Калігастія-20

Анатолій ВИСОТА: Місія Князя КАЛІГАСТІЇ (1, 04.20)
(9-й допис про КУ)

Дещо вже знаємо
Більшість українців нічого не знають про Князя Калігастію. У Біблії є таємничі слова про «Князя Світу цього», натякаючи на Сатану-Диявола. Із допису про «Божественну Ієрархію» ми знаємо, що для потреб розвитку Всесвіту були масово створені Сини Божі, одним з яких є Син-Творець Михаїл – творець і володар нашого Локального Всесвіту Небадон. Для підтримки і розвитку Небадону були утворені Сини-Ланонандеки. Так, Люцифера, як первинного Сина-Ланонандека, створив Михаїл Небадонський.

Про Калігастію
Калігастія був утворений, як Син-Ланонандек вторинної категорії за номером 9344. Він володів досвідом управління справами Локального Всесвіту Небадон, а згодом досвідом керівництва справами Локальної Системи Сатанія, в яку входить і наша Земля-Урантія. В док.66 пишеться, що Калігастія давно прагнув стати Планетарним Князем, особливо він хотів призначення на посаду планетарного управителя десятинної планети – світу видозмінення життя. Але це залежало не тільки від Люцифера, до персоналу якого він належав, а й від згоди Отців Сузір’я.
П’ятсот тисяч років тому Калігастія прибув на Землю і ось що пише про це Мелхіседек Небадону – автор док.66: «…Я був упевнений у тому, що Урантія попала в число п’яти або шести найбільш щасливих планет у всій Сатанії, бо коло її керма мав стати дуже досвідчений, блискучий і оригінальний розум. Тоді я ще не усвідомлював, що Калігастія непомітно проймався себелюбством; тоді я ще не так добре розумів усієї підступності особистісної гордині».

Стан людства п’ятсот тисяч років тому
Ми знаємо, що перші справжні люди Андон і Фонта і їхні нащадки андоніти появилися майже мільйон років тому. В порівнянні з оточуючими їх племенами напівлюдей вони дещо вміли: розколювати кремінь і з гострих уламків робити перші знаряддя праці і війни – сокиру, ножа і списа. З допомогою викрешування іскор із кременю вони навчилися добувати вогонь. Схованкою і житлом для них стали не гнізда на деревах, а печери. Через певний час андоніти стали галузитися на громади і от в одній із них, в сангікській, в одній родині несподівано появилися кольорові діти. Ці 19 дітей стали початком творення шести рас: червоної, зеленої, синьої, жовтої, оранжевої і індигової (чорної). За якусь сотню тисяч років племена зеленої і оранжевої рас так воювали між собою, що на території теперішнього Єгипту взаємознищилися. Рештки цих рас розчинилися в чорній расі.
Інші чотири раси поступово освоїли всі континенти Землі. Але соціальний розвиток людства був дуже повільний, а деінде відбувалася й деградація людей в порівнянні з первісними андонітами. Потребувався зовнішній вплив Божественної Ієрархії на розвиток людства, щоб воно перейшло від мисливства до скотарства, а потім і до землеробства та осілого способу життя.

Калігастійська сотня
Отже місією Князя Землі Калігастії було навчити людей жити по-новому. Для цього йому треба були помічники. Партнером і першим помічником Князя був Далігастія – вторинний Син-Ланонандек за номером 319407. Планетарний персонал складався із великої кількості співробітників: ангелів та інших небесних істот. Але для навчання людей потребувалися видимі для них тілесні учителі. Для цього:
1. Із столиці Локальної Системи Ієрусема із висхідних його жителів були відібрані 100 добровольців. Серафічним транспортом вони були доставлені на Землю.
2. Двоє постійно перебуваючи на Землі Носіїв Життя виготовили для цих добровольців матеріальні тіла. (Може клонуванням?)
3. Окремо серед людей було вибрано 100 андонітів – порівну чоловіків і жінок, з яких за їхньою згодою взяли життєву плазму.
4. Цю життєву плазму впровадили у 100 матеріальних тіл, в які і вселили сотню ієрусемців, розбудивши їх перед цим. Весь процес реінкарнації небесних істот зайняв всього 10 днів.
Ця калігастійська сотня мала біологічні тіла, під’єднані до контурів Локальної Системи. Щоб не старіли і не вмирали їхні біологічні тіла, вони споживали листя і плоди із Дерева Життя, спеціально доставленого здалеку. Першими помічниками калігастійської сотні були ті андоніти, які віддали частину своєї життєвої плазми. Вони теж були під’єднані до контурів Локальної Системи і споживали плоди із Дерева Життя.

