І голос той, і ті слова

Анатолій ВИСОТА: Од Бога і голос той, і ті слова 1, 02.2021
#мова

Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!..
Тарас Шевченко (1848)

Поговоримо про МОВУ.

Змалку я дивувався з того, що люди говорять різними мовами. В нашому селі люди говорили по-нашому, а в Києві по-кацапському. Баба пояснювала: бо там пани живуть, а наші їм служать. А мати додавала: там ходять в туфельках по асфальту, а ми босі по грязюці. Мені малому теж хотілося бути в Києві паном, а їхню мову я вивчу. Вже й он підспівую разом з чорною тарілкою на стіні таку гарну їхню пісню "Ой, рябіна кудрявая, бєлиє цвєти". Згодом я дізнався, що німці кричали: "генде гох!" (руки вгору!) і вбивали наших. Мати розказувала, що в Германії на каторзі було стільки всякого люду, а найсмішніше розмовляли поляки. Згодом в школі, а потім і в університеті я дізнався, що у світі є більше сотні держав і з тисяча народів, і кожен з них має свою окрему мову. За СРСР мене переконували, що є "вєлікій і магучій язик", а при комунізмі всі народи об'єднаються в один народ, який заговорить одною мовою і було ніби самозрозумілим, що це буде "язик Лєніна". А що, і не дуже й жалко, коли щезне наша сільська українська мова, зате буде "камуністічєскоє ізобіліє". І мені в це вірилося в 1960-ті хрущовські часи моєї юності.

Давайте розберемося
Мене завжди цікавило, чому у світі так багато мов і всі вони різні. Ось що каже Вікіпедія:
" Як одна з основних ознак суспільства мова почала формуватися на етапі появи первісної людини. За однією з гіпотез, це було тривале поступове перетворення біологічно зумовлених неусвідомлюваних інстинктивних вигуків в осмислені звукові засоби комунікації давніх людей. Припадало воно в основному на другу половину неандертальської фази розвитку людини (мустьєрська епоха в кінці раннього палеоліту, бл. 200-50 тисячоліть тому". Отже мова за однією із гіпотез мовознавців появилася на Землі випадково із інстиктивних вигуків.

А що таке є мова?
"Мо́ва — система звукових і графічних знаків, що виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; правила мови нормалізують використання знаків та їх функціонування як засобів людського спілкування. Мова — це найважливіший засіб спілкування і пізнання.
За ДСТУ 2392-94 мова — система знаків, що забезпечує процес комунікації і, як правило, складається зі словника та правил".
(Цікаво: за ученням М.Я. Марра є 4 звукові елементи (сал, бер, йон, рош), від яких нібито походять усі слова сучасних мов)
Я гадаю, що і людина, і мова появилися не випадково, а внаслідок божественної діяльності.

Василь Крутов - генерал-мислитель, визначив, що «… пізнати себе, це, перш за все, зрозуміти й усвідомити, що свідомість… є найфундаментальнішою константою й основою всього Всесвітнього Буття. Все інше — інформація, енергія, думки, матерія, що повсюдно оточує нас, є лиш похідними від свідомості. Свідомість не є продуктом високоорганізованої матерії, тобто мозку, і навіть не знаходиться в ньому (мозок – це лише транслятор, антена для прийому й передавання думок)». Відзначу, що думки передаються мовою.

Мова є загадкою, як і сама людина. Вона дана людям відразу досконалою з усією своєю морфологією, граматикою і синтаксисом. До цього дійшов і невідомий мені Ентоні Берджес: «…слід визнати, що нам майже нічого невідомо про походження людської мови, але ми розуміємо, це був еволюційний стрибок, який призвів до появи нового біологічного виду – людини. Вперше з’явившись, мова представляла собою вже цілком сформовану систему. Вона не проходила через етап поступового ускладнення. Формування мовного образу зовнішнього світу (до якого належимо й ми самі) стало ключем до створення світу внутрішнього – науки і техніки. Мова – це найцінніше надбання. Нам варто помізкувати над її загадками, любити і плекати це чудо. Правда, ми ніколи не зможемо зрозуміти її до кінця. Китайську, хінді, англійську – так. Але саму мову – ні…».

А для чого люди?

