Паростки розквіту-04.2025
Анатолій ВИСОТА: Мова має значення, 1, 04.2025
#Україна.
Сьогодні Великдень, 20 квітня 2025 року, неділя і триває 1151 день війни з Московією. Знищено вже більше 941 тисячі особового складу ворога, більше десяти тисяч танків і більше 22 тисяч бронемашин. Наші боронять Покровськ і Торецьк і зайшли в Бєлгородську область Московії. Ворог наступає, а ми його знищуємо по тисячі щодня. У квітні-25 ворог обстріляв балістичними ракетами Кривий Ріг, а потім Суми і загинули десятки цивільних громадян. На фронті встановилася відносна рівновага: ворог не може захопити Україну, а ми не можемо визволити окуповані землі. Тривають перемовини про припинення вогню при посередництві США. Україна погодилася, а Московія висунула 12 попередніх умов припинення вогню, які неприйнятні для нас. Але зараз триває 30-годинне припинення вогню, яке Зеленський погодився продовжити до 30 днів, а Путін мовчить...
Три роки тому у квітні 2022 року, коли ворог відступив від Києва, в Україні сподівалися, що війна закінчиться через 2-3 тижні, я ж надіявся, що це станеться ще в 2022 році. Були тверезі українці, які казали, що війна триватиме роки і роки. Перечитавши тоді ЕНІОЛОГІЮ (вид. 2002) Юрія Рогожкіна, я звернув увагу на нумерологічну таблицю, де існування Московії припиняється в 2025 році. Я повірив у цей прогноз і записав собі у щоденник ОСИКОВИЙ КІЛОК, що війна закінчиться 20 квітня 2025 року. Помилився... Але що буде далі? 2025-й рік ще триває...
14 квітня 2025 року на честь мого дня народження наші дочки влаштували обід в Києві у ПУЗАТІЙ ХАТІ. А перед цим ми зустрілися на Майдані.
Побачили тисячі прапорців і світлин полеглих у війні.
Вони оборонили нас від диких орків, щоб ми плакали і усміхалися у Києві.
Паростки майбутнього розквіту.
Один із таких паростків я помітив недавно, а саме: яких чоловіків не хочуть мати юні українки, як батьків своїх дітей. Це виразила у своїй пісні "про Толіка" Анастасія Марків. Їй 23 роки, вона жила в селі і вчилася у Львові, пише пісні і сама ж їх співає... Вона популярна у соціальних мережах: у Тік-Тоці має 2,2 мільйона підписників, а в інстаграмі - 464 тисячі.
А сьогодні був світлий і тихий Великдень. Прийшло поздоровлення від Миколи Гушула - давнього товариша часів мого навчання в Київському університеті імені Тараса Шевченка.
Вранці приїхав з Обухова священник з ПЦУ і посвятив паски.
Прийшло несподівано багато краснян.
Надворі 25 градусів. Я одягнув шорти і вишиванку із короткими рукавами, вийшов у двір і походив садком. Цвітуть дерева.
Аромати змінюються в повітрі. Жовтіють пружно нарциси.
Трьома кольорами квітнуть гіацинти.
А це що за квіти? Дружина підказала, що це ЦАРСЬКА КОРОНА.
Ну тюльпани я знаю (паліпони, - це так кажуть у Рудому Селі дружини!).
Зеленіє трава і серед неї дружно жовтіють кульбаби.
Я виходжу за хвіртку і сідаю на лавку. Широка Новоселиця обрамлена обабіч квітучими вишнями. На вулиці не бачу людей, а голоси чую - красняни і гості обідають у своїх дворах. Стоять машини - це діти гостюють у своїх батьків... І вся ця мирна благодать є тому, що за нас воюють хлопці на фронті, і я згадую за Андрія і Ярослава із третьої штурмової бригадира, яких ми недавно поховали...
Ось про що весело співає юна українка
Слова "пісні про Толіка" я записав з голосу, може щось і переплутав:
Такий красивий він і спортивний:
Завжди парфюм в нього ексклюзивний
Він носить стильні коштовні речі.
Бо має Толік страшний недолік.
На фоні всіх його інших плюсів
Чого ж його ти не хочеш, Настя,
У вас всіх зникне статевий потяг.
Візьму я більше повітря в груди,
Прости мене за це слово, Боже!
У нього дуже страшенний суржик!
Суржик, пояснює інтернет, — це елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без дотримання норм літературної мови. Близький до понять арго, жаргон, креол, лінгва франка. Первісно термін «суржик» вживався переважно щодо українсько-російського суржику.
Давайте розберемося в цьому явищі. Так задумано, що серед тваринного і навіть рослинного світу є мирні істоти і є хижаки, які їх поїдають. Серед людей хижаками є злодії, злочинці. Є також народи-землероби, а поруч живуть народи-хижаки, які розбоєм забирають добро і ділять між собою. Поневоливши народ-хлібороб, окупант нав'язує йому свою мову і культуру, намагаючись асимілювати його. Аборигени виживають тим, що хочуть бути схожими на окупанта, намагаючись заговорити чужою мовою. Виходить ні се, ні те, бо змішуються не лише слова двох мов, а й поєднуються їхні граматичні конструкції. Мати наша розказувала, що у 1942-45 роках українки в Німеччині жартома співали:
Іх ждала тебе, ждала - Варум ти не прийшов?
