Вчені припускають можливість фотосинтезу в льоду на Марсі
У водяних льодах на Червоній планеті потенційно можуть існувати прихистки для мікробного життя, недоступні для вбивчої радіації.
Про це розповідають OstanniPodii.com з посиланням на НАСА.
У нас на Землі озоновий шар захищає живі організми від згубного ультрафіолетового випромінювання Сонця. Однак відсутність будь-якого захисного щита на Марсі дозволяє ультрафіолетовим променям досягати поверхні на 30% більше, ніж на Землі.
Нещодавні дослідження виявили пиловий водяний лід на поверхні Марса на широтах, віддалених від полюсів. Оскільки сніг і лід слабо поглинають ультрафіолетове випромінювання, це дослідження, опубліковане в журналі Communications Earth & Environment, натякає на можливі радіаційно придатні для життя зони в запиленому льоду.
Різні організми можуть процвітати в земному льоду, включаючи ціанобактерії, хлорофіти, гриби й діатомові водорості. Оскільки ціанобактерії розвинули високу толерантність до широкого діапазону температур, дефіциту поживних речовин та ультрафіолетового випромінювання, вони домінують у таких середовищах існування. Хоча дослідники не стверджують про існування життя на Марсі, вони висувають гіпотезу про пошук інопланетного життя на льоду в середніх широтах.
"Ми не стверджуємо, що знайшли життя на Марсі, але ми вважаємо, що запилений марсіанський лід у середніх широтах є найбільш доступним місцем для пошуку марсіанського життя на сьогодні", - говорить керівник дослідження Адітья Хуллер.
Завдяки високій концентрації двовалентного заліза ґрунт на Марсі поглинає більше сонячного світла. Тому запилений лід має дуже низьке альбедо. За наявності пилу в льоду глибина проникнення сонячних променів зменшується, і світло розсіюється всередині льоду.
Дослідники вважають, що захисний шар льоду може звести нанівець шкоду від ультрафіолету, а вода та світло -- створити сприятливі умови для фотосинтезу. Такі придатні ділянки називаються радіаційно придатними зонами.
Але для поділу клітин мікроби все ж потребують певної температури, а для фотосинтезу необхідна наявність рідкої води. А марсіанський клімат занадто холодний для танення.
У своїй моделі дослідники виявили, що лід, який містить менш як 1% пилу, може танути зсередини. При цьому шар снігу, що лежить над ним, може слугувати бар'єром, який запобігає випаровуванню води.
"Наш аналіз показує, що, попри більш високий рівень поверхневого ультрафіолетового випромінювання на Марсі, ніж на Землі, земні організми з фотосинтезом можуть знаходити місця всередині відкритого льоду на Марсі зі сприятливими сонячними радіаційними умовами", - йдеться в дослідженні.
Автори дослідження стверджують, що згадані вище сприятливі умови не гарантують наявності життя на Червоній планеті. Однак дослідження відкриває нові шляхи для подальших досліджень радіаційних зон, придатних для життя.
Щоб точніше вивчити можливість цього, вчені намагаються відтворити подібні сценарії з пиловим льодом у лабораторії.