Про це колись запитала мене наша київська онука Настя. З часом оформилася така відповідь. Люди і все людство утворені для ПОПОВНЕННЯ БОЖЕСТВЕННОЇ ІЄРАРХІЇ після багатожиттєвих випробувань, навчання і вдосконалення. Я вже давно збагнув, що подолання смуги життєвих перешкод і є основою життя кожної людини. Створенням таких перешкод і спокус та аналізом їхніх наслідків і займаються наші небесні учителі. А все виглядає так, ніби люди самі собі шкодять. Отже вислів Владіміра Королєнко "Чєловєк создан для счасться, как птіца для пальота" є неправдою. Не для життя мов у теплій ванні утворені люди, коли кожному є все за його потребою, як у раю, коли є один меганарод і є одна мова. Навпаки, кожному народу виділена окрема територія на Землі, і кожному народу дана окрема мова. Мабуть, в межах одного народу і відбувається спілкування між учнями-людьми і небесними учителями одною мовою. Це оптимізує процес навчання-вдосконалення і мінімізує людські втрати. Вклинювання в народне життя іншої мови сусіднього народу-загарбника або навіть окремих іномовних людей утворює перешкоди і дискомфорт. Для таких людей-заброд наступає болісний багаторічний процес асиміляції. Але є й приклади добровільної усвідомленої асиміляції. Про один такий випадок описала Людмила ОСОКА - знана поетеса і українська патріотка.

Вона є дружиною мого інтернатівського товариша Василя Осоки. Колись ми, колишні і ще недавні інтернатівці, видали збірник творів "Трипільський дитинець -2"

Це було в 2011 році, тобто 10 років тому і саме в цьому збірнику ми розмістили уривок філософського етюду п. Людмили

І цей твір має промовисту назву "Як прийти у гармонію із Всесвітом". Недавно п. Людмила прислала мені повний варіант цього твору:

"П. Анатолій!

Надсилаю філософський етюд, якийсь колись написала... Етюд був тоді надрукований в журналі "Українська культура". Як передрук, може, запропонуйте, як що можете, Вашій районній газеті. Матеріал як раз на часі. У мене є великий матеріал про вплив слова, вплив матірної лайки. Я в 90-ті роки робила доповіді в центрі позитивного мислення. Щось у мене не виходить запустити мої твори в і-нет...

Людмила ОСОКА: ЯК ПРИЙТИ У ГАРМОНІЮ ЗІ ВСЕСВІТОМ

(до питання про мову з точки зору духовного аспекту)

Це відбувалося на початку 70-х років під час подорожі по Литві. Настрій був гарний, супроводжуюча нас литовка-екскурсовод запитала – звідки ми? Після нашої відповіді запропонувала нам заспівати українські пісні… І ми, весело їдучи, переспівали всі народні і на той час сучасні пісні, які тільки знали. Гід на наше прохання теж поспівала нам своїх литовських пісень. А потім ми попросили ще й водія-грузина, щоб і він нам теж щось своє заспівав. «Гей-гов, дела-дела гов…» – тихо і спокійно впівголоса линув приємний гортанний наспів під рівномірне покачування автобуса. Можливо, ми б і не звернули уваги на нього, якби не його пісні і не те, що він добре спілкується литовською мовою з місцевими жителями, завдяки чому наша екскурсія пройшла без перешкод: ми побували в таких місцях, які навіть не були передбачені планом. Напередодні від’їзду подякували йому щиро і хтось сказав: –- От бачите, як добре, що ви знаєте три такі різні мови: грузинську, російську, литовську. Ви можете спілкуватися і зі своїми родичами, і з нами, туристами, і з місцевими жителями, які, видно по всьому, вас дуже поважають... А він у відповідь розповів історію свого життя. Родом він був із високогірного селища в кавказьких горах, де жили лише пастухи. Перевал закривало снігом, шкільний вчитель приїздив до них лише на два-три літні місяці. Отже, коли його взяли служити до армії в Литву, спочатку було дуже важко через те, що він не знав російської мови. Але за півроку навчання в учбовому підрозділі досить добре опанував російську мову і вже, майже без перешкод, спілкувався з командирами і товаришами по службі. На останньому, третьому році служби він познайомився з литовською красунею-білявкою, закохався в неї і запропонував їй стати його дружиною. Вона погодилася, але за умови, що він залишиться тут, в Литві. («Я вчуся на мистецтвознавця, що я робитиму в твоїх горах?» – сказала). Написав закоханий солдат листа додому до батька, де просив дати дозвіл на шлюб і благословіння. „Дорогий наш Сину, – писав Батько, – із твоїм листом я був на нараді старійшин, його уважно прочитали і просили тобі передати таке: 1. Ти отримаєш дозвіл і наше благословіння на шлюб тільки після того, як вивчиш мову народу, до якого належить твоя обранниця, щоб не зневажати її батьків. 2. Оскільки ти вирішив залишитися серед її народу, то тим більше ти повинен вивчити його мову, щоб твоя душа була в гармонії із Землею, на якій ти житимеш”. Далі, на закінчення своєї розповіді, додав, що після служби два роки жив у гуртожитку, працював водієм, вчив литовську мову. І тільки після того, як вивчив її, отримав від батька благословіння та дозвіл на шлюб. А наречена – терпляче два роки його чекала... Отака житейська історія. Вдумайтеся в неї. Який приклад синівської любові, обов’язку, поваги та чесності! Яка вражаюча людська Гідність! Недавно, гортаючи старий записничок, знайшла цей давній запис і подумала: – Який же вони мали воістину космічний розум, ті, неосвічені в нашому розумінні, горські старійшини, що дали Синові свого народу такі поради та приклад високої поваги одного народу до іншого, до його землі, до його мови! Адже, дійсно, ми не знаємо Божого Помислу, за яким Він (та задля чого?) після Вавілонського стовпотворіння поділив народи на нації, Землю на території, і на певну територію кожному народові дав саме таку мову, а не іншу...

