ЗВ-20

Анатолій ВИСОТА: ЗМІЄВІ ВАЛИ-20 (2, 09.2020)
# подорожі

Погляд краєзнавця

Одною із історичних загадок України є Змієві Вали. Досі точно невідомо, хто й коли їх збудував. Народ вдовольняється легендою, що це Кирило Кожум'яка переміг Змія, який жив у Дніпрі і заважав йому вимочувати волові шкури. Так ото Змій плугом і проорав-утворив ті вали... Неукраїнській владі було не до дослідження історичної спадщини українців.

Іванковичі
Це село за 20 км на південний захід від Києва. Воно має дивний прапор

І ще дивніший герб села

Там є елітне котеджне містечко, край якого і примостилася дача мого брата Олександра Наконечного. Кілька раз ми гостювали в нього, добираючись з Обухова через Лісники та Круглик. Щоб заїхати в те дачне місце із півдня, треба було проїхати через розкоп у якомусь велетенському валі. Брат пояснив, що це і є Змієвий Вал. Здається, це було у 2010 році. (Див. заставну світлину).

Коло села Круглик теж є Змієвий Вал

Вцілілий фрагмент Змієвих Валів біля села Круглик під Києвом
https://youtu.be/MATUCrEbG6I
Ще в перший наш приїзд я походив трохи по садовій траві, яку вже косив газонокосаркою брат Олексій, і мене потягнуло вернутися на Змієвий Вал. Ще здалеку мене вразила його висота - не менше 10 метрів, бо поруч були електроопори такої ж висоти. Проходячи розкопом, я кроками поміряв ширину основи Валу, не менше 20 метрів. Хапаючись руками за високу й густу траву і ковзаючись на ній підошвами босоніжок, я подерся схилом на вершину Валу. Видерся. Там віяло літнім вітерцем і хвилювалися густі трави. По Валу можна було проїхати не лише возом, а й машиною. Ширина верхньої частини Валу була 3-5 метрів. З'їжджаючи з Валу і зеленячи штани, я прикинув, що крутизна схилу Валу десь до 45 градусів.
А яка ж його довжина? Вже в ті часи я десь вичитав, що загальна довжина Змієвих Валів (ЗВ) має сотні кілометрів. Щось я тоді навіть рахував і порівнював знайдене із Пірамідою Хеопса (ПХ). Пригадую, що я був вражений тоді огромом будівництва ЗВ.

Нові розрахунки
То де ж ті ЗВ є крім Іванковичів? Заглядаю в інтернет і знаходжу:
На момент наукового дослідження Змієвих Валів М.П.Кучерою на початку 1980-х років збереглось 23 відрізки Валів, не рахуючи більш ранніх валів вписаних в систему Змієвих Валів та двох невеликих поперечних валів біля Хутора Хлепча на р.Стугна та в с.Ніжиловичі. Загальна протяжність споруд була близько 969,5 км. До порівняння: Великий китайський мур (VII ст. до н.е. - XVI ст.) — має довжину 6259 км; Германський кордон римські укріплення (Limes Germanicus[en], 83-260 рр.)- , 568 км; Данський вал (Dannevirke, 650/737-968 рр.) - близько 30 км; Вал Оффи (Британія, 757-796 рр.) - близько 240 км. На момент дослідження (1970-ті, 1980-ті роки) доступними для вивчення були 234 км валів. Змієві Вали формують дев'ять оборонних ліній:

Вітянсько-Бобринська;-Стугнянсько-Ірпінсько-Тетерівська; Дніпро-Тетерівська; Дніпро-Кам'янська; Середній Пороський Вал; Великий Пороський Вал; Росько-Гуйвянська лінія ; Дніпровська лівобережна система; Посульська система.

Змієві Вали на Коростенщині

У XVI-XVIII століттях виникали й інші вали в районі Змієвих Валів. Зокрема: Безпятинсько-Застугнянський (7 км); Стеблівський (8 км); Малий Пороський вал (близько 5 км); Барахтянський (0,8 км); та інші.

