Люцифер

Про ПОВСТАННЯ ЛЮЦИФЕРА в Книзі Урантії (5, 03.20)

Боги немов люди

Метою цієї серії дописів про КНИГУ УРАНТІЇ (КУ)є ваша просвіта, бо дуже мало людей її прочитали насамперед з-за складності і наукового викладу матеріалу. Тому мені доводиться писати лише про основне і скакати по КУ через п’яте-десяте. Боги схожі на людей тим, що теж мають особистість, мислення і самоусвідомлення. А відрізняються Боги від людей насамперед могутністю у творенні і своїм безсмертям. Боги, як і люди, теж навчаються і вдосконалюються. Люди після смерті тіла мають дуже довгий шлях подорожі по світах-оселях від столиці до столиці і тому в КУ вони називаються паломниками. Кінцевий шлях багатьох людей з нематеріальним тілом завершується в Раю і вони отримують статус Завершувачів. Дехто із Завершувачів зливаються із Богом-Отцем, а більшість їх повертаються назад у столиці світів в якості діяльних інструментів творення. Звідси висновок: люди та інші розумні істоти створені для поповнення Божественної Ієрархії тепер і в майбутньому.
Боги-Творці серії Михаїлів теж проходять навчання. Спочатку Михаїл 611121-й правив Небадоном від імені Бога-Отця. Щоб отримати досвід життя ним же створених смертних, Михаїл повинен був сім разів втілюватися на заселених планетах. Останній сьомий раз це відбулося на Урантії десь дві тисячі років тому в тілі Ісуса із Назарета. Після цього він став повновладним Володарем Всесвіту Небадон.
Мислення і свобода волі Богів, як і в людей, може приводити до помилок і навіть повстань проти Богів-Творців. За всю історію Небадону було три таких повстання в трьох Локальних Системах. Останнє з них відоме під назвою ПОВСТАННЯ ЛЮЦИФЕРА.

Хто такий Люцифер

Про це та інше описано у док.53 та в наступних документах. Люцифер був створений Михаїлом Небадонським, як первинний Син-Ланонандек. Він мав досвід служіння в багатьох Локальних Системах і був високим радником своєї семисоттисячної групи, відзначався мудрістю, прозорливістю і ефективністю управління. В ієрархії вселенської влади він стояв зразу ж за Всевишніми Отцями Сузір’їв. Нашою Локальною Системою Сатанія він керував до повстання 500 тисяч років, а це тільки 618 заселених планет і величезна столиця Ієрусем із численними світами-оселями, зробленими як архітектурні форми. На Землі його уособлюють із Сатаною і Дияволом. Насправді Сатана – це перший заступник Люцифера, а Диявол – це Князь Урантії Калігастія. Обоє підтримали повстання Луцифера: перший в Ієрусемі, а другий на Землі.
Прочитайте це уважно: «…протягом більше ніж сотні років стандартного часу один із Від Віку Єдиний, який перебував у Салвінгтоні, через систему відображення повідомляв в Уверсу про те, що розум Люцифера неспокійний. Така ж інформація передавалася Сину-Творцю і Отцям Сузір’я Норлатіадек». Це означає, що мислення Люцифера контролювалося!

Маніфест Люцифера

Двісті тисяч років тому в Ієрусемі на «скляному полі», їхньому «майдані», перед численними паломниками, Завершувачами і ангелами була оприлюднена «Декларація свободи» Люцифера. В ній говорилося (1), що Всезагальний Отець не існує, що фізична гравітація і просторова енергія властиві самому Всесвіту. А Отець є міфом, придуманим Райськими Синами, щоб правити Всесвітом від імені Отця. Він натякав на те, що Завершувачі знаходяться у таємній змові із Райськими Синами з метою ввести в оману всі творіння.
Люцифер протестував проти права Сина-Творця Михаїла владарювати у Небадоні від імені гіпотетичного Райського Отця. Він стверджував, що весь план поклоніння є хитра махінація, направлена на звеличення Райських Синів. Люцифер був готовий признати Михаїла своїм Творцем-Отцем, але не своїм Богом і володарем. Від Віку Древніх в Уверсі вів вважав(2) «чужерідними монархами», тиранами і узурпаторами, які не мають права судити людей і ангелів. Люцифер закликав всіх розумних істот Сатанії проявити сміливість і хоробро заявити про свої права на незалежність, автономне життя і його управління. Він заявив, що безсмертя властиве всім особистостям системи, а воскресіння є природним і автоматичним актом і що всі істоти жили б вічно, якби не несправедливі вироки Від Віку Древніх.
Люцифер стверджував(3), що надто багато зусиль і часу тратиться на дуже ретельне навчання висхідних істот принципам управляння Всесвітом. Він закликав до того, щоб висхідні істоти замість дисциплінованого багато-сотлітнього паломництва-навчання отримали свободу особистого самовизначення. На тому зібранні жителів Ієрусема Сатана оголосив, що поклонятися можна всезагальним силам – фізичним, інтелектуальним і духовним, а бути вірним лише дійсному Володарю Люциферу – «другу людей і ангелів» і «Богу Свободи».

