У вас виникло відчуття, що ви вже занадто довго працюєте на одній і тій самій посаді й вас вже час підвищити? Перевірте, чи виправдане воно, прочитавши нашу статтю.

Як зрозуміти, що ви дійсно засиділися на старій посаді та вас правда несправедливо не підвищують? Перевірити себе на 5 ознак співробітника, який явно готовий до кар’єрного росту.

Ви вчитеся самі та навчаєте інших

Хороший керівник знає, що підвищення гідні не тільки найпрацьовитіші, але і найініціативніші працівники. Ви не сидите на місці, домігшись певного професійного рівня, а продовжуєте розвиватися, ходити на курси, відвідувати майстер-класи та семінари, слухати лекції? І все це — за власною ініціативою, а не через підштовхування начальства або просто за компанію? Якщо так, то ви ініціативний співробітник.

А коли ви ще й передаєте знання: навчаєте новачків або ділитеся новою інформацією з колегами, можете розраховувати на заслужене підвищення.

Якщо його вам не дають, варто задуматися.

Ви реалізуєте великі проєкти й ділитеся результатами

Часто причиною підвищення по службі стає певна кількість реалізованих працівником проєктів. Коли ви самі придумуєте, що і як можна поліпшити, а потім впроваджуєте це в життя, вас можна назвати амбітною і цілеспрямованою людиною, яка заслуговує більших повноважень.

Однак якщо ви все це робите, але ні з ким не ділитеся, начальство може просто не знати про ваші заслуги, й підвищення доведеться чекати невідомо скільки.

Колеги вважають вас експертом

Уявіть ситуацію: у ваших колег запитують, хто найкраще розбирається в робочих питаннях. Кого вони назвуть? Вас?

Якщо так, але при цьому ви з колегами працюєте на одній посаді або ваша навіть трошки нижча, то у нас неприємна новина — ви засиділися в непідвищених.

Ви — втілення цінностей компанії й навіть трошки більше

У сучасному світі бути просто відмінним працівником і професіоналом найвищого класу для кар’єрного зростання недостатньо. Зараз при розподілі посад керівники враховують і так звані «м’які навички», і збіг цінностей співробітника із заявленими компанією.

Ви не тільки виконуєте більше від своїх робочих обов’язків, а й настільки відповідаєте цінностям компанії, що можете надихнути інших співробітників загорітися ними? Тоді керівник відділу або навіть цілої компанії мав би розглядати вас як одного з головних кандидатів на підвищення.

Ви не раз озвучували, що хочете нову посаду

Ви знаєте, що для отримання вищої зарплати або посади потрібно заявляти про це, і вже кілька разів позначили свої амбіції начальству? Але бос не дав чіткої відповіді, не назвав причини й не підвищив? Можливо, в цій компанії рости не вийде і варто подумати про кар’єру в іншій організації.

Та перш ніж звинувачувати боса в тому, що він «зажав» підвищення, задумайтеся, чи можливе воно в принципі.

У деяких компаніях така організаційна структура, що давати співробітнику нову посаду — значить просто перейменувати його теперішню позицію: ні нових обов’язків, ні вищої зарплати, ні підлеглих не передбачається. А якщо ви дійсно вдумливий та амбітний співробітник, то отримувати нову посаду тільки заради красивої назви вам навряд чи захочеться.

Сьогодні ми бачимо у Всесвіті всю гаму кольорів та відтінків, але вочевидь, що так було не завжди. Згідно з теорією великого вибуху, в перші миті народження Всесвіту його температура була така висока, що ні про які кольори й мови не йшло. Лише через 10 секунд він трохи охолов, приблизно до 1 млрд градусів за Кельвіном, та в ньому з'явилися фотони — а разом з ними й світло.

Але світло — не колір, щоб розрізняти кольори, потрібні якісь органи зору, для формування яких потрібні атоми. Минуло ще 380 000 років, поки Всесвіт досить охолов та розширилася до хмари з водню і гелію 84 млн світлових років в поперечнику. Тоді й зародилося первинне світіння, яке сьогодні охололо до всього 3-х градусів за Кельвіном, але спочатку мало температуру близько 3000°К.

На той момент у Всесвіті ще не було ніяких великих об'єктів, він весь був однорідним та однаково теплим. Розрахунки показали, що для людського ока це світіння виглядало б як щось яскраве біло-помаранчеве, віддалено схоже на тепле світло старої 60-ватної лампочки розжарювання. Але вже через кілька мільйонів років космос охолов ще більше, і помаранчевий відтінок зник, поступившись місцем червоному. У міру подальшого охолодження він буде тьмяніти, поки в результаті Всесвіт не стане зовсім чорним.