Іноді, умовно за географічним принципом Змієві Вали поділяють на територіальні групи:

Змієві Вали Київщини — найбільша система укріплень на правому березі Дніпра, що складена з Валів різної висоти і довжини. Загальноприйнятно Змієвими називати саме залишки Валів по річках Віта, Красна, Трубіж, Рось і Стугна, які й на початок 2010-х років місцями збереглися в досить доброму стані і досягають іноді 15 м заввишки та десятків кілометрів у довжину.Змієві Вали Переяслава — система подвійних Валів неподалік нинішнього міста Переяслав Київської області. Змієві Вали Посулля — назва широкого Валу, що тягнеться по правому березі річки Сула (притока Дніпра) від її гирла до середнього плину і його відгалужень, що доходять ледь не до міста Суми. Це землі п'яти областей України: Київщина, Житомирщина, Черкащина, Полтавщина і Чернігівщина.

Погляньте-но на мапу

УВАГА! Придивіться і ви теж побачите, що частина Змієвих Валів нині затоплена Канівським водосховищем. Вони були на лівому березі Дніпра.

Щоб не забути
Вся довжина ЗВ була 969,5 км. Спробуємо порахувати загальний об'єм ЗВ. Допустимо, що переріз ЗВ має форму трапеції, висотою 10 метрів. Нижня лінія трапеції = 20 метрів, а верхня лінія = 4 метри. Середня лінія трапеції = (20 + 4)/2 = 12 метрів. Площа трапеції буде дорівнювати добутку довжини середньої лінії трапеції на її висоту: = 10×(20+4)/2 = 120 метрів квадратних.

А який буде об'єм всіх ЗВ

Для цього треба площу перерізу валу помножити на його довжину:

120 м.кв.× 969,5×1000 м = 116340000 м. куб. Або 116,34 мільйонів метрів кубічних!

Тепер порівняємо

Із Великою Китайською стіною (ВКС) порівняння не на користь ЗВ - довжина їх є в кілька разів меншою. Врахуємо те, що ВКС будувалася мільйонами китайців протягом майже тисячі років! (Принаймні так вважають китайці, а за ними так повторюють і європейці. Але чому ж тоді бійниці у ВКС направлені на територію Китаю?). А от всі інші оборонні вали Європи мають значно меншу довжину аніж наші ЗВ. А от за об'ємом я порівняти їх не можу, бо не маю даних. Зате можу порівняти об'єм ЗВ із об'ємом, до прикладу, Піраміди Хеопса (ПХ) (одного із 7 чудес світу)

ПХ є правильною 4-гранною пірамідою із висотою 146,7м. Її основою є квадрат із стороною 230,4 метрів.

Об'єм ПХ = одній третині добутку її висоти на площу основи:

= 1/3×146,7м × 230,4м × 230,4м = 2595816 метрів кубічних або десь 2,6 мільйонів метрів кубічних. В інтернеті твердять, що ПХ має об'єм 2,5 мільйонів метрів кубічних, а загальна її вага досягає 7 мільйонів тонн.

Зведемо поруч цифри об'єму: ПХ-2,6 мільйонів м.куб. і ЗВ-116,34 мільйонів м.куб.

Ділимо об'єм ЗВ на об'єм ПХ: 116,34:2,6=45

ВИСНОВОК: Наші Змієві Вали у 45 разів перевищують об'єм Піраміди Хеопса.

Дерево-земля і камінь.

Щоб земля Валів не розповзалася, вони мали дерев'яну об'ємну структурну основу. Допустимо, що наші предки дерев не жаліли і на кожні 10 кубометрів землі витрачали 1 кубометр деревини. В такому разі у ЗВ уклали 11,6 мільйонів кубометрів деревини. Це (11,6÷2,6) рівно у 5 разів більше від об'єму каменю, укладеного в ПХ! Додам, що за твердженням археологів по Валах була ще дерев'яна стіна більше як три-метрової висоти.

Подивіться на фрагмент реконструкції ЗВ

Роздивимося ближче конструкцію ЗВ. Звертаю увагу, що дерев'яна стіна на Валу є продовженням внутрішніх дерев'яних конструкцій Валу

Робота і час

Відомо, що ПХ в Єгипті будувалася 20 років десятками тисяч робітників. Перед цим за 10 років до місця будівництва проклали дорогу. Мабуть і наші ЗВ будувалися багато-багато років. Головними інструментами тоді була залізна сокира і дерев'яна лопата, обрамлена на вістрі залізом. Така лопата називалася РИЛЬЦЕ.

