November 24
Війна і нові горизонти. Лідери думок про сьогодення й майбутнє України і світу
#1 Додаток для Швидкочитання (promo)
“Попри шок, гнів і туман дезінформації, я чітко усвідомлював три моменти. Перший: Україна переможе. Другий: ми підтримуватимемо Україну до перемоги. Третій: Росію притягнуть до відповідальності. Моя позиція не змінилась, як і не змінилися рушійні сили нашої політики. [Жозеп Боррель]”
“За більш ніж півтора року після подій лютого 2022-го ЄС та його члени разом надали Україні військової допомоги на 25 мільярдів євро - і це ще не кінець.”
“Щоб Україна виборола мир, вона має виграти війну.”
“Відповідальність. Під час свого першого візиту до України після початку повномасштабного вторгнення я відвідав Бучу, де на власні очі побачив ексгумацію братських могил та невимовно жахливі воєнні злочини, скоєні проти цивільних лише тому, що вони були українцями. Росія повинна бути й буде притягнута до відповідальності за воєнні злочини та звірства. Маріуполь, Бахмут, Ірпінь та інші міста, у яких ми побачили стільки страждань, - ось причина, з якої про безкарність Росії за її злочини не може бути й мови. ЄС та Україна тісно співпрацюють над тим, щоб усі російські воєнні злочинці були притягнуті до відповідальності. Ми тут також для того, щоб зібрати та зберегти докази для майбутніх судових процесів.”
“Коли Україна переможе, Європа процвітатиме.”
“На цій ідеї засноване міжнародне право з 1945 року: жодна країна не може змінювати кордони іншої самою лише силою. Країни-переможниці Другої світової заснували ООН, щоб гарантувати дотримання територіального миру як правового принципу і геополітичної реальності. Однак Росія продовжує займати місце в ООН уже майже десять років після агресії проти України та понад рік - після анексії нових територій із метою знищення України. Упродовж цього незаконного та неспровокованого вторгнення Росія вчинила звірства, які зрівняються з найжахливішими звірствами, скоєними будь-де у світі за понад 50 останніх років’. Причини для того, щоби поставити на місце Росію в ООН, очевидні.”
“Певні міркування ще більше ставлять під питання присутність Росії в ООН. У грудні 1991 року державні органи СРСР припинили існування, так ніколи і не відродившись. Те саме сталося з державними органами іншої багатонаціональної федерації, що зникла в 1990-х, - Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія (СФРЮ)28. Як і кожна країна-правонаступниця, що постала після розпаду СФРЮ, включно з Югославією (Сербією та Чорногорією), Росія мала свої державні органи, які діяли відокремлено від федерації, якої вже не існує і до якої вона належала. Проте, на відміну від будь-якої з держав СФРЮ, до Росії ставилися (принаймні в більшості випадків)? як до правонаступниці федерації. Ширша міжнародна практика стосовно Росії також дисонує з умовами, на які погодились колишні республіки СРСР: вони погодилися, що СРСР як субʼєкт політики та права зник. Зважаючи на ці обставини, Україна зробила висновок, що Росія ab initio не мала підстав брати участь у роботі ООН3. Новій Югославії довелося подати нову заявку на вступ до ООН32, тож оскільки Росія постала зі схожої федерації (а інституція, що діє за законом, повинна розглядати подібні справи однаково), ООН повинна була вимагати від Росії подати заново заявку на участь в ООН. З огляду на це логічно зазначати, що стаття 23 Статуту, в якій прописані пʼять постійних членів РБ ООН, згадує СРСР, а не Росію.”
“Кіпр приєднався до НАТО, коли його кордони ще не були остаточно оформлені. Так само, як і Західна Німеччина.”
“Свобода - це можливість для всіх.”
“Російська агресія проти україни не була несподіваною: вона стала кульмінацією багаторічного суперництва між ідеями свободи й лещатами репресій.”
“Війна лютує між найкращими й найгіршими інстинктами людства. Між світом вільних і світом пригноблених. Це всеосяжна війна між самодержавством і демократією.”
“Єдиний шлях до миру - через перемогу України. Перемога означає більше, ніж вигнати російські війська, навіть більше, ніж звільнити всі окуповані українські території. Перемога означає відбудувати Україну після конфлікту, а також повністю відновитися після путінської війни. Якщо Україні цього не вдасться, свобода й вільний світ зіткнуться з безперервними залякуваннями й агресією з боку диктатур. Україна бʼється не лише за свою свободу, а й за свободу в усьому світі.”
