June 7, 2023
Спін-диктатори. Як змінюються обличчя тиранії в ХХІ столітті
Ігри на запам'ятовування (promo)
“більшість диктаторів підтримувала свою владу, придушуючи будь-яку опозицію, контролюючи всі комунікації, караючи критиків, (часто) навʼязуючи ідеологію, атакуючи ідеали плюралістичної демократії та блокуючи більшість транскордонних потоків людей та інформації. Ключовий принцип, який стояв за всіма цими практиками, полягав у залякуванні. Типовий ав-тократ ХХ століття був диктатором страху.”
“Спін-диктатори виживають не завдяки зриву заколоту, а через усунення самого бажання бунтувати.”
“Здобувши масову прихильність, лідер використовує свою популярність для зміцнення влади. Це друге правило спін-диктатури. Популярність - мінливий актив, який може і падати, і зростати. Тому є сенс інвестувати його частину в інші важелі контролю.”
“Третє правило - прикидатися демократичним.”
"Спін-диктатори відкриваються світові - це четверте правило. Іноді вони обмежують іноземні зМІ. Однак переважно вітають потоки людей, капіталу та даних і знаходять способи отримати від них прибуток."
“Останнє - і найважливіше правило полягає в тому, щоб уникати жорстоких репресій або принаймні приховувати чи маскувати їх у разі застосування.”
“можна підсумувати: спін-диктатори маніпулюють інформацією, щоби підвищити свою популярність серед широкої громадськості, і використовують цю популярність для консолідації політичного контролю, водночас прикидаючись демократичними, уникаючи або принаймні маскуючи насильницькі репресії та інтегруючи свої країни у зовнішній світ.”
“У перші дні свого існування Угорщина Орбана, Туреччина Ердогана та Росія Путіна багатьом, зокрема й нам, здавалися не автократіями, а демократіями з певними вадами. Сьогодні ми однозначно зараховуємо їх до авторитарних держав.”
“У Китаї близько 35 млн осіб померло від голоду під час Великого стрибка Мао упродовж 1958-1960 роках. Їхні смерті стали результатом упертості диктатора й завзяття місцевих чиновників, а не навмисного політичного вбивства?. Однак «культурна революція» Мао й інші політичні кампанії знищили ще 2,5 млн життів.”
“Постколоніальна Африка створила галерею кровожерливих насильників. Масіас Нгема в Екваторіальній Гвінеї вбив близько 50 тисяч осіб, Хісен Хабре в Чаді - близько 40 тисяч.”
“Психологи, які вивчали біографії Гітлера, Саддама Хусейна та Кім Чен Іра, виявили в них ознаки параної, нарцисизму, садизму і шизофренічних тенденцій. Проте психопатологію не можна вважати загальною характеристикою диктаторів. Чимало з них демонстрували розвинені когнітивні здібності та стратегічне мислення.”
"НОВІ СЦЕНАРІ. … Арешт дисидентів за неполітичні злочини… Карусельні затримання. Замість засуджувати дисидентів до тривалих термінів увʼязнення, диктатори можуть нейтралізувати їх із меншим публічним негати-вом, здійснюючи повторні короткотривалі затримання…. Доведення опозиції до банкрутства… Правила та обмеження. Замість повністю заборонити певну діяльність, диктатори можуть дозволити її неповноцінні альтернативи… Звинувачення опозиції в насильстві… Передача брудної роботи приватним особам… Zersetzung 20. Інтернет пропонує безпрецедентні можливості для наклепу на активістів і поширення недовіри в іхніх мережах… "
“Як пише історик Френк Дікеттер, культ особи перетворює «усіх на брехунів», а коли «брешуть усі, ніхто не знає, хто саме бреше»”
"МОВА СПІН-ДИКТАТУРИ… Замість страху створювати образ компетентного правителя… Замість ідеології пропонувати калейдоскоп різноманітних закликів… Замість культу особи культивувати образ селебриті… Зробити зброєю розваги… Фреймінг (обмеження рамками) та інтерпретація інформації… "
“Подібно до того, як публічне насильство породжує мучеників, публічна цензура породжує цікавість. Дослідження підтверджують, що люди більше готові повірити інформації, якщо її від них приховують”
“Спін-диктатори перетворюють урну для голосування на джерело своєї сили. Вони навчаються контролювати голосування, замість дозволяти голосуванню керувати ними. Імітація демократії зменшує небезпеку прийняття демократії реальної.”
