Ще вчора Катерина Танащук представляла університет на наукових конференціях, отримувала державні відзнаки, а сьогодні її ім’я лунає у залах суду.
Проректорку з наукової роботи Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку (ДУІТЗ) підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди від вступників до аспірантури.

28 жовтня Чернівецький суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у сумі 908 400 грн.

«Наука» за прайсом

Слідчі кажуть: Танащук перетворила аспірантуру на бізнес-платформу.

Користуючись посадою проректора, вона налагодила схему продажу вступу, іспитів і навіть “спокійного навчання”.

Через месенджери координувала посередників, узгоджувала “тарифи” та передавала матеріали майбутніх іспитів.

Спочатку 500 $, потім 3–4 тис. $ за вступ і 500–1000 $ за рік навчання.

20 000 $ «за старання»

За версією слідства, 4 жовтня 2024-го проректорка отримала 20 000 $ готівкою в ТЦ «Магелан» у Києві.

Загалом у схемі пройшло понад 1,2 млн грн, у тому числі через стипендіальні картки аспірантів.

Звання не рятує

Танащук має почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (нагороджена указом Президента у 2025 році).

Та тепер їй інкримінують ч. 4 ст. 368 ККУ — одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб.
Санкція статті — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Так від «заслуженого працівника освіти» — один крок до «заслуженого клієнта суду».

З наукового п’єдесталу — до списку підозрюваних

Суд оцінив тяжкість злочину, статус проректорки, зв’язки в університеті й ризики впливу на свідків. Рішення — тримання під вартою з альтернативою застави. Після внесення коштів вона зможе залишити СІЗО, але зобов’язана не залишати місто, прибувати за викликом і не контактувати зі свідками

Цинізм без меж

У час, коли тисячі українців віддають життя за країну, а університети виживають на мінімальному бюджеті, проректорка Танащук будувала власну “наукову піраміду” з доларовим фундаментом.

Вона продавала те, що мало бути священним — знання, довіру та честь державної освіти.Її ім’я сьогодні стало нарицательним символом корупції в академічному середовищі, синонімом фрази «використати війну як прикриття для власного збагачення». І якщо раніше титул “Заслужений працівник освіти” звучав як гордість, то тепер слово “Танащук” викликає лише одне — гірке відчуття сорому за тих, хто перетворив українську науку на бізнес без совісті.

Ми вже звикли до того, що з тих пір, як ректором став Олександр Назаренко, у Державному університеті інтелектуальних технологій і зв’язку (ДУІТЗ) не вщухають резонансні скандали.

Проте, на цей раз правоохоронцями викрито масштабну схему ухилення від мобілізації організовану суддями.

Вражає той факт, що відповідно описової частини рішення Вищої ради правосуддя від 12 січня 2024 року № 79/0/15-24 «Про надання згоди на утримання під вартою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського О.О., місцем організації та скоєння злочину став кабінет № 124 Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку за адресою: вул. Кузнечна, 1, м. Одеса. Зазначений кабінет № 124 раніше використовувався проректором з економічно-фінансової діяльності, посада якого в подальшому, за відсутності потреби, була ліквідована.

Слідством встановлено:

За наявною інформацією, ОСОБА2, який виступав посередником у наведеному злочині, виявився суддя Приморського районного суду м. Одеси Андрій Бойчук, який також, як і суддя Боярський працює в університет викладачем-сумісником.

Звертаємо увагу на те, що кабінет № 124 розташований саме в ректораті, поблизу кабінетів ректора Назаренка, проректора з науково-педагогічної роботи, проректора з наукової роботи, проректора з розвитку інфраструктури, голови Наглядової ради, відділу кадрів, бухгалтерії.

Незрозуміло, для чого в ректораті викладачам–сумісникам був відділений кабінет № 124 ?

Досить дивно, що у технічному університеті, основний актив якого – навчання технічним спеціальностям, жоден провідний професор чи доцент (крім завідувачів кафедр) не мають власного кабінету, але судді Бойчук та Боярський, викладачі-сумісники кафедри міжнародних відносин, громадських комунікацій та ІТ–права, власний кабінет отримали.

Підтвердженням цього, на наш погляд, є зафіксований правоохоронними органами факт вчинення неправомірних дій суддею Боярським саме у цьому кабінеті, №124.

За які заслуги такий привілей, ми можемо лише здогадуватись. А ось для чого використовувався сумнозвісний кабінет, ми тепер знаємо.

Смішно, але при цьому ректор Назаренко не втрачає нагоди гордо рапортувати про співпрацю університету з правоохоронцями.

Так, 15 січня 2024 р. Назаренко взяв участь у спільної нараді керівників правоохоронних та державних органів області щодо стану протидії кримінальним злочинам у галузі кібербезпеки та іншим кримінальним правопорушенням з використанням сучасних інформаційних технологій.

Ось таке подвійне життя у Державного університету інтелектуальних технологій i зв'язку під керівництвом ректора Назаренка. Цікаво, чи це університет притягує до себе підозрюваних у злочинах посадових осіб, чи посадовці так тягнуться до «гостинного» університету?

Думаємо, скоріше перше. Дуже вже ректор Назаренко любить публікувати фотографії, на яких він у компанії «сильних світу цього». Пам'ятаєте фото, на якому він у компанії мера Білгород-Дністровського Віталія Граждана? І ось уже Граждан став підозрюваним із двох кримінальних проваджень.

Так, «сильним цього світу», яких так «любить» ректор Назаренко, слід добре подумати, перш ніж погоджуватися на співпрацю з ним. Увага, небезпечно!

9 листопада 2020 р. виконувачем обов'язків ректора Університету було призначено Петра Воробієнка (ректора ОНАЗ ім. О.С. Попова, який її очолював понад 20 років).

