ОБЛАШТУВАННЯ С-20

Анатолій ВИСОТА: ОБЛАШТУВАННЯ СВЕРДЛОВИНИ (1, 12.2020)
#домашнє

Вже наступного дня після буріння свердловини я поїхав в Обухів по насос. Сусід В. був задоволений своїм харківським "ВОДОЛЄЄМ" і я купив схожий насос за 4400 гр. та ще трубу та ще різні дрібниці. І того ж  дня ми розіклали у садку випрямлену трубу прямо на траву. Я приєднав до насоса зворотній клапан, а до нього прикріпив трубу діаметром 32мм. Трос -вірьовку та кабель ми кріпили до труби ізолєнтою через кожні 70см, а трава норовила теж примотатися до труби.

Показники свердловини
Глибина 40м; до води 15м; динамічний рівень води 21м (глибше вода постійно прибуває, скільки б її не качали);  дебіт - 2,1 м куб/годину.

На трубі я позначив зеленою ізолєнтою рівень у 21 м. Бо в магазині було труби всього 25 м. Хвилюючись, готуємося з дружиною опускати трубу у свердловину. Вона тримає-підстраховує за трос, а я вставляю насос у трубу і він, важкенький -15кг, а з трубою і всі 20кг, поцокуючи об стінки сведловини, опускається все нижче і нижче. Ось вже на рівні 15 метрів і плюхнувся у воду. Опускаю трубу з насосом на 21 метр і дружина швиденько обмотує тросик навколо ялини.
       Перша вода
Я вмикаю штепсель від кабеля в розетку і труба здригнулася і натяглася. І ось! Перша наша прозора вода полилася під ялину.

Я підставляю відро під струмінь і разом дивлюся на секундомір: за 10 секунд відро повне! Ага! 60 літрів за хвилину, а за годину скільки це буде? 3,6 метрів  кубічних! Це така продуктивність нашого ВОДОЛЄЯ.
       Наступного дня треба було закидати ямку із глеїстим піском. А де ж це лопата, яку так хвалив Андрій? Нічого, в мене є ще лопати..., а та гостра і підкориста хай поїздить по селах і порадіє, добуваючи людям воду...
Не можна залишати обсадну трубу на зиму над землею, бо замерзне. Треба сховати її у приямок. Сусіду В. приямок зробили хлопці з Трипілля, привізши з собою 2 кільця діаметром 2 метри. Гарний приямок майже двометрової глибини ще й з бетонною кришкою, правда, з непідйомним бетонним люком. Але в нас нема 7 тисяч на приямок. Доведеться робити його самим.
       Приямок
Я походив навколо пенька обсадної труби. А потім привіз 3 возики піску і висипав його, лопату-за-лопатою, у свердловину поруч із обсадною трубою. Приямок буде прямокутний з бетонними стінами товщиною до 20 см. Отже треба купити 11 мішків цементу-п'ятисотки, а пісок, щебінь і уламки після реконструкції хати спочивають собі в кінці городу. Я визначив на поверхні межі ями: 1,7м×1,9м. Викопаю її на 2м, бетонні стіни перекрию залізобетонною плитою з отвором 70см на 70см, щоб зручно було лазити.
       Першого дня копання я викопав перші 25см. Сусід С. обіцяв прийти копати, але не прийшов. Зате він прийшов другого дня копання.  Він копав і викидав землю,

а я вивозив її на город, вирівнюючи його після багаторічної оранки праворуч. Біла хустина на лобі зволожувалася потом, бо увечері я вивіз 25 возиків землі від ями, яку С. поглибив на метр. Такі купи землі. Я згадав за Змієві Вали і прикинув, що за день роботи удвох ми викопали і перевезли до 5 тонн землі, норма і для українців, і для русинів.
       -Нічого, завтра докопаю...-   пообіцяв мені С., отримуючи зароблені гроші. Сусід не прийшов і докопував я сам яму ще 2 дні. Довелося лазити в яму драбиною...

    День я потратив, збиваючи 4 щити, які будуть опалубкою при бетонуванні стін приямка. Того ж дня я виклав на дні периметр під майбутніми стінами півсотнею старих цеглин.
        Кого ж позвати на допомогу на завтра? Нема... Здорові по роботах... Каліки, п'яниці і злодії в селі є, але краще тоді самому. Погодився прийти кум Г. Вранці ми з кумом весело витягли бетономішалку із малинових хащів з-під літнього душу. І вона після кількарічного простою голосно загуркотіла. На 1 заміс я брав на відро цементу 4 відер піску і 4 відер щебню і 1,5 відер води, а ще не забував вкинути ложку прального порошка "Лотос".  Швидко ми увійшли у ритм роботи, лише встигали піт витирати з лоба.  Поки я готував заміс, кум встигав привезти або возик битої цегли та уламків, або возик щебню. Я був у ямі й укладав в опалубку уламки і приливав їх бетоном, який кум подавав відрами на дроті з гачком. За день ми зробили 7 замісів, забетонували перші 40см стін і кріпко натомилися. 

