Анатолій ВИСОТА: Перемога Олександра УСИКА у Ризі (2, 01.18)

Люди постійно змагаються між собою. Хто красою чи розумом, а хто й спортивними успіхами, та найчастіше тим, що недавно придбали. Нації (держави) теж люто змагаються між собою. Ще недавно, та й нині держави хизуються військовою потугою у війнах між собою, рівнем достатку громадян і їх середнім віком (=здоров’ю). Спортивні ігри, наприклад, футбол є м’яким варіантом війни. Олімпійські ігри – це є веселий варіант м’якої війни між націями і, до прикладу, 2016 року їх на Олімпіаді було аж 206. А для чого все це робиться? Для створення ПРИВАБЛИВОГО ОБРАЗУ людини чи всієї нації.
Для свого зміцнення нація постійно потребує успіху і перемог, хоч би у спорті. Пригадаймо, як ми, українці, гордилися перемогами у футболі київського «Динамо» спочатку над московськими командами, а потім і над європейськими. Потім настали перемоги у боксі братів Віталія і Володимира Кличків. На кінець своєї кар’єри Володимир Кличко володів чотирма чемпіонськими поясами у найпрестижнішій супер-важкій вазі. Пригадаймо, як у 2012 р. наш боксер поїхав у Москву на бій із Повєткіним. Цей «русскій вітязь» стрибав і підскакував, намагаючись у польоті дістатися ударом до Володимира. Натомість сам двічі опинявся на підлозі, але уставав після нокдаунів. Тоді Україна на ринзі перемогла Росію і московські глядачі ридали від розпачу.
І в тому ж році на Лондонській олімпіаді ми раділи і дивувалися перемозі на ринзі нашого Олександра Усика. Дивувалися, бо цей боксер із Сімферополя мав козацький чуб і несподівано затанцював гопака – це проснулися українські гени. Після відходу з рингу Кличків їм на зміну прийшли інші українці. Наш Василь Ломаченко танцює і літає на ринзі і недарма його визнали найкращим боксером у 2017 році.

Перед боєм у Ризі
Після Лондонської олімпіади і Олександр Усик перейшов у професійний бокс і відтоді перемагав у всіх боях, виходячи на ринг під українські пісні.

У жовтні 2017 р. у Берліні Олександр переміг німецького чемпіона Марка Хука. Технічний нокаут і пояс WBO став українським. А загалом є чотири всесвітні боксерські асоціації: WBO, WBC, IBF і WBA. А щоб визначити абсолютного чемпіона серед професіоналів цих чотирьох асоціацій є ще й WBSS ( Всесвітня Боксерська Супер Серія, а коротко — суперсерія). І от ця суперсерія організувала бої між чемпіонами окремих асоціацій. Вийшло так, що в першому півфіналі мали битися наш Усик і латвієць Брієдіс – чемпіон WBC.

Після тривалого вагання організатори вибрали латвійську столицю і 27 січня 2018 р.

Що кажуть експерти?
Боксерські бої в нас показує канал Інтер і в ту суботу я всівся о 23=00 перед екраном. Запрошені українські боксери, журналісти і експерти розказали багато чого. Але майже всі казали, що латвієць дуже важкий суперник, не відчуває ударів і б’ється як заморожений. Коли дійшли до шансів на перемогу, то, на мій жаль, всі, навіть олімпіська чемпіонка Аліна Шатернікова, казали, що це буде 50:50. Однак організатори тоталізатора віддавали перевагу нашому Усику. Я почав хвилюватися, як же тепер буде нашому козаку?