Бо ж найперше Слово було все-таки у Бога! „Від них (онуків Ноя – прим авт.) населились острови народів в землях їхніх, кожен по мові своїй, по племенах своїх, в народах своїх” (Бут. 10.5 ). Отже – немає на Землі мови гіршої, немає мови кращої, немає мови більшої та немає й меншої, бо кожна Богом дана! Можливо, саме згідно з Божим Помислом, треба обов’язково знати мову своїх батьків, але й треба знати мову тієї Землі, на якій ти волею Долі живеш і яка тебе годує. Чи не з великої поваги в Біблії слово „Слово” написане з великої літери? Небажання вивчити мову тієї землі, де ти мешкаєш, чи не є це зневагою до Бога? „Так якщо ви мовою промовляєте незрозумілі слова, то як взнають, про що ви говорите, ви будете говорити на вітер. Скільки, наприклад, різних слів на світі і жодного з них немає без значення” (1 Коринф. 9.10). Як взнають небесні сили про що ми в молитві просимо? Можливо, багато наших негараздів і беруть початок саме на духовному рівні невидимих надтонких енергій... Бог дав саме це Слово саме на цю Землю, можливо, дійсно для того, щоб людська Душа жила в гармонії зі Всесвітом... Можливо, поєднання надтонких енергій, що випромінює Земля на якійсь певній своїй ділянці та акустично- світлова хвиля мови, яка дана саме для цієї ділянки землі, мають більше значення для невідомих небесних Сил, аніж для нас, несвідомих... „Бо, коли я молюся незнайомою мовою, то хоч Дух мій молиться, але розум мій залишається без плоду” (1 Коринф. 14.14). Тобто – без відповіді вищих Сил: бо інша мова – для іншої землі! Группа американських професорів дійшла висновку, що торнадо, які щороку ніби частішають, виникають через несумісність вібраційних параметрів тонких енергій спрощеної американсько-англійської мови з енергетичним випроміненням території, що займає Америка: «Торнадо – це нам помста індіанських богів за знищення нашими предками аборигенів». …Дехто несвідомий і досі воює з Богом та прагне бути щасливим… Чи не час вже – привести свою душу в гармонію зі Всесвітом, я звертаюся до тих, що іще не зрозуміли: зневажаючи мову тої землі, де ти мешкаєш, ти перш за все зневажаєш Бога, який дав на цю Землю для спілкування з ним – саме цю мову, а не іншу. І діалог душі із Небом нам не дано пізнати.

Епіграфом до цього етюду можна було б поставити відомі слова великого А. Пушкіна з його листа до В. Жуковського: «Всі наші біди від того, що ми ліниві та не допитливі…». Коли б «директором» була я – то воювала б із кощунною матірною лайкою. Але це вже – інша розмова".

УВАГА!

Перше: порада мудрих грузинів чужинцям - "...ти повинен вивчити його мову, щоб твоя душа була в гармонії із Землею, на якій ти житимеш”.

