VTUBER LIFE #3
- 1. Інтерв’ю з Оладками. Всевидяче Око вітубінґу.
- 2. Події місяця. Коротко про головне.
- 3.Рекомендаціїї від вітуберів. Що подивитись?
- 4. Що пограти?
Інтерв’ю з Оладками. Всевидяче Око вітубінґу.
Після святкування Різдва та Нового року у грудні, віртуальні стримери потихеньку повертаються у звичний темп роботи, не зважаючи на не стабільні графіки світла та інші перепони. Але мало хто здогадується, що окрім головної редакції, за їхніми діями спостерігає Всевидяче Око, або, як вони себе називають, космічна сутність-спостерігач.
Напевно вже багато хто здогадався, що гостем сьогоднішнього інтерв'ю в нас будуть Оладки – одні з перших небінарних персон в українському вітуб ком'юніті. Їх таємничий лор та загадковий образ вже стали доволі упізнаваємими в стримерських колах, а продуктивність, із якою вони працюють, надихає багатьох. Тож наша редакція, вирішила трошки дізнатися, наскільки Всевишній Батько, може бути, насправді, ближчим до глядачів.
— Вітаємо Вас! Почнемо з банального, але основного питання. Як ви стали вітубером? Хто був вашим головним кумиром? Це був зарубіжний втубер/блогер чи щось інше?
— Взагалі, спочатку ми хотіли бути стримером, але потім побачили, що є варіант з анімованим аватаром, де не треба світити обличчям. У нас багато тривоги та невпевненості у собі, тому це стало буквально найкращим варіантом. Щодо кумирів... Складне запитання. Ми вже і не пам'ятаємо, де саме побачили ідею стримити вперше. Може навіть самі відкрили, але щойно ми відчули, що так можна – бажання почало наростати саме по собі. Напевне, це мало не єдина професія (якщо це можна так назвати), у якій ми почуваємося дійсно на своєму місці.
— Коли ви сказали «професії», що ви мали на увазі? Чи відноситься до них арт-творчість, ріг?
— Чесно? Гадки не маємо. Напевне це щось більше про загальну визнаність, як-от є лікарі, пожежники, вчителі і так далі. Всі ж знають про них і вважають їх професіями? Але навряд чи зараз стримерство також визнають як таку професію. Хоча, схоже, кроки в цьому напрямку вже є.
— Зараз відбуваються великі зміни на професійному ринку, тож є можливість побачити і стримерство серед професій. А щодо вашої художньої творчості. З чого почався ваш шлях? Скільки років ви малюєте?
— Хммм... Напевне, ми малюємо вже років дванадцять-чотирнадцять. І коли ми починали ми не були особливо дорослими. Просто дивилися на те, як красиво малює наша мама і нам теж хотілося. Хоча активно практикуватися почали лише сім-вісім, а може дев'ять років тому. Ми тоді ще у школі вчилися. Смішно, але коли ми починали активно малювати, то малювали саме персонажів «My Little Pony» та «Five Nights at Freddy's», а також малювали оригінально придуманих персонажів по цих фандомах.
— Ми всі починаємо із чогось малого, але потім це переростає у надто більше. Ось наприклад: ваш лор (прим. ред. історія персонажу, світу). Як виникла ідея вашої історії? Звідки прийшло натхнення?
— З дитинства нас називали «Ктулху-чан», через що у нас очевидно виникла зацікавленість у творчості Говарда Філіпса Лавкрафта. Не те, щоб ми змалечку були не знайомі з його творчістю, але роки чотири назад ми все ж почали його читати. Нам завжди дуже подобалася атмосфера та ідея у його творах – космічні жахи. І коли ми прочитали більше його оповідань, ми зрозуміли, що космічні сутності це крута тема. Спочатку ми хотіли позиціонувати себе як андроїда, або щось таке, коли створювали уособлення себе, від якого потім відштовхувалися, коли створювали найпершу версію свого аватару. Але ми зрозуміли, що хочемо, щоб наш аватар і лор працював з нашою особистістю, щоб ми могли поводитись так, як забажаємо, і це ні з чим не конфліктувало. Щоб ми просто могли бути собою.
— І тоді ідея незрозумілого космічного жаху і хаотичність людської поведінки зійшлися в одне: космічну сутність-спостерігача, що є суттю усього існуючого і неіснуючого. Так, ви можете сказати, що концепт дуже жирний. Але саме тому ми «спостерігач», а не «активний учасник». Коли сили забагато, то якось взаємодіяти стає нудно. Саме тому ми нічого не робимо і просто спостерігаємо. Проте, щоб цей концепт не конфліктував з тим, що ми стали стримером і активно працюємо, ми додали в свою історію аспект того, що ми заблокували усі свої спогади, заради експерименту та оселилися частинкою свого розуму у людському носії. Виросли, збирали досвід, як людина і лише нещодавно спогади почали повертатися. Ми почали знову осягати знання, якими володіли. Хоча, цікавий факт, у нас не було більш конкретної історії про культ чи Острів, коли ми починали, воно все згодом саме виросло, завдяки нашим любим культистам-глядачам.
— Наскільки я знаю, вашим лором почало надихатися все більше і більше людей (наприклад Harbinger, який навіть придумав власного ОС). Чи вам приємно коли люди доєднуються до частинки вашого світу, або хотілося б залишити його локальним, для маленької аудиторії?
