Анатолій ВИСОТА: Знову додому! (Про життя після життя), (2, 6.18)

(За книгами Майкла НЬЮТОНА +)

Що таке навчання?
Щоб зрозуміти, про що буду писати, краще було б тобі прочитати мою попередню статтю на цю тему «Додому, додому!». Тепер про навчання людини.
Це процесс, результатом якого є відкладання в пам’яті чогось нового. Згадай: ось ти коло шкільної дошки червонієш і намагаєшся пригадати, чому дорівнює довжина кола. На минулому уроці ж учили… Хтось тихенько підказує: пі…пі. Учителька сердиться: хто там нетерпеливий? в уборну на перерві! І стає мені зрозумілим, чому блокують пам’ять (амнезія) про минуле життя. Та щоб не було підказки! Людина сама має дійти до правильної відповіді в цьому житті, коли не змогла її знайти в попередньому.
Іще мене мучило, чому саме в наші часи було зроблено відкриття про життя душі між втіленими життями. Були ж і раніше талановиті психотерапевти, як от Зігмунд Фройд або Карл Юнг. Сам Майкл Ньютон запитує в книзі «Спогади про життя після життя», 2010 р.: «Чому амнестичні блоки відносно нашого життя після життя ЧАСТІШЕ ЗНІМАЮТЬСЯ в 21 віці?» І сам же й відповідає. «Ми живемо у світі, перенаселеному більше, ніж будь-коли раніше, що приводить до приниження особистості людини. Додайте ще надзвичайну хімічну залежність. Наркотичні засоби блокують прогрес душі. Може, це і є одною з причин, чому наші Наставники і духовні вчителі зробили більш доступною інформацію про наше духовне минуле, аніж будь-коли в історії людства».

Повторимо
ВСІ пацієнти Ньютона

свідчили, що в момент смерті тіла якась потужна сила витягує їх із тіла і вони вилітають з маківки голови, як іскри. Деякі душі затримуються коло тіла, щоб утішити своїх рідних і декому це таки вдавалося. Та ж невидима і любляча сила тягне душу кудись і той шлях виглядає для більшості, як світлоносний тунель. Після тунелю душі відкриваються дивні простори, наповлені доброзичливістю і невимовним світлом любові. Молоді й недосвідчені душі тут зустрічають іхні Провідники, а також найрідніші душі з щойно завершенного життя, може батько-мати, брати-сестри. А досвідчені душі знають свою подальшу дорогу і летять-пливуть до своїх класів, до своєї РІДНОЇ ГРУПИ душ, де їх зустрічають люблячі душі, в колі яких вони переживали багато своїх попередніх життів. Зустрічають з радістю і з гумором, бо кожна душа тут має крім імені, ще й прізвисько, яке відображає якусь рису характеру або якийсь недолік.
Спілкування тут відбувається телепатично і тут діє якийсь універсальний перекладач, бо звуки мови лунають у розумі душі її рідною мовою, незалежно від того, в середовищі якої нації тривали попередні життя душі. Душі тут здатні вибирати й одягати на себе той тілесний одяг, до якого звикли інші душі із спорідненої групи. Варто відзначити, що основними почуттями для душ є сприйняття звуків і світла. Вони не здатні відчути щось тверде, але, до прикладу, на Землі душі здатні долати стіни і гори, просто проникаючи через них. Душі здатні уявляти собі запах і смак.
Душі здатні розділяти свою енергію на частини. Для втілення на Землі душа бере з з собою якусь меншу частину енергії, а основну залишає на збереження в своєму класі. Іноді душа для ПРИСКОРЕНОГО навчання розділяє свою енергію на частини для втілення у дві людини. Ці люди з одною душею можуть проживати свої життя одночасно на різних частинах Землі в різних умовах. Такі люди є СПОРІДНЕНИМИ.
Зустріч душі в своїй групі починається з того, що її Провідник бере збережену частину енергії душі і накидає її на знесилену на Землі душу, як мантію. Душі тут учаться і вміють творити матеріальні речі, наприклад, пара душ, яка прожила якесь життя на Землі, як чоловік і жінка, беруть і творять тут із своєї енергії колишній будинок або сад і в цьому їм іноді й за потребою допомагає їхній Провідник. Коли про утворені тут речі забувають, вони просто розпадаються на світло. Тут час теперішній і не треба їсти-пити.
Після прибуття в рідну группу відбувається розбір і аналіз колишнього втіленого життя, що із запланованого вдалося здійснини, а що ні. Вони направляються в бібліотеку й душа-архіваріус відшукує персональну КНИГУ ЖИТТЯ. В цій книзі-планшеті не тексти, а об’ємне кіно минулого життя, яке переглядають й оцінюють. Тут помічені помилки в житті співчутливо вибачаються, тут панує доброзичливість. Не дивно, що досвідчені душі з такою охотою і радістю прямують сюди, ДОДОМУ, бо тут у потойбіччі для них справжній рай доброзичливого спілкування й навчання.

