Вступ:
Мила, ти нагадуєш мені…
Що мені потрібен хтось, саме такий, як ти.
Наші вогні ніколи не гаснуть.
Мені потрібен хтось, саме такий, як ти.
Ніхто не знає мене справжнього, кохана,
Ніхто не зрівняється з тобою.
Якщо ти вирішиш піти туди — я піду за тобою.

Приспів:
Тільки поклич — і я прибіжу.
У найтемніші дні ти — моє сонце.
І мені байдуже, як довгий шлях,
Просто дочекайся світанку разом зі мною.

Куплет 1:
Мила, чого ти бажаєш?
Мила, що тобі потрібно?
Просто скажи, що відчуваєш, адже я думаю про тебе щоночі.
Вітер на заході сонця,
Спека у момент сходу…
Все, що ти повинна відчути
Від нічних зірок до самого ранку —
Все це належить тобі.
Нехай темрява наступає трохи раніше,
Я буду захищати тебе до світанку,
Ідучи прямо назустріч сонцю.

Круглосуточно, 24/7, я відчуваю цей ритм,
Я біжу до світла, навіть якщо воно ще далеко.
Не бійся і пам’ятай: це лише мить.
Коли найтемніша ніч пройде,
Настане ранок.
Просто відкрий очі — назустріч сонцю.

Приспів:
Тільки поклич — і я прибіжу.
У найтемніші дні ти — моє сонце.
І мені байдуже, як довгий шлях,
Просто дочекайся світанку.

Куплет 2:
Час собак і вовків,
Зламаний компас у світі звірів…
Де людям знайти прихисток
Серед цього шуму та вічних жалів?
Люди дихають, борючись із долею,
А я просто хочу додому —
Туди, де ти.
Туди, де трава горить під ногами,
Де падають зірки.
Передай мені цей вогонь,
У цьому полум’ї
Ти сяєш ще яскравіше.
І нехай сьогодні не зійде місяць — неважливо.

Навіть якщо час вислизає крізь пальці,
Я піду за цим відчуттям, не збиваючись із шляху.
Я ніколи не залишуся позаду.

Приспів:
Тільки поклич — і я прибіжу.
У найтемніші дні ти — моє сонце.
І мені байдуже, як довгий шлях,
Просто дочекайся світанку.

Я піду за тобою. До сонця. До сонця. До сонця.
Я піду за тобою. До сонця. До сонця. До сонця. (2х)

Куплет 1:
Одного разу твій притягальний світло
Змушує мене довго плакати.
Я завмер у туманному провулку,
Повертаючись до себе.
Відчуваю, як ти повертаєшся до мене,
І це лякає,
І вже сумує мене —
Тінь, що стала такою схожою на тебе.

Двадцять чотири години в безмовній ванні,
Двадцять чотири години, думками з тобою.
Zzz… Не буди мене, прошу.
Якщо це сон, я не хочу прокидатися.

Приспів:
Фантазія…
Ти — моя фантазія.
Ти — моя фантазія.
Ти — моя єдина фантазія.
Давай повторимо ще раз:
Лише цю ніч.
Дай мені лише ще одну ніч.
Дай мені лише ще одну ніч.
Фантазія, фантазія…

Куплет 2:
Весь день я літаю в хмарах,
Весь день йдемо рука об руку.
Я сам не вірю цим змінам,
Саме існування — уже дар.
Прокинутися і побачити тебе поруч…
Навіть без слів усе зрозуміло.
Забудь усі порожні слова,
Просто будь поруч зі мною.

Ще одну ніч…
Падаючи вниз,
Опинившись у полоні, не в змозі піти.
Ти і сяйво зірок,
У божевільному танці.
Прокинутися мені не дано, ранок похмурий.
Це сон літньої ночі,
Що освітлює місячним світлом.

Куплет 3:
Ти, наче сама Селена,
Являєш мені красу минулих днів.
Ти поруч,
Руйнуєш темряву.
Так, так.
Якби я міг побачити тебе ще одну ніч,
Після найтемнішої півночі,
Повернись, відчуй, повернись знову.

Фінал:
Закрий очі, скажи, що бачиш ти.
Мила, я, мила, я…
Я віддам тобі всю цю ніч, так.
Кожна ніч — наша спільна фантазія.
Мила, я, мила, я…
Дозволь цьому статися у свій час, так.