З урахуванням того, що Воробієнко П.П. за своїм віком не планував приймати участь у наступних виборах ректора, то Міністерством освіти і науки України прийнято стратегічне вірне рішення призначити саме його на посаду виконувачого обов’язки новоствореного учбового закладу (ДУІТЗ) для об’єктивної організації виборів ректора, призначених на 12 травня 2021 року.

Але, 29 березня 2021 року наказом МОН України, підписаним заступником Міністра Вірою Роговою, Петро Воробієнко був звільнений.

Виконувачем обов'язків ректора призначено нічим не помітного та невідомого Назаренка Олександра Аскольдовича, колишнього викладача кафедри фізики ОНАЗ ім. О.С. Попова, який займався останні кілька років підприємницькою діяльністю (продажем килимів, тканини на «Проминку 7 км.»), яка не має жодного відношення до сфери освіти та науки.

Зазначене рішення Міністерства освіти і науки України для колективу було несподіваним і незрозумілим тому, що Назаренко взагалі не має будь-якого керівного досвіду в тому числі в організації діяльності закладу вищої освіти, особливо в питаннях фінансово-господарської діяльності.

За рік до призначення на посаду в.о. ректора, Назаренка через місцеві ЗМІ намагався дискредитувати діючого ректора, звинувачуючи Воробіенка П.П. у крадіжках, недбалості, звертався до правоохоронних органів з метою порушення кримінальних справ.

Особливо необхідно відмітити, що кандидат на посаду ректора Назаренко не займався ніякою науковою діяльністю.

Так, у наукометричної базі Академія Google наукові публікації Назаренка на момент його призначення взагалі відсутні.

Кандидатуру нового в.о. ректора основна частина колективу не сприйняла. На знак протесту багато працівників, які мали великий стаж і досвід роботи звільнились.

Будучи на посаді в.о. ректора, 5 травня 2021 р. Назаренко, використовуючи свої повноваження, штучно створюючи перешкоди організаційному комітету в організації проведення виборів, видав свій наказ про скасування попереднього наказу звільненого ректора Воробієнка про організацію виборів ректора, які повинні відбутися 12 травня 2021 року. Мотивуючи своє рішення нібито численними порушеннями в організації виборів, допущеними оргкомітетом і колишнім керівництвом ДУІТЗ.

Але справжня причина - це отримання часу, використовуючи зв’язки серед вищих керівників-правоохоронців Одеської області, для усунення інших кандидатів у ректори задля просування своєї кандидатури серед колективу ДУІТЗ.

Після скасування зазначеного наказу попереднього ректора, Міністерство освіти і науки України було вимушено видати новий наказ від 7 травня 2021 р., згідно з яким вибори ректора ДУІТЗ було призначено на 22 вересня 2021 р.

З цього часу Назаренко зайнявся кадровою «чисткою» в Університеті, а також повністю змінив організаційний комітет з проведення виборів ректора в склад якого зайшли особи з оточення Назаренка, прийняті на роботу після його призначення. Таким чином взявши під повний контроль організацію виборів ректора.

Після призначення на посаду в.о. ректора, Назаренко за допомогою керівників правоохоронних органів Одещини, розпочав кримінальне переслідування попереднього керівництва та кандидатів на посаду ректора.

Несподівано відмовився від участі у виборах найголовніший конкурент Леонід Коломієць - колишній ректор приєднаного навчального закладу «Одеської державної академії технічного регулювання та якості» (ОДАТРЯ), академік, професор, доктор наук, який мав 100% підтримку колективу, оскільки очолював навчальний заклад понад 15 років.

Причини зняття Коломійцем своєї кандидатури, це погрози з боку «нової команди реформаторів» проведення ретельного аудиту фінансово-господарської діяльності ОДАТРЯ, а також відкриття стосовно нього та членів його сім’ї кримінальних справ.

Після призначення Назаренка на посаду в.о. ректора, 05.04.2021 року відносно Коломійця зареєстровано кримінальне провадження №12021163520000205 за недостовірне декларування за ст.366-2 ч.1 КК України, яке в подальшому, після відмови від участі у виборах, було закрито.

У зазначеному зверненні Назаренко просить провести аудит фінансово-господарської діяльності у двох об’єднаних вищих навчальних закладах — ОНАЗ ім. О. С. Попова та ОДАТРЯ. Однак Південний офіс Держаудитслужби провів ревізію лише в ОНАЗ ім. О. С. Попова, фактично надавши можливість кандидату на посаду ректора Коломійцю зняти свою кандидатуру з виборів, уникнути можливої відповідальності за результатами аудиту, який так і не був проведений, а також — після зняття своєї кандидатури — проводити агітацію серед колективу ОДАТРЯ на користь Назаренка.

Отже, зверніть увагу на важливий напис «До відома Одеська обласна прокуратура». Про це пізніше…..

Як видно з акту аудиту, ревізія проведена лише в ОНАЗ ім. О.С. Попова

А що говорить сам Коломієць з приводу відмови від виборов?

Після «вдалих» виборів Назаренка, за свої «послуги» Коломієць отримав в ДУІТЗ посаду почесного радника ректора з високою зарплатою.

Також Назаренко організував тиск на колишнього ректора Воробієнка П.П. через правоохоронні органи, ініціювавши проти нього низку кримінальних проваджень. Під таким психологічним і правовим тиском, перебуваючи у приклонному віці, коли здоров’я й життєві обставини вже не дозволяють витрачати роки на виснажливі судові розгляди, Воробієнко П.П. був змушений відмовитися від вже поданого до суду позову щодо незаконності свого звільнення (цивільна справа № 522/7789/21). Цей крок був радше вимушеним актом самозахисту літньої людини, ніж свідомою відмовою від боротьби за справедливість.

Що стосується іншого кандидата - директора Навчально-наукового інституту ДУІТЗ, доктора технічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Ірини Стрелковської.