Ще про достовірність
Я науковець і мене найперше цікавить достовірність даних. Як мені оцінити надану Ньютоном інформацію, як її перевірити? Добре було б самому стати гіпнотерапевтом і повторити досліди Ньютона на іншій групі пацієнтів. Але ж є й інші вчені, які вивчають життя після життя. Так, Д. Лінн у книзі «Досвід минулих життів» та К. Боемен у книзі «Минулі життя дітей» в основнову підтверджують добуті Ньютоном результати.
Є грунтовні дослідження причетних до медицини вчених, наприклад, Стіва Міллера, про досвід людей, які пережили клінічну смерть і це описано в книзі «За межею земного життя…». Схоже опубліковано в книзі Мольца «Життя після смерті» та в книзі, яку написав Моуді. Ці дослідники були атеїстами перед початком досліджень і скептично ставилися до повідомлень про життя після смерті. Але врешті решт переконалися таки, що смерть тіла – це ще не кінець. Лікар-онколог Джефрі Лонг зібрав 3 тисячі доказів, які підтверджують зібрані в попередніх дослідженнях докази. Голландський лікар Ван-Ломмель також зібрав розповіді багатьох людей, які повернулися з потойбіччя. У них усіх були досить подібні, яскраві та реалістичні переживання. Російський психотерапевт, д.м.н., професор А.В. Гнєзділов своєю лікарською практикою також підтверджує існування душі поза тілом.
Створений і вже понад 10 років діє Інститут Ньютоні (LBL=Вивчення ЖИТТЯ поза ЖИТТЯМ). Діючи за методом Ньютона, вчені із США, Канади, Європи, Австралії і Південної Африки, підтвердили отримані Майклом Ньютоном результати про життя людини після смерті тіла у формі душі. 32 дослідників опублікували результати своїх досліджень в окремій книзі.

А що ж в Україні ?

Я розмовляв недавно із Віталієм Опанащуком та Анатолієм Кондратьєвим, які допомагають людям занурюватися в попередні життя. Обоє використовують для цього не гіпноз. У доктора філософських наук Кондратьєва

(він праворуч)

вже є ціла картотека, в якій описано досвід десятків людей про сотні попередніх життів у інших тілах. Я говорив з Лесею Смітюх,

яка чітко пам’ятає двоє своїх попередніх життів, зануритися в які їй допоміг п. Віталій Опанащук. (він ліворуч)

Я нагадую собі про нашу сучасницю Марію Воробець, яка вміє виходити душею з тіла і подорожувати Всесвітом. Деякі її спогади про цей набутий досвід описані в статтях, опублікованих в інтернеті на сайтах Народний Оглядач і Світоч.in.ua Пані Марія

