ВООЗ назвала чотири можливі варіанти передачі коронавірусу людині.

Про це йдеться в попередньому варіанті звіту Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо походження нового коронавірусу.

У доповіді організації представлено чотири сценарії передачі вірусу людині – всі вони розташовані в порядку ступеня ймовірності.

• "дуже ймовірно" – передача відбулася від кажанів до людей через якусь іншу тварину. Передбачається, що це могли бути ящери, кішки або норки;
• "ймовірно" – пряма передача інфекції від кажанів до людей;
• "низька ймовірність" – кажани могли залишити коронавірус на заморожених продуктах;
• "вкрай малоймовірно" – витік інфекції з лабораторії.

Bellingcat встановили росіян, причетних до тортур у донецькій катівні «Ізоляція».

Розслідувачі Bellingcat встановили особи трьох росіян, які причетні до тортур у підконтрольній бойовикам "ДНР" в'язниці "Ізоляція"

Мешканці РФ Юрій Кривонос, Володимир Бутенко та Руслан Єремічев причетні до жорстоких тортур, побоїв, принижень людської гідності.

Тепер, маючи дані їхніх російських паспортів, можна офіційно пред'являти претензії Російської Федерації за порушення законів і звичаїв ведення війни, що, сподіваюся, буде ініційовано найближчим часом як на ТКГ, так і нашим МЗС.

Попри спад економічної активності у 2020 році, надходження до бюджетів зросли на 13,5% - податкова.

2020-ий став роком відчутного прогресу в ефективності роботи нової Державної податкової служби України. В умовах низхідної динаміки економічної активності, надходження до державного та місцевих бюджетів, а також з єдиного соціального внеску торік зросли на 13,5%, а сальдо надходжень з податку на додану вартість збільшилося на 36,8%.

Індикативні показники податкових надходжень 2020 року перевиконано на 49,2 млрд грн (+10,7%).

У січні – лютому 2021 року обсяги постачання товарів і послуг (база оподаткування ПДВ) зросли на 10,3% порівняно з відповідним періодом минулого року, а сальдо надходжень з ПДВ збільшилося у 1,5 раза (з 17,8 млрд до 25,8 млрд грн). Це стало можливим "завдяки ефективному розширенню бази оподаткування за рахунок тіньової економіки".

Втім, за оцінкою ДПС, втрати України від застосування схем з ухилення (мінімізації) сплати податків становлять близько 7,7 млрд дол. США на рік, тож боротьбу з ухиленням від оподаткування не завершено.

Серед найбільш популярних схем - зарплата в «конвертах» (4,3 млрд дол.), діяльність «скруток» і конвертаційних центрів (1,5 млрд дол.), офшорів (0,8 млрд дол.), операції з підакцизними товарами (1,0 млрд дол.), збитки державних підприємств (0,1 млрд дол.).

Індекс медіаграмотності українців - дослідження.

Двоє з трьох українців (67%) вважають, що медіа працюють в інтересах їхніх власників, а не держави (8%) чи суспільства (8%).

Аудиторія добре поінформована (88%) про те, що більшість українських ЗМІ належать приватним власникам. 4% вважають, що медіа контролює держава, а 2%—народ України. Лише для третини українців (34%) важливо/ скоріше важливо знати, хтоє власником медіа, 59% нецікавить така інформація.

Кожен другий (52%) вважає, що в Україні офіційно немає цензури медіа з боку держави, але 38% із них переконані, що фактично вона існує, а 16%, що цензури немає а ні офіційно, а ні фактично. На думку третини опитаних (33%), цензура в державі існує офіційно.

Лише третина аудиторії (35%) знає, що в Україні є суспільні ЗМІ; 31% —упевнені, що їх нема, а 35% не змогли однозначно відповісти на це питання.

Національні розважальні телеканали (СТБ, «1+1», «Інтер», «Україна» тощо) є лідерами серед джерел інформації про суспільно-політичне життя: до них звертається 57% української аудиторії. Кожен другий(50%) користується соціальними мережами; спілкування з друзями та членами родини назвали відповідно 37% і 31%. Національні новинні телеканали дивляться 28%, а інформаційні інтернет-ресурси–24%. До месенджерів звертається 19% аудиторії; суспільні національні або регіональні канали використовують 12%.

Нове епідзонування: Чернігівщина перейшла в "червону" зону, в "помаранчевій" - 13 областей.

Чернігівська область перейшла в "червону" зону карантину. Упродовж останніх днів там перевищений рівень госпіталізацій.

Таким чином, у "червоній" зоні перебувають Київ, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Чернівецька і Чернігівська області. Загалом 11 регіонів.

Херсонська область, як і раніше, перебуває в "жовтій зоні" карантину.

В Україні за добу 8 346 нових випадків COVID-19, у ЗСУ — 48.

В Україні лабораторно підтверджено 1 652 409 випадків COVID-19, з них за добу – 8 346.

Госпіталізовано 3 129 осіб, померли 178 пацієнтів, одужали – 2 875. Здійснено тестувань за добу – 39 732.

У Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє 2644 осіб. Всього за час пандемії одужало 18061 осіб.

На жаль, у Збройних Силах України зареєстровано ще два летальних випадки від ускладнень викликаних гострою респіраторною хворобою COVID-19 (усього 57).

За минулу добу зареєстровано 48 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19.

Захисти себе і Україну! Вакцинуйся від COVID-19!

1585 осіб щеплено проти COVID-19 за добу в Україні. 198 465 осіб щеплено від початку вакцинальної кампанії, з них отримали 1 дозу - 198 464 особи, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) - 1 людина.

Від початку вакцинальної кампанії у Збройних Силах України 18 785 осіб отримали 1 дозу вакцини.

З них 2 153 військових медики.

За минулу добу проти COVID-19 щеплено 168 осіб.

Слова Байдена про «Путіна-вбивцю» дуже важливі для українців, які вмирають від російських куль, мін і снарядів − Руслан Хомчак.

Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Руслан Хомчак у інтерв’ю головній редакторці інтернет-видання «Гордон» Олесі Бацман сказав, що згоден із висловлюванням президента США Джо Байдена, що президент РФ Володимир Путін – убивця.

Інтерв’юер запитала: Руслан Хомчак теж ствердно відповів би на запитання, чи є Путін убивцею?

− Звісно. Як може відповісти Головнокомандувач Збройних Сил України, який пройшов цю війну з першого дня і безпосередньо воював із підрозділами й частинами збройних сил Російської Федерації? Невже в когось може бути сумнів і запитання? Звісно, мені дуже імпонує, що президент Америки сьогодні може сказати й говорить те, що він говорить. Як правило, президенти дипломатичніше виступають. А тут президент Америки чітко, зрозуміло, своїми словами дав оцінку, – сказав генерал-полковник Руслан Хомчак.

Головнокомандувач ЗСУ зазначив, що для українців, які вмирають від російських куль, мін і снарядів, було дуже важливо почути таке висловлювання президента США.

Він вважає, що мета Путіна в Україні – щоб вона залишилася у сфері його впливу.

− Щойно Україна скаже, що вона не хоче жити за європейськими стандартами, що Україна не хоче бути членом НАТО, що вона хоче жити так, як вона жила 30 років тому і 24 роки до війни, яка в нас зараз триває, – я думаю, відразу все змінюватиметься. Але я впевнений, що народ України вже не хоче так жити. Людина завжди хоче жити краще. Щойно народ спробував, що можна жити інакше, то вже повернути його до попереднього стану складно, – зазначив Руслан Хомчак.

Місія UNIFIER: канадські військові провели ротацію в Україні.

У Міжнародному центрі миротворчості та безпеки відбулась урочиста церемонія передачі повноважень канадського контингенту військової місії UNIFIER. Це вже одинадцята ротація - канадці з 2015 року діляться з нашими воїнами своїм військовим досвідом.

Операція UNIFIER - це військова тренувальна місія Збройних сил Канади (CAF), яка розпочалась у 2015 році у відповідь на прохання уряду України про підтримку Силових структур України (ССУ). Операція допомагає формувати та збільшувати можливості та спроможності ССУ, разом з цим працюючи в напрямку досягнення взаємосумісності з НАТО.

Запорізька «Іскра» передала Збройним Силам України нову трикоординатну радіолокаційну станцію.

Фахівці КП «НВК «Іскра», яке входить до складу «Укроборонпрому», виготовили та передали Збройним Силам України нову трикоординатну радіолокаційну станцію 35Д6М, здатну працювати майже у будь-яких кліматичних умовах та у гірській місцевості.

Військові отримали сучасну техніку з поліпшеними тактико-технічними характеристиками:

• Збільшеною дальністю дії,
• покращеними параметрами траєкторної обробки,
• розширеними функціональними можливостями завдяки сучасним програмним рішенням.

ТЕХНІКА ВІЙНИ №206. Камуфляж «Хижак». Снаряди «Рубін-2017». БПЛА Bayraktar Mini D [ENG SUB].

Росія – агресор, а не посередник, – заява країн ООН про війну на Донбасі

Країни висловили підтримку «Нормандського формату» та мирному вирішенню конфлікту на сході України. 47 країн Організації об’єднаних націй включно із Україною приєдналися до спільної заяви, якою засудили дії Росії у Криму та на Донбасі.

Так, заяву оприлюднили з нагоди сьомої річниці схвалення Генеральною Асамблеєю ООН резолюції, яка наголошувала на територіальній цілісності України.

Країни-підписанти зазначають, що після 2014 року Росія не зупинила окупацію Криму та продовжує порушувати права людини на півострові, зокрема щодо етнічних та релігійних меншин.

Серед держав-підписантів заяви є США, Велика Британія, Австралія, Канада, Японія, більшість членів Європейського Союзу, Грузія та Молдова.

РФ створює фейки про «українських нацистів»

Одним із найпоширеніших наративів роспропаганди є «нацизм та фашизм в Україні». Російська Федерація активно просувала його в інформаційному просторі для того, щоб:

• виправдати військову агресію проти України;
• дискредитувати українські національно-визвольні рухи (історичні і сучасні) та добровольчі батальйони;
• перешкодити постачанню зброї та міжнародному військовому співробітництву України. Дезінформаційні повідомлення поширюються як через популярні Інтернет-сайти з високим рівнем відвідуваності (офіційні російські та закордонні), а також масовим посиланням на них через соцмережі.

Дискредитуючі Україну меседжі у російських пропагандистських ЗМІ про «нацистські» добровольчі батальйони, супроводжуються дезінформацією про «обстріли Україною Донбасу», «підтримку українських нацистів з боку США, або Британії, або Джоном Маккейном, або Джо Байденом», тощо. Цей меседж використовується для того, щоб перетворити Україну на вигнанця у міжнародних відносинах.

«Росія не зупиниться. Чекати, що вони будуть діяти гуманно - перебільшення» - Леонід Кравчук про загострення на Донбасі

"Україна повинна бути в будь-який момент готова дати відсіч. Росія не зупиниться, поки її не зупинять будь-якими шляхами, не тільки Україна, але і світова спільнота. Очікувати чогось від Росії і окупаційної адміністрації ОРДЛО не варто, тому що Росія була і залишається у своїй філософії - знищити Україну. І це для неї основне завдання. На перших порах можна зробити губернію, а в принципі Україна як держава не повинна існувати. Це позиція президента Росії пана Путіна, офіційно висловлена позиція багато років назад. Чекати, що вони будуть діяти гуманно - перебільшення", - сказав Кравчук.

Він додав, що Україна буде виконувати взяті на себе домовленості, поки діють "Мінськ" і нормандський формат.

Українська сторона СЦКК повідомляє про поширення російськими найманцями маніпуляцій та викривленої інформації

Українська сторона СЦКК повідомляє про поширення російськими найманцями маніпуляцій та викривленої інформації щодо грубого порушення режиму припинення вогню з боку окупантів, яке мало місце 26 березня в районі населеного пункту Шуми.

