Військова частина

1. Після видання наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв’язку із загибеллю або смертю внаслідок поранення надсилає до ТЦК та СП (військкомату) документи:

• витяг з наказу;
• витяг з послужного списку особової справи про склад сім’ї загиблого;
• грошовий атестат з інформацією про розмір виплаченої на дату загибелі додаткової винагороди.

Якщо немає інформації про місце проживання родини, то документи надсилаються до ТЦК та СП за місцем прийняття на службу. Якщо ТЦК та СП на тимчасово окупованій території, то до підрозділу персоналу Командування Сухопутних військ ЗСУ.

2. У разі повернення військовослужбовця, включеного до іменного списку безповоротних втрат особового складу, або з’ясування, що він знаходиться на лікуванні (у полоні), про це в той же день оголошується в наказі командира військової частини по стройовій частині і доповідається керівнику служби персоналу вищого штабу, а також негайно сповіщається Кадровий центр ЗСУ, районний військкомат, якому було відправлено сповіщення про загибель (смерть), та Департамент соціального забезпечення МОУ.

3. За запитом ТЦК та СП, до якого звернулися члени сім’ї загиблого, що помер унаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини в період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)) в/ч надає зазначені вище документи.

Підрозділ персоналу Командування Сухопутних військ ЗСУ забезпечує доведення документів, необхідних для призначення та виплати ОГД, до районного ТЦК та СП за відповідним запитом.

Кадровий центр ЗСУ

• Інформує не пізніше, ніж у 5-денний строк від дня отримання запиту Департаменту соцзабезпечення про загиблих військовослужбовців, які віднесені до бойових безповоротних втрат;
• у разі встановлення розбіжностей між запитом Департаменту та інформацією щодо загиблих військовослужбовців, повідомляє про це Департамент та в 15-денний строк вживає заходів щодо витребування від військової частини достовірної інформації.

Районний (міський) ТЦК та СП

1. Є органом, що може приймати документи від осіб, які мають право на ОГД, оформлювати документи для її призначення. Доповідь про встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД, подається в обласний ТЦК та СП.
2. Не пізніше 5-ти робочих днів після отримання інформації повідомляє про осіб, які мають право на ОГД та проживають поза територією відповідальності районного ТЦК та СП, ті обласні центри комплектування, на території яких вони проживають, з наданням копій документів щодо загиблого та його сім’ї.
3. Якщо після надісланої доповіді про встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД, отримано документи щодо інших, які можуть бути віднесені до цієї категорії, то військкомат не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це телефоном та письмово за підпорядкованістю обласний ТЦК та СП, щоб інформувати Департамент соцзабезпечення.
4. Представляє інтереси Міністерства оборони України в судових справах щодо ОГД, звертається до суду щодо залучення до цих справ інших членів сім’ї загиблого, інтересів яких вони стосуються.
5. Веде облік осіб, які можуть звернутися стосовно ОГД.

Обласний ТЦК та СП

1. Може подавати висновок на призначення ОГД. Якщо інформація не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин.
2. Проводить перевірку інформації з Департаменту соцзабезпечення попереднього опрацювання документів для призначення ОГД та не пізніше 3 робочих днів після реєстрації письмово повідомляє про результат.
3. Представляє інтереси Міністерства оборони України в судових справах щодо ОГД, звертається до суду щодо залучення до цих справ інших членів сім’ї загиблого, інтересів яких вони стосуються.
4. Веде облік осіб, які можуть звернутися стосовно ОГД.

Фінансово-економічне управління Командування Сухопутних військ ЗСУ контролює дотримання обласними військкоматами встановлених строків виплати ОГД.

Який механізм опрацювання поданих документів?

Після того, як особи, які мають право на ОГД, подали документи та заяву, районний ТЦК та СП завіряє копії документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження надсилає їх обласному ТЦК та СП за підпорядкуванням.

У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця, вони розшукуються за допомогою запитів.

Обласний ТЦК та СП перевіряє документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи. Перевіряє документи, що підтверджують родинні зв’язки загиблого з заявниками.

Результати опрацювання документів зазначаються у висновку та доповіді, які разом з іншими документами надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).

Департамент соцзабезпечення надсилає запит до Кадрового центру ЗСУ щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.

