Про вічне... ⁉️| Блог Доброслава

У чому відмінність між божевіллям та просвітленням?

2020-03-20T11:06:43.544Z

Існує величезна відмінність але також і велика подібність. Спочатку потрібно зрозуміти схожість бо без розуміння подібності, буде важко зрозуміти відмінність. І безумство, і просвітлення — за межами розуму. Просвітлення — над розумом, але обидва вони поза розумом. Тому, щодо безумця існує вислів «не в своєму розумі». Той же самий вираз може бути використано відносно просвітленої людини, вона теж не в своєму розумі. Розум працює логічно, раціонально, інтелектуально. Ні безумство, ні просвітлення не працюють інтелектуально. Вони схожі, безумство впало нижче розуму, а просвітлення піднеслося над розумом, але обидва вони ірраціональні, тому іноді на Сході божевільного сприймають за просвітленого. Такі подібні риси.

А на Заході, зрідка — це не щоденне явище, але зрідка — просвітлену людину приймали за божевільну, бо Захід розуміє тільки одне, якщо ви не в своєму розумі, то ви божевільні. У нього немає категорії для того що вище розуму, він має тільки одну категорію — нижче розуму. На Сході неправильне розуміння відбувається тому що століттями Схід знав людей які були не в своєму розумі і в той же час над розумом, отже вони подібні безумцям. Для мас Сходу це створює плутанину, це створює проблему. Вони вирішили що краще помилково прийняти божевільного за просвітленого, ніж прийняти просвітленого за божевільного, бо що ви втрачаєте прийнявши божевільного за просвітленого? Ви нічого не втрачаєте. Але помилково приймаючи просвітлену людину за божевільну ви напевне втрачаєте приголомшливу можливість. А неправильне розуміння можливе через схожість ...

Іноді у божевільного можуть бути проблиски, яких не може бути у раціональної людини, бо божевільний ступив за межі механізму розуму, звичайно не в ту сторону, через чорний хід, адже він все ж божевільний. Але навіть з чорного ходу він може отримати кілька проблисків недоступних тим хто ніколи не виходить з дому. Звичайно, йому не настільки пощастило, щоб вийти через парадні двері, це вимагає величезного зусилля. Божевілля — це хвороба. Вона трапляється з вами — вам не потрібно робити зусилля щоб стати божевільним. Це хвороба і вона виліковна.

Просвітлення трапляється через величезну усвідомленість і напружене зусилля. Просвітлення — це найбільше здоров'я. Вам потрібно уважно зрозуміти слово «здоров'я» (health). Воно не тільки фізіологічно значимо. Звичайно, фізіологічно воно значимо, але не тільки фізіологічно, в ньому є також і більш високий сенс. Здоров'я (health) означає зцілення ран (healing). Воно походить від кореня, який означає зцілення. Якщо ваша фізіологія потребує зцілення, пропонується ліки. Якщо ваша духовність потребує зцілення, пропонується медитація. Дивно, але здоров'я (health) походить від того самого кореня від якого походить слово цілісність (wholeness). Здоров'я означає що тіло цілісне, нічого не відсутнє. А від цілісності (wholeness) походить слово святий (holy), дух цілісний, ніщо не відсутнє. Аналогічно, слова медитація і медицина походять від одного кореня — те, що виліковує. Медицина лікує рани на вашому фізичному тілі, а медитація лікує рани у вашому духовному бутті, у вашій граничній суті…

Суфії називають божевільного masta, маста значить сп'янілий. І божевільний і просвітлений повинні пройти через певний стан, а саме, втратити розум, вийти з розуму. Вони повинні перетнути ту ж грань, через неправильні або правильні двері, але вони обидва перетинають одну і ту ж грань, і під час її перетину вони стають маста — п'яними. Але просвітлена людина незабаром відновлює рівновагу, тому що вона зробила зусилля щоб вийти з розуму, вона готова до того щоб вийти з розуму. Божевільна людина вийшла зі свого розуму непідготовленою. Вона не була готова. Вона просто випала з розуму — це випадковість. Просвітлення ніколи не буває випадковим ...

До того ж просвітлена людина завжди в блаженстві. Я використовую інше слово тільки для того щоб ви не заплуталися. Божевільна людина завжди щаслива. Але є можливість її вилікувати і тоді вона стане нещасною, тоді вона почне турбуватися. Вона буде турбуватися більше за вас, бо зрозуміє що була божевільною, тепер її буде турбувати божевілля. Коли вона була божевільною, її нічого не турбувало, їй було абсолютно все одно. Тепер її буде турбувати те що вона збожеволіла, і її буде турбувати те, що завтра це може статися знову, бо це вже траплялося… Просто зрозумійте суть, навіть якщо ви випадаєте з розуму ви щасливі. Саме розум заподіює вам всякого роду нещастя, страждання, ревнощі, ненависть, гнів, насильство, жадібність, і всі вони продовжують робити з вас все більший тягар для самого себе. Все починає завдавати вам біль, всім все заподіює біль. Ви навіть випадаєте з розуму — тобто падаєте нижче людського рівня, тому що це єдина відмінність між вами і тваринами… Божевільний дійсно повертається назад у світ тварин. Він випав з еволюції. Він повернув назад, він повернувся спиною до Чарльза Дарвіна. Він сказав йому, «Прощавай. Прощавай, твоя еволюція!» Він просто напросто впав назад на долюдський рівень.