Друге: пояснення Людмили Осоки механізму взаємодії людини з Землею і Небесами - "Можливо, поєднання надтонких енергій, що випромінює Земля на якійсь певній своїй ділянці та акустично- світлова хвиля мови, яка дана саме для цієї ділянки землі, мають більше значення для невідомих небесних Сил, аніж для нас, несвідомих...".

Третє: наслідки порушення задуму Творця - 3.1 "торнадо, які щороку ніби частішають, виникають через несумісність вібраційних параметрів тонких енергій спрощеної американсько-англійської мови з енергетичним випроміненням території, що займає Америка".

3.2 Порушення задуму Творця впливає на здоров'я людей-порушників. Проведено дослідження рівня розуму (IQ) за результатими ЗНО (Зовнішнє Незалежне Оцінювання) для областей України

(І-НЕТ 8.12.20)

102 - КИЇВ і Львівщина;
98 - Тернопільщина, Сумщина,;
97 - Ів.Франківщина;
96 - Вінничина;
89 - Миколаївщина і Запорізька обл.;
86 - Закарпаття. (94 - в середньому по Україні). Видно, що вищий рівень розуму (102) відповідає, мабуть, більшому рівню україномовних, а нижчий рівень розуму (86) - меншому рівню україномовних.

РОБИМО ВИСНОВКИ

Якщо хочете бути здоровішими, то розмовляйте литовською в Литві, грузинською в Грузії, московською на Московщині і українською в Україні.

Хай же буде!

ДОДАТОК від 26 лютого 2021 року

А ДЛЯ ЧОГО ЛЮДИ? (Варіанти відповідей)

1. Людина створена для щастя, як птаха для польоту (Владімір Королєнко).
2. А для чого люди створені?
   Можливо, для того, щоб створювати довкола себе гармонійний простір, щоб він поширювався й охоплював всю Землю. (Тамара Корніяка).
3. Як жарт: Творець хотів відчути, як це коли тебе не слухають і не виконують твою волю
   Мабуть занудьгував (Ольга Пастушенко).
4. Із Біблії: Плодітеся, розмножайтеся, заповнюйте Землю і хай для вас не буде інших Богів крім Мене.
5. Щодо призначення людини. Найголовніше - це вистояти проти диявольських спокус у різних їх формах. А інше не робити зла, а ще краще творити добро і боротися за правду та справедливість. (Олександр Перепелиця).
6. Людина створена багато для чого, зокрема як генератор, який переробляє грубу матеріальну енергію в тонку духовну енергію і обмінюється нею через свою свідомість із Свідомістю Вищого Розуму. Людина також є інструментом, який досліджує утворене Творцем і служить для зворотнього зв'язку. (Василь Крутов).
7. Є Творець що створив ідеальний Всесвіт,а є деміург ,який на периферії цього Всесвіту зліпив свою криву голограму, накрав безсмертних душ, стер їм пам'ять і заставляє жерти одне одного, щоб жити, а з біди, горя, смерті, а особливо з проливання крови помпує ґавах, і тішиться як кіт з валер'янки. Час його обмежений, можна зачекати і вийти з цього колеса в кінці часів, можна признати правила гри і піти у масть: "всі помрем, але ти сьогодні, а я завтра", а можна прикласти надзусилля і вирватись з полону.
   Кожен вибирає сам ,кожен дозволяє гнобити себе ,бо права вибору в душі ніхто не забрав,забрали тільки пам'ять. (Олег Бойко).
8. Люди для того, щоб любити світ, створений Творцем (Людмила Осока).
9. Люди створені для постійного славлення Господа Бога. (Панотець Костянтин).

10. Люди і все людство утворені для ПОПОВНЕННЯ БОЖЕСТВЕННОЇ ІЄРАРХІЇ після успішних багатожиттєвих випробувань, навчання і вдосконалення (Анатолій Висота).

11. Ніл Доналд Уолш: Люди створені, як духовні частки Бога, для згадки, пізнання своєї Божественності і через досягнення матеріального досвіду поглянути збоку і осягнути всю величність Бога і допомогти в цьому осягненню самому Богу (за книгою-1 "Бесіди з Богом", до 100-ї хвилини читання 8.3.21).

