"Правила мозку для роботи. Наука мислити розумніше в офісі та вдома" Джон Медіна
Focus timer (promo)
Найкращі нотатки українського видання:
“10 правил мозку для роботи: 1. Команди більш продуктивні, але лише якщо учасників дібрано правильно. 2. Ваш робочий день може здаватися й відчуватися дещо інакше, ніж раніше. Зважайте на це під час свого планування. 3. Мозок розвивався в умовах дикої природи. Цей орган і досі вва-жає, що живе саме там. 4. Варто припускати можливість невдач, доки ви з них чогось навчаєтесь. 5. Лідерам потрібні багато емпатії та крихта готовності бути жорсткими. 6. Влада — наче вогонь, що може приготувати вам їжу або спалити ваш дім. 7. Зачепіть емоції своїх слухачів — і ви здобудете їхню увагу (принаймні на десять хвилин). 8. Конфлікти можна розвʼязати, змінивши власне мислення. Достатньо мати олівець. 9. У вас немає «робочого мозку» й «домашнього мозку». Ви маєте один мозок, що функціонує у двох місцях. 10. Зміни не відбуваються завдяки самим лише рішучості та терпінню.”
“наш мозок справді перейнятий збереженням енергії… Цей орган постійно стежить, скільки енергії споживає ваше тіло, скільки воно витрачає та що потрібно, аби заправити бак. Ці підрахунки забирають у мозку стільки робочого часу, що деякі вчені переконані: збереження енергії — це його головна функція. Ось як про це говорить дослідниця Лайза Фельдман Барретт: «Кожний учинок, який ви здійснюєте (або не здійснюєте) — це економічний вибір: ваш мозок вирішує, коли витрачати ресурси і коли їх зберігати»… Він становить лише 2 % ваги нашого тіла, але поглинає 20 % доступного пального.”
“Початково око передає мозку інформацію зі швидкістю, еквівалентною 10 мільярдам біт за секунду, але потім за роботу беруться енергетичні редактори мозку. Поки інформація досягає потиличної частки (ділянок, де ви, власне, починаєте щось бачити), цей показник зменшується до жалюгідних 10 000 біт за секунду.”
“Мозок здебільшого споживає цукор (глюкозу), понад чверть фунта на день.”
“Мозок переробляє цукор на електричну енергію, щоби виконувати більшість своїх завдань, зокрема передавання інформації від однієї ділянки мозку до іншої.”
“Стенфордські науковці оцінили, що робот, здатний виконувати всі завдання, які виконує звичайний мозок у стані спокою, потребував би потужності щонайменше в 10 МВт - це типова вихідна потужність малої гідроелектростанції. Коли ж такі завдання виконує мозок, він споживає для цього лише 12 Вт - приблизно як невелика лампочка.”
“дві особливі ділянки в лівій півкулі вашого мозку, які називають зона Брока й зона Верніке. Ці ліваки відповідають за людське мовлення. Якщо пошкодити зону Брока в будь-якого Homo sapiens, ця людина втратить здатність продукувати мовлення (афазія Брока), проте загалом і далі буде в змозі розуміти промовлені й написані слова. Пошкодження зони Верніке (через яке виникає афазія Верніке) має цілком протилежні наслідки: воно спричиняє нездатність розуміти усне й писемне мовлення, але, на диво, не впливає на здатність говорити.”
“Щоразу, коли ви обробляєте новий фрагмент інформації, фізичні зʼєднання між нейронами змінюються — іноді шляхом виникнення нових електричних звʼязків, іноді через зміну наявних. Здатність до такої перебудови ми називаємо нейропластичність.”
“головна причина невдачі команд — це брак довіри між їхніми членами.”