Тварини не щасливі, але і не нещасні. Ви коли-небудь бачили нещасну тварину? Так, ви не побачите їх щасливими — вони не можуть бути щасливі тому що вони не знають що таке нещастя. Але коли людина падає з людського рівня на рівень нижче людського, вона стає щасливою тому що вона знає що таке нещастя. Тому вона не є в точності тією ж самою твариною, якою вона була перш ніж стала людиною. Вона — тварина зовсім іншого роду, щаслива тварина. Немає щасливих буйволів, щасливих ослів, щасливих мавп! Тварини не щасливі тому що вони не знають нещастя. Але божевільна людина просто щаслива без жодних підстав. Це служить величезним доказом того чого я вас учив, що якщо ви можете вийти з розуму — але не в результаті випадковості, не в результаті шоку — ви будете в блаженстві… Просвітлена людина не в своєму розумі, але її розум повністю у неї під контролем.

Якщо ви щось ретельно спостерігаєте ви почасти відчуваєте те що відчуває просвітлена людина — не весь досвід цілком, але присмак, як на кінчику язика. Якщо ви ретельно розглядаєте свій гнів, гнів зникає. Ви відчуваєте сильне сексуальне бажання, стежте за ним пильно і незабаром воно зникає. Якщо всього лише за допомогою спостереження, речі випаровуються, що ж сказати про людину, яка постійно підноситься над розумом, просто усвідомлює розум цілком? Тоді всі ті каліцтва від яких вам хотілося б позбавитися просто випаровуються. І запам'ятайте, все це містить енергію. Гнів це енергія, коли випаровується гнів, енергія, що залишилась, перетворюється на співчуття. Це та ж сама енергія. У результаті спостереження гнів пішов — це був вид, форма, яка навколо енергії — але енергія залишається. Тепер, енергія гніву без гніву є співчуттям. Коли зникає секс позаду залишається величезна енергія любові. Кожна потворна річ у вашому розумі зникаючи залишає позаду величезний скарб.

Просвітленій людині не потрібно нічого відкидати і не потрібно нічого тренувати. Все погане відпадає саме по собі тому що не може протистояти її усвідомленості, і все хороше розвивається саме по собі бо усвідомленість є для нього підживленням. Божевільній людині допомогти дуже легко тому що вона скуштувала дещо від «поза розумом», але їй необхідно показати правильні двері. У майбутньому наші лікарні для божевільних будуть не тільки намагатися зробити цих людей нормальними — бо це безглуздо — наші лікарні для божевільних будуть намагатися допомогти цим людям використовувати цю можливість для того щоб вийти через правильні двері. Людина, яка зійшла з розуму, прийшовши в божевільню вийде просвітленою — а не просто тим же колишнім самим собою, нещасним, страждаючим. Тому для мене безумство має величезне значення. Воно може стати дорогою до просвітління.

Автор — ОШО

Джерело матеріалу: http://ariom.ru/litera/osho/osho-42.htm

Про духовну імітацію та затишні зупинки (Частина 2)

2020-03-04T11:11:55.037Z

ПЕРША ЧАСТИНА ТУТ

Містичні переживання

Найчастіше містичні досліди сприймаються людьми як невід'ємна частина духовного шляху, тому часто стають самоціллю. Що по суті є підміною і перешкодою на шляху пробудження. Духовне пробудження — це не містичне переживання, це взагалі не який-небудь новий досвід і не змінений стан свідомості. Пробудження ніколи не збігається з уявленнями про нього. Воно подібно згадуванню себе як того, хто бачить цей сон, а не того, хто уві сні щось робить. Як того, хто існував і буде існувати завжди. Посеред всіх явищ і за їхніми межами.

Всі переживання, всі досліди, вся містика у всіх її проявах — це частина сну. Може бути в його більш тонких шарах, але все ж — це частина сну.

Сон розгортається у вигляді якоїсь драми на театральній сцені. Сцена — це територія звичного людського сприйняття. Метафізика і містика — це закулісся зовнішніх процесів, видиме, якщо звичне сприйняття змінити. А пробуджене існування — це спостереження із-за меж як сцени, так і її закулісся. І заглядати за лаштунки найчастіше немає ніякої необхідності.