Згідно з даними ОКП ОС, о 13:45 окупантами з району населеного пункту Шахти 6,7 було відкрито прицільний вогонь по позиціях ЗС України із застосуванням мінометів, автоматичних гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Черговою зміною Української сторони СЦКК відповідно до алгоритму дій в межах координаційного механізму було направлено запит на введення режиму тиші через чергового СММ ОБСЄ та отримано підтвердження з боку незаконних збройних формувань ОРДО.

За інформацією, отриманою від офіцера-спостерігача Української сторони СЦКК у районі населеного пункту Шуми, режим тиші не спрацював, у зв’язку з чим черговою зміною було продовжено спроби припинити вогонь. Протягом години було направлено 9 запитів тиші.

Крім того, двічі протягом обстрілу незаконні збройні формування ОРДО через чергову зміну СММ ОБСЄ інформувались про втрати з боку ЗС України внаслідок обстрілу, але не припинили провокацію, що свідчить про нехтування окупантами нормами міжнародного гуманітарного права та свідоме здійснення обстрілу.

За оцінкою Української сторони СЦКК, грубе порушення режиму припинення вогню з боку російських найманців у районі населеного пункту Шуми є відвертою цілеспрямованою провокацією, метою якою є зрив раніше досягнутих домовленостей, дискредитація координаційного механізму, тиск на воєнно-політичне керівництво нашої держави з метою ухвалення політичних рішень, спрямованих на реалізацію злочинних планів Російської Федерації щодо України.

МОЗ оновило перелік карантинних зон

Після оновлення МОЗом списку карантинних зон більшість регіонів України, а саме 13 з 24, опинилися в "червоній" зоні.

Регіони "червоної зони": Київ, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Черкаська, Чернівецька, Рівненська та Чернігівська області.

Регіони "помаранчевої" зони: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Полтавська, Тернопільська, Харківська та Хмельницька області.

Херсонська область - єдина, яка знаходиться в "жовтій" зоні.

В Україні за добу 11 932 випадки COVID-19, у ЗСУ – 115

В Україні за минулу добу, 27 березня, зареєстрували 11 932 нові випадки COVID-19, госпіталізовані 5 052 осіб, померли 203 особи. Одужали 3 343 особи.

Станом на 10.00 26 березня в Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє 2632 особи.

Всього за час пандемії одужало 18027 осіб, летальних випадків 55.

За минулу добу зареєстровано 115 нових випадки захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19. З них до закладів охорони здоров’я госпіталізовано 21 особа.

Захисти себе і Україну! Вакцинуйся від COVID-19!

4 616 людей щеплено проти COVID-19 за добу 27 березня 2021 року в Україні.

196 880 людей щеплено від початку вакцинальної кампанії, з них отримали 1 дозу – 196 879 осіб, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) – 1 особ

Від початку вакцинальної кампанії у Збройних Силах України 18617 осіб отримали 1 дозу вакцини.

З них 2138 військових медиків.

За минулу добу проти COVID-19 щеплено 440 осіб.

Повідомлення Міністерства оборони України

Досягнуті 22.07.20 домовленості з приводу додаткових заходів щодо посилення режиму припинення вогню мали на меті забезпечити дотримання всеосяжного, стійкого і безстрокового перемир’я. Ці кроки, вжиті вісім місяців тому, дозволили забезпечити значне зниження напруженості на лінії фронту та зберегти десятки життів наших військовослужбовців і мирних жителів.

Виходячи з цього, Міністерство оборони України і Збройні Сили продовжують вживати всіх необхідних заходів для виконання домовленостей щодо дотримання режиму припинення вогню, які були викладені у повідомленні для преси Спеціального представника Грау після чергової зустрічі Тристоронньої контактної групи 22 липня 2020 року, зокрема, пункти, виконання яких безпосередньо впливає на збереження життя військовослужбовців та мирних мешканців:

• заборону на застосування вогню, включаючи снайперський;
• заборону на розміщення важкого озброєння в населених пунктах та їх околицях, в першу чергу на об’єктах цивільної інфраструктури, включаючи школи, дитячі садки, лікарні та приміщення, відкриті для громадськості;
• ефективне застосування дисциплінарних заходів за порушення режиму припинення вогню і повідомлення про них координатора ТКГ, який повідомляє про це всіх її учасників;
• у відповідь вогонь у разі наступальних дій допускається тільки в тому випадку, якщо він відкритий за наказом відповідного керівництва після безуспішної спроби використовувати вищезгаданий координаційний механізм. Про видання таких наказів буде повідомлена ТКГ;
• вищезгадані заходи не можуть бути повністю або частково дезавуйовані ніякими іншими наказами, в тому числі таємними.

Міністерство оборони підтверджує дію відповідного наказу, що був передбачений домовленостями від 22.07.2020 року, та наголошує, що у разі необхідності, Збройні сили України готові діяти відповідно до «пункту е)» Додаткових заходів щодо посилення режиму припинення вогню, які були узгоджені ТКГ 22.07.2020.

Бригада тактичної авіації Повітряних Сил ЗС України відпрацювала відбиття повітряного нападу

831-а бригада тактичної авіації повітряного командування «Центр» провела льотну льотну зміну день-ніч у складних метеоумовах, під час якої пілоти були залучені до комплексних тренувань чергових сил ППО, які відбулись по всій території держави.

Також були проведені вправи з відновлення навичок льотного складу та виконання вправ згідно курсу бойової підготовки.

Центр підготовки військових частин та підрозділів «Широкий Лан» прийняв першу бригаду

Володимир Павлович Широбоков ― відомий український мікробіолог, вірусолог, академік НАН України і НАМН України. У розмові з кореспондентом АрміяInform він розповів, чому з мікробами слід бути «на Ви» і чому сам поспішає вакцинуватися від коронавірусу.

Виникнення нової пандемії було історично передбаченим

― Володимире Павловичу, розкажіть про себе. Як давно в науці?

― Я ― шістдесятник, працюю вірусологом понад 50 років. Займаюсь викладацькою діяльністю в медуніверситеті, очолюю кафедру мікробіології, вірусології та імунології достатньо давно. У мене потужний науково-педагогічний колектив ― чотири доктори наук, 20 кандидатів наук. Працюємо інтенсивно над різними питаннями у сфері мікробіології, вірусології й імунології. Крім того, займаюсь видавницькою діяльністю ― підготував низку видань на різних мовах національного підручника з мікробіології, вірусології та імунології, до розробки якого залучили більшість кафедр України.

― Коли розпочалась пандемія, які були Ваші враження? Що було відомо про коронавірус? Чи готова була українська наука сприймати такі виклики?

― Я знайомий з могутністю світу мікробів. І повірте, з ними треба бути «на Ви». Це колосальний корисний фактор у біосфері. На мікробах ґрунтується все життя на Землі. Але, на жаль, інколи вони стають патогенними й хвороботворними. Цікаво, що саме людина і примушує їх змінюватись. Застосування протимікробних засобів, різноманітних препаратів боротьби з мікробними збудниками в рослинництві, у сільському господарстві, техногенне забруднення довкілля ― це призводить до мутацій і до появи нових патогенних форм.

Пандемія не стала несподіванкою для мене, чесно скажу. Людство постійно стикається з новими патогенами, які викликають серйозні захворювання. За останні 30 років виникло близько 70 нових, так званих емерджентних, інфекцій. Вони виникають раптово, зненацька і стрімко починають свій шлях у популяціях тварин або людини.

Людство постійно стикається з новими патогенами, які викликають серйозні захворювання. За останні 30 років виникло близько 70 нових, так званих емерджентних, інфекцій. Вони виникають раптово, зненацька і стрімко починають свій шлях у популяціях тварин або людини.

Коронавіруси людини відкриті ще у 1965 році, але поводили себе не дуже агресивно, викликали звичайні гострі респіраторні захворювання. Сьогодні 14% людей мають антитіла проти коронавірусних інфекцій, які не належать до пандемічних. У 2002-му в Китаї з’явилася нова емерджентна коронавірусна інфекція ― тяжкий респіраторний синдром ― дуже близьке до ковіду-19 захворювання, але з більшою летальністю. Збудника інфекції назвали SARS ― CoV. У 2012 році з’явився ще один емерджентний, дуже патогенний коронавірус на Близькому Сході ― MЕRS-CoV. Обидва збудники походять від кажанів. На щастя, ці епідемічні спалахи не переросли в пандемію. Тож виникнення нової пандемії було історично передбаченим.

Як вірусолог, я знав про те, що це початок нової хвороби. А нова інфекція завжди має великий руйнівний потенціал. З часом відбувається поступове пристосування збудника до людського організму. У кожної інфекції є певний історизм. Він притаманний і для цієї хвороби.

У кожної інфекції є певний історизм.

Ковід ― не біологічна зброя…

― Дональд Трамп особливо наполягав, що це спеціальний вірус, вигаданий для знищення людства. Цікаво, що і Люк Монтаньє ― нобелівський лауреат, який відкрив ВІЛ і нині працює в Китаї, не виключає лабораторного походження нового коронавірусу. Як Ви ставитесь до тієї думки, що ковід ― біологічна зброя?

― Я не підтримую цю точку зору. Знаю, що Інститут вірусології в Ухані ― дуже потужний, з прогресивними цивілізованим підходами, там дотримуються усіх заходів безпеки. Переконаний, що витік збудника з лабораторії не міг статися. До того ж і комісія ВООЗ підтвердила: це фейкова версія. Хоча це питання залишається дискусійним.

Оригінальні українські вакцини. Коли?

― За Вашими прогнозами, я так розумію «далі буде…» Як підготуватись до наступних пандемій?

― Віруси мутуватимуть завжди. І час від часу ми повертатимемося до цих проблем. Має бути стратегія у країні щодо правил поведінки при появі нової інфекції. Це не остання емерджентна інфекція з руйнівними наслідками для людства, а закономірний процес, який повторюватиметься. Слід створювати стратегічний план відповіді на ці виклики. На жаль, його не було і немає не тільки в нас, але й в інших країнах світу. Світ виявися неготовим до нової пандемії. Сьогодні про це думають на державному рівні всі країни у світі.

Це не остання емерджентна інфекція з руйнівними наслідками для людства, а закономірний процес, який повторюватиметься. Треба створювати стратегічний план відповіді на ці виклики.

― Коли Україна розпочне виробництво власної вакцини? Чи є вже розробки?

― Можу вам сказати, що вже активно ведеться робота. Українські науковці запропонували вакцину принципово нового типу, на основі внутрішнього нуклеопротеїдного антигену. Цю пропозицію втілюють в життя науковці Діапрофмеду в Києві разом із відомим американським вірусологом Михайлом Фаворовим. Під час зустрічі з Президентом України ми доводили, що це перспективний підхід і цю ініціативу слід підтримати.

Другий розробник ― і водночас джерело сподівань України ― у Львові в Інституті біології клітини НАНУ, який очолює академік НАН України Андрій Сибірний. Тут науковці запропонували вакцину на основі S-антигену, яку одержуватимуть на рекомбінантних дріжджах. Цю ідею підтримав також Інститут біохімії імені О.В. Палладіна НАНУ. І це теж оригінальний підхід. Створення вакцини ― це наукомісткий тривалий процес. Поспішати не можна, слід вивіряти кожен крок.

У Львові в Інституті біології клітини НАНУ, який очолює академік НАН України Андрій Сибірний, науковці запропонували вакцину на основі S-антигену, яку одержуватимуть на рекомбінантних дріжджах. І це оригінальний підхід.

Попри те, що у світі є готові вакцини, наші українські теж доцільно розробляти, тим паче за такими оригінальними підходами. Наука нині дуже вартісна. В Україні, на жаль, бракує необхідних фінансових ресурсів. Без інвестицій розвитку успіху не досягти. А це мільярди доларів…

― Скільки ще нам страждати від цього штаму? Який Ваш прогноз?