“Усі успішні групи мали одну спільну перевагу - те, як вони поводились одне з одним, як ставились одне до одного у взаєминах… Із цього взаємного ставлення поставав арістотелівський груповий інтелект. І саме рівень групового інтелекту визначав, наскільки успішною буде команда. Цей груповий інтелект назвали «к-чинник», скорочено від колективний чинник. Що вищим був к-чинник у групі, то успішнішою була ця група у виконанні своїх завдань — байдуже, наскільки складними чи рутинними вони були. Різниця була значною. К-чинник складається з трьох елементів. Можете уявити його як стілець на трьох ніжках….”
“1. Члени групи чудово вміють зчитувати соціальні сигнали одне одного. 2. Члени групи по черзі висловлюються під час розмови. 3. Що більше жінок у групі, то вищий к-чинник.”
“Отримання інформації з обличчя настільки важливе для мозку, що він виділяє для її оброблення цілу ділянку (веретеноподібну звивину). Теорію мозку можна вимірювати кількісно, і саме так дослідники виявляють, коли стаються зміни. Психометричний вимірювальний інструмент має назву RME, скорочено від Reading the Mind in the Eyes — «читання думок в очах». Це тест, під час якого вам показують серію облич людей, що переживають певні емоції. Ваше завдання — здогадатися, які це емоції. Проте тут є заковика. Вам видно лише очі людини.”
“використала тест RME як показник для підрахунку того, що вона назвала «рівень соціальної сенситивності», і це перша ніжка з тріо к-чинника.”
“Один із найтоксичніших інгредієнтів низькопродуктивної команди — егоцентризм. Одна з найпотужніших протиотрут — зосередженість на інших.”
“художня література симулює реальний світ людських стосунків, тож дає людям змогу попрактикуватись у зосередженні на інших. (Деякі дослідники називають художню літературу «симулятор польотів для серця».) Після цього стає більш звичним зосереджуватися на людях у реальному світі. Цікаво, що ці експерименти спрацьовували, лише якщо книжки були добре написані: твори мали здобути якусь літературну нагороду. Масова література не мала такого ефекту. Як і нехудожня.”
“Якщо хочете підвищити продуктивність, спонукайте людей регулярно пізнавати інші світи, окрім власних.”
“Один із найбільш досліджених недоліків командної роботи — це групове мислення. Біхевіористи визначають це поняття як «тенденцію членів групи призупиняти критичне мислення через прагнення досягти згоди».”
“готовність приймати відмінності є стрижнем того, чого бракує залежним від групового мислення групам: розмаїття поглядів — розмаїття способів мислення, думок і, можливо, найважливіше, соціального досвіду. Расові, економічні, гендерні, релігійні, мовні та, на мою думку, навіть географічні розбіжності — усі вони додають повноти й компетентності. Значний практичний досвід демонструє: що різноманітнішою стає група, то краще вона функціонує.”
“Аби створити непоборні машини з розвʼязування проблем, потрібно зібрати команди з високим к-чинником, зміцнені різноманітністю… 1. Дібрати людей, які або мають високі результати тесту RME, або охоче долучаться до книжкового клубу, щоби підвищити ці результати. 2. Дібрати людей, які не проти вдосконалити власні комунікативні навички. Свою звичку відповідати, змінюючи тему, вони повинні трансформувати у звичку до відповідей із підтримкою. Вони мають дотримуватися гігієни спілкування — наприклад, не перебивати людей. Вони мають прагнути навчитися слухати краще. 3. Під час добору команди прагніть до різноманітності — від расової до гендерної, від географічної до геополітичної. 4. Зробіть вибір щодо обсягу: малі команди краще застосовують креативність, великі — трансформують її у практичність, придатну для втілення у продукції.”
“Психологічно безпечне середовище, де співробітники довіряють одне одному,”
“Малі групи (пʼять і менше людей краще працюють у проєктах, де потрібно створити щось нове або здійснити прорив. Більші групи краще працюють на розбудову наявних винаходів і проривів.”
“В інтервʼю The New York Times стартапер Пол Грем так змалював ідеальні збори: «Учасників не більш ніж чотири або пʼять, вони знайомі між собою й довіряють одне одному. Вони швиденько обговорюють список відкритих питань й одночасно роблять іще щось, скажімо, обідають. Немає ніяких презентацій. Ніхто нікого не намагається вразити. Вони всі раді завершити збори й повернутися до роботи».”