У разі, якщо кадровий центр надає інформацію щодо відсутності загиблого у списках бойових безповоротних втрат, департамент не пізніше 5 робочих днів повідомляє про це обласний ТЦК та СП, який надіслав документи, щоб той проінформував в\ч.

Через 30 днів після отримання листа з ТЦК та СП щодо проведеного інформування Департамент соцзабезпечення повторно надсилає відповідний запит. У разі повторного підтвердження відсутності загиблого у списках бойових безповоротних втрат за результатами отриманого листа Кадрового центру ЗСУ подає документи на розгляд Комісії Міноборони.

Після отримання підтвердження Кадрового центру ЗСУ щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат Департамент соцзабезпечення доводить до обласних військкоматів результати опрацювання документів та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.

У подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату МОУ та Генштабу ЗСУ відповідно до їхніх повноважень і подаються на розгляд Комісії Міноборони.

Що відбувається після прийняття рішення розпорядником бюджетних коштів?

Департамент соцзабезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ ЗСУ для інформування обласних військкоматів і готує проєкти розподілів.

Районні військкомати, які оформляли документи для призначення ОГД, повідомляють заявників.

Командування Сухопутних військ ЗСУ не пізніше 5 робочих днів із дня відкриття асигнувань готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

ОГД виплачується обласним (Київським міським) ТЦК та СП на підставі наказу не пізніше 5 робочих днів із дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у заяві.

20 січня країна вшановує захисників Донецького аеропорту, які у 2014-15 роках 242 дні утримували оборону стратегічного об’єкта від російських терористів. Окупантам конче була необхідна донецька злітна смуга, щоб організувати посадку своєї десантної авіації. Скільки б територій тоді вдалося ворогу захопити та чи вистояла б на той момент Україна, якби українські кіборги не зламали плани окупанта – питання риторичне.

Саме ворог їх назвав кіборгами за незламність та стійкість, так вони й увійшли в історію сучасної України. І вони й досі в строю, досі воюють за майбутнє України.

Василь зараз воює в складі протитанкового підрозділу 95-ї бригади. Служба в підрозділі почалася саме з тої першої хвилі мобілізації у 2014-му і продовжується й досі. Як каже десантник, він хоче зустріти Перемогу.

"Моя історія почалася ще з листопада 2013-го року на Майдану. Тоді не міг стояти осторонь від тих подій, так само не лишився вдома, коли росіяни анексували Крим та почали захоплювати адмінбудівлі на Донбасі, - згадує Василь. – На початку березня пішов у військкомат та потрапив в 95-у бригаду. Ще до війни я служив протитанкістом, то мене одразу направили в такий самий підрозділ".

95-а бригада була залучена на найгарячіших напрямках, тому Василь супроводжував провізію до інших підрозділів на стратегічно важливу висоту Карачун та брав безпосередню участь у легендарному рейді тилами ворога, коли житомирські десантники пройшли майже 500 кілометрів, вступаючи у бої з ворогом та знищуючи його бази.

Восени Василь був першим зі свого підрозділу, який зайшов в ДАП.

"Сама дорога до аеропорту була дуже небезпечною. Пам’ятаю, що БТР, на якому ми заїжджали, тягнув звичайний тракторний причіп, набитий мішками з піском. З цих мішків ми зробили такий собі пересувний бліндаж, й так в ньому дісталися ДАПу. На місці нам вдалося тільки добігти до термінала, а через щільний обстріл ворога всі речі лишилися в причіпі. Я собі місця не знаходив, бо там же моя зброя лишилася – тоді у нас були протитанкові ракетні комплекси "Фагот". А щастя, через день вдалося забрати речі та свою установку".

Василь згадує, що вся ротація була 10 днів. Більше там не можна було залишатися через постійні обстріли. А згодом ротації ще скоротили через напруження, які переживали кіборги, перебуваючи там.

"Ми майже не пересувалися – зайвий крок чи рух, і тут же спрацьовує снайпер. Вони за нами постійно полювали. Я знав свою точку, звідки мав вести спостереження і в разі чого знищити ціль. І також розумів, що ворог знає де знаходжусь я і тільки й чекає, щоб поцілити в мене, - розповідає десантник. – Так само ми намагалися не видавати своєї присутності звуками, тому говорили пошепки та й тільки тоді, коли є крайня потреба".