Переход:
Якщо ти хочеш… Якщо тільки попросиш,
Я зроблю це для тебе.
Все, чого ти забажаєш.

Приспів:
Прошу тебе, малятко, будь зі мною,
Коли весь світ налаштований проти нас.
Прошу, люба, будь зі мною, я стану ближче, я зроблю цей крок.
Я перед тобою на колінах, бачиш?
Не залишай мене у найтемніший мій час.
Я обійму тебе так міцно, як ніколи раніше.
Я пройду через полум’я пекла, бо все, що мені потрібно — це ти.

Куплет:
Де б ти не була, я піду за твоєю тінню,
І навіть терни під ногами мене не зупинять.
Хай реальність зводить стіни між нами,
В фіналі ми все одно повернемося в точку нашої зустрічі.

Ти і я. Весь день. Цю безкінечну ніч.
Обійми мене, стискай у руках, як забажаєш.
О Боже, ти мені так потрібна…
Я весь належу тобі. Кожна клітина моєї душі.

Приспів:
Прошу тебе, малятко, будь зі мною,
Коли весь світ налаштований проти нас.
Прошу, люба, будь зі мною, я стану ближче, я зроблю цей крок.
Я перед тобою на колінах, бачиш?
Не залишай мене у найтемніший мій час.
Я обійму тебе так міцно, як ніколи раніше.
Я пройду через полум’я пекла, бо все, що мені потрібно — це ти.

Переход:
Якщо ти хочеш… Якщо тільки попросиш,
Я зроблю це для тебе.
Все, чого ти забажаєш. (2×)

Куплет:
Якщо я й відчув смак справжнього щастя, то лише завдяки тобі.
Послухай, моє серце б’ється через край.
Підійди ближче, розділи цей момент зі мною.
Це назавжди. На віки віків.
Наші зранені душі знайдуть спокій один в одному. Малятко, прошу тебе…

Ти і я. Весь день. Цю ніч. Обіймай мене так міцно, як захочеш.
Господи, ти мені потрібна… Ти володієш мною цілком і повністю.

Приспів:
Прошу тебе, малятко, будь зі мною,
Коли весь світ налаштований проти нас.
Прошу, люба, будь зі мною, я стану ближче, я зроблю цей крок.
Я перед тобою на колінах, бачиш?
Не залишай мене у найтемніший мій час.
Я обійму тебе так міцно, як ніколи раніше.
Я пройду через полум’я пекла, бо все, що мені потрібно — це ти.

Переход:
Якщо ти хочеш… Якщо тільки попросиш,
Я зроблю це для тебе.
Все, чого ти забажаєш. (2×)

Приспів:
Прошу тебе, малятко, будь зі мною,
Коли весь світ налаштований проти нас.
Прошу, люба, будь зі мною, я стану ближче, я зроблю цей крок.
Я перед тобою на колінах, бачиш?
Не залишай мене у найтемніший мій час.
Я обійму тебе так міцно, як ніколи раніше.
Я пройду через полум’я пекла, бо все, що мені потрібно — це ти.

Покажи мені свою справжню глибину,
Я хочу повністю розчинитися у твоєму світі.
Ну і що, якщо твої «тіні» лякають і в них хаос?
У мене самого за плечима купа помилок і шрамів.

Ми можемо не зупинятися до самого ранку.
Хіба тобі не хочеться просто закрити очі і забутись?
Або боїшся, що світло виставить усе напоказ?

Всю ніч безперервно…
Якщо хочеш зірвати маски й віддатися інстинктам,
Милий, ми можемо бути такими.
Жити на межі, поки серце не переповниться почуттями.
Якщо захочеш — увесь цей світ буде твоїм.

Там, глибоко під піском, заховане минуле…
Там сховане те, що залишило у душі порожнечу.
Прошу тебе, просто поговори зі мною, не мовчи.
Адже в втраті контролю є своя особлива краса.

Ми можемо продовжувати це безумство всю ніч,
Так, нам варто йти до кінця.

Всю ніч безперервно…
Якщо хочеш віддати волю своїй дикій натурі,
Милий, ми можемо собі це дозволити.
Проживемо цей момент, поки серце не почне зашкалювати.
Якщо захочеш — ти отримаєш усе.

Я привів тебе на «дикий бік»,
У місце, далеке від усіх умовностей.
Випусти кігті, оскаль зуби — не ховайся.
Тепер ти бачиш світ, де правлять лише почуття та інстинкти.

