Yaroslav [Kyiv,UA]

Дослідження Карпат під наближенням. Ч2.

2023-06-18T14:33:01.870Z

Частина 1

Третій день мав бути один з найважчих. Але щоб настільки, то цього не очікував ніхто...

Спочатку планували піднятися на гору Кам'янка. Потрібно було ~500..600 метрів висоти набирати.

Після набору висоти, відкрилися надзвичайні краєвиди на всі сторони.

Спочатку шли по маршруту маркованому (зелений) а потім звернули на саму гору

Гора Кам'янка

Дорогу почав ускладнювати жереп. Але до вершини добралися відносно спокійно та швидко.

Далі необхідно було км 5 спуститися на 700...800 метрів до села Синевир по тропі, що відображена на двох різних туристичних картах, навіть на паперовій карті.

Спочатку жереп ставав все менше прочищений і все більше важко прохідний. Але поки було видно тропу, то із стиснутими зубами, але пробиралися крізь нього.

Приклад з інету тропи із жерепом

Десь після третини необхідної відстані з Кам'янки тропа почала губитися і виникала необхідність йти за напрямком тропи чи по бездоріжжю чи по тваринних тропах на схилі.

Як пройшли 2/3 даного трешового маршруту( тропу то знаходили, то ні, але вже не було жерепу), то вирішили пообідати. Думали, що далі без жерепу буде суттєво легше...

Але далі крутість схилу була 30..45% і стежка так само вже пропадала, тому потрібно було тримати баланс і спускатися крізь хащі по камінню чи просто болоту крутого схилу як гірські козли.

Даний спуск зайняв майже 6 годин, хоча при нормальні тропі максимум за 4 можна було б пройти.

Вже на підході до села помітили закритий "басейн/криницю" для збору води із гірських потічків. Вирішили набрати води, а там саламандра, спочатку подумали, що вона вмерла, але була в анабіозі і коли помітили, що вона подає ознаки життя, то спасли її.

Далі залишалося 3-4 км по дорозі і потім 5км з набором ~300м до озера Озірце(Дике озеро).

Залишки бункера при дорозі

Ще було неочікувано помітити літака в небі

Дорога до озера було на силах, які не можна пояснити з точки зору науки, якась впертість...але таки після 20:00 дійшли як зомбі до озера.

Там святкували ДН компанія місцевих, можна доїхати майже до озера на авто, якщо на вході домовитися на шлагбаумі біля дороги.

Максим впав замертво,тому з останніх сил поставив намет та почав робити вечерю, поки Макс трішки ожив.

Зв'язку в даній локації взагалі не було, тому попросив місцевих передзвонити дружині, коли вони в село повернуться, щоб нас в розшук не подавали)

Ось так і закінчився третій аДень

Озеро та місце гарне, але з ночі почався дощ, тому сильно насолодитися красою не вийшло.

На четвертий день дощ зламав плани на подальший запланований маршрут. Чекали майже до обіду із шансом, що таки закінчиться, але він все лив і лив. Тому вирішили не ризикувати по слизькому схилу лізти на хребет Пішконя і там мокнути, а піти до Синевирського перевалу і там дивитися по ситуації.

Коли піднімалися по дорозі до перевалу, то помітили перед собою групу туристів у дощовиках із пакетами з магазину. Стало цікаво хто і звідки, чи це на один день десь приїхали і прогулювалися чи щось інше. Тому сильно набрали темпу і таки догнали їх.

Інформація виявилася неочікуваною. Вони вже день йшли від Міжгір'я до перевалу, але дощ не дав далеко зайти ( по планах збиралися на озеро Синевир). Але цікаве було те, що зібралася група з 19 людей у соціальній мережі, і більшість один одного побачили та познайомилися вже в поході.

Ми вирішили стати біля них і наступного дня по погоді вирішити, що робити далі. А вони стали біля витягу бугеля "Кам'янка" на перевалі( господар даного господарства запросив і дав можливість користуватися бесідками)

Табір молоді

Наш намет

Так і закінчився четвертий день маршруту, весь день під дощем, по дорозі, але із новими знайомствами)

П'ятий день продовжився з дощем, який не зупинявся з минулої ночі, лише змінював інтенсивність. Тому вирішили спуститися до Міжгір'я, там в цивілізації переночувати і наступного дня їхати маршруткою до Мукачево. Вже збиралися йти пішки ~10км від перевалу по дорозі, та одному із компанії терміново необхідно було додому, тому вирішили разом трьох на авто під'їхати до смт.

У Міжгір'ї ми знайшли номер за 500грн з двох навпроти автовокзалу( готель Кооператор), помилися і відпочивали в сухості із залипанням в інтернеті.

Ну і на шостий день ми доїхали до Мукачево на автобусі і там чекали на потяг

Дослідження Карпат під наближенням. Ч1.

2023-06-17T16:25:24.758Z

Частина 2
Зустріч як завжди на вокзалі

Через встановлення рамок захисту тепер створюються черги на входу до вокзалу.

По дорозі в потязі освоїли нову гру Картографи

Картографи

Ще зіграли в стару гру - Вулик, хотіли легше, та пошвидше, але з міні допом(мокриця) вийшло майже 50хв баталії.

За два кроки до епічного завершення

З нами в одному вагоні їхали ще десь 2-3 чоловіка, а все решта жінки. Як виявилося організували відпочинок на 3-4 дні з пілатоса якогось у Буковель із тренінгами та відпочинком.

Приїхали в Івано-Франківськ, пішли до автовокзалу, щоб купити квитки на автобус до початку маршруту. Але як виявилося даний автобус ходить від іншої а/с, тому перебралися на тролейбусі до іншої а/с.