“Участь у відеоконференціях енергетично виснажує. Це явище настільки поширене, що дістало окрему назву… : зум-утома.”
“Людські істоти краще запамʼятовують інформацію, якщо речі подаються в ієрархічний спосіб, від суті до конкретики (за типової здатності до запамʼятовування поліпшення складає 40 %).”
“Перша порада, можливо, найскладніша. Найкращий спосіб підвищити продуктивність, не покидаючи дому, — виділити простір для офісу. Це місце з єдиним призначенням, у якому ви більше нічого не робитимете.”
“Якщо перша порада щодо роботи вдома передбачає створення спеціального робочого простору, то друга відповідає на запитання «Що потрібно зробити, коли ви сіли за свій стіл?». Це складне запитання, але воно має просту відповідь, яку можна вмістити у два речення. 1. Складіть розклад. 2. Дотримуйтеся його.”
“Регулярні аеробні вправи поліпшують майже всі вимірювані аспекти виконавчої функції практично в усіх вікових групах, що були вивчені. Обʼєктом одного з досліджень стала справді складна група — люди з легкими когнітивними порушеннями. Як свідчать його результати, фізичні вправи поліпшили короткотривалу памʼять — ключовий компонент виконавчої функції — на приголомшливі 47 % за рік. Нам навіть відомо, коли планувати цю діяльність із прокачування ВФ: після третьої години дня. Тоді це забезпечить вам хороший нічний сон.”
“загальний когнітивний процес у тих, хто регулярно дрімає, поліпшується на 34 %. Короткий денний сон має широкий спектр переваг: від поліпшення стану серцево-судинної системи до змін у виконавчій функції, зокрема це стосується тих її компонентів, які повʼязані з когнітивною гнучкістю та фокусуванням. У середньому сон має тривати не більше ніж 30 хвилин і відбуватися в ідеальний для більшості людей час — десь між другою та третьою годинами дня.”
“Відеоконференції є особливо виснажливими, вони витягують із мозку більше енергії, ніж особисте спілкування. Аби зменшити виснаження, час від часу вимикайте камеру, регулярно встановлюйте контакт з іншими учасниками та використовуйте формальну перевірку сприйняття.”
“Для максимальної ефективності кожних зборів заздалегідь підготуйте порядок денний, надішліть його учасникам для попереднього читання й попросіть, щоби вони зʼявилися на збори готовими до обговорення змісту, а потім проведіть дискусію замість лекції.”
“Якщо ви працюєте вдома, виділіть простір (байдуже, якого розміру), що його ви використовуватимете лише для роботи.”
“Щоб оптимізувати свій робочий день, складіть розклад. Дотримуйтеся його.”
“Мозок розвивався в умовах дикої природи. Цей орган і досі вважає, що живе саме там.”
“В офісі, наповненому рослинами, продуктивність працівників підвищується на 15 % порівняно з контрольними групами, до того ж персонал менше втомлюється в процесі виконання завдань. Також, як не дивно, працівники менше хворіють.”
“відтінки синього підтримують мозок у стані бадьорості й збудження. Ми навіть знаємо причину. Блакитне світло пригнічує утворення мелатоніну — гормону, що викликає сон.”
“Що вища стеля, то більше працівники зосереджуються на суті проблеми (менше уваги до деталей). Що нижча — то більше зосередження на деталях (менше уваги до суті).”
“За можливості робіть перерви кожні 90 хвилин — найкраще, якщо ви проводитимете їх надворі.”
“Хоча відмінність між цими двома типами креативності здається невиразною, існує простий спосіб їх розрізнити: уявіть собі дивергентне мислення як феєрверк, коли численні кольорові дуги вистрілюють із центральної точки. А конвергентне мислення — як збільшувальне скло, що збирає численні промені світла в одне джерело.”
