Місія-2

Місія АДАМА і ЄВИ, ч.2 (3, 05.20)
(11-й допис про книгу Урантії)

Труднощі
На час початку адамічної місії на Землі люди були достатньо розвинуті біологічно, але земні раси мали в собі значну частину розумово відсталих і дефективних людей. Завданням адамічної місії якраз і було очищення людства від дефективних і дегенеративних генотипів. Побачивши земні реалії і усвідомивши грандіозність завдання небес, Адам і Єва прийшли у сум’яття і їм здавалося, що труднощі є непереборними. До того ж вони не могли порадитися із небесним начальством Ієрусема і Едемії, бо тривав карантин для Землі, викликаний повстанням Люцифера. Хоча в деяких екстремальних випадках, слід відмітити, Адам і Єва могли мати такий контакт через архангелів і серафимів – істот ангельської природи, але лише з їхньої ініціативи. Тому поступово їхня мужність слабшала, вони все більше занепадали духом і часом вони сумнівалися у божественному плані перетворення людства.
Диявольські дії Калігастії
Князь Калігастія, як Божественний Син-Ланонандек, був невидимим для людей, але його бачили Адам і Єва, коли він навідувався у Сад. Відмічу, що як Калігастія, так і Далігастія були переконаними прибічниками Люцифера. Сини-Ланонандеки щиро вважали помилковим божественний план еволюційного розвитку Всесвіту і живих істот і пропонували свій план революційного розвитку завдяки заохоченню свободи волі живих істот. Схоже пропонував Калігастія і Адаму, але він постійно відхиляв його пропозиції, як авантюрні. Тоді Калігастія ухвалив діяти через Єву, розуміючи, що жінки більш нетерпеливі й очікують на близькі результати. Недарма називають Диявола ще й Лукавим, а саме ним і був Князь Калігастія. Він задумав впливати на Єву опосередковано через когось із вождів сирійських нодитів. (Серапататія був нащадком Нода – керівника комісії по здоров’ю, одного із тих 60 членів калігастійської сотні, які підтримали повстання Калігастії). Вождь Серапататія був одним із перших помічників Адама по роботі в Саду і його плем’я дружило з адамітами. Він сприйняв думки Калігастії по швидкому вдосконаленню людства, як свої. Життя таке коротке і чекати ще сотні років на поповнення адамітів до пів мільйона - Серапататії тяжко було про це й помислити. Йому хотілося побачити позитивні результати ще за свого життя.

Проступок Єви
Якось у розмові з Євою Серапататія заявив, що було б дуже корисним, якби в очікуванні значного поповнення фіолетової раси можна було б щось зробити для швидшого розвитку бідних племен. Серапататія стверджував, що якби у нодитів появився вождь, маючий в собі частину фіолетової крові, то таке ще більше поєднало б цей народ і інші народи із Садом. Він щиро думав, що все це піде на користь планеті, бо така дитина із освітою і досвідом життя в Саду мала б великий і благотворний вплив на народ свого батька з людського роду.
Ці таємні плани психологічної обробки Єви визрівали більше п’яти років. Нарешті Єва погодилася на таємну зустріч із Кано – дуже розумним чоловіком і керівником дружньої до Саду колонії нодитів. Ось як це описують в док.75: «…Рокова зустріч відбулася осіннім вечором, у надвечір’ї. недалеко від будинку Адама. Єва ніколи раніше не зустрічалася із гарним і захопленим Кано, а він був прекрасним представником залишків тих людей, чий більш високий рівень фізичного й інтелектуального розвитку був успадкований від далеких прародичів із персоналу Князя… Похвальні слова, захоплений стан і величезне особисте переконання привели до того, що Єва тут же погодилася зробити те, що вже обговорювалося багаторазово: додати свою власну скромну програму порятунку світу до більш широкого і маючого великі наслідки божественного плану».

