С первого дня военного нападения рф на Украину, активные запорожцы и социально ответственные патриоты крепко взялись за свое дело. Волонтеры моментально стали помогать укреплять город, чтоб оккупант не прошел в Запорожье. Также непрерывно оказывают помощь запорожцам: и военным, и теробороне, и медикам, и людям, которые остро нуждаются в помощи и поддержке во время войны.

Перво-наперво волонтеры начали изготавливать противотанковые ежи и другие оборонные конструкции для защиты Запорожья. Команда депутата Запорожского городского совета Михаила Прасола, общественного деятеля и волонтера Рудольфа Акопяна, благотворительного фонда Ярослава Гришина всего сварила более 1000 ежей, которые расположены по городу и на подступах к Запорожью. И также изготовлены сотни канистр, полевых печек для бойцов и других необходимых металлических конструкций. Также с первого дня войны активисты плели сетки и укрепляли город и его инфраструктурные объекты песком.

Далее на базе благотворительного фонда Ярослава Гришина команда создала гуманитарный хаб, куда силами волонтеров прибывает гуманитарная помощь из стран Европы: Нидерланды, Италия, Испания. Логистикой и координацией гумпомощи занимается Елена Сидельникова.

Также благодаря объединению усилий волонтеров на днях в Запорожье прибыла 1-я из 6-ти фур из Германии и Бельгии с продуктами питания, средствами гигиены, подгузниками и детским питанием, медицинскими средствами, матрасами, постельным бельем, одеждой.

Как рассказал запорожский общественный деятель, вице-президент Союза армян Запорожской области Рудольф Акопян, организацией и доставкой этого жизненно важного гуманитарного груза для нашего региона и вынужденных переселенцев занимались Союз армян Украины, Киевская Армянская Община, союз Армян Запорожской области и лично Норик Геворкян.

Всю эту гуманитарную помощь получают сотни нуждающихся людей — запорожцев, жителей области, куда волонтеры могут добраться, переселенцев, а также волонтеры поддерживают медиков и военных. Также раздают желающим хлеб.

Кроме этого, команда фонда покупает автомобили для защитников. Также Станислав Гришин ведет сбор средств для приобретения военным бронежилетов и тепловизоров, дронов, а также другой необходимой техники, которую нынче сложно достать.

Команда не останавливается, а только сильнее наращивает помощь жителям Запорожья.

Детально о том, как вы можете помочь – на сайте благотворительного фонда Ярослава Гришина: https://cf-yg.com/

Квітень традиційно пройшов активно та насичено для вірменської діаспори Запоріжжя. «Спілка вірмен Запорізької області» долучилася до глобальної інформаційної кампанії щодо геноциду вірмен, відсвяткувала Великдень, а також провела низку культурних та благодійних заходів. Про них та загалом про діяльність організації ми запросили поговорити Рудольфа Акопяна, віце-президента «Спілки вірмен Запорізької області».

— Пане Рудольф, як Ви прийшли до участі в роботі «Спілки вірмен Запорізької області»? Як почався шлях в громадській діяльності?

— Більше ніж 10 років тому я долучився до політичного життя регіону — очолив передвиборчий штаб одного з кандидатів в президенти. Потім був заступником голови регіональної організації опозиційної до Януковича партії, а фактично керував її діяльністю. Згодом був обраний депутатом Запорізької міської ради. Тоді про мене дізналося широке коло запорожців — хоча я був опозиційним депутатом, вдалося допомогти багатьом мешканцям міста, школам, лікарням.

З часом я відійшов від політики. З одного боку, з’явилося більше часу на громадську діяльність. З іншого боку, в суспільстві виникла потреба у такій діяльності — бо розпочалася війна на Донбасі. Треба було організувати волонтерську допомогу захисникам, підтримувати патріотичні акції, а разом з тим і не забувати про подальший розвиток регіону: захист довкілля, розвиток бізнесу тощо…

В цей період до роботи у «Спілці вірмен Запорізької області» мене покликав нинішній президент організації Арташес Саргсян. Ми на той час не були знайомі особисто. Він знав мене за моєю політичною та волонтерською діяльністю. Сам він тільки розпочинав розбудову організації, хоча навіть без будь-якого статусу з молодих років всіляко допомагав діаспорі. Зокрема за його ініціативи та підтримки був збудований храм Вірменської Апостольської Церкви на вул. Перемоги.

У Арташеса Аветіковича були амбітні та цікаві плани з розвитку «Спілки вірмен», об’єднанню діаспори, підтримці культурних та освітніх ініціатив, допомозі всьому запорізькому регіону. Цей ентузіазм мотивував і мене до участі в діяльності організації.

До речі, волонтерську підтримку воїнам АТО за ініціативи Арташеса Саргсяна надавала і «Спілка вірмен». Зокрема близько трьох десятків разів я разом з допомогою від діаспори особисто виїздив безпосередньо на передову.

— Ви — один з тих, кого називають лідерами суспільної думки, маєте політичний, а тепер вже й громадський досвід. Не шкодуєте, що зараз не конвертуєте свою діяльність в політичні дивіденди? Адже у політику зараз багато хто пішов…

— Ми це все робили і робимо не для піару, популярності чи, тим більше, для плацдармів для виборів. Це все — від щирого серця і любові до свого міста і свого краю. Дійсно, перед виборами мали багато пропозицій про участь в якості кандидатів.

Неодноразово були й запрошення піти на державну службу — і на обласному рівні, і навіть в Києві. Але, на моє глибоке переконання, держслужбовцями мають бути виключно підготовлені професіонали. На жаль, зараз серед молодих політиків поширена помилкова думка, що можна «всьому навчитись на місці». Та коли від тебе залежать долі тисяч і сотень тисяч людей, не можна «вчитись» на ходу, треба бути готовим до такої важкої та відповідальної роботи. На жаль, далеко не всі розуміють ці прості істини — і багато хто похапав владу, не маючи ані досвіду, ані відповідної підготовки, ані знань.

Впевнений, що з часом я матиму необхідний досвід і знання для державної роботи. Але зараз я зосередився на роботі поза політикою, працюю над собою, вдосконалююсь щодня, здобуваю другу вищу освіту…

— Минулого року «Спілка вірмен Запорізької області» чи не першою з громадських організацій почала займатися допомогою «ковідним» лікарням і хворим. Як і чому вдалося відреагувати так швидко?

— Однією з перших відчула на собі удар коронавірусу Італія. Слідкуючи за подіями в цій країні, я побачив, як важко працювати медикам: нова хвороба, надзвичайні умови, великі ризики та психологічний тиск, а окрім цього — банальна нестача навіть елементарних засобів захисту. І я одразу подумав про наших медиків: коли хвороба дійде до України, вони також будуть погано захищені та ризикуватимуть своїм здоров’ям заради інших.

Тому вірменська громада Запоріжжя дійсно однією з перших запропонувала свою допомогу лікарям і медсестрам. Згодом ми не лише допомагала медикам, але й координували інших охочих зробити внесок у боротьбу з коронавірусом: підприємства, друзів нашої діаспори та й навіть простих людей, які бачили мої пости у Фейсбуці та зголошувались надати якусь допомогу.

«Спілка вірмен Запоріжжя» продовжує цю діяльність й досі. За таку активну участь в опорі коронавірусу я отримав відзнаку Ради національної безпеки та оборони (РНБО). Але звісно насправді не моя особиста відзнака, а відзнака всієї команди «Спілки вірмен Запоріжжя».

— Які з проектів «Спілки вірмен Запорізької області» також направлені на допомогу всьому Запорізькому краю?

— Шарль Азнавур казав, що він на 100% вірменин і на 100% француз. Я люблю казати, що на 100% вірменин і на 100% українець. Впевнений, що так само вважають і всі представники нашої спілки. Так само вважає і президент нашої організації Арташес Саргсян. Для нас є природним допомагати не тільки своїй діаспорі, а всій громаді Запоріжжя, Запорізької області та й загалом України.
Не надто гучними, але також важливими та регулярними є наші благодійні акції, зокрема й до великих свят: новорічних, великодніх… Надаємо допомогу багатодітним сім’ям, пенсіонерам та ветеранам, дітям військовослужбовців і переселенців тощо. У квітні, наприклад, ми відправили партію одягу та взуття для нужденних на Донбас, надали продуктові набори для соціально незахищених родин.

З часу обрання президентом спілки Арташеса Саргсяна організація тісно співпрацює з міським управлінням у справах дітей, де на обліку стоїть більше 250 багатодітних родин, родин у скрутному матеріальному становищі, дітей-сиріт тощо. Їм ми регулярно допомагаємо всім необхідним. Аналогічно надаємо допомогу і дитячим будинкам Запорізької області.

— Традиційно вірменська діаспора Запоріжжя активно долучається до спортивного життя регіону…

— Дійсно, місяць тому, до прикладу, за участі «Спілки вірмен Запорізької області» відбулися турніри з греко-римської боротьби та змішаних єдиноборств. Але це навіть невелика частина всієї нашої діяльності в спортивному напрямку. Систематично ми підтримуємо регіональні федерації шахів, боротьби, важкої атлетики, художньої гімнастики, дзюдо, боксу, тхеквондо. Це організація або участь в організації змагань, допомога спортсменам у підготовці до турнірів і виїздах на них, участь в облаштуванні спортивних залів.