Після невдалих перемовин зі Стрелковською про зняття своєї кандидатури з виборів, в.о. ректором Назаренком організовано ліквідацію очолюваного нею інституту, притягнення її до дисциплінарної відповідальності та припинення контракту з подальшим її звільненням.

Про ці події Стрелковська розповідала на брифінгах і прес-конференціях.

Адвокат Олександр Щукін розповів про брудну тактику, яка використовується в.о. ректором ДУІТЗ Назаренком О.А. стосовно кандидатів на посаду ректора.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2021 року (цивільна справа № 522/15630/21) визнано незаконним та скасований наказ ДУІТЗ від 18 серпня 2021 року №01-02-220 про оголошення догани Стрелковській І.В., як директору навчально-наукового інституту.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/108684360

Також рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2021 року (цивільна справа № 522/16652/21) визнано:

-        незаконним та скасовано наказ в.о. ректора ДУІТЗ Назаренка О.А. про припинення дії контракту» від 19 серпня 2021 року №01-05-175;

-        незаконним та скасовано наказ в.о. ректора ДУІТЗ Назаренка О.А. «Про звільнення та виключення зі складу вченої ради ДУІТЗ Стрелковську І.В. від 19 серпня 2021 року №01-05-176;

-        поновлено Стрелковську І.В. на посаді директора Навчально-наукового інституту ДУІТЗ;

https://reyestr.court.gov.ua/Review/107155543

З вказаними судовими рішеннями погодилась апеляційна інстанція.

Окрім цього, з метою тиску на Стрелковську, «випадковим збігом» стало фабрикування прокуратурою Одеською області, за ініціативою Назаренка, кримінального провадження стосовно працівників інституту, який очолювала Стрелковська.

Тиск правоохоронної та судової системи також відбувався на іншого кандидата на посаду ректора – професора, доктора політичних наук Аллу Сіленко, яка понад 15 років працювала на посаді проректора в ОНАЗ ім. О.С. Попова.

Так, командою Назаренка ініціювано "скаргу" від імені кількох співробітників у профком ДУІТЗ, переважно нещодавно оформлених на роботу, за критику діяльності Назаренка у Фейсбуці, на основі якої їм було подано судовий позов про захист честі, гідності та ділової репутації. Надалі Приморським судом м. Одеси позов був відхилений.

Цим подіям, які можна розцінити як тиск на конкурентів, передувала від в.о. ректора Назаренка та його оточення пропозиція Ірині Стрєлковській та Аллі Сіленко зняти свої кандидатури з конкурсу.

Поза тиском перебував лише один, так званий, технічний кандидат на посаду ректора Катерина Танащук, яка перед виборами зняла свою кандидатуру та уклала контракт з Назаренком отримавши посаду проректора з наукової роботи.

Зазначена особа є наближеною до голови наглядової ради Сергія Базиці. За наявною інформацією, ще за попереднього керівництва вони спільно були причетні до реалізації схем, пов’язаних із розкраданням бюджетних коштів закладу, у зв’язку з чим і були позбавлені посад.

Окрім тиску щодо кримінального переслідування кандидатів на посаду ректора, Назаренко застосовував елементарний підкуп, призначаючи необхідних працівників на керівні посади, а також преміювання окремих осіб для голосування за його кандидатуру.

Зокрема, після ліквідації інституту, який очолювала Стрелковська, на базі його кафедр були створені факультети. Одним із яких призначено деканом доцента Флейту Ю.В.

Яким чином відпрацьовував своє призначення декан факультету Флейта Ю.В., агітуючи перед студентами за Назаренка, можна ознайомитись нижче.

У численних інтерв'ю, Назаренко пояснював своє призначення бажанням Міністерства освіти та науки України провести чесні та прозорі вибори.

Але «чесні та прозорі вибори» в розумінні Назаренка це відкритий тиск на конкурентів та колектив.

Як вже відомо Назаренко та його оточення особи з явно вираженою деформацією моральної свідомості, занепадом цінностей, та уявленням про вседозволеність. На кануні виборів вони рознесли чутки, що в кабінках для голосування встановлені таємні камери спостереження за виборцями.

Все це супроводжувалося розмовами Назаренка що його підтримує керівник Одеської обласної прокуратури Сергій Костенко та нібито представник Офісу Президента України, які максимально допомагають у "розвитку" Університету та подальшому його фінансуванні.

В подальшому, з метою підняття авторитету нікому не відомого Назаренка, з останнім укладають меморандуми про співпрацю керівники різних Міністерств, організацій та підприємств державного значення.

З такими, як :

Державним концерном «Укроборонпром»

Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей

Міністерством цифрової трансформації України

Міністерством інфраструктури України

Головним Управлінням Національної поліції в Одеській області

В подальшому, як з’ясувалось, це все було дешевою брудною виставою, організатором якої є колишній проректор з адміністративно-господарської частини Сергій Базика, на даний час очолює Наглядову раду ДУІТЗ.

Базика в близьких стосунках з колишнім керівником Одеської обласної прокуратури Сергієм Костенко, який на час виборів надавав силову підтримку Назаренку у кримінальних переслідуваннях кандидатів на посаду ректора.

Заслуговує на увагу ще один меморандум укладений Назаренком - з Головою Київського районного суду м. Одеси Сергієм Чванкіним.

Чому саме з Київським районним судом м. Одеси, а не з Приморським, оскільки вони з ДУІТЗ перебувають в одному районі. Або з апеляційним судом Одеської області, чи з будь-яким іншою судовою установою?

Відомий факт, що Сергій Чванкін близький з Сергієм Ківаловим, який має зв'язок з недавно усунутим з посади керівником прокуратури Одеської області Сергієм Костенко.