іноді розказує про своє дивовижне життя на каналі ТБ-7.
Та є й мій власний досвід. Я особисто знаю людину, яка проживає своє друге життя в іншому тілі. Це Надим Жарамані, який колись жив і мав ім’я Бадіяр Деу. Нині Надим живе в Лівані в селі Байсур і живе він на дві родини, бо й колишня родина, яка живе в іншому селі, признає його за свого батька, який є молодшим за своїх дітей із старшої родини. Я маю світлину із двічі народженим Надимом і посвідку місцевої сільради, що все розказане мені, є правдою.
Докази про вину або невинуватість формуються спочатку слідчими, а потім встановлюються в суді на основі свідчень свідків. Одна із Заповідей (№9) вимагає: НЕ СВІДЧИ НЕПРАВДИВО. Свідки пригадують і виокремлюють із своєї пам’яті якісь спогади про колишні події, в яких вони колись в реалі брали участь або спостерігали за тими подіями. Потім ці спогади записуються, перевіряються і стають доказами. Гіпнотерапевтів, мабуть, можна вважати такими слідчими.

Інша картина Світу і Людини

За 45 років своєї лікарської практики (7 тисяч пацієнтів), а також на основі досліджень свідомості тисяч людей десятками науковців, об’єднаних в ІНСТИТУТІ НЬЮТОНА, Майкл Ньютон отримав кардинально іншу картину світу, аніж вироблену за останню тисячу років у країнах Заходу. Прочитайте і ви те, що я дізнався із книги «Життя поміж життями», (Минулі життя і подорожі душі). Ріпол Классик, 2006 р.

Душа не має меж, а тому не піддається виміру. Це свідчить про її божественне походження. Душа є розумною безсмертною енергією, яка має колір і світло та взаємодіє особливими хвилями вібрації.
Всі людські істоти мають одну душу, котра зв’язана з ними до смерті тіла. Потім душі беруть участь у виборі наступного фізичного тіла в ході циклу реінкарнацій. Як правило, душа входить в тіло в період від четвертого місяця вагітності після зачаття і до народження.
Кожна душа має свій характер. Поєднуючись із людським мозком, цей характер душі взаємодіє з емоційним темпераментом, або людським его і внаслідок цього утворюється єдина, але тимчасова особистість. В цьому і проявляється ДУАЛІЗМ природи людини.
Спогади душі бувають приховані від свідомості, однак наміри душі впливають на людський мозок й інколи підганяють його.
Душі поселяються в людські тіла і проживають багато-багато життів. Це треба, щоб душа розвивалася на всіх рівнях, отримуючи досвід від попередніх втілень. Кожна тимчасова особистість в кожному житті сприяє розвитку душі. Знання душ виростають і вони отримують мудрість, роздумуючи під керівництвом Наставників про свої діяння після фізичної смерті тіла.
Наша планета Земля – одна із численної множини світів, які є тренувальними базами для душ. В ході тимчасового втілення в тілі на Землі душі отримують можливість рости, діяти й помилятися, щоб отримати мудрість. Люди не мають наперед програмованого майбутнього. Але різні можливості появляються як наслідок кармічних впливів і здійснених раніше дій, оскільки душа має СВОБОДУ ВОЛІ.
Земля є місцем великої краси і радості, але тут же є й невігластво, ненависть і страждання, породжені людським світом і складною організацією природи планети, яку ми майже не можемо контролювати. Таке створено спеціально. Бо наша планета є навчальним і тренувальним центром, а не місцем, наповненим злом і демонами. У духовному світі відсутня ворожість, в ньому панує любов і співчуття і саме з цього світу ми всі й походимо.
Всередині кожного з нас приховане світло, даруюче людям здатність досягнення нашої божественної суті БЕЗ ПОСЕРЕДНИКІВ. В момент фізичної смерті душа повертається до ДЖЕРЕЛА свого творення. Оскільки частина енергії душі ніколи не покидає духовний вимір, то душа, яка вернулася, тут же поєднується із своєю залишеною перед втіленням частиною. Ріст і розвиток душі ніколи не припиняються. Духовний світ пропонує душі можливість відпочинку і роздумів між втіленнями на Землі.
Душі входять до особливих спільнот або груп, в яких ростуть і розвиваються з моменту створення. Наставники групи є ще й особистими вчителями кожної душі. Душі часто втілюються у фізичні тіла, які грають важливу роль у долях одне одного на Землі.
Духовний світ не схожий на нірвану або повну бездіяльність. Це місце є своєрідним тимчасовим етапом, коли душі переходять на більш високий енергетичний рівень і вже мають можливість творити рухомі й нерухомі об’єкти. Енергія душі створена ВИЩИМ ДЖЕРЕЛОМ. Духовний світ діє на область, яку не можна визначити точно, — скоріше за все, вона має в собі наш Всесвіт і найближчі виміри.
Ніякі боги земних релігій не були помічені у духовному вимірі. Найбільш близькі до божественної сили істоти — Наставник душі і члени Ради Старійшин, які слідкують за розвитком кожної душі. Душі з Землі іноді відчувають присутність богоподібної Зверхдуші, або Джерела, особливо у залі Ради.
Духовний світ, скоріше за все, управляється високо розвинутими, які вже не втілюються в тіла, ДУШАМИ-СПЕЦІАЛІСТАМИ, які регулюють розвиток душ, які знаходяться під їхнім керівництвом. Коли інші душі досягають певного рівня розвитку, вони перестають втілюватися і приєднуються до цих Спеціалістів, допомагаючи їм. Спеціалісти обираються з душ згідно з їх мотиваціями, талантами і діями.
Кінцевою метою душі є набуття досконалості і поєднання з Джерелом, яке її і створило.