Що ж було далі

Люцифера підтримали 37 заселених планет Сатанії, зокрема й Урантія в особі Князя Калігастії і більшої частини його адміністрації. Всі верховні управляючі Люцифера дали публічну клятву в якості членів адміністрації нового голови «звільнених світів і систем». Михаїл Небадонський ставився до Люцифера поблажливо, щоб всі істоти в Сатанії змогли самовизначитися, а тому повстання тривало 200 тисяч років. За цей час Люцифер приступив до формування своєї власної законодавчої асамблеї, а також утворив свої власні суди, підлеглі Сатані. Гавриїл особисто протидіяв пропаганді заколотників під прапором Михаїла Небадонського: на білому полотнищі три лазурові концентричні кільця. Прапором Люцифера було біле полотнище із червоним кільцем, в центрі якого містився менший чорний кружок. Однак Отці Сузір’я зразу ж обмежили дії цих віроломних особистостей Системою Сатанія, наклавши на неї інформаційний карантин. Тому пропаганду зрадники вели особисто, бо діяльність трансляційної служби і всіх інших видів міжпланетного зв’язку були тимчасово призупинені доглядачем системних контурів.
Це було повстання Ланонандеків. Більш високі категорії синівства Локального Всесвіту не підтримали розкольницьку діяльність Люцифера, Хоч деякі Носії Життя на повсталих планетах засумнівалися. Ніхто із Тринітизованих Синів не збився із шляху. Всі Мелхіседеки, архангели і Яскраві Вечірні Зірки зберегли свою вірність Михаїлу і разом із Гавриїлом мужньо билися за волю Отця і володарювання Сина. Було обдурено до третини ангелів. Нелояльними до Михаїла стали 95% Матеріальних Синів Сатанії за всі три повстання (ця цифра разом налічує їх 681217). Зате Михаїла підтримали 187432811 колись смертних істот на Ієрусемі.

Що є зараз

Люцифера і Сатану та ще багато їхніх прихильників було ув’язнено в семи темницях Ієрусема. Вони за позовом Гавриїла й досі чекають суду Від Віку Древніх на Уверсі. Нині над Локальною Системою Сатанія володарює Ланафорг. Князь Калігастія був позбавлений права володарювати над Урантією. Відтоді намісником Планетарного Князя Урантії був призначений Маківента Мелхіседек. В док.53 його автор пише: «Ми очікуємо блискавичної інформації про позбавлення цих зрадників особистості».

А чому можливе зло

В док.54 написано: «…Боги не створюють зло, як і не допускають вони зла і повстання… Гріх існує в потенційному виді у всіх сферах, де недосконалі істоти наділені здатністю вибору між добром і злом. В самій протирічивій присутності істинного і неістинного, правди і брехні, закладена можливість помилки. Навмисний вибір зла є гріхом; свідоме відторгнення істини є помилка; вперте прагнення до гріха і помилки є пороком». (Синоніми до слова ПОРОК: зло, нечестя, вада і хиба). І далі: «Свобода стає самовбивчою, коли вона позбавляється матеріальної законності, інтелектуальної справедливості, соціальної стриманості, морального обов’язку і духовних цінностей. Свобода не існує у відриві від космічної реальності…». Іще ось підсумовуюче: «… Божевілля Люцифера було у спробі виконати не виконуване: зневажити часом у емпіричному всесвіті. Злочином Люцифера була спроба позбавити кожну особистість Сатанії її права творіння, в непоміченому (ним) обмеженні власної і добровільної участі створіння у тривалій еволюційній боротьбі для досягнення статусу світла і життя як індивідуально, так і колективно».

Добро із повстання

Здавалося б, яка може бути користь від зла? Люди вважають, що зло має викорінюватися негайно і безжалісно. Та не так думають причетні до Божественної Ієрархії. От що написано у док.54: «…Спочатку бунт Люцифера здавався лише бідою для системи і всесвіту. Поступово почала наростати користь. Після 25 тисяч системного часу (двадцяти тисяч років урантійського часу) Мелхіседеки стали навчати, що добро, витікаючи із злочину Люцифера, врівноважило причинене ним зло… Тепер Мелхіседеки учать, що добро, яке настало внаслідок повстання в Сатанії, більш ніж в тисячу разів перебільшує загальну кількість зла».
Як приклад добра, автор док.54 (Могутній Посланник) вказує: «…Із Багатьох цінних наслідків повстання Люцифера, які можна було б назвати, я згадаю лише про підвищення статусу висхідних смертних із числа громадян Ієрусему, які встояли проти софістики гріха і стали кандидатами в Могутні Посланники – члени моєї власної категорії».

Висновки

Ми дізналися, що Люцифер не Сатана і не Диявол. Він твердив, що нема ніякого Бога-Отця і в той же час не заперечував існування Раю і Райських Синів, які ніби-то діють від імені Бога-Отця, якого ніхто не бачив. Він хотів повновладного управління своєю системою, включаючи законодавчу і судову гілки влади. Ми також узнали, що у Всесвіті діє розгалужена система міжпланетного космічного з’язку, а на Локальну Систему Сатанія і Урантію-Землю був накладений інформаційний карантин, який буде знятий після суду над Люцифером і подолання всіх наслідків його повстання. Символом добра в час повстання був прапор із білого полотнища із трьома лазуровими концентричними кільцями (Михаїл Небадонський). А символом Люцифера було біле полотнище із червоним кільцем, в центрі якого був чорний кружок.