Нові часові обмеження виявили наявність у минулому Марса переривчастих річкових потоків
У новаторському дослідженні використано ударні кратери, щоб встановити нові максимальні часові обмеження для формування мережі марсіанських долин.
Про це розповідають OstanniPodii.com.
Дослідження, проведене Александером Морганом з Інституту планетарних наук, вказує на те, що епоха формування долин тривала максимум сотні мільйонів років, кидаючи виклик попереднім уявленням про марсіанський клімат і припускаючи, що умови, які підтримували річки на Марсі, були не постійними, а переривчастими. Це відкриття не лише переосмислює наше розуміння марсіанського ландшафту, але й розкриває гостроцікаві аспекти його кліматичної історії.
Марсіанські долини, яким, як вважають, понад 3 мільярди років, завжди були важливими індикаторами наявності рідкої води на Червоній планеті в минулому. Попередні дослідження визначали лише мінімальний часовий проміжок їхньої ерозії, припускаючи, що вона зайняла щонайменше десятки тисяч років. Однак дослідження Моргана, опубліковане в журналі Earth and Planetary Science Letters, надає ширшу перспективу, стверджуючи, що ці долини могли сформуватися протягом сотень мільйонів років, з довгими посушливими проміжками між річковою активністю.
Його дослідження проводить глибокі порівняння з кліматичними змінами на Землі, такими як цикли Міланковича, які, як відомо, відіграють значну роль у впливі на льодовикові періоди планети.
Дослідження припускає, що марсіанські річки могли зазнати подібної мінливості під впливом короткочасних явищ, таких як шторми або танення снігу, а також довготривалих змін осьового нахилу Марса та його орбіти. Така мінливість річкового стоку могла призвести до повільної ерозії, подібної до тієї, що спостерігається в чилійській пустелі Атакама, одному з найсухіших місць на Землі.
Повільні темпи ерозії на Марсі, можливо, через великі валуни в руслах річок або рідкісні річкові потоки, натякають на середовище, яке кардинально відрізняється від того, що вважалося раніше. Це відкриття спонукає нас до переоцінки наративу про придатність Марса для життя та його кліматичну історію.
Результати цього дослідження, зважаючи на переривчастий характер марсіанських річок, дають цінну інформацію про можливість існування життя на Марсі у різні моменти його історії.