― Цього року не закінчиться ця історія. Наприклад, під час дослідження людей, які вже перехворіли, вони можуть через певний час заражатися знов, інколи з іншим перебігом захворювання, симптомами. У коронавірусів є оригінальний механізм генетичної мінливості, який вирізняє їх від інших мікробів. Він реалізується через особливий спосіб реплікації мРНК відразу кількох типів, нерідко зі зміненими властивостями.

― Яка якість вакцин, які нині є в Україні? Чи можна не боятись вакцинуватись?

― Я неодноразово казав: всі вакцини, зареєстровані в нас, сертифіковані Всесвітньою організацією охорони здоров’я, перевірені й безпечні. Повірте, сертифікація ― це дуже складний процес. У Росії, приміром, «Супутник» пройшов тільки свою реєстрацію, не ВООЗ. Ті, які отримуємо ми, ― всі зареєстровані. Українці ― не кролики, гарантії якості вакцин є, хто б що не казав….

Повірте, сертифікація ― це дуже складний процес. В Росії, приміром, «Супутник» пройшов тільки свою реєстрацію, не ВООЗ. Ті, які отримуємо ми ― всі зареєстровані.

Відмова від вакцинації ― шлях у середньовіччя…

― Якщо не таємниця, особисто Ви будете вакцинуватись?

― Я записався в усі доступні мені черги (сміється). Чекаю… Міськадміністрація написала, що люди, які мають певні заслуги, в першу чергу вакцинуються. Я академік двох академій наук ― Національної і Медичної. Мабуть, маю право. Подав заявку і до адміністрації вишу, де викладаю. Хто раніше запропонує, там і зроблю…

― Я спочатку відмовилась, але, мабуть, вже шкодую про це. Треба було з вами поговорити раніше…

― У жодному разі не відмовляйтеся. Це єдиний спосіб зберегти здоров’я. Якщо ми всі відмовимось від вакцинації, а такі випадки, на жаль, непоодинокі навіть серед працівників медичної сфери, це нас відштовхне до середньовіччя. Ми самі даємо шанс розвиватися інфекціям.

Повірте, постійно виникали загрози. Приміром, у 1918 році іспанка забрала 50 млн життів. Згадайте і віспу натуральну, яка на той світ відправила сотні мільйонів. Її подолали саме завдяки тотальній вакцинації. Почалась програма у 1958-му, а в 1976 році був останній випадок цього захворювання. І відтоді ми не потерпаємо від цієї страшної пошесті. Також наближаємось до ерадикації поліомієліту. Вакцинація ― цивілізований сучасний підхід, без якого людство не зможе існувати!

Згадайте віспу натуральну, яка забрала багато сотень мільйонів життів. Її подолали саме завдяки тотальній вакцинації. Почалась програма у 1958-му, а у 1976 році був останній випадок цього захворювання. І відтоді ми не потерпаємо від цієї страшної пошесті.

Смерті від ковіду не буде. Це гарантує кожна вакцина, нині запропонована українцям

― Нині багато пишуть і говорять про побічні ефекти вакцинації. Інформації вдосталь. Але є особливі випадки. Наприклад, якщо людина мала онкологічне захворювання, чи не нашкодить щеплення здоров’ю?

― Щодо онкології, я не думаю, що вакцинація зашкодить. У будь-якому випадку консультація лікаря не завадить. Кожна вакцина має свою інструкцію. Протипоказання різні є, звісно. Наприклад, вагітність, виражені алергічні захворювання. Але в цілому кожна вакцина контролюється щодо мінімальної шкідливості після введення в організм людини. Ускладнення будуть мінімальні, не серйозні. Ризик у мільйони разів менший від інфекції. Але смерті у вакцинованого від ковіду не буде. Це гарантує кожна вакцина, нині запропонована українцям.

― Тобто, коли розповідають про смерть після вакцинації, причини варто шукати в іншому?

― Це фейки, абсолютні фейки!

― Скільки відсотків населення має бути вакцинованим, щоб здобути колективний імунітет і за який проміжок часу це слід зробити, аби досягти максимального ефекту?

― Це серйозне питання. Є така епідеміологічна істина: щоб був колективний імунітет, потрібно 95% імунізувати ― це класика. Але відчуватися результат буде, коли досягнемо принаймні 60%. Тільки тоді вже можна спостерігати певне зменшення поширення інфекції. Чому лише певне зменшення? Бо 40% залишатимуться не імунними, і вірусу буде кого інфікувати.

Епідеміологічна істина: щоб був колективний імунітет, потрібно 95 % імунізувати ― це класика. Але відчуватися результат буде, коли досягнемо принаймні 60%.

― Якщо людина вже перехворіла ковідом, варто вакцинуватись?

― Я переконаний, що в більшості випадків потрібно. Поясню чому. Імунітет після занесення інфікування ― від 4 до 6 місяців. Усе залежить від реактивності імунної системи та індивідуальних особливостей організму. Але після цього кількість антитіл у крові, вироблених при захворюванні, зменшується нижче того рівня, який захищає від повторного зараження. По друге, вірусні мутанти можуть уникати дії тих антитіл, які захищають від захворювання. І це теж ризик. Вірус може зберігатися в організмі після перенесеного захворювання в певних нішах. Приміром, коронавірус здатний розмножуватись в епітеліоцитах кишківника. Людина вже не має клінічних проявів, а вірус продовжує перебувати в організмі. Є низка факторів, які мене переконують: попри те, що людина перехворіла, слід зробити щеплення. Певна затримка у вакцинації можлива лише у випадку, якщо людина нещодавно перенесла захворювання і у неї лабораторно доведено достатньо високий рівень специфічних антитіл.

― Чи не буде гірше після вакцинації, якщо антитіла в крові є?

― Навпаки. Введення вакцини на тлі ще існуючих антитіл тільки збільшить шанси уникнути інфікування в майбутньому. Вторинна імунна відповідь буде потужнішою за першу. Переконаний, незважаючи на те, перенесла людина захворювання або ні, вакцинуватись потрібно.

Переконаний, незважаючи на те, перенесла людина захворювання або ні, вакцинуватись потрібно.

― Якщо робитиме щеплення вже заражена людина, не нашкодить?

― Якщо вакцина введена до початку клінічних проявів, вона тільки стимулюватиме імунну систему на боротьбу з хворобою.

― Чи є якісь особливі методи підготовки до вакцинації?

― Ніяких підготовок не потрібно. Йдіть і підставляйте плече!

― Вітаміни?

― Вітаміни ― плюс. Раджу попити вітамін D3, цинк, вітамін С, полівітаміни. Чим міцніший організм та його імунна відповідь, тим менший ризик інфікування. Одних фруктів і овочів недостатньо. У цю пору року потрібно штучно допомогти організму протистояти хворобам.

― Чому проводять щеплення у два етапи?

― Є певна імунологічна закономірність. Після першої вакцинації відбувається перша зустріч імунної системи з антигеном і первинна імунна відповідь. При повторному введенні, коли вже сформувалась первинна імунна відповідь, вторинна реакція після зустрічі з вакциною розвивається у кілька разів потужніше. Первинна відповідь буде, але вона не забезпечить достатнього рівня антитіл. При повторному введенні вакцини рівень антитіл досягне найвищого рівня.

При повторному введенні вакцини рівень антитіл досягне найвищого рівня.

― Але вистачить цього на рік, так?

― На жаль, як і при грипі, вакцинацію потрібно повторювати щороку, а мабуть, і частіше.

― Ми можемо сподіватися, що згодом не потрібно робити щеплення, коли з’явиться колективний імунітет?

― Коли не буде такого поширення і циркуляції, я однак не сподіваюсь на диво. Буде приблизно так, як і за сезонного грипу. Від грипу вакцинуються не всі. Для вірусу таким чином є достатній матеріал, щоб інфікувати. Я, наприклад, і моя родина, останні 25 років щороку вакцинуємось від грипу й жодного разу не захворіли. Це дуже ефективний спосіб запобігання. Так само буде і з ковідом.

― Якщо першу отримав дозу вакцини, а другу ні?

― Щось та дасть…

― Вакцинація проти ковіду для дітей з якого віку можлива?

― З 18 років. Уважаю, що саме дітки ― матеріал для передачі вірусу. Школи, садочки… Там основне інфікування і відбувається. Вони приносять до батьків інфекції. Самі переносять легко. Будуть вакцинувати і їх згодом. Поки що Всесвітня організація охорони здоров’я остаточної відповіді не надала.

― Провели щеплення. На які побічні ефекти чекати?

― Підвищення температури, зрідка до 38 градусів. Інколи виникають місцеві реакції ― припухлість, невеликі алергічні реакції. Але це все норма. Лякатися цього не потрібно. Такі симптоми супроводжують будь-яке щеплення. Це не ті ускладнення, яких треба боятися.

Підвищення температури, зрідка до 38 градусів. Інколи виникають місцеві реакції ― припухлість, невеликі алергічні реакції. Але це все норма. Це не ті ускладнення, яких треба боятися.

― Це правильне твердження, що тільки здорова людина може вакцинуватися?

― Гадаю, не треба чекати. Це не несе погіршення здоров’ю аж ніяк. Якщо у вас нормальна температура тіла, немає виражених симптомів захворювання, не зволікайте!

Якщо у вас нормальна температура тіла і немає виражених симптомів захворювання, не зволікайте!

― В усьому світі антивакцинальна кампанія в розпалі. «Нові гени отримуємо», «чіпи» в організмі… Навіщо це робиться, як вважаєте?

― Не знаю, кому це вигідно, та і до ковіду була така кампанія. Це роздування абсолютно невиправдане і дуже шкідливе. Люди, не знаючи правди, передають інформацію, яка абсолютно не відповідає науковим ствердженням. Цитують вигадки. Але не тільки в нас ця проблема, а й в інших державах теж.

― Дякую, Володимире Павловичу, за цікаву бесіду!

Інтерв’ю записала Тетяна МОРОЗ з АрміяІнформ

США в ОБСЄ звинуватили РФ в дискредитації західних вакцин

США в ОБСЄ звинуватили Росію в поширенні дезінформації щодо вакцин проти COVID-19 іноземного виробництва – зокрема американських Pfizer та Moderna.

Відповідна заява тимчасово повіреної США в ОБСЄ Кортні Остріан, опублікована на сайті місії США при ОБСЄ.

Пряма мова Остріан: "Прикро, що чотири російські онлайн-платформи, пов’язані з російськими спецслужбами, визначені розповсюджувати дезінформацію щодо неросійських вакцин (включаючи вакцини виробництва Pfizer та Moderna).

Росія безвідповідально ставить під загрозу довіру до глобальної вакцини та здоров’я людей у ​​всьому світі, поширюючи дезінформацію про науково засвідчені безпечні та ефективні вакцини".

Президент України утворив Консультативну раду з питань забезпечення прав і свобод осіб, які брали участь у захисті України

Рішення про створення цього дорадчого органу було ухвалено Володимиром Зеленським з урахуванням соціального напруження та запиту суспільства на доступ до справедливості й об’єктивного розгляду кримінальних проваджень і судових рішень у справах захисників України.

Учасники бойових дій мають змогу отримати COVID-вакцину поза чергою

Наказом Міністра охорони здоров’я на початку березня внесено зміни в Дорожню карту вакцинації. Відповідно до змін учасники бойових дій можуть вакцинуватися від COVID-19 поза чергою у разі наявності невикористаних доз вакцини.

Регіональні Департаменти охорони здоров’я спільно з пресслужбами ОДА формують списки громадських діячів (УБД) області, які можуть бути вакциновані в разі виявлення залишків доз у конкретний день.

Коли стає зрозуміло, що в день проведення вакцинації залишаться дози, відповідальний за списки громадських діячів (УБД) уточнює, хто з них зможе вакцинуватися.

