Січневі надії-24
Анатолій ВИСОТА: Січневі надії, 1, 01.2024
#життя
Сьогодні 20 січня 2024 року, субота і триває 696 день війни. Москвини скрізь на фронтах намагаються наступати, а ми знищуємо їх в обороні по тисячі щодня. Авдіївка й досі наша. Ворогам не вдається вибити нашу морську піхоту із плацдарму на лівому березі Дніпра. Потроху вибиваємо їхні літаки: Ось недавно знищили літак-локатор А-50. Одиночні маємо успіхи у знищенні їхніх кораблів. А були ж такі великі надії у 2023 році звільнити берег Азовського моря. Згадаймо, як у вересні 2022 року наші звільняли Харківщину, десятки сіл і міст і сотні кілометрів за кілька тижнів наступу. Кінчилися боєприпаси, не стало у нас свіжих частин, а Луганська область перед нашими знесиленими військами була без охорони. Прокляте "піпеточне постачання" від США+. У листопаді 2022 року наші звільнили Херсон і правий берег Херсонщини. У народі зріло переконання про весняний контрнаступ і близьку перемогу. Ми півроку накопичували озброєння і сили, а вони заливали бетоном три лінії оборони у Запорізькій області. Вони у травні 2023 року підірвали Каховську ГЕС і потопом зірвали наш наступ на Крим через лівий берег Херсонщини. Де ж наший наступ? У народі рік підігрівалося очікування нашого успішного наступу. У вересні-23 Залужний пояснив: без переваги в повітрі наступу не буде. Нарешті стали наші пілоти вчитися літати на винищувачах F-16. Але коли ж вони запанують у нашому небі? Зріє переконання, що наші союзники не хочуть нашої швидкої перемоги над Москвою. Вони бояться, що з розпачу Москва застосує атомну зброю.
Згадаймо, як розгорталася війна.
Наше українське суспільство має дитячий розум і дуже нетерпеливе. Лише п'ята його частина готова із зброєю в руках стати проти ворога. Окупанти всякі утверджують на окупованих землях свою мову й культуру. Так діяли і москвини. Щоб вижити, українці відмовлялися від своєї мови і отак появилися русифіковані міста. В кіно "За двома зайцями" гарно показано, як русифікувалися околиці Києва. З 1991 року постала незалежна Україна і стала утверджуватися наша мова, як державна. Російськомовні українці опиралися цьому процесу: пригадаймо, якою запеклою була щорічна боротьба за частку мовлення і пісень на радіо і ТБ. Всі роки незалежності України Москва боролася в нашому інформаційному просторі за збереження колоніального спадку в русифікованих містах. Із 2014 року ця інформаційна війна стала гарячою. Чим більше президент Порошенко зміцнював армію і державу, тим сильніше його звинувачували у хабарництві у прибутках на крові, що заробляє на "липецькій фабриці", що підтримує "свинарчуків"+. Пригадую, як сміялися в оточенні Зеленського+ із гасла "Армія-Мова-Віра", як злісно перекрутили його на "Армавір". Метою цієї дезінформації було ослаблення України через приведення до влади молодого і недосвідченого покоління. Наше незріле суспільство повірило солодким словам про швидке закінчення війни на Донбасі: "просто треба перестати стрілять", "просто треба домовитися десь по середині, зазирнувши в очі Путіна". Українці, як діти повірили, що "злодія Порошенка" посадять в тюрму: "я ваш вирок". Так до влади прийшов Зеленський із недосвідченою молодою командою. Замість нарощувати ракетне озброєння і готувати Україну до війни з Москвою, запустили "велике будівництво", яке через мегавідкати і хабарництво люди стали називати "великим крадівництвом". Ще у 2020 році зелене керівництво України зрадило наших розвідників генерала Василя Бурби і злило операцію по захопленню шпигунів "вагнерів" у Білорусі. У повітрі восени 2021 року вже пахло близькою війною, а Зеленський звинувачував Захід в дезінформації і "віднаджуванні інвесторів з України". У кремлі раділи, що операція по ослабленню України зеленою владою цілком вдалася, що вдасться швидко захопити Київ і всю Україну. Так би воно і сталося, якби не ті 20 процентів патріотів, які рішуче стали на захист України. Десь взявся генерал Марченко, який був під слідством, але зумів організувати оборону Миколаєва, десь взявся генерал Кривоніс, який врятував аеропорт "Київ", десь взялася Тетяна Чорновіл, яка при сприянні Пашинського з командою ракетами "стугна" зупинила ворожі бронеколони під Києвом, десь взялися генерали Залужний, Забродський і Шаптала, які подолали хаос в перші тижні.