“Президент Туреччини Ердоган покладався на НАТО як на остаточний субʼєкт стримування Росії та Ірану. Він 2012 року вітав розміщення натівських ракетних батарей «Петріот» уздовж кордону із Сирією для захисту від можливого нападу із застосуванням хімічної зброї 52. Однак, знаючи, що в альянсу немає механізму виключення країни-члена, Ердоган відкрито кинув йому виклик, закупивши в Росії системи протиповітряного захисту С-400, несумісні з обладнанням НАТО. Ердоган порушив ембарго ООН на постачання зброї до Лівії. Він також використав право всіх членів НАТО накладати вето, щоби шантажувати партнерів, погрожуючи заблокувати плани альянсу щодо захисту Балтії та Польщі, якщо той не підтримає наступу Ердогана на курдських бойовиків у Сирії.”
“Російський президент Путін став ангелом-охоронцем правих популістів у всій Європі, надаючи ім моральну, а іноді й фінансову підтримку. Уго Чавес теж мав свою мережу. Троє його колишніх радників допомогли створити в Іспанії ліву популістську партію «Подемос»”
“Путін 2005 року запустив міжнародну телекомпанію «Russia Today», яка згодом отримала скорочення «RT». За словами російського президента, вона мала на меті «зруйнувати англосаксонську монополію на… глобальні інформаційні потоки». Програми «RT» обʼєднали антизахідних гедзів (Джуліан Ассанж із «Wikileaks» деякий час мав там своє шоу) і визнаних західних журналістів (як-от колишній знаний ведучий «CNN» Ларрі Кінг) із молодими двомовними співробітниками. До 2015 року аудиторія «RT» становила 700 млн осіб у 100 країнах, хоча дехто звинувачував компанію в завищенні цих показників. Телекомпанія «RT» прагне підносити імідж Путіна й одночасно розпалювати популістські настрої на Заході. Вона зображує Путіна як чуйного популярного лідера.”
“Путін активно намагається налагодити особисті стосунки з нинішніми й колишніми європейськими лідерами. Після того як Герхард Шредер залишив посаду канцлера Німеччини, російський президент швидко знайшов йому роботу в консорціумі газопроводу «Пів-нічний потік». Згодом Шредер обійняв посаду голови російської державної нафтової компанії «Роснефть»”
“Попри імпульс щодо переходу до спін-диктатур, деякі диктатури страху виживають досі. їхні лідери прагнуть зберегти стару модель і довести, що ми помиляємося. Серед них - Саудівська Аравія, Єгипет, Гран і Північна Корея. Китай - найпоказовіший приклад. У чомусь він нагадує Радянський Союз кінця 1980-х років. Як і тодішній СРСР, він і досі надіндустріальна країна із 40% ВВП у промисловості й будів-ництві, порівняно з відповідним середнім показником у 23% в країнах із високим рівнем доходу.”
“Експерти-юристи заявляють, що «століття прав людини» закінчилося, принаймні наразі. Не важко піддатися цьому песимізму. Лише за кілька років президент Трамп вивів США із договорів або перемовних процесів щодо контролю над озброєннями (ядерна угода з Іраном, договір про відкрите небо), зміни клімату (Паризька угода) і торгівлі (договір NAFTA, який згодом замінили Транстихоокеанським партнерством). За його правління США вийшли з Ради ООН з прав людини, ЮНЕСКО та Всесвітньої організації охорони здоровʼя і порушили діяльність апеляційних органів Світової організації торгівлі. Популісти в інших країнах теж відмовляються від міжнародної співпраці.”
“За словами журналіста й експерта з країн Азії Джошуа Курланціка, китайська модель управління становить «найсерйозніший виклик демократичному капіталізму з часів підйому комунізму та фашизму в 1920-ті й на початку 1930-х років»”
“Нинішні автократії кидають нові виклики демократіям Заходу. Щоб з ними впоратися, ми маємо ці виклики насамперед зрозуміти. Отож пригадаймо основні риси спін-диктаторів і міжнародні обставини, які їх породили. На відміну від супротивників Заходу в «холодній війні», спін-диктатори не мають справжньої ідеології. Визнаючи привабливість демократії для своїх громадян, вони вдають, що приймають її… Хоч як парадоксально це звучало б, але лицемірство таких правителів може послабити віру не так у них самих, як у саму демократію.”
