Термін «pro bono», скорочений від pro bono publico, є латинським терміном, що означає «для суспільного блага».

Хоча цей термін використовується в різних контекстах для позначення «пропонування безкоштовних послуг», він має дуже специфічне значення для юристів.

Відтепер громадяни, в тому числі і військовослужбовці, зможуть отримати Pro Bono юридичну допомогу від адвокатів з Єдиного реєстру адвокатів України.

Чому це важливо?

Доступ до правосуддя – це одне з основоположних прав людини.
Але оплатити послуги адвоката може далеко не кожен – за різними дослідженнями, в Україні за межею бідності перебуває більшість населення країни.

Юридична допомога Pro Bono – це фахова юридична послуга, яка забезпечує право на правосуддя для вразливої частини населення та яку адвокат надає на волонтерських засадах.

Вона не замінює, а доповонює зусилля держави з побудови системи безоплатної правової допомоги.

Раніше послугу Pro Bono можливо було отримати від адвокатів, які самостійно зареєструвались на онлайн платформі Простір Pro Bono.

Та відтепер безоплатна юридична допомога стає ще доступнішою для українців. Адже Національна асоціація адвокатів України спільно з Простором Pro Bono створила можливість для кожного соціально відповідального адвоката пропонувати свої послуги Pro Bono через сайт Єдиного реєстру адвокатів України.

Простір Pro Bono – це так званий «фільтр» між заявниками і адвокатами та юридичними компаніями. Важливий критерій, за яким справа може пройти цей фільтр – це соціальна значущість цієї справи. Важливо, щоб справа стосувалася не лише заявника, а спільноти, яку людина представляє. Дуже бажаними є справи від громадського сектору – громадських організацій, рухів, ініціатив.

Кнопка «Pro Bono» – нововведена функція на сайті Єдиного реєстру адвокатів України, яка допоможе налагодити співпрацю між Простором Pro Bono та адвокатами Національної асоціації адвокатів України.

Як це працює:

1. Громадяни звертаються зі запитом на отримання безоплатної правової допомоги до Простору Pro Bono (http://pro-bono.in.ua – потрібно натиснути кнопку «отримати правову допомогу»).
2. Адвокат, який бажає надавати юридичну допомогу Pro Bono, у своєму профілі в Єдиному реєстрі адвокатів України матиме спеціальну кнопку «Pro Bono».
3. Натиснувши цю кнопку в своєму профілі, адвокат отримуватимете повідомлення про нові справи, за якими потребується правова допомога на умовах Pro Bono.
4. Адвокат зможе взяти обрану справу в роботу та повідомити про її результати згідно з умов, вказаних тут: https://goo.gl/Fgdy5R.

За підтримки Міжнародного фонду «Відродження» декільки років тому Українська фундація правової допомоги створила «Біржу Pro Bono». Вона започаткувала практику залучення юридичного бізнесу та окремих адвокатів до волонтерської правової підтримки громадських ініціатив.

З того часу надання правової допомоги на умовах Pro Bono розвинулось, а тепер поширилось на всю адвокатську спільноту Україні. Це створює додаткові можливості соціальної відповідальності адвокатів, яка вже є усталеною для багатьох адвокатських спільнот європейських країн.

Джерело : https://www.irf.ua/natsionalna_asotsiatsiya_advokativ_ukraini_priednalas_do_nadannya_pravovoi_dopomogi_pro_bono/

Це Положення регулює порядок добору, умови прийняття громадян України на службу у військовому резерві Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту та проходження ними служби у військовому резерві.

Резервісти — особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Наразі, існує два шляхи проходження служби у військовому резерві:

за контрактом, тобто добровільно (в мирний час та в особливий період);

в обов’язковому порядку — служба у військовому оперативному резерві (на особливий період).

Загалом громадяни проходять службу у військовому резерві в добровільному порядку, АЛЕ в особливий період - особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров’я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві, - в обов’язковому порядку.

Контракт, укладений в особливий період, не може бути припиненим або розірваним, а громадянин, який його уклав та який зарахований до військового оперативного резерву, продовжує службу у військовому резерві Збройних Сил України на умовах, визначених законодавством, — до завершення особливого періоду.

Резервісти, які в добровільному порядку уклали контракти про проходження служби у військовому резерві, з обліку резервістів військового оперативного резерву під час дії особливого періоду не виключаються.