І що ж далі?

Нагадаю собі, що пануючий нині світогляд, принаймні у західному світі, декларує, що Землю і людей створив Бог, щоб люди впорядковували Землю і славили та поклонялися Йому. Згідно із цим світоглядом життя людей на Землі одноразове і зроблені допущені людьми помилки неможливо виправити, хіба що каяттям. Після тілесного життя в людини наступає життя у формі душі або в раю при невимовному блаженстві, або страждаючи в пеклі – хто вже що заслужив.
Багаторічні досліди Майкла Ньютона і його послідовників доказали (поки на рівні гіпотези), що Життя на Землі організоване набагато ретельніше і складніше аніж описується сучасною наукою. У Всесвіті є Творець, якого називають ще Джерелом або Богом. Із Себе він утворює ПОТОКИ ЖИТТЯ. ПОТІК ДУШ для навчання і вдосконалення є Його частками=Посланцями. Одночасно це Джерело утворює тренувальну базу або Школу для душ, зокрема матеріальних живих розумних істот. У нас на Земліі це є ПОТІК ТІЛ ЛЮДЕЙ. ПОТІК ДУШ і ПОТІК ЛЮДСЬКИХ ТІЛ тимчасово і безперервно об'єднуються у спільний Потік Людей (ЛЮДСТВО).

Щоб людство не завадило своїм збоченим розвитком головній меті: НАВЧАННЮ І ВДОСКОНАЛЕННЮ людей, Творець іноді посилає до людей своїх Синів – пророків і чудотворців. От в Індії недавно ще жив Саї Баба, якого нарікали втіленим богом.
Наскільки це є цінним для нас? Гіпнотерапевти твердять, що люди прямо розцвітають, дізнавшись про свої попередні життя і про своє вічне життя в духовному світі. Касету із доказами цього вони беруть в руки як золотий злиток. У таких людей збільшення свого достатку і набуття матеріальних цінностей (дач, машин, квартир+) має другорядне значення. Надалі такі люди живуть, навчаючись і вдосконалюючись, щоб виконати своє призначення в поточному житті, а це проявляється в поширенні навколо себе доброзичливості, злагоди й любові. Такі люди не бояться смерти, бо знають, що попереду в них шлях Додому, як і в кожного з нас.

Хай же буде!