“Спін-диктатори використовують пропаганду за кордоном для поширення цинізму й розколу… Друга важлива тактика - використання корупції. У себе в країні диктатори таємно підкуповують еліту. І за кордоном, як ми бачили, вони роблять те саме… Разом із дезінформацією вони експортують аморальність. Вони керуються двома мотивами. По-перше, вони прагнуть послабити західні уряди та блокувати ворожі до себе дії. А ще вербують західних помічників для надання розвідданих і лобіювання своїх інтересів. Окрім шпигунів, які існували завжди, вони здобувають собі друзів у політичних і корпоративних колах Заходу. Такі стосунки дають конкретні прибутки й створюють можливості для шантажу. Водночас хабарництво, яке фінансують автократи, завдає шкоди репутації Заходу. Коли його виявляють, воно дискредитує західну еліту. Це вказує на другий мотив диктаторів формувати громадську думку у власних країнах.”
“Сучасні диктатори, зосереджені на особистій владі та власних інтересах, мають проблеми зі створенням міцних союзів… Путін і Ердоган безліч разів ставали то друзями, то ворогами, що навіть важко відстежити.”
“Замість обʼєднуватися протистоянні Заходу, спін-диктатори проникають у західні альянси й інституції… вони вдають, що поділяють мету Заходу лише для того, щоби приховано перешкоджати їм. Спін-диктатори зсередини гальмують роботу цих інституцій і перенацілюють її проти своїх ворогів. Імітуючи ліберальну демократію, вони дискредитують її, так само, приймаючи ліберальний інтернаціоналізм, вони використовують його. Як ми бачили, президент Угорщини Орбан використовує свій вплив на формування політики НАТО, ОЕСР та ЄС. Ердоган - член перших двох організацій, а Путін приєднався до цих обох правителів у Раді Європи.”
“Після 1991 року, коли глобальна боротьба проти комунізму закінчилася, політика Заходу змінилася. Основною метою стали економічний розвиток та інтеграція авторитарних держав із Заходом. По суті, ідея полягала в тому, щоби каталізувати «коктейль модернізації»… Зараз цей підхід часто критикують як наївний. Насправді він мав значний успіх. У перших два десятиліття після «холодної війни» спостерігалися значні економічний і політичний прогреси. Упродовж 1990-2010 років світовий дохід на душу населення зріс на 60%. У міждержавних війнах загинуло менше людей, аніж за будь-який попередній двадцятирічний період після Другої світової війни? Кількість виборчих демократій зросла від 29 до 53, а кількість ліберальних демократій - від 28 до 45.”
“Захід може або бути лідером у вирішенні глобальних проблем, або їхнім вирішенням керуватимуть інші.”
“Економічний і соціальний розвиток залишається найліпшою надією на трансформацію автократії спочатку до менш насильницьких її форм, а зрештою, до справжньої демократії.”
“За президента Трампа імідж американської демократії зазнав удару не лише всередині країни, а й у всьому світі. Дослідницький центр Пʼю 2018 року запитав респондентів 25 країн, чи вважають вони, що «уряд США поважає особисту свободу свого народу». У 40% країн, зокрема й у Франції, Німеччині та Великій Британії, більшість відповіла «ні»… Усе це свідчить не про відмову від демократії, а про зростання сумнівів щодо прихильності до неї Заходу, зокрема США. Президентство Трампа привернуло увагу до слабких місць у політиці США.”
“Спін-диктатори прагнуть послабити західні альянси і міжнародні організації. Наш четвертий принцип орієнтований на захист і реформування інститутів ліберального світового порядку. ЄС і НАТО мають уникати шантажу з боку таких лідерів, як-от Орбан і Ердоган. Правила, які працювали, коли ці організації були невеликими клубами, мають бути адаптовані до нинішнього ширшого членства. Також НАТО має змінитися з органу, який майже повністю зосереджений на протидії воєнним загрозам (хоча вони залишаються), на орган захисту від усього спектру атак, притаманних сучасним диктаторам. Пʼяту статтю Північноатлантичного договору можна було б змінити або витлумачити так, щоби вона включала колективний захист від кібервтручання у вибори будь-якої країни-члена. Члени можуть визначити конкретні дії, яких усі вони вживатимуть у відповідь на хакерські атаки на виборчі дільниці чи потужні атаки з дезінформації. ЄС також має розробити щодо запровадження суворого контролю за корупцією і зловживанням впливом.”
“пʼятий і останній принцип демократію слід підтримувати демократичним шляхом.”
“єдиний спосіб перемогти певну ідею - це мати ліпшу ідею”
гра в слова онлайн (promo)