Громадські діячі (УБД) повинні бути готові приїхати на місце проведення вакцинації протягом години до моменту обов’язкової утилізації залишків.

В Україні за добу 12 946 нових випадків COVID-19, у ЗСУ – 185

В Україні за минулу добу зареєстрували 12 946 випадків зараження коронавірусом. Госпіталізовано 3 843 особи; сталося 230 летальних випадків; одужали – 4 630 осіб; здійснено тестувань за добу – 100 718.

Станом на 10.00 12 березня в Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє 1 382 особи. Всього за час пандемії одужало 16 613 осіб, летальних випадків 50.

За минулу добу зареєстровано 185 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19.

Вакцинація від COVID-19

Від початку вакцинальної кампанії у Збройних Силах України 5 352 особи отримали 1 дозу вакцини.

З них 1 031 військовий медик.

За минулу добу проти COVID-19 щеплено 864 осіб.

ВООЗ: На сьогодні не виявлено жодного випадку смерті від COVID-вакцини

У ВООЗ наголосили, що переваги вакцини як і раніше переважують її ризики, і її слід продовжувати вводити. Крім того, в організації вивчають поточні звіти про вакцину AstraZeneca, і як тільки будуть конкретні результати, їх доведуть до громадськості.

"Вакцинація від COVID-19 не знизить смертність від інших хвороб. Смертність з інших причин продовжиться, у тому числі після вакцинації, але без причинно-наслідкового зв'язку. Станом на 9 березня було введено понад 268 млн доз вакцини проти COVID-19. На сьогодні не виявлено випадків смерті від вакцини", - повідомили у ВООЗ.

182 квартири розподілили серед родин військовослужбовців у 2021 році

Повідомляється, що торік військовим видали 193 квартири. Згідно з отриманими даними, найбільше квартир за час ведення бойових дій на Донбасі Збройні Сили розподілили у 2018 році — 1078.

«У зазначений період протягом 2014-2021 років військовослужбовцям Збройних Сил України та особам, звільненим з військової служби в запас або відставку, що перебували (перебувають) на квартирному обліку в гарнізонах ЗСУ, надали 5 612 квартир», — йдеться у відповіді на запит Радіо Свободи.

В Україні 14 березня відзначається День українського добровольця

День установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Ця дата вибрана не випадково: саме 14 березня 2014 року прямо з Майдану перші добровольці відправилися на тренувальну базу в Нових Петрівцях, що під Києвом. Внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити, адже на першому етапі війни Україна зіткнулася з тим, що далеко не всі професійні військові були готові захищати свою державу. Добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію і підготувати професійну заміну добробатам.

Масштабна кампанія з вакцинації особового складу у Збройних Силах України триває

США планують здійснити кібератаку на російські системи

Атака на російські системи розглядається США як реакція на приписуваний Росії великомасштабний злом американських урядових установ і корпорацій, виявлений в кінці минулого року.

Перший великий крок очікується вже протягом найближчих трьох тижнів. За даними інформаторів, це буде "серія таємних дій через російські мережі", які "повинні бути очевидні тільки президенту Володимиру Путіну, його розвідувальним службам та військовим", але не всьому іншому світу.

Міноборони Німеччини заявило про дестабілізацію НАТО з боку Росії

Мета Китаю - "сформувати міжнародний порядок відповідно до своїх інтересів", а Росія "домагається дестабілізації і ослаблення НАТО", вважають в Міноборони Німеччини.

Фахівці міністерства, аналізуючи нові військові можливості Росії, вказують зокрема на розробку високоточних гіперзвукових ракет великої дальності, які важко перехоплювати.

У той же час слабкими сторонами армії РФ є "обмежені можливості використання військово-морських сил в світовому масштабі" і відсутність бойових безпілотників. Для Москви армія є "політичним інструментом впливу і влади", наголошується в документі.

США звинувачують Росію в поширенні дезінформації про західні вакцини від COVID-19

Центр глобальної взаємодії Державного департаменту США, який моніторить іноземну дезінформацію, повідомив журналістам, що чотири веб-сайти, які, як кажуть у центрі, пов’язані з російською розвідкою, публікували тексти, у яких ставиться під сумнів ефективність вакцин і йдеться про побічні ефекти.

Варфоломій відвідає Україну в цьому році

Вселенський патріарх підтвердив делегації України свій візит.

Патріарх Варфоломій прибуде з офіційним візитом на святкування 30-ї річниці незалежності України. В останній раз патріарх Варфоломій був в Україні в 2008 році.

В Україні за добу 5 572 нових випадки COVID-19, у ЗСУ – 80

Станом на 8 березня в Україні зафіксовано 5 572 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 309, медпрацівників – 123).

Станом на 10.00 08 березня в Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє 1294 особи.

За минулу добу зареєстровано 80 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19.

Вакцинація від COVID-19

З початку вакцинації проти коронавірусу у світі вже зробили 304 мільйони щеплень у 114 країнах. У середньому вводять майже по 8 мільйонів доз щодня.

Від початку вакцинальної кампанії у Збройних Силах України 2796 осіб отримали 1 дозу вакцини. З них 504 військові медики. За минулу добу щеплено проти COVID-19 420 осіб.

Щоб вберегти себе та свою родину від інфікування, Командування Медичних сил Збройних Сил України закликає дотримуватися правил карантину та особистої гігієни.

В районі ООС з візитом перебувала делегація Збройних Сил Великої Британії

Днями до району проведення операції Об’єднаних сил відбувся візит делегації Збройних Сил Великої Британії.

Іноземні представники ознайомилась з безпековою ситуацією, а також оцінили ефективність підготовки особового складу Збройних Сил України в рамках операції «ORBITAL».

Також, відвідали Об’єднаний центр цивільно-військового співробітництва в місті Краматорськ, ознайомились з порядком роботи на КПВВ Майорське, після чого британці провели брифінг з представниками ОБСЄ в Краматорську.

Українські захисники з передової привітали жінок

США і Велика Британія обговорюють можливість нових санкцій проти РФ

США і Велика Британія обговорюють можливість введення нових санкцій проти Росії за використання хімічної зброї, після першого раунду санкцій, пов'язаних з отруєнням і ув'язненням російського опозиціонера Олексія Навального. Про це з посиланням на джерела повідомляє Bloomberg.

Глава держави ввів у дію рішення РНБО з протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства

Згідно із зазначеним рішенням РНБО, Кабінет Міністрів разом із Центральною виборчою комісією та Службою безпеки України повинні у двомісячний термін провести інвентаризацію та проаналізувати законодавство України з питань, пов’язаних із подвійним або множинним громадянством.

Рік роботи Уряду: ТОП-5 досягнень Міністерства оборони України

Міністерство оборони України та Збройні Сили України продовжували виконувати завдання з оборони держави в умовах гібридної агресії з боку Російської Федерації й водночас здійснювали військову реформу, спрямовану на досягнення цілей європейської та євроатлантичної інтеграції. Наводимо 5 найважливіших досягнень оборонного відомства, які вдалося реалізувати за рік роботи Уряду України:

— Міжнародне співробітництво для відсічі російської агресії

У 2020 році Україна увійшла до кола найближчих партнерів НАТО. 12 червня минулого року Північноатлантична рада ухвалила рішення щодо надання Україні статусу Партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner, ЕОР).

— Впровадження стандартів НАТО

Попри нові виклики, які постали перед державою, у 2020 році було удосконалено структуру Міністерства оборони України, розмежовано посади Головнокомандувача та начальника Генерального штабу Збройних Сил. Генеральний штаб ЗСУ перейшов на J-структуру, сформовано нові командування ЗСУ (Об’єднаних сил, Військ зв’язку та кібербезпеки, Сил підтримки, Медичних сил).

— Сучасна зброя для української армії

За результатами виконання державного оборонного замовлення (ДОЗ) у 2020 році до Збройних Сил України поставлено 10,5 тисяч одиниць нового і модернізованого озброєння та військової техніки і виробів спеціального призначення, 3,2 млн штук боєприпасів. На озброєння прийнято 28 одиниць, а допущено до експлуатації 22 одиниці зразків озброєння та військової техніки.

— Замовлення літаків Ан-178 та створення ракетного щита

Вперше за роки Незалежності укладено контракт на постачання трьох літаків Ан-178 для Збройних Сил. Проект має дати поштовх не лише оновленню авіаційного парку ЗС України, а і відновленню колишньої світової слави підприємства «АНТОНОВ».

— Прямі контракти з імпорту озброєння

Вперше в історії України укладено прямі контракти з імпорту озброєння: корабля класу «корвет», безпілотних ударних комплексів «Bayraktar» та боєприпасів до стрілецької зброї.

В Україні за добу 10 155 нових випадків COVID-19, у ЗСУ – 136

В Україні за минулу добу, 4 березня, зафіксували 10 155 нових випадків COVID-19.

Госпіталізовано – 3 355 осіб; летальних випадків – 172; одужало – 4 149 осіб, здійснено тестувань за добу – 83 756.

Станом на 10.00 05 березня в Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє 1150 осіб. Всього за час пандемії одужало 16 160 осіб. На ізоляції (у т. ч. самоізоляції) перебуває 386 осіб.

На жаль, у Збройних Силах України зареєстровано 48 летальний випадок від ускладнень викликаних гострою респіраторною хворобою COVID-19.

На вакцинацію від коронавірусу записалися вже понад 127 тис. громадян України

Про це заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час години запитань до уряду у парламенті.

“Запис у чергу вакцинації онлайн без черги за дві хвилини за ранковою кавою або чаєм в руках – без проблем. Станом на сьогодні на вакцинацію записалися 127 тисяч 628 людей”, – заявив очільник МОЗ.

Французьке посольство передало Командуванню Медичних сил три кисневих концентратори

Кисневі концентратори — прилади, які дозволяють заповнити нестачу критично потрібного кисню в крові людей із різноманітними важкими патологіями.

Під час зустрічі посол Франції Етьєн де Понсен запевнив у неодмінній підтримці Францією України у боротьбі проти пандемії та за збереження територіальної цілісності. Передаючи кисневі концентратори, посол висловив надію, що і надалі допомога буде надаватись українським військовим і цивільним, які проживають на лінії зіткнення у східних областях України.

Напередодні святкування Міжнародного жіночого дня всі військові колективи Збройних Сил України урочисто привітали жінок зі святом весни

США в новій стратегії з нацбезпеки заявили про підривну роль РФ і Китаю у світі

Нова американська адміністрація представила проміжну стратегію з національної безпеки. Документ опублікований на сайті Білого дому.

У ньому йдеться, що Росія досі грає підривну роль на світовій арені, разом із Китаєм перешкоджаючи захисту інтересів США.

Ці країни “доклали значних зусиль, щоби перевірити сильні сторони США і перешкодити нам захищати наші інтереси і інтереси союзників по всьому світу”.

Європейський союз виділить 2 мільйони євро на новий соцпроєкт з підтримки ветеранів АТО/ООС

Програма допомоги орієнтована на ветеранів АТО/ООС, населення, що постраждало внаслідок війни на Донбасі та на ветеранські хаби, що будуть визначені у процесі реалізації проєкту. Серед очікуваних результатів започаткованого проєкту – поглиблення професійних навичок ветеранів, необхідних для працевлаштування та започаткування власної справи, створення у громадах мережі підтримки успішної реінтеграції ветеранів, покращення можливостей постачальників послуг у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.

У РНБО схвалили проєкт Стратегії кібербезпеки України на 2021–2025 роки

Метою Стратегії кібербезпеки України на 2021–2025 роки визначено створення умов для безпечного функціонування кіберпростору, його використання в інтересах особи, суспільства, держави. Документ ґрунтується на засадах стримування, кіберстійкості та взаємодії. Координатором реалізації Стратегії є Національний координаційний центр кібербезпеки.