— Які масштабні заходи «Спілки вірмен Запорізької області» Ви б відзначили?

— Я думаю, що тисячі запорожців та мешканців інших регіонів добре знають про такі наші унікальні ініціативи, як IBS — бізнес-школу для підприємців-початківців — і два великих IT-форуми міжнародного масштабу в Україні.

IBS ми підтримуємо протягом 4 років — і вона стала стартовим майданчиком для десятків підприємців-початківців.
IT-форуми своєю чергою за два роки проведення зібрали загалом понад 35 тисяч відвідувачів — IT-фахівців, амбітну молоді, бізнесменів. Які отримали можливість обміну досвідом з відомими технічними спеціалістами з усього світу.

А в 2019 році на International IT Forum віце-перм’єр-міністр Михайло Федоров вперше в Україні презентував «ДІЮ» — державу в смартфоні.

— Ви були нагороджені медаллю «За розвиток Запорізького краю». За яку діяльність?

— Цю поважну нагороду я отримав 2018 року. Як відзначив тодішній голова облдержадміністрації, за те, що ми мало говоримо, але багато робимо для розвитку регіону. Але я і відзнака РНБО, ця медаль не моя особиста, а всієї нашої вірменської громади. В першу чергу Арташеса Саргсяна, настоятеля Вірменської Апостольської Церкви Юсіка Нуріджаняна та багатьох інших людей, які разом з нами роблять добрі справи від імені «Спілки вірмен Запорізької області».

— Які плани «Спілки вірмен Запорізької області» на найближчий час?

— Звісно, ми будемо продовжувати всі наші ініціативи в соціальному, спортивному, медичному напрямках. Коронавірус і карантин, звичайно, внесли свої корективи. Деякі проекти доведеться перенести з офлайну в онлайн — і незабаром ми їх презентуємо. Але коронавірус і карантин разом з тим вимагає від нас ще більшого залучення у життя запорізької громади.

На коммунальном предприятии "Запорожрынок" наконец-то появился директор. Им стал Олег Коломоец. Депутата Запорожского горсовета назначил городской голова Владимир Буряк своим распоряжением. В составе коммунального предприятия «Запорожрынок» 8 рынков в разных районах города.

Однако не прошло и недели после назначения, как в городе начались протесты некоторых предпринимателей относительно новоназначенного руководителя. Что вызывает много вопросов.

Чтобы развеять мифы, мы поговорили лично с Олегом Коломойцем и узнали из первых уст о его планах и целях городской власти в отношении рынков и предпринимателей.

– Олег Александрович, вы стали директором КП "Запорожрынок" в период "красной зоны" в городе. Сейчас на предпринимателей наложено множество карантинных ограничений. Как вы планируете помочь рынкам?

– Коммунальное предприятия "Запорожрынок" согласно постановлению Кабинета Министров имеет право проводить хозяйственную деятельность (торговлю) в период карантина.

В документе говорится, – если на торговом объекте находится 60% и более товаров продуктовой группы и той, которая не подпадает под карантинные ограничения, то весь объект имеет право полностью работать.

Главная задача сейчас – добиться, чтобы коммунальным рынкам Запорожья дали возможность торговать в полном объеме.

У нас подготовлено обращение от Запорожского городского совета на областную комиссию по вопросам техногенно-экологической безопасности и чрезвычайных ситуаций (ТБЧС).

У власти есть четкое понимание – город как можно скорее нужно возвращать в комфортные условия деятельности. Локдаун очень сильно бьет по предпринимателям. Важно отстоять интересы малого бизнеса. Люди должны работать, кормить свои семьи.

Поэтому мы объединили усилия на уровне городской и областной власти. По нашей информации, после Пасхальных праздников со следующей недели и наши рынки, и все наши предприниматели заработают в полном объеме.

– С вашим приходом на должность директора КП "Запорожрынок" в городе началась вспышка митингов против нового руководства коммунального предприятия. Чего на самом деле хотят митингующие?

– Предприниматели, которых кто-то весьма активно выводит на протестные движения, к сожалению, стали жертвами откровенного вранья и дезинформации.

Много слухов на сегодня распространяют по городу на рынках. Людей пугают, что якобы рынки исчезнут, землю поделят, поднимут тарифы… Заявляю официально, что городская власть и я как директор КП «Запорожрынок» вовсе не планируем: ни продажу рынков, ни приватизацию, ни отбирать землю, ни поднимать тарифы или тем более закрывать торговые места. Мы будем наводить порядок на рынках Запорожья.

Поэтому вся информация, что активно разносится в отношении меня и городской власти о мнимом будущем рынков – откровенная ложь.

– Люди боятся кадровых изменений и того, что это может за собой повлечь. Каков ваш план?

– 22 апреля я назначен городским головой Владимиром Буряком на должность директора КП "Запорожрынок".

Много лет до этого Андрей Нетреба был исполняющим обязанности, то есть он находился на должности заместителя директора. А должность директора КП была вакантна. Теперь городской голова в рамках своих полномочий назначил директора.

Действующий состав руководителей остался на своих должностях. Никто не блокирует работу директоров рынков или замдиректора предприятия. Если предприниматели будут их поддерживать, они продолжают работу. Если же со стороны директоров рынков будет нарушение порядка или закона – для решения этих вопросов есть компетентные органы. У меня нет цели менять руководящий состав.

Сейчас мы проводим проверку финансовой дисциплины предприятия и рынков. Скоро сможем оценить реальное положение дел.

Моя задача как руководителя предприятия, поставленная мне властью города – навести порядок на рынках! Раньше были нелегальные схемы на коммунальном предприятии, мы это уже четко видим. То позиция городской власти однозначна – такого больше не будет.

Рынки должны предоставить предпринимателям и покупателям комфортные условия. Должны быть равные честные условия для всех. Люди смогут работать и получать прибыль, рынки налоги, а город необходимые наполнения бюджета.

Сейчас же поднимают волну возмущения и дезинформации те, кто организовывает или участвует в нелегальных схемах. Вероятно, они отстаивают свои корыстные интересы. Но ни я, ни городская власть не будем идти на поводу у этих любителей нарушать закон и за протестами прятать свои теневые схемы.

Но честные предприниматели наоборот обращаются с просьбами и предложениями, чтобы и я как директор, и городская власть смогли им помочь.

Сейчас ежедневно я провожу встречи на рынках города вместе с депутатами горсовета. Первоочередная задача – узнать все-все проблемы и пожелания людей. К слову, в непосредственном диалоге, люди получают ответы и понимают реальное положение вещей, а не доверяют неправдивой информации.

Предприниматели, которые законно торгуют на рынках Запорожья и соблюдают все нормы, разделяют нашу позицию. Теперь на КП "Запорожрынок" все будет по закону и честные правила игры для всех.

– О каких болях вам рассказывают предприниматели на встречах и как вы планируете их решать?

– Большая боль как торговцев, так и города после карантинных ограничений – это стихийная торговля. И в ближайшее время будем решать этот больной для Запорожья вопрос, привлекая правоохранителей и профильные департаменты горсовета и т.д. Об этом просят все предприниматели и горожане.

Во-первых, это антисанитария. Во-вторых, рыночники честно ведут свою деятельность, платят налоги и рыночные сборы. Их товар соответсвует всем санитарным и лабораторным нормам. Стихийная – вовсе не законна, она засоряет город. И неизвестно, какой товар получает потребитель, потому что никто не отвечает за качество продукции.

Те, кто занимается несанционированной стихийной торговлей и нарушает закон, оказываются в приоритетном положении. Люди не идут на рынок, купили на остановке и поехали. Поэтому нам важно навести порядок на рынках, убрать стихийную торговлю.

Давайте откровенно, мы все хотим ухоженный чистый и красивый город, а не гнилые продукты где-то на обочине центрального проспекта или остановках.

Мы на стороне честных предпринимателей, чтобы они имели возможность развиваться.

Моя задача – учесть интересы и предпринимателей, и покупателей, сделать рынки более комфортным местом. Чтобы посетители могли бесплатно оставить автомобиль возле рынка, спокойно скупиться в нормальных условиях. И тогда предприниматели смогут зарабатывать больше и рынки будут расцветать.

Только для этого не нужно бояться перемен, мы берем на себя ответственность и сделаем рынки лучше.

Раньше при "Запорожрынке" существовал координационный совет, мы готовы вновь наладить эту площадку для обсуждения. Представители рынков будут вносить предложения и мы открыто в диалоге сделаем больше для наших рынков. Поэтому предлагаем уже формировать инициативные группы предпринимателей, чтобы перегрузить координационный совет.

– Как предпринимателей готовы поддерживать депутаты?

– Большинство депутатов горсовета оказывают поддержку предпринимателям и "Запорожрынку". На каждой встрече на рынках присутствуют мои коллеги, представляющие громады разных районов.

Депутаты городского совета – это отличная поддержка интересов честных предпринимателей города. Они слышат боли рынков. Тогда нам легче и быстрее становится возможным отстаивать интересы бизнеса.