Восени світало пізно, але в середині термінала сонце майже не діставало. Тому більшу частину дня було темно. "Ми намагалися прибирати все, що лежить на підлозі, навіть маленькі шматки паперу чи обгортки, щоб у темряві не наступити та не видати себе звуками, - пояснює Василь. – Ми всі були у постійній бойовій готовності, обережність та концентрація на максимумі. Але їсти майже не хотілось - на день мені вистачало пів банки консерви, більше не міг їсти".

Окрім того, появи ворога можна було чекати з будь-якого напрямку. За словами Василя, на верхні поверхи не підіймалися, виходи з підвалів були завалені мотлохом, щоб ускладнити ворогу дорогу, якщо спробує пролізти: "Ми були готові зустріти ворога буквально звідусіль".

"Якось через обстріли загорівся термінал. Чи через пластик, чи ще щось, але дим був дуже їдким, він не підіймався вгору, а осідав у приміщені. Я з побратимом вискочив у кімнату, яка вела до підвалу. Там було віконце, щоб можна було дихати. Через якийсь час ми спробували вийти з того приміщення, але з’ясувалося, що двері відчиняються тільки ззовні. Ми почали смикати двері, як раптом вони відкрилися і ми побачили націлену на нас зброю. Наші хлопці вже думали, що то ворог проліз через підвал. Напевно, ще секунда і в нас вистрілили б, якби не впізнали в нас своїх", - пригадує Василь.

Коли його час мобілізації добіг кінця, десантник підписав контракт. І тепер вже дев’ять років як Василь стоїть на захисті України.

"Повномасштабну війну також на Донбасі зустрів. 24 лютого о 4 ранку нас підняли за тривогою, так почав… - говорить десантник. - Весняні бої були найзапеклішими. Нас по кілька разів атакували на день. Окупанти лізли, як таргани, ми ледь їх встигали вбивати – щодня наш підрозділ знищував по 7-8 різної російської техніки".

20 березня загинув близький друг Василя Максим П’ясецький, з якими вони разом служили з 14-го року, пройшли рейд та випробування донецьким аеропортом.

"Максим демобілізувався у 2015-му, але через кілька років повернувся в 95-у бригаду і ми знову працювали в одному розрахунку. Він загину в Кам’янці, що на Харківщині. В той день ми відпрацювали і мали мінятися з іншим розрахунком, коли почалася танкова дуель. Російський танк влучив у наш, від якого відскочив уламок та поранив Максима. Він загинув майже миттєво. У нас лишалася лише одна ракета, я намагався помститися за друга та знищити той танк, але був поранений сам", - зітхає Василь.

З того часу підрозділ Василя знищив не один десяток російської техніки, але як каже сам десантник, цього завжди буде мало. Тому його підрозділ несамовито продовжує нищити росіян, аж до самої Перемоги.

За матеріалами служби зв'язків з громадськістю 95 окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України

За свій взвод "Трак" стоїть горою

Коли Роман вивозив родину з півночі Чернігівщини, позаду нього вже гриміла канонада російського наступу. Убезпечивши близьких, Роман зі спокійною душею повертався назад, але його край уже було окуповано. Тож довелося зупинитися в Житомирі й там звернутися до військкомату. А яким може бути подальший шлях чоловіка зі столиці українського десанту? Лише в ДШВ. Так колишній командир танкового екіпажу часів АТО, про що нагадує позивний – "Трак" – перекваліфікувався на десантника, ставши згодом головним сержантом аеромобільного взводу.

Він буквально на пузі проповз зайняті 46 оаембр плацдарми на тоді ще окупованому березі Інгульця. Спробував на смак гіркоту землі й смертельну солодкуватість порохового гару. "Серце гріла одна мрія: зачерпнути води з Дніпра й від душі вмитися на звільненій від ворога території, — пригадує Роман Ромей. – І ця мрія здійснилася поблизу Каховки!".

У цивільному житі він пройшов шлях від провідника потягів "Київ – Севастополь" і "Київ – Бердянськ" до начальника останнього. Звідси логічно випливають і його наступні мрії: звільнити Бердянськ і вмитися в Азовському морі, а також – після звільнення Криму й Севастополя повторити згадану водну процедуру в одній із Севастопольських бухт.

