Обгрунтування рекомендацій щодо удосконалення захисту особового складу військ (сил) від негативного інформаційно – психологічного впливу з урахуванням досвіду Операції об’єднаних сил

Формування нового уявлення про головний фактор могутності держави, згідно з яким основним чинником у ХХI столітті є інформація, здатність держави мати у своєму розпорядженні найсучасніші інформаційні технології і засоби, що дозволяють ефективно обробляти, зберігати, передавати й поширювати потрібну інформацію, інформаційні війни свідчать про те, що інформація стає реальним і водночас прихованим потужним чинником впливу на психіку і поведінку індивідів, малих і великих соціальних груп. Війна інформації нині стала одним із найнебезпечніших видів зброї. Користування компроматами, підкидання неправдивої інформації, намагання за допомогою інформації ввести в оману стало для багатьох сенсом життя. Інформація має вплив на маси, тобто за умови вдалого маніпулювання свідомістю мас можна досягти практично будь-якої мети – знищити опонента, усунути конкурентів [1, с. 108].

Зважаючи на роль інформації в сучасному світі, американський дослідник М. Маклюен виводить цікаву тезу: «Істинно тотальна війна – це війна за допомогою інформації. Її непомітно ведуть електронні засоби комунікації – це постійна і жорстока війна, у ній беруть участь буквально всі» . У книзі В.Ф. Прокоф’єва «Тайное оружие информационной войны: атака на подсознание» визначається: інформаційна війна – це дії, розпочаті для досягнення інформаційної переваги шляхом завдання шкоди інформації, процесам, що базуються на інформації та інформаційних системах супротивника при одночасного захисту власної інформації, процесів, що ґрунтується на інформації та інформаційних системах [6, с. 19].

Інформаційно-психологічна війна – це сукупність різноманітних форм, методів і засобів впливу на людей з метою зміни у бажаному напрямку їх психологічних характеристик (поглядів, думок, ціннісних орієнтацій, настроїв, мотивів, установок, стереотипів поведінки), а також групових норм, масових настроїв і громадської свідомості в цілому [6 с. 250]. Основним інструментом ведення інформаційно-психологічних війн є інформаційнопсихологічної зброя. Інформаційно-психологічна зброя використовується при проведенні інформаційно-психологічних операцій і заходів, які мають за мету: – викривлення одержуваної керівництвом конкурента (протидіючої сторони) інформації та нав'язування йому неправдивої і беззмістовної інформації, що позбавляє його можливості правильно сприймати події і приймати вірні рішення; – психологічну обробку соціальних груп (підрозділів в цілому); – ідеологічні диверсії та дезінформацію; – підтримання сприятливої громадської думки; – організацію масових демонстрацій під помилковими гаслами; – пропаганду і поширення неправдивих чуток серед особового складу.

Під інформаційно-психологічною зброєю (ІПсЗ) розуміється спеціальна зброя, що заснована на застосуванні руйнуючого інформаційно-психологічного і інформаційно-керуючого впливу на психіку людини(віськовослужбовця) для управління її поведінкою і діяльністю, або її знищенням . До основної ІПсЗ можемо віднести широко відомі і вже апробовані на практиці різновиди інформаційно-психологічного впливу.

1. Інформаційний вплив (часто його називають інформаційно-пропагандистським, ідеологічним) – це вплив словом, інформацією. Основна мета такого впливу – формування певних ідеологічних (соціальних) ідей, поглядів, уявлень, переконань, одночасно він викликає у людей позитивні або негативні емоції, почуття і навіть бурхливі масові реакції. Так, листівка, що здійснює пропагандистський вплив, може одночасно викликати психологічні переживання, наприклад почуття туги за батьківщиною [2, с. 121].