В Україні оновили зони адаптивного карантину

Міністерство охорони здоров’я оновило перелік зон адаптивного карантину в Україні. Три регіони опинилися у червоній, ще дев’ять – у помаранчевій.

Зокрема, до червоної карантинної зони потрапили Івано-Франківська, Чернівецька та Житомирська області.

У помаранчевій зоні – Вінницька, Донецька, Закарпатська, Запорізька, Київська, Львівська, Миколаївська, Сумська, Тернопільська області.

Київ і решта областей опинилися у жовтій зоні адаптивного карантину.

Українські медики запустили в Facebook флешмоб на підтримку вакцинації від COVID-19

Працівники медичних закладів вважають вакцину безпечною і закликають українців щепитись.

У соціальній мережі Facebook стартував флешмоб працівників медзакладів на підтримку вакцинації українських громадян від коронавірусної інфекції з тегом #ялікарявакцинуюсь

В Україні за добу 10 057 нових випадків COVID-19, у ЗСУ – 168

В Україні за минулу добу, 3 березня, зафіксували 10 057 нових випадків COVID-19. З початку пандемії на коронавірус захворіли 1 374 762 особи.

Станом на 10.00 04 березня в Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіє 1067 осіб. Всього за час пандемії одужало 16 108 осіб. На ізоляції (у т. ч. самоізоляції) перебуває 272 особи.

На жаль, у Збройних Силах України зареєстровано 47 летальний випадок від ускладнень викликаних гострою респіраторною хворобою COVID-19.

АРМІЯ СЬОГОДНІ [03.03.2021] Вакцинація в ЗСУ. Проєкти ХКБМ. 5 років Армія FM

1. Вакцина Covishield — це «генерик», який не має нічого спільного з вакциною Oxford/Astrazeneca. Це неправда. Covishield виготовляють в індійському Інституті сироватки крові (Serum Institute of India) за ліцензією AstraZeneca. По суті, Covishield — це та сама вакцина AstraZeneca, тільки виготовлена на індійському заводі. Вона схвалена для екстреного застосування Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Дозвіл на її використання також дали Велика Британія, Канада, Європейський Союз та Індія. В Україні теж ретельно вивчили всі документи, які надав виробник, та 22 лютого 2021 р. зареєстрували цю вакцину для екстреного застосування.
2. Індійський Інститут сироватки (Serum Institute) не має української національної GMP-сертифікації, а тому вакцину його виробництва мовляв не можна застосовувати. У МОЗ запевнили, GMP (належна виробнича практика) — це процедура, яка гарантує, що продукцію постійно виробляють і контролюють за стандартами якості, які відповідають її призначенню.
3. Всі індійські вакцини набагато гірші за європейські. Неправда, Індія посідає третє місце на світовому фармринку і саме країна забезпечує приблизно 65% світового ринку вакцин. Індійський Serum Institute, який виробляє AstraZeneca (CoviShield), – це найбільше підприємство світу з виробництва вакцин, котре експортує свою продукцію до 140 країн. Препарати Serum Institute вже багато років використовують в Україні. Всі вакцини від Serum Institute мають відповідний висновок Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо якості та безпечності.
4. Люди можуть заразитися COVID-19 у результаті вакцинації. Це неможливо, бо жодна з вакцин не містить живого вірусу, здатного спричинити хворобу. Вакцини вчать нашу імунну систему розпізнавати та боротися з коронавірусом. Іноді цей процес може викликати такі симптоми, як лихоманка. Вони нормальні та є ознакою того, що організм створює захист від вірусу. Якщо невдовзі після вакцинації ви все ж отримали позитивний тест на COVID-19, то можливо, що на момент щеплення вже були інфіковані коронавірусом, але не знали цього.
5. Вакцина Pfizer призводить до безпліддя у жінок. Поширюється твердження, що нібито вакцина Pfizer/BioNTech навчить імунну систему організму атакувати білок синцитин, який бере участь у формуванні плаценти, а це, своєю чергою, призведе до безпліддя в жінок. Насправді якщо вакцина може викликати імунну відповідь проти плацентарного білка, те саме відбувалося б під час захворювання на COVID-19. Це означало б, що мільйони жінок дітородного віку по всьому світі, які перенесли COVID-19 за останній рік, не можуть мати дітей. А це неправда.
6. мРНК-вакцини — генетична зброя, яка змінює наші гени. мРНК-вакцини проти COVID-19 ніколи не потрапляє в ядро клітини, де розташована наша ДНК. Це означає, що мРНК не може впливати чи взаємодіяти з нашою ДНК будь-яким чином. Натомість мРНК-вакцини працюють із природними захисними силами організму, щоб безпечно виробити імунітет до COVID-19.
7. Вакцина проти коронавірусу спричиняє розсіяний склероз. Насправді лише в єдиному випадку при випробуванні вакцини AstraZeneca повідомили, що у волонтера виявили розсіяний склероз, в іншому — запалення спинного мозку. В обох випадках експерти дійшли висновку, що хвороба не мала стосунку до вакцинації.
8. У світі зафіксовані випадки смерті в результаті вакцинації проти COVID-19. У середині січня з’явилися повідомлення, що невдовзі після вакцинації Pfizer/BioNTech у Норвегії померли 33 людини у віці 75 років і старше. Мережею також поширюється інформація про випадки смерті літніх осіб чи медперсоналу в інших країнах. Аналіз, здійснений Всесвітньою організацією охорони здоров’я, засвідчив, що летальні випадки відповідають очікуваному рівню смертності від різних причин для людей цього віку і немає підстав вважати, що вони пов’язані з вакцинацією. ВООЗ наразі не зафіксувала жодного випадку смерті після щеплення вакциною проти коронавірусу, заявляє експертка організації Маріанджела Сімао.

Міністерство охорони здоров’я

Як результат періодичних страйків і протестів робітниць текстильних фабрик у США та Європі у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття, 28 лютого 1909 р. під проводом Соціалістичної партії тисячі американок відзначали Національний день прав жінок у США.

Пропозиція відзначати щорічно навесні день прав жінок на міжнародному рівні належить політичній діячці того часу Кларі Цеткін. Цю ідею вона висловила під час Другої Міжнародної конференції жінок-соціалісток у Копенгагені у серпні 1910 року, де понад 100 делегаток з 17 країн одностайно її підтримали.

І вже наступного року, 19 березня, понад 1 млн. жінок по всій Європі вийшли на вуличні акції, щоб одноголосно заявити свої вимоги щодо рівноправ’я у політичній сфері та на ринку праці.

У Києві День «8 березня» вперше відзначали у 1914: члени партії РСДРП розповсюджували на вулицях міста прокламації, які закликали робітниць до страйку на знак протесту проти гноблення жіноцтва.

23 лютого 1917 р., за чинним тоді старим Юліанським календарем (що відповідає даті 8 березня за Григоріанським стилем), жінки Петрограда вийшли на вулиці під гаслами «ХЛІБА І МИРУ!»

Як відзначався Міжнародний жіночий день в різні часи

Історичний дайджест трансформації свята можна вдало проглядається через призму листівок тих часів — і на рівні зображення, і на рівні тексту.

Вперше Жіночий день відзначали в радянській Україні у 1920 р., а вже у 1921 р. «8 Березня» стало Державним святом в СРСР. З того часу фактично почалися процеси цілеспрямованого переозначення цього свята, в результаті яких день солідарності жінок у боротьбі з гендерною дискримінацією перетворився у свято “весни і вічної жіночності”. Підміна його смислу — насамперед за рахунок зміщення акценту з гендерної рівності на класову боротьбу.

Тогочасні пріоритети гендерної політики перших десятиліть радянської влади - це радянський емансипаційний проєкт, який мав на меті масову мобілізацію жінок до комуністичного будівництва, що вимагало їх освіти, професійної підготовки та широкого залучення до публічної сфери, прагнення “дотягнути” жінок до образу ідеальної людини – чоловіка-робітника.

30-ті рр. ХХ ст.

Держава розпочинає новий курс щодо жіночої емансипації, посиливши наголос на ролі жінок в налагодженні соціалістичного побуту та вихованні нащадків.

40-ві рр. ХХ ст.

У святкуваннях Дня «8 березня» тема материнства набуває особливого звучання під час і після Другої світової війни, що цілком відповідає посиленню пронаталістської політики партії та уряду.

Образ мужнього чоловіка-захисника вітчизни протиставляється образу турботливої, люблячої і вірної жінки-матері, а у візуальній пропаганді того часу зображення жінок стають щораз ніжнішими.

50-ті рр. ХХ ст.

Активне використання образу “вільна радянська жінка” в радянській ідеології.

Привітальні листівки та плакати з нагоди 8 березня з зображеннями усміхнених жінок (часто – з дітьми) – представниць різних рас та націй країн соцтабору, які заявляють про свою солідарність у боротьбі за мир у всьому світі та засвідчують переваги соціалістичного ладу.

60-ті рр. ХХ ст.

Фактично, декларована рівноправність радянських жінок стає одним з інструментів пропаганди соціалістичного ладу, що чітко простежується у риториці та візуальних матеріалах восьмиберезневих святкувань, націлених на конструювання ідеального образу “щасливих радянських жінок” – активних будівниць соціалізму.

Поворотним моментом щодо змісту та стилю відзначення жіночого дня став 1965 рік, коли «8 Березня» набуло статусу державного вихідного дня.

Фактично, це рішення перенесло святкування з публічного простору у приватну сферу, у сім’ю: напередодні свята зазвичай відбувалися офіційні урочистості (збори та засідання), де керівництво підприємств і установ шаблонно вітало працівниць, відзначало передовиць дрібними нагородами (грамотами), а от у безпосередньо день свята жінки опинялися в колі рідних і друзів.

«Одомашнення» свята означало також і розпорошення самих жінок по їхніх приватних оселях, що підривало відчуття жіночої солідарності, переорієнтовуючи жінок на романтично-споживацьку хвилю.

70-ті рр. ХХ ст.

Стійка та однозначна асоціація між Жіночим святом та материнством.

Перенесене у приватно-сімейну сферу, свято щораз більше дрейфує у напрямку деполітизації його смислу. День жінки наприкінці 1970-х років набуває ознак есенціалістського сприйняття жіноцтва.

У школах починають вітати не лише вчительок. Хлопці готують привітання однокласницям, а букетик квітів та м’яка іграшка стають невід’ємними атрибутами свята у школі.

80-ті рр. ХХ ст.

На кінець 1980-х років в СРСР сформувався дуже специфічний спосіб відзначення Міжнародного жіночого дня, наповненого смислами, атрибутами і ритуалами, які були фактично протилежні до первісних ідей, вкладених у це свято жіноцтвом початку ХХ століття.

Украдене свято було повернуте проти самих жінок: звеличення та обдаровування жінок один день на рік відбувалося в умовах повсюдної нерівності та дискримінації, ігноруванні численних потреб та проблем жіноцтва.

Остаточний розрив з первісним політичним смислом жіночого дня відбувається тоді, коли з листівок повністю зникають будь-які згадки про жінок — і на рівні зображення, і на рівні тексту.

90-ті рр. ХХ ст.

Політичні діячі, посадовці користувалися нагодою через “солодкі” привітання здобути прихильність жіночої частини електорату.

Початок ХХІ ст. проходить під гаслом “Не замінюємо права жінок - весняними квітами”

Потужним імпульсом до політизації Міжнародного жіночого дня стало 100-річчя з дня його першого відзначення у 2011 р.

Це стало чудовою нагодою для безлічі різноманітних феміністських акцій — вуличних маршів, кінопереглядів, дискусій та виставок.

На сучасному етапі відзначення Дня “8 березня” є як нагода вказати на проблеми, з якими стикаються жінки у соціальній, освітній, політичній, культурній сферах, в тому числі і у військовій сфері.