Враховуючи здійснення першого бажання, наступні виглядають цілком реальними. Особливо з такими хлопцями, які служать поруч із Романом. Про них він найкращої думки. "Взвод – супер. Я в будь-яких ситуаціях стою за своїх хлопців. А вони завжди підтримують мене", — з гордістю констатує "Трак" за підсумками боїв на Херсонщині, в Бахмуті й Соледарі. Нині він лікується після поранення, але неодмінно повернеться до них.

За матеріалами офіційної сторінки 46-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ ЗС України у Facebook

Головне зі звернення Президента України

Дуже важливо, що у лаврі сьогодні прозвучала і ще звучатиме щира молитва за Україну. І що ніхто більше не буде робити українське чужим у лаврі.

Українська незалежність має бути міцною в усіх її елементах. І буде такою. Назавжди. Ми з вами це забезпечуємо.

Світ сьогодні вкотре зміг переконатися, наскільки брехливі будь-які слова будь-якого рівня, які звучать із москви. Вони щось там казали про нібито припинення вогню... Але реальність – це російські снаряди, які знову били по Бахмуту та інших українських позиціях.

Укотре підтвердилося: тільки вигнання російських окупантів з української землі та ліквідація будь-яких можливостей росії тиснути на Україну та всю Європу означатиме відновлення тиші, безпеки й миру.

Заради цього працюємо ми, саме на це спрямована допомога наших партнерів, саме таку мету зараз має весь цивілізований світ.

Я дякую всім, хто нам допомагає боронити незалежність України! Дякую кожному й кожній, хто воює й працює заради нашої держави!

Оперативна інформація станом на 06.00 08.01.2023

За минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки окупантів в районах 16 населених пунктів. Серед них - Стельмахівка, Макіївка і Білогорівка Луганської області та Роздолівка, Соледар, Бахмут, Залізне, Первомайське, Водяне і Побєда на Донеччині.

Авіація Сил оборони України протягом минулої доби завдала ударів по 21 району зосередження противника, а також 3 удари по позиціях його зенітно-ракетних комплексів. В той же час було збито 3 розвідувальних БпЛА окупантів типу “Орлан-10”.

Україна виборола місце у серцях моїх співгромадян у всіх штатах – посол США Бріджит Брінк

"Коли я повертаюся до Сполучених Штатів, мене вражає те, як часто я бачу український прапор, який майорить на американських будинках. Україна виборола місце у серцях моїх співгромадян у всіх штатах – від Атлантики до Тихого океану. Це тому, що ми віримо у свободу, і ми знаємо її цінність і ціну. Як неодноразово говорив президент Байден, Сполучені Штати підтримують Україну, і ми з вами будемо стільки, скільки потрібно. І коли світає новий рік, ми знаємо, що світло переможе пітьму", – наголосила Брінк.

Президентка Європарламенту виступає за поставку Україні німецьких танків Leopard

Під час зустрічі з групою депутатів Бундестагу від ХСС Роберта Мецола наголосила, що вона виступає за поставку танків Leopard в Україну, як того вимагають у ХСС та політики з інших німецьких партій.

Президент ЄП також привітала заяву уряду Німеччини про поставку Україні БМП Marder і зауважила, що росія хоче, аби Європа дивилася в інший бік, коли йдеться про Україну, проте цього не можна допускати

Очищення святого місця від скверни. Історична різдвяна служба Православної церкви України відбулася у Києво-Печерській лаврі

7 січня 2023 року в Успенському соборі Києво-Печерської лаври відбулось богослужіння з нагоди Різдва Христового за старим стилем. Вперше службу провів предстоятель автокефальної Православної церкви України митрополит Епіфаній.

На службі в Успенському соборі зібралися близько тисячі вірян. Храм був повністю заповнений. Для тих, хто не вмістився всередині, на вулиці встановили екран, на якому транслювали богослужіння.

Це перша в історії літургія предстоятеля Православної церкви України в Києво-Печерській лаврі. Раніше цей головний собор лаври орендувала для богослужінь тільки УПЦ Московського патріархату.

Україна тримається на їх плечах. Бійці 28-ї омбр

На світлинах бійці незламної 28-ї окремої механізованої бригади ім. Лицарів Зимового Походу. Вже на другий день повномасштабної російської навали, завдяки сміливим та умілим діям військовослужбовців бригади, була зупинена спроба висадки морського та повітряного десанту загарбників в районі с. Коблеве на Миколаївщині. Потім були важкі та виснажливі бойові дії по звільненню правобережної Херсонщини, зараз підрозділи бригади “шинкують” ворога на одній із запекліших ділянок фронту на Сході країни.