Автобус до Торунського перевалу був аж на 11:20, тому чекали на автовокзалі, грали в картографи. Коли приїхав наш автобус, то водій відмовився зупинятися на перевалі( великий блокпост з військовими, хоча зустріли людей, які їхали із Львову і вони вийшли на перевалі) тому вийшли у селі Вишків десь після 14:30

Спочатку орієнтовно маршрут мав бути таким, тому пішли підніматися на хребет. А по дорозі на маршрутці бачили вітряки.

Вода зі стумка

Фото квіточки

Після першого затяжного підйому влаштували собі перекус.

Сало зайшло на ура)

Рушили далі на хребет, де зустріли курча куропатки, та синіх слимаків.

По дорозі трішки дощик почався, тому тестили дощовики/пончо

Надувний килимок не заховав у рюкзак і коли пару разів знімав, то десь зачепив і роздер. Спробував латку наклеїти, через день спускати почало повільно(потрібно переклеїти латку буде).

Зупинилися в лісі майже без зв'язку, лише водафон у національному роумінгу.

Дійшли до стоянки після 19, були втомлені та голодні, тому після вечері виробилися спати. Так і закінчився перший похідний день.

Відстань та машрут

Перепали висот на першому відрізку

Другий день.

День почався з бажання Макса розпалити багаття, тому трішки страждань над мокрим гіллям і ми маємо багаття.( Розпалювач допоміг).

Вночі падав дощ, але на ранок закінчився, тому мокрі були лише ноги через вологу траву.

Після гуляння по горах то вниз то вгору і вийшли на полонину із видом на озеро Синевир.

Поспілкувалися з черговим місцевим жителем

Та пішли на сусідню полонину обідати.

Після обіду зустріли молоду сім'ю з донькою, що піднялися від озера на Краєвиди подивитися. Оскільки там було 250..300 метрів перепаду висоти до озера в одну сторону, то я полінувався навіть без рюкзака піти. Почекав на полонині, поки Макс спустився на 50 метрів по висоті до джерела по воду .

І рушили далі вгору, нам потрібно було більше 300 метрів набрати висоти за короткий відрізок, тобто було трішки круто лізти, але була нормальна тропа, тому викарабкалися і пішли далі відносно по рівному із файними краєвидами.

По дорозі помітили як із кущів вилетів фазан та заховався в інші хащі. Далі дійшли до місця стоянки ще до 18:00, тому могли гарно відпочити.

А за 50 м. нижче по схилу можна було помитися у гірській річечці.

Так і завершився другий день, коли часу ввечері було на багаття, просушити трішки взяття після ранкової вологи, зіграти в картографи та гарно відпочити.

Набори висот у другий день

Наступного дня мала бути гора Кам'янка та...

Галопом по Україні 2021(продовження) ч.3

2023-06-17T12:49:21.315Z

Мрія всіх любителів фентезі, підлітків, і не тільки - потрапити у Хоґвардс. В межах України є свій віддалено схожий на Оксфорд(там знімали Гаррі Поттера) університет. Тобто свого роду свій Хоґвардс.

Вирішили день почати із прогулянки центром міста. Точніше доїли піцу та поїхали в центр.

Почали з міської ратуші, де кожного дня о 12-00 на вершині сурмач відігрує "Марічку".

ратуша

А ще від ратуші стартує онлайн екскурсія Чернівцями за допомогою смартфонів та QR-кодів. Потрібно шукати їжачків і вони будуть допомагати знаходити цікаві місця, а смартфон буде розповідати про ці місця і вказувати напрямок для пошуку наступної локації.

Вул. О.Кобилянської- єдина пішохідна вулиця міста

Костел Пречистого Серця Ісуса-костел єзуїтів в Чернівцях. Пам'ятка неоготичної архітектури 19 століття. З 1963 року тут розташовувався обласний архів. Починаючи з 1 березня 2010 року храм належить релігійній громаді Римсько-Католицької церкви

Німецький народний дім

Вірменська церква - діюча вірменська католицька церква східного обряду Святих апостолів Петра та Павла

Миколаївський кафедральний собор. Іншого такого храму в Україні не знайдеш. Завдяки візуальному обману складається враження, що вежі перекручені або нерівно споруджені.

Велосипед на Площа Пресвятої Марії (колишня Турецька площа)

Завершили власну екскурсію містом біля славнозвісного Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Коротка екскурсія про Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

І трішки свого відео про Університет

Після відвідування прекрасного університету вирішили перекусити і згадали, що минулий день виявився настільки багатим на події та місця, що не встигли по дорозі відвідати відоме село Заліщики, а саме вид на нього з пагорбів лівого берегу Дністра.

Тому вирішили поїхати подивитися на них у заході сонця.

Відео дрона над Заліщиками

Галопом по Україні 2021(продовження) ч.2

2021-10-12T11:14:32.987Z

Пошук власного Арракісу в межах України. Пісків поки таких не знайшли, але спеку точно...

Після відпочинку у Тернополі, наступний день передбачав багато місць для відвідування. Тому сильно не барилися із збиранням та вирушили у маршрут. Першою точкою очікував нас замок у Микулинцях.

Але виявилося, що зараз даний замок і в подальшому багато інших знаходяться на реконструкції і для відвідування закриті. Хоча реконструкції і реставрації ніхто і не починав,але програма почалася і є надія, що таки почнеться.

Тому ми обійшли навколо замок і вирушили на наступну точку. А в даному замку на території хтось зробив собі чи то дачу чи просто живуть.