В Положенні є цілий розділ, який регулює особливості проходження служби у військовому резерві під час особливого періоду.

І так, під час особливого періоду резервістом оперативного резерву першої черги вважаються - військовослужбовці, які були звільнені із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. Вони в обов'язковому порядку зараховуються до військового оперативного резерву першої черги.

Призов резервістів військового оперативного резерву першої черги здійснюється в разі оголошення загальної мобілізації АБО в разі прийняття відповідного рішення Президента України. ( На сьогоднішній день це Наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України " Про призов резервістів на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період" наразі тексту наказу немає в ЗМІ, щоб з ним ознайомитись особисто)

Порядок організації призову резервістів військового оперативного резерву першої черги на військову службу визначається Генеральним штабом Збройних Сил України. Термін виконання заходів призову не повинен перевищувати 48 годин.

ОБОВ'ЯЗКИ

Резервіст військового оперативного резерву першої черги зобов'язаний:

• ознайомитися з наказом командира (начальника) військової частини (установи) про зарахування до військового оперативного резерву першої черги під особистий підпис;
• прибути в п'ятиденний термін після звільнення у запас до районного (міського) військового комісаріату за місцем проживання (перебування) для постановки на військовий облік;
• під час вибуття з військової частини (установи) та при постановці на військовий облік у військовому комісаріаті уточнити порядок своїх дій на випадок його призову під час мобілізації, на особливий період;
• зберігати після звільнення і до кінця особливого періоду військову форму одягу, якою він був забезпечений Міністерством оборони України, та у разі призову під час мобілізації, на особливий період, мати її із собою при прибутті до військової частини (установи);
• у разі змін місця проживання (перебування) або порядку оповіщення повідомити про це відповідного командира (начальника) військової частини (установи) та військового комісара у семиденний термін;
• прибути після оповіщення командиром (начальником) військової частини (установи) або військовим комісаром щодо його призову під час мобілізації, на особливий період, протягом 24 годин до військової частини (установи), в якій він проходить службу у військовому резерві, та діяти за вказівками командира (начальника) військової частини (установи). ( У разі невиконання резервістом останнього пункту - на нього чекає, адміністративна або кримінальна відповідальність).

Одразу треба наголосити на тому, що всі резервісти після їх призову на новий вид військової служби набувають статусу військовослужбовців, та як наслідок, користуються тими перевагами, пільгами та гарантіями, які наразі національне законодавство передбачає для військовослужбовців.

Отже, основна мета запровадження служби у військовому резерві Збройних Сил України полягає у тому, щоб війська (сили) мали змогу кардинально підвищити спроможність бойових військових частин виконувати завдання за своїм функціональним призначенням за рахунок якнайшвидшого доукомплектування їх мотивованим та навченим особовим складом, — резервістами.

З повним текстом Положення можна ознайомитись тут : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/618/2012#Text

Командирам взводів, рот (батарей), батальйонів (дивізіонів) та бригад розмір винагороди встановлюється у залежності від кількості порушень, допущених підлеглим особовим складом за місяць, які ними не було виявлено та обліковано, у таких розмірах від граничного розміру винагороди

Тепер винагорода не виплачується:

військовослужбовцям, які особисто допустили порушення;

командирам у разі допущення за місяць підлеглим особовим складом порушень, які ними не було виявлено та обліковано:

1 та більше порушень - для командира відділення;

3 та більше порушень - для командирів взводів, рот (батарей);

4 та більше порушень для - командирів батальйонів (дивізіонів), бригад.".

Тобто, для встановлення розміру винагороди командирам (прямим начальникам цих командирів) не враховуються допущені підлеглим особовим складом порушення, які командири виявили (організували виявлення) та які обліковані у порядку, установленому Інструкцією з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 29 листопада 2018 року N 604, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2018 року за N 1451/32903 (зі змінами).

Також - розмір винагороди визначається пропорційно дням виконання обов'язків за посадами (у тому числі тимчасового виконання обов'язків за посадами) у складі сил та засобів здійснення заходів із ЗНБО

До порушень відносяться:

вчинення військовослужбовцями адміністративного правопорушення;

наявність облікованих під час виконання службових обов'язків випадків травмувань через порушення заходів безпеки, суїцидів серед особового складу та невиправданих втрат серед особового складу;

відкриття вогню без наказу відповідного командира (начальника), крім випадків військової необхідності.