У 2002 році вчені Карл Глейзбрук та Іван Балдрій вирахували середній колір від усього світла, який ми бачимо сьогодні від зірок та галактик. Одержаний світло-коричневий відтінок назвали «космічним лате». Однак з часом, коли згаснуть біло-блакитні зірки-гіганти, наші нащадки будуть бачити лише похмуре червонувате світіння. Потім, через трильйони років, згасне й воно, а Всесвіт остаточно зануриться в темряву.

Чи знаєте ви про походження назви Bluetooth? Як безпровідний зв’язок Bluetooth отримав свою назву та логотип і при чому тут легендарний скандинавський король.

Ми всі знаємо про безпровідний зв'язок Bluetooth. Це синонім бездротової технології й такий вид зв'язку присутній в кожному нашому смартфоні. Від телефонів до навушників – ми покладаємося на Bluetooth, щоб звільнити себе від тягаря проводів.

Походження назви Bluetooth: Людина із синім зубом

Як новаторська технологія, назва не звучить досить технічно. Насправді вона походить від імені скандинавського короля Гаральда “Bluetooth” Гормссона, який був відомий двома речами:

• Об’єднання Данії та Норвегії в 958 році.
• Його мертвий зуб, який був темно-синього / сірого кольору, і став причиною його прізвиська Bluetooth (синій зуб).

В результаті співпраці гігантів

У 1996 році три лідери галузі, Intel, Ericsson і Nokia, зустрілися, щоб обговорити стандартизацію цієї технології радіозв’язку короткого діапазону для підтримки підключення та співпрацю між різними продуктами та галузями.

Під час цієї зустрічі Джим Кардаш з Intel запропонував Bluetooth як тимчасове кодове ім’я. Пізніше Кардаш був процитований:

“Король Гаральд Bluetooth … був відомий тим, що об’єднав Скандинавію, так само, як ми маємо намір об’єднати ПК та галузь мобільного зв’язку бездротовим каналом короткого діапазону”.

Ім’я Bluetooth було надане лише як замінник, поки маркетинг не придумає щось дійсно круте.

Тільки bluetooth

Пізніше, коли прийшов час вибрати серйозну назву, Bluetooth повинен був бути замінений або на RadioWire або PAN (Personal Area Networking). Назва PAN була фаворитом, але вичерпний пошук виявив, що вона вже мала десятки тисяч згадувань в Інтернеті.

Повний аналіз торговельної марки RadioWire не встигали завершити вчасно до запуску, таким чином Bluetooth став єдиним кандидатом. Назва швидко поширилася по всій галузі, ставши синонімом бездротової технології короткого діапазону.

“Початковий” логотип Bluetooth

Логотип Bluetooth – це прив’язка рун, що об’єднує руни (Hagall) (ᚼ) та (Bjarkan) (ᛒ), ініціали Харальда.

Джерело: www.bluetooth.com

Щоб виділитися на тлі інших, бренди готові вдаватися до найнезвичніших способів рекламування. Один з таких — реклама в космосі. Може здатися, що тільки Ілон Маск відправляє щось у космос, але ні. Насправді ідея використовувати космічний простір для рекламування не нова. Перша космічна рекламна кампанія відбулася ще у 1992 році, коли на орбіту винесли логотип табачної компанії West.

Хто ще з брендів наважився віддати космічну суму за космічну рекламу, які є види реклами в космосі та чому науковці вважають рекламування за межами Землі поганою ідеєю — розповідаємо далі.

TNUVA

Реклама ізраїльського молока TNUVA — перша у світі, яку зняли в космосі. Ідею розробило ізраїльське рекламне агентство Gitam / BBDO. На відео космонавт підлітав до пачки з молоком і куштував напій. 1,5-хвилинне відео обійшлося компанії TNUVA в $450 000. Ролик випустили в 1997 році.

Pizza Hut

Американська компанія Pizza Hut стала першою піцерією, яка відправила свою піцу в космос. У 2001 році космонавт перед камерою куштував розігріту на борту піцу, яку приготували за спеціальним “космічним” рецептом.

Піца була приправлена додатковими спеціями, особливо сіллю, оскільки відомо, що смакові рецептори трохи притупляються в космічному просторі. І хоча пепероні є найпопулярнішим наповнювачем мережі, компанія погодилася на салямі, оскільки пепероні погано зберігалися під час необхідного 60-денного тестування.

Рекламна кампанія супроводжувалася слоганом “Де є життя, там є піца” і коштувала $1 млн.

Red Bull

Ще одним вдалим способом прорекламуватися завдяки космічним подіям є спонсорство. Так, у 2012 році компанія з виробництва енергетичних напоїв стала спонсором екстремального проєкту, який назвали на честь компанії — Red Bull Stratos. У межах цього проєкту австрійський скайдайвер Фелікс Баумгартнер піднявся на висоту 39 кілометрів у стратосферу над Нью-Мексико і зробив вільне падіння в скафандрі на Землю.