Тому голова Київського суду Сергій Чванкін поки вимушений ручкатися з Назаренком.

Також необхідно звернути увагу на склад наглядової ради ДУІТЗ

Після виборів Назаренко та Базика вручили членам наглядової ради - Державному секретарю Міністерства інфраструктури України Андрію Почтарьову, а також Народному депутату України Ігорю Мудрію звання Почесного професора ДУІТЗ.

Однак, ні Андрій Почтарьов, ні Ігор Мурдій, взагалі не мають жодного відношення до ДУІТЗ. Тоді за які заслуги вони стали Почесними професорами, як і сам голова наглядової ради Сергій Базика.

Звернення з цього приводу до Міністерства освіти і науки України, Голові Верховної Ради України, Генерального прокурора України, профільних комітетів Верховної Ради, Президента України залишались взагалі без уваги.

На сьогодні ректор Назаренко є фігурантом кримінальних справ та судових позовів, які проти нього подали співробітники університету за його незаконні рішення. Практично всі позови він програв, у результаті університет компенсує програні суми коштів із бюджету університету.

Таким чином, проведення «брудної виборчої кампанії» з виборів ректора, коштувало чималих фінансових видатків, що покривалися з бюджету ДУІТЗ. Також величезні кошти Назаренко витрачає на утримання своїх наближених та підрозділів (бухгалтерія, науковий відділ, АХЧ), які допомагають йому витягувати кошти з бюджету університету. В результаті, на відміну від інших одеських університетів, у цьому університеті досі існує заборгованість перед викладачами із заробітної плати.

Запити громадськості та журналістів на інформацію про преміювання співробітників, порушуючи законодавство, ректор ігнорує.

Така діяльність ректора Назаренка продовжує залишатися безкарною у зв'язку з бездіяльністю правоохоронних органів, які уже з відомих причин, не реагують на заяви та звернення громадськості.

Буквально недавно на інтернет виданні «Альтернатива орг» опубліковані цікаві данні, які свідчать про те, що під час війни керівництво університету нахабно нараховує премії колективу бухгалтерії, в той час коли викладачі рахують сльозині копійки у вигляді заробітної плати.

Аналізуючи відомості, практично у всіх співробітників бухгалтерії премія перевищує зарплату у 2-3 рази.

Наприклад, у провідного бухгалтера Тетяни Русаловської, яка працює вдома, у зв'язку з народженням дитини, у провідних бухгалтерів Інни Цебрик та Марини Мархель, бухгалтерів 1 категорії Ілляни Янєвої та Карини Ганжі, у провідного бухгалтера Оксани Ступачової, у бухгалтера 2 категорії Людмили Мацулевич. Щомісячні виплати цих працівників становлять від 18 до 30 тис. грн.

Високі зарплати, звісно, і у двох заступників головного бухгалтера – Надії Барінової та Алли Крупко.

Так, у Надії Барінової сума річної зарплати за 2021 рік становила 309,5 тисячі грн, а за 2022 р. – 447 тис. грн. Чи багато професорів університету можуть похвалитися такою зарплатою? У Алли Крупко сума річної зарплати у 2021 та 2022 роках. – 252 тис грн. Чи багато доцентів можуть похвалитися такою зарплатою?

Вражили суми компенсацій за невикористану відпустку.

Так, наприклад, за 2022 р. Н. Барінова отримала суму компенсації майже 102 тис. грн.

А. Крупко – 67 тис. грн. Л. Мацулевич – майже 85 тис. грн., І. Цебрик – 66 тис. грн.

Чи отримав хтось із викладачів таку компенсацію за невикористану відпустку? Наскільки відомо, щоб викладачі використовували повністю свої відпустки, їх змушують відпочивати з оформленням відпустки навіть у свята.

Головний бухгалтер Ольга Дмитренко отримала компенсацію за невикористану відпустку у 2022 р. - 73 тис. грн. Річна зарплата головного бухгалтера у 2021 р. становила 265 тис. грн, у 2022 р. – 427 тис. грн.

12 липня 2022 р. у Вайбер-групі Університету співробітниця поставила законне питання про відпускні.

У відповідь отримала «патріотичну» догану від головного бухгалтера Ольги Дмитренко, яка для виправдання затримки виплат згадала «хлопчиків на війні, яким теж не вистачає на зарплату», вимагала «припинити нити і включити сіру речовину». І все начебто правильно, всім тяжко і треба потерпіти. Якби не одне, але. Сама Ольга Дмитренко та всі її співробітники терпіти не збиралися. У тому липні головний бухгалтер отримала 28 тис. грн., з яких 16 тис – премія. Н. Барінова отримала 30 тис., у тому числі 20 тис – це премія, тощо.

Подякував, так подякував. Майже всі відчули...

"Рахувати зарплату тебе навчу,

Бухгалтеру краще, ніж викладачу".

На офіційному сайті Державного університету інтелектуальних технологій та зв’язку з’явилося інтерв’ю, нібито взяте студентами-журналістами у проректорки з науки Танащук Катерини Олександрівни до Дня науки.

У цьому відверто нудному інтерв’ю все «прекрасно»: і недорікуватість викладу, і пафосність стилю, і нещирість запитань-відповідей. Як нам розповіли студенти, інтерв’ю було підготовлено самою проректоркою, яка намагається створити свій позитивний образ, насправді дуже далекий від реальності.

Тому ми вирішили допомогти Катерині Олександрівні вийти з «теплої ванни», підготувавши для неї справжні питання, які міг би поставити справжній журналіст. За відсутності такої можливості нам довелося підготувати й «справжні» відповіді, які ми могли б почути від проректорки з науки, якби вона у своєму звичному стані щиро відповіла на них.