До випадків військової необхідності відносяться обставини, визначені пунктом 10 глави 1 розділу II Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23 березня 2017 року N 164, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 червня 2017 року за N 704/30572 (зі змінами).

Винагорода не виплачується або її розмір зменшується за місяць, в якому було встановлено факт порушення або в якому до військової частини надійшло рішення органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, про притягнення військовослужбовця до відповідальності.

Джерело:

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE35207.html

Джерело : sud.ua

Наші телефони з кожним днем частіше стають об’єктами атак, а зловмисники постійно напрацьовують нові способи зламу смартфонів. Через це питання захисту мобільного пристрою і доступу до власних акаунтів стають одними з найважливіших. Про це зазначив заступник Голови Держспецзв’язку з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віктор Жора.

«Одна з найбільш поширених загроз – шпигунське програмне забезпечення, яке непомітно для користувача встановлюються на смартфон через фішингові посилання і збирає всю інформацію про його власника: локацію, листування, фото, вміст екрану та багато іншого», - зауважив заступник очільника Служби.

Нещодавно було опубліковано велике розслідування про шпигунське ПЗ Пегас (Pegasus), яке розробила ізраїльська компанія NSO Group.

«Програма вміє непомітно для користувача прослуховувати дзвінки, дивитися фотографії, читати текстові повідомлення і навіть віддалено вмикати мікрофон або камеру телефона, не залишаючи цифрового відбитка. Тобто користувач навіть не знає, що за ним слідкують. За три місяці за допомогою програмного забезпечення було зламано понад 50 тис. пристроїв» - підкреслив заступник Голови Держспецзв’язку.

Pegasus – не єдиний «шпигун», або Spyware, для мобільних пристроїв.

Серед відомих програм такого роду – Remote Control System від італійської компанії Hacking Team, FinFisher від німецької компанії Lench IT Solutions, польська програма SpyPhone та сталкерське ПЗ Stalkerware.

Стежити за користувачем для того, щоб використовувати отриману інформацію в зловмисних цілях можуть й інші додатки від неперевірених розробників або встановлені з неперевірених джерел. А стати жертвою кіберзлочинців може кожен з нас.

Як дізнатись, що вас зламали

Є низка непрямих ознак, які можуть свідчити, що смартфон був зламаний:

• зміна налаштувань без підтвердження власником гаджета (головна ознака присутності небажаного ПЗ);
• великі обсяги трафіку, що передають деякі програми, навіть, якщо ви їх рідко використовуєте (Android дає можливість перевірити це в налаштуваннях, у розділі статистики використання мобільного трафіку; для iOS потрібно зайти в налаштування у розділ мобільних даних, де доступно використання трафіку за кожним додатком);
• включення Wi–Fi, мобільного інтернету або геолокації навіть при відключенні опцій вручну;
• швидке розрядження пристрою;
• несподівані сповіщення і повідомлення, в тому числі про помилки в програмах.

Варто зауважити, що деякі з цих ознак можуть вказувати на проблеми в самому пристрої і його ПЗ, тому вони не завжди показові.

Оскільки вже відомі деякі методи доставлення шкідливого програмного забезпечення (повідомлення, пошта, сайти та інші), знайдені сліди (індикатори) будуть свідчити про те, що на телефоні, наприклад, присутній Pegasus або була спроба його встановити.

Якщо сліди не виявлені, то це ще не означає, що не було спроби зламу, оскільки користувач (потенційна жертва) міг раніше видалити повідомлення зі шкідливими посиланнями, і в створеній резервній копії цього індикатора вже немає.

Як захиститись від шпигунського ПЗ

Разова перевірка не завжди показова. Завжди краще регулярно вживати профілактичні заходи. Зокрема, такі як повне «скидання» налаштувань смартфона, із завчасною копією контактів та інших важливих даних.