Медійні охоплення були надзвичайними. Пряму трансляцію вели 80 телеканалів у 50 країнах світу, а за стрибком скайдайвера стежили одночасно більше 50 мільйонів глядачів.

Hello Kitty

Дуже милу космічну рекламу розробили японські студенти для бренду Hello Kitty. Вони створили спеціальний супутник, виділили в ньому маленьку кімнатку з видом на відкритий космос і розмістили в кімнатці іграшку Hello Kitty. Всередині супутника стояла відеокамера, яка знімала іграшку на тлі космосу, а користувачі мережі могли написати твіт з будь-яким хештегом, який в реальному часі виводився на екран в кабіні Hello Kitty. Щоправда, організатори не змогли забезпечити прямий зв’язок, тому відео було представлено в записі.

SpaceX і Tesla

Звісно ж, складно не згадати Ілона Маска з його геніальним піар-рішенням відправити автівку в космос. Компанія SpaceX у 2018 році вперше запустила надважку ракету Falcon Heavy, на борту якої помістили електромобіль Tesla Roadster. Авто зіграло роль корисного навантаження під час тестового запуску ракети. За кермо автомобіля посадили манекена в скафандрі, на приладовій панелі машини було написано “Do not Panic”, а з динаміків, якщо вірити Маску, грала пісня Девіда Бові “Space Oddity”.

Таким чином, проєкт виконав одразу два завдання: ракету випробували, а новина про неординарний запуск потрапила на сторінки більшості медіа по всьому світу. Кампанія стала одним з найуспішніших маркетингових трюків, причому одразу для трьох брендів: SpaceX, Tesla та для особистого бренду Ілона Маска.

Hyundai

Основою рекламної компанії Hyundai стала зворушлива історія про дівчинку Стефані та її батька, що працює на МКС. Через роботу батька їм рідко вдавалося поспілкуватися на Землі. Тож компанія Hyundai запропонувала дівчинці оригінальний спосіб передати татові повідомлення.

11 автомобілів Hyundai Genesis прокотилися висохлим озером Деламар і слідами від коліс зобразили напис “Стеф любить тебе!” площею 5,5 км². Послання від дочки вийшло таким великим, що батько зміг прочитати його, просто виглянувши в ілюмінатор.

Hyundai отримали за рекламу трьох бронзових Каннських левів.

Estée Lauder

Минулого року американська компанія люксової косметики Estée Lauder знімала рекламу нічної сироватки на Міжнародній космічній станції. Ідея полягала в тому, щоб сфотографувати сироватку в невагомості. Така зйомка, звісно ж, недешева — $17 500 за годину і ще близько $128 000 за транспортування продукту до станції.

Estée Lauder став першим брендом косметики, що заручився підтримкою NASA в реалізації комерційного проєкту. NASA, як державне космічне агентство, серйозно стурбоване темою brand safety і дуже уважно ставиться до вибору рекламодавців.

Pepsi

Мабуть, одним з найсміливіших космічних експериментаторів є компанія Pepsi. Ще у 1996 році вона створила надувний 1,2-метровий макет банки Pepsi, який відправила на борт космічного корабля. Під час виходу у відкритий космос космонавти запустили цей макет у безповітряний простір. Весь процес знімали на відео. Відео польоту потім використовували в рекламі Pepsi. Крім того, космонавти звозили в космос кілька десятків пляшок напою Pepsi, які потім привезли на Землю і бренд мав змогу продати їх на аукціоні на величезні гроші.

За масштабну рекламу в космосі Pepsi виклала $600 тис.

У 2015 році Pepsi спільно з UrtheCast — канадським виробником обладнання для Міжнародної космічної станції — запустили спільний проєкт, у межах якого знімали короткометражний фільм. Зйомки відбувалися як на Землі, так і в космосі. UrtheCast розмістила на борту МКС HD-відеокамери, які були здатні знімати якісну картинку з орбіти. На Землі зйомки пройшли більш ніж у десяти країнах на чотирьох континентах.

А в 2019 році PepsiCo стала першою компанією у світі, що замовила цілковито новий тип космічної реклами.

Ідея такої реклами полягає у виведенні на низькі орбіти певної кількості невеликих супутників, які здатні відбивати сонячне світло. Висота орбіти польоту таких рекламних супутників за задумом повинна становити 400-500 км. Далі з командного центру супутникам задають команду, за якою вони вишиковуються в певному порядку (наприклад, у вигляді логотипа Pepsi) і починають за допомогою відбитого сонячного світла транслювати на Землю зображення.

Замовник цієї інновації, компанія PepsiCo, оголосила, що з космосу планують рекламувати енергетичний напій Adrenaline Rush. Нібито такий спосіб реклами з космосу повністю узгоджується з політикою фірми й відповідає основній ідеї продукту. Компанія-виконавець StartRocket навіть провела випробування Pepsi в стратосфері з висотним аеростатом.