Поруч із замком знаходиться Троїцький костьол.

А в в колишньому Палаці графів Реїв зараз знаходиться міська лікарня реабілітації.

Наступною зупинкою став замок у місті Теребовля. Вхід до нього виявився платний, 20грн/люд. та ще і добряче в гору піднятися, бо він знаходиться на високому пагорбі.

барбакан

барабкан даного замку

табличка з іменами першого мера та лісника цих країв при замкові.

На виїзді з міста відбувся маленький перекус на заправці Окко та заїхали глянути зовсім поруч віадук діючий. Хоча на в'їзді до Теребовлі у селі Кровинка був також один, але менший.

село Кровинка

с. Плебанівка

Хоча і виходи до об'єктів були не сильно довгими, але складалося враження, що ми не на планеті Земля, а на Арракісу і нам без дистикостів не обійтися. Якби не кондиціонер в автомобілі, то вижити було б нереально.

Далі нас очікувало місто Чортків із своїм замком та костьолом. Замок виявився також закритий на реконструкції та археологічні розкопки. Але студенти,які були на розкопках згодилися впустити нас за 100 грн і трішки навіть розповіли екскурсії.

Завели навіть у підземелля, які більше 5 років розчищали від набраного сміття.

На виході, від іншого студента ми дізналися, що таке барбакан, який ми бачили у попередньому замку, в місті Теребовля.

Перемістилися у центр міста глянути на костьол святого Станіслава та старої ратуші

Костьол святого Станіслава.

Стара Ратуша

Далі план вів нас через Ягільницький замок до Чернівців із заїздом у Заліщики. Але час було ще вдосталь, тому вирішили зробити маленький гачок та заскочити спочатку у Підзамочківський замок.

Де на вході нас зустрів місцевий пан, що живе по сусідству, та виявився наглядачем за цим замком та займався його реставрацією. За символічні пожертви на ремонт/розвиток ~150грн нас впустили та розповіли трішки історії.

Підзамочок

А потім по дорозі назад/далі у Бучацький замок. Його колись відвідували вже, із одноденним виїздом з Романом та Світланою. Але зараз було по дорозі та і Олексій не бачив, то заїхали ненадовго.

Далі потрібно було знайти місце де перекусити, гугл по оцінках видав якесь кафе Зевс на виїзді з Бучача. Поїхали туди, а там кафе як у сільській місцевості, на замовлення, якесь свято було в іншому залі, а нам могли приготувати щось, але потрібно було чекати. Варіантів сильно багато не було, тому замовили і сіли чекати. Їжа виявилася не для богів,але їсти можна.

Далі стояла дилема. З'явилося бажання завітати у Червоногородський замок, бо були там пізно ввечері, та і третій член нашого екіпажу там взагалі не був. Але туди можна було поїхати двома шляхами: або повернутися до Чорткова(знайома посередня дорога і далі гарна траса), чи поїхати по інші дорозі( невідомій) але по дорозі із заїздом у Язловецький замок. Вирішили не ризикувати із дорогою, та і часу на ще один замок не факт чи вистачило б, тому після обіду за 330 грн та перепочинку поїхали до наступної краси.

Перед з'їздом до руїн замку з'явився пропускний пункт і за в'їзд на авто брали 40 грн, але здивувало те, що можна було розрахуватися картою. Тому після оплати повільно поїхали аля дорогою до замку.

Поруч із руїнами замку є руїни Костьолу вознесіння діви Марії. Які також не менше заворожують та захоплюють.

Якщо пройтися ще додаткових 100 метрів, то можна насолодитися водоспадом, а при бажанні і зануритися під його рухливі потоки води. Колись там була навіть ГЕС.

Купатися не наважилися, бо часу вже мало було, та і темніти починало, а ще потрібно було доїхати до Чернівців та поселитися у хостел. Тому після фотосесій вирушили до завершальної точки сьогоднішнього дня.

По дорозі замовили піци, бо були голодні, аж на 460 грн. Її виявилося дійсно багато, що доїдали наступного дня. Та і після вечері завалилися спати, бо вже було близько 00:00.

Частина 1
Частина 3
Частина 4

Більше історій можна знайти на каналі

Галопом по Україні 2021(продовження) ч.1

2021-08-10T14:34:20.420Z

Землі світів далекий і близький мають обмеження на відвідування їх. Наймасовіша "настільна" кооперативна гра-пандемія досі в процесі, тому обмеження-обмеження...

Але не лише весь світ приховує таємниці та красу, можна просто глянути навколо і знайти не менше незвичного, а інколи і надзвичайно неочікуваного.

Перша спроба вже була такого оглядання та пошуку неймовірного, але цього замало і потрібно ще не раз вилазити із своїх сховків та досліджувати Україну. Цього разу запланований був такий маршрут по землях України.

Орієнтовний маршрут на подорож

Перший день складався із довгого відрізку дороги, але лише декількох точок для відвідування, бо на вечір потрібно було добратися до регіону, де представлена більшість архітектурної та природної краси. Тобто до Тернополя.

Першої зупинкою було місце, які відвідують всі, хто подорожує на авто - заправка. А саме Окко десь поруч із Житомиром.

І як ж не зробити фото з хмелем, коли ти їдеш по трасі. а він тебе манить

Перше місце зупинки за маршрутом було у Старокостянтинові. Для початку заїхали до залишків замку.