Також потрібно постійно пам'ятати про базові правила кібергігієни, які убезпечать вас від більшості загроз в інтернеті:

• Регулярно перевіряти, які застосунки на вашому гаджеті мають доступ до ваших персональних даних.
• Такий дозвіл є найважливішим для платформ Android та iOS, його варто включати тільки для антивірусного забезпечення. Важливо перевіряти, щоб його не отримали сумнівні додатки – такі, що збирають інформацію для власної вигоди. На них зазвичай можна натрапити, якщо встановлювати застосунки із неофіційних або неперевірених джерел.
• Встановлювати ПЗ тільки з перевірених джерел (магазинів AppStore і Google Play, офіційних сайтів розробників), звертаючи увагу на те, хто опублікував додаток, адже деякі магазини грішать наявністю сумнівних копій популярних додатків.
• Використовувати двофакторну автентифікацію всюди, де вона є.
• Використовувати надійний антивірус.
• Регулярно перевіряти свої паролі на витік та змінювати їх при необхідності.
• Намагатись не переходити за посиланнями від невідомих відправників, в месенджерах, соціальних мережах та ін. Подібне шпигунське ПЗ встановлюється непомітно для операційної системи, саме тому користувачі не здогадуються про нього, тож щоб позбутись його, потрібно «скинути» усі налаштування.
• Встановлювати екранний пароль на смартфон.
• Якщо ви користуєтесь Android–смартфоном, то купувати пристрої відомих виробників, які були легально ввезені в Україну. Адже деякі виробники вшивають шпигунське ПЗ у свої вироби.

Джерело : https://sud.ua/ru/news/ukraine/211068-yak-zakhistiti-vlasni-telefoni-vid-zlovmisnikiv

Електронна система охорони здоров'я (ЕСОЗ) має ключову роль у процесах трансформації фінансування охорони здоров’я України. Завдяки електронним даним процеси у медицині стали відкритішими та прозорішими. Також цифрова трансформація поліпшує доступ до медичної допомоги для пацієнтів. Вона спрямована на зручність для пацієнта як користувача медичної системи.

Йдеться про електронну медичну картку пацієнта, яка наповнюється електронними медичними записами, зокрема і про вакцинацію, електронними направленнями та рецептами, а також про такі сервіси як ковідні сертифікати, електронні медичні висновки про народження дитини та про тимчасову непрацездатність.

Один із найактуальніших на сьогодні - це ковідний сертифікат. Усі, хто раніше виявив бажання, може взяти участь у бета-тестуванні формування сертифікату в мобільному застосунку Дія. Період бета-тестування вже завершується та зовсім скоро всі користувачі застосунку зможуть сформувати Ковідний сертифікат для себе.

Надалі сертифікат можна буде отримати також і у лікаря, з яким підписана декларація. Формування ковідного сертифікату відбувається на основі даних, які внесені лікарем для пацієнта в електронній медичній картці. Тому дуже важливо, щоб лікар не забував вводити коректні та повні дані.

Ковідний сертифікат може бути сформований у разі наявності інформації про те, що людина або отримала необхідну кількість доз вакцини від коронавірусу, або має клінічні показання через те що перехворіла на COVID-19, або ж має негативний результат ПЛР-тесту.

Ковідний сертифікат буде використовуватися як всередині України (зокрема, для відвідування масових заходів), так і для закордонних подорожей. Втім, для цього необхідно дочекатися взаємовизнання сертифікатів між Україною та іншими країнами, український Уряд активно над цим працює.

Інший актуальний документ - це міжнародне свідоцтво про вакцинацію. Його можуть отримати ті, кого пройшов повний курс вакцинації від COVID-19. Він теж може бути використаний для подорожей за кордон. Такий документ можна отримати лише в паперовій формі в сімейного лікаря чи в будь-якому медичному закладі, підключеному до електронної системи охорони здоров'я. Зазначений документ уже ратифікований Україною та міжнародним співтовариством.

Також в Україні триває перехід на новітній процес формування електронного листка непрацездатності. Пацієнт, який має скарги на самопочуття, як і раніше, приходить на прийом до лікаря. Лікар при цьому фіксує в електронній медичній картці пацієнта інформацію про результат візиту пацієнта та на основі цих даних створює електронний медичний висновок про тимчасову непрацездатність. Тобто фіксує, що пацієнт в цей момент хворіє і не може виконувати свою роботу.

Медичний висновок про тимчасову непрацездатність - це електронний документ. Він формується автоматично на основі електронних медичних записів. При цьому цей документ не містить інформації про попередні або встановлені діагнози, про призначене лікування чи будь-яку іншу медичну інформацію. В ньому міститься лише факт засвідчення періоду непрацездатності та адміністративна інформація. Лікар підписує цей документ своїм електронним підписом. Після цього документ автоматично відправляється в електронний реєстр листків непрацездатності Пенсійного фонду. Пацієнту не потрібно нікуди носити паперові бланки і збирати на них підписи. У разі якщо особа має право на грошове відшкодування за період, коли є непрацездатною, дані про неї теж автоматично передаються для здійснення відповідних нарахувань.

