київській міжнародний інститут соціології

Грушецкий Антон - Київській міжнародний інститут соціології

Анна Добривечір

За допомогу та підтримку:

Іванов Валерій – Академія Української преси

Коваленко Андрій - Академія Української преси

Томіленко Сергій – Національна Спілка журналістів України

За довіру та допомогу інформацією розділ «Роздріб»

Миколай Дем’янчук (Львів)

Бабанський Олексій (Київ)

За довіру та допомогу інформацією розділ «Передпалата»:

Колегам які побажали залишитися невідомими

За довіру та допомогу з розділами «типографії» та «газетний папір»:

Величко Олександр - Київ

Перец Вадим - Тернопіль

Плеханов Дмитро - Запоріжжя

А також колегам які побажали залишитися невідомими

За допомогу з англійським перекладом презентації:

Пуліна Олена

Evtuh Evgenia

За довіру та підтримку:

· Академія Української преси (АУП)

· Національна спілка журналістів України (НСЖУ)

· Київській міжнародний інститут соціології (КМІС)

· Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого

· Державна наукова установа "Книжкова палата України імені Івана Федорова",

За допомогу в презентації:

Шабалев Костянтин

Медіа ландшафт друкованих медіа в Україні - 2024

Дослідження, проведене за підтримки Ukrainian Media Fund, German Marshall Fund of the United States.

Вплив війни Росії в Україні на друковані медіа в Україні (додаток 1-3)

Автор: Сергій Чернявський, медіаексперт (Україна)

orientirs@gmail.com

Медіа в Україні та світі - 2024 -2026

Джулі К. Браун: журналістка, яка змінила систему, викрила Епштейна та не отримала за це Пулітцерівську премію

Трубін та Моурінью: «Ідеальний план "Особливого" і нове протистояння із «Реалом»

АМЕРИКА: Шок та віра в диво

АФРИКА: Тріумф на іншому континенті

АЗІЯ: Дисципліна та результат

Рекомендації до тексту:

Прощавай ББ 1934-2025

Майстер хриплого блюзу та різдвяного тепла: пішов з життя...Кріс Рі

Перші шпальти про законопроект 12414

Німеччина: Der Tagesspiegel

Велика Британія: Daily Telegraph

FT

США: The Washington Post

Італія: Corriere della Sera

Бельгія: Der Standard "Посеред війни в Україні молодь піднімається"

Португалія: Diário de Coimbra "ЄС вимагає від Києва пояснень щодо суперечливого закону"

Франція: La Croix

Анна Вінтур: від «Королеви Vogue» до глобальної ікони стилю

Трамп Інавгурація 21.01.2024: перші шпальти та обкладинки

Канада - 4 перших шпальти

США - 11 перших шпальт

Ізраїль - 2 перших шпальти

Австралія? - 1 перша шпальта

Китай - 2 перших шпальти, Японія - 1 перша шпальта, Індія - 3 перших шпальти, знов Австралія - 2 перших шпальти.

Болівія, Мексика, Південна Америка - 11 перших шпальт

Бельгія - 4 перших шпальти

Хорватія - 1 перша шпальта

Франція - п"ять перших шпальт

Іспанія - 4 перших шпальти

Німеччина - 5 перших шпальт

Польша - 1 перша шпальта

Португалія - 3 перші шпальти

Нідерланди - 5 перших шпальт

Італія - 5 перших шпальт

Північна Ірландія - 3 перших шпальти

Швейцарія - 4 перших шпальти

Мексика, Панама - 7 перших шпальт

«Сила медіа», або як журнал «The New Yorker» підтримував Клінтон та Харріс, але 10 років займався просуванням Трампа

2024

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

2023

Медіа ландшафт друкованих медіа в Україні - 2024