Потім були призвані сили повітря та запущені додаткові ресурси

Чаклування із призиванням додаткових сил

Зовсім поруч із залишками замку можна знайти руїний величної оборонної вежі Домініканського собору

вид в середині

Здивувало місто ще і старим млином, на який подивилися завдяки новітнім технологіям. Та незвичними архітекторами на набережній, які зробили скульптури із запчастин автомобілів.

комарик-переросток

Аля Нептун

Русалка

Пошук на швидку руку місця,щоб поїсти і рушити далі.

Глобальна мережа видала інформацію, що наступна точка у місті Збараж. А саме замок відчинений до 20-00. Тому часу на теревені не було і швидко поїхали, навігатор показував,що маємо бути десь о 19-30.

До закриття замку таки встигли, але там нас очікувала інша несподіванка.

Збаражський замок

А очікувала нас там знімальна група, яка два дні поспіль знімає у даному замку фрагмент фільму про Довбуша. Тому були спроби заглянути через мур.

альпінізм

фільм

Потім запустили нашого повітряного товаришу для перегляду замку то церкви із височин.

А коли поверталися до авто повз замок, то зйомки фільму закінчилися і можна було заглянути на пару хвилин всередину чи навіть зробити фото із акторами.

Завершився перший день подорожі на в'їзді до Тернополя у тематичному для подорожі Готельно-ресторанному комплексі "Галицький Замок"

Пів години на поселення та приведення себе до ладу і поїхали на розвідку до нічного Тернополя, бо була вже година за 22:00.

Наступний день очікувало нас файне місто Тернопіль повністю від ранку і поки вистачить сил.

Театральна площа зустріла нас тишею та спокоєм поруч із Тернопільський академічний обласний український драматичний театром імені Тараса Шевченка.

Хоча ми вже і зустрілися, але підійшли до місця зустрічі більшості людей у Тернополі, щоб таки зафіксувати формально зустріч із даним містом.

Тристоронній годинник

Потім згадали, що сьогодні день шоколаду, тому вирішили у Львівській шоколадній майстерні відсвяткувати даний день.

Після прогулянки по центру та вздовж набережної Тернопільського ставу та парку ім.Шевченка потрібно було вже знайти місця для обіду.

Собор Непорочного Зачаття Матері Божої

Тернопільський Замок (1540). Закладений коронним гетьманом Я. Тарновським для оборони від нападів кримських татар.

Обідати вирішили в Музейній ресторацій "Старий Млин". Неочікувано цікаве та із смачною кухнею місце.

Поруч ще був один цікавий заклад із оригінальними скульптурами.

Після смачного та ситного обіду вирішили пройтися ще разок по центру, та прокататися на катамаранах по Тернопільському ставу. Але сонце так шкварило, що доцільніше було погуляти до годин хоча б 19:00, що і зробили. Але коли прийшли на острів кохання, то черга сповістила нам, що ми не одні такі розумні. Та нам поспішати не було куди, тому зайняли чергу і хв 30-40 чекали на своїх двох дельфінів за 80 грн/30хв.

Це велика штучна водойма створена на місці боліт на річці Серет у XVI столітті. Площа водосховища становить 300 га.

На катамарані вирішили запустити дрона та трішки зняти нових видів.

Після ще було трішки прогулянок та очікування на підсвітку водограїв, що на ставу (так і не дочекалися).

Лише захід сонце підсвітив водограї.

Так і завершився день відвідування Тернополя. Місто спокійне та затишне, залишає приємні враження та бажання завітати ще разок так точно.

Частина 2
Частина 3(в розробці)
Частина 4(в розробці)

Більше історій можна знайти на каналі

Поклик Левів

2021-05-21T10:56:13.570Z

Існує теорія, що коти не просто можуть захворіти covid19, а і вже перехворіли,тому мають імунітет.

То ж королі цих котиків вирішили зібрати своїх друзів з різних прайдів.

В північних широтах у кам'яних джунглях столиці "зачаїлися" арсенальські ягуари та витончені манули ДКАУ.

Ягуари повилазили зі своїх дорожніх кошиків)

Ягуари зустріли манулів і вирішили разом добиратися до місця зустрічі.

Один із левів зустрів своїх "молодших" братів/сестер

Зібрали то всіх не просто так, а перевірити,чи не вплинули люди на них своєю лінню та не позбавили диких від природи інстинктів: спритності, витривалості, сили і т.д.

Але коти, то є коти і їм хочеться погратися скрізь.

Один з майданчиків для "душі".

Оскільки мало приїхати дуже багато різних представників порід та з різних регіонів,то і підготували великий лоток з піском.

Доріжка до "лотка"

Оскільки, коти сплять до 18 годин у добу, то потрібно і зручне місце для цього мати.

Чим більше фігурка, тим голосніше падає, та і розум тренувати потрібно, бо люди взагалі на шию сядуть, і так за них багато про що думати потрібно.

Інколи потрібно мати місця для відпочинку на сонечку.

Після того як всі вилизали себе і почали блищати на сонці, то вийшли познайомитися та принюхатися.

Один з головних манулів із одним з головних левів.

збіговисько як у березні.

Під боком у левів на берегах великого водопою Дніпра розташувалися дніпровські рисі. Леви про них не забули і також запросили.

Деякі леви вирішили явитися у звичний для них час, тобто час полювання, а саме вночі.

Після "принюхування" наступного дня деякі котики поїхала шукати теплі місця, в них свої датчики для цього.

маскування під людей.

Оскільки температура котів вища ніж у людей, близько 38˚С, тому і у тепліші місця полізли.

На березі можна сховати у траві, а на воді потрібно під здобич маскуватися.

перегони.

Позування для журналу.