Так само обрати будь-який зручний медзаклад, незалежно від місця проживання чи реєстрації, дозволяє електронне направлення. Його виписує лікар, з яким підписана декларація, або інший спеціаліст. Завдяки електронному направленню ми як НСЗУ бачимо, куди звертається пацієнт за медичною послугою , які заклади є найбільш популярними серед пацієнтів в отриманні там медичних послуг, та перераховуємо туди оплату за пацієнта.

Також зараз у планах ще один проєкт - електронний кабінет пацієнта. Він дозволить пацієнту подати декларацію онлайн, побачити власну електронну медичну картку, де збережені його електронні рецепти та направлення.

Джерело : https://yur-gazeta.com/golovna/yak-otrimati-kovidniy-sertifikat-novi-elektronni-servisi-dlya-ukrayinskih-pacientiv.html

Консультуютьфахівці Регіонального центру з надання БВПД у Чернівецькій області.

У разі скасування рейсу авіакомпанія зобов’язана самостійно або через агента з обслуговування повідомити пасажирів за 14 днів до запланованого вильоту про його скасування. А у випадку затримки – інформувати пасажирів про орієнтовний час затримки рейсу та очікуваний час його відправлення засобами, доступними в аеропорту відправлення, кожні 30 хвилин.

У випадку затримки авіарейсу пасажир має право:

– на безкоштовні харчування, прохолодні напої, а також два дзвінки чи електронні листи – якщо затримка становить більше ніж дві години;

– компенсацію вартості квитка чи інший рейс – якщо затримка становить більше п’яти годин. Якщо ж при виборі іншого рейсу знижується його клас, то протягом семи днів пасажиру мають відшкодувати: 30 відсотків від застосованого тарифу для всіх рейсів дальністю 1500 кілометрів або менше; 50 відсотків для всіх рейсів дальністю понад 1500 до 3500 кілометрів; 75 відсотків для всіх рейсів більшої протяжності;

– на номери у готелі, харчування та трансфер за маршрутом аеропорт – готель – аеропорт у випадку затримання рейсу більше ніж на 24 години.

Якщо ж Ваш рейс скасовано, то Ви маєте право:

– у випадку повідомлення про скасування рейсу за 14 днів до запланованого вильоту Вам надається право на отримання повної вартості квитка чи вибору квитків на інший рейс;

– у випадку якщо повідомлення про скасування рейсу надійшло менше ніж за 14 днів Ви можете отримати компенсацію у такому розрахунку:

• 250 євро – для рейсів дальністю 1500 кілометрів або менше;
• 400 євро – для рейсів дальністю понад 1500 до 3500 кілометрів;
• 600 євро – для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів.

– У випадку скасування рейсу та продовження подорожі іншим рейсом або за іншим маршрутом, пасажирам мають безкоштовно запропонувати та забезпечити: харчування та прохолодні напої, місця в готелі, наземний трансфер за маршрутом аеропорт – готель – аеропорт та два телефонні дзвінки чи електронні листи.

Для отримання компенсації за скасування рейсу потрібно оформити претензії до авіакомпанії. Це можна здійснити через онлайн сервіси авіакомпаній. Для подачі претензії потрібно:

• електронний квиток із номером бронювання;
• фото паспорта для виїзду за кордон;
• посадковий талон;
• довідки, електронні листи чи SMS від авіакомпанії, в яких зазначається про проблеми з рейсом;
• підтвердження скасування рейсу;
• фото табло з розкладом, чеки, броні готелів чи будь-які інші підтвердження витрат, понесених у зв’язку зі скасуванням перельоту.

Надалі вашу претензію авіакомпанія повинна розглянути впродовж 42-90 днів та надати відповідь про задоволення надання чи відмову в задоволенні надання компенсації.

Джерело : https://yur-gazeta.com/golovna/zatrimali-chi-skasuvali-aviareys-shcho-robiti.html

Цей крок не тільки схвально сприйнято багатьма вітчизняними експертами, а й дещо наблизив Україну в питаннях гендерної рівності до країн Євросоюзу, адже там декретна відпустка для чоловіків цілком звична справа вже багато років.