“Думка, за якою європейські країни витрачали би «менше» на оборону, якби Росія завоювала Україну й таким чином закінчила б війну швидко, - це небезпечна ілюзія: ціна, яку НАТО заплатило б за підготовку до війни проти Росії на власній території, на порядок вища.”
“Це лихо не обмежувалося б Європою. На іншому куточку планети Китай уже готував би вторгнення у Тайвань, оскільки Пекін припустив би, що Америка, яка не має наміру захищати європейських союзників, ніколи не доклала б максимум зусиль для допомоги острову в Тихому океані. Мулли в Ірані, яких так само надихнули б успіх Росії і поразка України, готувалися б оголосити про отримання ядерної зброї. Від Венесуели до Зімбабве і Мʼянми диктатори по всьому світу посилили би свої режими й активізували переслідування опонентів. Вони були б переконані, що старі правила, як-от конвенції про права людини й геноцид, верховенство права, заборону змінювати кордони силою, вже не діють. Від Вашингтона до Лондона, від Токіо до Канберри демократичний світ зіштовхнувся б із безжалісною реальністю своєї застарілості.”
“багато хто на Заході продовжував вважати пострадянську Росію гарантом стабільності й поступової демократизації, тим часом ставлячись до інших новостворених із колишнього СРСР незалежних держав із підозрою, як до потенційних джерел конфлікту. Дурість цього підходу тепер очевидна. Росія під керівництвом Володимира Путіна не прагне очолити перехід від радянського тоталітаризму до демократії, а намагається закріпити ширший регіон у новій ері авторитаризму.”
“Немає причин боятися деімперіалізації Росії, адже історично деколонізація у ХХ столітті зробила Європу й загалом увесь світ безпечнішим і демократичнішим місцем.”
“За звітом про глобальні навички (Global Skills Report) від Coursera, українські фахівці у сфері технологій - одні з найдосвідченіших у світі.”
“Імперії помирають тяжко. Це тривалий процес, і навіть після своєї смерті вони часто повстають із мертвих. На полях бою Донбасу зараз спостерігається смерть останньої европейської імперії.”
“Війна Росії проти України - це не війна за території. У сумнозвісному путінському есе «Про історичну єдність росіян та українців», опублікованому влітку 2021 року, стверджується, що росіяни та українці - єдиний народ; там чітко вказано, що Кремль заперечує існування української нації та української ідентичності. Для Путіна українська ідентичність була винайдена СРСР, і тому її потрібно поховати разом із радянською ідентичністю. Путінська війна проти України - це не спроба відновити Радянський Союз. Це жорстоке знищення пострадянських ідентичностей заради відновлення Російської імперії.”
“Оксфордський історик Тімоті Гартон Еш зауважив: «Спроба російського президента Володимира Путіна відродити Російську імперію через колонізацію України відчинила двері у постімперську Європу - Європу, в якій уже немає імперій, де домінує один народ або нація як на суші, так і за морями. Це те, чого цей континент ще ніколи не бачив». Ось чому незалежна та суверенна Україна настільки критично важлива для європейського майбутнього Балкан: дорога Західних Балкан до ЄС пролягає через Київ.”
“Змінилося от що: тепер ми маємо докази, що Ісламська держава й Росія - це одне й те саме.”
“Маємо підтвердження існування великого союзу пʼяти ревізіоністських сил — уже названі Росія та ІД, а також Іран, Китай і меншою мірою Туреччина - утворення, появу якого я передбачив у 2017 році в книжці «Імперія і пʼятеро королів» (L’Empire et les Cinq Rois). Спільна мета цього союзу - знищити й перекроїти світовий лад, установлений переможцями Другої світової війни.”
“між османським, перським, арабським, китайським і великоросійським неоімперіалізмами більше розбіжностей, ніж точок дотику. Так, усе це правда. От тільки ворог у них один - демократичні й ліберальні цінності. Й саме цим цінностям вони протиставляють себе, підтримуючи Путіна та обʼєднуючись під російським стягом. Тож вони разом розвʼязали тотальну війну — війну безжальну, яка вже не «історична», а «метафізична».”
“Світ стає дедалі жорстокішим. Конфлікти тривають дов ше. Погодні умови стають ще екстремальнішими, завдаючи багато шкоди. У відповідь на таку нестабільність для урядів може виникнути спокуса вдатися до жорсткої та централізованої системи управління. Але наш досвід в Україні показує: ключ до стійкості - у децентралізації влади, тобто в наданні місцевим органам самоврядування більшої автономії та якісного навчання й ресурсів для безпосереднього реагування на потреби людей.”
