Докази Бога

Анатолій ВИСОТА: ЧИ СПРАВДІ Є БОГ? (3)-03.17 (За книгою Василя КРУТОВА «Возвращение к себе»)

Ще раз кілька слів спочатку
Коли людина займається якоюсь суспільно значимою справою, то з-зовні на це можлива двояка реакція: або в створенні додаткових перешкод, або в заохоченні розвитку такої справи. Великий Узгоджувач, а це ще одне, вже моє, визначення Бога (Творця, Всемогутнього, Великого Космічного Розуму+), посилає такій людині помічників, учителів, які разом стають соратниками, і тоді така суспільно значима справа отримує імпульс для розвитку. Я вже так років із 30 займаюся встановленням для себе й свого оточення картини світу, близької до істинної (1), та років із 50 творенням Самостійної України (2). І ось на початку 2016 р. мені в поміч (а може я йому?) був посланий Василь Крутов – генерал і дослідник-філософ. (Як ми познайомилися, читайте в першій публікації «Василь КРУТОВ: ЗНАЙОМСТВО (1)» і в другій «Про книгу Василя КРУТОВА «ВОЗВРАЩЕНИЕ К СЕБЕ (2)»).

А важливо знати, чи є Творець?
Напевно це таки щось значить, коли майже кожна людина задає це питання після усвідомлення себе людиною. Це схоже на те, як сирота все життя намагається дізнатися хоч щось про своїх батька й матір. І якою ж щасливою стає та сирота, коли дізнається, що в неї таки є батько-матір, що вона не викинута на смітник життя і світ стає навколо неї лагіднішим і колишній безбатченко олюднюється на очах.
Щось схоже стається із новонаверненими, які увірували в Бога. Без ніяких особливих доказів. Просто ангел якось війнув крильми, овіяв теплотою любові, розкошлав волосся, а в голові настав лад з думками. Така людина раптом (!) стає щаслива кожною секундою свого життя, бо усвідомлює його мету й постійну Божу опіку над собою.
Матеріалісти, навіть колишні, вимагають від науки доказів Божого існування. Просто люди намагаються створити в своєму житті якусь надійну опору. У вказаній книзі В. Крутов наводить ці докази цілим списком і навіть укладає в окрему таблицю (с.91). Давайте переглянемо це разом.

Перший доказ: початок творіння (теорія ВЕЛИКОГО ВИБУХУ)
Матеріалісти твердять, що матерія не виникає і не зникає, а лише перетворюється з однієї форми в іншу. Сама собою. А в людині матерія раптом усвідомила саму себе. Вроді залізний аргумент. Але науковці чесні перед собою і не підлаштовують результати своїх дослідів на догоду своїм переконанням. От так влаштована наука, що в ній навіть негативний результат не відкидається. Астрофізики мають справу з небесними (космічними) тілами і їхнє число, мабуть, більше від числа піщинок на морському березі. За сотні років спостережень і аналізу вчені з подивом помітили, що Всесвіт має щільникову будову і галактики розташовані одна від одної на певних відстанях, рівних десь 100 млн. світлових років. Було відкрите так зване «червоне зміщення» і вчені прийшли до висновку, що галактики розлітаються одна від одної далі у простір.
Вказане вище, а також спостереження за «реліктовим випромінюванням» та інше дало підстави вирахувати початок творення Всесвіту. Найвідомішими співавторами теорії ВЕЛИКОГО ВИБУХУ (ВВ) є С. Хокінг та Р. Пенроуз. Вони вважають, що початок творення Всесвіту розпочався 13,7 мільярдів років тому із «точки сингулярності», яка, вибухаючи, почала породжувати частки матерії.
Суттю ПЕРШОГО ДОКАЗУ крім самого початку творення є його плановий характер: була забезпечена ідеальна симетрія вибуху і сил тяжіння, завдяки чому вибух мав розраховану силу і швидкість. Отже творення Всесвіту було розраховане, заплановане і здійснене у часі і просторі Творцем.