Деталі нового закону, його особливості, а також чи торкнуться ці законодавчі зміни та ініціативи військовослужбовців-чоловіків дізнавався кореспондент АрміяInform.

Суть новацій

Документ покликаний забезпечити рівні можливості для чоловіка і жінки у питаннях поєднання роботи з сімейними обов’язками. Зокрема, усуваються законодавчі прогалини, що обмежують право батька на відпустку для догляду за дитиною. Раніше таку відпустку батькові дитини, бабусі, дідусю чи іншим родичам, які фактично доглядають за малюком, надавали на підставі довідки з місця роботи або навчання матері, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну її декрету.

Також важливо, що цим законом створені передумови для посилення ролі батька у процесі виховання дітей і розвитку відповідального батьківства в Україні.

Запроваджено нову відпустку при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів

Кодекс законів про працю та Закон України «Про відпустки» доповнено новим видом відпустки – відпусткою при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, оплачуваною коштом роботодавця.

Одноразова відпустка до двох тижнів (без урахування святкових і неробочих днів) надаватиметься:

– чоловіку, дружина якого народила дитину;

– батькові дитини, якщо він не одружений з матір’ю дитини, але проживає спільно та має взаємні права і обов’язки;

– бабусі або дідусеві, чи іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за нею, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком).

Зазначається, що лише одна особа із зазначених категорій може отримати відпустку при народженні дитини.

Законом визначено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків

Відтепер чоловіки, як і жінки, можуть піти у трирічний «декрет».

Крім того, закон передбачає право на додаткову відпустку як чоловікові, так і дружині, які мають дітей або повнолітню дитину, яка є особою з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Актуальним є можливість встановлення скороченої тривалості робочого часу для чоловіків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років чи дитину з інвалідністю, та батьків, що виховують дітей без матері, зокрема у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі.

Таким чином, реалізація положень закону нарешті дозволить усунути в Україні обмеження та дискримінаційний підхід, що порушують права чоловіків на відпустку для догляду за дитиною.

Чи торкнуться законодавчі зміни військовослужбовців-чоловіків?

Право військовослужбовців на відпустки та порядок їх надання регламентується Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Під час дії особливого періоду військовослужбовці Збройних Сил України мають право на отримання наступних відпусток:

-щорічна основна відпустка для військовослужбовців (крім строкової військової служби), які мають вислугу в календарному обчисленні: до 10 років – 30 календарних днів; від 10 до 15 років – 35 календарних днів; від 15 до 20 років – 40 календарних днів; понад 20 календарних років – 45 календарних днів;

-канікулярна відпустка для курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки;

-відпустки для військовослужбовців строкової військової служби;

–можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів;

-відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

-відпустки у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

Досвід Європи: як там чоловіків заохочують йти в декрет

Рівні права на декретну відпустку мають батьки у Франції, Іспанії, Португалії, Фінляндії та Литві.

Великих успіхів у цьому питанні досягли скандинавські країни. Так, у Швеції діють так звані батьківські квоти: з 480 днів загальної декретної відпустки 60 днів зобов’язаний взяти батько дитини. Якщо чоловік у декрет не піде, родина не отримуватиме виплати! У Норвегії батьки дитини повинні обов’язково взяти по 10 тижнів відпустки, решту часу – розподілити між собою в будь-яких пропорціях.

Також чоловіків заохочують грошима йти в декрет. Наприклад, у 2007 році в Німеччині запроваджено закон про «батьківські гроші». Він має дві головні мети. Перша полягає у тому, щоби дати відповідь на багаторічну тенденцію скорочення народжуваності у сім’ях з високим рівнем освіти і, відповідно, доходів. Соціологічні дослідження багато років засвідчували, що народжуваність у ФРН падала передовсім серед «середнього класу», якому важко поєднати сім’ю і кар’єру. У відповідь на цю проблему запроваджено щомісячну виплату для молодих батьків, яка становить дві третини середньомісячного заробітку. Такі виплати можна отримувати щонайменше впродовж року після народження дитини. Їх не обкладають податками і страховими внесками.

Друга ж важлива новація закону полягає у тому, що декретні виплати збільшуються ще на два місяці (12+2), якщо мінімум на два місяці у декретну відпустку, крім матері, піде і батько. Ці два місяці чоловік може взяти як після завершення декретної відпустки жінки, так і водночас із нею.

