Яскраве радіовипромінювання здатні виробляти не лише нейтронні зорі

Міжнародна команда астрофізиків простежила походження загадкових радіоімпульсів, що тривають від кількох секунд до кількох хвилин, до незвичного об'єкта.

Про це розповідає видання Останні події з посиланням на пресреліз Північно-Західного університету.

На відміну від традиційних випромінювань від поодиноких нейтронних зірок, ці довгоперіодичні транзієнти спричинені взаємодією двох зірок. Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Astronomy.

Протягом багатьох років радіоастрономи були спантеличені цими періодичними сигналами, які тривають набагато довше, ніж мілісекундні імпульси, вироблені нейтронними зорями або, як їх ще називають, пульсарами. На відміну від пульсарів, які випромінюють сигнали кожні кілька секунд, короткоперіодичні транзієнти демонструють патерни тривалістю від 10 хвилин до кількох годин, залишаючи вчених спантеличеними щодо їхнього джерела.

У новому дослідженні доктор Айріс де Рюйтер (колишня співробітниця Амстердамського університету, а нині Сіднейського університету) та д-р Каустубх Раджваде (Оксфордський університет) сфокусувалися на колекції періодичних сигналів, які вперше були виявлені у 2022 році.

Використовуючи радіотелескоп LOFAR, команда визначила точне місцезнаходження цих сигналів у небі, простеживши їх до зореподібного об'єкта на відстані 1600 світлових років у сузір'ї Великої Ведмедиці.

Подальші спостереження за допомогою сучасних телескопів у США показали, що винуватцем була не одна зоря, а космічний дует -- білий карлик і червоний карлик, які обертаються по вузькій орбіті навколо спільного центру тяжіння, завершуючи повний цикл кожні 125 хвилин.

Білий карлик, щільний залишок від зорі, схожої на Сонце, і його менший компаньйон червоний карлик можуть виробляти ці радіоімпульси за допомогою одного з двох механізмів. Сплески можуть походити від потужного магнітного поля самого білого карлика або бути результатом взаємодії між магнітними полями обох зір. Для підтвердження точного механізму потрібні подальші спостереження.

"Це відкриття показує нам, що компактні об'єкти окрім нейтронних зірок можуть виробляти яскраве радіовипромінювання", - каже доктор Раджваде, який очолював зусилля з розшифровки за допомогою телескопа LOFAR. "Кожне нове виявлення наближає нас до розуміння цих екстремальних астрофізичних явищ".

Доктор де Рюйтер додала: "Співпраця з експертами з різних астрономічних дисциплін дозволила нам крок за кроком скласти цей пазл".

Це відкриття також підіймає питання про подібні системи. За останні роки було виявлено близько десяти систем з подібним радіовипромінюванням, але їхнє походження -- білі карлики чи нейтронні зорі -- залишається непереконливим.

Доктор Раджваде продовжує аналізувати дані LOFAR у пошуках додаткових короткоперіодичних транзієнтів. "Це лише початок. Ці відкриття переосмислюють наше розуміння зоряних систем і відкривають нові двері до вивчення того, як еволюціонують магнітні поля в зорях".