Я періодично чую про те, як хтось із зустрінутих мною людей натхненно розповідає про містичні переживання, як про щось дуже значиме. І коли вони запитують мене що я про це думаю, то не бачать в моїх очах великого інтересу. Я говорю про це як про щось повсякденне і не особливо важливе. І це, звичайно, їм не подобається.

Просто мені вже складно зрозуміти чим один стан принципово краще іншого. І мені таким людям хочеться сказати, обливши холодними словами: купи якихось психотропних речовин і ти легко отримаєш цілий букет містичних переживань. Якщо ці переживання є твоєю метою, то наркотики — найшвидший спосіб добитися цього. І безліч людей в сучасній духовній тусовці так і роблять, прикриваючись високими словами.

Але якщо бути чесним з собою, то побачиш що після цих переживань твої колишні реакції залишаються на своїх місцях. А саме твої реакції у повсякденному житті — і є показник твого просування. Єдину користь, яку я можу визнати від психотропних дослідів — це трохи більше розширені уявлення про себе і світ. І це вся користь. Її можна витягти і куди більш безпечними засобами. Втім ні, не вся. Це ще й можливість побачити як ти чіпляєшся за образ духовно-просунутої людини. І знай, що прийом психотропних речовин — це завжди певний досвід, оплачений в кредит.

Якщо твоя мета пробудження, то для тебе містичні досліди, природно пережиті у міру проходження деяких етапів — це просто дорожні знаки. Вони як віхи на шляху, по яких ти можеш зрозуміти де ти знаходишся і що далі робити. Будучи водієм, ти ж ніколи не робиш дорожній знак метою своєї поїздки, не зупиняєшся біля нього, не бродиш навколо, вважаючи його чимось особливим. Ти просто їдеш далі, дізнавшись завдяки знаку, що тут тебе чекає поворот, гірка, або пішохідний перехід.

Духовні практики

Ох… з цим біда. Потрібно визнати, що з доступністю інформації до нас прийшла поверховість її сприйняття.

Всі практики і методи — це інструменти, наприклад, як лопата. Вона потрібна, щоб копати до тих пір, поки не дістанешся до води. І коли ти викопав криницю з водою, потрібно викинути лопату і, не відходячи від колодязя, пити з нього до повного насичення. Замість цього духовні шукачі беруть то одну лопату, то іншу. І копають то в одному місці, то в іншому. Іноді я запитую деяких чому вони змінюють лопати і місця? І хтось відповідає, що ця лопата йому не підходить, чи що там де він копав води немає. А я дивлюся на місцевість, на якій він працював і бачу безліч маленьких ям. І я знаю: якби він свої зусилля доклав в одному місці — колодязь був би вже викопаний. Причому не так вже й важливо де почати копати — вода є скрізь, просто копай поки в цьому не переконаєшся.

Духовна література і знання

Хороша книга — це вказівник, подібний посиланню в інтернеті. Завдання посилання — вказати і перенаправити користувача на цільову сторінку. Завдання духовної літератури — вказати на джерело погляду читача і на фактори, які його можуть відволікти.

І мені часто хочеться запитати: навіщо ти постійно перечитуєш тексти посилань? Навіщо їх цитуєш? Навіщо тобі колекції посилань? Навіщо ти читаєш коментарі до них?

Клік — це все що потрібно. Іди туди, куди вони вказують.

Всупереч загальноприйнятим уявленням, я скажу, що великої кількості знань не потрібно. Часом досить однієї щирої бесіди, або невеликого абзацу тексту, щоб сформулювати саму суть того, що тобі потрібно робити і як саме. А далі — береш лопату і копаєш.

Ашрами

Я побував у багатьох ашрамах, спілкувався з багатьма людьми, які регулярно їх відвідують. І я багато разів чув одну й ту ж історію. Вона звучить приблизно так: «Тут, в ашрамі, добре, спокійно, піднесено, а там де я живу все не так — шумно, низькі енергії і люди кругом не ті». Тому деякі з таких людей одного разу все кидають і селяться поряд з ашрамом, або прямо в ньому.

І знаєш що я думаю? Я думаю, що на цьому найчастіше шлях цієї людини закінчується. Причому швидше за все так і не розпочавшись.

Більша частина наших вузлів зав'язана в умовах того соціуму, в якому ми провели більшу частину життя. І найкращий спосіб побачити і розв'язати ці вузли — це поглянути на них прямо, не ховаючи очі. Якби ці люди щиро запитали мене яким я бачу їхній наступний крок, то я б сказав: повертайся додому; влаштуйся на роботу; досягни того, чого колись хотів, але потім здався, сховавши це бажання куди подалі; налагодь відносини з батьками, родичами, дружиною або чоловіком, друзями і співробітниками; оточи себе гідними людьми. Необов'язково щоб усі ці відносини були близькими, досить щоб вони не були деструктивними і щоб гармонійно укладалися в контекст твого життя. І от коли це трапиться, і при цьому залишиться якась тяга до чогось, що виходить за рамки навіть цієї гармонії — приїжджай в ашрам. У цьому випадку ти не будеш тікати від реальності і ти вже не будеш відчувати великий контраст між життям вдома і життям в ашрамі. Ашрам стане просто зручним рішенням практичного завдання — наприклад, для проходження інтенсивного ретріта, або перетравлення пройденого етапу.