Нас не приручити,
Жодного з нас.
З невгамовним серцем —
Йди і бери від цього життя все.

Якщо хочеш бути справжнім (диким), як звір,
Милий, давай будемо такими.
Живи на повну, поки серце не вибухне від почуттів.
Якщо захочеш — увесь світ у твоїх ногах.

Буууммм

зцілюючі вібрації Великого Дзвона Сондека 🔔💜

Я хотів би сказати тобі, що все скінчено, ох
Я хотів би піти від цього болю
Моє життя — як зламані американські гірки
Але, може, я сам у цьому винен
Я не можу зійти з цієї каруселі
Вона крутить мене (по колу, по колу)
Я стараюся з усіх сил, але не можу сповільнити
Цю карусель

І я… я не можу вирватися з цього кола
(Я не можу вибратися з цього)
Я намагаюся… але все завжди закінчується однаково
(Я не можу вибратися з цього)

Мені навіть здається, що я вже подорослішав,
але турботи залишаються тими ж
Застряг у тій самій старій рутині,
наче карусель, колесо, яке ніколи не зупиняється…
Все як і раніше, ох

Питання без відповідей, біг у лабіринті
Усі вдають, що все добре, усміхаються… але це не так, ні

Хотілося б сказати тобі, що все закінчилося
Хотілося б відсторонитися від цього болю
Моє життя — як зламані американські гірки
Але, може, це лише моя вина

Я не можу вирватися з цієї каруселі
Вона просто крутить мене і крутить
(І крутить, крутить…)

Я стараюся з усіх сил, але не можу зупинити
Цю карусель

І я… я не можу вибратися з цього
(Я не можу вибратися з цього)

Я намагаюся… але завжди виходить одне й те саме
(Я не можу вибратися з цього)

Вгору, вниз — усе крутиться без зупинки
Я розриваюся на частини, але все ще прикований до землі
Застряг у циклі, який неможливо зупинити
Моя внутрішня дитина кричить
Я вже втомився від усього цього, чесно
Тож, будь ласка… витягни мене звідси
Моє ліжко перетворилося на труну

Мій власний світ здається зарядженим кофеїном
Кожен день — ніби я руйную себе
Невже не можна просто вимкнути мій мозок?
Я застряг у безкінечному коловороті
Думаю, думаю, думаю без зупинки…
І навіть коли намагаюся не думати — все одно думаю
Кручусь… знову кручусь…
Ти справді щасливий?
Тоді усміхнись… до самого кінця 🎠💜

Вони нічого про нас не знають.
Як твій голос може до них дійти — вони не розуміють.
Якщо ти хочеш пізнати мене — що я можу зробити для тебе?
Ти постійно питаєш, що змінилося, що стало іншим,
А я відповідаю… сам толком не знаю.
Кожен вірить лише в ту історію, яка йому зручна.
Кажуть, що я дійшов до цього завдяки тому, і я просто лишаюся таким серйозним?
Ми — лише хлопці, що подорослішали… от і все. Тож, чесно? Замовкни.

Ей, спокійніше… розслабся, охолонь.
Подумай добре і скажи, що ти насправді хочеш висловити.
Це складно… і ми навіть не можемо пояснити,
Бо щоразу, коли намагаєшся, розумієш лише, що…

Вони нічого про нас не знають.
Вони нічого про нас не знають.
Вони нічого про нас не знають.
Вони нічого про нас не знають.

Так, чорт, оу, ось так, оу, ось так (вони не знають).
Так, чорт, оу, ось так, оу, ось так (вони не знають).
Так, чорт, оу, ось так, оу, ось так (вони не знають).
Так, чорт, оу, ось так, оу, ось так (вони не знають).

Я можу показати тобі любов, можу показати.
Якщо ти хочеш пізнати мене — що я можу зробити для тебе? (вони не…)
Вони постійно питають, що ж насправді було інакше.
Я відповідаю: сам не знаю.
Постійно шукають легкий шлях, без причини (ayy),
Лізуть у все, ніби це масштабу Тихого океану (uh).

Хочеш, щоб я пояснив простіше, крихітко?
Тобі навіть не обов’язково знати — чому ти так хочеш це зрозуміти? (ayy)
«Вони особливі (так) серед азіатів», ayy,
«Героїчне існування (так), важко зламати», uhh.
Ух, із цим не ототожнитися (запізно),
Ми — просто семеро людей.