Однак буквально за тиждень Pepsi відмовилась від ідеї реклами й публічно заявила, що зовсім не планувала реалізовувати такий проєкт. Відмова, ймовірно, сталася через масове невдоволення людей по всьому світу — мало хто схвалював це нововведення.

Недоліки рекламування в космосі

Все, що виведено на орбіту, як правило, залишається на орбіті. Об’єкти, які перевищили термін свого функціонального використання і не оснащені технологією деорбітації, вважаються космічним сміттям. Воно може призвести до зіткнень з іншими космічними об’єктами та ускладнити дослідження космосу. Власне, що більше зніматимуть роликів про політ у космосі надувних банок Pepsi, то більше це загрожує космічному простору.

Новий спосіб рекламування за допомогою супутників також сприймають здебільшого негативно. Перш за все, тому, що для людей це незвично, а все незвичне нас насторожує. По-друге, багато хто зазначає, що небо — це єдине недоторкане, що у нас лишилось. Мовляв, не вистачало реклами ще й там. Звичайно, мало кому хочеться піднімати очі до неба і замість зірок бачити слогани Coca-Cola.

Науково виправдані застереження є й з боку астрономів. Річ у тім, що астрономія дуже чутлива до яскравих джерел світла на небі. А яскравість рекламних супутників можна порівняти з яскравістю Місяця. Вони побудовані з відбивного матеріалу й негативно впливають на спостереження за слабкими віддаленими об’єктами з поверхні Землі.

Ще однією проблемою такої реклами є різниця в регулюванні маркетингу різних країн. Оскільки супутникові космічні рекламні зображення мають намір обертатися навколо Землі або принаймні транслюватися на великі території, їх побачать на небі в різних країнах. Наприклад, у ЄС заборонена реклама тютюну, тож для тютюнових компаній космічний простір має бути закритим. Відмінності в рекламних правилах ускладнюють можливість для такої реклами бути законною в різних юрисдикціях.

З іншого боку, масштаб охоплення — це безперечна перевага для компаній, що рекламуватимуться в такий спосіб. Мільярди людей з різних країн зможуть побачити рекламу, яка кружляє навколо Землі.

Отже, новий вид космічної реклами може надавати цінні рекламні можливості для брендів, хоча дуже високі стартові витрати не дозволяють їй у наш час стати звичним рекламним носієм.

Тварини проявляють позитивний настрій, коли "виграють", і сумний, коли "програють", що впливає на їхню поведінку. Про це стверджує дослідження науковців з Белфаста, пише DailyMaill.

У дослідженні експерти використовували приклад змагань тварин за обмежені ресурси або товаришів, щоб довести, що емоції впливають на поведінку тварин. За інформацією науковців, дослідження проводилось, зокрема, на мишах, пацюках та свинях.

Зазвичай вчені, які вивчають поведінку тварин, традиційно не розглядали роль емоцій, яку важко точно виміряти у тварин.

Однак команда дослідження дійшла висновку, що після результатів "конкурсу" тварини поводяться по-різному: у тих тварин, які програють, наприклад, розвивається негативний емоційний стан. Це змушує їх більш песимістично оцінювати свої шанси на перемогу в майбутніх "боях" і може відбивати у них бажання вступати в бій з суперниками.

З іншого боку, у переможців з'являється позитивний настрій, який має зворотний ефект.

Емоції також можуть керувати нерефлексивними діями тварин в інших контекстах – від сигналів з вибору партнера до батьківської турботи.

"Людські емоції впливають на непов'язані пізнання і поведінку. Наприклад, у сонячні дні люди оцінюють свою загальну задоволеність життям вище, ніж у дощові", - сказав автор статті та фахівець з поведінки тварин Ендрю Крамп з Королівського університету в Белфасті.

Учені стверджують, що аналогічні явища можна спостерігати у тварин.

"Ми виявили, що емоції тварин також впливають на непов'язані пізнання і поведінку. Наприклад, тварини, які перемогли в конкурсі, мали більш позитивний настрій і очікували на меншу кількість хижаків у своєму середовищі", – додає він.

З огляду на це, результати можуть мати значення для добробуту тварин і способів його поліпшення, відзначили дослідники.

У вас буває таке відчуття, ніби цілий день чимось займався, але нічого корисного не зробив? Або ж навпаки: не встиг взятися за жодну справу, а надворі вже ніч. Якщо вам також часто буває незрозуміло, куди дівається час, то ця добірка порад допоможе розібратися. Застосуйте кілька порад у житті, одразу після прочитання, і в добі з’являться зайві 2-3 години. Точніше, не зайві, а знову віднайдені.

№1: Пишіть список найбільш термінових завдань на завтра

Але зважте, що список завдань повинен бути рівноцінним можливостям. Тобто, розраховуйте сили й пишіть те, що реально встигнути зробити за один день.