Про наш час

Я вважаю що наш час — просто подарунок для того, хто дійсно зацікавлений у пробудженні, бо сучасний соціум такий, що достатньо жити звичайним життям в гущі суспільства, щоб деструктивні тенденції розуму постійно виходили назовні. Сучасна соціальна система цьому сприяє. І це звичайно ж важко, але і дуже ефективно. Так життя показує те, що тебе обтяжує, допомагаючи тим самим від цього звільнитися.

Тісні зв'язки, доступність інформації, інтенсивність життя, і навіть матеріалістичний вектор сучасного суспільства — все це відмінні умови для швидкого дорослішання.

Ще кілька слів

Все вищезазначене ні в якому разі не є критикою. По суті все і завжди на своїх місцях. І автор цього тексту сам наступав на багато з цих граблів. Просто іноді такий текст може стати приводом до перегляду свого курсу руху.

У такому випадку ти просто читаєш і чесно запитуєш себе — чи так це в моєму житті, чи ні? І якщо ти щиро відповіси собі на ці запитання, то повторювати виявлені дурниці буде вже складно, або зовсім неможливо. По суті все це було про те, як перестати імітувати духовність, потрапляючи в добре замасковані пастки.

І якщо ти зловив себе на цьому, то ти просто залишиш зупинку, на якій сидиш, скоректуєш подальший курс руху і підеш своїм шляхом.

Джерело матеріалу: alter-world.net

Про духовну імітацію та затишні зупинки (Частина 1)

2020-03-04T11:01:50.151Z

Майже кожного разу коли я спілкуюся з людьми, які вважають себе такими, що йдуть по духовному шляху, я бачу одні й ті ж улюблені зупинки, сидячи на яких вони уявляють свій шлях. Зупинитися легко. Настільки, що більшість духовних шукачів ще навіть не вступили на шлях, затишно влаштувавшись на зупинці під назвою «Сучасна духовність». А вже на цій зупинці є все чого душа забажає.

Ось довгий ряд просвітлених Майстрів і Гуру з ще більш довгими рядами своїх послідовників. Ось бібліотека священних писань і кращі тексти освічених представників людства. Ось група йогів в скручених позах і ось вільний килимок, який чекає тебе за помірну плату. Поруч самозабутньо мантри співають і кружляють в екстатичному танці люди з блаженними обличчями. А ось тут, скуштувавши якийсь екзотичний напій, або пожувавши чарівний гриб, можна випробувати найвищі містичні переживання. А там, неподалік, в ряд вишикувалася ціла низка ашрамів, від яких віє тишею і спокоєм. І ще звідусіль зазивають до себе, пропонуючи чайні церемонії, техніки медитації і дихання, таємниці бойових мистецтв, енергетичні комплекси, магічні прийоми, шаманські ритуали, древні артефакти і духовну атрибутику на будь-який смак… ух… всього і не перерахуєш.

Гріх тут не зупинитися — ось який великий вибір. Та й попит очевидно є. А раз попит великий і люди звідти йдуть з палаючими очима, значить справа хороша і потрібно пробувати, адже так? Правильна логіка?

Ось тому люди і застрягають на цій зупинці. Вони керуються логікою епохи споживання, в якій навіть духовність виставлена на прилавки. І ось споживачі ходять від відділу до відділу, вибираючи собі різні наряди духовно-просунутих шукачів. А потім вони показують їх один одному, як трофеї, здобуті в духовному супермаркеті.

Думаєте я проти всього перерахованого? Ні. Не проти. Справа взагалі не в тому що я перерахував. Все це двері. Як я можу бути проти дверей? Якщо ти знаєш до чого йдеш, то це те, крізь що ти іноді проходиш, йдучи до своєї мети, а якщо не знаєш, то це просто ходіння по різних пам'ятках розкрученого туристичного маршруту з духовними коментарями до нього. А духовний туризм нині явище дуже популярне.