Другий доказ: ядерний синтез атомів вуглецю
Освічені люди відають, що хімічний елемент вуглець є основою органічних форм життя. Його поширеність у земній корі складає десь 0,15%. В перші секунди після ВВ були лише водень і гелій. Щоб із трьох атомів гелію утворився атом вуглецю, треба умови гігантських червоних зірок і специфічний подвійний атомний резонанс при ядерному синтезі. (У книзі на с.86 помилково говориться про синтез одного атома вуглецю з двох атомів гелію). За словами астронома Фреда Хойла вказаний резонанс вимагає такого точного розрахунку, що це й близько не схоже на дію сліпих сих.

Третій доказ: урівноваженість ядерних реакцій на Сонці
При величезних тисках і температурах у надрах нашої зірки створені умови перетворення атомів водню у атоми гелію з виділенням енергії. Фізики-ядерники розрахували, що для з’єднання ядер водню потрібна ядерна сила суворо певної потужності. Якби ця сила лиш на частку була меншою, то реакції синтезу гелію не відбулося б і наше Сонце перестало б світити. А якби вказана ядерна сила була трохи більшою, то Сонце вибухнуло б і негайно.

Четвертий доказ: рівновага між атомним ядром і електронами
Починаючи із шкільних підручників, скрізь малюють атом, де навколо ядра кружляє електрон. При цьому реальні пропорції справжнього атома і на малюнку не дотримуються й близько. По-перше, електрон має масу десь в 2000 раз меншу ніж маса протона. Якщо уявити електрон монетою у 2 копійки, то відстань його від протона буде 2000 метрів (!) і це, по-друге (с.40).
І от при цьому заряд негативно зарядженого електрона ТОЧНО дорівнює заряду позитивно зарядженого протона. Якби вказані електрон і протон відрізнялися на неймовірно малу долю заряду, то весь Всесвіт тоді перетворився б на порох з елементарних часток.

П’ятий доказ: вічне відродження Порядку
Фізики давно відкрили для матеріального світу другий закон термодинаміки. Суть його в тому, що всяка система з часом стає все менше стійкою і в ній накопичується хаос. Навіть придумали вимірювати цей хаос ентропією. Чашку гарячого чаю, забутого на столі, можна вже й не пити, бо так швидко він холоне. З нашого села Красного колись була врізана в гору стара грунтова дорога в Обухів. Кількаметрові глиняні стіни коло узбіч свідчили, що цю дорогу рівняли багато років після дії водяних потоків. І ось в 1979 р. почали робити до села нову асфальтову дорогу через ярок, а за стару забули. Років так через 20 я вирішив пройтися старою дорогою. І я не зміг цього зробити, бо на місці материкової глини виросла суцільна непрохідна хаща з високими деревами.
Те, що в Космосі нема «теплової смерті», фізик Макс Планк назвав направленим втручанням Вищого Розуму.

Шостий доказ: гармонія Сонячної Системи
Навколо Сонця на певних орбітах обертаються планети, а навколо них супутники. Сила тяжіння (гравітації) змушує падати легше тіло на важче. На нашу Землю діє доцентрова сила Сонячного тяжіння і водночас на Землю діє відцентрова сила з-за швидкого (до 30 км/с) обертального руху і вони суворо врівноважені. При меншій швидкості руху по орбіті Земля стала б наближатися до Сонця і згоріла б у його пекельних обіймах. При більшій орбітальній швидкості Земля помандрувала б від Сонця у відкритий космос.

Сьомий доказ: ударна досконалість Землі як складної екосистеми
Земля є дуже складною системою регулювання температури, магнітного поля, а також збереження потрібної відстані до Сонця і все це в порівнянні із нежиттєвою поверхнею інших планет із заморожених газів видається справжнім дивом. Запитаєш і майже кожен скаже, що джерелом тепла на Землі є Сонце і внутрішнє тепло Землі. А от на запитання: що є джерелом холоду на Землі? – відповість не кожен. А це є -273 градуси Цельсія за бортом Землі у Космосі. Треба ж було забезпечити комфортні умови для життя приблизно в межах плюс-мінус 40 градусів. Нахиливши вісь обертання Землі до площини її орбіти на потрібний кут, Творець забезпечив на Землі зміну пір року. Укривши поверхню Землі водою і наситивши атмосферу парою, було введено додаткове терморегулювання: сплески космічного холоду консервуються в снігу й льоді, а викиди внутрішнього тепла Землі поглинаються масами води у всіх агрегатних станах.
На цьому автор завершує список доказів існування Творця. А я приведу тут ще кілька доказів, які мене найбільше вражають.