Отже, ми в гостях у проректорки з науки ДУІТЗ, Катерини Олександрівни Танащук:

— Катерино Олександрівно, як відомо, у 2021 році Ви брали участь у виборах вдруге, але раптово зняли свою кандидатуру та стали проректоркою з науки. Чому?

— Та я вже не раз говорила у вузькому колі, що брала участь у виборах «з приколу», знала, що проголосують лише мої товариші по чарці. А тут, бац, пощастило і підвернувся дурень Назаренко, яким можна керувати, ні за що не відповідаючи. Ну от і виторгувала в нього посаду проректорки з науки. Та хто ж відмовиться від такого?

— З 2020 року Університет існує у новому статусі. Перші роки становлення дуже важкі, і все ж таки можна зробити якісь висновки?

— Можна в натурі. Мені вдалося виправити багато помилок старого керівництва. Вигнала працездатних співробітників, щоб не плуталися під ногами. Проголосували за дурня, молодці, і всього доброго, раз самі довірливі дурні. Змінила структуру університету, ага, Ви те ж помітили, із Департаментами, як у міністерстві. Назви там все змінила, щоб ніхто нічого не зрозумів. «Схавали», проголосували.

— Може поділіться з нами деякими секретами, які допомагають досягати Ваших цілей, читачам буде цікаво?

— Ви ж наздоганяєте, що все Вам розповісти не можу, я знову на вибори ректора збираюся. Цей дурень, ну ви знаєте хто, думає, що я йому допомагаю. Насправді, я собі допомагаю стати ректором на наступних виборах, призначаю віддані мені кадри. Розгорнемося тоді. Жаль кума тільки стара, доведеться замінити її на Надю.

Ну гаразд, розповім дещо про своє хобі. Рідину люблю в гарних пляшках, ага, ось під столом, колекціоную. Слабкість така, але в ній моя сила. Поки не вгамую спрагу, працювати не хочеться. Тому доводиться вживати на робочому місці разом із кумою. Як прийму на груди, зовсім інша річ, працюю та працюю. Ви ж розумієте, красти гроші з бюджету університету без слідів, це треба дуже багато працювати.

— Катерино Олександрівно, вже під Вашим керівництвом, аспірантура не пройшла акредитацію, це об'єктивні обставини чи такий хитрий хід?

— Ні те, ні інше. Навіщо нам аспірантура? У Політехнічному університеті готових докторів наук дофіга і більше. Там стільки дебілів непотрібно, а нам потрібно. Слухаються мене як милі, це ж мені вони завдячують своїми некльовими посадами і проголосують за мене на виборах ректора. І про мене вони знають лише те, що я їм розповідаю. Від стариків, що залишилися, моїх вчителів, які мене тренували, ганяли, позбавлюся нарешті і візьму ще нових. Вони і ґанок полагодять, і стелю пофарбують.

— Ви про що, Катерино Олександрівно?

— Як це про що, про оптимізацію навчально-науково-господарського процесу, а Ви про що? Гаразд, ось вам ще таємниця. Більше люблю господарську роботу, аніж наукову. З цими вченими, вибач, що заробиш? Мій же принцип який? За роботу треба добре платити. 50-60 тисяч, це шо, гроші?

А ось на господарстві інша річ. Туди дурня не пускаємо. Самі з кумою цілими днями ходимо університетом і нишпоримо, щоб ще відремонтувати?

Школу старого ректора не проп'єш, як не намагайся. Навчилася хорошу плитку знімати, а замість неї класти іншу плитку, можна навіть гірше. Тут шо головне, акт приймання-здавання, ось шо. Тому і керувати будинком мені легко. Мешканці задоволені. Паркомісця намалювала і по 800 баксів загнала, дитячий майданчик в асфальт закатала та ще й паркомісця зробила. Сусіда побила, щоб інші не викаблучувалися. Підписи мешканців на загальних зборах підробляю. Я ж талановита.

— Якось ви казали, що в Університеті є міцний кістяк людей, які прийшли піднімати Університет на найвищий рівень? Чи можна поконкретніше?

— Вам красиво чи правду? Який, блін, кістяк, та найвищий рівень? Ви шо не бачили наші фотографії? Щодня фотографуємось. Така стратегія у нас, відсутність роботи замінюємо фотографуванням. Теж я вигадала, цілий піар-відділ у нас для цього.

— Може, краще тоді розповісте про Ваші наукові успіхи, наприклад, про тарифоутворення?

— Та де ви бачили це тарифоутворення? А, згадала, у моєму інтерв’ю, на офіційному сайті? Так, це була одна з моїх геніальних ідей, з інтернету, звичайно, як обдурити вище керівництво, та й ще підняти на цьому бабла. Ще й типу науковий холдинг створили. Чого тільки ми тоді не настворили. Згадати страшно. Мда, золотий час був, бабло лилося рікою і прямо в кишеню. Правда, довелося потім виносити ноги з університету через…. ну це вам знати необов’язково.

— Ось ви сказали, що Ваш принцип полягає в тому, що за роботу потрібно добре платити. Але нам викладачі розповідають, що цілий рік не отримували вчасно зарплату, та й зараз є ще заборгованість із зарплати.

— Я що казала, що всім платити? І що їм ще треба, цим викладачам? Сидять удома в теплі, працюють дистанційно, за це ще й платити? Я про ректорат говорила, ми ж щодня, о 8.00 на роботу ходимо. Ну гаразд, не до 8-ми, і не щодня. Але іноді все ж таки ходимо? Думаєте, нам з ректором легко поєднувати роботу в університеті з комерцією на 7-м кілометрі та в ОСББ? Нам би 36 годин на добу, а не 24. Ось у чому проблема. Нічого, блін, не встигаєш.

— Починається вступна кампанія. Щоб Ви побажали майбутнім абітурієнтам та студентам, які вже навчаються у Вашому університеті?