Мне приятно, что есть тандем и коммунального предприятия, и депутатского корпуса.

Вот уже вторую каденцию я депутат Запорожского горсовета, но не помню, чтобы кто-то из коллег заявлял о проблемах рынка.

– Похоже, что у рынков начинается белая полоса с вашим приходом. Считаете ли вы для себя должность директора предприятия серьезным вызовом?

– Много лет на КП "Запорожрынок" был и.о. руководителя, но не директор. Почему? Все понимали, что предприятие очень сложное, есть много проблем, никто не соглашался его возглавить. Я понимаю, что для меня это вызов наладить работу предприятия. И у нас отличная команда в лице поддержки депутатского корпуса и городской власти. Мы продолжаем начатое.

Запорожье – единственный город Украины, где до сих пор остались коммунальные рынки. И я считаю, что это наша гордость. Важно их сохранять и развивать.

Когда-то я пошел добровольцем на фронт, сейчас я здесь для улучшения жизни предпринимателей на рынках.

Для внедрения всех этих задач у меня есть большой опыт и знания. Я эксперт в вопросах экономики, права и управления. Являюсь депутатом Запорожского городского совета уже вторую каденцию подряд.

У меня 3 высших образования. Юридическое, управление и год назад я получил диплом магистра по государственному управлению в Национальной академии государственного управления при Президенте Украины.

Національний університет «Запорізька політехніка» – на шляху до великих змін: 21 грудня в університеті обиратимуть нового ректора.

Одним із кандидатів на цю посаду є перший проректор Едуард Анатолійович Гугнін.

Спілкуючися з ним, дізналися про науковий шлях, ставлення до науки та питань, що стосуються освіти, а також особисте бачення розвитку «Запорізької політехніки».

– Едуарде Анатолійовичу, розкажіть, з чого починався ваш шлях до науки? Як та коли ви вирішили пов’язати з цим своє життя?

– Після школи, в 1992 році, я вступив до Запорізького державного університету на юридичний факультет. 1997 року, після закінчення вишу, я почав викладати в ньому ж на кафедрі «Конституційного та адміністративного права». Це була не просто данина часу, це було прагнення розібратися в питаннях законотворення та побудови держави. Було велике бажання будувати майбутнє нашої молодої країни – Незалежної України. Саме в цей час я почав захоплюватися політикою і політичними процесами, що відбуваються в суспільстві. В 1998 році в Києві, на одній міжнародній конференції, доля мене звела зі знаним науковцем професором, доктором соціологічних наук, професором Юрієм Івановичем Яковенком. На той час він самепочав завідувати кафедрою «Спеціальних та галузевих соціологій» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Під час запеклої дискусії він поставив мені просте запитання: “А ви не думали про те, чому в парламенті, де повинні прийматися важливі для держави питання, професійні юристи та економісти дуже часто програють професійним політикам? При цьому професійні політики – це люди різних спеціальностей та системз нань”. Я замислився і не зміг нічого відповісти. Тоді він сказав, що коли я хочу розібратись у політиці, якщо я хочу зрозуміти, яким чином влаштована наша держава і як вона повинна розвиватись, то необхідно отримати додаткові знання. Осьт ак я пов’язав своє життя із соціологією. Для наукової праці я обрав тему «Топологія електорального простору в Україні», тобто питання, як в Україні відбуваються вибори, яким чином вони впливають на якість життя, формують наше суспільство.

– Чому повернулись доЗапоріжжя?

– Мені запропонували повернутися. Аспірантуру я закінчив у 2001 році. У цей час у Запорізькому державному університетіс творювали факультет соціології та управління. Мене запросили на кафедру «Соціології» як молодого спеціаліста, який буде займатися розвитком кафедри та факультету. Саме на цій кафедрі я пройшов шлях від викладача до заступника декана факультету соціології та управління з наукових питань.

– Що вам найбільше подобалось у вашій роботі?

– Найбільше мені подобалось спілкування зі студентами. Правильно кажуть, що наші студенти кращі за нас, адже ми даємо їм свої знання, а вони їх примножують, додаючи свої. У роботі зі студентами ти не маєш права стояти на місці – маєш постійно розвиватися. Саме тому потрібно не тільки вчити їх, а й учитись сам. Коли я вперше зайшов в аудиторію, то сказав студентам: “Я – молодий викладач, а ви – перший набір за цією спеціальністю. Будемо вчитися разом!”.

З того часу я почав займатися наукою зі своїми студентами. І мені дуже приємно, що під моїм керівництвом студенти наукової групи сім разів перемагали в конкурсах наукових студентських робіт Запорізької обласної державної адміністрації, п’ять разів були призерами Всеукраїнських олімпіад та тричі перемагали у Всеукраїнському конкурсі наукових робіт. А з першого мого випуску, у групі, де навчалося дев’ять студентів і я був куратором, дві чарівних дівчини стали докторами наук!

– Чим ще, окрім викладацької діяльності, ви займались?

– Свого часу я був членом редколегії двох наукових журналів. У нас на базі факультету постійно проводилися всеукраїнські олімпіади, проходили щорічні міжнародні конференції з дійсно всесвітньою географією. І що дуже важливо, на базі факультету вже на той час була спецрада з захисту кандидатських та докторських дисертацій. Тобто, фактично можна було вступити на факультет і пройти шлях від студента до доктора наук. І саме за цей напрямок наукового розвитку я і відповідав.

– У квітні 2015 року ви пішли працювати до обласної державної адміністрації…

– Так, кожній людині потрібно рости й розвиватися. В 2015 році Григорій Самардак, що на той момент виконував обов’язки голови облдержадміністрації, зателефонував мені і запросив на зустріч, на якій і запропонував мені стати заступником із питань науки, освіти, молоді та спорту. Я взагалі не мав управлінського досвіду, тож не був впевнений, що впораюсь. Але погодився пройти стажування. Мені дуже хотілося, як справжньому науковцю, використати власні знання для розвитку нашої держави. Через два місяці я впевнився, що можу привести тогочасну систему до ладу, і що найголовніше – в мене це виходить.

– З якими складнощами довелось зіткнутися?

– Коли я прийшов до ЗОДА, то виявилось, що кожен заступник мав випадковий набір департаментів, за які він відповідає. Так, заступник міг керувати медицину і промисловість, або освіту і екологію. Через декілька місяців мені вдалося об’єднати всі департаменти й управління гуманітарного блоку.

– Потім ви стали ще й депутатом…

– Так, до того часу я як соціолог мав великий досвід співпраці з політичними силами з питання підготовки передвиборчих кампаній, досвід роботи з виборчими дільницями, в тому числі і як голова виборчих штабів. Увесь цей час я працював як технолог – людина, яка, використовуючи свій науковий та практичний досвід, забезпечує відповідний результат. А в 2015-му мені запропонували спробувати власні сили в політиці. Ви ж пам’ятаєте, що політика цікавила мене від початку моєї кар’єри з наукової точки зору. Потрапивши у політику, я за п’ять років здобув для себе колосальний досвід як науковець та управлінець.

– Що вдалося зробити за п’ять років на посаді заступника голови ЗОДА?

– Ми із моєю командою, яку я зміг сформувати [керівники та працівники департаментів], зробили дуже багато. Наша праця випала на часи великих змін та можливостей. Запорізька область була пілотною у багатьох проектах. Наприклад, ми першими в Україні запровадили інклюзивну освіту, стали тими, хто відстояв право дітей відвідувати школи, незважаючи на те, що дитина має особливі потреби. На той час більшість людей вважала, що особливі діти мають або сидіти вдома, або відвідувати інтернати. Ми ж стверджували: держава дає таким дітям реальні можливості, і ми маємо їх запровадити задля підтримки таких дітей.

Запровадження нової української школи також витримало шквал емоцій, в першу чергу – негативних. Нам нагадували, що до нас ламали, а ми, мовляв, вирішили розламати остаточно. Але, як показує практика, за три роки існування нової української школи в області стався великий прорив. Адже тепер на дитину не тиснуть з усіх боків, над нею немає безлічі «начальників». Тепер дитина стала головною, а найважливіше – з’явилась тісна співпраця дитина—вчитель. Ну, і, звичайно ж, матеріально—технічна база навчальнихзакладів. Одних лише шкільних автобусів ми закупили більше ніж 60 одиниць.

Дуже багато було зроблено для розвитку профтехучилищ. Матеріальна база, забезпечення, заохочення студентів. Ми – промисловий регіон, і наша завдання полягало в тому, щоб наші діти йшли отримувати реальні спеціальності, які сьогодні мають попит і які зможутьзабезпечити їм гідне існування на нашій землі, щоб діти не виїжджали за кордон на заробітки.

Пишаюсь і тим, що свого часу доклав багато зусиль для розробки й прийняття Закону України «Про вищу освіту» разом з такими знаними фахівцями, як Лілія Михайлівна Гриневич та Сергій Миронович Квіт.

– У 2019 році ви пішли із посади заступника голови ЗОДА, але повернулись не в ЗНУ, а перейшли працювати в НУ «Запорізькаполітехніка». Чому?