Колись я написав був допис про ПРИЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ за книгою Василя КРУТОВА "Возвращение к себе":

https://teletype.in/@anatoliana/0c3JYrkPC#c_123007

ДОДАТОК від 3 березня 2021 року

Відгук Василя Крутова:

Запитання «Що таке МОВА»?, яке у своєму допису: «Од Бога і голос той, і ті слова» підняв шановний мною Анатолій Висота – це вічна і непізнана таємниця Людства, без наявної можливості отримати на неї однозначну відповідь. За всі часи існування цивілізації напрацьована велика кількість гіпотез і варіантів на цю позаземну істину. Треба відверто визнати, що багато з них дійсно наближають нас до певного розуміння сутності цього сакрального феномену. Достатньо зробити посилання на самого пана Анатолія, як глибокого дослідника Мови і мислителя загалом, а також на знану поетесу і патріотку України Людмилу Осоку. Ствердження пані Людмилою: «Земля – острівець, занурений в Океан Вселенської Енергії…, який розвивається згідно з Законами Всесвіту», а також пояснення «механізму взаємодії надтонких енергій, що випромінює Земля на якійсь певній своїй ділянці та акустично-світова хвиля мови (підкреслено мною, В.К.), яка дана саме для цієї ділянки землі, мають більше значення для невідомих небесних Сил, аніж для нас несвідомих…» звичайно викликають щиру повагу до вказаних нею природних властивостей мови, які дійсно на моє переконання, знаходяться в тісному зв’язку з енергіями Землі.
На сьогоднішній день у розпорядженні світового соціуму є певні бачення природи і механізмів побудови мови, починаючи від міфологічних знань, книг Священного Писання і до академічної науки, метафізики та інших джерел, що прийшли до нас через розумову діяльність людини. Але вхопити пряму істину на рівні розуму Людини, а тим більше коли ми її природу розглядаємо на засадах теорії матеріалістичного реалізму, апріорі, не можливо. Мова є глибоко духовною категорією Вселенського Буття. Істинна відповідь на її справжню сутність – це прерогатива виключно нашого Творця, його унікальної програми Світобудови та Еволюції, складність якої весь час зростає у відповідальності до універсального Природного Закону.
Так, з часом ми можемо більш глибше наблизитися до знань появи мови (а разом з ними і набуття людиною мовної компетенції), так само як і до інших феноменів Буття: Свідомості, в т.ч. свідомості людини, Інформації, Енергії, Матерії і, в цілому, знань про навколишній Світ. Але для того, щоб успішно рухатися в цьому напряму, перш за все, сучасній цивілізації треба кардинально змінити на світоглядному рівні парадигму свого мислення щодо самої Природи Людини (Мова є її невід’ємна і головна іпостась. Вони мають одне Джерело походження). Не знаючи своєї справжньої природи, керуючись хибною уявою про свою Сутність, Смисли і Місію Життя ми, люди, вже почали рухатися в зворотному напрямку від того вектору розвитку, який передбачений діючою Програмою Творця. Людству негайно потрібна Нова система знань про Людину, яка була би спроможна інтегрувати в собі знання від усіх джерел (а не тільки академічних), здобуті цивілізацією за часи існування. Людина, яку розглядають у традиційній системі знань тільки як тілесну, психічну і соціальну істоту, не може вирішувати питання повноцінного розвитку і збереження себе як Виду. Тільки у Єдності і складі Природи, Соціуму і Космосу Людина, як багатомірна та багаторівнева субстанція спроможна реально протистояти небезпечним викликам і загрозам, що переповнюють сучасний світ. Сьогодні вже можна констатувати, спираючись на синергетичний підхід при вивченні Природи Людини, що вона окрім зазначеного, являється морфо-генетичною і квантово-механічною системами, біо-інформаційно-енергетичним комплексом, псі-ментальною і духовною істотою. Саме такий підхід відкриває перед нами невичерпні можливості і потенціал, використання котрих апріорі зробить нас насправді «за образом і подобою Творця». У Людства є ще шанс виконати свою справжню Місію, а задля цього ми, Люди, маємо мати Волю і здоровий глузд, щоб його повноцінно і відповідально використати…

ДОДАТОК від 16 березня 2021 року

"Життя - театр, а люди в нім актори" - цей вислів приписують Шекспіру. Клод Лелюш -кінорежисер, додав до цього:

"Є лише один геніальний постановник - Творець. В його п'єсі грають міліарди людей і кожен впевнений, що він має головну роль. Найбільш цікаво, що він має рацію. П'єса заплутана, ніхто не читає сценарій, ніхто не репетирує, всі імпровізують і намагаються зрозуміти зміст ролі і замисел п'єси"