September 18
Вакансія: людина. Як не залишитися без роботи в добу штучного інтелекту
«Сліпий набір». Найефективніший спосіб навчитися швидше друкувати. (promo)
“чимало досліджень доводять, що там, де у людей немає роботи, стаються погані речі. (Напевне, найкраще це показано в опублікованій 2002 року праці Брюса Вайнберґа з колегами, які проаналізували рівні криміногенної ситуації у США за 18-річний період». Усі виявлені ними спалахи злочинності збігалися з ростом безробіття і зниженням рівня доходів у чоловіків без вищої освіти).”
“Нижче ми розповідаємо, які саме ознаки свідчать про те, що ваш вид діяльності неухильно прямує до автоматизації.”
“І. У вашій сфері діяльності вже створено автоматизовані системи, які перебрали на себе деякі загальні завдання.”
“2. Ваша робота майже не передбачає фізичного контакту або довільного впливу на матеріальні явища.”
“3. Суть вашої роботи — передавання даних.”
“4. Ваша робота повʼязана з первинним аналізом неструктурованої інформації.”
“5. Ваше основне заняття — знаходити відповіді на запитання, спираючись на аналіз даних.”
“6. Суттєвим компонентом вашої роботи є кількісний аналіз.”
“7. Ваша робота складається із завдань, які можна закласти в навчальний тренажер або виконувати в режимі віртуальної реальності.”
“8. У вашій роботі принципово важливу роль відіграє послідовність.”
“9. Ваша основна функція — створювати оповідь на підставі наявної інформації.”
“10. Виконання роботи підпорядковане чітко визначеним формальним правилам.”
“У світі, де поруч із нами зʼявляється дедалі більше розумних машин, не варто залишатися пасивним спостерігачем. Треба щось робити, щоб пристосуватися до нових реалій. Маєте навчитися робити те, що не до снаги компʼютерам, або в той чи інший спосіб удосконалювати продукт, основну частину якого створює машина. І вам буде легше знайти сферу для застосування своїх талантів, якщо ви зрозумієте, в чому саме полягає ваша відносна перевага над комп’ютером.”
“У людей не заберуть роботу, яка потребує сміливості й нестандартного мислення. Тільки люди здатні надихати інших людей на дії, й тільки людям властиві такі цінні риси, як емпатія, дипломатичність і цілеспрямованість. Тільки люди можуть наповнювати справи, яким вони посвячуються, пристрастю, настроєм, веселощами - чи, зрештою, добрим смаком і відчуттям стилю. А машини, які досі були мʼязовою масою на підтримку наших мізків, можуть стати мізками, що доповнюватимуть гнучкість, глибину і жвавість людини.”
“«Ознака справжнього інноватора — його здатність зазирнути в майбутне й накреслити курс розвитку від однієї точки до іншої.”
“Ден Аріелі, автор бестселера «Передбачувано ірраціональний», вважає, що раціональні мотиви визначають нашу поведінку лише на 10 відсотків».”
“публікація 1983 року книжки Говарда Ґарднера «Структура розуму: теорія множинного інтелекту» (Frames of Mind: The Theory of Multiple Intelligences). Автор доводить, що тест IQ вимірює лише певну частку розумових здібностей людини й показує, наскільки за цим параметром люди різняться між собою. Натомість Ґарднер називає вісім форм множинного інтелекту…”
“[1] лінгвістичні здібності (завдяки яким деякі люди більш схильні вивчати мови і краще володіють словом, ніж інші);”
“[2] логічно-математичні здібності (здатність легко оперувати цифрами і розуміти логіку речей);”
“[3] просторові здібності (вміння малювати, схильність до образотворчих мистецтв);”
“[4] фізично-кінетостатичні здібності (володіння тілом, схильність до занять спортом);”
“[5] музичні здібності (схильність до занять музикою);”
“[6] міжособистісні здібності (здатність продуктивно спілкуватися з іншими людьми);”
“[7] внутрішньоособистісні здібності (схильність до самоаналізу і розуміння своєї поведінки);”
“[8] природничі здібності (розуміння природи).”
“Інший важливий аспект — креативність. Якщо ви любите дивитися на ютьюбі TED Talks, то, напевне, бачили найпопулярніше відео цього каналу — лекцію Кена Робінсона «Як школа вбиває креативність». Як стверджує Робінсон, «ми не нарощуємо креативність, ми, навпаки, переростаємо її. Чи, точніше, освіта вихолощує її з нас».”
“У згадуваному вище Єльському центрі досліджень емоційного інтелекту цю схему окреслено абревіатурою RULER*: спершу людина має навчитися розпізнавати свої емоції й почуття, тоді усвідомлювати їх, називати, висловлювати чи проявляти в інший спосіб і керувати ними. [*Абревіатуру RULER утворено з англійських дієслів recognize, understand, label, express, and regulate.]”
“Вілсон використав аналогію з кольорами: «Це так, наче люди з IT розмовляють синьою мовою, а люди бізнесу — червоною. А нам потрібні ті, хто б розмовляв фіолетовою»… У цій книжці ми говоримо про «фіолетових людей» як про тих, хто робить «кроки всередину» і, працюючи в організації, допомагає створювати автоматичні системи, відстежувати їхню ефективність і вносити зміни для вдосконалення. Ці люди — в самому епіцентрі ауґментації, бо вони наводять мости між бізнесом і організаційними вимогами, з одного боку, й автоматичними система-ми, що спираються на можливості сучасних технологій, з іншого. Технологічні системи не викликають у них переляку, вони готові «стрибати в пащу» цього «дракона» і робити все потрібне, щоб підтримати належне функціонування цих систем. Вони розуміються на технології, та все ж у більшості випадків зосереджують зусилля на тому, щоб максимально пристосувати їх до потреб бізнесу чи організаційного контексту.”