– Коли я вирішив піти з посади, мав розмовуз Сергієм Борисовичем Бєліковим. Ми з ним були добре знайомі, бо весь час, перебуваючи на посаді заступника голови обласної державної адміністрації, плідно з ним співпрацював. Я допомагав із розвиткому ніверситету, спільно створювали різні програми, займалися поліпшенням матеріально—технічної бази, тощо. Він сказав, що бачив мене у роботі, знає, що в мене багато ідей, і тому хоче, щоб я працював у його команді і допомагав й надалі розвивати університет.

Я знаю потенціал вузу, який, незважаючи на те становище в нашій промисловості, яке склалося за останні роки, все ж таки утримує лідируючі позиції серед вишів нашої країни. Неабиякий інтелектуальний потенціал, велика кількість науковців, яких Сергій Борисович зміг об’єднати навколо себе. Тут є вчені з колосальним досвідом, які вже створили свої наукові школи та виховали молодих послідовників. Зараз я бачу серед молодих викладачів дуже зацікавлених людей, які цим живуть. Тобто йде поєднання досвіду та бажання розвиватись.

Коли я прийшов до університету, то інколи було навіть і важко, бо я лише починав працювати. Адже тут склалися певні традиції.

Але університет – це, в першу чергу, соціальна організація, яка живе за тими самими законам, за якими живе і будь—яка інша соціальна організація. Вже прийшовши сюди працювати, я зі свого наукового та управлінського досвіду побачив, що колектив має ще більший потенціал, ніж той, що видно, коли дивишся на нього ззовні. НУ «Запорізька політехніка»…. Славетна «Машинка» – це найпотужніший політехнічний заклад нашої області!

– Коли ми кажемо про минуле «Запорізької політехніки», то що вас турбує більш за все?

– Ви знаєте, свого часу, вирішувалася доля Запорізької державної індустріальної академії. Це питання з багатьма невідомими і великою кількістю зрад та проблем. Багато фахівців вважали, що цей заклад повинен був об’єднатися з нашим університетом. Втім, деякі народні депутати вирішили, що не варто прислуховуватись до логіки та здорового глузду. Майбутнє показало, що об’єднання відбулося і ми назавжди втратили славетну «інженерку». З її традиціями, історією та майбутнім. На жаль, я був свідком цього процесу. Тоді я не зміг цьому завадити. Сьогодні я не хочу, щоб політикани та ділки від науки зазіхали і на наш університет!

– Як вибачите розвиток НУ «Запорізька політехніка»?

– Я бачу, що для розвитку нашого університету конче необхідно: привести інвестиції [як державні, так і закордоні], вкласти кошти у матеріально—технічний розвиток, провести аудит спеціальностей [переглянути, які потрібно додати, а які вже не мають попиту взагалі]. Потрібно за декілька років повністю оновити матеріально—технічну базу університету, крім того, провести ремонт аудиторій, системи кондиціювання, адже ми маємо дбати про комфорт студентів та викладачів. Клімат змінюється, і наші діти та викладачім ають право на перебування у сприятливиху мовах. Таке рішення ми вже прийняли спільно із Сергієм Борисовичем, залишилось його тільки впровадити.

У планах – система безкоштовного WI—FI на території наших корпусів. Усі повинні мати змогу вільно підключатись до Інтернету.

Ще одне питання – забезпечення аудиторій усім необхідним для дистанційної освіти. Викладачі не повинні з власної оселі організовувати онлайн—лекцію зі студентами, а потім повертатися на кафедру для вирішення поточних завдань. Викладач повинен мати змогу зайти до аудиторії та підключитись до онлайн—трансляції, а не вишукувати особисті можливості займатись з дітьми дистанційно.

– Що в університеті вже робиться і має робитися для студентів?

– Окрім ремонтів гуртожитків, а ми вже маємо плани стосовнот ермомодернізації приміщень і стосовно того, де взяти на це гроші, ми плануємо кожен гуртожиток дообладнати індивідуальними тепловими пунктами. Все це вкупі дасть змогу якісніше і водночас економно обігрівати житло наших студентів.

Це, з одного боку, а з іншого – заохоченнядо навчання. Стипендіальний фонд ми намагаємось розподіляти так, щоб заохочувати дітей до навчання, а не так, щоб когось обов’язково «завалити» на іспитах, аби не давати стипендію. Плануємо, і ми ведемо роботу в цьому напрямку, через народних депутатів, на загальнонаціональному рівні закріпити питання якісного розподілу стипендіального фонду. Сьогодні як ніколи необхідна матеріальна допомога тим дітям, які приходять до нас навчатись. На випадок, чи то якихось життєвих негараздів, чи, навпаки, досягнень та радісних моментів, але ми маємо змогу допомагати матеріально.

– Стосовно викладачів, як заохочують їх?

– Ви знаєте, коли я прийшов працювати в університет, то побачив, що викладачів нагороджують грамотами за якісь досягнення, але не побачив радощів на їх обличчях. Коли почав з’ясовувати, чому людине радіють, то виявилось, щог рамота – це просто грамота, без обов’язкового в таких випадках преміювання. Я зазирнув до колективного договору, де, як виявилось, розписано навіть, у яких відсотках, за які досягнення люди мають отримувати премії, але на це часто ніхто не звертав уваги.

За рік, що я тут працюю, люди почали отримувати свої заохочення. Також вони почали отримувати заохочення за наукові роботи, за наукові публікації. Нарешті наукова діяльність стала важливою не тільки для викладачів! У наших планах – ввести преміювання не лише для тих, хто пише наукові роботи, а й для керівників цих робіт, нехай навіть і не таке велике, як у автора.

Друге питання – прозорість преміювання викладачів. Я часто стикаюся з тим, що під преміювання немає навіть службової записки, а це грубе порушення. З такими незрозумілими заохоченнями людей, які не мають на це ніяких законних підстав, я також буду боротись.

– Яке значення для майбутнього університету мають вибори нового ректора?

– Національний університет «Запорізька політехніка» – флагман освіти не тільки у нашому регіоні, а й України в цілому. Про нього, безперечно, знають далеко за межами нашої держави. І в цей час, коли Сергій Борисович Бєліков, на жаль, не може йти на вибори [згідно з законом], вибори нового ректора – це питання подальшого розвитку університету. Адже від того, хто його очолить зараз, залежить дуже багато. Я вважаю, що новим ректором має стати людина, яка, передусім, має і досвід управлінця, і досвід науковця. Людина, яка зможе зрозуміти і науковців, і персонал, і студентів. Людина, яка буде знати, як об’єднати колектив, розвинути та примножити те, що є. Моя праця у попередні роки показує, що в мене такий досвід є.

НАПЕРЕДОДНІ виборів нового ректора Національного університету «Запорізька політехніка» ми вирішили запитати чинного ректора Сергія Борисовича Бєлікова: яким він бачить свого наступника?

“Я вважаю, що новим ректором повинен стати грамотний менеджер, який зможе вирішувати стратегічні завдання, паралельно об’єднає сильну команду, в якій бачу і себе. Сильна команда – це грамотні професіонали, кожен за своїм напрямком, які будуть здатні забезпечити належний розвиток університету. На цій посаді я бачу нинішнього першого проректора Едуарда Анатолійовича Гугніна. Ще до того, як він став проректором у «Запорізькій політехніці», ми співпрацювали з ним, коли він був на посаді заступника голови Запорізької обласної державної адміністрації з гуманітарних питань. Я знаю його як ефективного менеджера. Зараз він готується до захисту докторської дисертації по соціології. І знання, здобуті в процесі роботи над нею, безперечно, дуже важливіа, особливо при управлінні таким осередком суспільства, яким є наш університет. Але, в першу чергу, важливо те, що він уміє будувати стосунки, об’єднувати навколо себе людей і мотивувати їх на плідну роботу і розвиток вищого навчального закладу. Саме ці якості я в ньому ціную”.

Джерело

Великі зміни для Енергодарської СМСЧ почались з жовтня 2019 року, коли медзаклад нарешті перейшов у комунальну власність міста. Відтоді і стартувала медична реформа Енергодара, розповідає т.в.о. директора КНП «СМСЧ» Андрій Бредихін.

В контексті якісних змін - закуповується нове сучасне обладнання, проводиться якісний ремонт та реконструкція лікарні, модернізація відділень за сучасними медичними стандартами, впроваджуються нові програми охорони здоров'я, регулярно підвищується зарплатня медичному персоналу, виплачуються додаткові надбавки тощо.

Зміни відчувають на собі як містяни, так і лікарі СМСЧ, які мають змогу розвивати свої професійні навички, впроваджуваті новітні методики, крокувати у ногу з сучасними методами лікування. Нарешті Енергодар бачить якісні зміни в СМСЧ, про які мріяв роками і лікарі відчувають належну підтримку.

Наш співрозмовник сьогодні  – керівник Енергодарської лікрарні СМСЧ Андрій Бредихін.