Духовний туризм

Деякі духовні традиції порівнюють перший етап на духовному шляху з життям бджоли. По суті, це ще не сам шлях, але тільки прелюдія до нього. Бджола літає від квітки до квітки і пробує їхній пилок на смак. Так і духовний шукач знайомиться з різними підходами, релігійними напрямками, філософськими поглядами, практиками і конкретними носіями знань і станів. Мається на увазі що духовний шукач на цьому етапі принаймні теоретично розбереться з основними питаннями, зрозуміє яка мета духовного шляху, які його власні схильності і який з випробуваних напрямків йому ближче. Цей етап може тривати кілька років, і після його закінчення духовний шукач, подібно бджолі повертається у вулик, щоб переварити з'їдений пилок і почати давати мед. Повернення у вулик — це зупинка зовнішнього пошуку, припинення активного накопичення інформації і досвіду, і початок перетравлення усього, що було накопичено в минулому. Це — початок шляху.

Але що я бачу? Я бачу що ненаситні бджілки літають все життя невтомно, так і не повернувшись у вулик, так і не розпочавши процес перетравлення, і так і не розпочавши виділяти мед. Ось це і є духовний туризм.

Ціль

Дуже рідко можна зустріти людину, яка потрудилася чесно відповісти собі на питання про мету всього того, що вона робить у сфері життя, яку вважає духовною. Навіщо все це? Яка кінцева мета? Що має бути в підсумку?

У 99.9% випадків за цим питанням ховається приблизно одна і та же відповідь. Вона маскується духовними термінами і піднесеними формулюваннями, але при чесному розгляді там завжди одне і те ж. Часто люди говорять про духовне пробудження і звільнення, а мають на увазі при цьому щастя, блаженство, гармонію, екстаз, могутність, спокій, визнання, роль просвітленого вчителя і все таке в цьому роді. Якщо поглянути чесно, то все це приховані уявлення про задоволення. Задоволення, загорнуте в фантик духовності.

Взагалі-то всі уявлення про задоволення кореняться в нашому минулому досвіді, так що якщо мета — задоволення, то ти завжди будеш мати справу лише з фрагментами свого минулого в різних його комбінаціях. Часом химерних і містичних комбінаціях, але тим не менш ...

Знай, що цей світ задовольняє всі запити без винятків. Він так влаштований. І якщо становище у світі таке, що духовних шукачів мільйони, а пробуджених істот одиниці, то висновок простий: вони не хочуть пробудження, вони хочуть чогось іншого. І це інше маскується під духовність.

Майстри та Гуру

Для сучасного духовного шукача кращий Майстер — це мертвий Майстер. Я не жартую. Це факт, якщо ти дивишся на речі прямо. Живий Майстер — це загроза всім твоїм уявленням, усій твоїй хиткій конструкції его — концепціям, теоріям, висновкам і твоїй уявній особистості. Словом, всій тій брехні, якою ти закриваєшся від життя.

Тому сучасним шукачам подобаються Майстри минулого, або ті Майстри, які знаходяться на достатній відстані від них. Вони не загрожують їхній безпеці і повністю відповідають їхнім уявленням і фантазіям про духовний шлях. Таких Майстрів можна заочно любити, ними можна захоплюватися і періодично посилатися на їхні слова. Вони не вийдуть з нірвани, щоб кулаком істини заїхати в щелепу твоєї уявної персони. Адже приблизно цим займається справжній Майстер. Живий Майстер. Той, якому ти можеш задати своє важливе запитання і до якого ти можеш підійти досить близько, щоб одного разу зникнути.

Більшість з тих, хто приходить до Майстрів, щоб задати своє запитання (наприклад, на сатсангах), думають що вони прийшли за відповіддю, за рішенням озвученої проблеми. Але завдання у Майстра інше — відібрати у тебе твої запитання, залишити тебе ні з чим — незахищеним, відкритим і вразливим: без запитань і відповідей, без численних шарів з ідей і концепцій. І якщо ти це зрозумів, тоді ти незважаючи на неминучий дискомфорт будеш підходити до нього все ближче і ближче, поки одного разу не виявиш, що Майстер і ти — не відмінні.

Але сучасний шукач приходить до Майстра, щоб підтвердити свою думку і вкоренитися в ній. А якщо цього не відбувається — він йде до іншого. Адже вибір нині величезний. Обов'язково знайдеться той, хто буде ласкаво пригладжувати його піднесені уявлення про себе самого, заодно збільшуючи лави своїх прибічників.

Ходити на сатсанги і пити Майстрів з трубочки як різнокольорові соки, обговорюючи потім сподобався він тобі чи ні — це дуже дивно. І так само дивно часто ходити від одного Майстра до іншого, змішуючи ці напої як коктейлі.

Можливо, у тебе є запитання: чи обов'язковим є Майстер на шляху пробудження? На це запитання у мене є точна відповідь: так, Майстер потрібен. Але зрозумій спочатку це: істинний Майстер — це саме Життя. Воно — твій перший і останній учитель.

Джерело матеріалу: alter-world.net

ДРУГА ЧАСТИНА (ПРОДОВЖЕННЯ) ТУТ

Чи можемо ми існувати без мислення?

