Нові, відкореговані зображення Нептуна та Урана показують їхні справжні кольори
У нещодавно опублікованому дослідженні використано нові, вдосконалені дані для виправлення старих кольорових зображень зовнішніх планет Сонячної системи.
Зображення Урана і Нептуна, зроблені десятиліття тому, на яких планети виглядають, відповідно, як світло-зелена та яскраво-блакитна кулі, відтоді закріпилися як наше колективне бачення цих далеких членів Сонячної системи, розповідають OstanniPodii.com.
Але нещодавно опубліковане дослідження вчених з Оксфордського університету, які використовували нові дані, зібрані за допомогою сучасного обладнання, перебалансували зображення Урана та Нептуна, щоб виявити помітно інше, але набагато більш точне зображення планет, якими вони виглядають для людського ока.
Оксфордський професор Патрік Ірвін та його команда виявили, що обидва світи насправді мають схожий відтінок зеленувато-блакитного, всупереч поширеній думці, що Нептун має глибокий блакитний колір, а Уран -- блідо-блакитний.
Хибне уявлення про кольори планет бере свій початок зі знімків, зроблених дослідницьким космічним апаратом "Вояджер-2" у 1980-х роках. Ці зображення були зроблені в одноколірних кадрах, які пізніше були рекомбіновані для створення композитних кольорових зображень, які, згідно з доповіддю Ірвіна, не завжди були точно збалансовані для досягнення "правдивої" передачі кольору планет, причому помилки часто показували зсув у бік блакитного кольору.
"Хоча відомі зображення Урана, отримані "Вояджером-2", були опубліковані у вигляді, наближеному до "справжнього" кольору, зображення Нептуна насправді були розтягнуті й збільшені, а тому штучно зроблені занадто синіми", - пояснює Ірвін.
"Попри те, що про штучно насичений колір було відомо в той час серед планетологів -- і зображення були випущені з підписами, що пояснювали його, -- ця відмінність з часом була втрачена", - сказав Ірвін. "Застосувавши нашу модель до оригінальних даних, ми змогли відтворити найточніше уявлення про колір як Нептуна, так і Урана".
Дослідницька група використала дані з Спектрографа-візуалізатора космічного телескопа "Габбл" і Спектроскопічного дослідника на Дуже великому телескопі Європейської південної обсерваторії для перебалансування композитних кольорових зображень, записаних камерою "Вояджер-2", а також "Ширококутовою камерою 3" космічного телескопа "Габбл".
Дослідження також дає відповідь на давню загадку, чому колір Урана, якщо дивитися з Землі, дещо змінюється під час його 84-річного обертання навколо Сонця.
Ірвін і його команда проаналізували десятиліття вимірювань яскравості, які показали, що Уран виглядає трохи зеленішим під час сонцестоянь (тобто влітку і взимку), коли один з полюсів планети спрямований до Сонця. Але під час рівнодення -- коли Сонце знаходиться над екватором -- він має дещо синіший відтінок.
Частково це пов'язано з тим, що Уран обертається навколо своєї осі дещо незвично.
Планета фактично обертається майже на боці під час своєї орбіти, а це означає, що під час сонцестоянь північний або південний полюс планети спрямований майже прямо на Сонце та Землю, згідно з дослідженням.
Дослідники також знайшли спосіб пояснити зміни кольору, спричинені шаром серпанку, який насправді складається з частинок метанового льоду, що стає особливо товстим під час сезонного переходу Урана від рівнодення до сонцестояння.
Професор Хайді Хаммель з Асоціації університетів з досліджень в галузі астрономії, яка десятиліттями вивчала Нептун і Уран, але не брала участі в дослідженні, сказала, що результати оксфордського дослідження допомогли знайти відповідь на довготривалу нерозв'язану головоломку.
"Неправильне сприйняття кольору Нептуна, а також незвичні зміни кольору Урана не давали нам спокою протягом десятиліть", - каже Хаммель. "Це комплексне дослідження має нарешті покласти край обом проблемам".