Чому саме звечора? Це допоможе структурувати думки перед сном. Ви не будете планувати подумки, бо все вже записано, а значить простіше буде заснути. Також, нічого не забудете на ранок.

№2: Вносьте заплановані справи у календар

Крім плану завдань на день, варто записувати зустрічі чи події, дату яких ви вже знаєте. Через 2 тижні лекція? Через 5 днів зустріч з друзями? Через 3 тижні до батьків в гості? Запишіть все це у календар. Так будете знати, на які дні вже не варто планувати щось додаткове, а в які можна виконати більше справ. Це допоможе уникнути періодів, коли всі справи навалюються одразу в той же час.

№3: Створіть графік звичок

Прокидатися щодня в певний час, виділяти певні години на відпочинок, інші на роботу, дзвінки та хатні справи. Коли завдання повторюється систематично, на нього часу витрачається менше та й морально простіше налаштувати себе.

№4: Відстежуйте затрачений час

Є купа спеціальних додатків, але можна користуватися просто годинником чи таймером. Відстежуйте час, затрачений на робочі завдання, на хатні справи, на відпочинок. Це допоможе зрозуміти, куди витрачається найбільше годин.

№5: Фіксуйте цілі та мотивацію

Записуйте не лише справи, а і якого результату ви від цих справ очікуєте. Наприклад, витрачаєте більше часу на роботу, бо хочете збільшити дохід на 20%. Чи вчите англійську щодня по 1 годині, бо через рік хочете скласти іспит. Якщо розумієш, навіщо щось робиш щодня — простіше фокусуватися навіть на найдрібніших завданнях.

№6: Аналізуйте свої нотатки

Важливо не лише записувати, куди витрачається час, а й аналізувати цю інформацію. Чи не забагато часу йде лише на роботу? Чи не забирають соцмережі у вас ті години, які можна виділити на навчання? Подивіться, чи цілі на майбутнє збігаються з тим, на що ви витрачаєте свою енергію.

№7: Час проведений в соцмережах

Коли йдеться про обмеження часу, проведеного в соцмережах, то простіше сказати, ніж зробити. Адже постійно приходять якісь сповіщення, треба відповісти в робочому чаті, тощо. Але є дієвий метод: виділити певний час на перевірку повідомлень та перегляд стрічки новин, а в інший час займатися своїми справами. Коли не будете щогодини перевіряти пошту, повідомлення та пости в соцмережах, то збережете щонайменше годину часу щодня.

№8: Не варто займати час справами повністю

Скільки б завдань не було, всі їх переробити за день нереально. Але цілком реально отримати невроз та емоційне вигорання від такого графіку. Завжди знаходьте 2-3 вільних години на відпочинок. Адже тільки після перезавантаження ви зможете знову швидко і повноцінно виконувати свої щоденні задачі.

№9: Навіщо шукати час?

Як і з метою та мотивацією щодо ваших теперішніх завдань, варто визначити: а для чого вам більше часу в добі? На що ви хочете його витратити натомість? Почати вчити нову мову, більше часу проводити з родиною, більше читати? Якщо будете розуміти ціль, то буде менше спокуси розтрачати вільний час на дрібниці.

№10: Підвищення ефективності

Уявімо, що ви зрозуміли, куди дівається ваш час. Склали списки завдань і цілей, витрачаєте енергію тільки на корисні справи. Але все одно важко відчуваєте, що встигати з усім справлятися важко. Тоді слід звернути увагу на те, як ефективніше виконувати ті завдання, які є у вас щодня. Варто зрозуміти свої продуктивні години для розумової праці чи для фізичної. Забрати фактори, які відвертають увагу від роботи та сповільнюють темп.

Плануйте, слідкуйте за часом та аналізуйте свій життєвий ритм — і зможете отримати більше з кожного дня.

Нашому мозку властива латеральність, тобто функціональний поділ на ліву і праву сторони. Через це у людини є ведуча рука, а також ведуча нога — ведуче вухо і ведуче око. Звичайно, переважне використання правої або лівої руки є найпомітнішим проявом латеральності мозку. В середньому 90 відсотків людей на землі правші. Роботу правої руки при цьому контролює ліва півкуля, та сама, в якій розташований мовний центр.

Ультразвукові дослідження плода в утробі показують, що вже з дев'ятого тижня три чверті починають рухати правою рукою, а з 15 тижня починають смоктати палець тієї ж руки. До 38 тижня плід повертає голову праворуч. Можливо, перевага правого боку склалася певною мірою випадково, внаслідок особливостей анатомії. Покажемо, як таке може трапитися, на прикладі птахів. При висиджуванні яєць птиці розташовують яйця в гнізді таким чином, що праве око зародка періодично висвітлюється крізь напівпроникну шкаралупу. Ця особливість турботи про потомство є ключовою в розвитку латеральності мозку у пташенят - якщо висиджувати яйця в темряві, пташенята не будуть «асиметричними».