Колись давно нас учили в школі, що робота вимірюється кілограмо-метрами(кгм). От переніс відро води (=10кг) на 10 метрів і виконав роботу у 100 кгм (=10кг×10м). Те ж відро води, підняте на висоту 10 метрів, вимагатиме затрат значно більшої енергії, отже і виконана робота буде більшою. (Цікаво, у скільки раз? Може фізики пояснять це мені?)

Порахуємо роботу, виконану при будівництві ЗВ і ПХ. І лише ту її частину, яка була потрібна для підняття вантажів на певну висоту. Допустимо, що підготовчі роботи по обробці вантажів і їх транспортуванню до місця будівництва у Древньому Єгипті 4500 років тому і в Давній Україні 2000 років тому були приблизно однаковими. У нас на Київщині майже всюди під метровим шаром чорнозему знаходяться безмежні поклади глини. Хто копав колодязь чи яму під льох, або бачив цю роботу, той знає це достеменно. Допустимо, що ЗВ зроблені переважно із звичайної глини, а її питома вага в середньому дорівнює 2,6. Порахуємо вагу ЗВ: 116,34 мільйонів метрів кубічних помножимо на 2,6 тонн/м.куб. Отримаємо 302, 5 мільйонів тонн - це така вага ЗВ.

Коли поділимо 7 мільйонів тонн ПХ на її об'єм у 2,6 мільйонів кубометрів, то отримаємо питому вагу каменю і вона = 2,7. Це якраз відповідає питомій вазі вапняку.

Для полегшення розрахунків допустимо, що всі вантажі підіймалися не на повну висоту об'єкта будівництва, а лише на її половину - це СЕРЕДИННА ЛІНІЯ (ПЛОЩИНА). (Це ж зрозуміло, що для укладання тонни вантажу на нульовому метрі і на вершині буде витрачена не однакова робота). Тоді для ЗВ всі вантажі треба підняти не на 10, а на 5 метрів. А для ПХ всі вантажі треба підняти не на 146, 7, а на 73,35 метра.

Роботи по підняттю вантажів будемо вимірювати у тоннометрах: підняв 1 тонну на висоту 1 метр і виконав роботу в 1 тоннометр.

Для ПХ робота дорівнює: 2,6 мільйонів тонн помножимо на 73,35 метра. Це буде 190,71 мільйонів тоннометрів.

Для ЗВ робота дорівнює: 302,5 мільйонів тонн помножимо на 5 метрів. Це буде 1512.5 мільйонів тоннометрів!

У скільки разів робота по будівництву ЗВ буде більшою від роботи по зведенню ПХ? 1512,5÷190,71 = 7,93

ВИСНОВОК: Робота по зведенню ЗВ майже у 8 разів є більшою від роботи по зведенню ПХ!

Коли збудовані ЗВ

Ще у 1960-х роках краєзнавець Аркадій Бугай знайшов у Валі обгоріле дерево і провів радіо-вуглецевий аналіз (РВА) його віку. Результат - перше століття н.е. Він вважав, що ЗВ збудували наші предки анти. Археолог Михайло Кучера зробив кілька експедицій у 1970-1980-х роках і порахував загальну протяжність ЗВ - 969,5 км. Він повторив РВА Бугая і отримав той же результат. Однак знайдені у розкопах Валів предмети, зокрема сокира, вказували, що ці оборонні споруди були зведені у 10 столітті і на початку 11 століття. Кучера провів обрахунки обсягів робіт і прийшов до висновку, що 4 тисячі людей за 4-5 років могли збудувати Вали, бо Князі Володимир і Ярослав рішуче змусили їх до того. Теперішній археолог Артем Борисов досліджує ЗВ на Пороссі. Він вважає, що 200 кілометрів цих Валів були зведені за 5 років. Таке могло бути, зважаючи на постійні набіги кочовиків на Київ і околиці - була реальна загроза знищення держави. Що й сталося згодом у 1240 році. Орди татаро-монголів знищили Київську державу. І руїни Золотих Воріт у Києві я бачив ще в 1960-х роках.

