На Марсі знайдено величезний підземний океан води

Вчені встановили, що під поверхнею Марса знаходиться величезний океан води -- достатньо, щоб покрити всю планету на глибину до 1,6 км. Приголомшливе відкриття! Але це сховище настільки глибоке, що навряд чи до нього можна буде дістатися.

Про це розповідають OstanniPodii.com з посиланням на пресреліз Каліфорнійського університету в Берклі.

Марс -- одна з найнеприємніших планет, з якими коли-небудь стикалося людство. Тривалий час, неодноразово лунали заяви про знаходження там доказів того, що на планеті може існувати життя, або що там достатньо води для майбутніх колоній, але нові дані знову й знову розвіювали ці надії.

Нове дослідження, проведене групою науковців з Каліфорнійського університету в Берклі та Інституту океанографії Скріппса, поєднало в собі надію та розчарування в одній статті, опублікованій в журналі "Proceedings of the National Academy of Sciences".

Використовуючи сейсмічні дані, зібрані посадковим апаратом НАСА InSight, вчені змогли проаналізувати їх за допомогою комп'ютерних моделей фізики гірських порід, подібних до тих, що використовуються для картографування водоносних горизонтів і нафтових родовищ на Землі. Вони виявили, що дані, зібрані "Інсайтом", найкраще пояснюються наявністю під поверхнею Червоної планети глибокого шару тріщинуватої магматичної породи, насиченої рідкою водою.

У цій породі замкнено цілий океан води, але проблема в тому, що вона недоступна. За словами команди, шар знаходиться на глибині від 11,5 до 20 кілометрів під поверхнею, а це означає, що дістатися до цього гігантського водоносного горизонту, не кажучи вже про те, щоб пробурити його, було б серйозним інженерним викликом навіть Землі, не кажучи вже про суворі умови Марса.

Однак є й хороші новини. З одного боку, наявність такої кількості води означає, що існує ще одне місце, де теоретично може існувати мікробне життя. Інший плюс полягає в тому, що це допомагає пояснити геологічну історію Марса.

Три мільярди років тому Марс був водним світом з океаном, що домінував в одній з його півкуль. Протягом тисячоліть атмосфера планети зменшувалася через відсутність магнітного поля, яке захищало б її від сонячних вітрів. Разом з атмосферою більша частина води випарувалася в космос, залишивши лише льодовикові шапки та деякі поклади вічної мерзлоти.

Принаймні, це загальноприйнята теорія. Якщо новий аналіз підтвердиться, то велика частина цих давніх морів просочилася крізь тріщини в гірських породах, щоб осісти в глибинах.

"Розуміння марсіанського водного циклу має вирішальне значення для розуміння еволюції клімату, поверхні та надр", - говорить Вашан Райт, колишній постдокторський співробітник Каліфорнійського університету в Берклі. "Корисною відправною точкою є визначення того, де знаходиться вода та скільки її там".