Однак десять відсотків людей все ж переважно користуються лівою рукою. Звідки ж беруться лівші? У вісімдесяті роки американські дослідники Гешвінд і Галабурда висунули припущення, що до ліворукості призводить надмірна дія тестостерону на плід під час внутрішньоутробного розвитку. Згідно з цією гіпотезою, статеві гормони гальмують розвиток лівої півкулі, і її функції частково передаються правій. Вплив гормонів пояснює, наприклад, підвищений відсоток ліворуких серед дітей, чиї матері відчували стрес під час вагітності. Однак, крім цієї, є й інші гіпотези, наприклад генетична. Крім того, лівшами частіше виявляються близнюки, недоношені діти, народжені матерями у старшому віці і матерями що курять. Також лівші статистично значимо переважають серед чоловіків: на 12 чоловіків з ведучою лівою рукою припадає 10 жінок.

Ліворукі люди існували завжди і скрізь, але в різних країнах до них ставилися по-різному. Наприклад, в Стародавній Греції вважали, що лівша полягає в спорідненості з богами і тому здатний приносити щастя. Майже так само вважали китайці та індуси. Середньовічна Європа ж не відрізнялася особливою толерантністю, тому тут ліворуких підозрювали у змові з дияволом, звинувачували у всіх смертних гріхах і піддавали страшним тортурам. У 20-му столітті тортурами для них стало насильницьке переучування - їх змушували писати правою рукою. Це відбувалося і в Радянському Союзі. Але потім вчені з'ясували, що дана практика шкідлива, вона суперечить законам природи, веде до затримки у розвитку, відхилень у психіці та інших негативних явищ.

Отже, чим лівша відрізняється від правши?

• У праворуких працює ліва півкуля, її називають раціонально-логічною. У ліворуких провідною є права півкуля головного мозку. ЇЇ називають емоційною. Вона відповідає за образне мислення, сприйняття мистецтва, уяву. Саме тому лівші набагато частіше придумують щось нестандартне.
• У складних ситуаціях лівші повільніше, ніж правші, знаходять спосіб розв’язання проблеми, проте він у них виходить більш оригінальний.
• Вчені з'ясували, що ліва і права півкулі ділять між собою обробку позитивних і негативних емоцій. В результаті виходить, що правші більш оптимістичні, а лівші песимістичні. Вони більш вразливі, збудливі, схильні до емоційних сплесків та різких змін настроїв.
• Лівшам гірше даються точні науки, проте вони на крок попереду в мистецтві і спорті.

Більшість пристосувань у всі часи роблять під праворуких людей: механічні м'ясорубки, швейні машини, більшість автомобілів і безліч інших речей, тим самим завдаючи деякий дискомфорт ліворуким представникам людства. Тому лівшам часто доводиться тренувати і праву руку, а це розвиває ліву півкулю, тому мозку доводиться працювати більше. Отже, лівші чудово адаптуються до світу і звикають до незручностей.

Найзнаменитіші лівші: Альберт Енштейн, Наполеон Бонапарт, Юлій Цезар, Леонардо да Вінчі, Бетховен, Моцарт, Мікеланджело, Володимир Даль, Сергій Рахманінов, Гаррі Каспаров, Брюс Вілліс, Джулія Робертс, Білл Гейтс та багато інших.

Психологи дають особливі рекомендації до навчання та виховання ліворуких дітей:

"Що ні в якому разі не можна робити, так це займатися перенавчанням, оскільки цей процес є справжнім насильством для мозку малюка. В результаті у дитини може виникнути затримка мовного розвитку, з'явитися логопедичні проблеми. Крім цього не слід загострювати увагу на ліворукості дитини. Ні вона, ні оточуючі не повинні бачити в цьому щось незвичайне. В іншому випадку у дитини може формуватися занижена самооцінка, сором'язливість і життєвий сценарій невдахи. Діти-лівші особливо ранимі та вразливі. Якщо накричати на них, вони замкнуться в собі та втратять контакт з батьками."

Кожен з нас у середньому щоденно проводить понад 3,5 години в інтернеті та соцмережах. Із карантином ця цифра суттєво збільшилася і тепер люди майже увесь час перебувають онлайн. Саме тому варто приділяти особливу увагу безпеці в інтернеті та цифровій гігієні.

Цифрова гігієна — це грамотне споживання інформації, а також дотримання базових правил кібербезпеки: не використовувати один і той самий пароль на всіх акаунтах, застосовувати двофакторну ідентифікацію, регулярно здійснювати резервне копіювання та оновлення застосунків.

Також важливо вміти відрізняти фішингові листи від справжніх. Фішинг – це спроба оманливим шляхом отримати особисту інформацію користувачів в Інтернеті. Як правило, це підроблені електронні листи, оголошення або сайти.