“Ми вмотивовані довести справу до кінця. Ми вийдемо на кордони 91-го року. Щодня воїни 28-ої омбр проходять через десятки випробувань, та їхній дух незламний, а мотивація – сильна. Саме любов до сім'ї, свободи та Батьківщини дозволяє рухатися далі. До самої Перемоги!”, – так прокоментували ці світлини у бригаді.

Обличчя Перемоги. Командир роти 93-ї омбр на позивний “Монгол”

Цей молодий офіцер на позивний “Монгол”, за вісім років війни пройшов шлях від танкіста до командира роти 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”.

"2014-2015 роки не були такі серйозні. Бо що вони, що ми не вміли воювати. Коли вже почалася повномасштабна війна, ми зрозуміли, що таке війна і що це дуже важко, складно і наскільки може бути важко всім: не тільки нам як військовим, а й цивільним людям. І війна показала, наскільки ми згуртовані як народ", – ділиться думкою офіцер.

Нині “Монгол” разом із своїм підрозділом воює на Бахмутському напрямку. Про мирне життя боєць поки не мріє. Каже, пріоритет лише один – закінчити війну Перемогою. "Я зараз не мрію. Бо в мене на даний час основне завдання – це якомога більше повернути хлопців живих та здорових і закінчити цю війну, яку не ми розпочали, але нам її закінчувати", – каже захисник.

Попри заяви кремлівських пропагандистів – місто Соледар залишається під контролем ЗСУ

На цьому наголосив у своїй заяві речник Східного угруповання військ ЗС України Сергій Череватий.

“Соледар не перебуває під контролем російської федерації”, – сказав Череватий.

За його словами, нині там точаться запеклі бої – тільки сьогодні відбулося 76 обстрілів і 10 бойових зіткнень. “Наші Збройні Сили, командування роблять все, щоб завдати ворогу максимальної шкоди в особовому складі та техніці та максимально зберегти свої сили”, – зазначив представник Східного угруповання військ.

На Таврійському напрямку такого поняття, як “глибокий тил”, для ворога уже фактично не існує

Про це заявив командувач оперативно-стратегічного угруповання військ “Таврія” бригадний генерал Олександр Тарнавський.

“Ми успішно проводили контрнаступальні операції на Харківському та Херсонському напрямках завдяки вдалому поєднанню вогню та маневру.

Так само тепер контролюємо усі спроби окупаційних військ організувати ефективну оборону та створити умови для активних дій. Українські захисники роблять усе, щоб знищити максимальну кількість сил та засобів окупантів навіть під час відносної стабільності наших позицій. Чим більше ми знищимо їх зараз, тим менше буде роботи в ході остаточного звільнення України від загарбників”, – зазначив командувач.

Так виглядає ділянка фронту Бахмут-Соледар, після відбиття атаки орків

На цій ділянці, ворог фактично по трупам своїх намагається просуватися вперед.

Під час штурму підрозділи Сил оборони поклали чотири штурмових групи “вагнерівцв”. Наслідки дуже гарно видно на представленому фото – все поле усіяне тілами загиблих орків.

71-а оєбр ДШВ ЗСУ розгромила позиції окупантів під Бахмутом

“Повний розгром. За наведенням операторів БПЛА 71 окремої єгерської бригади ДШВ, наша артилерія накрила ворожі укріплення поблизу Бахмута. Та так влучно, що окупантів там майже не залишилося. Дрони зависли над позиціями росіян і корегували вогонь. І заодно в реальному часі знімали хід атаки. Вони й зафіксували втрати окупантів — не менше десятка. Їхні позиції нищівний вогонь вичистив настільки, що єгерям ДШВ залишалося туди просто зайти. Це вони й зробили згодом” – прокоментували відео у єгерській бригаді.

Після того, як наші війська звільняють територію, на ній лишається купа вибухонебезпечних "сюрпризів" від окупантів. Тому прохід туди лишається закритим, допоки її не перевірять інженерно-саперні підрозділи. Як працюють сапери 95-ї окремої десантно-штурмової бригади читайте далі.

Виїжджаємо з групою саперів рано вранці, довго їдемо лісами Донбасу. Час від часу вранішню тишу порушують далекі вибухи.

Дорогу нам показує командир одного з артилерійського підрозділу Артем.