“Незалежність - це повітря, життєво необхідне націям. Повітря, яким дихає Україна, допоможе поширити процвітання, гідність і демократію між народами всієї земної кулі.”
“Повернення до світу, начебто поділеного на сфери впливу під час Ялтинської конференції 1945 року, почали вимагати як Москва, так і Пекін. Іронічно, що думка про те, що Ялтинська конференція встановила сфери впливу, помилкова: на самій конференції президент Франклін Рузвельт відхилив не лише принцип сфер впливу, а й наполягання Сталіна на виключному контролі над Східною Європою.”
“Світовий порядок, який існував вранці 24 лютого 2022 року, коли розпочалось російське вторгнення, пережив замах, але повномасштабна російсько-українська війна показала як ніколи раніше неминучу тенденцію до його трансформації. Замість багатополярного світу, на який сподівалася Росія, конфлікт став передвісником повернення до двополярного світу часів Холодної війни, у центрі якого - не Вашингтон і Москва, а Вашингтон і Пекін.”
“У той час розвивалися два інших основоположних принципи Речі Посполитої - viritim, тобто вільне обрання короля всією шляхтою, і релігійна свобода. У польській та українській традиціях громадянська гідність нерозривно повʼязана з людською гідністю - людей як дітей Божих. Звідси в літургії українського православʼя вислів «Діти Божі», який поляки сприймають як очевидний і культурно тотожний польському розумінню природи стосунків між Богом і людиною. Поляки не розуміють фрази «раби Божі» в московських храмах, хай яке богословське обґрунтування до неї додавалося б.”
“Росія ніколи не була мирною країною, а російське суспільство ніколи не славилося відчуттям миру в демократичному сенсі слова. Показовими є внутрішні соцопитування в Росії, які показують, що найпопулярнішими персонами у світовій історії росіяни вважають Йосипа Сталіна, Володимира Леніна, Петра І, Володимира Путіна, Леоніда Брежнєва, Катерину II, Наполеона І та Адольфа Гітлера.”
“Водночас, згідно з даними Левада-Центру, у травні 2023-го діяльність Путіна на посаді президента схвалювали 82% російських респондентів”
“Війна в Україні є зіткненням двох систем: сучасної, правової, децентралізованої та багатокефальної з архаїчною, націоналістичною, централізованою та монокефальною. [Насім Талеб]”
“Зараз існує дві імперські моделі: або громіздка модель, як у Росії, або координація держав на кшталт НАТО. Буде ви-дно, яка з них візьме гору в цьому конфлікті. Ця війна зіштовхнула не лише Україну та Росію. Це також зіткнення двох систем: однієї сучасної, децентралізованої та багатокефаль-ної, а також іншої, архаїчної, централізованої та автокефаль-ної. Україна хоче належати до ліберальної системи: у статусі словʼяномовної країни, як і Польща, Україна хоче стати частиною Заходу.”
“Як Росія може стати частиною сучасного світу? Лише за умови поділу на окремі держави.”
“Сучасна ліберальна система припускається помилок, куди без цього. Однак, критикуючи її, я намагаюсь не зруйнувати її, а покращити. Це хороша система, оскільки вона сама себе виправляє.”
“Завершення війни в Україні. Якщо ви допоможете Путіну бодай одним пальцем, він виграє війну. Отже, керівництво Росії потрібно принизити, і лише так воно відступить. Ми повинні повторити російсько-японську війну 1905 року. В такому разі Путіна скинуть зсередини, бо історично люди, які прийняли самодержавство, не люблять слабких. Слабкий Путін — це вже не Путін, так само як милий, тактовний та уважний Трамп не був би Трампом. Для того, щоби це тривало, потрібно багато лохів, які підгодовуватимуть наратив. І якщо лохи почнуть сумніватися в ньому, то це стане початком кінця.”
“Anastasiya Burdeyna, “Ukraine and Poland - Top Software Development Talents in Europe Head of Sales and Marketing,” Proffiz (blog), June 28, 2022, proffiz.com/blog/ukraine-and-poland-top-software-talents-in-europe/.”
“Левада-Центр, «Одобрение институтов и рейтинги политиков» [Схвалення інститутів та рейтинги політиків], levada.ru/2022/12/22/odobrenie-institutov-i-rejtingi-politikov-2/ (станом на 25 червня 2023).”