Обов’язково потрібно перевіряти електронну адресу. "https" — безпечний протокол передачі даних. Особливо варто звертати увагу на це під час розрахунків в інтернеті та коли йдеться про банківські чи фінансові сервіси.

Зловмисники у фішингових листах або на сайтах можуть запитувати таку інформацію:

• імена користувачів і паролі, зокрема прохання змінити пароль;
• номери банківських рахунків та кредитних карток;
• PIN-коди;
• дату народження і т. д.

Тому, при отриманні електронного листа із запитом особистої інформації, варто бути обережними: не натискати посилання та не надавати особисті дані, доки не будете впевнені, що лист справжній.

Якщо надійшов підозрілий лист потрібно:

• переконатися, що електронна адреса й ім’я відправника збігаються
• перевірити, чи правильно написано назву компанії, від якої лист
• перш ніж натиснути на посилання, навести на нього курсор (URL-адреса має відповідати опису)
• не завантажувати файли, що мають невідоме вам або потенційно небезпечне розширення

Радимо дотримуватися цих простих правил цифрової гігієни.

Взято з ресурсу https://thedigital.gov.ua

Протягом багатьох років щодо цього питання ведуться жваві дискусії, але єдине, у чому сходяться експерти: "заборонений плід" точно не був яблуком.

Учені сходяться на думці, що горезвісний "заборонений плід" з біблійного Едемського саду, швидше за все, не був яблуком, пише Live Science.

За словами експертів, у єврейській Біблії насправді не уточнюється, які фрукти їли Адам і Єва.

"Ми не знаємо, що це було. Немає жодних вказівок на те, що це було яблуко", — говорить рабин, професор з ізраїльського Університету Бар-Ілан Арі Животофскі.

Основна сцена з "древом пізнання" була описана в Бутті, першій книзі єврейської Біблії.

"І побачила жінка, що дерево добре для їжі, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання, і взяла з нього плід та й скуштувала й дала чоловікові, і він їв", — йдеться в Бутті 3: 6 .

"Що стосується виду фрукта, то він згадується просто як "плід дерева". Це все, що там написано. Ніякої ідентифікації. Ми не знаємо, яке це було дерево, а також не знаємо, який був плід", — зазначає Животофскі.

У вірші використовується єврейське слово "peri" — загальне слово для позначення фруктів як у біблійному, так і в сучасному івриті. З іншого боку, сучасне єврейське слово "tapuach", що позначає яблуко, ні разу не зустрічається в Книзі Буття або в перших п'яти книгах єврейської Біблії, говорить Животофскі.

Отже, якщо забороненим плодом було яблуко, тоді що ж?

В інших працях, завершених приблизно до 500 року н.е., рабини висувають кілька різних ідей з цього приводу. Правда, яблуко не входить у цей список.

Протягом багатьох років рабини писали, що "забороненим плодом" міг бути інжир, тому в єврейській Біблії Адам і Єва прикрилися інжирними листами, після того як скуштували плід. Також деякі вважали, що це міг бути виноград. Багато рабин припускали, що плодом може виявитися цитрон або "etrog" на івриті — гірко-солодкий лимоноподібний фрукт, який використовувався під час свят врожаю.

Інтерпретація ж з яблуком виникла не з єврейських переказів, вважає вчений.

"Я не думаю, що в єврейській традиції плід міг стати яблуком, тобто в єврейському мистецтві ви його не знайдете", — зазначає Животофскі.

Швидше за все, метаморфоза почалася в Римі в 382 році н.е., коли римський єпископ Дамасій I попросив ученого на ім'я Ієронім (Св. Ієронім) перекласти Біблію на латину. Ієронім переклав івритське "peri" на латинське "malum", говорить почесний професор англійської літератури в Упсальському університеті в Швеції Роберт Аппельбаум.

"Слово "malum" з латини перекладається англійською як "яблуко", яке також означало будь-який плід з серцевиною з насіння і м'якоттю навколо. Але це був загальний термін для фруктів", — зазначає Аппельбаум.

За його словами, Ієронім вибрав слово "malum", бо це слово також позначає і "зло". Подібний каламбур, можливо, мав підкреслити тяжкість скоєного Адамом і Євою, але в підсумку став основою для поширеної помилки.

У цей же час картини та інші художні твори на тему Едемського саду допомогли закріпити судження про те, що заборонений плід був яблуком. За словами Аппельбаума, у мистецтві, на відміну від письма, фрукт неможливо зобразити чимось безпосереднім.

"Художникам потрібно було показати щось конкретне", — говорить учений.

І вони не завжди зображували яблуко, наприклад, цитрон ( "Гентський вівтар. Ангели, що музикують"), абрикос ( "Єва, спокушена змієм") і навіть як гранат ( "Падіння людини").