“знають, яким має бути цей толерантний до невдач процес. Загалом вони описали пʼять складників, які можна вважати етапами циклу. Перші три кроки для нас особливо важливі. Перший етап — «генерація та мобілізація ідеї». Він передбачає створення відкритого середовища, сприятливого для виношування ідей, і доступного для всіх реєстру, що дасть змогу повідомити всх про заходи. На другому етапі потрібно запровадити продуманий процес перевіряння, під час якого можна оцінити всі плюси й мінуси будь-якої ідеї.”
“Третій етап — побудова процесу чи механізму, що дозволяє людям перевіряти свої ідеї та, якщо вони прийнятні, розпочинати створення прототипів. Ці заходи можуть потребувати лабораторій або принаймні приміщень, де можна майструвати. Останні два етапи передбачають комерціалізацію та отримання відгуку від потенційних споживачів. Усі наведені етапи просякнуті відвертим усвідомленням того, що розчаровуватися нормально.”
“[Когнітивна розгальмованість — це] «нездатність ігнорувати інформацію, що не має стосунку до поточної мети… ментальний фільтр, який добровільно вирішує не блокувати інформації, котра надходить до усвідомленості».”
“Робоча памʼять — це когнітивний простір, де може тимчасово зберігатися значна кількість вхідних даних. Раніше її називали короткочасна памʼять. Цей мінливий буфер підтримується здебільшого ділянками мозку, розміщеними одразу за вашим чолом (префронтальна кора).”
“доктор Mihaly Csikszentmihalyi. Це автор третьої й останньої з наших моделей креативності, якій він дав назву потік… Центральна ідея моделі потоку зосереджена не на зовнішніх результатах діяльності, а на внутрішньому стані особи, захопленої актом творення. У стані потоку люди фокусуються на певному починанні з такою силою, що це змінює їхні внутрішні психологічні налаштування. Вони втрачають відчуття часу.”
“Науковці навіть знають, коли потрібно свідомо працювати над розвʼязанням проблем. Найкраще повертатися до нерозв’язаних проблем незадовго до того, як настане час лягати спати.”
“Фаза швидкого сну, або REM-фаза, під час якої ваші очі рухаються (REM походить від rapid eye movement — «швидкий рух очей»), використовується для креативності. Фаза повільного сну, коли ваші очі не рухаються, використовується для консолідації памʼяті.”
“Споживання кофеїну підвищує креативність у приголомшливу кількість способів. Ця речовина підсилює робочу памʼять, загострює здатність до зосередження — обидві характеристики когнітивної розгальмованості — та збільшує доступний для них обох обсяг енергії. Кофеїн також піднімає рівень конвергентного й дивергентного мислення. Байдуже, у складі чого кофеїн потрапляє до організму, хоча це позначається на тому, який саме тип креативності зазнає його впливу. Наприклад, певні види чаю посилюють здатність до дивергентного мислення, а майже будь-який різновид кави підвищить рівень конвергентного мислення.”
“Щоб ідею можна було вважати креативною, вона має бути водночас інноваційною та корисною.”
“Дивергентне мислення (продукування багатьох новаторських ідей у відкритий спосіб) вимагає вільного від стресу середовища й тривалого часу. Конвергентне мислення (продукування багатьох рішень для розвʼязання однієї проблеми) може відбуватися в стресовому середовищі й в обмежений період часу.”
“Припиніть (або не починайте) кричати на працівників. Це пригнічує їхній креативний потенціал.”
“Якщо ви лідер компанії, надайте своїм співробітникам офіційний дозвіл на невдачі.”
“лідерство — це здатність схиляти інших до виконання того, що ви хочете бачити виконаним.”
“Лідерам потрібні багато емпатії та крихта готовності бути жорсткими.”
“Найбільш ефективні лідери наділені здатністю до обох стилів і знають, коли їх залучати: престиж — для більшості повсякденних завдань, домінування — для поодиноких конфліктів, критичних станів, а також ситуацій, що вимагають ухвалення чітких і дієвих рішень.”