2. Психогенний вплив є наслідком: 1) фізичного впливу на мозок індивіда, результатом якого можуть стати порушення нормальної нервовопсихічної діяльності; 2) шокового впливу навколишніх умов або будь-яких подій (наприклад, картин масових зруйнувань, численних жертв і т.ін.) на свідомість військовослужбовця, внаслідок чого вона не може раціонально діяти, втрачає орієнтацію у просторі, відчуває афект або депресію, впадає в паніку, ступор. Чим менше підготовлений військовослужбовець до психотравмуючих впливів навколишньої дійсності, тим більше вираженими будуть її психічні травми, що одержали назву психогенних втрат . Окремим випадком психогенного впливу є вплив кольору на психофізіологічний і психічний стан людини. Колір чинить міцний вплив на формування психофізіологічного статусу організму людини. Цей вплив, в першу чергу, опосередковується діяльністю вегетативної нервової системи (ВНС), її симпатичним і парасимпатичним відділами. Однак на відміну від вегетативної нервової системи, на яку колір чинить безумовний вплив, взаємозв'язок між кольором і центральною нервовою системою (ЦНС) людини представляє собою більш складну картину. Якщо для ВНС колір – це, перш за все, енергія, що надходить до організму з навколишнього середовища, то для ЦНС колір – це „інформація” про навколишнє середовище [6, с. 38 – 43]. Так, експериментально встановлено, що при впливі пурпурного, червоного, помаранчевого і жовтого кольорів стає частішим і глибшим подих і пульс людини, підвищується її артеріальний тиск, а зелений, блакитний, синій і фіолетовий кольори чинять зворотний ефект. Отже, перша група кольорів є збудливою, а друга – заспокійливою . Як відмічає Б.О. Базима, синій і зелений кольори виправдовують свої характеристики, як ті, що заспокоюють. Однак, довготривалий вплив цих кольорів призводить до гальмування і навіть депресії, викликає враження як чогось печального і нудного. Червоний і жовтий, як ті що стимулюють, також виправдовують свої традиційні характеристики кольорів „активного порядку”. В цих кольорах зацікавлена нервова система людини, яка гарно відпочила, відновила сили та відчуває потребу інтенсивній діяльності і прояві енергії. Тривала дія цих кольорів може призвести до занадто сильного збудження, а потім і до захисного гальмування нервової системи [1, с. 40]. Взагалі, основна мета використання кольору в ході інформаційно-психологічного впливу – це правильне оформлення інформаційно-пропагандистських матеріалів. Доповнюючи й емоційно збагачуючи гамою кольорів їх зміст, вдається провокувати певні реакції об'єкта.

3. Психоаналітичний (психокорекційний) вплив – це вплив на підсвідомість людини терапевтичними засобами, особливо в стані гіпнозу або глибокого сну. Існують також методи, що виключають свідомий опір як окремого індивіда, так і груп людей, які знаходяться у бадьорому стані (комп'ютерний психоаналіз і комп'ютерна психокорекція). Зокрема, в процесі звукового управління психікою військовослужбовця і їх поведінкою, словесні вселяння (команди) у закодованій формі виводяться на будь-який носій звукової інформації (аудіокасети, електронні носії, радіо або телепередачі, шумові ефекти). Людина слухає музику або шум прибою в кімнаті відпочинку, стежить за діалогами персонажів фільму, і не підозрює, що в них утримуються команди, які не сприймаються свідомістю, але завжди фіксуються підсвідомістю, і ці команди змушують людину згодом робити те, що запропоновано .

4. Нейролінгвістичний вплив змінює мотивацію людей шляхом введення в їх свідомість спеціальних лінгвістичних програм. Основним об'єктом впливу є нейрофізіологічна активність мозку та емоційно-вольовий стан людини, який виникає внаслідок активності мозку. В якості головного засобу впливу виступають спеціально підібрані вербальні (словесні) і невербальні програми, засвоєння змісту яких дозволяє змінювати в заданому напрямку переконання, погляди й уявлення людини (як окремого індивіда, так і цілих груп людей) [5, с. 121]. Суб'єктом нейролінгвістичного впливу зазвичай є спеціаліст, який спочатку виявляє в психіці суперечливі (конфліктуючі) погляди і переконання, а також негативні емоційні стани (переживання, настрої, почуття), які турбують людей, а на наступному етапі за допомогою спеціальних прийомів допомагає усвідомити дискомфортність їх реального стану (соціально-економічного, культурного, фізичного і як наслідок – психологічного) і вносить у свідомість зміни, які змушують людей по-іншому сприймати життєві ситуації і будувати відносини з іншими людьми. У ході нейролінгвістичного програмування звичайно використовують наступні ефекти: „Дзеркальне відображення” – це пряме запозичення (копіювання) поз, жестів, характерних рухів, інтонацій, діалектичних або жаргонних особливостей мови, що вкрай рідко осмислюється і виступає підсилювачем взаємозв'язку і взаємовпливу людей один на одного. „Синхронізація” – це взаємне підстроювання тілесних ритмів (включаючи ритм подиху) між тим суб'єктом, який слухає і тим, який говорить. „Психологічна сигналізація” – це взаємозв'язок, що існує між положенням очей суб'єкта і сенсорних процесів, що відповідають за прийом і переробку інформації, яка надходить у його мозок .