— Звісно нам приємно, коли люди приймають наш лор і для нас є честю, коли він надихає людей створювати. Це справді не тільки неймовірно приємно, а й надихає працювати дедалі більше, щоб робити неймовірні речі для своїх любих культистів.
— Нещодавно ви випустили цілу новелу! Наша редакція була дуже вражена скільки старань ви туди вклали та як ви ознайомили публіку із персонажами. Як давно у вас була ідея про новелу? Чого нам слід очікувати далі?
— А, новела... Наші чотири дні майже нон-стоп праці і дуже збитий режим сну... Ідея зробити новелу прийшла нам в голову у середині грудня і ми вирішили, що точно маємо її закінчити до Нового року. За допомогою не тільки наших модераторів (Gerrardes, HGTix, Некролорд), але і тата з мамою, ми таки змогли її закінчити, щоб вона працювала у новорічну ніч. Щоправда, потім виникли інші проблеми, через які у неї зараз не дуже можливо пограти... Але це не так страшно, бо ми робимо повну версію, фулл-реліз, так би мовити. Це буде гра, візуальна новела, але з елементами дослідження 3D простору, можливо навіть з гіперболічною геометрією, якщо ми зрозуміємо, як її робити, що буде зроблена на рушії, призначеному для AAA ігор. Хоча ми вже вісім днів нічого особливо не робимо, а гра могла би бути вже готовою на половину чи три чверті... Але ми обов'язково почнемо працю, щойно зловимо в собі сили щось робити. У нас багато планів на цей рік, а особливо на наступний, і ми не підемо просто так, поки все не реалізуємо.
— Ми будемо з нетерпінням цього чекати! Як я бачу, часто у ваших етерах та соц.мережах ви розповідаєте про своїх батьків і навіть згадали зараз. Вони підтримують ваше гоббі? Їх підтримка позитивно впливає на вас?
— Так, наші батьки підтримують нас! І ми обожнюємо своїх батьків у відповідь і стараємося їх підтримувати теж. Це дві неймовірні людини, завдяки яким ми продовжуємо триматися і не впали у прірву повної депресії. Хоч вони і розійшлися років десять назад. Але це не заважає нам проводити з ними час, а стріми допомагають бути разом, коли фізичної можливості немає. Наприклад нашій матусі, яка зараз за кордоном, дуже допомагають наші стріми, з того, що вона розказує – стріми мотивують її працювати далі. До речі, вона малювала усі бекґраунди для новели, а тато написав музику!
— Це неймовірно і водночас зворушливо! Від такої позитивної інформації, трошки затрогнемо негатив. У кожного популярного стримера, або контент-мейкера є свої гейтери. Чи є у вас такі люди? Як ви їз ними боретеся? І що б порадили людям, які дуже гостро реагують на подібні речі?
— Чесно ми гадки не маємо, чи ж у нас хтось, хто б дійсно активно писав нам негативні речі. Хоча є людина, яка сама себе назвала «хейтером Оладок», але вона не робить нічого особливо неприємного. Тому ми не знаємо, чи можна це враховувати. Звісно нам неприємно, коли заходять і пишуть щось недоречне. Ми особливо гостро сприймаємо непристойні жарти в свій адрес, або у яких ми безпосередньо фігуруємо, але не те, щоб інцидентів з таким було особливо багато.
— Щодо порад – усі різні і у всіх різні реакції. Хтось може проігнорувати негатив у свою сторону, а когось він може довести до сліз. Напевне, треба просто розуміти себе і пропрацювати у себе адекватний захисний механізм, але яким саме він буде – залежить від того, кому цей механізм потрібен. У когось це може бути абсолютний пофігізм, хтось може принижувати того, хто намагався образити, для когось хорошим механізмом буде сварка, а для когось – тихий безпощадний бан. Ми не можемо сказати нічого конкретного, на жаль, лише порадити дізнатися про себе більше і зрозуміти, що підходить особисто вам.
— Завершуючи наше інтерв'ю, хотілося б дізнатися, які плани у вас на цей рік? Що плануєте завершити або покращити (окрім новелли, звичайно)?
— На цей рік у нас великі плани у самопокращені, ми плануємо сильно підтягнути вокал та вміння грати на деяких музичних інструментах. Ви би знали, які у нас плани на дебют, ми точно нікуди не зникнемо надовго до того, як дебютуємо.
— Будемо цього очікувати, бо ваші ідеї справді інтригують. На останок, чи не хотіли б ви побажати чогось нашим читачам? Залишити їм наставлення або пораду?
— Ми бажаємо шановним читачам побільше пилу та благословень! А також мирних днів без відключень електроенергії. Ну, і звісно, клаптик землі і два... А ви знаєте, чого. Порадою, чи наставленням, буде вірити у ваших улюблених вітуберів попри все. Звісно, у межах здорового глузду, але викручуйте свою віру на максимум. Зараз український контент потребує вас як ніколи. Поширюйте, просувайте та просто дивіться тих вітуберів, яких любите. І пам'ятайте, Батько завжди вірить у вас! ♥
— Дякую за змістовне інтерв'ю,
Огляд новин за місяць
Про шлях становлення вітубером