Таємне стало явним
Щойно земний чоловік Кано запліднив небесно-земну Єву, як небесне життя планети перейшло у стан збудження й занепокоєння. Відчув це й Адам. Згодом Єва все йому правдиво розповіла, як протягом років виношувався план прискорення світового прогресу за рахунок руху у двох напрямках: виконання божественного плану з паралельним виконанням пропозиції Серапататії (Калігастії) по точковому впливу на людські племена високорозвинутих дітей від Єви і земного чоловіка. Автор док.75 Серафім Солонія повідомив, що тієї ж ночі він говорив із Адамом і Євою і дещо їм пояснив і порадив, однак вони прислухалися не до всього рекомендованого.
Єва усвідомила зроблене нею порушення божественного плану, як зло, і це стало для неї трагедією. Адам був убитий горем, але він жалів і співчував своїй дружині. Щоб бути й надалі разом, він вирішив розділити її долю. Через день після проступку Єви Адам розшукав Лаотту – блискучу нодитську жінку, яка очолювала західні школи Саду, і повторив з нею гріх Єви.

Наслідки
Дізнавшись про те, що сталося з Євою, роз’ятрені мешканці Саду стали буйним натовпом й оголосили війну сусідньому поселенню нодитів. Вони хвилею вихлюпнулися за ворота Едему й накинулися на мирних людей, знищуючи їх до одного – чоловіків, жінок і дітей. Загинув і Кано – батько сина Каїна, який ще не народився. Наступного дня жахнувся Серапататія, усвідомивши те, що сталося, і втопився у річці.
Але Адам ще надіявся якось виправити свій і Євин проступки, та через 70 днів з небес на Землю прибули опікувальні Мелхіседеки і перейняли владу над Землею. Однак були й інші неприємності. Вістка про події в Саду і знищення поселення нодитів дійшла до їхніх рідних племен, які стали формувати армію для походу в Сад. Почалася довга і жорстока війна між адамітами і нодитами, бо сутички тривали протягом багатьох років після того, як Адам і Єва переселилися у другий Сад в долині Євфрату.

Втрата дітей і онуків
Дізнавшись про наближення армії войовничих нодитів, Адам звернувся за порадою до Мелхіседеків. Але ті лиш розвели руками: мовляв, розхльобуй зварене сам, а ми подивимося, що буде далі. Порадившись із своїми прихильниками в Саду, Адам і Єва ухвалили покинути Едем, здавши його без бою. Прихильників Адама було 1200 і всі вони поклялися йти з ним далі.
Однак на третій день після виходу із Саду едемський караван був зупинений серафічним транспортом, який прибув з Ієрусему. Всі діти Адама і Єви молодшого віку були відправлені на Едемію. А тих дітей, яким виповнилося 20 років, запитали, хто хоче залишитися із батьком і матір’ю. Таких виявилося менше третини. Для Адама і Єви це була велика ганьба: покинути Сад та ще й втратити три четверті дітей, яких переселили на Едемію.
Але була й радість: на Землю прибув із Локального Всесвіту Небадон Гавриїл - заступник Сина-Творця Михаїла, щоб оголосити вирок. Радість була в тому, що Адама і Єву визнали непричетними до повстання. Їхньою виною було проголошено те, що вони порушили договір про довірче управління Землею. Крім цього їм оголосили про зміну їхнього статусу: Адам і Єва стають смертними, як і всі люди на Землі.

Висновки
Люди на Землі були створені небесами – Носіями Життя+, і це було творіння еволюційне протягом мільйонів років від найпростішої одноклітинної водорості до найскладнішого- людини. Першими справжніми людьми були Андон і Фонта, які проявили свою волю і вирвалися із свого дикунського племені. Десь п’ятсот тисяч років тому на Землю прибув Князь Калігастія із сотнею помічників-учителів. Це була перша місія-допомога з небес. Триста тисяч років тривало навчання у школах Калігастії, але воно було перерване нетерплячкою Синів-Ланонандеків, відомою, як повстання Люцифера. Другою допоміжною місією небес було прибуття на Землю Матеріальних Синів – Адама і Єви. Їхніми зусиллями за 117 років у Саду Едем утворилося численне плем’я адамітів. І знову ця місія була зірвана нетерплячкою людей та Адама і Єви, що відомо теперішнім людям, як «спокушання Єви Змієм». Наслідком цього гріха стала втрата Адамом і Євою кожних трьох із чотирьох дітей, яких переселили на Едемію. Крім цього Адам і Єва стали смертними, як і всі люди на Землі. Тепер знаємо, що Єва поєдналася із Кано, а Адам і Лаоттою - земними людьми.