— Боротися та шукати, знайти та не здаватися. Жарт, а ви що подумали? Це в мене така заготівля для наївних абітурієнтів. Розумні абітурієнти, навіть якщо їм це підкажуть батьки, понесуть ноги подалі від нашого університету. Щоб отримавши диплом, вони могли з гордістю сказати, «Добре, що я вчасно зрозумів, що від ДУІТС потрібно триматися подалі».

Фахівцем у нас, звісно, не станеш, але від мобілізації сховатися можна. Так що звертайтеся, допоможу, досвід є. До речі, про сімейні традиції. Мій син теж у нас вчиться. Це вже не перша його освіта. Але як війна почалася, його знову потягнуло на навчання. Тому саме те, що йому потрібно зараз, він отримує тут. Це головне.

Скажи, кто твой друг, и мы скажем, кто ты.

Речь идет о ректоре Назаренко, который обладает непревзойденной способностью завязывать не полезные для университета знакомства.

Недавно на сайте университета появилась бравурная публикация о сотрудничестве ректора Назаренко с мэром города Белгород-Днестровский Виталием Гражданом, который якобы поможет нам с набором студентов. Как раз в тот период, когда вступительная компания была закончена.

Именно с тем самым мэром В. Гражданом, которого заподозрили в воровстве средств, выделенных государством на восстановление города, пострадавшего от ракетных ударов российских фашистов.

Напомним, что мэр Белгород-Днестровского состоит в партии ОПЗЖ.

В составе ОПЗЖ также находится партия «Украинский выбор» Виктора Медведчука - кума Путина.

Сам же Назаренко участвовал в выборах в Одесский горсовет под № 36 в составе политпартии «Перемога Пальчевського». Это же очевидно, что к этой партии примкнули все сторонники русского мира.

Буквально немного о членах партии рашиста Пальчевского в которой находитсяНазаренко. Здесь о коррупции, рейдерстве, порно-скандалах, именно о том, что присуще нашему персонажу.

Саму же партию возглавляет одиозный коллаборант господин Пальчевский.

Про бизнес в Москве и связи с оккупантами опубликовано расследование журналистов команды Bihus.info. Рекомендуем ознакомиться.

Профинансировал же этот предвыборный пророссийский банкет господин Вадим Столар – теневой мэр Киева, член партии ОПЗЖ и народный депутат Украины от той же партии ОПЗЖ.

Зачем же Назаренко такие связи? Не для того ли, чтобы в случае катастрофического для Украины изменения политической ситуации, влиться в ряды пророссийской партии?

Интересный факт, что на стене в кабинете ректора украинского университета висит портрет Ломоносова М.В.

- основателя первого РУССКОГО университета – Московского государственного университета. Случайность?

Скоро мы раскроем интересные факты и о других коллаборантах руководства университета и наблюдательного совета.

Немногие знают, что несколько Одесских воинских формирований ВСУ обратились к ректору Назаренко за помощью. Оказал ли он эту помощь мы сообщим позже.

Не секрет, что работники СБУ частые гости в университете, однако исходя из сложившейся ситуации в университете, наличие миллионных убытков, результат посещения заключается в количестве выпитых чашек чая с главным бухгалтером Дмитренко и выкуренных сигарет с ректором Назаренко.

Просим обратить внимание Председателя службы безопасности Украины Виктора Доровского на ситуацию сложившуюся в Одесском университете интеллектуальных технологий.

Трем лицам было присвоено звание Почетного профессора Университета – председателю Наблюдательного совета Сергею Базыке, госсекретарю Министерства инфраструктуры Украины Андрею Почтареву и народному депутату Украины Игорю Мурдию.

Впрочем, вся троица является членами этого самого наблюдательного органа, о котором мы поговорим немного позже.

Однако, ни Андрей Почтарев, ни Игорь Мурдий, как следует из открытых источников, научных степеней и званий не имеют. Они вообще не имеют никакого отношения к научно-образовательной сфере. Тогда как, и за какие заслуги перед Университетом они стали Почетными профессорами ГУИТС?

Скорее всего за то, что рейтинг ВУЗа, за период руководства Назаренко, позорно опустился на 158 место? А может за то, что представители наблюдательного совета закрывают глаза на бездарное руководство университетом и прикрывают разворовывание его бюджета? Да нет! За возвращение статуса Национального и первичного названия «имени А.С. Попова»! Именно это обещал сделать в первую очередь «вешая лапшу на уши» кандидат - ИО ректора господин Назаренко.

Вот у ректора Одесской политехники, у которого нет такой мощной поддержки, как у господина Назаренко, получилось вернуть статус Национального университета. И без помощи каких-то там левых сил. Все очень просто! Геннадий Александрович Оборский – Ректор с большой буквы, высочайшим чувством долга и ответственности. Для него Университет, как дом родной, а не контейнер с барахлом на «Промрынке 7 километр».

Теперь уж точно, с таким рейтингом ГУИТС, не видать статуса Национального, как собственных ушей. Извините, а это на всякий случай 50% оклада к заработной плате, которые сейчас были бы очень кстати.

Вернемся к нашей профессуре. Ближайшее время мы подготовим соответствующие обращения к Почтареву и Мурдию, а также обратимся за помощью к активистам из столицы, что бы те, в ходе личной встречи с нашими научными героями, получили соответствующие разъяснения об основаниях приобретения такого почетного звания.

Да и вообще, оно им надо? Понимает ли новоиспеченная профессура, что «одесские дружбаны» просто блефуют, присваивая им никчемные звания в обмен на будущие услуги?

Что касается самого председателя фейкового «Наблюдательного совета» господина Сергея Базыки, то напомним, что данный персонаж ранее работал в Одесской национальной академии связи им. А.С. Попова проректором по административно-хозяйственной части. Особо не чем не отличился, кроме ведения разгульного образа жизни, злоупотребления спиртным и воровства на ремонтах Академии. Как раз именно за такие схемы предыдущий ректор Петр Воробиенко «вежливо» попросил закрыть за собой дверь.