Вечора можна перекусити впійманою здобиччю. Життя серед людей вже перевчило їсти м'ясо сирим.

головне гриву не спалити.

Після приготувань та відпочинків потрібно вже таки перевірити, хто ж має найкращі здібності.

Леви вже чекають свої супротивників для перевірки на швидкість.

Самим цікавим феноменом зібрання була асиміляція різних прайдів.

один лев затусував серед ягуарів.

Ще показати свої найкращі сторони завітали леопарди із харківських джунглів. Які готові показати всім,що їх не потрібно списувати з рахунків, особливо левам.

підготовка до боротьби з левами.

Деяких левів не так давно випустили із кліток чи вони втекли, але насторога до сіток та ґратів залишилася.

Якщо буде дуже тихим та уважним,то можна зустріти рідкісних Дніпровських пум. Їх не так багато залишилося. Оскільки пуми розумні, тому так вдало ховаються від зайвих очей.

Підтримання рівня інтелекту у пум та леопардів.

Продовження асиміляції левів з ягуарами.

Ось звідки у домашніх котиків бажання ганятися за швидким м'ячиком, адже спритність у дикій природі дуже важлива.

Пуми проти левів у спритності змагаються.

дербі між рисями та левами

Після важких перевірок можна і знову погрітися на сонечку, ну і "лоток" під рукою(лапкою). щоб далеко не бігати.

Коти не так вже бояться воду,як всі думають.

Деякі котики намагалися зловити пташечок в режимі прикинься мертвим

"тюлень" на пляжі.

А леви мають підтримувати статусів королів, тому тренувалися навіть тоді, коли всі відпочивали.

Але ж не забувається, що котики ще характеризуються своєю грацією...

Всі люблять ігри,а коти особливо і не важливо, що там інтелектуальні, чи думати потрібно, чи слухати якісь звуки, головне, що є слово гра.

лева підвищують айкю

ягуари намагаються не відставати дів левів і не лише щодо підвищення IQ.

вгадай крик кота з трьох мявів.

Після виснаженого дня та пару грамів "валеріанки" можна і уявити, що зараз весна і...

...волати.

Знову слово гра вимкнула все крім бажання та азарту, та продовжило асиміляцію прайдів.

ягуари,манули леви та пуми.

В ногу з технологіями ігри також були...

Якщо всі думають, що всі подій відбувалися без нагляду, то дуже помиляються.

Для тих котиків, які люблять дуже раненько прокинутися, то може очікувати надзвичайно цікавий та мальовничий краєвид.

Або можна пройтися по землі навколо вас і насолодитися спокоєм та тишею, поки вся і всі дрімають та очікують пробудження із променями сонця.

Після проведення всіх змагань та підведення підсумків, кожен прайд отримав свої нагороди.

Київські ягуари із крапленням інших видів.

великий прайд левів.

Харківські леопарди.

Дніпровські рисі із пумами.

Потім котики знову зібралися та поїхали назад до своїх джунглів.

Як то кажуть: до скорої зустрічі...

па-па

Всі фотографії можна глянути у альбомі
Відео з дрона
Більше історій можна знайти на каналі

З.І. Подяка всім за гарний настрій, всім хто долучився до створення образів, хто поділився своїм фото та Тарасу за дрона.

Пригоди Гудвіна Україною чи юнги-учні на річці Сейм,2020р.

2020-08-09T06:46:15.208Z

Вирішив славнозвісний маг зі своєї країни вибратися та податися в мандри. Цього разу його занесло до мальовничої України, а саме на північ цієї країни, на річку Сейм, щоб магію води попрактикувати.

Для маскування маг прийняв форму собаки, щоб і бути скрізь можна, все чути, але і не відповідати на безґлузді запитання.

Гудвін

Але подорожувати він вирішив зовсім не один, а з цілою групою людей, щоб і цікавіше і безпечніше було. Навіть запросив двох гостей зі столиці України

Готові до нових пригод, Настолкін Яря та Тінь-Тон

Оскільки люди не пристосовані до довгих подорожей по воді, то взяли з собою спеціальний транспорт для цього -байдарки.

Доставка до місця старту

Контроль спуску "кораблів" від вірного помічника капітан Мерч.

Назначення капітанів та екіпажів для кожного "судна" від адмірала Санич та його правої руки боцман КуЛАді

Після інструктажу та спуску байдарок флот Гудвіна почав подорож.

флотилія готова до старту

Перший день подорожі був недовгим і швидко причалили до берегу, де і вирішили переночувати. Ночами небезпечно тримати шлях, бо можуть як і різні чудовиська натрапити так і перешкоди.

Місце першого нічного привалу

сучасне переносне житло, вже не потрібно спати під відкритим небом та мерзнути

Мерч охороняє житло Гудвіна

Поки всі ставили намети, то Гудвін практикував магію воли, а для цього потрібно бути або у воді, або біля неї.

практика перш за все)

Навчання юнги Мар'яни основам магії води.

Наступного дня знову в дорогу, проте відпочинки траплялися. Хтось магію води освоював, хтось приземленість шукав та близькість з природою.

Адмірал Санич, боцман КуЛаді, Тінь-Тон та Настолкін Яря.

Але довго не затримувалися, бо шлях то довгий і багато пригод попереду ще.

Капітан Мерч , Гудвін та Ямочка Лєрочка

Навіть сімейним підрядом у флот вступали.

Коли вже енергії від сонця недостатньо, то приходиться зупинятися та заправлятися органічним пальним.

Порт в спадщанському лісі

Кролик Ліза відпочиває

Доброзичлива Марія приймає сонячні ванни

Гудвін дає рекомендації своєму капітанові

Але наш маг також досліджував та вивчав навколишню природу.