«Як керівник медико-санітарної частини і як лікар, я радий, що здоров’ю людей нарешті приділяється належна увага. Нам вдається впроваджувати якісне реформування СМСЧ. Наші лікарі почали відчувати повагу до такої самовіданної професії та піклування про них. Енергодарська СМСЧ нарешті поетапно змінюється, щоб зробити медичні послуги максимально якісними, ефективними та доступними для кожного. Попереду ще багато планів та роботи. І ми продовжуємо працювати над тим, щоб КНП «СМСЧ» відповідала єдиним сучасним стандартам медицини», - підкреслює керівник Енергодарської лікарні СМСЧ Андрій Бредихін.

Стабільні виплати медпрацівникам  - соціальні гарантії СМСЧ

Вже півроку Енергодарська СМСЧ виплачує  своїм медпрацівникам доплати за надання допомоги хворими на COVID-19. Згідно рішення МОЗ, доплати до 300% від мінімальної зарплатні отримують ті медпрацівники, які працювали з хворими на COVID-19 та брали участь у ліквідації наслідків хвороби. Регулярно щомісяця майже 100 працівників СМСЧ отримують такі доплати. З початку пандемії лікарям вже виплачено 5,2 млн. гривень.

Енергодарським медпрацівникам СМСЧ регулярно підвищують заробітну плату. В 2020 році такі позитивні зміни вже відбулися чотири рази. Останнє – на початку жовтня. Енергодарська лікарня одна з перших медзакладів в Запорізькій області надала всі необхідні пропозиції для НСЗУ, щоб отримати доплати для наших працівників. Обіцяне вже зроблено! Доплати за вересень вже виплачені: лікарям підвищили на 70%, фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей — на 50%, молодшим медичним сестрам — на 25% від мінімальної заробітної плати. Таким чином планується, що до кінця грудня 2020 медпрацівники отримають більш ніж 7,2 млн. грн.. Отже, права та гарантії медичного персоналу лікарні виконуються у повній мірі.

"Як керівник лікарні маю амбітний план - підтримати та розвинути професійну медичну спільноту", - Андрій Бредихін

«Медреформа передбачає, що пацієнт самостійно обирає лікарню, яка зможе надати йому медпослуги і лікування на гідному рівні. Фактично, сьогодні на перший план виходить здорова конкуренція серед медичних закладів. І це нормально. В такому режимі працюють всі європейські лікарні. Наприклад, лікарня отримує оплату за лікування інсульту від НСЗУ лише в тому випадку, якщо повністю дотриманий стандарт діагностики і лікування пацієнта. Саме тому моє завдання, як керівника лікарні - підвищити стандарти діагностики та лікування населення, наситити СМСЧ новим сучасним обладнанням. Фактично, це пріоритет №1 для розвитку нашої лікарні.

Мій амбітний план – по-перше змінити лікарню в форматі реформи, зробити її сучасною та комфортною і для людей, і для медпрацівників. По-друге, мотивувати та допомагати енергодарським лікарям розвиватися, підвищувати свій професійний рівень. Тоді ми скоріше зможемо впроваджувати новітні методики в нашій СМСЧ. І енергодарці зможуть проходити лікування тут, а не їхати в інші міста за меддопомогою», - розказує керівник Енергодарської СМСЧ Андрій Бредихін.

Професійна невідкладна допомога за найвищими стандартами

З 2019 року від СМСЧ відокремили відділення невідкладної допомоги. Така трансформація «швидкої» в окрему медичну одиницю пройшла в рамках медичної реформи.

Зараз екстрену медичну допомогу енергодарцям надають дві нових бригади професійних фельдшерів. До послуг медиків – нові автівки, які оснащенні сучасним обладнанням та всіма необхідними медикаментами. Тепер містяни отримують послуги «швидкої» максимально швидко та зручно. А медики працюють за новими стандартами на новому обладнанні.

Сучасний цифровий рентген-апарат і флюорограф

Цього літа СМСЧ отримала 2 нових цифрових рентген-апарати. Сучасне діагностичне обладнання  компактне і зручне, має якісне зображення і знімки можна зберігати на цифрових носіях. Все це допомагає енергодарським медикам проводити обстеження на найвищому рівні та надавати якісне лікування пацієнтам.

Рентген-флюорограф встановлений в поліклініці для дорослих на 1-му поверсі, цифровий рентген-апарат - у рентген-кабінеті стаціонару. У жовтні СМСЧ також отримала новенький УЗД-апарат екстра-класу.

Все це довгоочікуване оновлення матеріально-технічної бази лікарні, попереду ще більше реалізації планів.

Зручне оновлене приймально-діагностичного відділення

Як розповідає керівник лікарні Андрій Бредихін, в СМСЧ на першому поверсі вже завершується капітальний ремонт приймально-діагностичного відділення, що проходить в рамках медицинської реформи. Вже зроблено 40% від запланованого.

Енергодарська СМСЧ – перша з 9 опорних лікарень в Запорізької області, де міська влада першою ініціювала капітальний ремонт приміщень і оплатила перший етап. Зокрема, якість ремонту в лікарні Енергодару позитивно оцінив і голова Запорізької облдержадміністрації.

"Зараз відділення приводять до єдиних стандартів за державною програмою. Тут буде сучасний зал очікування, рецепція, зручні комунікації для людей з обмеженнями. Випереджаючи графік, до кінця року відремонтують 2000 кв. м загальної площі та повністю реконструюють інженерні мережі. Нове приймально-діагностичне відділення зустріне своїх пацієнтів світлими кабінетами та сучасним медичним обладнанням", - зазначає керуючий лікарнею Андрій Бредихін.

Безкоштовна стоматологічна допомога дітям та дорослим

З 1 листопада в Енергодарській СМСЧ - нова структура лікарні. Тепер стоматологічні послуги населенню надаватимуться на території цього оновленого приймально-діагностичного відділення СМСЧ, яке працюватиме цілодобово. Абсолютно безкоштовні стоматологічні послуги, які визначені у пакеті Національної служби здоров’я України лікарі надаватимуть на першому поверсі.

Безкоштовними в СМСЧ з 1 листопада будуть такі стоматологічні послуги:

• - планова стоматологічна допомога дітям до 16 років (всі юні пацієнти отримують повністю безкоштовне лікування).
• - невідкладна стоматологічна допомога дітям до 16 років (іншими словами, коли «болить» і треба видалити зуб негайно);
• - невідкладна стоматологічна допомога дорослим (з гострим болем та за видаленням).

Всі витрати в рамках Програми державних медичних гарантій з 1 листопада буде покривати НСЗУ. Послуги надаватимуть професійні медпрацівники, які за кваліфікацією обслуговують як дорослих, так і дітей.

Безкоштовно повертають зір незахищеним верствам населення

У СМСЧ у вересні пройшли перші операції в рамках благодійної соціальної програми для незахищених верств населення «ПроЗРІННЯ». Заплановано ще декілька таких операційних днів у жовтні та листопаді. В результаті більше 50 енергодарців похилого віку отримають можливість бачити.

Все це стало можливим завдяки залученню професійних хірургів-офтальмологів із Запоріжжя та налагодженій Андрієм Бредихіним співпраці енергодарської лікарні із Запорізьким державним медичним університетом та ректором Юрієм Колесником і, зокрема, кафедрою офтальмології та її завідуючою Наталією Завгородньою. Тепер сучасні офтальмологічні операції проходять в СМСЧ.

Безкоштовні операції із заміни кульшових суглобів

Пробні операції по заміні кульшових суглобів незаможнім людям із патологіями досвідчені хірурги СМСЧ провели ще весною цього року. Перших 2 енергодарських пенсіонера прооперували та надали протези. Операцію проводив доцент запорізької кафедри травматології та ортопедії. Він приїхав в Енергодар на особисте запрошення керівника СМСЧ. Натхнені вдалим результатом операцій, позитивними відгуками літніх пацієнтів та підтримкою з боку влади енергодарські лікарі планують продовжити соціальну ініціативу.

Працює новий медичний центр із сучасним томографом

Як відомо, з вересня в Енергодарі запрацював новий медичний центр, який надає послуги комп’ютерної томографії та ультразвукової діагностики. Він розташований на першому поверсі дорослої лікарні. Діагностика найрізноманітніших захворювань і патологічних станів проводиться за допомогою томографа Philips Brilliance - сучасної високотехнологічної діагностичної системи. Таке приватно-державне партнерство надає нові можливості і високий рівень якості діагностичних послуг для населення.

Наразі у СМСЧ відкрите кадрове питання. Не вистачає лікарського і середнього медичного персоналу. Існує потреба в травматологах, хірургах, гінекологах, інфекціоністах, педіатрах, неонатологах, терапевтах, урологах, кардіологах, ендокринологах, алергологах. Хоча треба зазначити, що така ж проблема наразі в більшості лікарень країни.

Понад 30 років колишнє керівництво СМСЧ навіть не намагалося залучити до міста молодих лікарів, інтернів. Але новому керівництву це вдалося. Проблема зрушилась. Зараз, вперше за довгі роки в енергодарській СМСЧ проходять стажування близько 27 інтернів.

«В Енергодарі розроблена Програма місцевих стимулів для випускників медичних університетів. Мова про часткову або повну компенсацію сплати за проживання в Енергодарі інтернів, які проходять стажування у СМСЧ. Таким чином у медперсоналу буде вирішене квартирне питання. Наша лікарня забезпечить їх роботою та надасть розвиток, а пацієнти отримають більше якісних медпослуг.

