Алея пам'яті-05.25
Анатолій ВИСОТА: Алея Пам'яті в Красному, 1, 05.2025
Сьогодні 23 травня 2025 року, п'ятниця і триває 1185-й день війни з Московією. Кровопролитні бої йдуть під Покровськом, Торецьком і коло Часового Яру. Наші воюють у Курській і Білгородській областях Московії. Майже щодня наші бомбують ворожі заводи сотнями безпілотників, схожих на літаки. Заговорили про якийсь наш потужний безпілотник БАБА ЯГА. Головнокомандувач ЗСУ Сирський повідомив, що від початку цього 2025 року, тобто менше ніж за 5 місяців наші знищили вже 185 тисяч ворогів, більше тисячі танків, понад 2500 бронетранспортерів і понад шість тисяч артсистем. Пройшли перемовини наші з москвинами у Стамбулі. Ворог висунув неприйнятні для нас умови припинення вогню. Мединський заявив, що Росія може воювати десятки років. Схоже, що вони зробили ставку на виснаження України у війні. Трамп боїться тиснути на Москву. Але зеленіє і цвіте весна. Вже сходить 🥔 картопля, йдуть травневі дощі, потепліло до 25 градусів і я вчора докошував у шортах і футболці першу буйну траву вже й за огорожею...
А у вівторок 20 травня 2025 року в Красному відбулося вшанування пам'яті полеглих у війні з Московією. Пішов і я в центр села, відклавши нагальну роботу. Стоять десятки автомашин і зібралося багато, як для буднього дня, людей. Тихо лунає жалібна музика. Там, де братська могила і стоїть вічно схиливши голову Невідомий солдат ще 2-ї світової війни,
зрізали лишні дерева, впорядкували ділянку і встановили поруч із високими квітучими каштанами шість стендів із портретами полеглих захисників України. Ліворуч усміхається Герой України Владислав Пелешенко - киянин і онук із Козіївки.
А праворуч рядком на стендах портрети п'яти інших краснян, починаючи з першого полеглого ще в АТО Андрія Петрова. Він загинув під Донецьком у квітні 2016 року.
В кінці шеренги стоїть портрет Ярослава Чорного, який загинув у лютому 2025 року. У гурті людей виділяються діти з квітами - це прийшли учні із школи. Ліворуч від мене стоять двома шеренгами два десятки військових у камуфляжі. У другій шерензі стоять такі молоді хлопці і в них закриті обличчя. Це розвідники із підрозділу ГРУ, в якому служив Владислав Пелешенко. Це Загін особливого призначення КОРД. Над портретом Героя майорить прапор цього загону
Дівчина, яка керувала мікрофоном, розповіла коротко, але змістовно про кожного краснянина, який загинув у цій ще триваючій війні. Ось їхні імена: Владислав Пелешенко, Андрій Петров, Євгеній Чорний, Дмитро Даценко, Андрій Чумак і Ярослав Чорний. Схилили і ми голови у хвилині мовчання. Мене вразила пісня, яку проспівала ще одна дівчина, особливо урочистий приспів ПОВТОРЮ МОЛИТВУ. Ось її текст для вас.
Дай, Боже, нам своєї сили І мужності своєї дай,
Щоб ми від зла оборонили Себе і свій стражденний край.
Дай, Боже, нам своєї віри, Що ми народ - були і єсть!
Хай недруга лихі сокири Пощербляться об нашу честь.
Приспів: Повторю молитву щиру і негорду,
Як твоє, Вкраїно, праведне ім'я. Повторю молитву рідного народу, Щоб її почули небо і земля.
Дай, Боже, нам усе згадати І усвідомити, що є,
Дай мучитися, і страждати, І вистраждать таки своє.
Ще й словом праведним і зором Застережи, а не утіш,
Щоб нам очей не виїв сором За душу продану за гріш
Оцініть. А саму пісню можна почути, набравши в інтернеті вказані ключові слова.
З величезним білим букетом підійшла до мікрофону очільниця Обухівської громади Лариса Ільєнко.
Зворушливо розповіла про Владислава його перша вчителька. Його олівцями малюють нині школярики. Бойовий прапор вручив Аллі Чорній, нашій старості, керівник підрозділу, який носить ім'я Героя Пелешенка.
Алла передала той прапор у шкільний музей. Довгенько виступав Григорій Пелешенко і розповідав про свого онука. (Це він розмовляє з Оленою Корсун):
Він сказав головне: Росія веде війну, щоб нас, українців, не було, що це війна, яку веде Україна за збереження своєї ідентичності. Його онук надихався шевченковим закликом: Борітеся! Поборете! Потім цей зігнутий дід Гриша розповів про відомих краснян і козіян, подякував старості Аллі. Раптом я почув і своє ім'я і дізнався, що майбутній Герой любив читати мою книжку КРАСНЕ. КРАСЕН. КРАСН. Що її читали і його побратими з підрозділу. Проходить Петро Чорний
і я доторком долоні висловлюю йому співчуття - це портрет його сина в глибині шеренги.
Потім покладали квіти до героїв дорослі і діти. Я фотографую стенди і поруч списки полеглих у війні з першими нацистами-фашистами у 1941-1945 роках. Праворуч
І ліворуч від постаті Невідомого Солдата.
Пам'ятний захід тривав з годину. Він об'єднав людей у прагненні завершити війну справедливим миром.
Хай же буде!
Додаток від 30 травня 2025 року
Пісню МОЛИТВА написав Вадим Крищенко, музика Геннадія Татарченка. Співає Оксана Білозір