Как мы видим у Сергея Базыки остались незаконченные дела. Друзья, немного терпения и Базыка снова в «теме», только уже в роле «смотрящего». Кстати, нынешнюю должность по АХЧ занимает господин Каравелков Сергей, который ранее работал с Базыкой на должности главного инженера. Подходящий следующий кандидат на «почетного профессора». Хоть бы не сглазить.

На информационно скудном сайте Университета нам не удалось найти Положение о присвоении звания Почетного профессора. Из Положений других Университетов мы узнали, что кандидаты на присвоение звания должны иметь научную степень, а также быть выдающимися деятелями сферы науки, образования, педагогики.

К сведению, кроме перечисленных достижений, Сергей Базыка, имеет степень кандидата. Будучи, как мы говорили ранее, проректором по административно-хозяйственной части Академии, он мог бы сказать о себе словами одного киногероя: «Почему, я, человек с высшим образованием, должен таиться, приспосабливаться, выкручиваться. Почему я  не могу жить свободно, открыто?»

И вот теперь целый «почетный профессор». Вот уж для кого, это просто головокружительная «карьера».

К сожалению, все эти почетные профессора, члены наблюдательного совета, меморандумы, соглашения, не играют в жизни Университета никакой положительной роли. Чистая «залипуха», которая стала стилем работы нынешнего руководства.

А в это время преподаватели продолжают уходить, освобождая места для гастарбайтеров из Политеха, которые думают, что здесь им будут платить зарплату.

Повторяя ошибки «коллег» из ОДАТРЯ, политехниковские гастарбайтеры взялись учить работать сотрудников бывшей Академии связи. Наивные. Очень скоро, также как, и спецы ОДАТРЯ, поймут, что работать с этим руководством не возможно, и окажутся там, откуда пришли.

Так называемый «Ученый совет», пробивший дно, присваивая все и всем подряд, пока заседает. Ведь в Наблюдательном совете еще остались «непочетные».

Когда ОНМУ вручал звание «Почетного профессора» Михаилу Жванецкому (!!!) – выпускнику ВУЗа, он пошутил, что «от родного ВУЗа такого не ожидал». А вот мы от своего родного ВУЗа ожидаем теперь всего, и ничему уже не удивимся.

Дорогие друзья! В ближайшее время мы раскроем секретный секрет, Вы узнаете кто «стоит» за ректором Назаренко и смотрящим Базыкой. Наконец то узнаете за кого действительно Вы отдали свой голос на выборах ректора Университета.

Нельзя не оставить без внимания уникальный персонаж нашей Академии - проректора по развитию инфраструктуры Сергея Каравелкова.

Все мы знаем, что «театр начинается с вешалки». А Университет с чего начинается? Может с крыльца? Тогда что подумают об Университете студенты и их родители, если увидят вот такое крыльцо?

Кто-то скажет, подумаешь, крыльцо, мелочь какая. Но дьявол кроется в деталях. И каждый, кто хоть немного разбирается в хозяйственных делах, понимает, что если руководство не может даже отремонтировать крыльцо, то, ЧТО оно вообще может?

Итак, мы в Главном корпусе так называемого Государственного университета интеллектуальных (это писать нам всегда смешно) технологий (и это смешно). Вы тоже чувствуете этот запах борща и жаренной картошки? Может, заработал буфет в Университете? Увы, нет. Это сотрудники хозяйственной части в подвале в рабочее время готовят для себя пропитание. Еще они там играют в домино.

Спросите, за чей счет эти банкет и релакс? Ну конечно же, за счет преподавателей, которые с февраля не получают зарплату в полном объеме, а в отпусках «отдыхают» за свой счет.

Зато на зарплату многочисленных бездельников из хозяйственной части средства находятся. Водителей оформляют столярами и слесарями с надбавками в пол-оклада. А они все вместо того, чтобы работать, в подвале совершенствуются в домино. Один из водителей еще и слесарь по ремонту автомобилей. Какой ремонт автомобилей он обеспечивает, видно по состоянию автомобилей, которые находятся на балансе Университета. Например, этот, автомобиль бывшего ректора.

Там же стояли «убитые» Мазда и Нива. Говорят, они сейчас на ремонте? Ну, подождем, пока они оттуда вернутся, и узнаем, во сколько обошелся их ремонт. А пока что буквально «убивают» приличный микроавтобус, который принадлежал ОДАТРЯ. На нем вывозится на продажу металлолом из того, что когда-то было 1-м лабораторным корпусом. Думаем, скоро дойдет очередь и до вывоза кирпичей.

А ведь на этом вполне приличном автомобиле мог бы ездить так называемый ректор? Но «наша Галя балованная», иномарку с водителем ему подавай. А за какие такие заслуги? И главное, за какие средства? Ну, конечно же, за счет экономии на зарплате преподавателей.

Всем хозяйством Университета руководит проректор по развитию инфраструктуры, мы бы еще добавили, для варки борща.

Глядя на неопрятного проректора в грязной обуви и мятой одежде, с нестриженными усами и торчащими из носа волосами, все понимают, что запах борща и стук костяшек домино – это неслучайная сегодняшняя реальность в жизни Университета.

В автобиографии Назаренко гордится 20-летним педагогическим стажем и даже каким-то сомнительным изобретением.

Это действительно выглядит героически, если учесть, что наш герой совмещал «научную и педагогическую деятельность» с предпринимательством.

Так, из открытых источников известно, что аж с 2004 г. Назаренко занимался сдачей в аренду собственного или арендованного имущества, машин, оборудования и прочих товаров, а также оптовой торговлей текстильными товарами. Да еще и успевал руководить качками и атлетами всея Украины.