Міжнародний контекст відзначення і світова практика

У міжвоєнний період та після Другої світової війни по всьому світу спостерігався помітний спад жіночого руху, зумовлений, з одного боку, здобуттям жінками політичних і громадянських прав та, з іншого боку, економічною депресією і посиленням тоталітарних режимів у 1930-х і соціально-демографічними проблемами повоєнного часу.

Проте кінець 1960-х років позначений піднесенням різних соціальних рухів, в тому числі — активізацією жіночих організацій. Феміністський активізм набув радикальних форм, а феміністська теорія та феміністські студії дали активісткам додаткові аргументи у критиці влади та вимогах.

У 1970-х років світом прокотилась так звана “друга хвиля фемінізму”: жіночі організації активно тиснули на уряд своїх країн та міжнародні структури, вимагаючи на практиці забезпечити жінкам рівні права та можливості.

Наслідком цих масових і цілеспрямованих зусиль стали зміни у національних законодавствах країн Європи та Північної Америки.

У 1979 році Генеральна Асамблея ООН схвалила “Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок”, яку на той час ратифікували 150 країн (в тому числі й Українська РСР у 1980 році).

З 1996 року щорічні відзначення Міжнародного дня прав жінок під егідою ООН відбуваються під певним гаслом, у якому наголошено одну з проблем, з якими доводиться стикатися жінкам на шляху до рівноправності.

Поза тим, що підструктура ООН - UN Women — щорічно використовує 8 Березня як нагоду привернути увагу урядів країн світу до конкретних проблем жіноцтва. Самі активістки різних країн у цей день проводять різноманітні публічні акції, щоб заявити про дискримінацію, озвучити потреби, вимагати забезпечення рівних прав.

Традиції святкування 8 березня у різних країнах

Польща

У Польщі, як і в Німеччині, в цей день не роблять вихідний, але чоловіки не забувають вітати жінок з цим святом. На квіткових базарах з'являються весняні квіти, які надзвичайно швидко розбирають. Деякі люди вважають, що це комуністичне свято і його не потрібно святкувати, але зазвичай на них ніхто не звертає увагу. 

Литва

Литовці вважають, що 8 березня - свято приходу Весни, яка в свою чергу асоціюється з любов’ю та жінкою. Однак в Литві можна зустріти безліч протилежних думок стосовно "Міжнародного жіночого дня". Хтось думає, що це гарне свято Весни і його потрібно святкувати. Деякі ж, в тому числі і жінки, не бачать сенсу у святкування 8 березня. Багато для кого це свято асоціюється з  радянськими часами, коли школярі-дівчата дарували хлопцям квіти на 23 лютого, а хлопчики приносили по тюльпанчику 8 березня. 

Німеччина

У цій країні свято 8 березня не має великої популярності, і цього дня вихідний також не роблять. Раніше, коли Німеччина була розділена на дві частини, Східна вітала жінок, а Західна -  навіть не чула про таке свято. Сьогодні у деяких засобах масової інформації 8 березня згадують про "Міжнародний жіночий день", але тут прийнято вітати жінок у травні на День матері.

Італія

У цій країні чоловіків не пускають до жіночих компаній. Ви скажете: "Нічого собі!". Саме таким чином жінки Італії відзначають свою незалежність і свій жіночий день.

Вони йдуть в кафе або бари, п’ють легкі коктейлі. Пізніше прямують до чоловічих стрип-барів, бо тоді для жінок вхід - безкоштовний.

Франція

У Франції «Міжнародний жіночий день» не є популярним. Його святкують тут тільки комуністи та "ліві". Жінок у Франції вітають у травні, на День матері. До молодих дівчат це свято також не має жодного відношення, їх вітають на День св. Валентина.

Греція

Якщо ми заглянемо в Грецію на святкування «Бабосів» – жіночого свята, – то ми побачимо, як відзначають найбільш шанобливу і шановану жінку міста чи села. За традицією, жінки користуються своєю тимчасовою владою над своїми чоловіками, обливаючи їх водою.

Болгарія

У Болгарії свято 8 березня не стало державним. Це звичайний робочий день, і у чоловіків є можливість привітати не тільки свою дружину, а й жінок-колег на роботі. Зазвичай на роботі після обіду влаштовуються гуляння, або ж всім колективом відправляються в ресторан чи кафе. Останнім часом у деяких жінок у Болгарії ставлення до свята трішки охололо, інші ж почали сприймати його як атрибут радянських часів. Деколи помічається і факт, що жінки, на відміну від чоловіків, із великим ентузіазмом вітають один одного.

Також, 8 березня є національним вихідним в Анголі, Буркіна-Фасо, Гвінеї-Бісау, Камбоджі, Китаї, Конго (там свято не «міжнародних», а конголезьких жінок), Лаосі, Македонії, Монголії, Непалі, Північній Кореї і Уганді.

У 2020 році виповнилося 110 років з дня проголошення ідеї святкування 8 Березня як Міжнародного дня боротьби жінок за свої права.

Минулого року Міжнародний жіночий день 8 Березня в ООН відзначався під гаслом «Покоління рівноправ’я». Він був присвячений 25-ій річниці прийняття Пекінської декларації та Платформи дій – міжнародних документів-дороговказів щодо розширення прав і можливостей жінок і дівчат у всьому світі.

В роки незалежної України через актуальність проблем гендерної нерівності, гендерно зумовленого насильства та сексизму, ставлення до 8 Березня почало змінюватися. Феміністичні організації стали активізуватися й проводити заходи з метою привернення уваги до витоків і сенсу свята.

З кожним роком року відзначення Міжнародного жіночого дня в Україні все частіше стає приводом для просвіти широкої громадськості з питань прав та можливостей жінок. У великих містах України щорічно організовуються марші жіночої солідарності.

Міжнародний жіночий день або 8 березня – це особлива дата для жіноцтва. Адже в усьому ЗМІ та громадськість ще раз акцентують увагу на рівних правах жінок та чоловіків у соціумі, обговорюють боротьбу із сексизмом та гендерну рівність. З самого початку це не було святом чи «єдиним днем в році, коли жінка стає жінкою». Це був день, коли жінки відверто заявляли про утиски і дискримінацію, влаштовували мітинги та протести. Жіночий протест американок на 8 березня 1857 року поклав початок боротьбі жінок за рівність прав і можливостей та дозволив вибратись із обіймів побутових справ, дозволивши втілювати свої мрії у науці, кар'єрі та політиці.

Давайте творити в Україні суспільство толерантних, демократичних людей, які виходять за рамки стереотипного сприйняття світу

За матеріалами, наданими радницею Головнокомандувача Збройних Сил України з гендерних питань Вікторією Арнаутовою

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на державному рівні передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на період до 2020 року” від 23 серпня 2017 року №574-р. Відповідно до нього до Дня Героїв Небесної Сотні в навчальних закладах, військових частинах, закладах культури мають відбутися наукові, науково-практичні конференції, круглі столи, семінари, тематичні інформаційні, навчально-виховні, культурно-мистецькі та інші заходи з ушанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини.

У зв'язку з цим Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності та Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали для використання в освітньому просторі та у закладах культури, а також для використання в підготовці тематичних заходів, виступів і звернень представників влади, публікацій у засобах масової інформації, організації зустрічей із учасниками Революції Гідності.

Ключові повідомлення

Гідність людини є однією з найважливіших особистісних цінностей, закріплених у багатьох правових актах, в тому числі міжнародних. У Конституції України (стаття 3) гідність людини, як і її життя, здоров'я, честь, недоторканність і безпека, визнаються в нашій державі найвищою соціальною цінністю. Фундаментальними міжнародними актами проголошується, що визнання гідності кожної людини та її рівних і невід’ємних прав є основою свободи, справедливості і загального миру. Наприклад, у статті 1 Загальної декларації прав людини (1948 рік) йдеться: “Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах”.

Почуття гідності та честі, право на самовизначення є головними цінностями українців. Ці риси об’єднують наших героїв – борців за свободу та незалежність України різних часів: Української революції 1917–1921 років, Холодного Яру і повстанців 1920–1930-х, Української повстанської армії, учасників дисидентського руху, Революції на граніті, Помаранчевої революції, Революції Гідності.

Сьогодні, в умовах війни на сході України, маємо частіше згадувати доленосні події, які стали символом боротьби за свободу та гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції, визвольних змагань часів Другої світових війн.

Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.

“Небесною Сотнею” називають загиблих учасників Революції Гідності. Дехто з них загинув навесні 2014 року.

Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості.

Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.

Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб.

Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, здатну захистити суверенітет.

Історична довідка

У 1991 році Україна відновила незалежність. Але Російська Федерація не відмовилася від спроб повернути свій вплив на Україну. Через розмивання української національної ідентичності, маніпуляції навколо мови, гіперболізацію регіональних розбіжностей, заперечення права українців на відновлення національної пам’яті, фінансування та вербування українських політиків, впровадження своїх агентів у оборонні структури нашої країни. Тож Україна ще тривалий час перебувала в полі тоталітарної системи. Це сприяло перетворенню України на сателіта Росії та придушенню громадянських прав і свобод.

Помаранчеву революцію спричинили масові брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів на президентських виборах. Та революція засвідчила зародження та розвиток громадянського суспільства в Україні, його готовність обстоювати демократичні свободи та людську гідність, брати на себе відповідальність за власний вибір.

21 листопада 2013 року, в дев’яту річницю Помаранчевої революції, зібрався Євромайдан. Ним розпочались події, відомі нині як Революція Гідності. Його основною метою було повернення України до європейського шляху розвитку, долучення держави до правового й економічного простору Європейського Союзу шляхом укладення угоди про асоціацію з ЄС, яку Віктор Янукович відмовився підписати.

30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Від сутичок постраждало 112 активістів і 45 журналістів. Брутальні дії влади викликали потужний масовий спротив. Вже наступного дня, 1 грудня, на Народне віче зібралося вже понад мільйон учасників. 8 грудня на Бессарабській площі повалено пам’ятник Леніну.

Протистояння учасників Революції Гідності та представників режиму Януковича тривало понад три місяці. За цей період середмістя столиці стало осередком масового спротиву громадян, що виступали проти чинної влади й антидержавницької політики, яку та провадила. Майданівці облаштували наметове містечко, пункти обігріву, медичні пункти, сцену, побудували барикади, організували загони самооборони тощо. Територія Євромайдану перетворилася на центр опору силовикам як важелям впливу чинної на той час влади.

Сумний список Небесної Сотні почав складатися 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло львів'янина Юрія Вербицького зі слідами тортур. До 18 лютого 2014 року вже налічувалося 9 загиблих. У період із 18 до 20 лютого загинуло та отримало травми та смертельні поранення найбільше протестувальників – 80 осіб: 20 – 18 лютого, 12 – 19 лютого, 48 – 20 лютого. Після 20 лютого – ще 20. Усі вони ввійшли до пантеону борців за незалежність України.

20 лютого 2014 року стало не просто датою чергової офіційної події в календарі, а своєрідною точкою неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, до старих корупційних схем і також маркером протидії багатовекторності, тобто, власне кажучи, проросійської спрямованості, у зовнішньополітичному курсі. Адже за все це не просто стояли люди на Майдані, за це заплачено дуже велику ціну. Задля утвердження свободи та демократії Герої Небесної Сотні пожертвували собою й цим змінили перебіг історії нашої держави.

21 лютого 2014 року на Майдані відбулося прощання із полеглими, названими Небесною Сотнею, під час якого пролунала українська пісня “Плине кача...”, що стала реквіємом майданівцям. За однією з версій, автором вислову “Небесна Сотня” є поетеса Тетяна Домашенко, яка під враженням подій написала вірш “Небесня Сотня воїнів Майдану” (21–22 лютого 2014).