“Часто найбільш цінні ніші для вузькоспеціалізованої діяльності перебувають на перетині двох ширших сфер знання, які зазвичай не розглядають в єдиному контексті.”
“Успіх видатних людей — це продукт відповідного навчання, виваженої практики і мотиваційного драйву. Такий висновок зробив Майкл Гоув, спеціаліст із когнітивної психології, який присвятив свою карʼєру дослідженню виняткового розвитку інтелекту. Це перегукується з відомою оцінкою Герберта Саймона, що на шляху до набуття кваліфікації експерта людина засвоює приблизно 50 тисяч фрагментів фахової інформації й зазвичай цей процес триває не менше ніж 10 років.”
“три аспекти використання технологій, які можуть підсилювати вашу діяльність. 1)• Технології допомагають вам опановувати більше знань швидшими темпами. 2) • Технології беруть на себе допоміжну роботу, даючи вам можливість зосереджуватися на основній діяльності й поглиблювати фахову майстерність. 3) • Технології допомагають приєднувати вашу роботу до масштабніших проектів.”
“Моя команда часто доходила висновку, що ауґментація — поєднання зусиль розумних людей і розумних машин — є більш прагматичним підходом, аніж автоматизація.”
“Аугментація — це цілком реальний шлях до суттєвого збільшення ефективності праці та продуктивності. Прикладом може бути компанія Facebook: величезні масштаби і швидкість зростання спонукали організацію зосередитися на автоматизації орієнтованих на IT завдань, як-от управління величезною кількістю серверів компанії. Джей Парик, віце-президент Facebook з інженерних питань, в інтервʼю нам чітко дав зрозуміти, що тут ідеться саме про аугментацію: «Сенс усієї цієї автоматизації в тому, що вона дає змогу забрати дуже прості, але часомісткі завдання з тарілок наших неймовірно розумних людей. Нехай вони думають про наші наступні два роки, а не про те, що ми вже створили за два минулі роки»”
“Так само, як кмітливі підприємці часів промислової революції організовували школи для «забезпечення попиту на механіків, мельників і ткачів» (як про це пише Джеймс Бессен у книжці «Навчання через дію» (Learning by Doing), далекоглядні працедавці ХХІ століття пропонуватимуть сучасний еквівалент такого навчання, де люди будуть опанувати навички роботи з розумними машинами. У попередньому розділі ми пояснювали, що працедавці матимуть більш ніж достатню мотивацію інвестувати в навчання працівників, адже людський ресурс ставатиме щораз ціннішим джерелом конкурентної переваги.”
“Наука про прийняття рішень — доволі розвинена дисципліна в таких галузях, як міжнародні відносини й управління бізнесом; студенти, які вчаться за цими спеціальностями, як правило, пишуть відповідні курсові роботи (хоча ці роботи не надто часто стосуються тематики штучного інтелекту). Останнім часом деякі експерти з прийняття рішень, зокрема Деніел Канімен (автор книжки «Мислення швидке й повільне» [Thinking, Fast and Slow]), вивели цю дисципліну за межі згаданих фахових галузей і розширили її застосування, зацікавивши й непрофесійні кола публіки. Було б добре, якби в суспільстві зрештою сформувалося розуміння того, що прийняття рішень є важливою навичкою, яку слід розвивати з початкової школи.”
“ще один набір соціальних навичок, що його, на нашу думку, слід розвивати у школі — це схильність до постійного навчання.”
“Навчитися створювати партнерські відносини між людиною і машиною, вміти приймати розумні рішення й бути підприємливими в здобуванні знань — такими мають бути основні цілі освіти для формування «соціальних навичок», потрібних працівникові в добу аугментації.”
“Тут ми цілком згодні з підприємцем із Кремнієвої долини Джеррі Капланом, автором книжки з промовистою назвою «Робота не для людей» (Humans Need Not Apply). У нещодавньому інтервʼю він сказав: «Адекватна відповідь — не в тому, щоб посилювати нашу систему соціального захисту, збільшуючи допомогу безробітним і виплати позбавленим громадянських прав. Це наче мішати кашу в горщику, намагаючись зупинити процес кипіння». Краща стратегія — озброїти людей навичками й інструментами, що дадуть їм змогу й далі створювати економічну вартість у добу тотальної автоматизації. А для цього, веде далі Каплан, «нам треба готувати майбутніх підприємців і капіталістів, а не низькокваліфікованих робітників і клерків»”
“А як щодо припущення, що люди без роботи активно проводитимуть вільний час і присвячуватимуть його творчості? На жаль, наявні дані геть не підтверджують цього. Як зазначає Дерек Томпсон у дещо провокативній статті «Світ без роботи», опублікованій в Atlantic, дослідження показують, що люди, які не працюють, більше сплять, більше дивляться телевізор і гортають інтернет. І не квапляться братися до живопису.”
Тренування мозку (promo)