Створено найдетальнішу інфрачервону карту нашої галактики з 1,5 мільярдами небесних тіл
На створення найдетальнішої інфрачервоної карти нашого Чумацького Шляху пішло понад 13 років і вона була складена з понад 200 000 зображень, отриманих телескопом VISTA.
Про це розповідають OstanniPodii.com з посиланням на Європейську південну обсерваторію (ESO).
Займатися інфрачервоною астрономією із землі важко, тому телескопи розміщують на великій висоті та там, де дуже низька вологість. Якраз в такому місці -- на власній вершині в Чилі, за 1,5 кілометра від телескопів VLT і VST, -- знаходиться Астрономічний телескоп для спостережень у видимому та інфрачервоному діапазонах (VISTA).
Попередня карта Чумацького Шляху, опублікована у 2012 році, містить десяту частину об'єктів. Ця нова карта максимально використовує можливості інфрачервоного випромінювання. Використовуючи ці довжини хвиль, команда побачила пил, який огортає площину Чумацького Шляху, а також побачила холодні об'єкти, такі як коричневі карлики та планети у вільному плаванні, які були викинуті зі своїх зоряних систем.
"Ми зробили так багато відкриттів, що назавжди змінили уявлення про нашу галактику", - сказав Данте Мінніті, астрофізик з Університету Андреса Белло в Чилі, який очолював весь проєкт.
І це зовсім не перебільшення. З початку проєкту в 2010 році на основі спостережень було опубліковано понад 300 наукових статей.
Вимірювання змінних зірок має вирішальне значення для створення 3D-аспекту цієї карти. Певні змінні зорі мають дуже точний зв'язок між періодом, який потрібен для їхнього спалаху та згасання, та їхньою власною світністю. Із Землі ми можемо виміряти лише їхню яскравість -- наскільки тьмяними вони здаються, перебуваючи так далеко. Але якщо ми знаємо точну світність і вимірюємо, наскільки тьмяними вони нам здаються, ми можемо з'ясувати, наскільки далеко вони мають бути.
Цей взаємозв'язок, вперше зрозумілий Генрієттою Свон Левітт для змінних цефеїд, є ключовим для визначення відстаней до дуже віддалених об'єктів. Отже, карта VISTA -- це не просто місце розташування цих об'єктів на небі, але й те, наскільки далеко чи близько вони знаходяться від нас.
"Проєкт став можливим завдяки тому, що нас оточувала чудова команда", - сказав Роберто Сайто, астрофізик з Федерального університету Санта-Катаріни в Бразилії, провідний автор роботи. "Це була колосальна робота, яка стала можливою завдяки тому, що нас оточувала чудова команда".
Вся ця інформація надасть дані, які будуть використовуватися і аналізуватися протягом десятиліть. І це матиме вирішальне значення для запропонованого продовження іншого картографа галактик: Gaia Європейського космічного агентства.
Дослідження опубліковане в журналі Astronomy & Astrophysics.