2020-02-28T15:16:03.571Z

Якщо є думка — вона все розділяє на Я, МИ, ТИ, БОГ, МИНУЛЕ, МАЙБУТНЄ і т.д. А якщо думки немає — немає і розділення. Тоді духовна сутність здобуває можливість побачити все, яким воно є насправді. Тобто це одне ціле, цю Єдність (Абсолют).

Але це ні в якому разі не означає, що думками не треба користуватись. Треба, адже без мислення ми не зможемо жити в цьому відносному світі, якому зараз перебуваємо.

Просто, якщо все правильно розуміти, то думки стають контрольованими, вони стають інструментом і зникає ототожнення, що «Я — це мої думки». Тільки тоді не думки керують людиною, а людина керує своїми думками.

До речі, часто можна почути твердження, що «Бог — це колективна сутність, яка складається з усіх нас». Але це твердження не зовсім точне, так як воно намагається пояснити суть Бога мовою думок. Але через думки, які постійно щось розділяють і класифікують, неможливо сприйняти цю Єдність (Абсолют). Це можна зробити тільки відкинувши їх, вірніше взявши під контроль, і переставши асоціювати себе, все навколо і самого Бога зі своїми думками та уявленнями.

Виконання бажань чи кармічна пастка?

2020-02-24T07:45:17.976Z

В останні роки появилося багато методів, які претендують на те, щоб допомогти людині у виконанні її різноманітних бажань. І за свідченнями багатьох вони є досить дієвими. Сюди, мабуть, в першу чергу можна віднести відомий фільм «Секрет» та книги Вадима Зеланда.

Та чи справді такі практики є корисними для людей? Спробуємо детальніше розглянути це питання.

Всесвіт влаштований таким чином, що найлегше виконання бажань дається людям із високим рівнем духовного розвитку. Тобто, чим більше розвинена людина, чим вищі вібрації її тонких тіл, тим менше Всесвіт протидіє її волі. І це є закономірним, оскільки така людина може правильно визначити, що їй насправді потрібно, і чи це не зашкодить власній душі або іншим людям.

Головним елементом, який сприяє виконанню бажань людей — є високий рівень свідомості. Коли у такої персони виникає бажання, спочатку воно реалізується на енергетичному рівні. Тобто в тонших світах вимальовується своєрідний каркас того, що має статися на фізичному рівні. І через деякий час бажання матеріалізується.

Що ж відбувається коли людина, яка має не достатній рівень свідомості для виконання її бажань, звертається до вищезгаданих технік?

Все просто. Завдяки візуалізації та іншим «магічним» прийомам, така персона робить вплив на енергетичний рівень. Вибудовує там каркас для матеріалізації своїх бажань. І через деякий час дійсно більшість з них може реалізуватись.

Таким чином порушується природна схема і високий рівень свідомості не є найважливішим елементом в можливості реалізувати свої бажання. Його просто замінюють певними механічними прийомами типу візуалізації та подібного. Це є таким собі способом «обдурити» Бога (Всесвіт).

Найгіршим наслідком цього всього є те, що особа, яка домоглася виконання бажань такими ось методами, сильно ризикує занапастити свою душу. Наприклад, часто може бути ситуація, коли в певної людини дуже сильна прив'язка до матеріального багатства, яка виникла внаслідок зайвої розкішності в минулих втіленнях, і поточне життя, за законами карми, ця персона повинна прожити в дещо скромніших умовах, що мало би позитивний вплив на стан її свідомості. Проте за допомогою таких ось «магічних прийомів» можна повернути собі своє багатство. І як наслідок, в свідомості людини прив'язка до матеріального буде тільки збільшуватись.

Тому такі прийоми не дають реалізуватися законам Карми, і як наслідок порушують природній механізм еволюції душі людини. В наступному втіленні такої особи залишаться ті ж самі непройдені уроки, та ще й зникне можливість знову користуватися такими «нечистими методами». Тому ці «магічні прийоми» є швидше самообманом, який веде до поганих наслідків.

Єдиним же справді дієвим способом отримати можливість реалізувати свої бажання — є постійний розвиток людини, тобто розширення своєї свідомості. І в процесі такої духовної еволюції людської душі бажання постійно міняються. Приходить розуміння, що те, без чого раніше не міг жити, насправді є другорядним і тимчасовим.

Про шкідливі звички та фізичне тіло

2020-02-19T20:14:41.511Z

Майже у кожної людини є свої шкідливі звички та залежності. Інколи вони не заважають жити і людина може не звертати на них уваги протягом всього життя. Але в багатьох випадках наступає такий момент коли стає зрозуміло, що потрібно позбутися своїх поганих звичок, тому що вони псують життя та здоров'я.