"Є ділянка, яку наші вже звільнили. Треба її перевірити, щоб туди поставити наших "дівчаток", - так Артем ніжно називає свої бойові машини САУ. – До техніки треба з любов’ю ставитися і вона тоді відмінно послужить. Тим паче наші «дівчатка» так гарно роблять смерть ворогам!".

Коли прибули на місце, ніхто не сходить з дороги поки сапери потроху не починають просуватися з міношукачами вглиб лісу. Артем помаленьку йде за ними та ставить мітки на гілках дерев та кущів для тих, хто буде перевозити техніку пізніше.

Сапери повільно крок за кроком перевіряють ділянку. Їхні міношукачі постійно сигналять. Тоді інженер присідає та перевіряє те місце, в якому ймовірно є вибухонебезпечний предмет, та штрикає землю щупом (металевим прутом). Через хвилину він знаходить шматок металу.

"Тут майже на кожному кроці сигналить. Земля всіяна уламками, але необхідно все ретельно перевірити, - пояснює Олексій. – З весни ми постійно все мінували, бо стояли в обороні. Скільки я встановив мін? Та ніхто не рахує їхню кількість, дуже багато! Я точно вже більше сотні був встанови, а може й дві. Але тепер ми постійно розміновуємо території. Звичайно, більше подобається розміновувати, значить ми просуваємося вперед".

Сапери далі заглиблюються в ліс, звуки металошукачів віддаляються. І вже на чистій від російських мін та інших небезпечних предметів землі інші військові починають розпилювати та прибирати повалені дерева, які будуть заважати проїзду техніці.

Олександр відкладає свій металошукач і закурює – робить перерву.

"Ми максимально зосереджені, коли працюємо. І не тільки через міни, адже спереду можуть бути орки. Тут точно вже звільнена земля, але коли виходимо на саперну розвідку, то всяке буває. Так, улітку ми мали так само розчистити територію, тоді стояли в обороні. І під час роботи ми буквально вийшли на ворога – групу бурятів. Напевно, вони намагалися обійти з тилу наш ВОП. Тоді зав’язався бій, їхню атаку ми відбили, але загинув мій побратим, а я отримав кілька поранень. Кілька місяців лікувався й ось знову в строю".

Ближче до обіду сапери згортають свою роботу – все чисто.

Артем оглядає територію і з задоволенням міркує уголос: "Там будуть стояти "дівчатка", а там, напевно, зона відпочинку і кухня".

Він посміхається і не стримує свого нетерпіння, коли вже техніка буде розміщена та можна буде від душі насипати ворогу, щоб звільнити ще шматок української землі.

Разом до перемоги!

За матеріалами служби зв'язків з громадськістю 95 окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України

Уряд Німеччини офіційно повідомив про 18 одиниць даної техніки.

Самохідна артилерійська система RCH 155 розроблена німецьким концерном Krauss-Maffei Wegmann як системний розвиток PzH 2000.

САУ є легшою, більш мобільною, за рахунок колісного шасі, та дешевшою у виробництві системою, що обслуговується лише двома особами.

RCH 155 є гарматою закритого типу на колісному шасі, побудованому на базі вузлів та агрегатів німецько-нідерландського багатоцільового бронетранспортера Boxer. До САУ встановлено більш потужний дизельний двигун з турбонадувом MTU 199TE20, що досягає потужності 815 к.с. на відміну від 711 к.с. мотору оригінального бронетранспортера.

Платформа Boxer надає екіпажу високий ступінь мобільності, високу живучість захист від мін, а також саморобних вибухових пристроїв.

Артилерійська частина має розвинену систему керування вогнем. Екіпаж машини отримує цілевказання через радіозв'язок або за допомогою каналу передачі даних.

RCH-155 — це колісна САУ з гарматою L52 калібром 155 мм та заявленою дальністю стрільби до 54 км високоточними снарядами V-LAP. Дальність стрільби стандартними боєприпасами — 40 км. Швидкість стрільби — дев’ять пострілів на хвилину. RCH-155 має автоматичну систему заряджання з боєкомплектом у 30 споряджених снарядів і 144 — модульних.Постріл здійснюється дистанційно екіпажем, що розміщується у кабіні САУ. Передбачено також можливість заряджання за здійснення пострілу у ручному режимі.