Качечки на сонці

Після поповнення запасів, наступна зупинка була майже за поворот і відносно швидко пришвартувалися до гарного берега

У флотилії Гудвіна навіть капітани працюють. ЕндрюАрт вносить свій вклад

Було бажання залишитися на цілий наступний день на цьому гарному березі. Хотіли дослідити дно річки на залишки древніх цивілізацій, та місцеві авантюристи випередили нас і зайняли місце. Тому наступного дня вирушили далі.

Наступною магією в поході була магія - "цивілізація", а саме магазин...це все відбулося у с. Камінь.

порт у Камені

Стара жорнова на березі

міні пороги

Далі поїхали шукати таки місця для тривалого відпочинку. І на одному затишному березі натрапили на гарну галявину. І дуже вчасно, бо намагалися його захопити багато кочівників з полів, але ми всі напади відбивали і трималися там цілу добу.

ось це місце.

відпочинок завжди потрібно, щоб сил набрати для охорони табору.

без їжі всі чахлі та слабенькі будуть.

Забіяко Дмитро набирається сил для нових пригод.

Боцман КуЛаді навчає іншому мистецтву чи навіть магії - прибирання

захисні покрови

Релакс

Настолкін освоює рівень магії води- перетворення річкової води на смачну їжу

Вивчення нових дорослих заклинань для молодого покоління

Астролог Михась в роздумах про зорі навіть серед білого дня

Адмірал Санич на варті.

Але і працювати матроси з капітанами не забували

майстер клас підготовки частоколу для оборони.

Лінивець Андрій вивчає силу тертя, але обрахунки забрали всі сили.

"Головне не в ногу"-кричав ЕндрюАрт. "Так вона ж так близько..."- Кримезний Міша бурчав у відповідь.

Для розвитку пам'яті та інших навиків, які потрібні при вивчені магії, всі грали у настільні ігри.

засвоєння вивченних "заклинань" для дорослих

стратегія дуельних протистоянь.

Найкраще магія засвоюється на світанку, або на заході сонця, тоді сильніший зв'язок з водою буде.

туман на сході сонці

байдарки на заході сонця

Тобто весь день відпочивали чи практикували якісь свої навички з періодичним відбиванням від набігів.

на варті

Для магію важливо мати сильні та рухливі ркуи, та і гребти на байдарках потрібно мати м'язи

Після доби відпочинку вирушили далі.

За коротких відрізок часу під селом Мутін нас очікувало поповнення нашого флоту. Ще один досвідчений капітан Жорік із своїми "кораблем" та командою.

Після поєднання з новим колективом, продовжили наш маршрут із періодичними зупинками для повторення вивчених уроків з магії води.

Рожево-червона, чи у народі Настя

Серйозна Дар'я та Справедливий Богдан охороняють "кораблі".

Команда Лінивця Андрія: Круглоока Поліна та Шикорокопосмішка Валерія.

Дар'я пришвартовує команду молодих матросів з молодим капітаном: Астролог Михась, Ковбой Олег та Забіяко Дмитро.

приймання сонячних ван

маскування

Наступний "магічний" похід на магазин(с.Жолдаки) вже був із досвідом та з бувалими в даному питанні капітанами.

Відновили запаси і рушили далі на пошуки наступного гарного берега.

Капітан Горох в очікуванні старту.

Довго йшли і все ніяк не могли знайти гарного місця. Або зайнято вже іншими таборами, або місця дуже занедбані. Вже на одному березі хотіли зупинятися, але він був не надто привабливим і Настолкін Яря запропонував Адміралові відправити розвідку за пару поворотів вперед, бо там по карті виднів пляж гарний. Відповідно за ініціативу і відправили ініціатора та на допомогу йому визвався капітан ЕндрюАрт.

Нове місце виявилося значно кращим, навіть дуже. Після тривалих "танців з бубном" для пошуку зв'язку, було передано дані флотилії для пересування їх до нового місця. Краще б вивчили та засвоїли вже давно телепатію, таки ефективніше.

Оскільки на даному березі був прокладений шлях від полів та степів, то була загроза нальоту кочівників, та і поселення було не більше ніж за 5км, а це б спонукало б практикувати магію "цивілізації", а не магію води, заради якої і вирушили в похід. Тому Адмірал з Боцманом глянули карту і відправили ще за 2-3 повороти за течією Настолкін, але цього разу матросом визвався до нього сам Адмірал.

Останній варіант поступався трішки попередньому, але він був гарно захищеним, тому можна було більше сил витрати на відпочинок,а не захист табору.

місце ночівлі

ранкові процедури можуть завершитися селфі

Сама молода послідовниця Гудвіна - Юля-щічки.

Кок Тані навчає Кролика Лізу новим прийомам.

пошук...

Посівання води водою від Художниці Настюні.

пора вже і у супер-герої записуватися

Сонячні ванни.

Поки ніхто не бачить, то Ямочка-Лєрочка виршіила із кришки собі щита зробити

Але навчання ніхто не покидав.

після чергової практики магією.

навчання юнги на практиці

Гудвін застосував магію "бабаліті" на свого капітана.

Разом із командою капітана Жоріка до флоту і долучилася важлива персона- сама Клеопатра

Клео на відпочинку

Криївки досвідчений капітанів.

Художниця Настюня за роботою.

Вечірні "шепоти".

І знову практика на світанку.коли найкращий зв'язок з водою.