Другого дня бетонування зранку раненько, постукуючи молотком і фомкою, я відділив 4 щити опалубки від монолітної затужавілої за ніч стіни. Шурупокрут жваво допомагав викручувати дюбелі. Для другого пояса бетонування я щити виставив на дві П-подібні підпорки. Дружина кинулася мені допомагати: набирала цемент у відро і подавала уламки на зріз ями і кидала по пів лопати бетону прямо в опалубку. А я вже у ямі викладав більші уламки із цегли та пористих блоків і розрівнював бетон кельмою. Другого дня ми виготовили 5 замісів бетону і стіни приямка виросли до 80см.
Третього дня бетонування заморосив дощ із перервами. Я не забув укласти в кут приямка відрізок труби діаметром 9см - в неї зайде водопровід. З дружиною ми виготовили 4 заміси і стіни приямка підросли більше 120см.
Четвертого дня бетонування знову моросив дощ, але ми таки забетонували четвертий пояс і стіни приямка виросли майже до 170см.

На 5-й день з листя дерев капала-іскрилася вода під теплим сонечком. І робота була радісною: я з поверхні землі викладав із силікатної цегли останній пояс. І стіни приямка збільшилися до 180см, як я і задумав був.

Того ж дня в мене був час підготувати 7 стояків і напиляти розпорок під опалубку для перекриття стін приямка.
Потім весь наступний день я, користуючись рівнем, виставляв вертикально 7 стояків, з'єднуючи їх розкосами у всіх напрямках.

І дивувався, як я викручувався в тій дерев'яній павутині, щоб вилізти з приямка по драбині. Розібравши 4 щити, із їхніх дощок я виклав на стояки настил

і накрив оранжевою плівкою, готуючи опалубку для бетонування перекриття стін приямка. Дружина порадила збільшити лаз у приямок до 75см×75см. Того дня в дружини було інше завдання. Вона великими ножицями вирізала захирівший виноград - "лідію" та "ізабелу", які ми необачно були посадили коло льоху в затінку хати. В мене була задумка використати арматурну виноградну шпалеру для бетонування перекриття стін приямка.
Наступного дня зранку й до вечора я зрізав і розрізав вірною болгаркою шпалерну арматуру. Із цієї арматури діаметром до 15мм я зв'язав гарну арматурну сітку із вічком десь 15см×15см.
Ще один день ми витратили на бетонування перекриття товщиною 15-17см. Бетон був міцніший, бо я брав на 3 відер піску 1 відро цементу і 4 відер щебню. Для полегшення плити перекриття в бетон ми уклали кілька десятків пляшок. На диво на це ми виготовили всього 4 заміси.

Потім була легша робота. Поки застигав залізобетон, я за кілька днів вивіз на город майже всю землю (більше 80 возиків). 4 дні я копав метрів з 15 траншеї для водопроводу від приямка свердловини до приямка колодязя.

Глибина траншеї до 70см. У 2 прийоми я добетонував лаз у приямок-С, вивівши його над поверхнею землі на 10-15см. Ага, згадав, що бетонуючи стіни, перекриття і лаз приямка, я заклав ще 3 відрізки із труб: для електролінії, для зачеплення тросика-вірьовки і для літнього виходу води.
Для ляди підійшла частина азбоцементної плити товщиною 10мм, 89см×89см. До важкої ляди я приклепав 2 ручки, зрадівши як гарно воно вийшло, і нарешті поклав її на похиле обрамлення лазу приямка.
І знову я покликав на допомогу кума Г. Щоб обрізати обсадну трубу в приямку-С, ми мусили витягти із свердловини насос із водопровідною трубою. Для надійності до насоса ми ще прикріпили нержавіючий трос діаметром 4мм, знову обмотуючи трубу з кабелем і тросами ізолєнтою. Нарешті ми знову опустили насос+ в обсадну трубу і підвісили стальний тросик за s-подібний гачок за бік обсадної синьої труби.
Листя сумно падало у траншею, коли я прокладав у неї трубопровід і заводив його кінці у приямки. Завів і труби вистачило.

На 11-й день після бетонування перекриття приямка-С, я остерігаючись, обережно вибив усі 7 стояків і дошки опалубки попадали на дно приямка.
Потім я докупив шланги, штуцери і пластикові з'єднання і НАРЕШТІ приєднав траншейний трубопровід у приямку-С до трубопроводу насоса. А в приямку колодязя я приєднав траншейний трубопровід до труби, яка під землею давно вже зайшла в хату. Довелося мені лазити кілька разів і в колодязь по драбині, а дружина страхувала, тримаючи мене за вірьовку. Якраз закінчувалася вода у баку і ми наповнили його вчергове із свердловини.

19 і 20 листопада 2020 р. я закидАв І затоптував землю в траншеї. Залишилася якась дрібна робота: прокласти підземну електролінію і зробити розетку у приямку-С: забетонувати проломи у бетонних доріжках та інше.
На храмове свято Михайла 21 листопада 2020 року ми випили по чарці і по другій та дякували кумам за допомогу. А кум Г. ще й порадив: - Ляда на приямку в тебе таки важка, то ти прироби до неї завіси!

До листопадових снігів і морозів ми встигли ЗА МІСЯЦЬ облаштувати свердловину, працюючи і в неділю, і в дощ. Це було форсмажорне випробування, яке ми успішно здолали. Зате є достатньо води із свердловини на зиму. Ще й зекономили власною роботою до 10 тисяч.
Отак, коли не сидиш сиднем, або не лежиш лежнем, то й робиться якесь діло, варто лише його гарно спланувати і розпочати.

Хай же буде!

ДОДАТОК від 16 грудня 2020 року

Таки я приклепав алюмінієві завіси до ляди приямка свердловини

Тепер цю ляду стало легше підіймати