Ах, ти сказав, що ми змінилися? (змінилися?)
Ми почуваємося так само, чорт.
Вони не знають про нас, вони не знають про нас.
(Oh-oh)
Вони не знають про нас, вони не знають про нас.
(Ooh)
Вони не знають про нас, вони не знають про нас.
(Oh-oh)
Вони не знають про нас, вони не знають про нас.

Так, чорт, оу, ось так, оу, ось так
(Вони не знають про нас, вони не знають про нас)
(Вони не знають)
Так, чорт, оу, ось так, оу, ось так
(Вони не знають про нас, вони не знають про нас)
(Вони не знають)
Так, чорт, оу, ось так, оу, ось так
(Вони не знають про нас, вони не знають про нас)
(Вони не знають)
Так, чорт, оу, ось так, оу, ось так
(Вони не знають про нас, вони не знають про нас) 💜

Ей, бути як BTS… говорити легко, так? (оох)
Але хто щодня виходить на такий рівень? (yeah)
Виглядає смішно, але це зовсім не жарт (ayy, ayy)
Десять років — це немало.
Стоп, прискорюйся.

Yeah, yeah, yeah, yeah, ayy
Вриваємось у твою зону,
Ми будемо бити, бити, бити, бити,
Трохи повеселився, так?
Pop, pop, pop, pop,
Повернулися забрати своє, ми не
Зупиняємось — лише прискорюємось.

Ти знаєш, як я роблю,
Ти знаєш, як я роблю,
Запалюємо все, як нове — запали знову,
Так, ми на новому рівні, ти знаєш, як ми робимо.

Ayy, ayy, ayy
Почуваюся, як новенький,
Інший рівень, інший крок — другого шансу немає.
Версія 2.0 після оновлення,
Знову успіх усюди — десять із десяти.
Тепер викинь це — марний мотлох,
Зберемо все, що не годиться,
Спокійно, повертаємось до роботи,
Стоп, прискорюйся.

Yeah, yeah, yeah, yeah, ayy
Вриваємось у твою зону,
Ми будемо бити, бити, бити, бити,
Трохи повеселився, так?
Pop, pop, pop, pop,
Повернулися забрати своє — ми не зупиняємось, прискорюємось.

Ти знаєш, як я роблю,
Ти знаєш, як я роблю,
Запалюємо все, як нове — запали знову,
Так, ми на новому рівні, ти знаєш, як ми робимо.

Ти знаєш, як я роблю,
Ти знаєш, як я роблю,
Запалюємо все, як нове — запали знову,
Так, ми на новому рівні, ти знаєш, як ми робимо.

Pop, pop, pop, pop, pop
Pop, pop, pop, pop
Крихітко, стає надто гаряче,
Rah, rah, rah,
Атакуємо, як «поп»,
Б’ємо правдою, як «рах»,
Час розплатитися за борги,
Бійся мене… а може й ні,
Нехай іде, нехай кровоточить,
Нанось швидкий удар,
Стоп, прискорюйся.

Yeah, yeah, yeah, yeah, ayy
Вриваємось у твою зону,
Ми будемо бити, бити, бити, бити,
Трохи повеселився, так?
Pop, pop, pop, pop,
Повернулися забрати своє, ми не
Зупиняємось — прискорюємось.

Ти знаєш, як я роблю,
Ти знаєш, як я роблю,
Запалюємо все, як нове — запали знову,
Так, ми на новому рівні, ти знаєш, як ми робимо.

Ти знаєш, як я роблю,
Ти знаєш, як я роблю,
Запалюємо все, як нове — запали знову,
Так, ми на новому рівні, ти знаєш, як ми робимо. 🔥💜

Усе горить — це вогонь,
Усе на піку — це вогонь,
Усе горить — це вогонь,
Усе на піку — це вогонь.

Вона хоче танцювати у вогні,
Усе на межі — це вогонь.

Не стій надто близько, надто близько до вогню.

Дай мені бензину,
Дай мені це — я від цього шаленію.
Дай мені це — змусь мене спітніти,
Щось, що я не зможу забути.
Ми з моєю компанією згораємо дотла,
Ми в полум’ї — і нас несе.