Однак у 16 столітті яблуко почало з'являтися серед "заборонених плодів". Так, у 1504 році на гравюрі німецького художника Альбрехта Дюрера і на картині 1533 року німецького художника Лукаса Кранаха було зображено яблуко. Також у поемі "Втрачений рай" англійський поет Джон Мільтон двічі використовує слово "яблуко" для позначення забороненого плоду.

Але за словами Аппельбаума, Джон Мільтон описує своє "яблуко", "як пухнасте зовні, надзвичайно соковите, солодке і чудове". Усі ці епітети більше застосовні до персиків, підкреслює Аппельбаум.

Можливо, розгадати загадку допомогло б так зване "прищеплене дерево", яке може приносити різні плоди, але проблема в тому, що таких дерев не було в біблійні часи.

Існує організм, який змінив світ. Він спричинив обидва найперших масових вимирання в історії Землі, а також проклав дорогу до складних форм життя. Як?

Випустивши перші вільні молекули кисню в атмосферу! Бувши при цьому одноклітинним організмом. Їх називають ціанобактерії. І історія цих простих організмів, у яких немає ні ядра, ні будь-яких інших органел, – це найважливіший розділ в історії життя на Землі. Атмосфера Землі не завжди була багатою киснем, як тепер.

3,5 мільярда років тому атмосфера в основному складалася з азоту, діоксиду вуглецю, і метану. Майже весь кисень був зв’язаним у молекулах на кшталт води, а не входив до складу повітря. Океани населяли анаеробні мікроорганізми. Це прості одноклітинні форми життя, які процвітають без кисню, а енергію отримують, поглина́ючи молекули, які вони знаходять. Але десь між 2,5 (двома з половиною) і 3,5 (трьома з половиною) мільярдами років тому один з цих видів мікроорганізмів, ймовірно, пливучи на поверхні океану, розвинув нову здатність: фотосинтез.

Структури в їхній клітинній мембрані могли використовувати енергію сонячного світла, щоб перетворити діоксид вуглецю та воду в газоподібний кисень і цукри, які вони могли використовувати для отримання енергії. Ці організми були предками тих, кого ми сьогодні називаємо ціанобактеріями. Їхній блакитний відтінок викликаний синьо-зеленими пігментами, які поглинають необхідне їм сонячне світло. Фотосинтез дав цим давнім бактеріям величезну перевагу перед іншими видами. Тепер вони могли виробляти власну енергію з майже невичерпної кількості інгредієнтів, тому їхня популяція різко збільшилася і вони стали забруднювати атмосферу новим продуктом життєдіяльності – киснем.

Спочатку весь додатковий вільний кисень зв’язувався в хімічних реакціях з залізом або поглинався клітинами, що розкладалися, але через декілька сотень мільйонів років ціанобактерії виробляли кисень швидше, ніж він міг бути поглинутий, і цей газ почав накопичуватися в атмосфері. Це було великою проблемою для інших мешканців Землі. Збагачене киснем повітря фактично було отруйним для них. І який результат?

Близько 2,5 (двох з половиною) мільярдів років тому сталося масове вимирання майже усіх видів на Землі, на межі зникнення були й ціанобактерії. Геологи називають цю подію кисне́вою револю́цією, або кисне́вою катастрофою. Але це була не єдина проблема. Метан, бувши потужним парниковим газом, утримував тепло на Землі, але тепер додатковий кисень реагував з метаном, утворюючи вуглекислий газ і воду, які не втримують стільки ж тепла.

Послаблення парникового ефекту призвело до першого і, можливо, найдовшого льодовикового періоду на Землі –  Гуронського зледеніння. Впродовж декількох сотень мільйонів років планета була фактично величезною сніжкою. Зрештою, життя пристосувалося. Аеробні організми, здатні використовувати кисень для отримання енергії, почали поглинати частину надлишкового газу з атмосфери. Концентрація кисню зростала і знижувалася, доки не досягла приблизно 21% (двадцяти́ одного́ відсотка), що ми маємо сьогодні.

Здатність використовувати кисень в процесах синтезу енергії дала організмам поштовх, який був їм необхідний для породження різноманіття і розвитку складніших форм. Ціанобактерії зіграли свою роль і в цій історії. Сотні мільйонів років тому деякі інші доісторичні мікроби поглинали ціанобактерії цілком в процесі під назвою ендосимбіоз. При цьому цей мікроб отримав власну фабрику фотосинтезу. Це був предок рослинних клітин. А ціанобактерії стали хлоропластами – органелами, які забезпечують фотосинтез сьогодні.

Ціанобактерії, як і раніше, можна знайти майже в кожному середовищі на Землі: в океанах, в прісній воді, в ґрунті, в антарктичних скелях, на хутрі лінивця. Вони, як і раніше, наповнюють атмосферу киснем, і до того ж поглинають з неї азот, щоб живити рослини, які вони допомогли створити. Ми не уявляємо життя на Землі без них. Але, з іншого боку, через них ми одного разу ледь не позбулися усього життя на Землі.