“Коли люди на лідерських посадах сповнені вдячності, їхні підлеглі стають більш продуктивними.”
“Визначення, яке ми використаємо, запропонував психолог Дачер Келтнер — учений, який роками досліджував впливи влади: «психологічній науці владу визначаємо як здатність змінювати становище або внутрішній стан іншої особи, надаючи чи приховуючи ресурси, як-от їжа, гроші, знання та прихильність, або застосовуючи покарання, як-от фізична шкода, звільнення з роботи або соціальний остракізм».”
“Дослідники зʼясували, що наділені владою люди мають знижену здатність до емпатії”
“Влада — це здатність змінювати чиєсь становище або внутрішній стан шляхом маніпулювання ресурсами й покараннями.”
“Підготуйте працівників, які невдовзі мають здобути владу, попередивши їх про її потенційні пастки. Це зменшить імовірність того, що вони стануть жертвами цих пасток.”
“Психолог Вілберт Макічі виявив, що під час слухання виступу спікера увага аудиторії різко спадає приблизно за десять хвилин.”
“найкращі гачки для презентацій мають чо- тири характеристики. 1. Емоційність. 2. Актуальність. 3. Стислість. 4. Сторітелінг.”
“За кожної можливості трансформуйте свій гачок у наратив. Розповідання історій — це один із найефективніших способів тривалий час утримувати увагу та спонукати до запам’ятовування.”
“На думку письменниці Дженет Берровей, «історія — це низка подій, записаних у хронологічній послідовності. Сюжет — це низка подій, навмисно скомпонованих так, щоби розкрити їхнє драматичне, тематичне та емоційне значення». Учені витратили десятиліття, намагаючись зрозуміти, що саме перетворює історії на сюжети. Вони дійшли висновку, що сюжет — це історія, яка має драматургічну структуру.”
“Ось слова відзначеної нагородами журналістки Таї Вінс, де вона цитує роботу Брунера: «Інформація, яку повідомляють за допомогою історії, набагато краще запамʼятовується — згідно з одним дослідженням, у 22 рази, — оскільки для сприйняття наративів активуються численні ділянки мозку».”
“семантична пам’ять, призначена для запам’ятовування фактів і понять.”
“епізодична памʼять. Це памʼять про події за участі конкретних персонажів, що взаємодіють у просторі й часі.”
“ваша здатність створювати й розуміти мовлення локалізована в лівій півкулі мозку. Натомість ваша здатність осягнути емоційний зміст мовлення локалізована в правій півкулі.”
“Існують докази, що імагенна інформація набагато краще створює референційні звʼязки, ніж її логогенний партнер. Це має безпосереднє значення для користувачів PowerPoint. Чому? Оскільки допомагає пояснити явище, яке має назву ефект переваги зображення (ЕПЗ). Основний принцип ЕПЗ полягає в тому, що зображення запамʼятовуються краще, ніж слова, майже в будь-якому значенні, котре можна використати для словосполучення «запам’ятовуються краще».”
“Зробіть так, щоби картинка чи обʼєкт рухались. Ми приділяємо багато уваги рухомим обʼєктам. Додатковий бонус — якщо відбудеться несподівана зміна напрямку руху.”
“Зважайте на довжину рядків. Рядок тексту має вміщувати близько 78 символів. Це оптимальна кількість, необхідна для того, щоб очі зберігали контакт із так званим «шляхом сканування», когнітивним шляхом, сформованим, аби не дати свідомості загубити потрібне місце в тексті.”
“Зображення стимулюють мозок дужче, ніж текст чи озвучені факти. За кожної можливості додавайте до своєї презентації картинки або навіть короткі відеокліпи.”
“У соціальній психології конфлікт визначають як «…усвідомлені учасниками розбіжності в поглядах, бажаннях і прагненнях, що їх плекає кожна зі сторін».”
Швидкочитання (promo)