В даному випадку, йдеться в першу чергу про звички, які пов'язані з нашим фізичним тілом. Наприклад, переїдання, куріння, алкоголь, вживання наркотиків і т.д. Коли людина проявляє волю та намагається побороти ці свої слабкості, вона зустрічається з сильною протидією у вигляді «ломки».

В такому випадку може виникнути бажання призначити винним своє власне фізичне тіло, яке через свою інерцію продовжує бути залежним від цих шкідливих звичок і не бажає повністю підпорядковуватись волі людини. Та чи дійсно правильно так думати?

Згідно із розповідями тих, хто має тісний зв'язок з тонкими світами, погані звички та залежності людини залишаються в повній мірі і після того, як вона після смерті покидає своє фізичне тіло. Навіть в тонших світах курців продовжує тягнути до сигарети, алкоголіків до спиртного, наркоманів до наркотичних речовин. Але на цей раз получається халепа. Адже фізичного тіла через яке можна задовольнити ці «потреби» уже немає.

Часто це викликає великі страждання душі людини, яка потрапила в таку ситуацію. Та ще й через це така духовна сутність не може піднятися у вищі світи. Такі земні залежності тримають людину після смерті в тих тонких світах, які знаходять недалеко від земного і є не найкращим місцем для постійного перебування душі. За езотеричною термінологією мова йде про астральний світ, вірніше про нижчі його рівні, куди потрапляють душі людей, які мають сильні залежності від різних земних речей.

В кращому випадку душі такої людини приходиться вже там проявляти свою волю і терпіти незручності, які пов'язані з відсутністю можливості слідувати своїм поганим земним звичкам. І через деякий час ці залежності (тягарі) втрачають свою силу, після чого душа стає вільнішою і отримує можливість піднятися на вищі рівні тонкого світу.

В гіршому випадку, якщо ці шкідливі звички, які душа принесла із земного світу, є дуже сильними, а воля на досить низькому рівні, душа такої людини шукає можливість задовольнити свою залежність. Для цього їй доводиться «підсилятися» в тонкі тіла іншої, ще живої людини, яка має ті ж самі погані звички. І це дає можливість, хоча і в меншій мірі, отримати те відчуття задоволення, яке ця душа отримувала перебуваючи в своєму земному тілі і піддаючись своїм слабкостям. Таке підселення душі із тонших світів в тонкі тіла живої людини називається «одержимістю».

При чому подібне притягується до подібного. Душа наркомана шукає собі можливість «підселитись» у людину, яка теж зловживає наркотиками, а душа курця шукає людину, яка має саме таку залежність.

В даній публікації я би хотів звернути увагу читачів на 2 моменти:

Перший з них полягає в тому, що дуже важливо розрізняти справжні бажання вашого фізичного тіла, і те, що тільки здається його бажаннями. Тут дуже легко переплутати.

Насправді, фізичне тіло не бажає нічого, що може йому нашкодити. Йому точно не потрібні ні сигарети, ні алкоголь, ні наркотики, ні зайва їжа. І це зовсім не воно проявляє свою «впертість» під час «ломки».

В даному випадку треба говорити про астральне тіло людини. Це одне з тонких тіл людини, яке знаходиться найближче до її фізичного тіла. Це тіло емоцій, нестримних бажань, шкідливих звичок, залежностей. Саме через нього формуються і підтримуються ці всі негативні речі, які не покидають людину навіть після розділення з її фізичним тілом.

І навіть більше. Якщо людина не змогла подолати свої шкідливі звички в одному житті, то вони переносяться разом з її душею в наступне втілення. І так відбувається доти, доки людина не зможе подолати ці свої залежності і стати вільною.

Звідси випливає і другий висновок.

Якщо ми в цьому житті позбуваємося шкідливих звичок, які пов'язані з нашим фізичним тілом, то покращуємо собі не тільки поточне життя, але й наше майбутнє, оскільки не заберемо цей негатив з собою після закінчення цього земного втілення і в наступному житті вже будемо вільними.

Єдність — Є Сама Любов!

2020-02-14T12:07:32.992Z

Учень, майже завжди прив'язується до Майстра ...
Так як думає, що вони дві окремі сутності ...
Але Майстер ніколи не прив'язаний до учня ...
Він знає — їх «НЕ ДВА» від початку ...

Хіба ліва рука прив'язується до правої? ..
А може, страждає від заздрощів і ревнощів? ..
Вона навіть не претендує на те, що допомагає, коли інша потрапила в біду ...
І ніколи не вимагає нагороди, якщо раптом виручає ...
У Єдності немає місця навіть прояву любові! ..
Єдність — Є Сама Любов! ..

Джерело матеріалу: http://advaitaworld.com/blog/46929.html

Ошо про шляхи (вчення)

2020-02-14T11:58:54.167Z

Коли ви приходите і питаєте про шлях, у мене виникає думка: «Ось, прийшов черговий божевільний». Якщо я не покажу вам шлях, ви вважатимете мене недобрим, безжальним. Але якщо я покажу вам шлях, я обману вас.