Тут двісті градусів,
Клуб ніби зійшов з розуму.
Я можу зробити тебе вірусним,
Сьогодні вночі я викладаюся на максимум, як у Thriller.
Клуб просто зносить дах,
Прямо як Брітні, крихітко,
Дай мені це ще раз.

Усе горить — це вогонь,
Усе на піку — це вогонь,
Усе горить — це вогонь,
Усе на піку — це вогонь.

Вона хоче танцювати у вогні,
Усе на межі — це вогонь.

Не стій надто близько, надто близько до вогню.

Гаряче, гаряче — вайб просто вогняний,
Страшно, страшно — навіть у люту зиму підігрів сидінь не потрібен.
Ми божеволіємо, шаленіємо і танцюємо,
Стояти осторонь, ніяковіти — це справжня мука.
Не думай — просто вливайся, стрибай з розгону,
Ми починаємо просто зараз.

Клуб ніби зійшов з розуму,
Я можу зробити тебе вірусним,
Сьогодні вночі я викладаюся на максимум, як у Thriller.
Клуб просто зносить дах,
Прямо як Брітні, крихітко,
Дай мені це ще раз.

Усе горить — це вогонь,
Усе на піку — це вогонь,
Усе горить — це вогонь,
Усе на піку — це вогонь.

Вона хоче танцювати у вогні,
Усе на межі — це вогонь.

Не стій надто близько, надто близько до вогню. 🔥💜

Приспів:

Керосин і дофамін — лише хімія в крові,
Слава і фантазії — наш вибір, як не крути.
Отруй мене ненавистю або зігрій любов’ю, зроби сталевим,
Бо тут, у нашому світі, ми називаємо це «нормальним».

Біжи, зникни з очей, я вже сам не знаю, чого хочу.
Якби можна було хоч на мить зупинити цей хаос думок…
Керосин, дофамін — і що мені з цим робити?
Так, для нас це і є — нормально.

Куплет:

Істина тисне на плечі, коли ти йдеш слідом.
У який колір ти мене пофарбуєш? У червоний чи в синій?
Дві сторони однієї монети — і обидві фальшиві.
Для мене все інакше? А як це бачиш ти?

Перехід:

Це відчуття всередині таке дивне, я проживаю його знову і знову.
Мої емоції виставлені напоказ, мов експонати на стіні.
І мої коліна тремтять...

Приспів:

Керосин і дофамін — лише хімія в крові,
Слава і фантазії — наш вибір, як не крути.
Отруй мене ненавистю або зігрій любов’ю, зроби сталевим,
Бо тут, у нашому світі, ми називаємо це «нормальним».

Біжи, зникни з очей, я вже сам не знаю, чого хочу.
Якби можна було хоч на мить зупинити цей хаос думок…
Керосин, дофамін — і що мені з цим робити?
Так, для нас це і є — нормально.

Куплет:

Що я повинен відчувати?
Я вірив, що моє серце — зі сталі,
Але тепер знаю: є рани, що навряд чи загояться.
Якщо життя ідеальне — значить, воно несправжнє.

Я виливаю цей біль тисячі разів поспіль.
«Звичайний» чи «особливий» — лише ярлики, що на нас вішають.
Один глибокий вдих — і все розсипається в пил.
Те, що я намагаюся втримати, вічно тане в моїх руках.

Ти тікаєш від мене, штовхаєш, тягнеш за собою,
Кажеш, що хочеш отримати «всього мене» будь-якою ціною.
Але що означає «всього»? Тінь усередині мене лякає до тремтіння.
Я чую їхній шепіт…
Чого ж ви хочете, проникаючи під мою шкіру?

Перехід:

Це відчуття всередині таке дивне, я проживаю його знову і знову.
Мої емоції виставлені напоказ, мов експонати на стіні.
І мої коліна тремтять...

Приспів:

Керосин і дофамін — лише хімія в крові,
Слава і фантазії — наш вибір, як не крути.
Отруй мене ненавистю або зігрій любов’ю, зроби сталевим,
Бо тут, у нашому світі, ми називаємо це «нормальним».

Біжи, зникни з очей, я вже сам не знаю, чого хочу.
Якби можна було хоч на мить зупинити цей хаос думок…
Керосин, дофамін — і що мені з цим робити?
Так, для нас це і є — нормально.

Ні, це ми… ні, це ми…
Ми називаємо це нормальним.
У світі тіней і вогню — це наш «нормальний» день. 🔥💜