Покомала нах гаузен, бо васер з неба йшов!
Як дід Денис намагався вийти в люди
Наша мати Горпина якось розказувала про свого свекра, а нашого діда Дениса. Діялося це ще в 20-х роках минулого століття, майже сто років тому. Якось Денис і каже дружині Варці: - У ніх же власть! А я уже умію по- руському гаваріть! Сувора Варка заперечує: - У комісарів же не тільки їхня мова, а й тужурки, хромові чоботи й ліворверти (револьвери, зброя - А.В.)! А ти, дурний, до них пнешся! Щоб я не чула в хаті жодного їхнього слова! І замахнулася на чоловіка рогачем. Дід не послухався і став партєйним. Його призначили головою сільради аж у Злодіївку (тепер Українка). Поки було літо, дід ходив щодня ті 10 кілометрів полями і ярами навпростець у Злодіївку. Ішов босий, щоб чоботи не зношувалися, а взувався перед селом. Щось йому платили за ту роботу, а більше він гордився нею перед краснянами і Варкою. Замело стежки і ярки снігом, то й дід перестав ходити на ту роботу, поклав партбілет, хоч жалкував потім про це. Чотири роки дід провоював їздовим на фронті. Після війни дід працював воловником, пас ночами волів. Виспавшись, прибігав на урочище Козацьке і виганяв пастухів з їх коровами: - Ану геть атцюдова! По партєйной лінії здєсь паша для волів!
З часом московити русифікували українські міста. Українські школи закривали, завозили московитів на українські землі. Суржикомовні потроху навчилися чтокати і какати. Коли Україна стала незалежною, російськомовні відчули загрозу українізації. І закликали хижака: - Путін! Пріді і асвабаді ат бандєровцев! Висновок: призвідцями теперішньої війни з Московією є українські перевертні, які зрадили наш народ.
Я помітив паросток майбутнього розквіту України у зміні свідомості українок - дівчат на виданні, які вже не хочуть утворювати родини із русифікованими парубками із хаосом у голові, незважаючи на їхнє багатство, красу і силу. Про це нам і проспівала талановита патріотка Настя Марків. Українки люблять насамперед тих національно свідомих парубків, які захищають нас від московського звіра.
Грунтовний відгук шановного краснянина Григорія Палієнка розміщаю прямо тут:
"28.04.25
Христос Воскрес, друже Толю! Сьогодні в День Проводів хотів підійти до вас на гробках. Але тимчасово маю порушення рівноваги, тому не зміг підійти. Світла пам'ять вашим і нашим рідним, які відійшли в засвіти. Бачиш, священик був наш, як я розумію, з ПЦУ. В цьому є і наш з тобою вплив. Хай щастить! Радий тебе чути і бачити. Дам коментар на твій останній нарис.
Враження від "Мова має значення". Як завжди, талановитий аналіз глибинної проблеми наслідків насильницької русифікації України. Московський імперський шовінізм і зараз насильно продовжує русифікувати несвідомих українців.
Як і раніше, хижаки-московити спочатку пригнічують, заборонами знищують історичну українську мову , правдиву історію, ідентичність нації, виховують манкуртів, , що не знають ні мови ні історії, легко пристосовуються до хижацької "панівної нації". А потім під приводом "защіти рускоязичних" загарбують наші землі, вбивають тих же " рускоязичних" , прагнуть поневолити наш народ. Важливі підмічені ростки національного спротиву , в тому числі боротьби з суржиком . Прямо названо перевертнями і винуватцями кривавої війни тих , хто за "шмат гнилої ковбаси " продає чужинцям - хижакам святу Україну. А таких, як
юна українка Настя треба хвалити і підтримувати. Крім суржикомовних, важливо просвітити та публічно засудити зомбованих рашистською пропагандою зрадників , колаборантів, ухилянтів від священного обов'язку захисту Вітчизни. Треба, щоб Юні українки, як Настя, а також наші мужні воїни, суспільство в цілому розвінчували не тільки суржик, не тільки перевертнів, а й мерзенних ухилянтів. Бо вони ховаються, як боягузи та егоїсти, чим вставляють ніж в спину нашій мужній, героїчній Армії. Ставлять під загрозу майбутнє української Держави, а значить, всього нашого народу. Слава Україні! Слава нації. Москва рано чи пізно впаде!
Треба масштабувати підмічені паростки майбутнього розквіту. Направити тій же юній Насті та тисячам свідомих патріотів- журналістів, блогерів, ЗМІ злободенну статтю шановного Анатолія Висоти з даним додатком - коментарем. Як казав наш світоч Левко Лук'яненко, це треба донести до кожного українця , від хати до хати, від серця до серця".
Додаток від 8 травня 2025 року
Є й продовження цієї пісні. Там Настя співає, що запросила Толіка до себе. Дорогою він сказав: - А можна я тебе поцілую прямо отрута у калідорі? Вона погодилася: - цілуй і люби, але не розкривай рота (тобто мовчки, щобсуржик не отруював...).