Небесна Сотня стала для всієї України не лише символом жертовності, героїзму та патріотизму, а й прикладом та джерелом натхнення для наших воїнів, які гідно захищають територіальну цілісність України на сході, утверджуючи право людини на вільне життя. Українці вибороли право на демократичний європейський розвиток держави і готові боротися за нього та очищення від тоталітарного минулого.

Стрічка геройського чину

Перші силові протистояння розпочалися 19 січня 2014 року на вулиці Михайла Грушевського. Майданівці, обурені ухваленням Верховною Радою “диктаторських” законів, які суттєво обмежували права громадян на протест, тоді вперше підпалили автомобільні шини і зробили димову завісу. Міліція застосувала помпові рушниці, водомети, світлошумові гранати, сльозогінний газ, травматичну зброю.

22 січня смертельні вогнепальні поранення на вулиці Михайла Грушевського отримали вірменин Сергій Нігоян (с. Березнуватівка, Солонянський район, Дніпропетровська область, 20 років), білорус Михайло Жизневський (м. Гомель, Білорусь, 25 років) та українець Роман Сеник (с. Наконечне Друге, Яворівський район, Львівська область, 45 років). Іще одного учасника протестів, Юрія Вербицького (м. Львів, 50 років), викрали з лікарні, а через добу знайшли мертвим зі слідами катування у лісі під Києвом. Після травм, одержаних цього дня біля стадіону “Динамо”, 28 січня помер Олександр Бадера (м. Володимир-Волинський, Волинська область, 66 років).

18 лютого – на той час, коли Верховна Рада України мала розглянути зміни до Конституції щодо обмеження повноважень Президента, штаб національного спротиву організував “мирний наступ” з Майдану до парламенту. Водночас на Парковій алеї збиралися прибічники Антимайдану. Епіцентром протистояння між бійцями “Беркуту” і мітингувальниками став Маріїнський парк і Кріпосний провулок, через який могли відстати маніфестанти.

На Кріпосному провулку того дня було вбито Володимира Кіщука, підприємця з Димера (с. Новгород, Розівський район, Запорізька область, 57 років), бійця 21-ї сотні Самооборони Майдану Сергія Шаповала (м. Київ, 44 роки), підприємця Ігоря Сердюка (м. Кременчук, Полтавська область, 44 роки), Сергія Дідича (с. Стрільче, Городенківський район, Івано-Франківська область, 44 роки), сотника Самооборони, голову осередку партії “Свобода” з Івано-Франківщини.

У Маріїнському парку в цей час відбувалися зіткнення між учасниками Самооборони Майдану та бійцями внутрішніх військ і так званими тітушками. Там до смерті забили десятника 3-ї сотні Самооборони, 49-річного Андрія Корчака, будівельника зі Львівщини (м. Борислав). Боєць 15-ї сотні Самооборони Майдану охоронець Артем Мазур (м. Хмельницький, 26 років) отримав тяжкі рани, від яких помер у лікарні 3 березня 2014 року. 5 березня 2014 року унаслідок травм, одержаних 18 лютого, у лікарні обірвалося життя Василя Шеремета (смт. Ланчин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 64 роки). За тиждень у морзі виявили тіло ще одного учасника “мирного наступу” – Віктора Прохорчука (смт. Володарськ-Волинський, Житомирська область, 35 років), який зник 18 (за іншими даними 19) лютого 2014 року.

Цього ж дня на Трухановому острові в Києві знайшли тіло учасника Самооборони Майдану з Донеччини Володимира Наумова (с. Шевченко, Добропільський район, Донецька область, 43 роки), якого в ніч із 17 на 18 лютого затримали беркутівці.

Тяжкі рани під час атаки “Беркута” і витіснення протестувальників до майдану Незалежності отримав офіцер ВМФ у відставці Іван Наконечний (м. Київ, 82 роки). Через три тижні, 7 березня 2014 року, він помер у лікарні від черепно-мозкової травми. Від травми помер у лікарні 11 квітня 2014 року 72-річний мешканець Києва Анатолій Нечипоренко (смт. Брусилів, Житомирська область), охоронець гаражного кооперативу.

Приблизно о 16:20 війська “Беркуту” захопили верхню барикаду на вулиці Інститутській біля станції метро ”Хрещатик”. Люди потрапили у тисняву через надто вузький прохід барикади. Опісля того на ній знайшли мертвими Антоніну Дворянець (м. Чорнобиль, Київська область, 61 рік) та Зураба Хурцію (м. Сенакі, Грузія, 53 роки). В обох причина смерті – гостра серцева недостатність, ймовірно, спричинена тиснявою та стресом. Правдоподібно, що під час цих подій із житомирянином Яковом Зайком (с. Делятичі, Новогрудський район, Гродненська область, Білорусь, 73 роки), народним депутатом України І скликання, стався інфаркт. Він помер у районі станції метро “Театральна”, де не було зіткнень.

Ближче до вечора військовослужбовці внутрішніх військ зайняли Український дім і розібрали барикаду на розі Хрещатика та Трьохсвятительської, а “Беркут” – майданчик біля Жовтневого палацу на вулиці Інститутській. Міліція через гучномовці оголосила початок “антитерористичної операції” і за підтримки двох бронетранспортерів силовики розпочали наступ з Європейської площі. На Майдані тоді перебувало до 20 тисяч осіб. Смертельні кульові поранення отримали підприємець і художник зі Жмеринки Валерій Брезденюк (с. Копайгород, Барський район, Вінницька область, 50 років), активіст IT-спільноти Майдану Сергій Бондарев (м. Краматорськ, Донецька область, 32 роки), волонтер Медичної служби Майдану, колишній міліціонер, Василь Прохорський (с. Щуча Гребля, Бахмацький район, Чернігівська область, 33 роки), студент Київського національного університету будівництва та архітектури Олександр Плеханов (м. Київ, 22 роки), який помер у 17-й міській лікарні через кілька годин.

Під час бою за барикаду біля Будинку Федерації профспілок України вибух гранати поранив учасника Самооборони Майдану Олександра Капіноса – фермера із Тернопільщини (с. Дунаїв, Кременецький район, 29 років). Він помер у лікарні 19 лютого після чотиригодинної операції. Кульове поранення одержав інженер-автомеханік із Полтавщини Андрій Черненко (с. Слободо-Петрівка, Гребінківський район, 35 років), котрий помер того ж дня в лікарні № 17.

Пізно ввечері мітингувальникам вдалося відбити атаку з боку Європейської площі. На Майдані було багато поранених, між яких ветеран війни в Афганістані, київський залізничник Віктор Орленко (с. Талалаївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 52 роки). Після важкого поранення він тривалий час лікувався, однак помер у Києві 3 червня 2015 року. Від кульових поранень на барикаді біля Будинку Федерації профспілок України загинув киянин Володимир Кульчицький (64 роки). Вночі було смертельно поранено ветерана військово-морського флоту, майстра спорту киянина Віктора Швеця (58 років) і будівельника зі Львова Володимира Бойківа (59 років).

Ближче до півночі на розі вулиць Великої Житомирської та Володимирської з’явилося угруповання тітушок. “Беркут” зробив чергову невдалу спробу захопити майдан Незалежності. На Великій Житомирській від вогнепального поранення загинув майстер декоративного садівництва Віталій Васільцов (с. Гаврилівці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, 36 років), який віз медикаменти для медпунктів, облаштованих у головному храмі Михайлівського Золотоверхого собору та у трапезній церкві Івана Богослова.

Внаслідок зіткнень цього дня загинули 20 осіб. Близько 500 протестувальників було поранено.

19 лютого вночі тривав штурм Майдану силовиками.

Вогнепальне поранення в голову отримав майданівець, волинянин, який останні роки мешкав у Києві, Юрій Сидорчук (с. Дерно, Ківерцівський район, Волинська область, 53 роки). У комі його відвезли до лікарні. Він помер 28 червня 2014 року, так і не вийшовши з коми. На розі вулиць Великої Житомирської та Володимирської журналіст видання “Вести” В’ячеслав Веремій (м. Київ, 33 роки) намагався фотографувати з таксі натовп тітушок. Журналіста витягли з машини, побили палицями, а потім вистрілили в груди. Уранці він помер. Уночі спалахнула пожежа в Будинку Федерації профспілок України. У вогні отримав несумісні із життям травми член молодіжної дефлімпійської збірної України з боротьби Дмитро Максимов (м. Київ, 19 років). Після пожежі знайшли тіла Володимира Топія (м. Судова Вишня, Мостиський район, Львівська область, 58 років) та Олександра Клітинського (с. Чернелівці, Деражнянський район, Хмельницька область, 25 років), які загинули, допомагаючи евакуювати поранених зі шпиталю в Будинку профспілок. Іще один евакуйований поранений, що перебував у будівлі, Юрій Пасхалін (с. Носачів, Смілянський район, Черкаська область, 30 років), помер у лікарні. Барикаду на Хрещатику остаточно зруйнували, а від Будинку профспілок до монумента Незалежності простягалася вогняна барикада. Протестувальники підпалили намети між стелою Незалежності та консерваторією, щоб продовжити вогняну барикаду довкола Майдану.

Зранку на Майдан постійно прибували люди, зокрема, автобуси зі Львова. Протестувальники змогли укріпити барикади. Сутички того дня були локальними.

У цей же день у Хмельницькому під стінами управління СБУ отримала смертельне поранення в голову та груди учасниця місцевого Майдану, уродженка Донеччини Людмила Шеремет (м. Макіївка, Донецька область, 71 рік). Вона померла 22 лютого 2014 року в місцевій лікарні.

20 лютого зранку пролунали перші постріли з боку силовиків. Розпочався перший прорив протестувальників. Смертельного поранення зазнали Олександр Балюк (с. Пилиповичі, Новоград-Волинський район, Житомирська область, 39 років), Георгій Арутюнян, який останні роки жив у Рівному (м. Батумі, Грузія, 50 років), фермер Богдан Вайда (м. Стебник, Львівська область, 48 років), будівельник із Київщини Ігор Пехенько (м. Київ, 43 роки), Віталій Смоленський (с. Фурманка, Уманський район, Черкаська область, 29 років), Максим Шимко (м. Вінниця, 33 роки), історик Богдан Сольчаник (м. Старий Самбір, Львівська область, 28 років) та підприємець Андрій Саєнко (м. Сміла, Черкаська область, 51 рік).

Біля Жовтневого палацу смертельно поранили Віталія Коцюбу (с. Вороблячин, Яворівський район, Львівська область, 31 рік), підприємця Олексія Братушку (м. Суми, 38 років), машиніста-залізничника Богдана Ільківа (смт. Щирець, Пустомитівський район, Львівська область, 51 рік).