Уявімо собі ту роботу

Станом на 10 століття населення Київської Русі складало більше 3 мільйонів і це на 800 тисяч квадратних кілометрів всієї території (менше 4 на 1 кв.км!) (Це дані з інтернету). Оплачувана княжа дружина тоді нараховувала, мабуть. до тисячі воїв. Мобілізоване Князем Володимиром на війну з печенігами військо, мабуть, мало до 10 тисяч озброєного переважно луками і списами люду. І печеніги були розгромлені. Але треба було захистити Київ, збудувавши оборонні вали. Будувати суцільний вал довжиною кілька тисяч кілометрів не було ні сил, ні можливостей. Природним захистом від ворожої кінноти були болота і непрохідний ліс, в якому влаштовували засіки - валили тисячі дерев вершинами в напрямку ймовірного ворожого походу. Ріки не були захистом, бо коні їх легко перепливали, а взимку взагалі проходили по льоду, як це зробили війська хана Батия, перейшовши по льоду Дніпро у листопаді 1240 року. Отже найперше треба було вибрати найнебезпечніші місця і там побудувати вали. Прокласти на місцевості трасу валу - це складна геодезична робота. Вона, мабуть,полегшувалася використанням оборонних споруд праукраїнців - антів і скитів. Хто зрубав хоч одне дерево, той знає, яка то важка робота. А треба було зрубати тисячі і тисячі 10-метрових дерев. Обрубати з них гілля і обтесати хоч з двох боків кожний стовбур, надавши йому форму бруса. Потім десятиметрові і тонної ваги бруси треба було закопати в землю, утворивши не менше 2-рядів з відстанню між ними 4-5 метрів. Далі треба було на ці вертикальні опори покласти горизонтальні бруси, утворивши П- і Н- подібні яруси. Ці яруси брусів зміцнювалися розпорами- тоншими брусами, кріплячи їх до опор в різних напрямах в т. ч. і навскісно. З боку небезпеки копачі копали рильцями широкий і глибокий рів, а носії, мабуть,носили землю плетеними із лози кошиками і викидали під опори. Інші робітники ущільнювали- трамбували землю босими ногами і трамбовками - такими довгими і замашними кілками. Отак шар за шаром глини і нарощувалося тіло валу. Потім на вершині валу теслі ще робили із підготовлених внизу брусів триметрової висоти стіну. А ще ж треба було забезпечити робітників щоденною їжою і тимчасовим житлом, мабуть, вони ховалися від дощу і ночували у куренях. Збудовані вали не мали постійних залог-гарнізонів, а інспектувалися час-від-часу групами розвідників із найближчих градів. Це є ще одним свідченням малої залюдненості тодішньої нашої землі.

Приведені мною вище розрахунки показують, що на зведення ЗМ треба було виконати роботу у 1512,5 мільйонів тоннометрів. Зараз обчислимо, скільки тоннометрів припадало на 1 робітника за 1 день роботи. Повіримо Михайлу Кучері, що ЗВ будували 4 тисячі русинів протягом 5 років. Скільки це буде робочих днів? Зима і весняно-осіння грязюка не підходить для цієї роботи, тому по пів року з кожних п'яти років вилучаємо. Припустимо, що люди відпочивали день на тиждень, якраз із такою перідичністю могли лити дощі. Скільки тижнів у робочому півроці: 365:2:7 = 26. Отже число робочих днів у році: (365:2)-26=156,5. А скільки робочих днів у 5 роках всієї роботи: 156,5×5=782,5

Тепер порахуємо число людино-днів за ці 5 років всієї роботи: 4000людейХ782.5роб.днів=3130000 або 3,13 мільйонів людино-днів.

Залишилося обчислити, яка робота могла бути виконана одним робітником за один робочий день, тобто за 1 людино-день: 1512,5 мільйонів тоннометрів:3,13 мільйонів людино-днів=483,23 тоннометрів (??). Це нереально велика робота!

А скільки ж РЕАЛЬНО сучасний робітник може викопати землі за робочий день і накидати в машину? Це 5 тонн, але дуже втомливої роботи. Не міг 1 робітник-русин за робочий день виконати роботу у 100 раз більшу, аніж виконує схожу роботу нині робітник-українець!