Демонстраційні екземпляри RCH 155 не мали додаткового озброєння (кулеметного, тощо), однак серійні вироби можуть нести таке обладнання.

САУ має модульний броньований корпус комбінований з керамічним захистом. Потрійне днище має форму, що забезпечує максимальний захист від протитанкових мін та саморобних пристроїв.

Відзначено почесною відзнакою "За мужність та відвагу":

138 центр спеціального призначення (протидії диверсіям та терористичним актам) імені князя Володимира Святославича - УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №839/2022

15 окремий гірсько-штурмовий батальйон 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України - УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №838/2022

46 окрема аеромобільна бригада Десантно-штурмових військ Збройних Сил України - УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №837/2022

71 окрема єгерська бригада Десантно-штурмових військ Збройних Сил України - УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №837/2022

54 окрема механізована бригада імені гетьмана Івана Мазепи Сухопутних військ Збройних Сил України - УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №836/2022

302 зенітний ракетний Харківський полк Повітряних Сил Збройних Сил України - УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №835/2022

808 окремий полк підтримки Сил підтримки Збройних Сил України - УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №834/202227

реактивну артилерійську бригаду імені кошового отамана Петра Калнишевського Сухопутних військ Збройних Сил України - УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №833/2022

ДОВІДКОВО: Почесну відзнаку «За мужність та відвагу» присвоює Президент України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України, керівника державного органу, що здійснює керівництво утвореним згідно з законом військовим формуванням.У разі відзначення військової частини (з'єднання) почесною відзнакою «За мужність та відвагу» до трубки верхівки древка Бойового прапора відповідної військової частини (з'єднання) прикріплюється двостороння стрічка зеленого захисного кольору, обшита по периметру золотавим кантом.Стрічка є невід'ємною частиною Бойового прапора.

В Україні презентували новий безпілотник SHARK, який здатний виконувати завдання з розвідки, проводити спостереження і коригувати вогонь західних видів озброєння, таких, як HIMARS, повідомила прес-служба компанії-виробника "Укрспецсистемс".

"Горді нарешті офіційно презентувати наш новий безпілотник – "Шарк"
Ми почали працювати над ним вже після 24 лютого, в умовах повномасштабного вторгнення росії. І менш як за півроку вже літав. "Шарк" може вирішувати всі основні завдання з розвідки, спостереження та коригування вогню", – йдеться у повідомленні.

SHARK – це повністю український БПЛА, сконструйований спеціально для проникнення на захоплену територію та проведення глибинної аеророзвідки й коригування.

Технічні характеристики: дрон може заглибитись у тил до 60 км і вести спостереження протягом більше 2 годин на відстані до 5 км від безпілотника до об'єкта. Крейсерська швидкість становить 70-90 км/год, а максимальна – 150 км/год. БПЛ оснащений камерою (Full HD електрооптичний сенсор із 30-кратним оптичним збільшенням і додатковим цифровим зумом).

Коли цього тижня володимир путін завдав ракетних ударів по українських містах та критично важливій інфраструктурі, цей крок, здавалося, приніс російському президенту відстрочку від прихильників жорсткої лінії, які вимагали більш рішучих дій.

Але деякі високопоставлені російські чиновники та люди в бізнес-еліті виснажені та пригнічені – й очікується погіршення політичного та економічного клімату, пише Washington Post.

Якщо ескалація була спрямована на те, щоб запобігти хвилюванню через погане управління війною, то її вплив є тимчасовим, заявили кілька чиновників. Також є питання щодо того, скільки ракет залишилося у росії і як довго вона може продовжувати бомбардування.

«Ракети виробляються. Але поодинокими одиницями. А старі резерви закінчуються», – сказав один чиновник.

Відколи українська армія почала відвойовувати територію на півдні та сході України, путіну довелося відправити на війну сотні тисяч ледь навчених резервістів, аби зміцнити виснажену російську армію – крок, який викликав протести по всій росії та змусив щонайменше 300 тисяч російських чоловіків тікати через кордони країни, щоб уникнути мобілізації.

В найближчому оточенні путіна почали з’являтися ознаки розбрату і суботній принизливий напад на дорогий Керченський міст до Криму став останньою краплею. «Ніхто не задоволений статусом-кво, – сказав російський чиновник. – Зрозуміло, що військової чи політичної перемоги не буде. Але й програш неможливий. Це перетворюється на ситуацію в шахах, відому як цугцванг, коли кожен крок гірший за наступний, але неможливо не рухатися».