5. Психотронний вплив – це вплив на інших людей, який відбувається шляхом передавання інформації через позачуттєве (неусвідомлене) сприйняття. Такий вплив здійснюється за допомогою людей, які володіють паранормальними здібностями (телепати, екстрасенси, парапсихологи). Психотроніка, за визначенням З. Рейдака, – це міждисциплінарна галузь наукових знань, що вивчає опосередковані свідомістю і процесами сприйняття дистантні взаємодії між живими організмами і навколишнім середовищем. Вона займається енергетичними й інформаційними проявами подібних взаємодій. Психотроніка як науковий напрямок привернула до себе останнім часом увагу спеціалістів багатьох країн. Видаються часописи, проводяться симпозіуми, організуються всілякі групи, асоціації, комітети, інститути, розробляються програми робіт (наприклад, програма ЦРУ США "МК-ультра", програма ДАРПА МО США, програма Розвідувального Управління МО США по використанню екстрасенсів або програма по випробуванню установки "Радіосон", за допомогою якої можна приспати ціле місто площею 100 кв. кілометрів). Почато комплексні дослідження і роботи з вивчення фізичних полів біооб'єктів (клітин, рослин, тварин і людини), їх біоенергетики і біоінформатики .

. 6. Психотропний вплив – вплив на психіку людей за допомогою медичних препаратів, хімічних або біологічних речовин. Адже, для того, щоб змусити людину робити те, що вона робити не хоче, зовсім не обов'язково хірургічним шляхом змінювати будову її головного мозку або примушувати її силою. Потрібно тільки правильно підібрати препарати і відповідним чином їх застосувати. Сильно впливають на психіку людини деякі пахучі речовини. Американський психіатр А. Хірш досить давно встановив, що певні запахи викликають конкретні дії і поведінку людини, а також впливають на продуктивність її діяльності

Отож, аналіз термінологічних понять «інформаційно-психологічний вплив», «інформаційна зброя», «інформаційна війна» дає змогу зробити висновок, що вони пов’язані з такими факторами: – інформаційно-комунікаційними – конвергенцією нових інформаційних технологій та їхнім впливом на різноманітні сфери діяльності і механізми функціонування суспільства; – впливом масової культури на свідомість і поведінку людей за допомогою широкодоступних каналів передачі інформації; – стандартизацією способу життя більшості населення; – удосконаленням засобів маніпулювання людьми, тобто створенням на стан останніх таких регуляторних механізмів інформаційного впливу, які б допомогли впродовж тривалого проміжку часу зберігати й підтримувати його для досягнення поставлених цілей[7, с. 43].

Висновки. У нашому співжитті є різноманітні впливи, котрі мають особливу структуру, закони, принципи. Відомо, що одні спричиняють певні зміни у формах людської активності (поведінці, діяльності, спілкуванні, вчинках), інші – у мотивації, пізнавальних процесах, ще інші – в емоційно-вольовій сфері особистості. Тому ключове значення у поліпшенні теоретичної і практичної складових суспільного буття має вивчення закономірностей, технологій, засобів і прийомів психологічного впливу на осіб, професійні громади, малі і великі соціальні спільноти. Стрімкий розвиток процесу інформатизації світу призводить до непередбачуваних наслідків. Інформаційно-психологічний вплив відіграє роль своєрідного інструментарію або так званої нелегальної зброї, за допомогою якої в мирний час, без війни, у звичайному розумінні цього явища, здійснюється агресія в соціальні, політичні, економічні, військові та інші сфери суспільного буття інших держав із метою спрямувати розвиток тієї чи іншої країни.

Список використаних джерел

1. Бабенко Ю. Інформаційна війна – зброя масового знищення! / Ю. Бабенко // Інститут Масової Інформації. – 2006. – 322 с.

2. Базыма Б.А. Цвет и психика: Моногр. / Б.А. Базыма. – Х.: ХДАК, 2001. – 172 с.

3 Манойло А.В. Государственная информационная политика в особых условиях: монограф. / А.В. Манойло. – М.: МИФИ, 2003. – 388 с.

4 Маршал Маклюэн и информационные войны [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.smi.ru/2000/01/ 14/947797776.html

5. Прокофьев В.Ф. Тайное оружие информационной войны: атака на подсознание / В.Ф. Прокофьев. – 2-е изд., расшир. и доработ. – М.: Синтег, 2003. – 395 с.

6. Рейтер Г. Легальне промислове шпигунство / Г. Рейтер [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.agentura.ru

7. Юдін О.К. Інформаційна безпека держави: Навчальний посібник / О.К. Юдін, В.М. Богуш. – Х.: Консум, 2005. – 576 с.