Джерело: https://armyinform.com.ua/2021/06/vidteper-vijskovi-choloviky-mozhut-pity-u-tryrichnyj-dekret/

Державні нотаріуси, крім здійснення нотаріальних дій, можуть також надавати правову допомогу. Надання правової допомоги включає роз'яснення з питань чинного законодавства, консультації правового характеру, усні і письмові довідки щодо законодавства, складання заяв, проектів угод та інших документів, а також консультації та послуги з нарахування доходів при посвідченні договорів купівлі-продажу, міни нерухомого та рухомого майна . Вартість правової допомоги залежить від фактичних витрат на забезпечення якісного і термінового обслуговування громадян, підприємств, організацій і установ.

При цьому деякі категорії громадян звільнені від оплати таких послуг нотаріуса. Зокрема, безкоштовно нотаріуси консультують:

- інвалідів Великої Вітчизняної війни;

- інвалідів I і II груп; - громадян (з питань щодо призначення та отримання державної допомоги та пенсій);

- фонди підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (при посвідченні договорів іпотеки).

Тепер від оплати правової допомоги нотаріусів також звільнені учасники бойових дій, які безпосередньо брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Крім того, визначено, на що підуть гроші, виручені нотаріусом за надану правову допомогу: - на покриття витрат, пов'язаних з організацією надання правової допомоги та послуг технічного характеру, в тому числі на оплату праці додатково залучених працівників; - на щомісячне преміювання завідувачів державними нотаріальними конторами і державними нотаріальними архівами, державних нотаріусів.

Отже, що треба знати, щоб оформити спадщину у такому випадку?

• спадкування здійснюється за заповітом або за законом;
• слід знати, що у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія України, місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме (рухоме) майно чи його основна частина знаходиться на непідконтрольній території, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви спадкоємця, тобто місце відкриття спадщини не прив'язується до місця проживання спадкодавця;
• спадщина оформлюється нотаріусом, до якого спадкоємцю слід звернутись з відповідною заявою про прийняття спадщини до спливу шестимісячного терміну з дня смерті спадкодавця. Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі. Свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

  Нотаріусу слід подати наступні документи:

• свідоцтво про смерть спадкодавця українського зразка (у разі якщо особа померла на тимчасово окупованій території, свідоцтво про смерть в органах реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) можна отримати на підставі рішення суду про встановлення факту смерті);
• докази родинних відносин зі спадкодавцем (свідоцтва органів РАЦС, які підтверджують родинний зв’язок: свідоцтво про народження, шлюб, зміну прізвища, тощо в залежності від ситуації);
• заповіт у разі наявності;
• довідку про причину смерті;
• паспорт та ідентифікаційний номер платника податків;
• оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно (у разі відсутності документів, нотаріус також може отримати відомості щодо права власності, родинних зав’язків, наявності заповіту, тощо у тому числі шляхом безпосереднього доступу до Державних реєстрів).

Порядок оподаткування доходу, отриманого в результаті прийняття спадщини:

• при прийнятті спадщини інвалідами 1 групи, дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування; членами сім’ї першого ступеня споріднення: батьками, чоловіком або дружиною, дітьми, у тому числі усиновленими, а також враховуючи останні зміни: рідними сестрою, братом, дідом, бабою, онуками – нульова ставку податку;
• спадкоємці наступних ступенів споріднення: племінники, двоюрідні брати сестри, та ін. сплачують 5% податку отриманого від доходу - вартості спадкового майна та 1,5% військового збору (при цьому обов’язкове надання нотаріусу звіту про оцінку спадкового майна, який має бути внесений до Єдиної бази звітів про оцінку Фонду державного майна, з якого відповідно вираховується сума податку);
• нерезиденти, які приймають спадщину, сплачують ставку податку 18% від вартості успадкованого майна, а також 1,5% військовий збір.

Окремо спадкоємцем сплачується державне мито за видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом.

Втім, слід зауважити, що у випадку, якщо спадкодавець помер на тимчасово окупованій території України, у спадкоємців  виникає необхідність ініціювати судовий процес для отримання рішення суду про встановлення факту смерті спадкодавця.

Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, підлягає негайному виконанню.