«Люди бачать, що майбутнього немає», – додав він.

Мобілізація вже завдала удару по популярності путіна, одній з головних підстав його легітимності як президента, і коли з фронту почнуть повертатися трупи резервістів, ситуація погіршиться, вважає московський бізнесмен.

«Через кілька місяців у росії буде дуже негативна динаміка: погіршення настроїв у суспільстві, – сказав він. – Все залежить від фронту».

«Арсенал можливих дій путіна дуже обмежений, – сказав Сергій Алексашенко, колишній заступник голови російського центрального банку, який зараз живе у вигнанні в Сполучених Штатах. – Крім ударів по цивільній інфраструктурі, він має лише можливість використовувати тактичну ядерну зброю. Якщо українська контратака триватиме, то перед путіним залишається питання, що робити далі».

Анексія українських територій поставила світ «за два-три кроки» від ядерної війни. Але мало хто в москві каже, що путін вдасться до тактичного ядерного удару, сказав московський бізнесмен, тому що «тоді у нього не залишиться карт», а Китай може заблокувати таку ескалацію.

Підтримка Саудівською Аравією скорочення видобутку нафти цієї зими, здається, додала сміливості російському президенту, сказав той самий московський керівник. Навіть якщо ціни на енергоносії залишаться на тому ж рівні, путін «думає, що Європа опиниться в кризі і не матиме часу на Україну».

«Це все ще війна на виснаження, поки одна сторона не зможе продовжувати війну», — сказав він.

Економісти та керівники компаній кажуть, що санкції починають сильніше вдаряти по російській економіці, оскільки вже введено бюджетні скорочення, тоді як запропоноване країнами G7 обмеження ціни російської нафти стане ще одним ударом.

«Увесь бізнес страждає від того, що відбувається. Всі заморозили свої інвестиційні плани», – сказав представник московської бізнес-еліти. Віра в те, що росія може перенаправити торгові потоки із Заходу через Китай, Казахстан та Індію, швидко тане. Казахстан почав блокувати вантажі, що везуть європейські товари в росію, а китайці теж почали припиняти деякі поставки.

«Усі повністю розчаровані. Настрій дуже поганий», – сказав ще один високопоставлений російський бізнесмен.

Члени московської еліти починають говорити про потенційну зміну керівництва так, як вони ніколи раніше не робили за більш ніж 20 років правління путіна.

«Ми почали входити в революційну ситуацію, – сказав російський чиновник. – Всі чекають чогось іншого, ніж те, що відбувається зараз: іншого керівництва, іншої війни. Яструби хочуть більш жорстких дій. Голуби взагалі не хочуть війни. Назріває час для зміни політичної системи. Але як це буде, я не знаю».

За матеріалами Washington Post.

російська армія слідом за Shahed-136 почала використовувати новий тип іранських дронів під назвою Shahed-131. Про це аналітики Ukraine Weapons Tracker повідомили у Twitter.

Після атаки дронів-камікадзе в Київській області помітили останки літального апарату, який ідентифікували як Shahed-131. На корпусі збереглося маркування "431 Герань", тоді як Shahed-136 росіяни підписують "Герань-2".

Аналітики зазначають, що ця модель має менші розміри, дальність польоту та кількість вибухівки порівняно із Shahed-136. Крім того, на Shahed-131 ставлять слабші двигуни: іранські Shahed-783/788 або Serat-01, які за характеристиками схожі з китайськими MDR-208.

Відомі характеристики Shahed-131

• довжина: 2,6 м;
• вага: 135 кг;
• боєголовка: 15 кг вибухівки;
• дальність польоту: приблизно 900 км.

росія уже застосовувала Shahed-131 для ударів по Україні, зокрема, по Одесі. Звіт, представлений Центром стратегічних комунікацій ЗСУ, свідчить про те, що в апараті використовуються комерційна електроніка, зокрема приймач GPS, тому дрон може уражати лише нерухомі об'єкти. Розробники оснастили БПЛА системою захисту від заміни навігаційних сигналів, але не від "глушилок". У разі втрати супутникового сигналу Shahed-131 продовжить рухатись тим же курсом і на тій же висоті, а потім скоригує траєкторію при відновленні зв'язку.

За матеріалами focus.ua