Отже є десь помилки у вхідних даних. 1) - може я помилився, задаючи середні розміри валу; хай, наприклад, середня висота валу буде менша - не 10, а 7 метрів; у перерізі-трапеції валу хай буде меншою нижня лінія - не 20, а 15 метрів і хай буде меншою верхня лінія - не 4, а 3 метри. Порахуємо площу зменшеного перерізу валу:

7×(15+3)/2=63м.кв. - це майже удвічі менше від початкової площі перерізу валу (120 м.кв). Тоді буде менший і об'єм (63м×969,5×1000=61078500 м.куб або 61,08 мільйонів метрів кубічних і тоннаж валу (61,08 мільйонів м.куб×2,6=158,8 мільйонів тонн) і виконана робота ще зменшиться, бо треба піднімати вантажі не на 10 метрів, а на 7 (158,8 мільйонів тонн×3,5м=555,81 мільйонів тоннометрів). У скільки це раз менше від початково обрахованої роботи: 1512,5:555,81=2,72 , хай буде навіть утричі менше. І скільки роботи міг виконати робітник-русин при цьому варіанті зменшеного валу за 1 день: 555,81 мільйонів тонно-метрів:3,13 мільйонів людино-днів= 177,58 тоннометрів (??). Це знову нереально великий обсяг роботи за 1 день.

А скільки людиноднів треба було для спорудження ЗВ при реальній роботі у 5 тоннометрів за 1 робочий день:

555,81тоннометрів:5тоннометрів=111,16 мільйонів людиноднів. Якщо ЗВ зводили 5 років або 782,5 робочих днів, то число робітників буде: 111,16 мільйонів людиноднів÷782,5 = 0,142 мільйонів або 142 тисячі робітників (!?). Це число теж є нереально великим, зважаючи на малозалюднену тоді Київщину.

2) - може помилився М. Кучера, визначаючи спорудження ЗВ в кінці 10-го і на початку 11-го століття чотирма тисячами робітників протягом 5 років?

Загадка.

Що ж виходить: або Змієві Вали зводили богатирі, або серед русинів були характерники, які зменшували вагу вантажів. Таке відмічено у ВлесКнизі.

Або ЗВ будували наші давні предки анти і скіфи, а русичі їх тільки нарощували!

Додаток від 20 вересня 2020 року

Єгипетські піраміди зблизька

19 листопада 2018 року дочка Ірина із чоловіком були в Єгипті. Ось вони на шляху до пірамід

А це вони коло Сфінкса

За українцями Піраміда Хеопса

ВСТАВКА від 22 листопада 2020 р.

Юрій Пивоваренко передав мені через ФБ таке:

Змієві вали - ієрогліф виживання https://texty.org.ua/d/zmiyevi-valy/

На texty.org.ua опубл. матеріал "Змієві вали - ієрогліф виживання". Учасники проекту:
Дмитро Фіонік, Анатолій Король і Ярина Серкез (13.06.2017).
Написано, що Аркадій Бугай підрахував таке: за "один сезон один робітник міг побудувати 1 погонний метр валу висотою 12 м і товщиною 15-20 метрів".

Спробуємо порахувати, чи реально було це зробити. Один робочий сезон - це я вже рахував = 156,5 днів. Порахуємо об'єм 1 погонного метра ЗВ (1п.м), при висоті 12м і товщині 15-20м. Переріз валу трапецієподібний і середня лінія трапеції буде =(20+15)/2=17,5м, а площа трапеції = перерізу валу = 12м×17,5м=210м.кв.

Об'єм 1п.м. валу = 1м×210м.кв=210м куб.

Скільки це буде тонн? При питомій вазі глини 2,6 т/мкуб. це буде:

210 м куб.×2,6т/мкуб = 546 тонн.

Скільки тонн глини робітник міг викопати за 1 робочий день сезону?

546 тонн : 156,5 днів = 3,49 тонни.

Попередній висновок: міг.

Але цю землю треба ще винести на висоту валу. При висоті валу у 12 м серединна лінія (площина) знаходиться на 6 метрі.

Порахуємо роботу при підйомі 3,5 тонн на висоту 6 м: = 3,5т×6м= 21 тоннометр.

Висновок: це нереально велика робота за 1 робочий день для русина! Якщо порівнювати із теперішньою українською умовною нормою у 5 тонн за робочий день. А за скільки робочих днів можна було б виконати таку роботу?

21 тоннометр:5тонн/день= 4,2 днів

Виходить, що 1 п.м ЗВ русин міг збудувати не за 1 сезон, а за більше як 4-5 років. Бо треба було не лише копати й носити землю, а й будувати дерев'яну структуру валу.