Єдине, що можна зробити — це підштовхнути вас до самих себе. Так що я винаходжу шляхи, які тільки здаються шляхами, але не є ними. Вони нікуди не ведуть, бо йти, по суті, нікуди. Ви вже на місці — вам нема чого кудись йти.

Я винаходжу шляхи і методи тільки з одним наміром: щоб втомити вас, остаточно вимотати… І одного разу, не в силах продовжувати, ви просто відкинете всякий пошук. Вимотані, ви впадете на землю… втомлені — втомлені від усіх цих шляхів і методів, втомлені від самого пошуку… І тоді раптово на вас зійде найглибший спокій — спокій, який за межами всякого розуміння. І ви почнете сміятися, тому що це завжди було доступно вам. Цього не траплялося раніше тільки через вас — ви завжди тікали.

Усі шляхи ведуть кудись. Але істина вже тут. Дороги відводять вас від істини, яка завжди поруч. Жоден шлях не приведе вас до самих себе.

Ось чому я прошу вас докладати якомога більше зусиль — щоб ви швидше втомилися. Не варто зволікати. Якщо будете байдужими, будете йти так протягом багатьох і багатьох життів, повні безтілесних надій. Працюйте більше! Намагайтеся з усіх сил, намагайтеся абсолютно, тотально, і тоді одного разу ви втомитеся — втомитеся настільки, що залишите всі зусилля просто від втоми, і раптово, лежачи в знемозі на землі, ви усвідомите реальність, яка тут, з вами.

Із бесід ОШО

Джерело матеріалу:
http://advaitaworld.com/blog/46653.html

Чому людина страждає

2020-02-14T11:54:13.868Z

Ми страждаємо тільки тоді, коли віримо в думку, яка суперечить тому, що є. Коли розум наш ясний ми хочемо саме того, що є зараз. Якщо ви хочете, щоб реальність була не такою як вона є, ви можете з тим же успіхом спробувати навчити кішку гавкати. Ви можете намагатися знову і знову, але врешті-решт кішка подивиться на вас і скаже «няв». Бажати, щоб реальність була не такою, як вона є — безнадійно.

І, тим не менше, якщо ви звернете увагу, то помітите, що такі думки з'являються по десять разів на день: «люди повинні бути добрішими», «діти повинні добре себе вести», «мій чоловік (або дружина) повинен погодитися зі мною»,«я повинна бути стрункішою (красивішою, більш успішною)». Такі думки висловлюють бажання, щоб реальність була іншою. Якщо вам здається, що це звучить гнітюче, ви праві. Весь стрес, який ми відчуваємо, викликаний незгодою з тим, що є.

Байрон Кейті
«Любити те, що є»

Джерело матеріалу:
http://advaitaworld.com/blog/45943.html

Слова справжнього "Я"

2020-02-14T11:44:04.323Z

Жив колись великий японський поет на ім'я Басе. Він був дуже розумним хлопцем, і як серйозний буддист вивчив безліч сутр. На його думку, він зрозумів буддизм. Одного разу він відвідав Дзен Майстра Такуана. Вони довго говорили. Майстер що-небудь скаже, і Басе тут же докладно відповість, приводячи цитати з найглибших і найважчих сутр. Зрештою, Майстер сказав: 'Ви велика людина. Ви розумієте все. Але весь час, поки ми говорили, ви користувалися словами Будди або прославлених вчителів. Я не хочу слухати слова інших людей. Я хочу почути ваші власні слова. Слова вашого справжнього 'Я'. Ну, швидко, скажіть мені хоча б одне речення, але ваше, власне! '

Басе мовчав. Його розум заметушився: 'Що мені сказати? Мої власні слова - що це може бути?'. Пройшла хвилина, потім дві, десять. Потім Дзен Майстер сказав: "Я думав, що ви зрозуміли Буддизм. Чому ви не можете мені відповісти?" Басе почервонів. Його розум застиг. Він не міг рушити ні вліво, ні вправо, ні вперед, ні назад. Він уперся в непрохідну стіну. Потім тільки безмежна порожнеча. Раптово в монастирському саду пролунав звук. Басе повернувся до Майстра і сказав:

'Тихий ставок - жаба стрибнула - сплеск'.

Майстер голосно засміявся і сказав: 'Ну ось! Саме ці слова - слова вашого справжнього 'Я'!' Басе теж засміявся. У цей момент з ним сталося просвітлення.

~ Сунг Сан, 'посипання Будди попелом'
Джерело

P.S. Коли це читав згадалися "релігійні розумники", які на кожне запитання відповідають цитатою з Біблії при тому, що свого власного нічого не мають, ні думок, ні поглядів.