При цьому, рішення суду за результатами розгляду справи не замінює собою свідоцтва про смерть, а є лише підставою для його отримання. Для отримання свідоцтва про смерть, особа подає до найближчого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію судового рішення про встановлення відповідного факту та свій паспорт громадянина України, після чого отримує свідоцтво про смерть українського зразка, що необхідне для оформлення спадщини.

Після встановлення факту смерті, що займає певний час,  у спадкоємців може виникнуть інша проблема - сплив строків для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, адже без свідоцтва про смерть не можливо завести спадкову справу.  У таких випадках судами, здебільшого встановлюється додатковий строк на прийняття спадщини, враховуючи практику, суди визнають цю причину поважною.

Тож, якщо 6-ти місячний строк для прийняття спадщини пропущено, необхідно  звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,  у разі якщо причини пропуску були поважні. Поважність причини пропуску повинна бути належним чином мотивована та підтверджена документально.

Враховуючи судову практику, поважними причинами пропуску є:

• тривала хвороба спадкоємців;
• неможливість вчасно отримати свідоцтво про смерть спадкодавця;
• велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
• складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
• перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;
• необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Звертаючись до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, для позивача першочерговим є довести наявність непереборних та істотних труднощів, що об’єктивно перешкоджали звернутись у встановлений законом строк з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса. Адже, наприклад, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, а перебував за кордоном та був обізнаний про смерть спадкодавця, то вважається, що він був не обмежений у можливості скористатись своїм правом шляхом подачі заяви про прийняття спадщини у консульській установі. Також, слід враховувати, що письмову заяву про прийняття спадщини можна відправити поштою нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Обставини  позову у кожному випадку є різними, але у даній  категорії справ для доведення обґрунтованості позову, визначальним є критерій наявності об’єктивних, непереборних та істотних труднощів для спадкоємця. У разі задоволення такого позову судом, заявник на підставі даного рішення має право подати заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, у строки визначені судовим рішенням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (що може підтверджуватися, наприклад, відміткою про реєстрацію місця проживання в паспорті), вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він звернувся до нотаріуса навіть, після спливу 6-ти місячного строку з моменту смерті спадкодавця та  не заявив про відмову від спадщини.

У зв’язку з оформленням спадщини на тимчасово окупованій території України, звичайно виникає ряд юридичних колізій, внаслідок відсутньої можливості у доступі до достовірної інформації, що в подальшому може слугувати підставою для оспорювання свідоцтва про право на спадщину. Адже у нотаріусів відсутній на даний час доступ до Державних реєстрів на тимчасово окупованій території, у зв’язку з чим не можливо встановити, наприклад чи дійсно спадкоємець перебуває у зареєстрованому шлюбі з спадкодавцем, у разі реєстрації такого шлюбу на непідконтрольній території України; не можливо достовірно встановити коло осіб, які мають у разі наявності заповіту на майно, право на обов’язкову частку у спадщині (зокрема непрацездатні батьки, які пережили спадкодавця), тощо. Такі ж труднощі виникають і під час розгляду справи судами, в тому числі у питанні допустимості доказів, адже частина рішень ухвалюється на підставі наданих позивачем копій документів, показань свідків. Перевірити актуальність інформації, наприклад, щодо права власності, тощо, звірити копії документів з оригіналами, не представляється можливим. Тому, питання допустимості доказів у даній категорії справ є відкритим, хоча українські суди, як правило приймають їх, оскільки у осіб, здебільшого, це єдина можливість довести обставини, на, які вони посилаються.

Щодо нотаріального порядку видачі свідоцтв про право на спадщину, то враховуючи практику, що склалась, інформація щодо останнього місця проживання спадкодавця на непідконтрольній Україні території вказується спадкоємцями у відповідних заявах про прийняття / відмову від прийняття спадщини тощо. Під час прийняття відповідних заяв нотаріус повинен роз'яснити спадкоємцям положення статті 27 Закону «Про нотаріат» щодо відповідальності за подання неправдивих відомостей. Відсутність/наявність заведених спадкових справ перевіряється за даними Спадкового реєстру. Нотаріус, який прийняв першу заяву, заводить спадкову справу. Кінцевою процедурою оформлення спадщини є видача свідоцтва про право на спадщину за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

На даний час цей механізм, хоч і не досконалий, але надає можливість для забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території України.

Джерело: https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/cpadkuvannya-na-timchasovo-okupovaniy-teritoriyi-ukrayini-poryadok-oformlennya-spadshchini-ta-proces.html