Молоді медпрацівники проходять стажування у відділеннях травматології, терапевтичному та хірургічному. Ми докладаємо максимум зусиль, щоб покращити рівень підготовки медичного персоналу: впроваджуємо нові методики, відправляємо лікарів на стажування.  Вже зараз як результат новітніх проваджень – колоноскопічне та бронхоскопічне обстеження. Такого в Енергодарі ще не було. Ці послуги скоро будуть доступні пацієнтам СМСЧ", - зазначає керівник Енергодарської СМСЧ Андрій Бредихін.

На сьогодні енергодарська СМСЧ майже єдина в Запорізькійобласті серед лікарень, яка має 14 захищених медичних пакетів для надання послуг населенню та захисту своїх працівників.

Від доплат за роботу з хворими на COVID-19, до пакету «акушерство та гінекологія. Що це означає? Що, наприклад, пологи в нашому пологовому відділенні для пацієнток – абсолютно безкоштовні! Всі витрати лікарні на це компенсує держава. В наших планах – розширити кількість таких пакетів для зручності надання медпослуг енергодарцям.

Плануємо також залучити мамолога із найсучасним обладнанням для проведення діагностики захворювань у наших жінок. В нашому штатному розкладі не вистачає такої фахової одиниці. Але проблеми із жіночим здоров’ям існують. І ми зробимо все для того, щоб закрити цю потребу в найближчі часи», – зазначає керівник Енергодарської лікарні СМСЧ Андрій Бредихін.

Депутат Запорізької міської ради, якого ви 100% знаєте - Михайло Прасол. Він активно використовує соцмережі для інформування громадян про свою діяльність. Також на сесіях міськради він завжди приходить найпершим і традиційно виступає за трибуною з яскравими промовами.

Михайло Прасол обраний до міськради у жовтні 2015 року по виборчому округу №38 у Вознесенівському районі міста. Входить до складу постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин. Віднедавна – член міжфракційного об’єднання Володимира Буряка «Єднання».

«5 років тому я зробив вибір. Стати активним та дієвим депутатом, відкритим до людей, який працює 24 години 7 днів на тиждень. І сьогодні видно якісний результат», - говорить Прасол.

Наприкінці 2015 року, коли розпочали свою депутатську діяльність у Запорізькій міськраді, якої мети ви хотіли досягти?

Ще на початку каденції поставив собі за мету – навести лад в будинках і на вулицях на окрузі у Вознесенівському районі, від якого обраний. Так, найплідніше спілкування складається з будинками ОСББ. Це люди, які взяли на себе відповідальність за свої будинки. Відповідно, вони дійшли до того етапу, щоб впроваджувати різні програми.

Так, в спільній співпраці з ОСББ Вознесенівського району на початку каденції і визначили найголовніше для всіх питання, яке треба вирішувати. Для мене це фактично 4 роки моєї діяльності. При цьому, найбільше грошей з депутатського фонду вкладаю на округ саме в заміну старих вікон на енергоощадні у під’їздах будинків.

Чому? Ми знаємо, що електроносії продовжують дорожчати. І газ, і електроенергія. Відповідно, зростає і опалення для всього будинку. Тому як депутат міськради, я роблю заміну вікон на окрузі – це перший етап.

Другим етапом хотілося, щоб було і утеплення всього будинку, і індивідуальні теплові пункти. Така енергоощадна програма дозволяє зекономити кошти на опаленні.

Тоді який будинок ОСББ, наприклад, ви б могли назвати показовим для своєї діяльності?

Це не будинок, а вулиця – Південноукраїнська. Тут замінені всі вікна в усіх будинках, що відносяться саме до мого округу. Новенькі енергоощадні вікна за кошти мого депутатського фонду встановлені в під’їздах будинків 9, 13, 15, 17, 19. Це як приклад. Звісно, дуже у багатьох будинках округу я допоміг замінити вікна, люди радіють таким змінам.

Як бачите, ми не створювали мильну бульбашку, а зробили якісну заміну на цілих вулицях, а не просто в окремо взятих поодиноких віддалених будинках.

Вважаю, що така ініціатива дуже класна. Це заохочення для звичайних будинків скоріше створювати ОСББ. Адже нічого іншого, крім цієї форми управління будинками, 100% не буде.

ОСББ дає чимало переваг, та разом з тим, якісне та спільне обслуговування.

Продовжуючи тему вулиці Південноукраїнської. Зараз тут повністю відремонтована дорога біля парку від проспекту Соборного до вулиці Перемоги.

Ще на початку каденції задля комфорту жителів, я просив зробити ремонт дороги вздовж парку, що поєднує проспект Соборний та вулицю Перемоги. Важливою умовою нової дороги з самого початку назвав такі маленькі парковочки для автомобілів.

Рівно 2 роки тому замінили дорогу по вулиці Південноукраїнській вздовж парку. Цю дорогу протягом 2 місяців ретельно робили турки і спрацювали дуже якісно. Після років експлуатації – жодної ями. І, звісно, тут є зручні паркувальні місця для автомобілів.

Встановлено також світлофорний комплекс і лежачі поліцейські на перехресті по вулиці Леоніда Жаботинського (раніше – Правди) та Михайла Гончаренка (раніше – Панфіловців). Тут поряд і перинатальний центр, і ліцей. Оскільки я з дитинства живу у цьому районі, знаю скільки було тут аварій! Тому таких змін добивався кілька років.

Тепер заявляю офіційно: після встановлення тут світлофорного комплексу, жодної аварії на цьому перехресті не було! Хоча раніше майже щотижня там відбувались ДТП і, нажаль, часто то були важкі випадки.

Наразі по місту можна побачити ваші білборди, де ви запрошуєте громадян до своєї громадської приймальні. З якими проблемами до вас звертаються?

Я, мабуть, один з тих депутатів міськради, який найбільше проводить депутатських прийомів громадян. У мене щотижня по 2 прийоми: у понеділок і п’ятницю. Депутатська приймальня знаходиться за адресою: вулиця Зелінського, 3, кабінет 23.

Завжди є різні питання, з якими жителі району звертаються: відмостки, дахи, програма співфінансування. Звичайно, ми все це робимо.

Також є і окремі питання, наприклад, аварійні, які потрібно швидко вирішити. Запоріжці знають, що до мене завжди можна звернутися. Мій номер телефону багатьом з округу відомий, люди особисто мені телефонують і я з радістю допомагаю, навіть у вихідні дні чи вночі. Як того потребує ситуація.

Характерно, що до депутатської приймальні Михайла Прасола дуже багато людей звертаються не тільки з Вознесенівського, але і з районів всього міста. Я ніколи не ділив людей, допомагаю всім без виключення.

Чи будете ви балотуватись на виборах до Запорізької міськради?

Так, я буду балотуватись – треба закінчити всі розпочаті у Вознесенському районі справи.

Для мене було б 100% класно, щоб всі будинки у місті Запоріжжі стали б ОСББ. Саме така відповідальна позиція мешканців – єдиний шлях, щоб врятувати житлові будинки.

Голова ОСББ разом з правлінням, зі співвласниками вирішують, куди вкладати гроші. А я як депутат маю можливість підтримувати їхній розвиток та реалізувати якісні програми: співфінансування, повернення коштів за теплими кредитами, робити якісну заміну вікон чи ще чогось за рахунок депутатського фонду. Як депутат маю можливість допомагати, і все далі і далі бачу в цьому багато перспектив.

Михайле, на початку року ви повідомили, що увійшли до міжфракційного об'єднання міського голови Владимира Буряка. Власне, для багатьох це був несподіваний крок. Чому ви прийняли таке рішення?

До того, як мене обрали депутатом Запорізької міськради, я був громадським активістом. І Запоріжжя моє рідне місто. Я добре знаю, де і коли що не робилося, ніж робилося. Тому я і балотувався до міськради, щоб змінити цю ситуацію. Прорив, який відбувається завдяки діяльності міського голови Запоріжжя, бачу вперше за останні років п’ятнадцять.

Бачу користь для міста від діяльності Володимира Буряка. Ви тільки подивіться на наш новенький побудований термінал міжнародного аеропорту «Запоріжжя» – це один з найбільших інфраструктурних об’єктів України, зведених за останні роки. Запорізький аеропорт побудований не за державні кошти, а за гроші місцевих платників податків.

Оновився парк міського транспорту: придбано з чотири десятки нових тролейбусів та автобусів, на маршрутах нові трамваї нашого запорізького виробництва. Ремонтуються дороги та тротуари. У місті з’являються нові зони відпочинку та розваг.

При цьому, міський голова поза політичними пристрастями. В пріоритеті його роботи – інтереси запорожців. Головне зараз – будувати Запоріжжя разом для людей.

Коли мова йде про розвиток міста, то на першому місці мають бути інтереси жителів міста, а не політичні інтереси великих партій, що керують з центру і здебільшого не розуміють реальних потреб міста. Саме тому до міжфракційної групи Володимира Буряка увійшли місцеві професіонали, що день у день працюють задля розвитку міста.