Перед боєм
Ось нарешті після опівночі увімкнули Ригу і я дізнався, що серед 10 тисяч глядачів буде не менше тисячі українських. Ось вони всі усміхнені і з прапорами, але хто кого перекричить? Першим у зал тихо заходить Брієдіс. На ньому чорний лискучий халат і капюшон, оторочені червоною смугою: сувора краса. Мою повагу викликало те, що раніше Майріс Брієдіс був охоронцем, а це вже 10 років служить в поліції і дослужився до старшого лейтенанта.
Нарешті, підтанцьовуючи, під пісню про «вітер і волю» увіходить Олександр. Усміхається і я бачу знайому щілинку між зубами. На ньому якась футболка з невиразним малюнком. Він демонструє радість і відкритість. На ринзі прапори Латвії і України. Першим лунає латвійський гімн. Не розумію й слова окрім «латвія», але мелодія мені подобається урочистою окресленістю і виразними наголосами. Брієдіс хитається з-боку-на-бік з амплітудою у півметра й умудряється ще й співати гімн. Бачу, що він втрачає самовладання.
А ось залунав і наш Гімн. Його підхопили глядачі у залі. Співає урочисто на весь голос Усик і вся його команда. Наш козак тримає руку на серці і дивиться на наш прапор.
Чорношкірий суддя перевіряє пояс на трусах у боксерів. У латвійця труси у тих же суворих чорно-червоних кольорах. На нашому якісь білі труси, правда із нашим прапором збоку. На обох боксерах татуювання на плечах, а у латвійця навіть і на спині. Мускулясті, сильні, а наш Олександр знову має козацький чуб. І що ж воно буде?

Усі дванадцять раундів.
У першому раунді латвієць накинувся на нашого мов той коршун. Без ніякої розвідки. Наш відступає, триває обмін ударами. Аж після третього раунду Усику вдалося подолати пресинг латвійця і перейти у наступ, бо дошкульні удари суперника таки розізлили його. Але що це? Олександр відскакує убік і опускає руки, а потім показує судді, що був небезпечний удар головою. Суддя робить зауваження Брієдісу. У перерві при уповільненій зйомці бачу, як латвієць зблизився з нашим, нахилився і лобом вдарив Олександра у праву брову. Знав, сучий син, що ось розсіче брову, кров не зупинять і супернику присудять технічну поразку.
У п’ятому раунді Усик так напосів на Брієдіса, що пустив у того з носа юшку. А потім додав ударів і пів-обличчя латвійця стало червоним. І далі тривала рубка на ринзі. Але що це знову? Наш боксер опиняється на підлозі. Може нокдаун? Але ні! Суддя махає руками. У перерві бачу, що це Брієдіс наступив Олександру на ногу, а потім штовхнув плечем. Ось тобі і чесна гра…

У перерві між раундами показують латвійський куток. Про що ж говорять Брієдіс і його російський тренер Лазуткін? Прислухаюся. Не російська! Не англійська! Знову ні слова не розумію, бо це, мабуть, таки латвійська мова! От що значить тверда латвійська держава: таки змусили росіян заговорити латвійською.

І в наступних раундах суперники, здавалося, хотіли убити один одного. А в дванадцятому наш боксер уміло вивернувся, бо латвійцю вдалося на якісь секунди притиснути його до канатів. Але що скажуть судді, а їх троє? На випадок нічийного результату був передбачений четвертий суддя, який мав визначити переможця. Але до цього не дійшло. Ось результат: один із суддів дав 114:114, а інші двоє дали по 115:113 на користь українця.

Після бою
Брієдісу й далі зупиняли носову кровотечу і мав він синець під лівим оком. Усик виглядав молодцем і лише червоні плями на обличчі визначали місця ударів прибалта. Українець віддав належне латвійцю, назвавши його найважчим суперником. Згодом експерти переглянули бій і встановили, що Усик наніс супернику 212 точних ударів, а Брієдіс 195, але його удари були дошкульнішими. Кажуть, що в цьому бою наш боксер пропустив більше ударів аніж за всі попередні бої. Наш боксер за перемогу заробив 1,8 млн. доларів, а латвійцю дісталися 0,8 млн. доларів.

Що ж далі?

3 лютого відбудеться другий півфінал, в якому битимуться в Сочі росіянин Гассієв і кубинець Дортікос. Усик обіцяв, що поїде й подивиться цей бій. А потім наш боксер битиметься із переможцем цього півфіналу і станеться це 17 травня 2018 р. у Саудівській Аравії.

Перемоги українців у футболі, боксі та на Олімпійських іграх навчили співати Державний Гімн не лише спортсменів, а й мільйони уболівальників. А потім, на диво, вони затято воювали на Донбасі проти російської агресії. Переможний бій Усика у Ризі додав радості і оптимізму українцям. Отак Україна потом і кров’ю утверджує себе у світі. І утвердить не лише спортивними перемогами!

Хай же буде!