March 1, 2019

Чому електронні брокерські системи привертають увагу правоохоронців?

Президент Адвокатської компанії "Шерман", адвокат Ілля Бондар

У справжню правову проблему перетворилася участь багатьох громадян України в міжнародних валютних аукціонах за допомогою системи Forex та т.і. Через це значна кількість людей понесли суттєві збитки, що потягло за собою відкриття кримінальних справ за ознаками шахрайства з боку організаторів таких аукціонів.

Проте, ці кримінальні провадження, безсумнівно, ніякої судової перспективи не мають.

По-перше, з точки зору кримінального права склад такого злочину, як «шахрайство» в організаторів цих аукціонів явно відсутній, докладно про це буде описано нижче.

По-друге, кваліфікація та тактика правоохоронців настільки залишає бажати кращого, що їх успіх в такій справі був би дуже сумнівним навіть в разі, якщо б склад цього злочину дійсно мав місце. Отже, можна впевнено заявити, що перспектива повернути вкладені в такі аукціони та «програні» на ньому гроші шляхом звернення за захистом до правоохоронних органів майже дорівнює нулю.

Щоб переконатися в цьому необхідно проаналізувати природу правовідносин, що виникають між особою, що бере участь в таких електронних торгах та організаторами цих заходів.

Їх суть така.

Такий собі користувач мережі Internet з України, назвемо його, для спрощення, «Гравцем», знаходить там пропозицію про участь в електронних валютних торгах. Після цього Гравець укладає з організатором аукціону, якого назвемо «Організатором» угоду про умови надання йому вказаної вище послуги шляхом погодження з відповідними Правилами, тобто шляхом прийняття публічної оферти. Це здійснюється: шляхом проставлення відповідної позначки в електронному документі про згоду з вищенаведеними Правилами, які й регламентують відносини сторін.

Зміст цих відносин полягає, приблизно, в наданні Організатором Гравцю технічну можливість укладати угоди купівлі-продажу валют на валютній електронній біржі, та при цьому отримувати прибуток через різницю в курсі цих валют, який коливається.

Для цього Організатор надає в управління Гравцю власні кошти в дуже значній сумі, скажімо – 100 000 доларів США. Але витратити їх Гравець може виключно на придбання іншої валюти. Порушити цю умову Гравець не може навіть технічно, оскільки його рахунок, як і усю електронну систему біржі, контролює Організатор.

При цьому Гравець має внести для участі в торгах свій депозитний внесок на спеціальний рахунок, відкритий Організатором, найменша сума якого передбачена Правилами – наприклад – 200 доларів США. Організатор має право автоматично знімати з цього рахунку плату за свої послуги а також суми, необхідні для відшкодування своїх можливих збитків від дій Гравця, на випадок, якщо коливання курсу буде не на користь Гравця.

Отже, фактично ніхто нікого не обманює, що в подальшому позбавляє правоохоронні органи, що відкрили кримінальні справи, про які йшлося вище, вказати в процесуальних документах, хто та яким чином увів Гравця в оману. А цей факт, натурально, позбавляє таку кримінальну справу будь якої судової перспективи.

Шанси виграти в Гравця, який вніс на депозитний рахунок 200 доларів, наближаються до нуля. Справа в тому, що курс валют коливається так швидко, як і витрачаються «резервні» гроші з депозиту Гравця, що не дозволяє йому продовжити гру. Отже, щоб виграти, Гравцю з початку треба вкласти більшу суму, ніж зазначена Правилами як мінімальна, до того ж достатньо значну, щоб витримати кілька несприятливих коливань курсу валют.

Але й це, певна річ, не гарантує виграшу. Треба знати, коли та яку валюту продавати, чи купувати, коли зачекати, а коли поквапитися. Треба мати знання та навички валютного брокера. Іншими словами, треба бути фахівцем, до того ж, мати відповідний хист. Отже, пересічні громадяни України, які раптом вирішили стати мільйонерами, зігравши на електронній валютній біржі, насправді не мають на це жодного шансу.

При чому, юридично в цьому ніхто не винен - як вже йшлося вище, ніякого обману тут немає. До того ж діяльність Організатора, зазвичай, відповідає законодавству, що діє в країнах, на території яких вона здійснюється. Через це спроби пред’явити до нього якісь претензії цивільного характеру також здаються марними.

Об’єктивності заради треба сказати, що наразі намітилася тенденція заборони вказаної вище діяльності в деяких країнах Європейського союзу на законодавчому рівні, що викликано великою кількістю людей, незадоволених своїми успіхами у валютних спекуляціях. Але ці рішення є суто політичними, тобто викликаними виключно бажанням задовольнити вимоги вищенаведених виборців. Більше того, прийняття правових актів про заборону згаданої вище діяльності підтверджує її цілковиту законність до цієї заборони.

Що ж до України, то згадана діяльність, якою поки що ніхто системно не займається, може бути дуже корисною для її економіки шляхом залучення значних коштів в банківський сектор. При цьому операції на валютних біржах мають здійснювати спеціалісти ліцензованих фінансових установ, а фізичні особи мають виступати в ролі інвесторів такої діяльності, на умовах, передбачених відповідними договорами. Правових перешкод для такої діяльності в нашій країні наразі немає.