На моє переконання, Запорізька міська рада – не місце для політичних баталій. Важливо, що всіх об'єднувало одне бажання – працювати для запорожців, для розвитку міста.

На сьогодні, які перспективи работи міжфракційної групи ви бачите?

Значно краще говорити не про перспективи, а про конкретні факти, які вже наявні. Мова про ефективну роботу у Запоріжжі, благоустрій територій міста, ремонти та реконструкції, оновлення громадського транспорту та, звісно, новий аеропорт. Все це реалізовані глобальні ідеї.

Багато роботи зроблено мною особисто у Вознесенівському районі міста, від якого я обраний до міськради і де працюю щоденно. Все це втілено в життя, зокрема, і завдяки об’єднанню зусиль з районною адміністрацією.

Тільки придивіться, скільки всього робиться! Завдяки якісному та системному благоустрою у місті, значно покращується інвестиційна привабливість Запоріжжя. Можу сказати – це гідний результат нашої спільної роботи.

В одно из сел Каменско-Днепровского района Запорожской области разразилась масштабная драма. Село Новоднепровка гудит. Тут зять ныне покойного фермера Григория Караманова неуклюже переступает закон и мораль, чтобы «сорвать огромный куш». На кону – фермерское хозяйство «Деметра».

Вот только настоящий наследник Алексей, двадцать лет работающий с отцом в поле днями и ночами и знающий от и до всю сельхоз деятельность не понаслышке, обжалуется в судах все незаконные действия зятя Евгения Выблова.

Рейдерство началось после кончины хозяина фермерства

В ноябре 2019 года фермер Григорий Караманов попал в Запорожье в 5-ю горбольницу экстренной и скорой медицинской помощи. У него был рак мозга, пошли метостазы… Форма болезни тяжелая, он уже не мог передвигаться или подниматься. В больнице Григорий пролежал с 20 по 26 ноября.

Зять фермера Евгений Выблов фактически решил воспользоваться положением тестя в своих интересах. 26 ноября Григория в лежачем состоянии выписывали и перевозили домой. Именно в этот же день Евгений делает нотариальную доверенность от имени Григория Караманова на дочь фермера Ольгу Выблову, сестру Алексея. Якобы папа даёт своё согласие на: отчуждение корпоративных прав фермерского хозяйства, что принадлежит ему, своей дочери; вывод его из членов фермерского хозяйства «Деметра».

Как известно из материалов дела, доверенность 26 ноября в 10:47 удостоверила запорожский нотариус Кравцова Любовь Михайловна. При этом, медицинский обход у Григория в 5й горбольнице состоялся в 9:15 утра. И тут возникает большой вопрос, мог ли на самом деле человек с таким страшным диагнозом на последних днях своей жизни быстренько собраться после врачебного обхода, выписать доверенность, приехать к нотариусу и в здравом сознании подписать документы?!. Стоит ли говорить, что через 5 дней фермера Григория не стало.

На следующий день, 27 ноября 2019-го, чета Выбловых с доверенностью быстро обратилась к другому запорожскому нотариусу Елене Владимировне Чепковой. Во-первых, нотариус на основании доверенности от 26 ноября, без полномочий приняла в члены фермерского хозяйства «Деметра» Евгения Выблова. Во-вторых, зарегистрировала новый устав хозяйства, согласно которому членами фермерства становятся зять Евгений Выблов и тесть Григорий Караманов.

Со стороны закона, нотариус Чепкова не имела права принимать заявление на регистрацию устава. Поскольку в полномочиях доверенности не было подачи документов для совершения регистрационных действий. Но уже 28 ноября нотариус Чепкова проводит регистрационное действие – вводит Евгения членом фермерского хозяйства, обозначая его в выписке как «одного из основателей».

Далее 29 ноября чета Выбловых получила новые документы. И перво-наперво без каких-либо оснований записью в трудовой книжке уволили сына фермера Алексея Караманова с должности заместителя главы. Хотя вскоре такая запись была законно отменена.

Дальше действия четы по захвату «Деметры» можно было прогнозировать легко, однако их планы поменялись. 2-го декабря в 7 утра фермер Григорий Караманов, так много лет возводивший хозяйство, умер в своём доме…

Местные жители были шокированы, что хоронить Григория решили в тот же день в 14:00. И много кто не успел с ним проститься. Характерно, что сын Алексей узнал о смерти папы от фермеров из другого села. Ни сестра, ни сожительница отца не смогли по-человечески сообщить о трагедии…

Быстрый «захват власти»

День похорон и семейный траур не остановили зятя. Евгений Выблов в тот же день в доме покойного быстро сменил замки, забрал все ключи от фермерского хозяйства и все документы. В этом ему активно помогала и помогает сожительница покойного Григория Караманова. После чета Выбловых стала всеми способами препятствовать выходу на работу Алексею Караманову, который является замглавы фермерства. Переговоры не увенчались успехом.

Пока наконец Алексей не зашёл на предприятие. Тут же посыпались множественные попытки вызвать его на конфликт. Многократные вызовы полиции, Евгений даже хотел имитировать сотрясение мозга, но тщетно.

Последний на сегодня инцидент случился на фермерстве в апреле. Алексей узнал, что Ольга и Евгений Выбловы неправомерно зашли на фермерство. Вместо ответа на резонный вопрос: «На каком основании вы тут находитесь?», Евгений Выблов ничего не придумал лучше, как брызнуть газовым балончиком Алексею Караманову в лицо. На место прибыла опергруппа полиции.

Местные жители рассказывают, что по селу уже ходят байки о том, как именно управляется самопровозглашённый незаконный руководитель, захвативший фермерское хозяйство. «Ох, Женя керує… », - можно услышать грустные интонации людей, не один год хорошо знающих семью фермера Караманова. Люди с грустью наблюдают за происходящим, всячески поддерживая Алексея Караманова, который с 2000-х годов работал на поле с отцом.

Иски в судах, открыто уголовное дело, обжалование в Минюсте

В свою очередь Алексей Караманов начал борьбу за справедливость и за сохранение родного фермерского хозяйства «Деметра», где он годами работал с отцом плечо к плечу.

На сегодня окрыто уголовное дело, иски рассматриваются в Каменко-Днепровской районном суде Запорожской области, Ленинском районном суде города Запорожья и Запорожской окружном административном суде.

Также обжалуются нотариальные действия, и по совершению регистрационных действий в Министерстве юстиции Украины.

Сердечно-сосудистые заболевания являются основной причиной смертности в мире. По данным Всемирной организации здравоохранения, ежегодно от болезней сердца умирают 17,5 миллионов человек. Украина – на первом, самом худшем месте в этом рейтинге.

Вот уже 30 лет в запорожском областном медцентре сердечно-сосудистых заболеваний опытные высококвалифицированные врачи спасают сердца и жизни сотен тысяч людей.

О деятельности кардиологической клиники, о второй волне медреформы и о работе врачей в условиях карантина во время коронавируса – читайте в интервью заслуженного врача Украины Ивана Курпаяниди, директора КПН «Областного медицинского центра сердечно-сосудистых заболеваний» Запорожского облсовета.

«Инфаркт миокарда не будет ждать, когда закончится эпидемия коронавируса»

– Иван Николаевич, с 1 апреля стартовал второй этап медицинской реформы, который предусматривает кардинальные изменения в сегменте специализированной помощи. Произошли ли какие-то изменения в вашем медучреждении?

– Медреформу, не смотря на распространение коронавируса, решили не откладывать. В связи с карантином, в приказе Минздрава запрещены плановые госпитализации в стационар клиники. Наш центр перешёл в режим ургентной помощи, работаем только с экстренными случаями.

С Национальной службой здоровья Украины мы заключили 7 договоров. В условиях карантина работают только 4, из которых 2 – частично. То есть мы не можем проводить амбулаторно-поликлиническое обслуживание в полной мере – к нам могут обратиться люди только с острыми жалобами. Также на сегодня невозможны плановые госпитализации. Фактически остаётся лечение острого инфаркта миокарда, острой сердечной недостаточности, острых нарушений ритма и оказание паллиативной медпомощи. Этого мало. Фактически более половины средств, которые мы планировали получить от НСЗУ по результатам проведенной нами работы, к нам не поступит.Соответственно, сейчас мы говорим о недофинансировании клиники, которое напрямую связано с пандемией COVID-19.

Региональной власти, чтобы не потерять медицину в области, необходимо спасать больницы и сохранить медперсонал. Для этого не обязательно выделять дополнительное финансирование. Ведь многие больницы, где ранее функционировали кардиологические отделения, будут задействованы в борьбе с COVID-19. Поэтому эти отделения не смогут выполнять свою функцию в полном объёме.И мы готовы забрать нагрузку с них и принять ургентных больных нашего профиля. Наш центр имеет огромный опыт и потенциал в отношении лечения острых или обострения хронических сердечно-сосудистых заболеваний.

– Если к нам поступает пациент с острым инфарктом и подозрением на коронавирус – важно максимально защитить медицинский персонал и других пациентов от возможности инфицирования. Чтобы принять такого больного, не смешивая потоки больных и здоровых людей, в одном из отделений кардиоцентра уже создана необходимая инфраструктура.