Талантище, скажете Вы? Да нет, все проще. Кандидатской диссертацией он обязан папе, а преподавательской практикой – маме. Злые языки утверждают, что мама читала за него лекции, а коллеги писали за него методички.

Если повседневную преподавательскую рутину он взвалил на плечи мамы и коллег, то уж зачеты и экзамены принимал только лично. Давала о себе знать предпринимательская жилка, которая, если есть, то навсегда.

Поэтому и не удержался ректор Назаренко от соблазна использовать помещения Университета для личных предпринимательских целей. Так, в Актовом зале уже долгое время лежат 5 бобин коврового покрытия, принадлежащие лично ректору. Возможность их лицезреть была у всех абитуриентов и их родителей, пришедших на День Открытых дверей. Посмотрите и Вы.

На то, что ректор «разрывается» между «руководством» высшим учебным заведением и торговлей на 7 км, указывает и его частое отсутствие на рабочем месте в Университете.

Да, 7-й километр вполне может гордиться, что их представитель стал ректором Университета.

А все потому, что православие для нас мода, а не традиции. Иначе бы помнили, как Иисус изгнал торговцев и менял из храма. Об этом знаменитая картина Рембрандта:

Рембрандт – Изгнание торгующих из храма. 1626.

Жаль, что полигоном для разрушительных лайфхаков Назаренко стала Академия связи, ныне ГУИТС.

.

"Никто нас не любит. Не считая Уголовного Розыска, который тоже нас не любит".

(И. Ильф, Е. Петров. Двенадцать стульев)

Превзошёл ли Бендера бывший учитель школы по количеству способов незаконного обогащения мы пока не знаем. Будем этот вопрос исследовать постепенно. Но вот в сообразительности и разносторонности он точно уступает Бендеру. Хотя бы потому, что является не генератором, а всего лишь транслятором чужих идей опытных мошенников, которым он делегировал власть в Университете.

Если друзья Бендера "пилили" гири, то друзья нашего "героя" при его попустительстве и согласии "пилят" и без того скудный бюджет университета. Сегодня расскажем вам занимательные детали такого способа отъема у вас денег, как обеспечение противопожарной безопасности. Согласитесь, довольно циничный способ, учитывая, сколько людей погибло в результате пожаров в учебных заведениях, в том числе в Одессе. И только по счастливой случайности во время пожара в злосчастном 6-м общежитии ГУИТС обошлось без жертв.

Итак, мы не забыли, как в своей речи на Конференции трудового коллектива и.о. ректора беззастенчиво приписал себе заслуги в получении средств на пожарную безопасность.

Хотя депутат Сергей Колебошин сообщил, что средства на противопожарную безопасность выделены всем Одесским ВУЗ ам, которые в них нуждались.

Получается, что с 19.08.2021 года, когда поступили деньги, руководство академии должно принять меры для организации процесса осваивания средств.

Однако, по непонятным причинам тендер на проведения закупки «Монтаж автоматичної системи пожежної сигналізації приміщень гуртожитку №5 ДУІТЗ, за адресою: м. Одеса, вул. Композитора Ніщинського, 4» объявлен только 4.11.2021 года.

По результатам проведенного сомнительного тендера, который был объявлен только 4 ноября, победителем оказался ООО «ПРОТЕКТ СЕРВИС».

Однако договор на проведения указанных работ на общую сумму 1 млн. 528 тыс. Назаренко заключил только 25.12.2021 года.

А самое интересное, что Назаренко заключил договор с организацией ООО «ПРОТЕКТ СЕРВИС», которая является фигурантом громкого уголовного дела.

Она является одной из компаний, со смешным уставным фондом 6 тис. грн., которая выигрывает тендера и проводит работы исключительно за «откаты».

Более подробно можно ознакомиться пройдя по этой ссылке.

А теперь обратим внимание, что условиями договора предусмотрена оплата за выполненные работы 1 млн. грн. в 2021 году, а остальная сумма до марта 2022 года. То есть получается, что за оставшиеся несколько дней подрядчик выполнил работ на 1 млн. грн., которые должны быть приняты университетом актами формы КБ-2, КБ-3.

Так же, обращаем внимание, что эти работы выполняются исключительно за счет средств подрядчика, а именно ООО «ПРОТЕКТ СЕРВИС».

Данные акты с договором предоставляются в казначейство и только после этого денежные средства перечисляются подрядчику.

А что было в нашем случае? После заключения договора главный бухгалтер госпожа Дмитренко вместе с горе-ректором Назаренко «нарисовали» фиктивные акты выполненных работ и передали в казначейство, которое перечислило ООО «ПРОТЕКТ СЕРВИС» 1 млн. гривен, якобы за выполненные работы.

Самое печальное, что сигнализация так и не сделана. Назаренко подписал дополнительный договор продлив выполнение работ до сентября 2022 года. После перечисления денег с января ведутся вялотекущие работы, основной объем, которых должен был быть готов по состоянию на конец года на сумму 1 млн. гривен.

Вот теперь таким «боком» вылазят кадровые решения МОН о назначении «случайных людей» на ответственные должности.

Если бы сказка стала явью, а машина времени перенесла бы Остапа Бендера в сегодняшний ГУИТС, то места в руководстве ему не нашлось бы. Уж слишком наивным, скромным и честным он оказался бы на фоне циничных, наглых и вороватых управленцев учебного заведения. Да и крал он у граждан, а не у государства. Так что в ГУИТС Бендер мог бы претендовать только на место студента. А уж они бы его научили....."интеллектуальным технологиям".

Мы максимально приложим усилий, что бы Назаренко, Дмитренко и др. присели на скамью подсудимых. Не сейчас, а немного позже, когда у их покровителей тоже начнутся проблемы. У нас терпения хватит. Поверьте.