Восьмий доказ: самовідтворюваність органічного життя
Кожна жива істота: від рослини до тварини, від найпростішої бактерії до людини постійно відтворюють собі подібних. Зелений листок є справжньою фабрикою виробництва законсервованої глюкози. В тисячах його клітинах, які діють злагоджено, в ядрах хлорофілу під дією світла молекули води з’єднуються з молекулами вуглекислого газу і утворюються не лише полісахариди, а й життєдайний кисень. Фотосинтез є справжньою основою піраміди всього життя на Землі.
В ядрі кожної клітини кожної живої істоти є ДНК (дезоксинуклеїнова кислота) – білкоподібний полімер, який містить інформацію про розвиток організму і його реплікацію. Коли вчені здогадалися про просторову структуру ДНК – подвійну спіраль, то були, мабуть, і здивовані, й налякані. Один з чотирьох першовідкривачів цього – Френсіс Крік, побачивши цю подвійну спіраль, був переконаний, що це є творінням Бога.

Дев’ятий доказ: мова людей
Мова є загадкою, як і сама людина. Вона дана людям відразу досконалою з усією своєю морфологією, граматикою і синтаксисом. До цього дійшов і невідомий мені Ентоні Берджес: «…слід визнати, що нам майже нічого невідомо про походження людської мови, але ми розуміємо, це був еволюційний стрибок, який призвів до появи нового біологічного виду – людини. Вперше з’явившись, мова представляла собою вже цілком сформовану систему. Вона не проходила через етап поступового ускладнення. Формування мовного образу зовнішнього світу (до якого належимо й ми самі) стало ключем до створення світу внутрішнього – науки і техніки. Мова – це найцінніше надбання. Нам варто помізкувати над її загадками, любити і плекати це чудо. Правда, ми ніколи не зможемо зрозуміти її до кінця. Китайську, хінді, англійську – так. Але саму мову – ні…».
Глибинну важливість мови розуміла і Оксана Забужко, адже написала, що мова є «…далеко не тільки «засіб спілкування», тобто передачі «вже готових думок», як нас усіх учили в імперській школі. Куди серйозніша її місія — бути способом народження тих думок: коли «нема мови», людині просто-напросто «нема чим думати». Гадаю, що мова була тим інструментарієм, з допомогою якого Божественні вчителі творили людей.

Десятий доказ: Місяць над головою
Із досліджень, приведених у книзі Крістофера Найта і Алана Батлера «Містерія Місяця», виходить, що Місяць призначений не лише для того, щоб освітлювати Землю вночі. Головне його призначення: бути Регулятором Життя на Землі.
А тепер увага! Окіл Місяця дорівнює 109,2х100 км. На діаметр Сонця укладається рівно 109,2 діаметрів Землі. І відстань між Землею і Сонцем в перигелії складає ту ж цифру – 109,2 діаметрів Сонця!
Таке враження, що Творець Сонця, Місяця і Землі так їх збудував і так розмістив у космосі, щоб ми, навчившись заміряти ці об’єкти і відстані між ними, здивувалися отриманим результатам. Це є реальний АВТОГРАФ Творця в ближньому космосі. Бо зазначені вище збіги у цифрах за розрахунками вчених мають ймовірність випадкової їх появи, близьку до нуля.

Що дає переконаність в тому, що Творець є?
Ви прочитали про 10 доказів існування Бога, а список схожих доказів ви можете й самі доповнити. І ви, мабуть, вже помітили, що більшість цих доказів поєднує глибинна внутрішня гармонія. Коли ви людина освічена й розумна то, мабуть, не будете далі товкти воду в ступі матеріалізму, твердячи, що Всесвіт сам себе створив з якоїсь матеріальної першооснови і далі саморозвивається. Коли ви вже знаєте, що Творець є, то:

  1. Позбуваєтеся думок про своє «невідворотнє щезання з лиця Землі», які властиві матеріалістам;
  2. Набуваєте нових думок про сенс буття, про вашу персональну місію на Землі й про обов’язок перед Творцем.

Погодьтеся, що вже лише за це варто скласти подяку Василю Крутову.