Після гарної практики та смачної їжі і відпочити не завадить, але це можна зробити із поєднанням з іграми, мозок тримати в тонусі завжди потрібно.

А потім і знову поїсти.

Коки Тані та Ірен завжди забезпечували вчасною смачною їжею і навчали всіх як правильно готувати.

А ще серед матросів заховався шпигун з Туреччини, але його вчасно виявили і відправили за домовленістю до своєї країни

Шпигун Ігор

А знайомство та вивчення з природою не припинялося

жук-вусач

інший вид жука-вусача

юнга Мар'яна набралася сміливості для близького контакту із жуком.

видра прошмигнула наче блискавка між кущами

Проте наш сміливий маг Гудвін не забував і практикувати бойові мистецтва, бо завжди потрібно бути наготові.

Для вдалого завершення походу та навчання потрібно принести жертву природі великим багаттям, адже вогонь - то антипод води.

збирання багаття

контроль за збиранням багаття

страх та велич в одному

всі зачаровані за спостереженням нової сильної стихії.

Навіть місяць спостерігав за таким багаттям.

І в останній день, останній раз збирання. Залишився зовсім короткий відрізок і чекають нас Озаричі і дорога суходолом.

Але і в цей день магія стороною не обійшла учасників походу. Магія "перевертень"- капітан ставав матросом, а матрос капітаном.

І ось він, берег, на якому потрібно розібрати і помити свій човен.

це тобі не з пістолетів стріляти...

посидимо на дорожку

Прощальний погляд на річку Сейм.

Так і завершилася пригода, хтось чогось навчився, хтось над чимось задумався. А хтось просто пройшов цікавий та новий відрізок свого життя.

Всі фотографії можна глянути у альбомі
Більше історій можна знайти на каналі

Двері у Європу через небо ч.6 (Мадрид та Брюсель)

2020-02-11T13:46:26.265Z

Залишився вівторок і наступного дня звільняти Іспанію. Тому вирішили сильно в останній день не напрягатися і кудись далеко їхати, а поїхали погуляти самі по Мадриду, пошукати місце, де ще бували.

Походили погуляли, подивилися нові місця, будівлі, сквери.

змогли зловити попуг, які пасуться на газоні

Пару разів прогулювалися біля ботанічного саду і думали заглянути. От і сьогодні вирішили дізнатися чи можна сходити чи платний вхід. Виявилося, що вхід таки платний (4Є), проте кожного вівторка з 14 чи 16 вхід безкоштовний, тому ми погуляли до цього часу і вирішили пройтися по саду ще.

На наступний день зранку поїхали на автобусі до аеропорту і полетіли з Іспанії, але не додому, вирішили ще відвідати по дорозі Брюссель. Ну як вирішили,просто так було дешевше вилетіти, ніж на пряму летіти.

Архітектура тут вже ближче до Відня з домішками сучасності

Тут також є Королівський палац та парк перед ним. Будівлі наче і старовинні і величні, але спостерігається якась недоглянутість/запущеність, якщо порівнювати з тим ж Віднем. Та і не тільки будівлі, парки також. Більш все якось простіше, як у нас.

Королівський палац

шматок парка перед палацом

Трішки прогулялися до центру та вийшли на всім відому центральну площу у Брюсселі(Гран-Плас).

Просто навколо різні шикарні будівлі, наче замкнений простір.

Проте це простір був заповнений дуже великою кількістю туристів,хоча і була середа.

Ну як ж побувати у Брюсселі і не навідатися до відомого на весь світ Manneken Pis. Там туристів не менше було і всі чомусь намагалися на його фоні сфотографуватися, та ще й без інших туристів, наче і так не зрозуміло, що їх там багато. Ну і ми так вирішили зробити, але з туристами.

Просто розпіарена маленька скульптурка,нічого видатного там не побачиш. Для галочки побачили. Можливо цікавіше,коли його вдягають у різні костюми, але то вже інша історія

Ще у Бельгію потрібно скуштувати відомих вафель

смачні, але також не вау, та і їсти на вулиці не так зручно, бо вафля так легко не ламається, а додатки ніжні і легко знімаються. Здолали і цю перешкоду.

Пішли подалі від цього натовпу туристів

Відвідали Брюссельський собор, де співав якийсь хор, достатньо гарно

І направилися до одного з вокзалів, де був трансфер до аеропорту, але по дорозі зайшли перепочити і випити по келиху пива.

Туалетів на вулиці для чоловіків( типу стовп із стінками на чотири сторони) дуже багато. Біля вокзалу було враження по запаху, що ми не у столиці Євросоюзу, а якомусь передмісті в Україні.

типу такого туалету

Прилітали ми у центральний аеропорт Брюсселю, звідки їздять до центру або автобуси рейсові(по 4Є) або електрички(наче по 6,2Є). Всі квитки можна купити в автоматах в аеропорті.

А назад не додивився і квитки взяв із Шарлеруа, а це км 50 від Брюсселя. Звісно є трансфери, але вони не дешеві, хоча можна було їхати міжміським автобусом до Шардеруа, а там пересідати на місцевий до аеропорту, але у нас не так багато часу було і щоб не пропустити літак, то поїхали на трансферу. Проте трансфер потрібно брати онлайн, тоді вийде дешевше (онлайн вийшов 14,8Є, а на місці по 17Є). і Здається з цим трансфером виходило чи так само чи дешевше ніж на пряму з Мадриду летіти.