Висновок перший: Україна не була готовою до війни з Московією у лютому 2022 року, що дозволило їй захопити три області, крім Криму, Луганської і Донецької областей ще Харківську, Запорізьку і Херсонську. Якби у 2019 році зелена влада не згорнула ракетні програми (сапсан, грім-2+), то Україна мала б спочатку сотню, а потім і тисячу далекобійних ракет і ворог не посмів би тоді на нас напасти. За два роки війни (2022-2024) зелена влада не зуміла побудувати патронний і снарядний заводи ні на своїй землі, ні на сусідській. Ми нарікаємо на "піпеточне постачання" від своїх союзників, а в них є свої національні інтереси, зокрема: не допустити швидку появу в Європі сильної держави-конкурента. Звідси бажання затягти війну, знекровити Україну ворожими руками. В Україні є всього три(!) Системи ППО Патріот і вони збивають до 60 відсотків повітряних цілей. Всього у світі вироблено 1100 систем Патріот. І от з них лише 50(!) здатні закрити все наше небо від ворога. Не дають... На складах США є тисячі ракет атакмс з дальністю до 500 км. Нам треба всього тисячу таких ракет, щоб зруйнувати всю ворожу інфраструктуру на окупованих землях. Роками не дають... Щоб запанувати в повітрі, нам треба всього двісті літаків F-16. А вироблено і законсервовано цих літаків із 1978 року 4,1 тисячі.
Збираються ж дати протягом 2024 року всього 30-60 літаків. Пояснення цьому таке: треба дати Московії можливість за цей рік і наступний знищити всі українські заводи й інфраструктуру і таким чином ослабити українську державу в Європі.
Сто тисяч автомобілів-позашляховиків.
Якщо прийняти чисельність всіх наших сил оборони за мільйон, то саме 100000 автомобілів, по одному на 10 наших бійців, здатні були б вирішити всі наші проблеми мікропостачання (привезти-відвезти) на рівні роти. Чому наші союзники цього й досі не зробили? У світі є десятки мільйонів справних потужних джипів! А чомусь Таня Чорновіл віддала два свої автомобілі для роботи свого підрозділу протитанкістів.
Про Зеленського
На початку війни зелена влада почала тікати з Києва. Своїм сміливим рішенням остатися самому в столиці і захищати її президент зупинив цей процес. Ще плюсом для президента є його зовнішньополітична діяльність: всі країни Заходу+ підтримують Україну. На жаль, в президента нема політичної волі позбавитися від корупційного оточення, признати свої помилки й утворити уряд національної єдності. Маючи всю повноту зеленої влади, президент не зміг посадити Порошенка в тюрму, бо не було за що. Хоч і сам Порошенко не "білий і пухнастий". Для оздоровлення суспільства його "дитячій" більшості слід визнати свою помилку в 2019 році, коли вона, піддавшись російській пропаганді, привела до влади некомпетентних молодих людей, чим поставила під загрозу знищення держави Московією.
Сучасні танки мають вагу понад 60 тонн і застряють у мокрих чорноземах.
Американських танків Абрамс надійшло лише три десятки.
Німецьких танків Леопард-1 і 2(?) надійшло до сотні.
То в чому ж наші січневі надії? Вони в тому, що ми вистоїмо в оборонних боях, знищимо ще половину живої сили і техніки ворога. Накопичимо власні ресурси і таки вийдемо влітку в 2024 році на Азовське узбережжя. Цим змусимо ворога залишити окуповані наші землі.