Місто Даламатія
Для цього персоналу Князя та для земних учнів було збудоване місто Даламатія, назване так на честь Далігастії, коло тодішньої Персидської затоки в Месопотамії. Головним будівельним матеріалом була цегла, чому дуже дивувалися навколишні племена первісних людей. Навколо міста більш як за 30 років була побудована стіна висотою 12 метрів, що убезпечило його мешканців від нападів дикунів. В центрі міста був скромний двоповерховий палац Князя поруч із храмом Отця, який мав висоту триповерхового будинку. Вся територія міста була розбита на 10 секторів за числом шкіл і забудована одноповерховими спорудами.

Чому навчали людей
До навчання мешканців підійшли науково і системно: Калігастійська сотня була розділена на 10 автономних рад по десять осіб у кожній. Ось вони:
1. Рада з питань харчування і матеріального достатку;
2. Комісія по одомашненню тварин і їх використанню;
3. Радники по підкоренню хижаків;
4. Група поширення і накопичення знань;
5. Комісія з питань ремесел і торгівлі;
6. Школа богооткровенної релігії;
7. Захисники (піклувальники) здоров’я і життя;
8. Планетарна рада з питань мистецтва і науки;
9. Управління з питань розвитку племінних відносин;
10. Верховний суд з питань племінної координації і міжрасового співробітництва.

Кожна із цих планетарних комісій приступила до поступового і природного розвитку довірених їм областей життя людей. Їхній план був у пошуку кращих розумів із оточуючих племен і, після відповідного навчання і підготовки, відправлення їх назад у свої племена в якості посланників соціального прогресу. Ті мудрі вчителі знали, до чого могла привести раптова трансформація або масове підвищення первісних рас того часу. Вони добре розуміли важливість поступовості еволюції людей і мудро утримувалися від будь-яких радикальних спроб видозмінити образ життя людини на Землі. Не було й мови про те, щоб розказати людям про справжню світобудову.
Щоб було зрозуміло із якими труднощами зіткнулися вчителі людей, скажу лише про те, що людей треба було навчити елементарної гігієни і санітарії, не боятися води й щодня умиватися і регулярно купатися, а гниючі рештки їжі закопувати у землю.

Що було далі
Релігійна група навчила даламатійців семи піснеспівів, а також такої «Молитви Отцю» – док.66: «Всезагальний Отче, чийого Сина ми шануємо, зверни на нас свої добрі очі. Звільни нас від всякого страху, окрім страху перед тобою. Зроби так, щоб ми були радістю для наших божественних учителів і навічно вклади істину в наші уста. Звільни нас від насилля і гніву; навчи нас поважати старших і те, що належить нашим ближнім. Дай нам цього року зелені пасовища і великі стада для насолоди наших сердець. Ми підносимо молитви про швидкий прихід заповітного вдосконалювача, і ми виконаємо твою волю в цьому світі, як виконують її інші в далеких світах».
Ретельна і послідовна, але повільна робота по вдосконаленню людства тривала триста тисяч років, але була перервана повстанням Люцифера. Калігастія підтримав «Декларацію Свободи» Люцифера і оголосив по всій Землі, що люди вільні робити все, що задумають і що вони не повинні мати страху перед Отцем і Сином. Князь Калігастія мав надію, що завдяки свободі буде швидкий, революційний розвиток людства. Сім років на Землі тривала така вседозволеність і люди по своїй волі вернулися до своїх стародавніх звичаїв, забувши майже все, чого їх так ретельно навчала калігастійська сотня. Потім на Землю прибула Комісія із 12 Мелхіседеків, які відсторонили Калігастію і перейняли управління Землею і людством на себе. 40% калігастійської сотні не підтримали були Калігастію і вони стали опорою Мелхіседеків по розвитку людства. У них і, зокрема, у Вана – керівника Верховного Суду- була надія на Вдосконалювачів – матеріальних Сина і Дочки, до прибуття яких вони стали готуватися.

Висновки
1. Місією Князя Калігастії, який прибув на Землю п’ятсот тисяч років тому, було навчити людей жити по-новому, хоч би перейти від мисливства до скотарства і землеробства.
2. Це навчання людей відбувалося у збудованому місті Даламатія і тривало триста тисяч років, а потім було перерване повстанням Люцифера, яке підтримав Князь Землі Калігастія.