Почалася друга хвиля наступу на вулиці Інститутській, під час якої смертельних вогнепальних поранень зазнали Василь Мойсей (с. Зубрець, Бучацький район, Тернопільська область, 21 рік), Василь Аксенин (с. Литячі, Заліщицький район, Тернопільська область, 52 роки), Іван Тарасюк (с. Залісоче, Ківерцівський район, Волинська область, 21 рік), Ігор Дмитрів (м. Калуш, Івано-Франківська область, 30 років). Куля поцілила також у будівельника зі Львова Андрія Дигдаловича (с. Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область, 40 років), який намагався допомогти пораненому Ігореві Дмитріву. Зранку також загинули 31 майданівець: Назар Войтович (с. Травневе, Збаразький район, Тернопільська область, 17 років), Іван Бльок (м. Городок, Львівська область, 40 років), Сергій Байдовський (м. Нововолинськ, Волинська область, 23 роки), Андрій Мовчан (с. Великі Осняки, Чернігівська область, 34 роки), Сергій Кемський (м. Керч, 32 роки), Микола Дзявульський (с. Чагерне, Ємельянівський район, Красноярський край, Росія, 55 років), Валерій Опанасюк (м. Рівне, 42 роки), Анатолій Корнєєв (с. Цвіклівці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, 53 роки), Сергій Бондарчук (с. Губин, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, 52 роки), Ігор Костенко (с. Зубрець, Збаразький район, Тернопільська область, 23 роки), Олександр Щербанюк (с. Котелево, Новоселицький район, Чернівецька область, 46 років), Едуард Гриневич (с. Деревок, Любешівський район, Волинська область, 28 років), Олег Ушневич (м. Дрогобич, Львівська область, 31 рік), Анатолій Жаловага (м. Дубляни, Жовківський район, Львівська область, 33 роки), Володимир Жеребний (с. Вишня, Городоцький район, Львівська область, 28 років), Роман Варениця (с. Старий Яр, Яворівський район, Львівська область, 35 років), Роман Точин (м. Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, 43 роки), Юрій Паращук (м. Тальне, Черкаська область, 47 років), Ігор Ткачук (м. Знам'янськ, Калінінградська область, Росія, жив у с. Велика Кам'янка, Коломийський район, Івано-Франківська область, 38 років), Володимир Зубенко (м. Харків, 22 роки), Іван Пантелєєв (с. Дмитрівка, Ясинуватський район, Донецька область, 32 роки), Устим Голоднюк (м. Збараж, Тернопільська область, 19 років), Роман Гурик (м. Івано-Франківськ, 19 років), Євген Котляр (м. Харків, 33 роки), Микола Паньків (с. Липники, Львівська область, 39 років), Олександр Царьок (с. Калинівка, Васильківський район, Київська область, 55 років), Володимир Чаплінський (м. Обухів, Київська область, 44 роки), Йосип Шілінг (с. Вороблевичи, Дрогобицький район, Львівська область, 61 рік), Віктор Чміленко (м. Бобринець, Кіровоградська область, 52 роки), Олександр Храпаченко (м. Рівне, 26 років), Леонід Полянський (м. Жмеринка, Вінницька область, 38 років). Ввечері куля влучила у киянина Володимира Мельнічука (39 років), який стояв біля входу в Жовтневий палац.

Так, загалом 20 лютого загинули та отримали смертельні поранення 48 осіб.

З боку силовиків за всі дні протистоянь загинуло 17 осіб.

Вночі Верховна Рада України ухвалила постанову про засудження насильства в країні та заборонила проведення антитерористичної операції з використанням будь-яких різновидів зброї та спеціальних засобів проти громадян України.

22 лютого стало відомо про втечу до Росії Віктора Януковича та його найближчого оточення. Того ж дня Верховна Рада України ухвалила постанову “Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень”. Позачергові вибори Президента України призначили на 25 травня 2014 року. Виконувачем обов’язків Президента та Головою Верховної Ради став Олександр Турчинов.

25 лютого від отриманих під час Революції Гідності травм помер Ігор Бачинський (м. Боярка, Київська область, 30 років).

13 березня у Донецьку після мітингу “За єдину Україну” вбили учасника Революції Гідності Дмитра Чернявського (с. Хромове, Бахмутський район, Донецька область, 22 роки).

До Небесної Сотні віднесено також загиблих від учасників проросійсько-сепаратистських угруповань на Донеччині – Володимира Рибака (м. Горлівка, Донецька область, 42 роки), Юрія Поправку (с. Морозівка, Баришівський район, Київська область, 18 років), Юрія Дяковського (м. Стрий, Львівська область, 25 років), викрадених 17 квітня 2014 року. Їхні тіла знайшли 19, 22 та 28 квітня 2014 року відповідно.

Окрім цього, Героями Небесної Сотні є Павло Мазуренко (м. Любар, Житомирська область, 42 роки), якого 18 грудня 2013 року побили силовики через те, що, на їх думку, він бере участь в Євромайдані; Тарас Слободян (м. Тернопіль, 31 рік), який приїздив на Майдан, а у грудні зник, його понівечене вибухом тіло знайшли на Сумщині; Віктор Хомяк (с. Голишів, Волинська область, 55 років), чиє тіло знайшли зі слідами катувань на каркасі металевої ялинки (“Йолки”) на майдані Незалежності; Сергій Синенко (с. Володимирівське, Запорізька область, 35 років), учасник Автомайданів Запоріжжя та Дніпропетровська (тепер – Дніпро), якого живцем спалили в автомобілі 13 лютого 2014 року; учасник Волинської сотні Самооборони Іван Городнюк (м. Березне, Рівненська область, 29 років), якого побили 19 лютого і помер 20 лютого; Віктор Чернець (с. Подібна, Маньківський район, Черкаська область, 36 років) – 19 лютого його збила машина на трасі Одеса–Київ, коли він разом з іншими активістами намагався перекрити дорогу до Києва машинам із тітушками та силовиками; Андрій Цепун (м. Київ, 35 років), котрого 20 лютого під час блокування в’їзду до столиці жорстоко побили, він помер від черепно-мозкової травми; Максим Горошишин (с. Басань, Пологівський район, Запорізька область, 24 роки), який 23 лютого помер від травм, одержаних 19 лютого; Олександр Подригун (с. Залужжя, Білогірський район, Хмельницька область, 42 роки), якого 21 лютого знайшли з важкими травмами голови, що й стали причиною його смерті 23 лютого; волонтерка Ольга Бура (с. Ріпнів, Буський район, Львівська область, 27 років), яка померла 10 березня через рану, отриману на Майдані; Петро Гаджа (м. Рахів, Закарпатська область, 47 років), який помер у лікарні у березні 2014 року через опіки бронхів і легенів унаслідок застосування силовиками отруйного газу біля Верховної Ради; Богдан Калиняк (м. Коломия, Івано-Франківська область, 52 роки) у січні потрапив під струмінь водомету на вулиці Михайла Грушевського, після чого захворів і помер у лікарні; Давид Кіпіані (м. Тбілісі, Грузія, 33 роки), який брав активну участь у подіях 20 лютого, а в ніч на 21 лютого помер через серцевий напад; Михайло Костишин (с. Нижній Струтинь, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 42 роки) помер 26 лютого від травм, отриманих на Майдані; Дмитро Пагор (с. Хропотова, Чемеровецький район, Хмельницька область, 21 рік), який помер від вогнепального поранення біля будівлі СБУ у Хмельницькому; Андрій Позняк (с. Борівка, Макарівський район, Київська область, 25 років), якого зі смертельним вогнепальним пораненням у голову знайшли в центрі Києва 3 березня 2014 року; Василь Сергієнко (м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 57 років), закатованого в лісі під Корсунем-Шевченківським 4 квітня 2014 року.

Вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні

За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890 від 21 листопада 2014 року стам загиблим на Майдані громадянам присвоєно звання “Герой України” з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.

П’ятьом патріотам із числа Героїв Небесної Сотні – Олександру Бадері, Юрію Дяковському, Юрію Поправці, Володимиру Рибаку та Дмитру Чернявському звання “Герой України” посмертно присвоєно Указом Президента України № 94 від 20 лютого 2015 року.

У 2014 році Президент України заснував державну нагороду “Орден Героїв Небесної Сотні” (Указ № 844 від 3 листопада 2014 року). Його лицарями стали білорус Михайло Жизневський, грузини Давид Кіпіані та Зураб Хурція, українець Тарас Більчук.

Збереження, дослідження та популяризація пам’яті про Майдан в Українському інституті національної пам’яті та Національному музеї Революції Гідності

Після Революції Гідності музейники, представники громадських організацій у співпраці з органами державної влади доклали зусиль, щоб зберегти пам’ять про ті події й надалі розвивати громадські практики, започатковані Майданом. Велася робота над створенням багатофункціонального відкритого простору.

Із січня 2014 року ініціатива «Музей Майдану / Музей Свободи» зібрала майже дві тисячі артефактів, документів та усних свідчень, що стали основою Меморіального комплексу, провела низку виставкових проєктів в Україні й за кордоном, здійснила консультації зі світовими експертами-музейниками.

Держава підтримала громадську ініціативу: 18 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження № 1186-р “Про утворення державного закладу “Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності”, який було зареєстровано 20 січня 2016 року.

Відповідальним за створення Музею визначено Український інститут національної пам’яті.

12 квітня 2016 року вийшов Указ Президента України № 3138/2016 про надання закладу статусу національного.

Основні завдання Меморіально-музейного комплексу – зберігати, досліджувати і популяризувати пам’ять про події, учасників і наслідки Революції Гідності, а також Помаранчевої революції, Революції на граніті, інших мітингів і демонстрацій, пов’язаних із боротьбою українців за права й свободи людини та громадянські права, свободу як цінність і цивілізаційний вибір.

Меморіально-музейний комплекс проводить інформаційні кампанії, розміщує соціальну рекламу, надає матеріали для меморіальних заходів в містах і селах України, а також за кордоном.

Рекомендовані фільми

1. “Зима, що нас змінила” (7 фільмів), режисер Володимир Тихий (2013–2014).

2. “Майдан”, режисер Сергій Лозниця (2014).

3. “Правда Майдану”, режисериАндрій Солоневич,Дмитро Ломачук (2014).

4. “Зима у вогні”, режисер Євген Афінєєвський (2015).

Відеоматеріали на тему Майдану та про діяльність Національного музею Революції Гідності можна знайти на музейному YouTube каналі: https://www.youtube.com/channel/UCtbhvvtL8TUazkrqvrs_eRw/featured

Тематичні видання

1. Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності. – К.: К.І.С., 2015.

2. Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах. – Вип. 2. – К.: К.І.С., 2016.

3. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. – Вип. 3 [у 2 ч.], ч. 1: Автономна Республіка Крим – Луганська область. – К.: К.І.С., 2017.

4. Майдан від першої особи. Регіональний вимір. – Вип. 3 [у 2 ч.], ч. 2: Львівська – Чернігівська області. – К.: К.І.С., 2018.

5. Майдан. Пряма мова. – Книга 1. – К.: Національний музей Революції Гідності, 2019.

6. Терейковська С. А. Небесна Сотня. Життєписи. – Книга 1. – К.: Національний музей Революції Гідності, 2018.

7. #EUROMAIDAN – History in the Making. – К.: Основи, 2014.

8. 94 дні. Євромайдан очима ТСН. – К.: Основи, 2014.

9. 25 років незалежності: нариси історії творення нації та держави. – К.: Ніка-Центр, 2016.

10. Fантомная боль. #maidan. – К.: о4і.today, 2014.

11. Майдан. Свідчення. Допомога постраждалим. Міжнародна солідарність. – К.: Дух і Літера, 2018.

12. Майдан. Свідчення. Київ, 2013–2014 роки. – К.: Дух і літера, 2016.

13. Шор Марсі. Українська ніч. Історія революції зблизька. – К.: Дух і Літера, 2018.

14. Небесна Сотня. – Львів: Центр соціальних проєктів “Хочу жити”, 2014.

15.Львівські лицарі Небесної Сотні: матеріали обласної пошуково-дослідницької експедиції “Герої не вмирають”. – Львів: Світ, 2017.

16. Небесна Сотня: історія нескорених. Жива історія героїв. – Нововолинськ: Формат, 2015.

17. Книга пам’яті Небесної Сотні. – Івано-Франківськ, 2015.

18. Кошкіна Соня. Нерозказана історія. – К.: Брайт Букс, 2015.

Більше інформації про видання, присвячені Революції Гідності та Героям Небесної Сотні, можна знайти на сайті Національного музею Революції Гідності у розділі “Бібліотека Музею Майдану” за посиланням: http://maidanmuseum.org/uk/node/459

Корисні Інтернет-ресурси

1. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності http://maidanmuseum.org
2. Сайт “Небесна сотня”. URL: https://nebesnasotnya.com
3. Сайт “Небесна сотня”. URL: http://www.nebesnasotnya.in.ua/portfolio
4. Сайт “Герої України”. URL: http://www.ukrgeroes.com.ua
5. Сайт ГО “Небесна Сотня. URL: http://heavenly-hundred.org.ua/