Если наши сотрудники будут достаточно защищены, мы готовы спасать жизни наших пациентов и с подозрением на коронавирус. За сутки-двое мы стабилизируем такого пациента и можем перевести туда, где он должен проходить лечение.

Естественно, ургентный режим работы нашей клиники введён, чтобы не распространять инфекцию. Наши пациенты имеют хронические сердечно-сосудистые заболевания. Заразившись COVID-19, у них высокий риск обострения этих заболеваний и летальных исходов. Согласно статистики, уровень летальности от коронавируса – около 2%. Но уровень летальности пациентов с коронавирусом, имеющим хронические сердечно-сосудистые заболевания – порядка 15%. Именно поэтому важно наличие защиты для наших врачей и персонала. Соответственно, это дополнительная нагрузка на финансирование, решить которую помогают волонтёры. На сегодня мы частично обеспечены индивидуальной защитой.

«Областной медцентр сердечно-сосудистых заболеваний «заточен» под оказание ургентной помощи высокопрофессиональными специалистами»

– Вы говорили, что ваш центр специализируется на оказании экстренной медпомощи.

 – Да, областной медцентр сердечно-сосудистых заболеваний «заточен» под оказание ургентной помощи, которую оказывают наши высокопрофессиональные врачи и медперсонал.

В отличии от других медучреждений Запорожья и области, у нас очень компактное расположение и реанимации, и операционных, и других отделений. Например, через приёмный покой пациент попадает в реанимацию на первом этаже, тут же есть диагностические кабинеты. И при необходимости на лифте перемещается на второй этаж в ангиографическую лабораторию. Т.е. за короткое время можно быстро провести пациента через несколько необходимых исследований, быстро разобраться в клинической ситуации и оказать необходимую помощь человеку.

В нашей клинике отделение реанимации рассчитано на 12 коек, у которых круглосуточно работает 2 бригады медицинского персонала. Практически все койки обеспечены следящей аппаратурой, то есть пациенты подсоединены к системе мониторирования, которую мы полностью обновили 4 года назад. Вся информация в реальном времени с показателями каждого пациента выводится на большом экране центральной станции в кабинете врача.

Также в нашем медучреждении работают специалисты, которые владеют уникальными методиками обследования сердца и сосудов. Нашим кардиологам под силу освоить и такой раздел кардиологии, как интервенционная аритмология. Вот только в Запорожской области нет необходимого оборудования для внедрения этих современных методов лечения. Однако некоторые элементы методики мы уже применяем.

Наш центр и наши специалисты готовы и могут проводить высококвалифицированное лечение нарушений ритма сердца. Конечно же, при наличии нужного оборудования. Перспективы развития есть, необходимое должное финансирование. Нам не до красивой регистратуры, в первую очередь – необходимо оборудование для высококлассной и такой необходимой помощи больным.

– Согласно мировым стандартам, очень важным показателем качества оказания медицинской помощи клиники при остром инфаркте миокарда и остром коронарном синдроме является промежуток времени от момента поступления пациента в больницу до открытия инфаркт зависимой артерии (момент раздувания баллона внутри коронарной артерии). Этот показатель определяют термином «Дверь-Баллон» (door-to-balloon), – рассказываеткандидат медицинских наук Ярослав Малиновский, замдиректора медцентра по медицинской части. – Так, по мировым стандартам этот показатель не должен превышать 90 минут. В запорожском областном медцентре сердечно-сосудистых заболеваний мы, на примере статистики на конец 2019 года, укладываемся в 65 минут. И это достойный европейский результат, который реализуют специалисты нашего кардиоцентра. Кроме того, этот вид помощи должен оказываться опытной командой специалистов, которая определяется тем, что центр должен проводить не менее 800 диагностических процедур и лечебных процедур и не менее 150 стентирований при остром инфаркте миокарда. В Запорожской области в настоящее время только наш центр соответствует данным требованиям.

Хочу обратить внимание, что при инфаркте очень важно, чтобы пациент как можно быстрее обратился к врачу! Поскольку при инфаркте только в первые часы можно оказать максимальную помощь. К сожалению, основная часть мышцы сердца под закрытым сосудом гибнет через 12 часов после закупорки тромбом. Поэтому именно в этот период еще можно вернуть к жизни часть сердечной мышцы, если устранить тромб и восстановить кровоток в сосуде. Поэтому повторюсь: пациентам важно как можно быстрее вызывать скорую медицинскую помощь, – тогда мы сможем спасти больше жизней!

«Центр сердечно-сосудистых заболеваний – в первой 5-ке кардиоклиник Украины, показывающих наилучшую динамику в лечении инфаркта»

– Иван Николаевич, если сравнить, каким был кардиоцентр, когда вы впервые пришли сюда в должности руководителя и то, каким он является сегодня?

 – Когда я пришёл сюда 10 лет назад, то столкнулся с тем, что высокопрофессиональный коллектив многое умеет, но не может этого реализовать из-за недостаточного финансирования и фактического отсутствия необходимого оборудования. Например, тут стоял на тот момент неработающий ангиограф 2002 года выпуска, который порядком устарел.

 С 2000 года основное направление деятельности кардиоцентра – лечение острого инфаркта миокарда. В лечении инфаркта Центр сердечно-сосудистых заболеваний входит в первую 5-ку кардиологических клиник Украины, показывающих наилучшую динамику. Также по результатам 2019 года, мы вошли в топ-10 клиник Украины по количеству проведенных стентирований при инфаркте, с одним из наименьших показателей госпитальной летальности.

И уже много лет мы хорошо известны своей высокопрофессиональной кардиореанимацией. Главное достояние кардиоцентра – коллектив. В отделении интервенционной кардиологии и реперфузионной терапии работают 5 высокоподготовленных специалистов в области интервенционной кардиологии. Многие обучались интервенционной медицине в европейских странах.

 – Насколько хорошо укомплектовано отделение?

– В отделении интервенционной кардиологии и реперфузионной терапии 2 операционных. При необходимости обе могут работать в полную мощь. В малой операционной – старый ангиограф, на котором мы работали до 2018 года. Четыре года назад мы его восстановили, заменив основные части. Сейчас на нём, в основном, работают ангиологи, выполняя диагностические и лечебные процедуры на сосудах верхних и нижних конечностей, зачастую спасая пациентов с угрозой гангрены от ампутации.

В большой основной операционной – современный цифровой ангиографический комплекс, позволяющий высокопрофессиональным врачам кардиоцентра выполнять без разрезов сложнейшие манипуляции на сосудах сердца. Новый мощный ангиограф появился в клинике ровно два года назад – в 2018-м благодаря программе софинансирования Кабмина и областного бюджета.

– Иван Николаевич, как улучшилась работа центра после приобретения второго ангиографа?

– До организации областного реперфузионного центра резко увеличилось количество стентирований, особенно при остром инфаркте миокарда: если в 2011 году мы делали 50 подобных процедур в год, то в 2019-м – только стентирований 727. Из них более половины – в первые часы острого инфаркта миокарда. В первые годы, когда для лечения инфаркта миокарда мы использовали только лекарственные препараты, госпитальная летальность при инфаркте миокарда составляла 12%. При этом, до сих пор по Запорожской области этот показатель – на уровне 20-25%. Сейчас госпитальная летальность у нас уменьшилась в 5 раз – до 3% в случаях, когда мы применяем метод стентирования. То есть, мы спасаем жизни дополнительно 80 пациентов в год.

– На старом ангиографе проводилось порядка 100-120 стентирований, на новом оборудовании – в год проводится около 1700 диагностических процедур, в том числе – 700 стентирований, из которых порядка 400 при инфаркте миокарда, – рассказывает Ярослав Малиновский.

– За 30 лет работы кардиоцентра, мы общими усилиями объединили коллектив высокопрофессиональных врачей, – рассказывает Иван Курпаяниди. – В кардиоцентре работают 62 врача и 104 медсестеры, 95% врачей аттестованы на высшую категорию. Работа наших специалистов строго регламентируется рекомендациями Ассоциации кардиологов Украины и Европейского кардиологического общества. Мы регулярно изучаем опыт работы кардиологов других стран. С уверенностью можно заявить, что наша клиника пользуется авторитетом всех медицинских заведений Запорожья и области.

Также у областного медицинского центра сердечно-сосудистых заболеваний подписан совместный договор с Национальным институтом сердечно-сосудистой хирургии имени Н. Амосова. Наши специалисты имеют возможность проходить там повышение квалификации. При необходимости, коллеги из Киева приезжают к нам и консультируют сложных пациентов, которые нуждаются в уникальных вмешательствах.

Хочу подчеркнуть, по возможностям мы далеко ещё не всего достигли. Нам есть куда развиваться, мы хотим делать значительно больше. Но для этого нужно достойное финансирование, которое мы надеялись получить после начала реформы. Однако реалистичность этих надежд поставила под сомнение пандемия COVID-19.

Областной медицинский центр сердечно-сосудистых заболеваний Запорожского облосовета расположен в Запорожье по адресу: ул. Победы, 68

Cайт медучреждения: https://kardio.med.zp.ua/