У ЩО ВІРИТЬ МАТЕРІАЛІСТ? (коротко)-01.17

Матеріаліст гадає, що Всесвіт розпочався із Великого вибуху і сталося це само собою понад 13,7 мільярдів років тому із точки гіпервисокої густини. Розжарена матерія потоками виливалася у простір із величезною швидкістю. Із тої маси утворилися протогалактики і зірки-сонця. Навколо зірок закружляли планети. Там, де температура, тиск, радіація та інші фактори, а також наявність органічних елементів сприяли народженню життя, то там воно і розпочалося.
Такі умови були на планеті Земля, де й утворився сам собою оазис життя. Отак від простого до більш складного, від вірусів до бактерій, від одноклітинних водорослей до складніших організмів і розвивалося життя в еволюційному напрямі. Крім рослин появилися й тварини, які призвичаювалися до мінливих умов життя і самі змінювалися. Керували ними інстинкти: умовний і безумовний — цей прообраз свідомості.
Під тиском еволюції появилася і людина, спочатку як тварина, що усвідомила саму себе. Матеріаліст вважає, що людські думки, мрії і сподівання, а також сни та схоже відноситься до сфери духу і породжується матерією. Дикуни якось олюднювалися, гуртуючись у роди і племена, чому сприяла праця і мова, які появилися із необхідності спільної боротьби із жорстокою і ворожою природою. Від тих часів і донині людина шукає собі заступника і охоронця в Бога, спочатку родового, а потім племінного, а понад три тисячі років тому — і в єдиного Бога.
Матеріаліст вважає, що через свою слабкість перед усім чужим і ворожим людина видумала собі Бога, а насправді його нема. Він вірить у прогрес людства і вважає, що сила людини — у знанні. Варто все пізнати, оцінити усі зв”язки, структуру матерії, пізнати, як функціонує живе і тоді людина підкорить собі Всесвіт. Тоді вона буде навіть своє зношене тіло міняти як сорочку. Бо вже подолані страшні інфекції, середня тривалість життя людини виросла більш як на 10 років, а японці, захотівши, підросли на 10 см. Сенс життя в безконечному пізнанні Всесвіту і перетворенню його собі на користь.
Матеріаліст дотримується деяких норм людського співжиття. Він засуджує вбивство, але вважає його своїм законним правом при захисті власного життя та інтересів родини і держави. Чи можна красти? У свого — ні, а в чужого можна. А брехати? Ні! Але собі на користь та в інтересах своєї родини чи держави — можна. Матеріаліст шанує батька-матір та любить своїх дітей поки вони йому не заважають. Перелюбство? Мені можна, а їй (йому) — ніколи!
А як треба жити? Треба жити так, щоб завтра було краще ніж сьогодні. Було б добре, якби на землі не було бідних, нещасних, хворих, калік і недорік. Та це стане можливим, якщо всі матимуть високу самосвідомість і злагоджено будуть працювати на загальнолюдське благополуччя.
Все багатство досягається людською працею. А критерієм істини є практика.