Але ми летіли і зараз не напряму, а із пересадкою у Варшаві. Мали там ніч бути у знайомого по ingress, та рейс майже на 2 години затримали із вильотом(затримався рейс, який привозив пасажирів у Шарлеруа), бо лоукости як маршрутки. прилетів, висадив пасажирів, якщо потрібно заправився і далі нових набрав і полетів. Тому ми залишилися в аеропорті, знайшли якусь рекламну зону відпочинку і там ~3 години подрімали

Ось так і завершилася наша подорож до Іспанії. На двох всі перельоти із трансферами до/від аеропортів вийшло ~7к грн(₴)(5 перельотів та 6 трансферів).

та інші історію у каналі

Двері у Європу через небо ч.5(Толедо)

2020-02-11T12:11:49.641Z

В самому Мадриді багато визначних місць немає, але навколо можна знайти досхочу. Хоча по центральному парку Мадриду можна декілька днів гуляти.

Тому вирішили один день посвятити відвідуванні Імперського міста чи міста трьох культур -Толедо

Доїхати можна з того ж вокзалу Atocha. Потрібно перейти до міжміських перевезень. Квитки купити можна на касах, або у терміналах,яких на вокзалі дуже багато. Якщо брати туди і назад, то буде самий вигідний варіант(наче по 11Є), якщо в одну сторону, то тоді десь по 13Є квиток(чи 13,5Є). Оскільки ми не орієнтувалися скільки ми часу там витратимо на прогулянки, то вирішили брати в одну сторону, а назад вже там на вокзалі.

Зустрів нас там старий, але затишний та доглянутий вокзал.

Від вокзалу до старого міста прогулятися хв 10-15, тому ми вирішили так і зробити,а не їхати на транспорті і пороздивлятися краєвиди навколо.

Місто знаходиться на скелі,яке омиває річка Тагус

Старе місто залишило багато із своєї архітектури через лояльність одного із правителів і заборону будівництва нового там.

герб міста

Вид на нове місто. Справа від мосту за пару сотень метрів вокзал.

Вулички вузенькі і в'юнкі, місцями лише пішохідні, але і авто там також їздять.

Одна з перлин міста є його Толедський собор

Краса в середині просто неймовірна, та і історія цікава його, я не ходив, бо квиток не з дешевих був(щось в районі 20Є), Тоня пішла досліджувати його всередині.

На території собору, у внутрішньому дворику ростуть фруктові дерева

Перед головним входом,який відкривають лише для відвідування високих чином людей знаходиться площа, яка поєднує 3 гілки влади, релігійну(собор), міську(ратуша) та судову(районний суд)

Ратуша

Але крім основного собору там багато інших християнських соборів, мечетів та синагог, не даремно ж називається місто трьох культур

Місто невеличке, але дуже насичене історичними будівлями та незвичною архітектурою.

карта міста із відомими місцями. Вмурована у підлогу біля туристичних місць

Центр. де багато сувенірів та магазинчиків.

Оскільки тут дуже багато туристів, а одна з головних фішок Іспанії -Дон Кіхот, тут про нього багато чого є, хоча він більше до Алкали(де ми були до цього і де сувенірів менше ніж тут).

Та на завершення ще один краєвид перед спусканням з скелі до вокзалу.

А далі вокзал та до місця зупинки на ці пару днів(Террехон) через вже всім відому Atocha.

та інші історію у каналі

Двері у Європу через небо ч.4(Прогулянка по самому Мадриду)

2020-01-17T14:57:56.824Z

На неділю вирішили погуляти по Мадриду із людиною, яка вже пару разів чи десятків разів бувала тут.

Першим зустрічає та вражає центральний вокзал Atocha. Там крім перетину всіх можливих залізничних шляхів( метро, приміські та міжміські поїзди) є ще оригінальна зала очікування

Такий собі зимовий сад. Оранжерея у самому вокзалі.

Після прогулянки по тропічних джунглях Мадриду на вокзалі ми пішли у музей сучасно мистецтва, він через дорогу.

Там можна потрапити безкоштовно в останні півтори-дві години у вихідні наче, але для цього потрібно вистояти в черзі хвилин 30-50

Черга стоять до впускання, далі все швидко, заходять за хвилин 15 всі.

Потім прогулялися до вертикальної стіни із рослинами, майже джунглі.

Далі був Національний музей Прадо, дуже відомий. В нього також є можливість безкоштовного входу( кожного дня останні дві години відвідування), але для цього потрібно постояти в черзі, яку займають ще десь за годину до початку даного входу. або не стояти і йти за 10Є(наче). Оскільки в нас час був, то ми постояли і поспостерігали за попугаями, яких як у нас голубів там.

видно кінець черги. До повороту, де вхід не менше 50 метрів

На зви вулиць та площ викладені такими плитковими мозаїками. Там можна ходити і просто фотографувати всі ці різні та цікаві таблички.

Просто вуличка)

І ще одна затишна вуличка

Площа Хасінто Бенавенте

Головна Площа у Мадриді, але коли відбуваються святкування, то крім неї ще і на іншій площі багато чого відбувається. Мабуть як у Києві майдан та Софіївська площа, хоча майдан основний,але більшість заході то не там відбувається.

Потім направилися ще до одного відомого серед туристів місць у Мадриді - Королівський Палац, але там бувають монархи лише на прийомах. В середину бувають екскурсії,але ми вже ввечері були,коли все зачинено, тому погуляли навколо, пороздивлялися, є на що

костьол поруч з Палацом

двір в середині території палацу

з іншої сторони від костьолу був маленький скверик, де ми перепочили пару хв і рушили далі

Просто будинки у містові.

На завершення був неперевершений замок в якому знаходиться організація, про яку б і не подумав. Це головна пошта

та інші історію у каналі